Особливості організації навчально-виховного процесу в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2010-2011 навчальному році icon

Особливості організації навчально-виховного процесу в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2010-2011 навчальному році




Скачати 354.31 Kb.
НазваОсобливості організації навчально-виховного процесу в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2010-2011 навчальному році
Дата27.09.2012
Розмір354.31 Kb.
ТипДокументи

Особливості організації навчально-виховного процесу

в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів

у 2010-2011 навчальному році


Початковій школі належить особливе місце у структурі загальної середньої освіти, оскільки цей період є початком особливої навчальної діяльності, яка вимагає від дитини не лише значного розумового напруження, а й більшої фізичної витривалості, вольових зусиль.

Тому розвиток початкової загальної освіти є одним з пріоритетів діяльності Міністерства освіти і науки України.

Основною метою початкової загальної освіти є всебічний розвиток та виховання особистості через формування в учнів бажання і вміння вчитися; повноцінних мовленнєвих, читацьких, обчислювальних умінь і навичок, умінь і навичок здорового способу життя. За роки навчання у початковій школі учні мають набути достатній особистий досвід культури спілкування і співпраці у різних видах навчальної діяльності, самовираження у творчих видах завдань.

Набуття загальнонавчальних та цільових компетентностей діяльності є фундаментом наступного успішного навчання школяра в основній школі.

2010/2011 навчальний рік учні початкових класів розпочинають навчання 1 вересня Днем знань у загальноосвітніх навчальних закладах І ступеня, І-ІІ ступеня, І-ІІІ ступеня, дошкільних навчальних закладах (перші класи), навчально-виховних комплексах «дошкільний навчальний заклад-загальноосвітній навчальний заклад», «загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад» незалежно від підпорядкування і форми власності.

Структура 2010/2011 навчального року встановлюється загальноосвітнім навчальним закладом відповідно до рекомендацій Міністерства освіти і науки України (лист Міністерства освіти і науки України від 05.03.10 № 1/9-143).

Організація навчання у початкових класах здійснюється за семестровою системою: І семестр - з 1 вересня по 24 грудня, ІІ семестр - з 10 січня по 27 травня.

Впродовж навчального року для учнів проводяться канікули: орієнтовно, осінні з 25 по 31 жовтня, зимові з 27 грудня по 9 січня, весняні з 21 по 27 березня. Для учнів 1 класу можуть бути організовані додаткові канікули

З урахуванням місцевих особливостей та кліматичних умов за погодженням з відповідними місцевими органами управління освітою можуть змінюватись структура навчального року та графік учнівських канікул.

У всіх початкових класах навчальний рік закінчується проведенням навчальних екскурсій та підсумкового оцінювання навчальних досягнень учнів.

Відповідно до «Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти» обов’язки класного керівника в початкових класах покладаються, як правило, на класовода.

Учитель класу організовує навчально-виховну роботу на уроках та активний відпочинок на перервах.

Учитель класу як організатор класного колективу створює умови для організації змістовного позакласного дозвілля, планує та проводить відповідні заходи з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, їх нахилів, інтересів, готовності до певних видів діяльності, рівня сформованості учнівського колективу.

Реалізовувати ідею цілісності педагогічного впливу на дитячу особистість через взаємодію педагогів із батьками допоможе вчителям та методистам початкового навчання науково-методичний посібник «Виховний потенціал початкової освіти», авт. Савченко О.Я. (К.: Цудзинович Т.І, 2007, 2008; К: СП «Богданова О.М.», 2009, 2010). Посібник допоможе вчителю як у ефективній організації навчально-виховного процесу, так і в удосконаленні особистих професійних досягнень, оскільки автор розкриває різні аспекти виховання молодших школярів (цінностей здорового способу життя, духовного і морально-етичного, громадянського, екологічного виховання, розвитку мовленнєвої діяльності учнів, їх творчих здібностей, навичок самостійності здобуття знань) з використанням яскравих реальних прикладів із шкільної практики.


У 2010/2011 навчальному році робочі навчальні плани для 1 – 4 класів загальноосвітніх навчальних закладів розробляються на основі Типових навчальних планів початкової школи з навчанням українською та мовами національних меншин, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 29.11.2005 р. № 682.

Для спеціалізованих класів з поглибленим вивченням іноземних мов робочі навчальні плани розробляються за Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл цього типу, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 13.03.2006 р. № 182.

Для спеціалізованих класів з поглибленим вивченням предметів художньо-естетичного циклу робочі навчальні плани розробляються за Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов та предметів художньо-естетичного циклу, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 13.05.2005 р. № 291 (додатки 2, 3), з урахуванням змін в розподілі навчального часу та загальної кількості годин, визначених Типовими навчальними планами початкової школи (наказ МОН України від 29.11.2005 р. № 682).

При складанні календарно-тематичних планів можна використовувати орієнтовні зразки календарних планів, надрукованих у науково-методичному журналі “Початкова школа” (№ 8, 9, 2009 р., №1, 2010 р.) та у щотижневику “Початкова освіта” (№ 25-28, 2009 р.).

Організація навчання в початкових класах здійснюється за навчальними програмами, розробленими відповідно до Державних стандартів початкової загальної освіти та затвердженими Міністерством освіти і науки України (наказ МОН від 20.06.2006 р. № 469 згідно з рішенням колегії МОН від 24 травня 2006 року):

«Програми для середньої загальноосвітньої школи», 1—4 класи. (К.: Початкова школа, 2006 р.);

«Фізична культура. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів», 1—4 класи, авт. Зубалій М.Д. та ін. (Х.: Ранок, 2006 р.);

«Фізична культура. Програма для учнів спеціальних медичних груп», 1—4 класи, авт. Майєр В.І. (Х.: Ранок, 2006 р.);

«Плавання. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів», 1—4 класи. авт. Деревянко В.В., Сілкова В.О. (Х.: Ранок, 2006 р.);

Рекомендовані Міністерством освіти і науки України навчальні програми для 1—4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів:

«Програма інтегрованого курсу з математики, читання, Я і Україна, основ здоров’я», 1 клас, авт. Вашуленко М.С., Бібік Н.М., Кочина Л.П., Коваль Н.С., 2006 р.;

«Математика», 1—4 класи, авт. Скворцова С.О., Тарнавська С.С., 2006 р.;

«Я і Україна. Навколишній світ» за науково-педагогічним проектом «Росток», 1—4 класи, авт. Пушкарьова Т.О., 2006 р.;

«Математика», 1—4 класи, авт. Петерсон Л.Г., 2007 р.;

«Українська мова», 2—4 класи, авт. Кальчук М.І. та ін., 2008 р.

У початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів, які працюють за системою розвивального навчання Б.Д.Ельконіна — В.В.Давидова організація навчання здійснюється за навчальними програмами, рекомендованими МОН (наказ від 20.06.2006 р. № 469):

«Навчальні програми (система розвивального навчання Б.Д.Ельконіна — В.В.Давидова), 1—4 класи (Х.: Центр психології і методики розвиваючого навчання, 2008 р.);

«Програми для початкових класів загальноосвітніх шкіл. Система розвивального навчання Б.Д.Ельконіна — В.В.Давидова» (Х.: ННМЦ «Розвиваюче навчання», 2008 р.).

Значною мірою успішність вивчення навчальних предметів у початковій школі залежить від вдало дібраного навчально-методичного забезпечення (підручники та посібники, наукова й методична література, робочі зошити тощо).

Однією з важливих передумов якісної роботи вчителя є його зорієнтованість у навчальній літературі з предметів, у своєчасно вибудуваній цілісній системі роботи учнів із підручниками на уроках та позаурочно відповідно до головних методичних принципів, закладених у них.

Зазначимо, що вивчення предметів у початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2010-2011 навчальному році здійснюється за підручниками та навчальними посібниками, зазначеними у основному та додатковому переліках навчальної літератури для використання у початковій школі загальноосвітніх навчальних закладів у 2010-2011 навчальному році.

З метою визначення відповідності освітнього рівня випускників початкової школи вимогам Державного стандарту початкової загальної освіти в 4-х класах загальноосвітніх навчальних закладів та визначення рівня сформованості в молодших школярів умінь застосовувати набуті знання і вміння на практиці здійснюється державна підсумкова атестація у вигляді підсумкових контрольних робіт з української мови (мови і читання) та математики (відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти (наказ Міністерства освіти і науки України від 18.02.2008 р. № 94 (у редакції наказу МОН від 21.12.2009 № 1151), зареєстрований у Міністерстві юстиції України від 18 січня 2010 р. за № 39/17334).

У 4-х класах загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин також можуть підлягати атестації результати навчальної діяльності з мови навчання (мови і читання).

Бали за атестацію із цих предметів виставляються за результатами річних підсумкових контрольних робіт і в журналах фіксуються під датою проведення контрольної роботи.

Підсумкові контрольні роботи виконують усі учні, окрім тих, які з поважних причин (хвороба, довготривалі перебування на лікуванні, спортивних змаганнях, переїздах в інші місця проживання, природні катаклізми) не можуть бути присутніми у визначений час для написання підсумкових контрольних робіт. У такому разі оцінки за державну підсумкову атестацію виставляються учням за результатами семестрового оцінювання у розділі класного журналу «Зведений облік досягнень у навчанні учнів 1 - 4 класів».

Акцентуємо увагу на тому, що додаткові види перевірних робіт у 4-их класах не проводяться.

Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових балів.

У 4-х класах загальноосвітніх навчальних закладів, які працюють за програмами системи розвивального навчання Б.Д.Ельконіна — В.В.Давидова та Комплексною програмою розвитку дітей “Росток” державна підсумкова атестація проводиться на загальних підставах.

Варіативною складовою кожного з Типових навчальних планів для учнів 1—4-х класів передбачено від 1 до 3 годин, які можна використовувати за вибором загальноосвітнього навчального закладу з урахуванням особливостей навчального закладу та індивідуальних освітніх потреб учня:

• на посилення предметів інваріантної складової;

• на вивчення додаткових курсів;

• на проведення індивідуальних та групових занять.

Обирати для вивчення слід курси, які реалізуються навчальними програмами, рекомендованими Міністерством освіти і науки України. З цією метою можна скористатися чинними навчальними програмами:

«Російська мова», 2-4 класи, автори Ґудзик І.П., Лапшина І.М. (Т.: Мандрівець, 2010);

«Розвиток продуктивного мислення учнів 1—4 класів», авт. Гісь О.М. (Т.: Мандрівець, 2010);

«Дорога в дивосвіт», 1-4 класи, автор Поліщук Н.А. (Т.: Мандрівець, 2010);

«Абетка харчування», 1-4 класи, авторів Ващенко О. М., Свириденко С. О., Чорновіл О.В. (Т.: Мандрівець, 2010);

«Християнська етика в українській культурі», 1—4 роки навчання, авт. Чернуха В.Г., Бєлкіна Е.В. (Т.: Мандрівець, 2009);

«Основи християнської етики», 1-4 класи, автор Жуковський В.М. та ін. (Острог: в-во Національного університету «Острозька академія», 2010);

«Програма морально-етичного виховання учнів у початковій школі», 1-4 класи, автор Слотвинська Л.М. (Т.: Мандрівець, 2010);

«Народна вишивка», 2-4 класи, автор Свінціцька Л.М. (Т.: Мандрівець, 2010);

«Абетка театрального мистецтва», 1-4 класи, автор Петренко Л.Б. (Т.: Мандрівець, 2010);

«Основи театральної грамоти», автор Самсоненко Л. М. (Т.: Мандрівець, 2010).

«Риторика», 1—4 роки навчання, авт. Науменко В.О., Захарійчук М.Д.(Т.: Мандрівець, 2009);

«Поетика», 2—4 класи, авт. Петровська Т.В. (Т.: Мандрівець, 2009);

«Зарубіжна література», 2—4 класи, авт. Мовчун А.І., . (К.: АВДІ, 2007, 2009), (Т.: Мандрівець, 2009);

«Логіка», 2, 3, 4 класи, авт. Митник О.Я. (К.: Початкова школа, 2006, 2007; Т.: Мандрівець, 2009);

«Елементи геометрії», 3—4 класи, авт. Седеревічене А.О, Нивидома Л.І. (Т.: Мандрівець, 2009);

«Кроки до інформатики. Шукачі скарбів», 2—4 класи, авт. Коршунова О.В. (Х.: Весна, 2007,2008, 2009; Т.: Мандрівець, 2009);

«Сходинки до інформатики», 2—4 клас, авт. Рівкінд Ф.М., Ломаковська Г.В., Колесніков С.Я., Рівкінд Й.Я. (К.: «Світич, 2007; Т.: Мандрівець, 2009);

«Основи комп’ютерної грамотності», авт. Рівкінд Ф.М., Рівкінд Й.Я. (Т.: Мандрівець, 2009);

Початковий курс економічних знань «Цікава економіка», авт. Кашуба Л.В.. (Т.: Мандрівець, 2009);

«Права дитини», для 1—4 класів, авт. Мовчун А.І., Харсіка Л.І. (Т.: Мандрівець, 2009);

«Азбука споживача», 1—2 роки навчання, авт. Бородачова Н.В., Лаврентьєва Г.І. (Т.: Мандрівець, 2009);

«Основи споживчих знань», 1—4 класи, авт. Гільберг Т.Г., Довгань А.П., Капіруліна Т.Л. та ін. (К.: Навчальна книга, 2008);

«Хореографія», 1—4 класи, авт. Тараканова О.П. (Т.: Мандрівець, 2009).

На численні замовлення батьківської громадськості та педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання розроблено програму з російської мови для навчання учнів 2-4 класів за рахунок варіативної складової типових навчальних планів.

Провідною метою варіативного початкового курсу російської мови є формування та розвиток у молодших школярів комунікативної компетентності.

Елементарне оволодіння російською мовою дозволить учням користувалися нею як засобом спілкування, пізнання, долучення до російської культури, формувати навички толерантного міжетнічного спілкування з представниками інших національних культур, носіями інших мов.

Основну увагу слід звертати на слухове сприймання усного мовлення, з орієнтуванням на теми, доступні життєвому досвіду дітей 7-10 років; на формування читацької самостійності молодших школярів, закріпленню навичок роботи з дитячою книгою. Разом з тим доцільно розширювати уявлення школярів про культуру, традиції народів, які живуть в Україні; формувати і розвивати вміння дотримуватися правил мовленнєвої і немовленнєвої поведінки, що мають національні особливості, уміння брати участь у видах соціальної практики, які характеризують культурну своєрідність етнічних груп.

Вивчення курсу російської мови передбачає вирішення таких учбових завдань:

- формування і розвиток комунікативних можливостей молодших школярів (сприйняття і відтворення усних і письмових висловлювань, а також їх самостійна побудова);

- засвоєння учнями елементарних знань про мовні одиниці різних рівнів, походження і розвиток мов, їх ролі в житті людини і суспільства;

- збагачення і активізація лексичного запасу учнів, засвоєння норм російської літературної мови;

- розвиток читацьких інтересів школярів, закріплення навичок роботи з дитячою книгою;

- накопичення та використання лінгвонарознавчих знань для формуванння умінь налагоджувати взаємодію з оточенням.

Початковий курс російсько мови побудовано з урахуванням принципу інтеграції навчального змісту та різних видів діяльності молодших школярів. Кожний урок російської мови передбачає системну роботу над усіма видами мовленнєвої діяльності учнів, узгоджене навчання нормативної мови і читання, систематичне використання культурологічних текстів для слухання, читання, побудови усних та письмових висловлювань.

Програмою передбачено використання комплексів вербальної та и невербальної діяльності школярів відповідно до їх ніх вікових особливостей.


Особливістю навчальної програми «Розвиток продуктивного мислення учнів 1—4 класів» є формування мислення дітей 6—10-річного віку за принципом інтеграції логіки, математики та психології.

Зміст курсу зорієнтовано на розвиток основних аспектів розумової діяльності. Його мета — стимулювати мислення дітей, навчити їх основних операцій та прийомів мислення, закласти основи логічного, комбінаторного та операційного мислення, розвинути кмітливість, просторову уяву, пам’ять та увагу.

Програма враховує розвиток основних аспектів мислення як на вербальному, так і невербальному рівні.

Завдання курсу полягають у формуванні в дітей здатності до аналізу та синтезу, абстрагування та конкретизації, вміння класифікувати та узагальнювати, порівнювати та виділяти суттєве, мислити за аналогією, бачити відмінності та закономірності, знаходити причинно-наслідкові зв’язки; у формуванні вміння мислити асоціативно та шукати нестандартні підходи до розв’язання задач. На інтуїтивному та процедурному рівнях діти отримають початкові уявлення про такі фундаментальні наукові поняття, як симетрія, парність, інваріантність, відображення, правильна стратегія. Сформовані в процесі навчальних занять навички мислительної діяльності допомагатимуть дітям у свідомому засвоєнні будь-якого навчального матеріалу.

У програмі збережено принцип спіральності та циклічності.

Важливою особливістю програми є те, що вона базується на досягненнях сучасної психології.

Вивчення курсу здійснюється за навчальними посібниками: «Розвиток продуктивного мислення учнів 1—4 класів», авт. Гісь О.М. (К.: Інститут сучасного підручника, 2009, 2010);


Метою програми «Дорога в дивосвіт», є формування в учнів системи наукових знань, поглядів, переконань, які закладають основи відповідального та дієвого ставлення до навколишнього природного середовища.

Програма курсу “Дорога в дивосвіт” враховує наступно-перспективні зв’язки між дошкіллям і початковою ланкою загальноосвітньої школи та охоплює такі змістовні лінії “Жива природа”, “Нежива природа”, “Пори року”, “Рідний край”, “Природа – середовище життя живих організмів”, “Охорона природи”, “Людина і природа”. Зміст курсу передбачає органічне поєднання реалізації навчальних, розвивальних і виховних завдань початкової школи шляхом залучення учнів до роботи на екологічній стежці. Навчальний процес відбувається безпосередньо у природному середовищі: на щотижневих уроках серед природи, уроках милування природою, екскурсіях, а також через організацію роботи в кутку живої природи та на навчально-дослідних ділянках.

Зміст курсу максимально адаптований до вікових інтересів, можливостей та особливостей молодших школярів. Він містить завдання, що сприяють розвитку мислення дитини, спостережливості, самостійності, активності; виробленню елементарних умінь, необхідних для посильної участі у соціально-корисних справах; вони враховують потреби дитини в комунікації, дослідництві навколишнього середовища, художньому вираженні своїх почуттів. Для цього використовуються технології особистісно-розвивального спрямування; пріоритет надається ігровим методикам; пошуково-дослідницькій діяльності. Діти занурюються у ситуацію першовідкривача, вони спостерігають, порівнюють, досліджують навколишнє середовище, перевіряють народні прикмети. Через системне проведення уроків серед природи на екологічній стежці реалізується методологія сучасної освіти – філософія екологічного реалізму, основна ідея якої полягає в тому, що істинність наших знань про дійсність ми пізнаємо лише в безпосередній взаємодії з довкіллям.

Програма інтегрує екологічні знання в освітній простір навчальних предметів інваріантної та варіативної складової навчальних планів.


Метою курсу «Абетка харчування» є формування первинних знань та навичок з основ здорового харчування як способу збереження і зміцнення здоров’я.

Зазначений курс зорієнтований на формування в дітей молодшого шкільного віку формування в учнів уявлення про основи раціонального та збалансованого харчування, правила здорового харчування, режим харчування, добовий та харчовий раціон, практичні аспекти впливу харчування на стан здоров’я дитини, основи раціонального та збалансованого харчування, властивості окремих груп харчових продуктів та їх значення для зміцнення здоров’я, сезонне збалансоване харчування, необхідність поєднання смаку, кольору та зовнішнього оформлення страв.

Протягом вивчення зазначеного курсу учні початкових класів учаться аналізувати своє харчування, складати свій харчовий раціон, обирати групи продуктів, які приносять користь здоров’ю; обґрунтовано, на підставі особистого переконання, пропагувати принципи здорового харчування; виконувати правила поведінки за столом.

Зміст курсу сприяє формуванню в учнів свідомого ставлення до власного здоров’я та раціонального харчування як складової здорового способу життя.

Вивчення курсу здійснюється за робочими зошитами та дидактичним матеріалами для учнів 1-4 класів, методичними матеріалами для вчителів авторів Ващенко О.М., Свириденко С.В., Чорновіл О.В.


В основу курсів «Абетка театрального мистецтва» та «Основи театральної грамоти» закладена театралізована гра, як головний метод навчально-виховного процесу.

Метою курсів є забезпечення особистісного художньо-естетичного розвитку учнів, формування у них широких світоглядних орієнтацій та компетенцій, виховання потреби у творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні в процесі опанування цінностями української та зарубіжної культурно-мистецької спадщини; формування та удосконалення художньо-мовленнєвих виконавчих навичок, умінь володіти пластикою, мімікою, жестами; розвиток здібностей до творчого перевтілення; набуття вміння виготовляти атрибути, декорації до різних видів театрів та театральних ігор.

Головними завданнями курсів є:

збагачення емоційно-естетичного досвіду учнів, формування культури почуттів, пробудження особистісно-позитивного ставлення до мистецьких цінностей;

опанування учнями художньо-практичними вміннями та навичками, формування комплексу художніх компетенцій, що забезпечують здатність В основу курсів «Абетка театрального мистецтва» та «Основи театральної грамоти» закладена театралізована гра, як головний метод навчально-виховного процесу.

Метою курсів є забезпечення особистісного художньо-естетичного розвитку учнів, формування у них широких світоглядних орієнтацій та керуватися набутими знаннями та вміннями у самостійній діяльності, у процесі самоосвіти;

розуміння учнями зв’язків мистецтва з природним, соціальним і культурним середовищем життєдіяльності людини, усвідомлення власної причетності до художніх традицій свого народу;

розвиток в учнів почуття успіху від власних досягнень у царині мистецької культури, впевненості в спроможності самостійно вирішувати поставлені завдання;

виховання культури міжнаціонального спілкування через вивчення художніх традицій народів різних країн;

розвивати у дітей стійкий інтерес до театрально-ігрової діяльності;

знайомити дітей з театром, його приміщенням, працівниками;

знайомити дітей з різними видами лялькових театрів;

розвивати у дітей навички сценічної майстерності в драматичному театрі;

спонукати до оволодіння риторичним та сценічним мистецтвом.

Істотним є інтеграція творчо-пізнавальної та розважально-дозвіллєвої (театралізовані форми дозвілля) функцій театрального мистецтва, яка спрямована на зменшення дисбалансу між розумовими й фізичними навантаженнями учня шляхом збільшення його рухової активності (враховуючи вікові особливості молодших школярів), на відновлення розумової працездатності та зменшення розумових перевантажень, на гармонізацію й розкріпачення емоційної сфери дитини.

Елементи змісту курсів «Абетка театрального мистецтва» та «Основи театральної грамоти» можна використовувати під час вивчення предметів інваріантної складової – навчання грамоти, читання, математики, української мови, природознавства, громадянської освіти, основ здоров’я, іноземних мов, музики, хореографії, образотворчого мистецтва, трудового навчання.

Головним аспектом даного напрямку роботи є система «Клас-театр», у якому не тільки ставлять традиційні п’єси, але й вигадують нові форми театрального дійства (мініатюра, імпровізація, картинка, ессе, кліп тощо). До різноманітних форм художньої творчості та театрального дійства залучаються всі діти. В колективі створюються умови для співпраці, партнерських відносин у групах, індивідуальної роботи, що стимулює в учнях безперервний процес самопізнання, саморозвитку і самоудосконалення.

Зазначені змістові лінії даних курсів реалізуються через систему творчих завдань, які мають теоретично-практичний характер, спрямовані на формування загальноосвітніх та сценічних умінь і навичок, ускладнюються паралельно з ускладненням завдань сценічно-виконавського плану. Великого методичного значення набуває варіативність змісту і форм занять, залучення дітей до елементів сценарної роботи та режисури.

Програми ґрунтуються на принципах цілісності, наступності, системності та варіативності змісту, органічної єдності національних і загальнолюдських цінностей.

Метою програми «Народна вишивка» є формування компетентностей особистості засобами мистецтва вишивки: пізнавальної, практичної, творчої, комунікативної, соціальної.

У процесі навчання діти оволодівають комплексами знань, умінь і навичок роботи з різними матеріалами, видами швів та технік ручної вишивки; отримують відомості з графічної грамоти; вчаться планувати роботу, правильно розташовувати візерунки. Вишивання дає широкі можливості для реалізації творчих задатків особистості: побудова найпростіших власних схем вишивок, добір матеріалів, розкрій заготовок, композиційне та кольорове вирішення узору чи зображення, інтеграція видів вишивальних швів. Діти заохочуються до висловлення почуттів, вражень від вишиванок майстрів, аргументування свого вибору візерунка, коментованого аналізу своїх виробів. В рамках курсу ведеться проектувальна діяльність з пошуку матеріалів фольклорних, авторських творів про вишивку, проведення свята на основі зібраних матеріалів; створюється добірка схем-вишивок, відомостей про майстрів світлин, вишиванок. Особлива увага надається безпечному проведенню робіт та дотриманню санітарно-гігієнічних вимог.

Зміст курсу відповідає дидактичним принципам навчання, має певні визначені цілі: дослідження спільних ознак та етнографічних особливостей у вишивці різних регіонів України та свого краю;

повідомлення початкових відомостей про галузь «вишивання», матеріали, приладдя, необхідні для праці;

формування трудових умінь і навичок, прищеплення елементів трудової культури;

виховання працелюбності, старанності, охайності, економності;
^

сприяння розвитку творчих задатків особистості: пізнавального інтересу, художнього смаку, творчої уяви;

виховання поваги до традицій українського народу, позитивних якостей емоційно-вольової сфери: доброзичливого ставлення до людей, старанності у роботі.

В основу курсу «Народна вишивка» покладені відомості про ручну вишивку українського народу. Все розмаїття вишивок класифіковане за технікою вишивання: гладь, хрестик, мережка, гаптування, вишивання бісером; орнаментальними мотивами: геометричні, зооморфні, рослинні; кольорами: гармонійні – контрасні, теплі - холодні. Діти отримують відомості про символічне значення орнаментів, кольорів, враховують їх у проектуванні й виготовленні виробу. Особливістю програми є її зв’язок з сучасним дизайном: виготовлення предметів побуту, аксесуарів, оздоблення одягу тощо. Курс має чітко виражену практичну спрямованість. Його зміст не дублює програмний матеріал з трудового навчання, а розширює, поглиблює відомості по роботі з вишивкою. В побудові розділів курсу прослідковується певна циклічність, з року в рік повторюються окремі назви розділів, проте вони вміщують нові поняття, процеси, складніші від попередніх.


Основною метою курсу «Програма морально-етичного виховання учнів у початковій школі» є формування в дітей потреби до пізнання навколишнього світу і людини в ньому, як соціальної істоти, а також формування почуття відповідальності за виконання певних завдань та зобов’язань, готовності самостійно вирішувати проблеми, мати власну думку і вміння відстоювати її; розвиток образного і логічного мислення учнів, їх всестороннього і гармонійного розвивитку; виховання найкращих почуттів; здійснення морально-етичного, патріотичного, естетичного виховання.

Програма передбачає створення передумов для усвідомленого сприйняття та засвоєння соціальних та морально-правових норм, історичних, національних та культурних традицій українського народу.

Курс передбачає розвиток спостережливості, мислення, уяви, пам’яті, самостійності, творчості та активності учнів. Диференціація та індивідуалізація виховного аспекту у даному курсі враховує виховні, духовні, психологічні, соціальні, інтелектуальні процеси розвитку дитини, її погляди на пізнання світу та його охорону, стимулювання активності та розвиток творчої індивідуальності.

Бесіди, виховні заходи, свята, передбачені змістом зазначеної програми, мають культивувати найкращі риси української ментальності: працелюбності, індивідуальної свободи, глибокого зв’язку з природою, патріотизму, любові до рідної землі, своєї історії, мови тощо.


Варіативною складовою типових навчальних планів передбачено дві навчальні програми курсу «Християнська етика»: «^ Основи християнської етики» для 1-4 класів; розроблений авторським колективом під загальною редакцією Жуковського В.М. та «Християнська етика в українській культурі» для 1-4 класів; автори Ігумен Лонгин (Чернуха), Бєлкіна Е.В.

Зазначені курси мають навчально-виховне та культурологічне спрямування. Зміст кожного з них вибудовано як спосіб допомоги учню в закладенні фундаменту власних життєвих цінностей.

Курс «Основи християнської етики» є дисципліною християнсько-світоглядного, культурного та освітньо-виховного спрямування, який вибудовується як фундамент буттєвих цінностей сучасної людини. Він не є вченням віри, не включає релігійних обрядів, не ставить за мету залучення до певної конфесії. Викладання предмета передбачає виховання в учнів поваги до свободи совісті, релігійних та світоглядних переконань інших людей; здатності до співжиття в полікультурному та поліконфесійному українському суспільстві.

Метою курсу "Основи християнської етики" є формування в учнів християнських моральних чеснот. У процесі досягнення мети передбачається реалізація таких завдань:

• ознайомлення учнів із основами християнської моралі як фундаменту загальнолюдських цінностей;

• ознайомлення учнів із християнськими моральними цінностями: істини, благочестя, добра, любові, краси, гідності, обов'язку, совісті, честі;

• формування свідомої та відповідальної особистості учня на основі християнських духовних, моральних та культурних цінностей;

• створення належних морально-етичних умов для самопізнання, самореалізації.

Програма побудована за лінійно-концентричним принципом, який включає в себе такі складові:

• світоглядну, що сприяє цілісному світосприйманню, визначенню вихованцем власної добротворчої життєвої позиції;

• історико-культурологічну, що спирається на високі зразки християнської духовної культури та традиції;

• науково-пізнавальну, яка розширює шкільний навчальний матеріал в етично-естетичному просторі.

Вивчення курсу здійснюється за навчальними посібниками, схваленими до використання Міністерством освіти і науки України: методичний посібник «Основи християнської етики. Хочу пізнавати світ», 1 клас, авт. Г.П.Добош (Львів: в-во «Світ», 2010); робочий зошит «Основи християнської етики. Хочу пізнавати світ», 1 клас, авт. Г.П.Добош (Львів: в-во «Світ», 2010); навчальний посібник «Основи християнської етики. Живу і навчаюсь у родині», 2 клас, авт. Г.П.Добош (Львів: в-во «Світ», 2010);- методичний посібник «Основи християнської етики. Живу і навчаюсь у родині», 2 клас, авт. Г.П.Добош (Львів: в-во «Світ», 2010); робочий зошит «Основи християнської етики. Живу і навчаюсь у родині», 2 клас, авт. Г.П.Добош (Львів: в-во «Світ», 2010); робочий зошит «Основи християнської етики. Прагну робити добро», 3 клас, авт. Г.П.Добош (Львів: в-во «Світ», 2010); навчальний посібник «Вчимося мудрості», 4 клас, авт. І.Л. Сіданіч, І.М. Гнатів, Влад (Аузяк) (Острог: в-во Національного університету «Острозька академія», 2010); робочий зошит «Вчимося мудрості», 4 клас, авт. І.Л.Сіданіч, І.М. Гнатів, Влад (Аузяк) (Острог: в-во Національного університету «Острозька академія», 2010); хрестоматія «Зернята мудрості», книга для класного та позакласного читання для учнів 1-4 кл., авт. І.Сіданіч, І.М. Гнатів, Влад (Аузяк) (Острог: в-во Національного університету «Острозька академія», 2010); методичний посібник для вчителів початкових класів, 4 клас, авт. І.Л. Сіданіч, І.М. Гнатів, Влад (Аузяк) (Острог: в-во Національного університету «Острозька академія», 2010).

Метою курсу «Християнська етика в українській культурі» є сприяння духовно-моральному розвитку дітей і прищеплення їм любові до ближнього, до України через ознайомлення з національними культурними надбаннями, з християнськими моральними цінностями: людяністю, милосердям, пошаною до батьків і старших, працелюбством, доброчесністю, гостинністю, вдячністю тощо, які водночас глибоко виявляються в українській культурі і за своєю суттю є загальнолюдськими.

Цей процес передбачає наступні етапи: отримання інформації (ознайомлення з основними чинниками духовного розвитку); формування позитивного ставлення до предмета вивчення; засвоєння матеріалу (розуміння важливості дотримання певних етичних норм поведінки): формування переконань щодо важливості обраної моделі поведінки; бажання і внутрішня потреба наслідування зразкам християнської моралі; втілення в життя отриманих знань.

У програму введено категоріальний апарат етичних понять («совість», «чесноти», «милосердя», «доброчинність», «відповідальність» тощо), розкриття яких здійснюється відповідно до вікових та психологічних особливостей учнів.

Вивчення курсу здійснюється за навчальними посібниками, схваленими до використання Міністерством освіти і науки України: «Дорога добра», 1 клас, авт. Огульчанський Б.Ю., (К.: КМПУ ім. Б.Д.Грінченка; АДЕФ КМПУ ім. Б.Д.Грінченка, 2006, 2007); «Дорога милосердя», 2 клас, авт. Чернуха В.Г., Бєлкіна Е.В. (К.: КМПУ ім. Б.Д.Грінченка, 2007); «Дорога доброчинності», 3 клас, авт. Огульчанський Б.Ю., Сіданич І.Л. (К.: КМПУ ім. Б.Д.Грінченка, 2007); «Дорога мудрості», 4 клас, авт. Чернуха В.Г., Бєлкіна Е.В. (К.: КМПУ ім. Б.Д.Грінченка, 2007).

До посібників розроблено робочі зошити та методичні посібники для вчителів. До кожного уроку підготовлено музичний супровід, який допомагає краще сприймати тему, яка вивчається.

Готує вчителів для викладання курсу Київський педагогічний університет ім. Бориса Грінченка. Право викладати зазначений курс мають вчителі та священники з педагогічною освітою.


Особливістю курсу риторики є практичне спрямування на виховання комунікативної культури дітей, навчання конструктивному спілкуванню, формування в них комунікативної грамотності та психологічної компетентності.

Метою курсу є забезпечення формування особистості, яка б володіла знаннями, уміннями і навичками ефективного спілкування, збагачувала свій комунікативний досвід, зберігала культурно-мовленнєві традиції українського народу.

Риторика має особливий потенціал для формування духовної культури, що є основою для виховання інших якостей, таких як толерантність, чесність, доброта, справедливість, відповідальність за власні слова та дії, повага до співрозмовника.

Елементи змісту риторики можна використовувати під час вивчення предметів інваріантної частини: навчання грамоти, читання.

Вивчення курсу здійснюється за навчальними посібниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки України: «Риторика», 1, 2, 3, 4 роки навчання, авт. Науменко В.О., Захарійчук М.Д. (К.: Літера, 2009).


Метою вивчення курсу «Зарубіжна література» є залучення молодших школярів до скарбниці світової літератури, загальнолюдських і національних духовних цінностей, формування в учнів здатності сприймати найкраще і найцінніше, що виробило людство протягом століть, розширення в них культурно-пізнавальних інтересів.

Програма побудована за принципом поступового ускладнення матеріалу. Коло дитячого читання розширюється шляхом представлення різних за жанрами й темами творів і окремих книжок нових авторів світової літератури відповідно до віку дітей. Логіка навчального матеріалу структурована з урахуванням принципів наступності й послідовності в процесі вивчення тем від 2-го до 4-го класу, міжпредметних зв’язків, передбачено дотримання принципу наступності між початковою та основною школою.

Тематично-жанровий та художньо-естетичний принципи є визначальними у виборі творів для читання. При доборі текстів для кола дитячого читання враховувалися кращі здобутки світової класики, зокрема твори письменників, відзначених Андерсенівською премією (занесених у Почесний список та відзначених Золотою медаллю Андерсена).

Вивчення курсу здійснюється за навчальними посібниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки України: «Зарубіжна література», 2, 3, 4 класи, авт. Мовчун А.І. (К.: АВДІ, 2006, 2009).


Курс «Поетика» розрахований на викладання в 1—4-х класах.

Метою курсу є створення сприятливих умов для творчої діяльності, підвищення рівня оволодіння українською мовою; ознайомлення учнів з основними категоріями й поняттями методології творчості; надання можливості дітям виявити себе у творчості.

Основними завданнями курсу є: прищеплення любові до рідної мови через поезію; сприяння розвитку в школярів мови, уяви, мислення, фантазії; виховання художнього смаку та естетичної культури учнів.

Програмою передбачено розкриття багатосторонніх можливостей творчості, перехід від простих завдань до складних, підвищення здатності учнів мислити, поступово ускладнюючи систему образів.

Вивчення курсу здійснюється за навчальними посібниками: «Поетика», 1 клас, 2—4 класи, авт. Петровська Т.В. (К.: Генеза, 2009, 2010);


Навчальною програмою «Логіка» передбачено вивчення дисципліни з другого класу (після завершення періоду навчання грамоти) протягом наступних трьох років.

Метою курсу є ознайомлення учнів із законами і формами правильного мислення.

Завданнями курсу передбачено ознайомлення учнів із змістом основних логічних понять, законів логіки, логічних дій та операцій; із логічними прийомами отримання знань; з основними видами і принципами розв’язання логічних задач.

Логічними прийомами отримання знань виступають:

• розгляд об’єкта, що вивчається з різних сторін, та виділення найбільшої кількості властивих йому ознак, рис, якостей тощо (на основі операцій аналізу і синтезу);

• порівняння виділених рис, якостей, властивостей з метою вибору найбільш вагомих, головних (на основі логічних операцій порівняння та абстрагування);

• встановлення причинно-наслідкових зв’язків та залежностей;

• формування нових положень (на основі операції узагальнення);

• обґрунтування (доведення) їх правильності.

У кожному розділі курсу пропонується низка проблемно-пошукових завдань, для розв’язання більшості з яких не потрібні спеціальні знання, вони не мають певних загальних способів, прийомів розв’язання. Це завдання на розвиток пізнавальних (психічних) процесів: пам’яті, уваги, уяви, швидкості реакції, асоціативності мислення.

Успішне оволодіння даним курсом протягом трьох років допоможе кожній дитині досягти творчого рівня при опануванні основ усіх шкільних дисциплін.

Вивчення курсу здійснюється за навчальними посібниками: «Логіка», 2, 3, 4 класи, авт. Митник О.Я. (К.: Початкова школа, 2006, 2007, 2008, 2009)


Головною метою курсу «Елементи геометрії» є забезпечення цілісності здійснення геометричної пропедевтики знань учнів початкових класів.

Особливістю вивчення курсу є інтегрований підхід до організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів.

Основними завданнями курсу є:

• формування загальнонавчальних умінь і навичок учнів, умінь планувати свої дії;

• формування просторових уявлень молодших школярів;

• активізація пізнавальної діяльності учнів;

• розвиток інтелектуальних і творчих здібностей;

• розвиток пізнавальних здібностей школярів (пам’яті, уваги, мислення, математичного мовлення тощо).

Програмою не передбачено ґрунтовне вивчення означень та доведення тих чи інших тверджень, формул тощо. Діти вчаться розпізнавати геометричні фігури на малюнках, моделях, у навколишньому середовищі, оволодівають елементарними графічними вміннями.

Навчальний матеріал програми структурований за темами, які вивчаються впродовж двох років у певній послідовності, дозволяючи таким чином поступово ускладнювати і доповнювати одна одну більш складними поняттями. Гнучка система реалізації завдань курсу забезпечує умови для інтелектуального розвитку особистості молодшого школяра.

До програми розроблено мультимедійний супровід у формі презентацій.


Навчальні програми «Азбука споживача» та «Основи споживчих знань» є програмами початкової економічної освіти в умовах формування ринкової економіки з практичним спрямуванням для учнів початкової школи.

«Азбука споживача» — це навчальний курс за вибором, розрахований на два роки.

Курс «Основи споживчих знань» розрахований на вивчення протягом 4-х років у початкових класах.

Мета зазначених курсів — сприяти формуванню в учнів культури споживача, необхідної для якісного та безпечного споживання, що базується на засвоєнні прав споживача, визнаних світовою спільнотою та законодавством України.

Навчальні курси «Азбука споживача» та «Основи споживчих знань» спрямовані на формування в учнів відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» поваги до закону як загальносуспільних правил, встановлених державою для захисту прав та інтересів споживачів через створення уявлення про відповідальність споживача за свій вибір на ринку, засвоєння навичок і вміння правильно поводитися в різних ситуаціях, зокрема в стосунках із продавцем при виборі товару та здійсненні покупки тощо.

Розвивальний аспект курсів передбачає формування особистого споживчого досвіду учня, усвідомлення необхідності вдосконалювати і підвищувати свою споживчу грамотність протягом усього життя, що пов’язано з оновленням ринку товарів і послуг, засобів рекламування, інтегруванням України в європейську та світову спільноту.

Виховний аспект курсів передбачає формування в учнів свідомого ставлення до економії та бережливості, культури споживання, розуміння ролі грошей, виваженого сприйняття реклами, а також усвідомлення потреб і можливостей родини та окремих її членів. Важливим виховним фактором є використання і поширення учнем набутих споживчих знань серед близького оточення. Набуття учнем споживчих знань сприяє підвищенню самооцінки, основою якої є навчальна праця і відчуття своєї корисності для інших людей завдяки засвоєним знанням та навичкам.

Важливим аспектом навчальних курсів є їх персоніфікований характер, тобто безпосереднє відношення всіх тем і понять до життя та інтересів кожної дитини особисто. «Я є споживач», — усвідомлює учень уже на початку вивчення курсу. Із цим усвідомленням, яке підвищує самооцінку дитини, продовжується ознайомлення та засвоєння ним подальших понять. Такий підхід дозволяє учням відчувати персональну причетність до світу товарів і послуг, створених для задоволення споживчих потреб людини.

Навчальні курси сприяють соціальній адаптаціїї молодших школярів до життєвих реалій. Активізується здатність учнів як споживачів до особистої внутрішньої дисципліни в дотриманні правил грамотної споживчої поведінки.

Кожний з обраних предметів включає елементи інтернаціонального виховання учнів через спільність споживчих потреб, які поєднують людей різних країн.

Вивчення зазначених курсів здійснюється за навчальними посібниками: «Азбука споживача», 1, 2 роки навчання, авт. Бородачова Н.В., Лаврентьєва Г.І. (К.: Інститут споживчих програм, 2007, 2008, 2009).

«Абетка юного споживача». Навчально-методичні матеріали для 1 класу, авт. Магалецька Т.Д., Подолюк С.М., Пужайчереда Л.М. (К.: Навчальна книга, 2008);

«Перші сходинки споживання». Навчально-методичні матеріали для 2 класу, авт. Подолюк С.М. (К.: Навчальна книга, 2008);

«Споживання у родині». Навчально-методичні матеріали для 3 класу, авт. Магалецька Т.Д. (К.: Навчальна книга, 2008);

«Споживання і громада». Навчально-методичні матеріали для 4 класу, авт. Пужайчереда Л.М. (К.: Навчальна книга, 2008);


Мета курсу «Цікава економіка» — сприяти формуванню в учнів потреби до пізнання світу і людини в ньому як біологічної та соціальної істоти; формування економічного мислення і виховання культури поведінки в умовах ринкового суспільства; засвоєння духовних цінностей у різноманітних сферах: комунікативній, пізнавальній, екологічній, моральній, діяльнісно-вольовій, емоційній, естетичній.

Програма зорієнтована на реалізацію таких завдань: ознайомлення молодших школярів з основами економічних істин, понять, категорій, явищ, процесів із навколишнього життя; ознайомлення молодших школярів із доступними для них економічними взаємозв’язками; набуття початкових практичних навичок культури споживання в умовах ринкових відносин; формування конкурентної особистості.

Програма зорієнтована на активне використання діяльнісного підходу до навчання учнів. Значна роль у ній відводиться методам активного навчання, які прогнозують розвиток у школярів здібностей проводити спостереження, порівнювати, аналізувати і зіставляти, встановлювати зв’язки, класифікувати, систематизувати, робити узагальнення та висновки.

Програмою передбачено використання рольових, дидактичних та ейдетичних ігор, дискусій, залучення засобів образотворчого мистецтва, використання літературного та енциклопедійного матеріалу, екскурсій, а також організацію фронтальної, парної та групової роботи учнів.

Курс економіки для учнів початкових класів пов’язаний з математикою, логікою, образотворчим мистецтвом, основами безпеки життєдіяльності, природознавством, розвитком мовлення.

Вивчення курсу здійснюється за навчальними посібниками: «Цікава економіка», 1 клас, авт. Кашуба Л.В., Жихарєва О.М., Романушко О.М. (К: Новий друк, 2005); «Цікава економіка», 2 клас, авт. Кашуба Л.В., Жихарєва О.М., Романушко О.М. (К: Новий друк, 2005);


Головною метою вивчення предмета «Права дитини» є ознайомлення молодших школярів із правами дитини, які гарантуються Конвенцією ООН, сприяння осмисленню ними найважливіших гарантованих державою законів, спрямованих на захист прав дітей, формуванню правового світогляду учнів, розумінню прав і свобод людини, розвитку ціннісних орієнтирів, ідеалів та переконань.

Зазначений курс зорієнтований на формування в дітей молодшого шкільного віку правової культури, що складається передусім зі свідомого ставлення до своїх прав і обов’язків, поваги до законів і правил людського співжиття, готовності дотримуватися їх.

Вивчення курсу сприятиме усвідомленню необхідності розбудови правової держави, вихованню в молодших школярів необхідності дотримання правових обов’язків як важливої умови профілактики правопорушень і шкідливих звичок.

Курс «Права дитини» є логічним продовженням таких навчальних предметів, як: «Я і Україна», «Основи здоров’я» — і є пропедевтичним до вивчення предметів «Правознавство» та «Етика», що вивчаються в основній школі.

В основу уроків «Права дитини» в 3—4-х класах рекомендуємо покласти читання і правовий аналіз посібника С.Б.Гавриша «Маленькі історії про великі істини. Права та свободи дитини» (Х.: Ранок, 2004, 2006); «Права дитини». Робочі зошити для учнів 3, 4 класів, авт. А.І. Мовчун (Х.: Ранок, 2004, 2006).

Розповіді-історії цієї книги допоможуть учням усвідомити найважливіші статті Конвенції про права дитини, а вчителеві — формувати активну життєву позицію молодших школярів, їхню повагу до прав і свобод людини й громадянина.


Основна мета навчання за програмою «Кроки до інформатики. Шукачі скарбів» полягає у формуванні інтелектуально розвиненої особистості, яка володіє вміннями й навичками доводити і спростовувати, методами аналізу й синтезу, абстрагування й узагальнення.

Мета вивчення зазначеного курсу в початковій школі — надати учням знання, які складають уявлення про інформаційну картину світу та інформаційні процеси, які сприятимуть засвоєнню основних теоретичних понять у базовому курсі інформатики і формуванню алгоритмічного та логічного мислення; сформувати навички і вміння використовувати комп’ютерну техніку як практичний інструмент для роботи з інформацією в навчальній діяльності та повсякденному житті.

Пропедевтичний розвивальний курс «Кроки до інформатики. Шукачі скарбів» має чітко виражену практичну спрямованість і відповідає основам будь-якого базового курсу інформатики. Програмою курсу передбачено проведення практичних робіт на кожному уроці з урахуванням вікових особливостей і державних санітарних правил (ДСанПіН 5.5.6.009–98). Практичні роботи розраховані на 15 хвилин.

Вивчення курсу здійснюється за навчальними зошитами-посібниками: «Інформатика», 2, 3, 4 клас, авт. Коршунова О.В. (Х.: Весна, 2009).


Курс «Сходинки до інформатики» є пропедевтичним і призначений для учнів 2–4-х класів. Вивчаючи його, учні набувають основних навичок роботи з комп’ютером, отримують уяву про його можливості, навчаються використовувати комп’ютер для складання текстів та малювання, знайомляться з поняттям алгоритму, основними алгоритмічними структурами та вчаться складати алгоритми; працюючи з навчальними комп’ютерними програмами, закріплюють знання та навички, набуті при вивченні інших предметів, розвивають логічне мислення, пам’ять, увагу, просторову уяву та творчі здібності.

При вивченні цього курсу передбачено кілька напрямів навчальної та розвиваючої діяльності учнів.

Перший напрям — пізнавальний. У цьому напрямку учні повинні засвоїти відомості про призначення комп’ютера, про можливості його використання, про його складові частини, основні принципи його роботи. Багато уваги приділяється обговоренню питань застосування сучасних комп’ютерів. Важливою частиною цього напрямку є ознайомлення учнів із властивостями інформації, з інформаційними процесами в оточуючому світі та в комп’ютері.

Другий напрям — прикладний. У цьому напрямку учні здобувають навички роботи з клавіатурою, навички пошуку та запуску потрібних програм, підготовки та редагування текстів у текстовому редакторі, складання простих мелодій у музичному редакторі, створення малюнків у графічному редакторі тощо.

Третій напрям — алгоритмічний. У 3—4-х класах учні засвоюють поняття алгоритму, розрізняють їх основні види, вчаться складати i записувати прості алгоритми для виконавців, відшукувати та застосовувати алгоритми у своїй практичній та учбовій діяльності.

Четвертий напрям — розвиваючий. На цих уроках учні розвивають свої творчі здібності та логічне мислення шляхом виконання різноманітних творчих завдань, як у процесі роботи з навчально-розвивальними програмами (конструктори, кросворди, логічні ігри та інші), так i на теоретичній частині уроку.

П’ятий напрям — підтримка, корекція i пропедевтика знань, умінь i навичок з основних предметів. Це досягається шляхом роботи з різноманітними навчальними, навчально-контролюючими та пропедевтичними програмами з української та іноземної мови, математики, природознавства тощо.

Для забезпечення вивчення курсу використовують ліцензійні програмні засоби: операційна система Microsoft Windows (включаючи текстовий редактор WordPad та графічний редактор Paint); посібник «Сходинки до інформатики», авт. Рівкінд Ф.М., Ломаковська Г.В., Колесников С.Я., Ривкінд Й.Я.; комплекс навчально-розвивальних ігрових програм «Сходинки до інформатики Плюс: комплекс навчально-розвивальних програм для 2—4 кл.», авт. Андрусич О.О. та робочі зошити «Сходинки до інформатики» для 2, 3, 4 класів, авт. Андрусич О.О., Гордієнко С.І (К.: Світич, 2007, 2008, 2009).


Курс «Основи комп’ютерної грамотності» призначений для учнів 3—4-х класів.

Метою курсу є пропедевтика теоретичних знань учнів з основ інформатики, формування початкових практичних навичок застосування комп’ютера в повсякденній і навчальній діяльності, здійснення комп’ютерної підтримки вивчення інших предметів початкової школи.

Завданнями курсу є: розвиток в учнів логічного мислення, пам’яті, просторової уяви, уваги, творчих здібностей; ознайомлення учнів із можливостями комп’ютера; навчання використовувати комп’ютер для складання текстів та створення малюнків; ознайомлення з поняттям інформації та алгоритму на інтуїтивно-понятійному рівні; навчання складати алгоритми різних дій, здійснювати комп’ютерну підтримку знань, набутих у процесі вивчення інших предметів.

Вивчення курсу здійснюється за навчальними посібниками: «Основи комп’ютерної грамотності», 3, 4 класи, авт. Рівкінд Ф.М., Рівкінд Й.Я. (К.: Освіта, 2006).


Метою хореографічного навчання в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів є сприяння естетичному вихованню і фізичному розвитку дітей.

Завдання програми «Хореографія» — дати учням початкову хореографічну підготовку, ви­явити нахили дітей і задовольнити їх потребу в руховій активності; розвинути почуття ритму, хореографічну виразність, координацію рухів і на цій основі виховувати художній смак, уміння повноцінно сприймати мистецтво танцю.

Зміст та обсяг програми включає такі розділи: «Ритміка», «Танцювальна азбука» (елементи класичного, народного, бального танців), «Танці» (танцювальний репертуар) та вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.

Кожен урок має включати всі основні розділи програми. Час, відведений на кожний розділ, можна варіювати залежно від теми, мети і завдань уроку. Важливо так організувати навчання, щоб перехід від одного виду діяльності до іншого був логічним і природним.

Впроваджуючи в початкових класах курси за вибором, слід дотримуватися вимог «Державних санітарних правил і норм улаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу» (ДСанПіН 5.2.008-01) щодо гранично допустимого тижневого навантаження учнів початкових класів.

Викладання вищезазначених курсів за вибором здійснюється з обов’язковим урахуванням побажань батьків.

Жоден з курсів не може бути нав’язаний учням та вчителям.

Вибір будь-якого курсу має бути обговорено на батьківських зборах та засіданнях педагогічної ради навчального закладу.

Визначені курси варіативної складової зазначаються в розкладі уроків після предметів інваріантної частини навчального плану.

Навчальні досягнення учнів з обраних предметів варіативної складової навчальних планів не оцінюються.

Впроваджуючи в початкових класах курси за вибором, слід дотримуватися вимог «Державних санітарних правил і норм улаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу» (ДСанПіН 5.2.008-01) щодо гранично допустимого тижневого навантаження учнів початкових класів.

У загальноосвітніх навчальних закладах із навчанням мовами національних меншин, у спеціалізованих школах (класах) дозволяється за рахунок загального навчального навантаження збільшувати гранично допустиме навантаження учнів до меж, встановлених санітарно-гігієнічними нормами «Державних санітарних правил і норм улаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу» (ДСанПіН 5.2.008-01).

У початковій школі з першого року навчання може здійснюватися поділ класів на групи при вивченні української чи іншої мови навчання (мови і читання), української мови (мови і читання) у школах із навчанням мовами національних меншин, іноземної мови відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128). Місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування можуть прийняти рішення про поділ класів на групи і при меншій від нормативної наповнюваності за наявності бюджетних асигнувань та залученні додаткових коштів.

Організація навчальних екскурсій у 1—4-х класах, їх зміст та форми проведення визначені листом Міністерства освіти і науки України від 06.02.2008 р. № 1/9-61.

Проведення екскурсій може здійснюватися як професійним екскурсоводом, так і безпосередньо вчителем. Обов’язковою умовою проведення екскурсії є цільовий інструктаж учнів із техніки безпеки, правил поведінки під час переходу чи проїзду до місця екскурсії та її проведення.

Відповідальність за безпеку життєдіяльності кожного учня на уроках, під час перерв, на групах продовженого дня, на позакласних заходах, дотримання вимог санітарних правил і норм несуть вчителі початкових класів-класні керівники, вчителі-предметники, вихователі груп продовженого дня, адміністрація загальноосвітніх навчальних закладів.





Схожі:

Особливості організації навчально-виховного процесу в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2010-2011 навчальному році iconПро організацію навчально- виховного процесу в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2013-2014 навчальному році
Начальникам управлінь, відділів освіти райдержадміністрацій, міськвиконкомів, міських рад
Особливості організації навчально-виховного процесу в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2010-2011 навчальному році iconОрганізація навчально-виховного процесу у початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2010/2011 навчальному році
У 2010/2011 структура навчального року встановлюється загальноосвітнім навчальним закладом відповідно до рекомендацій Міністерства...
Особливості організації навчально-виховного процесу в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2010-2011 навчальному році iconПро організацію навчально- виховного процесуу 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів І вивчення базових дисциплін в основній школі з метою організованого переходу на новий
Міністерство освіти і науки надсилає для практичного використання методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу...
Особливості організації навчально-виховного процесу в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2010-2011 навчальному році iconПро організацію навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі
З метою організованого переходу на новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти Міністерство освіти і науки...
Особливості організації навчально-виховного процесу в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2010-2011 навчальному році iconПро організацію навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі
З метою організованого переходу на новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти Міністерство освіти і науки...
Особливості організації навчально-виховного процесу в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2010-2011 навчальному році iconПро організацію навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі
З метою організованого переходу на новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти Міністерство освіти і науки...
Особливості організації навчально-виховного процесу в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2010-2011 навчальному році iconПро організацію навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі
З метою організованого переходу на новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти Міністерство освіти і науки...
Особливості організації навчально-виховного процесу в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2010-2011 навчальному році iconПро організацію навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі
З метою організованого переходу на новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти Міністерство освіти і науки...
Особливості організації навчально-виховного процесу в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2010-2011 навчальному році iconПро організацію навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі
З метою організованого переходу на новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти Міністерство освіти і науки...
Особливості організації навчально-виховного процесу в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2010-2011 навчальному році iconОрганізація навчально-виховного процесу у початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2009/2010 навчальному році
Тому ми не повинні забувати про те, що сучасні діти не такі, яки­ми були ми, отже, вони потребують від сучасного навчання чогось...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи