Організаційно-методичні аспекти впровадження Базової програми розвитку дитини «Я у Світі» icon

Організаційно-методичні аспекти впровадження Базової програми розвитку дитини «Я у Світі»




Скачати 183.73 Kb.
НазваОрганізаційно-методичні аспекти впровадження Базової програми розвитку дитини «Я у Світі»
Дата27.09.2012
Розмір183.73 Kb.
ТипДокументи

Організаційно-методичні аспекти впровадження

Базової програми розвитку дитини «Я у Світі»


Л.С. Грицюк,

методист дошкільного виховання


Для педагогів дошкільних навчальних закладів Чернівецької області 2010/2011 навчальний рік відрізняється від попередніх. Це рік впровадження в практику Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі».

Минулий рік ознаменований вивченням змісту Програми, її аналізом та обговоренням. Робота проходила в напрямках і організації активних та інтерактивних форм роботи з кадрами, здійснення науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу (поповнення методичних та мікрометодичних кабінетів демонстративним та роздатковим матеріалом за сферами життєдіяльності).

Але, як все нове, процес впровадження Базової програми викликає багато питань, залишає за собою невирішені проблеми.

Зупинимося а одному із більш важливих і проблемних питань, що хвилюють усіх без винятку педагогів – річне планування ДНЗ та планування навчально-виховного процесу.

Адже, беззаперечним є факт, що ефективність освітнього процесу значною мірою залежить від якості, виваженості його планування. З метою глибокого вивчення та розробки методичного забезпечення Програми, при обласному інституті післядипломної педагогічної освіти функціонувала творча група педагогів ДНЗ. Результатом цієї роботи є методичні рекомендації з річного планування ДНЗ, навчально-виховного процесу з дітьми та організації методичної роботи з кадрами. Вони будуть надані педагогам в друкованому та електронному варіантах до початку навчального року.

В написанні річного плану ДНЗ необхідно керуватись листом МОН України №1/9-455 від 03.07.2007 р. «Планування роботи в дошкільних навчальних закладах» особливу увагу необхідно звернути на наявні в ньому зміни, щодо структури планування.

Так, розділ плану «Підвищення рівня фахової майстерності працівників» є не самостійним, а ввійшов структурним підрозділом в «Методичну роботу з кадрами». Зараз він називається «Підвищення педагогічної майстерності» в ньому передбачаються традиційні форми роботи, що спрямовані на інформаційну обізнаність, навчання, здатність варіативно і ефективно застосовувати на практиці методи і прийоми: семінари практикуми, засідання круглих столів, консультації, відкриті покази різних видів роботи тощо. Другим підрозділом є «Удосконалення професійної творчості» (нетрадиційні форми роботи: майстер-класи, клуби, творчі лабораторії тощо).

Види роботи з кадрами, їх кількість визначаються дошкільним навчальним закладом за потребою.

Змінено також назву розділу «Нагляд за освітньо-виховним процесом на вивчення стану життєдіяльності дітей». Це викликано новими вимогами Базової програми щодо розвитку дитини дошкільного віку. Тобто більшість уваги приділяється не організації навчальної діяльності, а вивченню стану життєдіяльності дітей в окремій групі чи декількох групах за всіма сферами та лініями розвитку. Це дає змогу всебічно і глибоко проаналізувати стан роботи, зробити об’єктивні висновки, визначити результативність діяльності педагогів з певної лінії розвитку чи сфери життєдіяльності.

В листі «Планування роботи в дошкільних навчальних закладах» не йдеться про роботу творчої групи, вивчення та узагальнення передового педагогічного досвіду. Ці складові обов’язково мають ввійти в розділ «Методична робота».

Робота педагогічних працівників регламентується перспективним та календарним планами.

Планування освітньої роботи може бути довільним (сітки, текстове або комбіноване) і складатися по-різному. Наприклад:

  • за сферами життєдіяльності – щодня реалізується завдання однієї із сфер і всі лінії розвитку (метод занурення);

  • за режимними моментами з урахуванням сфер життєдіяльності та лінії розвитку;

  • за видами діяльності (ігрова, трудова, комунікативна, пізнавальна, трудова, навчальна) з урахуванням усіх ліній розвитку та змісту сфер життєдіяльності;

  • за інтегрованими блоками – завдання художньо-естетичного, соціально-морального, мовленнєвого розвитку та інших розв’язуються через усі сфери життєдіяльності. Окремо плануються завдання і види роботи з фізичної культури та музики;

  • за лініями розвитку – кожного дня домінує одна лінія розвитку у взаємодії з іншими з урахування усіх сфер життєдіяльності (метод занурення) тощо.

Вихователь має свободу вибору більш ефективної, зручної для нього моделі і форми планування.

В рекомендаціях «Планування навчально-виховного процесу за Базовою програмою розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» напрацьованих творчою групою педагогів-дошкільників при ОІППО надано зразки календарного планування за режимними моментами з урахуванням сфер життєдіяльності та ліній розвитку та інтегрованими блоками. Такий вибір зроблено виходячи з того, що ДНЗ області лиш розпочинають роботу за новою програмою, яка суттєво відрізняється від попередніх. Даний вид планування буде доступніший як для молодих спеціалістів, так і для педагогів з більш солідним стажем роботи.

В 2010/2011 н.р. творчою групою буде продовжена робота над іншими видами планування навчально-виховного процесу в ДНЗ.

Робота музичних керівників, інструкторів з фізичної культури, вихователів з образотворчої діяльності та інших педагогічних працівників планується окремо для кожної вікової групи. Ці плани узгоджуються з планами роботи вихователів.

Наступним кроком в реалізації Базової програми є організація методичної роботи з кадрами та організація життєдіяльності дітей.

В результаті вивчення рівня розвитку управлінських умінь керівників ДНЗ установлено, що найбільш проблемними є наступні вміння: здійснювати освітній моніторинг, виявляти та оцінювати динаміку розвитку дитячого закладу, приймати управлінські рішення з організаційних педагогічних проблем діяльності дошкільного закладу та організовувати їх виконання, здійснювати критичний аналіз власної управлінської діяльності.

Удосконалення управлінських умінь керівників може забезпечуватися методичними службами місцевих органів освіти, у поєднанні з активною самоосвітою, саморозвитком та самовихованням, залученням завідувачів до активних форм навчання, в тому числі проведення з ними ділових ігор з проблем розвитку управлінських умінь, «круглих столів» тощо. Ефективною формою організації роботи з розвитку управлінських умінь дошкільного закладу є школа розвитку управлінських умінь керівників дошкільних закладів.

Згідно з розробленим положенням, школа розвитку управлінських умінь керівників дошкільних навчальних закладів створюється на базі опорного дошкільного навчального закладу району (міста). Її мета – допомогти керівникам, особливо малодосвідченим розвинути та вдосконалити вміння грамотно управляти всіма ланками роботи дошкільного закладу.

Школа може працювати упродовж навчального чи календарного (за вибором) року; засідання відбуваються 1-2 рази на місяць залежно від змісту та форми роботи, актуальності завдань, які виносяться на розгляд слухачів.

Керівником школи призначається досвідчений завідувач дошкільного навчального закладу, який бездоганно знає управлінську справу, є активним учасником організаційних та методичних заходів, які проводилися чи проводяться в регіоні.

Лекції, семінари, практичні заняття школи ведуть досвідчені фахівці з питань, що вивчаються, науковці, викладачі, практичні працівники, які мають багатий позитивний досвід управління.

План роботи школи затверджується органом освіти.

Орієнтовна тематика занять Школи: Вивчення державного стандарту – Базового компонента дошкільної освіти в Україні:

  • моніторинг освітнього процесу щодо дотримання держстандартів;

  • мотивування педколективу на виконання вимог БК;

  • складання плану модернізації освітнього процесу згідно з БК.

Вивчення Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі»:

  • основні концептуальні положення;

  • шляхи її впровадження;

  • складання плану впровадження Базової програми;

  • складання анкети для перевірки готовності педагогів до впровадження Програми.

Інновації в дошкільній освіті, сучасні технології розвитку дошкільника:

  • аналіз офіційних документів і відповідної літератури;

  • складання плану впровадження нових технологій;

  • моніторинг процесу впровадження.

Розробка документації закладу з урахуванням ринкових умов:

  • складання договорів надання додаткових освітніх послуг;

  • розробка орієнтовних наказів про оголошення у садку конкурсів з різноманітних питань:

    • зміцнення навчально-матеріальної бази, організації ігрової діяльності;

    • забезпечення фізичного, розумового, трудового, морально-етичного та естетичного розвитку дошкільнят.

Аналіз конкретних управлінських ситуацій, що передбачає використання ситуації-проблеми, ситуації-оцінки, які можна поєднувати з бесідами, дискусіями, ігровим моделюванням тощо.

Залучення керівників до самоаналізу та самооцінювання власних планів роботи ДНЗ з різних напрямків управлінської діяльності (за кілька попередніх років); оцінювання планів роботи ДНЗ, очолюваних досвідченими керівниками, досвід роботи яких вивчали методичні служби відділів та управлінь освіти регіонів; порівняння власних планів роботи з планами колег.

Вивчення та пропаганда кращого досвіду роботи колективів дошкільних закладів з різних напрямів управлінської діяльності.

Ці форми мають лягти в основу розроблених рекомендацій у розвитку управлінських умінь керівників ДНЗ.

Базова програма «Я у Світі» вимагає від педагогів зовсім іншого підходу до дітей, зміни позиції щодо них, потребує нових освітніх технологій. Отже, вкрай важливо подбати про готовність педагогів до розуміння та засвоєння її змісту, про набуття ними вміння реалізувати окреслені завдання.

З цією метою методичній службі необхідно:

  1. Розробити систему методичних заходів щодо вивчення та реалізації ідей Коментаря та самої Програми розвитку дитини, а саме:

    • створити творчі групи, в які ввійдуть вихователі, педагоги-фахівці, психолог;

    • проводити теоретичні семінари, семінари-практикуми;

    • відкрити консультативний центр для батьків та педагогів ДНЗ;

    • організувати роботу дискусійного клубу тощо.

  2. Залучати творчих педагогів до експериментально-пошукової діяльності з практичного втілення нових ідей.

  3. Проводити огляди впровадження в практику роботи новітніх технологій та перспективного досвіду.

  4. Спрямувати діяльність керівників творчих груп на:

    • створення систем роботи за сферами життєдіяльності відповідно до віку дітей;

    • пошук раціональних прийомів та методів сприяння розвитку дитини за сучасними критеріями;

    • розробку дидактичних посібників та матеріалів;

    • узагальнення передового досвіду педагогів тощо.

  5. Організувати впровадження особистісно орієнтованих технологій комплексного розвитку дітей, опублікованих у журналах «Палітра педагога» та «Джміль».

  6. Здійснювати експертизу педагогічного процесу з погляду сучасних вимог до нього: новизни, поступальних змін, розвивального змісту навчально-виховних заходів.

  7. Створити умови для самореалізації кожного педагога.

  8. Розробити критерії оцінки досягнень дошкільників та картки-опитувальники відповідно до кожного вікового періоду дитини.

  9. Проводити методичне навчання педагогів щодо вивчення ат впровадження програми розвитку дитини дошкільного віку.

  10. Розробити орієнтовне перспективне планування основних видів занять для кожного вікового періоду.

Психологічній службі:

  1. Налагодити міцні професійні контакти, справжнє співробітництво з вихователями та батьками.

  2. Проводити діагностичне обстеження дітей з метою створення психолого-педагогічної карти, що є, по суті, соціально-психологічним портретом кожної дитини.

  3. Систематично ознайомлювати вихователів з психологічними теоріями та найновішими експериментальними дослідженнями в галузі виховання і навчання дошкільнят.

  4. Організувати зустріч з вихователями з «круглим столом» на тему: «Змістова лінія «Я – психічне» (розкриття її основних «блоків»: свідомість і самосвідомість).

  5. Розробити примірну тематику бесід з дітьми про психологічну стать (ставлення дитини до себе як до хлопчика чи дівчинки; усвідомлення і прийняття нею власної статевої належності; розуміння переваг своєї і протилежної статей).

  6. Скласти примірні запитання для бесід з дітьми на теми життєвої перспективи (блоку «самосвідомість» через характеристику «психологічний час особистості»).

Базова програма розвитку дитини «Я у Світі» з змістом, формою викладу, пріоритетами не схожа на традиційні програми. Щоб запобігти ймовірним труднощам у користуванні нею, пропонуємо педагогам методичні поради.

В першу чергу необхідно звернути увагу на зміни в навчальних розділах Програми.

Так в «Навчанні елементів грамоти» не передбачено обов’язкове навчання дітей читанню, хоч і не виключає його. «Індивідуальна робота з навчання читання припустима, якщо вона задовольняє потреби й прагнення самої дитини, а не амбіції чи завищені вимоги дорослих».

Але, необхідно звернути увагу на добуквенний етап підготовці до навчання елементів грамоти, особливо розвиток фонематичного слуху та звуковий аналіз слів.

Внесено зміни і в розділ «Фізичне виховання дітей». Якщо щоденні заняття з фізичної культури організовувались згідно рекомендацій МОН України «Організація фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільному навчальному закладі», то тепер щоденне їх проведення є інваріативною складовою Базової програми «Я у Світі».

Багато нових вимог і в організації навчальних занять. До них в ДНЗ області буде здійснено диференційований підхід. Так рекомендовано організацію індивідуальних та підгрупових міні-занять в кількості 10-20 в день. В зв’язку з великою кількістю дітей в групах не завжди буде раціональним проведення занять в такий спосіб.

Педагогам області рекомендовано їх організацію згідно інструктивно-методичного листа МОН України №1/9-306 від 06.06.05 р. «Організація і зміст навчально-виховного процесу в дошкільних навчальних закладах».

Тривалість спеціально організованої навчальної діяльності (заняття) для дітей раннього віку до 10-15 хвилин, молодшого дошкільного віку – від 15-20 хвилин (5-6 групових занять на тиждень), старшого дошкільного віку – від 25 до 35 хвилин (7-8 групових занять на тиждень). Останні заняття проводяться підгрупами, з метою кількістю дітей. Це відповідає реалізації принципу особистісно-орієнтованого виховання дітей.

Відповідно Коментарю до Базового компоненту дошкільної освіти в Україні підгрупові заняття проводяться (в першому випадку) при наявності в ДНЗ вузьких спеціалістів: логопедів, психологів, викладачів іноземної мови тощо).

Другий випадок – висока щільність та складність занять, на яких вихователь не має змоги дійти до кожної дитини індивідуально займатися з нею.

Третій випадок – підгрупові заняття для часто хворіючих дітей та тих, які не засвоїли матеріал. Зміст названого листа надрукований в журналі «Дошкільне виховання» №7, 2005 р.

Одна з умов ефективної реалізації Програми «Я у Світі» – впровадження в практику інноваційних технологій. Пропонуємо перелік видань модульних, локальних та інноваційних систем та метод по вихованню та навчання дітей дошкільного віку:

  1. І.М. Дичківська «Технологія розвитку творчої особистості І.Альтштуллера», Київ, Академвидав, 2004 р.

  2. І.М. Дичківська, М.Монтессорі «Будинок вільної дитини», Київ, Акадевидав, 2004 р.

  3. І.М. Дичківська, Р.Штейнер «Концептуальні засади вальфдорської педагогіки», Київ, Акадевидав, 2004 р.

  4. І.М.Дичківська «Будинок вільної дитини», Київ, Акадевидав, 2004 р.

  5. І.М. Дичківська «Технологія особистісно-розвивального навчання Ельконіна-Давидовича», Київ, Акадевидав, 2004 р.

  6. Г. Доман «Як навчити дитину читати з раннього віку», «Палітра педагога», 2007 р.

  7. Г. Доман «Принципи раннього навчання дітей математиці», «Палітра педагога», 2007 р.

  8. О. Декролі «Школа для життя, через життя», м.Тернопіль «Богдан», 2006 р.

  9. М. Зайцев Програма «Зайчик» (навчання читання дітей дошкільного віку), Київ «Зілері», 1998 р.

  10. М. Єфименко «Театр фізичного виховання та оздоровлення дошкільнят», Київ, 2002 р.

  11. В. Ліщук «Вчитися ніколи не рано і ніколи не пізно», м.Чернівці, 2005 р.

  12. В. Ліщук «Щоб усі діти були щасливими», м.Чернівці, 2004 р.

  13. В. Ліщук «Материнська школа. Заради майбутнього», м.Чернівці, 2004 р.

  14. Л. Шелестові «Вчимося читати», Київ, Фенікс, 2006 р.

В своїй роботі вихователі мають можливість використовувати методичні рекомендації «Сучасні інноваційні технології в роботі дошкільного навчального закладу», ОІППО, 2007 р. «Інноваційні системи у особистісно-орієнтованому навчання та вихованні дошкільника» Л.С.Грицюк, Чернівці, 2005 р.

Сподіваємось, що спільні зусилля педагогів ДНЗ щодо реалізації Базової програми розвитку дитини «Я у Світі» допоможуть оптимізувати педагогічну діяльність, створити у дитячому садку сприятливе для розвитку особистості дошкільника середовище.

^ Формування механізмів саморозвитку дошкільника


Д.В. Ведмеденко,

викладач кафедри дидактичних технологій та психологічного забезпечення освіти ОІППО


Ми живемо в епоху глобальної перебудови суспільства, переходу освіти, в тому числі й дошкільної, до нових – креативних технологій виховання і навчання.

Пріоритетами державної політики в розвитку дошкільної освіти у ХХІ столітті є: її особистісна орієнтація; формування гуманістичних цінностей; оновлення принципів, змісту та освітніх технологій.

Безперечно, реалізація пріоритетів потребує модернізації освітнього змісту та інноваційних підходів у розробці і впровадженні нових педагогічних технологій, які дали б змогу ефективно вирішувати завдання розвитку і саморозвитку особистості. Провідна роль у цьому процесі належить реалізації головного принципу Базового компонента дошкільної освіти в Україні – ефективного використання особистісно орієнтованої моделі освіти.

Важливою умовою оновлення системи дошкільної освіти є організація педагогічного процесу, в основі якого лежить ідея розвитку дитини.

Питанням цілісного та гармонійного розвитку зростаючої особистості присвячені численні наукові дослідження. Найбільш відомими є роботи А.Л. Венгер, Л.С. Виготського, Д.Б. Ельконіна, О.В. Запорожця, О.Л. Кононко, Г.С. Костюка, В.К. Котирло, Г.О. Люблінської, М. Монтесорі, С.Л. Рубінштейна, С.Ф. Русової, В.О. Сухомлинського, К.Д. Ушинського. І це не випадково, оскільки ідея розвитку особистості спрямована на оновлення змісту та гуманізації дітей дошкільного віку.

Особливу увагу було приділено ідеї цілісного розвитку особистості (Л.С. Виготський), визнанню виняткової ролі в особистісному зростанні дошкільника новоутворень у мотиваційно-емоційній та пізнавальній сферах.

Новоутвореннями дошкільного віку, що є важливими для розуміння феномену саморозвитку, самореалізації та самозбереження дитини, є поділ часткової і загальної самооцінки та зародження елементарних форм критичної самооцінки.

У цілому система досліджень механізмів виникнення психічних новоутворень у діяльності дошкільника важлива не лише своїми конкретними результатами. Розвиток є лише тоді, коли дитина у специфічній формі власної активності «розкодовує», «розгортає» і робить своєю цю опредметнену психіку, формуючи тим самим свою власну. На наш погляд, дійсним підґрунтям саморозвитку є особистісне опосередкування діяльності й феномен «подвійного опосередкування» психічного розвитку – тепер його опосередковує і культурний контекст (зовнішнє), і особистісний (внутрішнє).

У контексті такого підходу дошкільника можна розглядати як активного суб’єкта, будівничого своєї особистісної сутності. Отже, не лише навколишній світ так чи інакше впливає на процес особистісного становлення дошкільника, на формування його здорового тіла, оптимістичного світовідчуття, конструктивного і позитивного мислення, а й він сам є «віссю», стрижнем цього процесу. Він або активно допомагає своєму розвитку, або відсторонюється, перекладаючи на плечі інших відповідальність за нього, або гальмує власною невпевненістю, невизначеністю позиції, байдужістю. Це актуалізує проблему формування механізмів саморозвитку дошкільника, розвитку відчуття своєї значущості, виховання ціннісного ставлення до самого себе. Особистість, що цінує себе, найкраще розуміє, що таке «власні зусилля», чого варто уникати, а до чого прагнути, як досягти успіху і що для цього потрібно.

Вагомий внесок у розробку проблеми саморозвитку дошкільника через ціннісне ставлення до самого себе здійснив О.В. Запорожець (концепція самоцінності дошкільного дитинства). В його вченні стверджується, що окремі психічні функції розвиваються не самостійно та автономно, а у взаємозв’язку як якості цілісної, наділеної природними задатками особистості дитини. Тому педагогічну роботу слід спрямовувати на цілісний особистісний розвиток у різноманітних видах діяльності.

Визнання дитини найвищою цінністю зовсім не означає штучного звеличення її «Я», центрації проблем, пов’язаних з її індивідуалістичними проявами, нівелювання ролі соціуму в особистісному зростанні. Це означає насамперед гармонізацію взаємин дітей, підтримку власних сутнісних сил особистості, уважне ставлення до її складної внутрішньої роботи із саморозвитку, тобто зародження інтересу до себе як людської істоти; прийняття себе такою, якою є; диференціація того, що для неї корисне, а що – шкідливе; збалансованість «хочу», «можу» та «необхідно» тощо.

На жаль, проблема розвитку особистості в дошкільному віці не була предметом спеціальної уваги традиційної педагогічної науки. Ігнорувалась роль у розвитку дошкільника його власних сутнісних сил, суб’єктної активності, що нівелювало проблему саморозвитку як таку. Внаслідок цього з переліку основних чинників розвитку дошкільника випадала його власна діяльність (О.Л. Кононко).

Активність дошкільника пов’язувалася найбільше з виконавством, умінням дотримуватися приписів морального спрямування. Про реальні досягнення дошкільника мають свідчити не швидкість засвоєння та обсяг знань і вмінь, а система ставлень, виборів, мотивів поведінки та діяльності і також доступна певному вікові міра зрілості, адекватність, ефективність життєвих проявів. Характерним в розвитку дитини є її власна діяльність. Форми, зміст і тривалість цієї діяльності різні в кожному віковому періоді.

В дошкільному віці мають місце такі механізми саморозвитку, як орієнтація на особистість, наслідування, вчинок. Наслідування – важлива форма участі дошкільників у саморозвитку. В основі наслідування лежить природна потреба в ньому. Завдяки цьому, дитина швидко накопичує індивідуальний досвід життя, що забезпечує перехід від розуміння власної неповторності до усвідомлення унікальності та значущості оточуючих людей.

Для найбільш ефективного використання наслідування необхідно враховувати наступні передумови: створення атмосфери доброзичливості, схвалення позитивних вчинків, різноманітність видів діяльності, прищеплення почуття гумору.

На думку відомого письменника К.І. Чуковського пробудження в дошкільника багатства емоційних почуттів робить вагомий внесок в формування його саморозвитку. Коли дитина підросте, саме почуття гумору допоможе боротися з труднощами, сприятиме опору зовнішньому недоброзичливому оточенню, високо підійме її над життєвими проблемами.

Зміна освітньої парадигми, гуманізація змісту та принципів дошкільної освіти, осучаснення виховних і навчальних технологій актуалізують проблему розвитку особистості дитини, а отже – її саморозвитку, формування позитивного самоставлення, становлення відчуття своєї цілісності. А цього можна досягнути за умов, якщо: збалансовано застосовуються різні напрями освітньо-виховної діяльності, що забезпечують фізичний, соціально-моральний, емоційно-ціннісний, пізнавальний, мовленнєвий, художньо-естетичний та креативний розвиток дітей; належно організовано різноманітні форми життєдіяльності вихованців дитячого садка; активно використовуються новітні технології в роботі з дошкільниками.

Оперуючи поняттям цілісний розвиток особистості, маємо на увазі не стільки можливості дитини, її знання та навички, скільки прояв належної уваги до потребово-мотиваційної сфери, в яку введено поняття фонду «хочу», «можу», «необхідно».

Оперуючи поняттям фонд, маємо на увазі індивідуальний досвід (теоретичний і практично-чуттєвий), який є основою і рушієм конкретної поведінки, діяльності, вчинків дошкільника.

Лише збалансованість у процесі розвитку дошкільника фондів його «можу», «хочу» та «необхідно» гарантує повноцінність життя дитини. До того ж якщо дошкільнику цікаве те, чим він зайнятий, він вправніше діє. Якщо фонд «хочу» не береться до уваги, ігнорується дорослими або взагалі заперечується, особистісне становлення дитини гальмується, розвиток стає однобічним. Дитину можна багато чого навчити, якщо мобілізувати її особистісний досвід, власну активність. Проте не можна примусити її використати свої знання на практиці, якщо це позбавлене для неї сенсу.

Важливим механізмом саморозвитку особистості дитини є розвиненість емоційно-почуттєвої сфери, насамперед соціальної спрямованості, соціальних сил, які мають емоційне забарвлення. Тут педагогічні зусилля мають спрямовуватися, з одного боку, на збалансування у дошкільника «почуття Я», про яке йшлося вище, з «почуттям іншого» (однобокий розвиток індивідуальності особистості за рахунок її соціальності може призвести до сумних результатів), з другого боку – на розвиток культури виявлення почуттів, адекватної реакції на життєві події. Нерозвиненість почуттєвої сфери, емоційної сприйнятливості та чуйності продукують соціальну байдужість, інертність. Завдання педагога – окультурити соціальні почуття як щодо їх активного прояву, так і вміння стримати імпульсивні поривання. Домірність переживань реальним життєвим подіям та ситуаціям – важливий показник емоційно-соціального розвитку дошкільника, його повноцінного особистісного зростання.

Сучасна педагогіка і психологія зосереджується на визнанні пізнавальної сфери, що сприяє саморозвитку дошкільника, за умови формування його пізнавальних здібностей (Л. Проколієнко, О. Проскура).

Уся активність дитини спрямовується на пізнання світу і самої себе в ньому. Цьому сприяє інтенсивний розвиток пізнавальної сфери і, зокрема, сенсорної системи, пам’яті, мислення, уяви; розширюються можливості для оволодіння різними видами діяльності: грою, художньою діяльністю, елементами праці тощо.

Вже в дошкільному віці потрібно навчати дитину самостійного пошуку знань, що сприяє формуванню її саморозвитку та формуванню вміння ефективно пізнавати дійсність. На відміну від других видів діяльності (наприклад, творчої, трудової), пізнавальна активність завжди зв’язана з тим, щоб в незвичайному знайти звичайне, в невідомому – відоме, а також постановкою перед собою відповідного пізнавального завдання і пошуку шляхів його вирішення.

Критеріями формування вміння ефективно пізнавати дійсність є: наявність пізнавального мотиву; проектування можливих причин подій, їх варіативність, тобто кількість висунутих версій і встановлення залежностей між змістовими компонентами ситуації.

Відмітимо, що не накопичення знань про предмети і явища свідчать про пізнавальну активність дитини. Передбачається пізнання як активний процес самостійного застосування знань в різних видах діяльності.

Ми виходимо з розуміння, що формування механізмів саморозвитку дошкільника передбачає зміну позиції «зовнішнє у внутрішнє» на позицію «зовнішнє через внутрішнє», яка відображатиме особистісну орієнтацію.

Нам імпонує думка М. Монтесорі про те, що призначення дорослих – «допомогти душі, яка розпочинає свій життєвий шлях, жити власними силами». Дорослі (батьки, педагоги) є лише посередниками між внутрішнім життям дошкільника та його зовнішнім буттям. Вони не можуть замість дитини прожити її життя.


Список літератури

  1. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» / М-во освіти і науки України, Акад. пед. наук України; наук. ред. та упоряд. О.Л. Кононко. – К.: Світич, 2008.

  2. Ведмеденко Д.В., Шаплавський М.В. Виховання у дітей дошкільного віку інтересу до трудової діяльності. – Чернівці, 2003.

  3. Выготский Л.С. Избранные психологические исследования. – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1956.

  4. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні: Наук.-метод. посіб. / Наук. ред. О.Л. Кононко. – К.: Ред. журн. «Дошкільне виховання», 2003.

  5. О.Л. Кононко Пріоритетні напрями оновлення дошкільної освіти http:www.google.ua.

Схожі:

Організаційно-методичні аспекти впровадження Базової програми розвитку дитини «Я у Світі» iconДошкільна освіта
«Я у Світі». З метою успішного впровадження Програми методичною службою області було проведено ряд заходів методичного спрямування...
Організаційно-методичні аспекти впровадження Базової програми розвитку дитини «Я у Світі» iconПро впровадження Базової програми розвитку дітей дошкільного віку «Я у Світі»
Новий 2009/2010 навчальний рік для педагогів дошкілля області надзвичайно відповідальний. Він характеризується поетапним впровадженням...
Організаційно-методичні аспекти впровадження Базової програми розвитку дитини «Я у Світі» iconДіяльність методичної служби різних рівнів Сумської області в 2010-2011 навчальному році була спрямована на забезпечення
«Я у Світі». З метою успішного впровадження Програми методичною службою області було проведено ряд заходів методичного спрямування...
Організаційно-методичні аспекти впровадження Базової програми розвитку дитини «Я у Світі» iconВ. О. Сухомлинського тертична Марина, магістрантка Інституту розвитку дитини „Духовне життя дитини повноцінне лише тоді, коли вона живе у світі гри, музики, фантазії, творчості. Без цього вона засушена квітка Закон
Спостереження в природі як базова основа творчого розвитку особистості дитини в спадщині в. О. Сухомлинського
Організаційно-методичні аспекти впровадження Базової програми розвитку дитини «Я у Світі» iconАндрій Трухан (Переяслав-Хмельницький) соціально-педагогічні аспекти соціального сирітства в україні
У дитини, яка виховується поза сім’єю спостерігається порушення у розвитку: відхилення фізичного та психічного здоров’я, деформація...
Організаційно-методичні аспекти впровадження Базової програми розвитку дитини «Я у Світі» iconМетодичні вказівки до проведення занять з фізичної культури. К., 1996. 74с
Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі» /М-во освіти і науки України, Акад пед. Наук України; наук ред та упоряд....
Організаційно-методичні аспекти впровадження Базової програми розвитку дитини «Я у Світі» iconКазка як засіб формування морального здоров’я орлова Олександра
Казкові переживання залишають глибокий слід у свідомості дитини, сприяють розвитку добрих почуттів. У казці розкривається духовний...
Організаційно-методичні аспекти впровадження Базової програми розвитку дитини «Я у Світі» iconКонференції "антикризові механізми регіонального та муніципального розвитку"
Організаційно-правові аспекти подолання кризових явищ в органах державної влади та місцевого самоврядування
Організаційно-методичні аспекти впровадження Базової програми розвитку дитини «Я у Світі» iconПрограма розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі» /М-во освіти і науки України, Акад пед. Наук України; наук ред та упоряд. О. Л. Кононко. К.: Світич, 2008. 430 с
Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі» /М-во освіти і науки України, Акад пед. Наук України; наук ред та упоряд....
Організаційно-методичні аспекти впровадження Базової програми розвитку дитини «Я у Світі» iconМіжнародної науково-практичної конференції "антикризові механізми регіонального та муніципального розвитку"
Організаційно-правові аспекти подолання кризових явищ в органах державної влади та місцевого самоврядування
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи