Математика О. Я. Біляніна icon

Математика О. Я. Біляніна




Скачати 223.54 Kb.
НазваМатематика О. Я. Біляніна
Дата28.09.2012
Розмір223.54 Kb.
ТипМетодичні рекомендації

Математика


О.Я. Біляніна,

викладач-методист кафедри методики викладання природничо-математичних дисциплін


Шкільний курс математики у 2010/2011 навчальному році в 11-х класах загальноосвітніх навчальних закладів вивчатиметься за програмами, надрукованими у збірнику «Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Навчальні програми для профільного навчання. Програми факультативів, спецкурсів, гуртків. Математика» (Київ, видавництво «Навчальна книга», 2003 р.) та у науково-методичному журналі «Математика в школі» (№ 6, 2007 р.; № 4, 2008 р.; № 6, 2009 р.). Розподіл годин на вивчення окремих розділів, кількість тематичних оцінювань, передбачених навчальними програмами для 11-х класів, та методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів опубліковані в Інформаційному збірнику МОН (№ 13-14, 2005 – 2007 рр.) та у журналі «Математика в школі» (№ 6, 2005 – 2007 рр.).

Навчання математики в 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2009/20010 навчальному році буде здійснюватися за програмами, надрукованими у збірнику «Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Математика. 5-12 класи» (Київ, видавництво «Перун», 2005 р.) та у науково-методичному журналі «Математика в школі» (№ 2, 2006 р.).

Методичні рекомендації щодо вивчення математики у 5-9 класах подано в Інформаційних збірниках МОН (№ 13-14, 2005-2009 рр.), у журналі «Математика в школі» (№6, 2005-2008 рр.), у «Математичній газеті» (№ 6/7, 2006 – 2009 рр.), у методичних рекомендаціях ОІППО щодо викладання математики у 2009/2010 н.р.

Календарно-тематичне планування навчального матеріалу вимагає від учителя доброго осмислення програмового матеріалу, враховуючи кількість можливих тематичних оцінювань. Враховуючи відповідні рекомендації Міністерства освіти і науки та ОІППО, розподіл годин на вивчення окремих тем та кількість тематичних оцінювань (не менше трьох протягом семестру) може здійснюватись кожним вчителем. При цьому рекомендуємо звернути увагу вчителів на розділ навчальної програми: «Зміст навчального матеріалу», в якому визначено зміст програми з математики для загальноосвітніх навчальних закладів, тобто той мінімальний обсяг матеріалу, який обов’язковий для вивчення в загальноосвітніх навчальних закладах. Частина матеріалу, зміст якого подано у квадратних дужках, не є обов’язковою для вивчення і не ПОВИНЕН виноситися для контролю в самостійній чи контрольній роботах.

Враховуючи роль математики в розвитку особистості школяра, рівень підготовки до обов’язкової державної атестації у 9-му та 11-му класах (окрім класів гуманітарного профілю), великої участі випускників у ЗНО з математики та розробки проекту підвищення якості вивчення предмета, адміністрацією навчального закладу може бути збільшена кількість годин на її викладання за рахунок варіативної складової навчального плану згідно з відповідними рекомендаціями ОІППО.

При навчанні математики, як і в минулому навчальному році, залишається важливим питанням оцінювання навчальних досягнень учнів: поточне, тематичне і підсумкове, а основним видом оцінювання – тематичне. Кожен із перелічених видів оцінювання (окрім підсумкового: тематична, семестрова, річна) має дату його проведення. На основі поточних оцінок, щомісячної оцінки за ведення зошита, письмових самостійних і контрольних робіт виставляється тематична (без зазначення дати), на основі тематичних – семестрова, а на основі семестрових – річна. Зауважуємо, що після семестрових оцінок слідує стовпчик із написом „Скоригована”, однак коригувати можна лише семестрову та річну, що впливає на отримання свідоцтва з відзнакою та золотої медалі. Тематична оцінка не коригується, тому вільний стовпчик після тематичної у журналах не потрібний.

Наголошуємо, що поточне оцінювання учнів учитель повинен здійснювати обов’язково із відповідними фіксованими записами в журналі.

Оскільки, як засвідчує практика, систематичний контроль за рівнем навчальних досягнень учнів зміцнює і регулює навчальний процес, вчасно коректує допущені учнями помилки, підвищує якість їх знань. При цьому вчасне коректування знань школярів ефективніше у процесі їх формування.

Отже, при вивченні кожної теми вчитель підтримує зворотний зв’язок через: поточне оцінювання, перевірку виконання домашніх завдань, ведення зошита, проведення 1-2 коротких самостійних робіт (10-15 хвилин), діагностичної самостійної роботи (25-45 хвилин), письмової контрольної роботи (бажано з використанням тестових технологій). У структурі викладу теми рекомендуємо підтримувати проведення уроку узагальнення знань, умінь, навичок та уроку корекції знань, умінь, навичок (після контрольної роботи). На основі всіх вище перелічених оцінювань, учителем підводиться підсумок – виставляється тематична оцінка. Підсумкове оцінювання, яке здійснюється відповідно наприкінці семестру та наприкінці навчального року підводить підсумок відповідно за семестр та за рік. При формуванні підсумкової оцінки за семестр вчитель спирається на тематичні оцінки учня. Річна оцінка виставляється на основі семестрових.

^ При формуванні підсумкової оцінки вчитель має оцінювати реальні досягнення учня, а не підраховувати його середній бал.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів єдині для загальноосвітніх і профільних класів (журнал “Математика в школі”, №4, 2001р). Під час контролю результатів навчання в класах з поглибленим вивченням математики рекомендують не завищувати вимоги до виставлення відповідних балів, оскільки це негативно впливатиме на розвиток творчих здібностей учнів. Такими ж критеріями користуються при оцінюванні учнів у класах гуманітарного спрямування.

Зауважимо, що важливу роль у навчальному процесі й надалі відіграє кабінет математики, укомплектований однаковими меблями, ТЗН, хорошими стулчастими дошками, унаочненнями, методичною та дидактичною літературою, оформленими постійними та змінними стендами. Це покращує умови організації навчально-виховного процесу вивчення математики. Однак зазначимо, що стенди повинні бути змістовними, дієвими, естетичними.

У 2010/ 2011 навчальному році учні 10-х класів вперше розпочнуть навчання за новими навчальними планами і програмами 12-річної школи. У 10-х класах проводиться вивчення двох математичних курсів: алгебри та початків аналізу і геометрії.

Особливості навчальних програм для учнів 10 класу ЗНЗ

Згідно з Концепцією профільного навчання 12-річної освіти на 10-12 класи визначено такі напрями профілізації: суспільно-гуманітарний, природничо-математичний (фізико-математичний, хіміко-біологічний, географічний, медичний, екологічний та інші), технологічний, художньо-естетичний і спортивний. Кожний напрям профілізації характеризується однією й тією ж тенденцією розвитку профільної школи: орієнтація навчання на широку диференціацію, варіативність, багатопрофільність, інтеграцію загальної та допрофесійної освіти. Провідною стратегією сучасної середньої освіти, у тому числі й основної школи, є особистісно-диференційований підхід у навчанні учнів, який передбачає варіативність обсягу навчального матеріалу, тобто можливість вивчення предмета з різним ступенем змістовного наповнення: на рівні стандарту (обов’язкового для всіх учнів) або поглибленому рівні.

У старшій школі вивчення математики диференціюється за трьома рівнями: рівнем стандарту, академічним і профільним.

Кожному з них відповідає окрема навчальна програма:

    • програма рівня стандарту визначає зміст навчання предмета, спрямований на завершення формування в учнів уявлення про математику як елемент загальної культури. При цьому не передбачається, що в подальшому випускники школи продовжуватимуть вивчати математику або пов’язуватимуть з нею свою професійну діяльність.

    • програма академічного рівня задає дещо ширший зміст і вищі вимоги до його засвоєння у порівнянні з рівнем стандарту. Вивчення математики на академічному рівні передбачається передусім у тих випадках, коли вона тісно пов’язана з профільними предметами і забезпечує їх ефективне засвоєння. Крім того, за цією програмою здійснюється математична підготовка старшокласників, які не визначилися щодо напряму спеціалізації.

    • програма профільного рівня передбачає поглиблене вивчення предмета з орієнтацією на майбутню професію, безпосередньо пов’язану з математикою або її застосуваннями.

^ Особливостями структури і змісту програм з математики для профільної школи є:

культуровідповідність, тобто віддзеркалення в змісті освіти на кожному етапі навчання всіх аспектів математики, як складника людської культури, що забезпечують інтелектуальний, комунікативний і технологічний розвиток учнів;

фундаментальність змісту освіти, що забезпечує універсальність одержуваних знань і вмінь, можливість їх застосування в нових ситуаціях;

особистісна орієнтація змісту освіти, що передбачає розвиток особистих здібностей учнів, індивідуалізацію їх освіти з урахуванням інтересів, здібностей і схильностей;

вікова періодизація змісту освіти, відповідність питань, що вивчаються, і проблем віковим особливостям учнів;

посилення діяльнісного компоненту змісту освіти за допомогою виділення основних видів і способів навчальної діяльності, пов’язаних з освітньою галуззю «Математика», з окремими її розділами і темами;

креативність, що передбачає формування певної частини змісту освіти самими учнями у вигляді їх творчої освітньої продукції;

інтеграція змісту освіти, яка спрямована на забезпечення цілісності уявлень учнів про світ;

профілізація і диференціація змісту освіти як умова вибору учнями рівня і спрямованості вивчення освітньої галузі та її предметів;

посилення методологічної складової в структурі наукового знання: теорії, закони, принципи, моделі, поняття, величини, наукові факти; способи дослідження, вживані в математичній науці;

відкритість змісту освіти, що припускає використання як освітнього середовища різних додаткових інформаційних масивів та інших джерел навчального матеріалу.


^ Рівні навчання математики:

Рівень стандарту; Академічний рівень; Профільний рівень.

Навчання математики на рівні стандарту

Основним у цьому курсі є пріоритет розвиваючої функції навчання, хоча, безумовно, інтелектуальний розвиток учнів відбувається на математичному матеріалі, забезпечуючи, одночасно з особистим розвитком, підвищення загальнокультурного рівня учнів і досягнення ними необхідного рівня функціональної грамотності. Тобто, специфічною особливістю цього курсу є виражена гуманітарна спрямованість, тобто спеціальна орієнтація на розумовий розвиток людини, на знайомство з математикою як з галуззю людської діяльності, на формування тих знань і умінь, які необхідні для вільної орієнтації в сучасному світі

Окрім того, курс рівня стандарту не ставить за завдання забезпечення учням можливості продовження освіти у вищому навчальному закладі за фахом, пов’язаним з математикою, і зокрема, не забезпечує підготовки учнів до вступних екзаменів з математики чи до виконання в повному обсязі завдань зовнішнього незалежного оцінювання з математики. Він призначений для тих учнів, яких цікавлять, наприклад, мови, мистецтво, художня творчість, спорт або наочно-практична діяльність.

^ Навчання математики на академічному рівні повинно враховувати те, що основою математизації природничих наук є математичне моделювання.

У природничих науках головну роль відіграють сьогодні кількісні описи реальних процесів і відповідні кількісні моделі, для дослідження яких необхідні традиційні розділи математики, разом з початками математичного аналізу і елементами теорії імовірності та математичної статистики.

^ Навчання математики на профільному рівні – це можливість вступу до будь-якого вищого навчального закладу за фахом, що вимагає високого рівня володіння математикою, а також створити умови для успішного навчання у відповідному ВНЗ.

Праобразом навчання математики на профільному рівні є система поглибленого вивчення, що існує в нашій країні вже декілька десятиліть, яка довела свою ефективність у створенні, збереженні і підвищенні високого рівня вітчизняної математичної освіти і математичної науки.

На сьогодні рівень вимог до профільного навчання математики значною мірою визначається вступними іспитами у відповідні ВНЗ і активно впроваджуваним зовнішнім оцінюванням, при якому сама система вступних іспитів припиняє своє існування. Але по суті відміна вступних іспитів мало що здатна змінити щодо вимог до навчальних досягнень випускників шкіл – справа не у формі іспиту, а в його змісті, у вимогах до підготовки учнів, які висуває навчання в тому або іншому конкретному ВНЗ.

^ Профільні програми з математики для 10-х класів побудовані за такими принципами: поєднання лінійного і концентричного розташування навчального матеріалу з виділенням інтеграційних зв'язків; поєднання індуктивного і дедуктивного підходів і логічної послідовності розкриття навчального матеріалу; виділення укрупнених пізнавальних дидактичних одиниць знань як навчальних елементів змісту профільної освіти (інтегрованих навчальних проблем і тем, вузлових понять, фундаментальних законів і фактів, універсальних способів дій і т. п.); дослідницький підхід до виділення логічних етапів розв’язування навчальних проблем і забезпечення успіху учнів у творчому пошуку; забезпечення рефлексії засвоєння змісту профільної освіти.

^ Програми з математики для 10-х класів

Рівні

Кількість

годин на

тиждень

Зміст

Стандарт

3













Академічний

4 (2+2)













Профільний

7 (4+3)













Поглиблений

8 (5+3)














Тобто особливостями організації навчання у старшій школі з математики диференціюється за трьома рівнями: рівнем стандарту, академічним (розширена програма рівня стандарту) і профільним (розширена програма академічного рівня). Кожному з них відповідає окрема навчальна програма, яка за рівнями змісту розширюється та поглиблюється за рівнями навчання математики.

При навчанні математики на академічному рівні: біолого-хімічний, біолого-фізичний, біотехнологічний, хіміко-технологічний, фізико-хімічний, агрохімічний профілі природничо-математичного напряму профільного навчання, а також технологічний профіль (для цих профілів математика є базовим (обов’язковим для вивчення) предметом, близьким до профільних навчальних дисциплін – хімії, фізики, біології, технологій) основна увага приділяється не лише засвоєнню математичних знань, а й виробленню вмінь застосовувати їх до розв’язування практичних і прикладних задач, оволодінню математичними методами, моделями, що забезпечить успішне вивчення профільних предметів – хімії, фізики, біології, технологій. При цьому зв’язки математики з профільними предметами посилюються за рахунок розв’язання задач прикладного змісту, ілюстрацій застосування математичних понять, методів і моделей у шкільних курсах хімії, біології, фізики, технологій.

Навчання математики на профільному рівні розраховане на збільшення навчального часу: до годин інваріантної складової додаються години варіативної складової. Отже, на алгебру та початки аналізу виділяється не менше 4 годин (5 годин – на поглибленому рівні) на тиждень, на геометрію – 3 години на тиждень. Решта годин варіативної складової навчального плану використовується на вивчення курсів за вибором, факультативів тощо.

Складові частини поглибленого вивчення математики включені органічно до загальноосвітнього курсу як його поглиблення, розширення і застосування набутих в основному курсі знань до більшого кола задач, а також розширене вивчення властивостей об’єктів, що вивчаються в основному курсі. Розглядаються додаткові методи для розв’язування задач на базі теоретичного матеріалу, поданого в основному курсі та деякі окремі теми, що не включено в основний курс.

Залежно від профілю може використовуватися варіативна складова навчального плану, що передбачає вивчення спецкурсів, факультативів, курсів за вибором, орієнтованих на посилення міжпредметних зв’язків математики з профільними предметами. Наприклад, такі курси за вибором “Математичні методи обробки результатів хімічного експерименту”, “Математичне моделювання у біології”, “Прийоми графічного зображення властивостей технічних об’єктів і процесів” тощо. Їх вивчення не лише посилює міжпредметні зв’язки, а й сприяє успішному засвоєнню учнями профільних предметів.


Розподіл годин на вивчення окремих тем та орієнтовна кількість контрольних робіт на академічному рівні можуть бути такими:

^ 10 клас. Алгебра та початки аналізу

( 2 год. на тиждень: у І семестрі – 32 год., у ІІ семестрі – 38 год., всього 70 год.)

№ п/п

Назва теми



Кількість годин

Кількість контрольних робіт

I
Функції, рівняння і нерівності.

12

Діагностична +1

II
Степенева функція.

14

1

III
Тригонометричні функції.

20

2

ІV
Тригонометричні рівняння і нерівності.

16

1

V
Систематизація та узагальнення, резервний час.

8

1



Разом:

70

7


^ 10 клас. Геометрія

(2 год на тиждень: у І семестрі – 32 год, у ІІ семестрі – 38 год,

всього 70 год)

№ п/п

Назва теми



Кількість годин

Кількість контрольних робіт

I
Систематизація та узагальнення фактів і методів планіметрії.

8

Діагностична +

1

II

Вступ до стереометрії.

6

1

III

Паралельність прямих і площин у просторі.

22

1

ІV

Перпендикулярність прямих і площин у просторі.

26

2

V

Систематизація та узагальнення, резервний час.

8

1



Разом:

70

7


Розподіл годин на вивчення окремих тем та орієнтовна кількість контрольних робіт на профільному рівні можуть бути такими:

^ 10 клас. Алгебра та початки аналізу

(4год на тиждень: у І семестрі – 64 год, у ІІ семестрі – 76 год,

всього 140 год)

№ п/п

Назва теми



Кількість годин

Кількість контрольних робіт

I
Функції, многочлени, рівняння і нерівності.

50

Діагностична +

3

II
Степенева функція

25

2

III
Тригонометричні функції

25

2

ІV
Тригонометричні рівняння і нерівності

30

3

V
Систематизація та узагальнення, резервний час

10

1



Разом:

140

12


^ 10 клас. Геометрія

(3 год на тиждень: у І семестрі –48 год, у ІІ семестрі –57 год, всього 105 год)

№ п/п

Назва теми



Кількість годин

Кількість контрольних робіт

I
Систематизація та узагальнення фактів і методів планіметрії

20

Діагностична +

1

II

Вступ до стереометрії.

10

1

III

Паралельність прямих і площин у просторі.

30

2

ІV

Перпендикулярність прямих і площин у просторі.

35

2

V

Систематизація та узагальнення навчального матеріалу, резервний час.

10

1



Разом:

105

8


Розподіл годин на вивчення окремих тем та орієнтовна кількість контрольних робіт на профільному рівні можуть бути такими:

^ 10 клас. Алгебра та початки аналізу

(4год на тиждень: у І семестрі – 80 год, у ІІ семестрі – 95 год, всього 175 год)

№ п/п

Назва теми



Кількість годин

Кількість контрольних робіт

I
Повторення і систематизація навчального матеріалу з курсу алгебри 8-9 класів

20

Діагностична +

1

II
Елементи математичної логіки

10

1

III
Степенева функція

35

2

ІV
Тригонометричні функції

35

2

V
Тригонометричні рівняння і нерівності

35

2



Числові послідовності

25

2



Систематизація та узагальнення, резервний час

15

1



Разом:

175

12



^ 10 клас. Геометрія

(3 год на тиждень: у І семестрі – 48 год, у ІІ семестрі –57 год,

всього 105 год)

№ п/п

Назва теми



Кількість годин

Кількість контрольних робіт

I
Систематизація та узагальнення фактів і методів планіметрії

20

Діагностична +

1

II

Вступ до стереометрії

10

1

III

Паралельність прямих і площин у просторі.

30

3

ІV

Перпендикулярність прямих і площин у просторі

35

3

V

Систематизація та узагальнення навчального матеріалу, резервний час

10

1



Разом:

105

10


Навчально-методичне забезпечення вивчення математики

у 10-х класах

Навчання математики у 10-х класах загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься за новими підручниками: «Алгебра та початки аналізу. 10 клас», «Геометрія. 10 клас».

Ці підручники створено у відповідності до Державного стандарту та відповідних рівневих програм з алгебри та геометрії для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів.


Навчально-методичне забезпечення поглибленого вивчення математики

Підручники «Алгебра та початки аналізу. 10 клас. Для класів з поглибленим вивченням математики» (автори Нелін Є.П.) та «Геометрія. 9 клас. Для класів з поглибленим вивченням математики» (автори Бевз Г.П., Бевз В.П., видавництва «Генеза»).

Рекомендації щодо використання сучасних інформаційних технологій на уроках математики, матеріали щодо зовнішнього незалежного оцінювання та результати моніторингу якості природничо-математичної освіти, програми курсів за вибором для профільного навчання, анотації нової навчально-методичної літератури, поради щодо роботи з обдарованими дітьми, розробки уроків та позакласних заходів кращих учителів України друкуються на державному рівні у науково-методичному журналі «Математика в школі», «Математичній газеті» (видавництва «Педагогічна преса»), в газетах «Математика» та «Математика в школах України», а на обласному – в газеті «Освіта Буковини».

Серед можливостей підвищення якості математичної освіти головною для вчителів є удосконалення підготовки та проведення уроків математики з використанням активних форм організації діяльності учнів.

Інноваційними підходами до організації навчання є інтерактивні технології, що допомагають зробити процес навчання більш цікавим, різноманітним, ефективним.

У 2009/2010 навчальному році ділилися своїм досвідом з використання інноваційних технологій навчання на обласних курсах підвищення кваліфікації, семінарах, круглих столах, майстер-класах такі вчителі: Жук І.В., вчитель математики Чернівецького ліцею № 1, вчитель-методист; Крецу Д.М., Білик В.Д., вчителі-методисти Глибоцького ліцею; Алієва С.П., вчитель-методист Кучурівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Сторожинецького району; Іліка Л.Г., вчитель-методист Киселівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Кіцманського району; Агатій В.О., вчитель-методист Чернівецької ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2; Горобець Н.Г., вчитель-методист Клішковецької гімназії Хотинського району; Агатій Т.В., Шевага Г.М., вчителі-методисти Заставнівської гімназії; Барабас М.В., вчитель-методист ГорішньоШерівецької ЗОШ І-ІІІ ступенів Заставнівського району; Андрух Ю.О.– вчитель Чернівецького багатопрофільного ліцею № 4 та інші.

Отже, сьогодні важливими питаннями в навчальному процесі є рівневий диференційований та індивідуальний підходи в роботі з учнями. Тому ефективними на уроці стають групові та індивідуальні форми навчання в оптималь­ному поєднанні з фронтальними.

Особливістю організації навчально-виховного процесу в сучасній школі є орієнтація на досягнення всіма учнями обов’язкового рівня математичної підготовки і створення умов для на­вчання на більш високому рівні тим учням, які мають здібності, інтерес до предмета.

Розвитку інтересу до вивчення математики сприяє використання відповідного історичного матеріалу. Він підвищує інтерес учнів до вивчення математики, стимулює потяг до наукової творчості, пробуджує критичне ставлення до фактів, дає учням уявлення про математику як невід'ємну складову загальнолюдської культури. На дохідливих змістов­них прикладах слід показувати учням, як розвивалися ма­тематичні поняття і відношення, теорії і методи, ознайомлювати їх з біографіями видатних учених, які створювали математику, зокрема видатних українських математиків

Важливою умовою організації навчально-виховного про­цесу є вибір учителем раціональних методів і прийомів активного навчання, використання нових інфор­маційних технологій у поєднанні з традиційними засоба­ми.

Створено навчаючі програми GRAN 1, GRAN –2D, GRAN - 3D , які призначені для використання на уроках математики у старших класах. За їх допомогою доступнішим стає вивчення ряду тем курсу алгебри та початків аналізу, геометрії: побудова графіків функцій, розв’язування систем рівнянь і нерівностей, знаходження площ фігур, обмежених графіками функцій, об’ємів тіл обертання тощо.

Пакет динамічної геометрії DG створено для комп’ютерної підтримки шкільного курсу планіметрії і призначений для використання вчителями математики і учнями 7-9 класів на уроках геометрії.

Пакет може бути використаний для створення інтерактивних навчальних посібників з гіперпосиланнями, підказками, динамічними ілюстраціями та мультимедійними можливостями; для створення динамічних опорних конспектів з коментарями; розробки довідників.

Програмно-методичний комплекс (ПМК) ^ ТЕРМ VII-ІX призначений для використання на уроках алгебри у 7-9 класах, а також вчителям математики – при підготовці до проведення уроків, самостійних або контрольних робіт, учнями – при виконанні домашніх завдань. ПМК всебічно підтримує практичну діяльність учнів та вчителів, надаючи їм одночасно необхідну інформацію навчального та довідникового характеру.

Педагогічний програмний засіб «Система перевірки знань, проведення олімпіад та конкурсів «ОЛІМП» дає можливість проводити тестування учнів за питаннями, які створює сам викладач. Дає можливість полегшити та прискорити перевірку та оцінювання результатів тестових завдань.

Глобальна мережа Інтернет відкриває реальні можливості повсякденного співробітництва і спілкування вчителів та учнів різних навчальних закладів. У зв’язку з цим усі фахівці освіти повинні володіти знаннями про принципи пошуку й обміну інформацією в мережі. Наведемо групи відібраних посилань на найбільш відомі ресурси WWW, присвячені освітній тематиці:

Також вимагає уваги робота зі здібними дітьми, зокрема – підготовка до олімпіади. Цьому питанню у новому навчальному році слід приділити ще більше уваги, адже, аналізуючи результати ІІІ етапу Всеукраїнської олімпіади, робимо висновок, що якість виконання завдань є достатньо низькою. Однак на ІV етапі Всеукраїнської олімпіади з математики наша команда показала непогані результати. Двоє учнів здобули перемогу: Мартинюк Тетяна (учениця 8 класу) та Мазуряк Ілля (учень 10 класу). Основу знань учасників закладено вчителями Чернівецького ліцею № 1 (Жук І.В. , Харитон О.О., Кейван П.М., Кінащук Н.Л.).

Схожі:

Математика О. Я. Біляніна iconДержавна підсумкова атестація з математики у чернівецькій області о. Я. Біляніна, викладач-методист оіппо
Збірник завдань для державної підсумкової атестації з алгебри. 9 клас” (Бурда М.І., Біляніна О. Я., Ващуленко О. П., Прокопенко Н....
Математика О. Я. Біляніна iconRoz group іеф
Математика для економістів:-вища математика, корп. 1, ауд. 304, Ковальчук Т. М., Лекція
Математика О. Я. Біляніна iconМатематика. Методика математики
Володарська, М. О. Математика. 1 клас. 2 семестр : (за підручником М. В. Богдановича, Г. П. Лишенка). Х. Основа, 2013. 168 с
Математика О. Я. Біляніна iconМетодичні рекомендації щодо проведення державної підсумкової атестації в 11-х класах з математики у загальноосвітніх навчальних закладах (2011/2012 н р.)
О. Я. Біляніна, завідувач науково-методичним центром природничо-математичних дисциплін іппочо
Математика О. Я. Біляніна iconМетодичні рекомендації щодо проведення державної підсумкової атестації в 9-х класах з математики у загальноосвітніх навчальних закладах (2011/2012 н р.)
О. Я. Біляніна, завідувач науково-методичним центром природничо-математичних дисциплін іппочо
Математика О. Я. Біляніна iconТестові технології навчання, їх роль у підвищенні ефективності проведення педагогічної діагностики та результативності підготовки випускників до участі в зно з математики
О. Я. Біляніна – завідувач науково-методичним центром природничо-математичних дисциплін іппо чернівецької області
Математика О. Я. Біляніна iconНазва модуля: Вища математика ч. 1
Вища математика: основні означення, приклади І задачі. /Ред. Кулинич Г. Л. Ч. 2-К: Либідь, 1992
Математика О. Я. Біляніна iconПрограми курсів за вибором
Математика. Частина І. Допрофільна підготовка математика. Частина ІІ. Профільне навчання
Математика О. Я. Біляніна iconПротокол №19 програма фахових вступних випробувань для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» та «магістр»
...
Математика О. Я. Біляніна iconПротокол №9 програма фахових вступних випробувань для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Спеціаліст» та «Магістр»
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи