Природничо-математичний цикл навчальних дисциплін icon

Природничо-математичний цикл навчальних дисциплін




Скачати 228.87 Kb.
НазваПриродничо-математичний цикл навчальних дисциплін
Дата28.09.2012
Розмір228.87 Kb.
ТипМетодичні рекомендації

ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНИЙ ЦИКЛ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН


Математика

Шкільний курс математики у 2009/2010 навчальному році в 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів вивчатиметься за програмами, надрукованими у збірнику «Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Навчальні програми для профільного навчання. Програми факультативів, спецкурсів, гуртків. Математика», видавництво «Навчальна книга», Київ, 2003 р. та у науково-методичному журналі «Математика в школі» ( № 4, 2002 р., № 6, 7, 2004 р., № 6, 2005 р.). Розподіл годин на вивчення окремих розділів, кількість тематичних оцінювань, передбачених навчальними програмами для 10-11 класів, та методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів, видрукувані в Інформаційному збірнику МОН № 13-14, 2005 – 2007 р., та у журналі «Математика в школі» (№ 6, 2005 – 2007 р.).

Навчання математики в 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2009/2010 навчальному році буде здійснюватися за програмами, надрукованими у збірнику «Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Математика. 5-12 класи», видавництво «Перун», Київ, 2005р. та у науково-методичному журналі «Математика в школі» (№ 2, 2006 р.).

Методичні рекомендації щодо вивчення математики у 5 – 8 класах подано в Інформаційних збірниках МОН № 13-14, 2005-2008 р.р. , у журналі «Математика в школі» (№ 6 2005-2008 р.р.), у «Математичній газеті» № 6,7, 2006 – 2008 р., у методичних рекомендаціях ОІППО щодо викладання математики у 2008/2009 н.р.

Календарно-тематичне планування навчального матеріалу вимагає від учителя доброго осмислення програмового матеріалу, врахування кількості можливих тематичних оцінювань. Наголошуємо, що розподіл годин на вивчення окремих тем та кількість тематичних оцінювань (не менше трьох протягом семестру) може здійснюватись кожним вчителем, проте слід враховувати всі рекомендації Міністерства освіти і науки України та ОІППО. Водночас звертаємо увагу вчителів на розділ навчальної програми: «Зміст навчального матеріалу». Саме у ньому визначено зміст програми з математики для загальноосвітніх навчальних закладів, тобто той мінімальний обсяг матеріалу, який є обов’язковим для вивчення в загальноосвітніх навчальних закладах. Частина матеріалу, зміст якого подано у квадратних дужках, не є обов’язковим для вивчення і він не повинен виноситися для контролю в самостійній чи контрольній роботах.

З урахуванням ролі математики в розвитку особистості школяра, рівня підготовки до обов’язкової державної атестації у 9-му та 11-му класах (окрім класів гуманітарного профілю), великої кількості учнів, що вибирають ЗНО з математики, та особливого відношення МОНУ до підвищення рівня якості вивчення предмета (30 жовтня 2008 року в МОНУ під головуванням Міністра освіти і науки Івана Вакарчука проведено Всеукраїнську нараду з питань розвитку фізико-математичної освіти «Сучасна фізико-математична освіта і наука: тенденції та перспективи») та згідно відповідних рекомендацій ОІППО, адміністрацією навчального закладу може бути збільшена кількість годин на її викладання за рахунок варіативної складової навчального плану.

При навчанні математики у новому 2009/2010 н.р., як і в минулому навчальному році, залишається важливим питанням оцінювання навчальних досягнень учнів: поточне, тематичне і підсумкове, а основним видом оцінювання – тематичне. Поточне оцінювання має в журналі дату його проведення. Підсумкове оцінювання (тематична, семестрова, річна) – дати не має. На основі поточних оцінок, щомісячної оцінки за ведення зошита, письмових самостійних і контрольних робіт виставляється тематична (без зазначення дати), на основі тематичних – семестрова, а на основі семестрових – річна. Зауважуємо, що після семестрових оцінок у журналі слід залишити стовпчик із надписом «Скорегована». Корегувати можна лише семестрову та річну всім бажаючим учням, однак ця оцінка впливає на отримання свідоцтва з відзнакою чи золотої медалі.

^ Тематична оцінка не корегується. Вільного стовпчика після тематичної у журналах не пропускається.

Оскільки, як показує практика, систематичний контроль за рівнем навчальних досягнень учнів зміцнює і регулює навчальний процес, вчасно коректує допущені учнями помилки, підвищує якість їх знань. При цьому вчасне коректування знань школярів ефективніше у процесі їх формування. Тому наголошуємо, що поточне оцінювання учнів учитель повинен здійснювати обов’язково із відповідним фіксуванням оцінок у журналі.

Таким чином, при вивченні кожної теми вчитель підтримує зворотній зв'язок через: поточне оцінювання; перевірку виконання домашніх завдань; ведення зошита; проведення 1-2 коротких самостійних робіт (10-15 хвилин), однієї діагностичної самостійної роботи (25-45 хвилин), письмової контрольної роботи (з використанням тестових технологій). У структурі викладу теми рекомендуємо використовувати різні типи уроків, в тому числі урок узагальнення знань, умінь, навичок (після діагностичної самостійної роботи) та урок корекції знань, умінь, навичок (після контрольної роботи).

На основі всіх перелічених вище оцінювань, учителем підводиться підсумок – виставляється відповідно тематична, семестрова, річна оцінка. Семестрова оцінка виставляється вчителем опираючись на тематичні, а річна – на основі семестрових.

^ При формуванні такої оцінки вчитель має оцінювати реальні досягнення учня, а не підраховувати його середній бал.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів єдині для загальноосвітніх і профільних класів (журнал «Математика в школі», №4, 2001р). Під час контролю результатів навчання в класах з поглибленим вивченням математики рекомендують не завищувати вимоги до виставлення відповідних балів, оскільки це негативно впливатиме на розвиток творчих здібностей учнів. Такими ж критеріями користуються при оцінюванні учнів у класах гуманітарного спрямування.

Зауважуємо, що покращити умови організації навчально-виховного процесу вивчення математики може добре оснащений навчально-методичними та технічними засобами навчання кабінет математики. У випадку наявності стендів, вони повинні бути змістовними, дієвими, естетичними.

Важливим питанням навчання математики у 2009/2010 навчальному році є те, що учні 9-х класів вперше розпочнуть навчання за новими навчальними планами і програмами 12 річної школи, які будуть продовжувати вивчення двох математичних курсів: алгебри та геометрії.

Особливості навчальної програми для учнів 9 класу ЗНЗ

За новою програмою на вивчення математики у 9 класі відводиться 140 годин (70 год – алгебра і 70 год – геометрія).

Алгебра. Програма з алгебри змінилася мало. Як і раніше, тут вивчаються 4 розділи (змінився тільки їхній порядок): нерівності; квадратична функція; елементи прикладної математики; числові послідовності.

Новим у вивченні алгебри 9 класу є виокремлення таких змістових одиниць: Числові проміжки. Об’єднання та переріз числових проміжків. Випадкова подія. Ймовірність випадкової події. Статистичні дані. Способи подання даних. Частота. Середнє значення.

Розподіл годин на вивчення окремих тем та орієнтовна кількість контрольних робіт можуть бути такими:


^ 9 клас. Алгебра

(2 год на тиждень: у І семестрі – 32 год,

у ІІ семестрі – 38 год, всього 70 год)

№ п/п

Назва теми



Кількість годин

Кількість контрольних робіт

I

Нерівності

16

Діагностична +

2

II

Квадратична функція

22

2

III

Елементи прикладної математики

10

1

ІV

Числові послідовності

12

1

V

Повторення і систематизація навчального матеріалу

10

1


^ 9 клас. Геометрія

( 2 год на тиждень: у І семестрі – 32 год,

у ІІ семестрі – 38 год, всього 70 год)

№ п/п

Назва теми



Кількість годин

Кількість контрольних робіт

I


Розв’язування трикутників

16

Діагностична +

2

II

Правильні многокутники

6

1

III


Декартові координати на площині

10

1

ІV

Геометричні перетворення

10

1

V

Вектори на площині

10

1



Початкові відомості з стереометрії

8

1

VІІ

Повторення і систематизація навчального матеріалу

10

1



Навчально-методичне забезпечення вивчення математики

у 9-х класах

Навчання математики у 9-х класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за новими підручниками: «Алгебра. 9 клас» (автори А.Г.Мерзляк, В.Б.Полонський, М.С. Якір) видавництва «Гімназія», «Алгебра. 9 клас» (автори Бевз Г.П. і Бевз В.Г.) видавництва «Зодіак – ЕКО», «Алгебра. 9 клас» (автори Кравчук В., Підручна М., Янченко Г.М.) видавництва «Підручники і посібники», «Алгебра. 9 клас» (автори Мальований Ю. І., Литвиненко Г.М., Возняк Г.М.) видавництва «Навчальна книга – Богдан»; «Геометрія. 9 клас» (автори А.Г.Мерзляк, В.Б.Полонський, М.С. Якір) видавництва «Гімназія», «Геометрія. 9 клас» (автори Бурда М.І., Тарасенкова Н.А.) видавництва «Зодіак – ЕКО», «Геометрія. 9 клас» (автор Апостолова Г.В.) видавництва «Ґенеза», «Геометрія, 9 клас» (автори А.П.Єршова, В.В.Голобородько, О.Ф.Крижановський, С.В.Єршова) видавництва «Ранок».

Ці підручники створено у відповідності до Державного стандарту та нових програм з алгебри та геометрії для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів.


Поглиблене вивчення математики

Курс 9 класу є другим роком поглибленого вивчення математики за новими програмами і водночас випускним роком навчання в основній школі, після якого учень має прийняти рішення щодо способу подальшого навчання: продовження навчання в 10 класі з поглибленим вивченням математики, вибору іншого напрямку спеціалізації, вступу до навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації за відповідним фахом тощо. Тому учень, який навчається в класі з поглибленим вивченням математики, має постійно оцінювати ступінь свого інтересу до предмету і можливості оволодіння ним з тим, щоб по закінченні 9 класу він міг зробити свідомий вибір на користь подальшого поглибленого вивчення математики або вивчення в рамках загальноосвітнього курсу.

У відповідності до листа МОН від 18.02.2008 року №1/9-83 «Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2008/2009 навчальний рік» робочі навчальні плани для 8-х класів загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням математики складаються за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОН України від 18.02.2008 р. № 99.

Навчальний час на поглиблене вивчення математики у 9-х класах формується таким чином: до годин інваріантної складової (рівень стандарту – 4 години), додаються години варіативної складової (4 години). Отже, на алгебру виділяється 5 годин на тиждень, на геометрію – 3 години на тиждень. Решта годин варіативної складової навчального плану (2,5 години) використовується на вивчення курсів за вибором, факультативів тощо.

Вивчення математики у 9-х класах з поглибленим вивченням математики відбуватиметься за новою програмою для 8-9 класів з поглибленим вивченням математики, видрукуваній у Інформаційному збірнику МОН № 16-17, 2008 року, науково-методичному журналі «Математика в школі», «Математичній газеті» (№ 6, 2008 рік) та розміщеною на сайті Міністерства освіти і науки України (www.mon.gov.ua ).

Програма подана у формі таблиці, яка містить дві частини: зміст навчального матеріалу і вимоги до підготовки учнів.

Програма передбачає можливість різного рівня поглиблення під час вивчення матеріалу. У частині «Зміст навчального матеріалу» виокремлено три рівні складності навчального матеріалу: такий, що вивчається в рамках загальноосвітнього курсу; матеріал для поглибленого вивчення (виділений курсивом); додаткові питання і теми (узято у квадратні дужки).

Зазначимо деякі особливості програми.

Складові частини поглибленого вивчення математики споріднені із загальноосвітнім курсом. Поглиблення здійснюється за рахунок розширення і застосування набутих в основному курсі знань до більшого кола задач, а також розширене вивчення властивостей об’єктів, що вивчаються в основному курсі. Розглядаються додаткові методи для розв’язування задач на базі теоретичного матеріалу, поданого в основному курсі. Утім, до поглибленого курсу включено кілька тем, які в загальноосвітньому курсі вивчаються на рівні означень і найелементарніших понять. Це – множини і операції над ними; множини в теорії чисел; основні формули комбінаторики; метод математичної індукції; елементи аналітичної геометрії; застосування векторів і геометричних перетворень до розв’язування задач.

Розподіл годин на вивчення окремих тем та орієнтовна кількість контрольних робіт можуть бути такими:

^ 9 клас

Алгебра

( 5 год на тиждень: у І семестрі – 80 год,

у ІІ семестрі – 95 год, всього 175 год)

№ п/п


Назва теми


Кількість годин

Кількість контрольних робіт

І

Повторення і систематизація навчального матеріалу

10

Діагностична

ІІ

Доведення нерівностей

15

1

ІІІ

Квадратична функція

45

3

ІV

Системи рівнянь і нерівностей

33

2

V

Елементи прикладної математики

25

2



Послідовності

32

2

VІІ

Повторення і систематизація навчального матеріалу

15

1


^ 9 клас

Геометрія

( 3 год на тиждень: у І семестрі – 48 год,

у ІІ семестрі – 57 год, всього 105 год)

№ п/п


Назва теми


Кількість годин

кількість контрольних робіт

І

Повторення і систематизація навчального матеріалу

6

Діагностична




Розв’язування трикутників

16

2

ІІІ

Правильні многокутники

8

1

ІІІ

Декартові координати на площині

18

2

ІV

Вектори на площині

19

2

V

Геометричні перетворення

20

2



Початкові відомості із стереометрії

8

1

VІІ

Повторення і систематизація навчального матеріалу

10

1

Згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого са­моврядування класи можуть ділитися на групи і при наповнюваності, меншій від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюдже­тних асигнувань та залучення додаткових коштів.


Навчально-методичне забезпечення поглибленого вивчення математики

Підручники «Алгебра. 9 клас. Для класів з поглибленим вивченням математики», автори Мерзляк А.Г., Полонський В.Б., Якір М.С. та «Геометрія. 9 клас. Для класів з поглибленим вивченням математики», автори Мерзляк А.Г., Полонський В.Б., Якір М.С., видавництва «Гімназія».

Реалізація основної мети курсу математики вимагає введення профільного і допрофільного навчання математики, яке дозволяє повніше враховувати індивідуальні особливості учнів. Таким чином за допомогою різноманітних форм навчання вчитель зможе різноманітними технологіями удосконалювати профільне викладання математики.

Допрофільна підготовка учнів

Навчання у 9 класі – це особливий етап у становленні особистості учнів. Протягом року дев’ятикласники мають засвоїти нові теми, ґрунтовно повторити вивчені раніше і добре підготуватися до державної підсумкової атестації. Крім цього, їм необхідно визначитися з подальшим навчанням – обрати відповідний напрям і профіль. Все це вимагає відповідної уваги як з боку вчителів математики, так і з боку класних керівників та батьків.

Щоб правильно зорієнтувати учнів 9 класу та їх батьків на вибір напряму і профілю навчання, бажано провести кілька батьківських зборів (можливо й разом з учнями ), на яких пояснити:

  • як учні можуть продовжити освіту після 9-го класу;

  • які напрями і профілі навчання передбачені державною програмою у старшій школі;

  • за якими напрямами і профілями буде організоване навчання у школі, де навчаються учні;

  • скільки тижневих годин математики буде в тому чи іншому класі і чи зможуть учні за цих умов гідно пройти зовнішнє незалежне оцінювання з математики;

  • які умови вступу до того чи іншого класу;

  • де учні та батьки можуть детальніше ознайомитися з сучасними тенденціями організації навчання у старшій та вищій школах;

  • умови вступу у вищі навчальні заклади І-ІІ рівня акредитації;

  • що таке «Зовнішнє незалежне оцінювання».

Така роз’яснювальна робота ще на початку 9-го класу дозволить учням та їх батькам уникнути багатьох прикрих помилок і буде стимулювати навчально-пізнавальну діяльність дев’ятикласників.

Перехід до профільного навчання має на меті: забезпечити поглиблене вивчення математики; створити умови для диференціації змісту освіти; сприяти рівному доступу до повноцінної освіти всіма учнями, відповідно до їхніх здібностей і потреб. Важливим завдання навчання є знайомство з математикою, як із загальнокультурною цінністю, усвідомлення того, що математика є інструментом пізнання навколишнього світу і самого себе.

Запровадження трикомпонентної структури навчального процесу (базис, профіль, курси за вибором) має вирішити проблему створення освітньої траєкторії для кожної дитини. Курси за вибором у системі допрофільної підготовки і профільного навчання сприятимуть вдосконаленню змісту програми і стандарту з математики з урахуванням потреб учнів і суспільства, впровадженню нових методів і форм навчання, підвищенню мотивації і пізнавальних інтересів школярів.

Курси за вибором реалізуються за рахунок шкільного компоненту і виконують такі функції: доповнюють зміст профільного курсу, поглиблюють зміст одного з базових курсів, задовольняють пізнавальні інтереси учнів поза обраним профілем.

Курси за вибором з математики для профільної школи можна умовно поділити на такі типи:

І. Предметні курси, метою яких є поглиблення і розширення знань з математики, у свою чергу поділяються на кілька груп:

1) курси з математики підвищеного рівня, які узгоджуються з програмовими темами предмету «математика» на тому чи іншому профілі і у відповідному періоді їх вивчення. Вибір таких курсів за вибором дозволить вивчати математику поглиблено і на нематематичному профілі. Такі курси можуть обирати учні, які вивчають математику на рівні стандарту або академічному рівні та планують вступати до ВУЗів, де потрібен сертифікат ЗНО з математики а також для підготовки до державної підсумкової атестації. Відвідування таких курсів надасть можливість переходу з профілю на профіль.

2) курси, в яких поглиблюється вивчення окремих розділів, що входять до обов’язкової програми з математики на математичному профілі або профілі, де математика є інструментарієм дослідження процесів науки профільного предмета. Назви таких курсів можуть співпадати з назвами відповідних тем або елементів знань, які їх доповнюють. Зрозуміло, що в курсах такого типу обрана тема вивчається глибше, ніж в курсі типу «підвищеного рівня»;

3) курси, в яких вивчаються окремі розділи, що не входять до обов’язкової програми з математики на математичному профілі, наприклад, «Методи геометрії», «Стратегія розв’язування нестандартних задач», «Теорія груп» та ін., або іншому профілі природничо-математичного чи технологічного напрямків, які забезпечують їх вивчення, наприклад, «Основи лінійного програмування» для економічного профілю та ін.

4) прикладні курси за вибором з математики, що мають за мету ознайомити учнів зі шляхами та методами застосування математичних знань на практиці, розвиток інтересу учнів до сфери сучасного виробництва і техніки. Наприклад, «Елементи фінансової математики», «Математика у будівництві і архітектурі» та ін.;

5) курси, присвячені вивченню математичних методів пізнання навколишнього світу. Наприклад, «Геометричне моделювання навколишнього світу», «Елементи теорії матричних ігор», «Симетрія в природі» та ін.;

6) курси, присвячені історії математики. Курси такого і двох попередніх типів призначені для учнів, які цікавляться математикою для підвищення свого загальнокультурного рівня;

7) курси за вибором з вивчення методів розв’язування задач з математики («Методи доведення нерівностей», «Розв’язування завдань з модулями», «Задачі з параметрами», «Стереометричні задачі на побудову», «Розв’язування задач економічного змісту» та ін.). Такі елективні курси можуть доповнювати програму з математики для математичного та буд-якого іншого профілю за умови врахування наявності в учнів математичних знань, необхідних для їх вивчення. Наявність відповідних вказівок у анотації до курсу є обов’язковою.

ІІ. Міжпредметні курси за вибором з математики, завданнями яких є інтеграція математичних знань з іншими навчальними предметами, наприклад, «Математичні основи інформатики», «Математичне моделювання в екології» та ін., інтеграція між складовими предмета математика – алгеброю та геометрією («Геометрична інтерпретація тригонометричних функцій», «Стереометричні фігури в координатах» та ін.), а також інтеграція знань учнів про природу і суспільство, формування наукового світогляду, усвідомлення філософської складової математики («Природа математичних аксіом», «Практичне застосування результатів математичних досліджень» та ін.)

ІІІ. Позапредметні, тобто курси за вибором, зміст яких не належить до жодного навчального предмета базового навчального плану, однак певною мірою пов’язаний з математикою (має за інструментарій математику чи містить математичні об’єкти, наприклад, «Методика швидкого запам’ятовування чисел, та виконання дій», «Сімейна економіка», «Вплив ігор на розвиток логічного мислення» та ін.

Курси за вибором мають стати засобом впровадження інтерактивних методів навчання математики у профільній школі відповідно до індивідуальних особливостей і потреб учнів, реалізації особистісно-орієнтованого підходу. Серед таких методів актуальними є: метод проектів (самостійна діяльність учнів з вирішення самостійно поставленої проблеми та презентація кінцевого продукту, як результату діяльності); метод реферативно-дослідної діяльності (теоретико-методичне дослідження поставленої проблеми, результатом якої є реферат); метод застосування інформаційних і комунікаційних технологій (використання комп’ютера як засобу вивчення курсів з математики дозволяє вчителю економити час, здійснювати диференціацію навчання, реалізувати принцип наочності, оперативно контролювати і оцінювати результати навчання, а учню – працювати у комфортному для нього темпі; метод контекстного навчання (дозволяє познайомити учнів з азами майбутньої професії засобом математики).

Ще одна особливість елективних курсів з математики (як і з інших предметів) пов’язана вибором кожного з них порівняно невеликою аудиторією учнів різного рівня математичних здібностей, навченості та інших індивідуальних особливостей. Тому, допомагаючи учням обрати елективний курс з математики, потрібно орієнтуватися на те, до якої типологічної групи вони належать.

Для учнів здібних та тих, які успішно оволодівають програмовим матеріалом, перемагають на олімпіадах і мають за мету займатися науковою діяльністю з математики, цікавими і корисними будуть курси, зміст яких виходить за межі програми, узагальнює і систематизує знання, задовольняє пізнавальні інтереси таких учнів і реалізує їх математичні здібності.

Учні, які здібні і мають високі навчальні досягнення з математики, але не планують пов’язувати свою майбутню діяльність з математичною наукою, оберуть переважно курси прикладного і міжпредметного характеру.

Старшокласникам, які досягли високих результатів навчання з математики завдяки наполегливості і систематичній роботі, але не мають особливих математичних здібностей, однак планують вступати до вищих навчальних закладів, де потрібен певний рівень сертифікату ЗНО з даного предмета, доцільно пропонувати, насамперед, курси за вибором підвищеного рівня для належної математичної підготовки.

Школярів, здібних до математики, тих, які з легкістю досягли певних фрагментарних результатів навчання і, як результат, не набули належних навичок систематичної роботи і техніки обчислень, зацікавлять курси історичного і прикладного характеру. Також їх можуть зацікавити позапредметні курси. Таким учням слід запропонувати курси підвищеного характеру або курси за вибором, в яких вивчаються методи розв’язування задач.

Рекомендації щодо використання сучасних інформаційних технологій на уроках математики, матеріали щодо зовнішнього незалежного оцінювання та результати моніторингу рівня якості природничо-математичної освіти, програми курсів за вибором для профільного навчання, анотації нової навчально-методичної літератури, поради щодо роботи з обдарованими дітьми, розробки уроків та позакласних заходів кращих учителів України друкуються на державному рівні у науково-методичному журналі «Математика в школі», «Математичній газеті» видавництва «Педагогічна преса», в газетах «Математика» та «Математика в школах України», а кращих вчителів області – в газеті «Освіта Буковини».

Серед можливостей підвищення рівня якості математичної освіти головною для вчителів є удосконалення підготовки та проведення уроків математики з використанням активних форм організації діяльності учнів.

Інноваційними підходами до організації навчання залишаються інтерактивні технології, що допомагають зробити процес навчання цікавішим, різноманітнішим і ефективнішим.

У 2008/2009 навчальному році ділилися своїм досвідом щодо використання інноваційних технологій навчання під час проведення обласних курсів підвищення кваліфікації вчителів математики, семінарів, участі в круглих столах, проведення майстер-класів такі вчителі: Кінащук Н.Л., вчитель-методист Чернівецької гімназії № 2, Заслужений вчитель України; Крецу Д.М., Білик В.Д., вчителі-методисти Глибоцького ліцею; Алієва С.П., вчитель-методист Великокучурівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Сторожинецького району; Іліка Л.Г., Григоращук Л.М., вчителі-методисти Киселівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Кіцманського району; Агатій В.О., вчитель-методист Чернівецької ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2; Весела К.М., вчитель-методист Хотинської гімназії; Агатій Т.В., Шевага Г.М., вчителі-методисти Заставнівської гімназії; Барабас М.В., вчитель-методист ГорішньоШерівецької ЗОШ І-ІІІ ступенів Заставнівського району; Сопетик В.І., Коробова Л.Г., Гуска О.С., Жук І.В., Харитон О.О., Кейван П.М. – вчителі Чернівецького ліцею економічного та математичного профілів та інші.

На сьогодні важливими питаннями у навчальному процесі є рівневий, диференційований та індивідуальний підходи в роботі з учнями. Тому ефективними на уроці стають групові та індивідуальні форми навчання в оптималь­ному поєднанні з фронтальними. Урізноманітнюючи у такій композиції форми навчання, вчитель створить умови для більш прийнятного навчання. Особливо це сприяє підвищенню математичної підготовки і створенню умов для на­вчання на більш високому рівні тих учнів, які мають здібності та інтерес до предмета.

Розвитку інтересу до вивчення математики сприяє використання відповідного історичного матеріалу. Він не тільки підвищує інтерес учнів до вивчення математики, а й стимулює потяг до наукової творчості, пробуджує критичне ставлення до фактів, дає учням уявлення про математику як невід'ємну складову загальнолюдської культури. На дохідливих змістов­них прикладах слід показувати учням, як розвивалися ма­тематичні поняття і відношення, теорії і методи, ознайомлювати їх з біографіями видатних учених, які створювали математику, зокрема видатних українських математиків. Тобто кожна нова тема має бути вмотивована у попередні.

Важливою умовою організації навчально-виховного про­цесу є вибір учителем найраціональніших методів і прийомів активного навчання та використання нових інфор­маційних технологій у поєднанні з традиційними засоба­ми.

МОНУ продовжує рекомендувати навчаючі програми GRAN 1, GRAN –2D, GRAN - 3D , призначені для використання на уроках математики у старших класах. За їх допомогою доступнішим стає вивчення ряду тем курсу алгебри та початків аналізу, геометрії: побудова графіків функцій, розв’язування систем рівнянь і нерівностей, знаходження площ фігур, обмежених графіками функцій, об’ємів тіл обертання.

Пакет динамічної геометрії DG створено для комп’ютерної підтримки шкільного курсу планіметрії і призначений для використання вчителями математики і учнями 7-9 класів на уроках геометрії. Пакет може бути використаний для створення інтерактивних навчальних посібників з гіперпосиланнями, підказками, динамічними ілюстраціями та мультимедійними можливостями; для створення динамічних опорних конспектів з коментарями; розробки довідників.

Програмно-методичний комплекс (ПМК) ^ ТЕРМ VII-ІX призначений для використання на уроках алгебри у 7-9 класах, а також вчителям математики – при підготовці до проведення уроків, самостійних або контрольних робіт, учнями – при виконанні домашніх завдань. ПМК всебічно підтримує практичну діяльність учнів та вчителів, надаючи їм одночасно необхідну інформацію навчального та довідникового характеру.

Педагогічний програмний засіб «Система перевірки знань, проведення олімпіад та конкурсів «ОЛІМП» дає можливість проводити тестування учнів за питаннями, які створює сам викладач. Дає можливість полегшити та прискорити перевірку та оцінювання результатів тестових завдань.

Глобальна мережа Інтернет відкриває реальні можливості повсякденного співробітництва і спілкування вчителів та учнів різних навчальних закладів. У зв’язку з цим усі фахівці освіти повинні володіти знаннями про принципи пошуку й обміну інформацією в мережі. Наведемо групи відібраних посилань на найбільш відомі ресурси WWW, присвячені освітній тематиці:

Також вимагає уваги від учителя робота зі здібними дітьми у напрямку підготовки до олімпіади. Цьому питанню у новому навчальному році слід приділити ще більше уваги, адже аналізуючи результати ІІІ етапу Всеукраїнської олімпіади, робимо висновок, що рівень якості виконання завдань є достатньо низьким. Однак, на ІV етапі Всеукраїнської олімпіади з математики наша команда показала непогані результати. Двоє учнів здобули перемогу: Придій Ріхард (учень 8 класу) та Расщектаєв Антон (учень 10 класу), а один – Сорочан Олександр (учень 9 класу) – вміє добре розв’язувати олімпіадні задачі, сподіваємось на його подальші успіхи. Основу знань учасників закладено вчителями Чернівецького ліцею економічного та математичного профілів (Жук І.В., Харитон О.О.) та Чернівецької гімназії № 1 (Когут Т.Г.).


О.Я. Біляніна,

викладач-методист кафедри методики викладання природничо-математичних дисциплін

Схожі:

Природничо-математичний цикл навчальних дисциплін iconКонкурс на краще шкільне методичне об’єднання вчителів навчальних дисциплін природничо-математичного циклу
Перші місця завоювали методичні об’єднання вчителів навчальних дисциплін природничо-математичного циклу: зош І-ІІІ ст с. Вашківці...
Природничо-математичний цикл навчальних дисциплін iconДокументи
1. /fiz/Б. Ступенева структура/1. Освiтнi та освiтньо-квалiфiкацiйнi рiвнi.doc
2....

Природничо-математичний цикл навчальних дисциплін iconEcts – інформаційний пакет математичний факультет загальний опис факультету
Математичний факультет – один із провідних факультетів регіонів даного профілю, має повний цикл навчання – бакалаврат, магістратуру,...
Природничо-математичний цикл навчальних дисциплін iconСучасні проблеми та перспективи навчання дисциплін природничо-математичного циклу” (21-22 березня 2012 року)
За підсумками обговорення проблем та перспектив навчання дисциплін природничо-математичного циклу конференція “сучасні проблеми та...
Природничо-математичний цикл навчальних дисциплін iconДокументи
1. /geo/2. Цикл природничо-наук. п_дготовки/2.5.1 Астроном_я.doc
2. /geo/2....

Природничо-математичний цикл навчальних дисциплін iconМетодичні рекомендації щодо проведення державної підсумкової атестації в 11-х класах з математики у загальноосвітніх навчальних закладах (2011/2012 н р.)
О. Я. Біляніна, завідувач науково-методичним центром природничо-математичних дисциплін іппочо
Природничо-математичний цикл навчальних дисциплін iconМетодичні рекомендації щодо проведення державної підсумкової атестації в 9-х класах з математики у загальноосвітніх навчальних закладах (2011/2012 н р.)
О. Я. Біляніна, завідувач науково-методичним центром природничо-математичних дисциплін іппочо
Природничо-математичний цикл навчальних дисциплін iconМайстер-клас «Організація підготовки школярів до І-ІІ етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад з предметів природничо-математичного циклу» з методистами рмк/ммк та тренерами природничо-математичних дисциплін
Року на базі Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області проведено майстер-клас «Організація підготовки школярів...
Природничо-математичний цикл навчальних дисциплін iconІі всеукраїнська науково-практична конференція «сучасні проблеми та перспективи навчання дисциплін природничо-математичного циклу»
Запрошуємо Вас взяти участь у ІІ всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні проблеми та перспективи навчання дисциплін...
Природничо-математичний цикл навчальних дисциплін iconЦикл природничо-наукової підготовки
Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, Інститут Інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії (Ініткі),), кафедра вищої математики,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи