Частина І. Від найдавніших часів до кінця ХІХ ст icon

Частина І. Від найдавніших часів до кінця ХІХ ст




Скачати 219.59 Kb.
НазваЧастина І. Від найдавніших часів до кінця ХІХ ст
Дата28.09.2012
Розмір219.59 Kb.
ТипДокументи



ІСТОРІЯ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ (ШКІЛЬНИЙ КУРС).

ЧАСТИНА І. ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХІХ СТ.

Програма спецкурсу за вибором /факультативу

для основної школи (35 год., 1 години на тиждень)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Історико-краєзнавча освіта – важлива складова шкільної історичної освіти. Адже велика історія розпочинається з історії малої: історії свого роду, села чи міста, історії землі, де ми народилися, живемо, і, зрештою, в яку підемо.

Потреба у програмі спецкурсу з історії рідного краю зумовлена рядом чинників. Перший із них викликаний тим, що будь-яке навчально-методичне забезпечення потребує періодичного оновлення, а нині чинна програма з історії рідного краю в обсязі 35 годин була затверджена Вченою радою Чернівецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти у 2005 році. З точки зору формально-юридичної програму потрібно перереєструвати.

Друга група факторів – наукові. За останні кілька років зусиллями вчених, перш за все Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича, у науковий обіг введено значний масив документів і матеріалів з історії земель Чернівецької області. Побачили світ цілий ряд збірників документів і матеріалів, фундаментальних досліджень, що висвітлюють окремі аспекти чи сторінки крайової історії. До нас повертаються видання минулих епох, на котрі у свій час було накладено табу. Усі вони суттєво розширили горизонти пізнання широким загалом минулого нашої спільної малої батьківщини, наростили наукове забезпечення історичного буковинознавства. Разом з тим, вони спонукали нас до пошуку шляхів ретрансляції наукових здобутків вчених на рівень шкільного історичного краєзнавства.

Крім того, змінюється і загальноосвітня школа, яка вступила у смугу переходу до реальної профілізації. А профілізація неможлива без створення відповідного навчально-методичного забезпечення та перед профільної підготовки. Одним із кроків на цьому шляху і є створення програми такого спецкурсу. Цей спецкурс розрахований основну ланку профільної школи. І це – третя група причин, що зумовили розробку цієї програми.

Програма спецкурсу/факультативу розрахована 35 год. і охоплює період від найдавніших часів до кінця ХІХ ст. Його складовою є блок найдавнішої історії краю – археології. Програма спецкурсу/факультативу сформатована таким чином, що


хронологічні межі матеріалу, який вивчається у 7-9 класах на уроках історії України, поділений на два приблизно одинакові за обсягом періоди. Перший період висвітлює історію земель нинішньої Чернівецької області від найдавніших часів до рубежу ХVIII – ХІХ ст. Тобто його матеріал синхронізований із тим періодом історії України, який вивчається у 7-8 класах.

Другий період охоплює період від початку історичного ХІХ ст. і відповідає історичним рамкам матеріалу, який вивчають учні у 9 класі.

Матеріал, поданий у програмі, висвітлює різні аспекти історичного розвитку краю протягом ХІХ ст. Вперше зроблена спроба подавати його, не відособлюючи Буковину від Хотинщини. Пріоритет у ньому віддається провідним тенденціям історичного процесу – поступу краю на шляху суспільного прогресу, переходу від аграрного суспільства до індустріального шляхом модернізації, розвитку українського національного руху, зв’язків Буковини з Галичиною та Наддніпрянською Україною, розвитку регіону як полікультурного та поліконфесійного європейського феномену ХІХ ст. Звертається увага на розвиток Чернівців австрійського періоду як головного міста краю та формування його архітектурного обличчя як складової частини нашої загальнонаціональної культурної спадщини.

Загалом обсяг першої частини програми складає 35 годин і об’єднаний у 4 розділи та 9 тем. Такий формат дозволяє вивчати цей спецкурс або факультатив за рахунок недержавного компоненту навчального плану практично у кожній школі І-ІІ ступеня.

Відповідно до сучасних вимог, окремо прописані вимоги до рівня компетентностей учнів при вивченні кожної з тем. Список джерел та літератури, наведений у програмі не є вичерпним і може бути доповнений за рахунок неопублікованих джерел та новітніх досліджень.



уроків

Зміст навчального матеріалу

Вимоги до знань учнів




^ ЧАСТИНА І.

РОЗДІЛ І. ОСНОВИ АРХЕОЛОГІЇ РІДНОГО КРАЮ.


1


Тема 1. Урок 2


Тема 2. Уроки 3-4.


Тема 3. Урок 5.

Тема 3. Урок 6.


Тема 4. Урок 7.

Вступ

Історичне краєзнавство як навчальна дисципліна. Предмет і завдання курсу «Історія рідного краю». Історико-етнографічне районування території Чернівецької області. Походження і значення етнонімів «Буковина» і «Бессарабія». Джерела вивчення історії рідного краю: усні, письмові та речові джерела. Археологічні пам’ятки краю. Музеї та архіви. Періодизація курсу. Видатні дослідники історії краю. Р.Ф. Кайндль. А. Жуковський. Б.О.Тимощук та їхній внесок у дослідження історії Буковини. Утворення Чернівецької області. Дослідження історії краю у радянський період. Буковинознавчі інституції періоду незалежності України та їхні дослідження.

^ Наш край у кам’яний вік.

Періодизація кам’яного віку. Поява найдавніших людей в регіоні. Пам’ятки доби палеоліту. Стоянки Молодово І і Молодово V. Матеріальна культура населення краю в епоху мезоліту. Пам’ятки мезолітичного часу на території нашого краю. Неолітична революція: причини, складові елементи та наслідки для суспільного поступу. Пам’ятки культур періоду неоліту на території Чернівецької області.


^ Пам’ятки трипільської культури та бронзового віку на території Чернівецької області.

Пам’ятки трипільської культури на території Буковини та їх періодизація. Пам’ятки кам’яного та мідно-кам’яного віку на території нашого району та села (міста). Археологічні пам’ятки бронзового часу на території нашого краю. Пам’ятки культури шнурової кераміки (бойових сокир). Старожитності комарівської культури. Пам’ятки культури Ноа на території нашого краю. Пам’ятки голіградської культури фракійського гальштату.

^ Археологічні пам’ятки залізного віку.

Знайомство людини з залізом. Пам’ятки раннього залізного віку на території краю. Пам’ятки середнього етапу ранньозалізного віку. Пам’ятки сарматського періоду ранньозалізного віку на території краю.


^ Ранньослов’янські археологічні культури на території краю

Пам’ятки черняхівської культури на території Попруття і Подністров’я. Пам’ятки культури карпатських курганів на території області.


^ Археологічні культури східних слов’ян на території краю.

Пам’ятки празько-корчацької культури на території нашого краю. Особливості слов’янських поселень. Землеробство і скотарство – основа господарства мешканців краю V-VII cт. Розвиток ремесла. Духовна культура носіїв празько-корчацької культури. Пам’ятки культури Луки-Райковецької .Районування археологічної культури на теренах краю. Особливості слов’янських поселень райковецької культури. Городища та їх класифікація. Зрушення у господарстві і еволюція слов’янської общини.


Учень (учениця)

  • показує на карті територію Чернівецької області

  • дає визначення поняття історичного краєзнавства

  • називає періодизацію історії рідного краю

  • характеризує походження і значення понять Буковина і Бессарабія

  • називає джерела вивчення історії рідного краю

  • називає інституції з вивчення історії Буковини та найвідоміших дослідників історії Чернівецької області

  • дає періодизацію кам’яного та залізного віку



  • називає найвідоміші пам’ятки і культури кам’яного віку, трипільської культури, бронзового та залізного віку






^ РОЗДІЛ ІІ. НАШ КРАЙ – СКЛАДОВА ЧАСТИНА КИЇВСЬКОЇ РУСІ ТА ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ.


Тема 5. Урок 8.

Соціально-економічний і політичний розвиток краю у складі Київської Русі та

^ Галицько-Волинської держави

Письмові джерела про слов’янські племена тиверців та білих хорватів Давньоруська археологічна культура. Археологічні пам’ятки населених пунктів давньоруського періоду. Поселення-селища. Городища. Рештки давньоруських міст. Хотинська фортеця. Ленківське городище. Скарби давньоруського періоду. Археологічні знахідки предметів побуту і знарядь праці русичів. Економічний розвиток краю у світлі археологічних пам’яток. Сільське господарство жителів краю. Розвиток ремесла і промислів. Торгівля. Християнізація і зміни в духовній культурі населення краю. Край у період феодальної роздробленості. Теребовлянське князівство. Василько Теребовлянський. Галицькоруські археологічні пам’ятки краю. Іван Берладник і перша згадка про Кучелмін (Галиця). Літописний Василів. Особливості післямонгольських поселень. Удосконалення фортець і городищ. Археологічні свідчення стану господарства краю. Місце нашого краю у зовнішній політиці Київської держави та західноукраїнських князівств.



Учень (учениця)

  • називає слов’янські племена краю

  • дає характеристику соціально-економічного рівня життя регіону в період Київської Русі

  • характеризує вплив християнства на розвиток культури краю

  • називає основні археологічні пам’ятки давньоруської археологічної культури

  • дає характеристику галицькоруського періоду в історії краю

  • називає основні пам’ятки руського періоду на території краю та дає їхню коротку характеристику



^ РОЗДІЛ ІІІ. НАШ КРАЙ У СКЛАДІ МОЛДАВСЬКОГО КНЯЗІВСТВА


Тема 6. Урок 9.

Господарське і суспільно-політичне становище краю в другій половині ХІV – на початку ХVІ ст.

Утворення Молдавського князівства. Перша письмова згадка про Буковину (1392р.). Розвиток краю. Шипинська земля і міжнародно-правові акти другої половини ХІV – першої половини ХV ст. Найбільші міста краю: Хотин, Цецин. Перша письмова згадка про Чернівці. Олександр чел Бун (Добрий). Іоанн Новий Сучавський – християнський покровитель Буковини. Стефан ІІІ чел Маре (Великий). Збройні конфлікти пограниччя і наш край. Битва у Козминському лісі. Турецько-татарські набіги. Повстання під проводом Мухи.


Учень (учениця)

  • вказує період перебування краю у складі Молдавського князівства

  • характеризує господарське життя краю в указаний період

  • називає найвідоміших господарів Молдавського князівства та результати їхнього правління

  • визначає особливості життя краю як пограничного регіону у пізнє середньовіччя

  • називає найвідоміші збройні конфлікти періоду, їх учасників та результати




Урок 10.

Землі нашого району (села, міста) від найдавніших часів до початку нової історії.

Тема 7. Урок 11.

Господарство і суспільно-політичне становище краю у перший період нової історії (середина ХVІ – третя чверть ХVІІІ ст.).

Встановлення васальної залежності Молдавського князівства від Османської імперії. Розвиток господарства. Структура феодального суспільства. Посилення феодального гніту. Уложення В.Лупу. Опришки. О.Довбуш. Кючук-Кайнарджійський мирний договір.


  • дає коротку характеристику головних історичних фактів і подій з історії району та свого населеного пункту та району

  • аналізує наслідки переходу краю у васальну залежність від Османської імперії




Тема 7. Урок 12.

Наш край у міжнародних відносинах першого періоду нової історії. Українське козацтво і наш край

Вплив польського, турецького і козацького факторів на міжнародне становище Буковини у другій половині ХVІ – на початку ХVІІІ ст. Походи Д.Вишневецького і І.Підкови у Молдову. Хотинська війна та її історичне значення. П. Сагайдачний. Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. і наш край. Молдова в планах Богдана Хмельницького. І. Мазепа та П.Орлик і наш край. Російсько-турецькі війни і наш край. Прутський похід Петра І. Ставчанська битва 1739 р. Російсько-турецька війна 1768-1774 рр. і наш край.


Тема 7. Урок 13.

Культура краю в період Молдавського князівства.

Усна народна творчість. Рукописні і друковані книги. Пам’ятки культової та оборонної архітектури. Образотворче і прикладне мистецтво. Церкви та іконописання. Церква у Лужанах. Миколаївська церква у м. Чернівцях. Монастирі. Письмові джерела з історії краю. М.Костін. І. Некулче.


  • дає оцінку основним здобуткам культури краю у період перебування у складі Молдавського князівства

Тема 7. Урок 14.

Землі нашого району (села, міста) у перший період нового часу


  • називає основні події в історії району у перший період нового часу

Урок 15.

Повторення і узагальнення по темі

«Основні результати і підсумки розвитку краю у період перебування у складі Молдавського князівства»






^ РОЗДІЛ ІV. БУКОВИНА У СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ (АВСТРО-УГОРСЬКОЇ) ІМПЕРІЇ (1774-1918 рр.)

ХОТИНЩИНА В СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ (1812-1918 рр.)




Тема 8.



Наш край у кінці ХVIІІ – першій половині ХІХ ст.





Тема 8. Урок 16.

Господарський розвиток і суспільно-політичне життя Буковини і Хотинщини.

Дані останніх переписів населення Молдовського князівства та перших австрійських звітів про стан краю і склад населення Буковини. Г. фон Сплені. Адміністративний статус Буковини. Реформи 70-80-х років і розвиток краю. Сільське господарство. Початок активних лісорозробок. Лісосплав. Ремесла і промисли. Початок промислового перевороту. Нова забудова і розвиток Чернівців. Дорожне будівництво. Торгівля. Петрівський ярмарок. Російсько-турецька війна 1806-1812рр. і перехід Хотинщини до складу Російської імперії. Адміністративний статус і господарський розвиток Хотинщини у першій половині ХІХ ст. Антифеодальні рухи. Опришки. М. Штолюк. Лук’ян Кобилиця.


Учень (учениця)

  • показує на карті територію Буковини і Хотинщини

  • визначає хронологічну послідовність основних подій з історії краю в даний період

  • дає коротку характеристику місця земель нашого краю у контексті міжнародних відносин наприкінці ХVІ – першій половині ХІХ

  • оцінює наслідок територіальних змін у Схіній Європі для нашого краю

  • знаходить і характеризує факти співпраці українського та молдавського народів у спільній боротьбі проти загарбників

Тема 8. Урок 17.

Буковина і Хотинщина у контексті міжнародних відносин наприкінці ХVІ – у першій половині ХІХ ст.

Вплив польського, турецького і козацького факторів на міжнародне становище Буковини у другій половині ХVІ – на початку ХVІІІ ст. Походи Д.Вишневецького і І.Підкови у Молдову. Хотинська війна та її історичне значення. П. Сагайдачний. Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. і наш край. Молдова в планах Богдана Хмельницького. І. Мазепа та П.Орлик і наш край. Російсько-турецькі війни і наш край. Прутський похід Петра І. Ставчанська битва 1739 р. Російсько-турецька війна 1768-1774 рр. і наш край.


Тема 8. Урок

18-19.

^ Становлення поліетнічності та полікультурного простору. Культура краю наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Буковина – порубіжжя слов’яно-романського світу. Тиверці і білі хорвати – слов’янські племена – предки українців. Переселення на територію краю волохів (румунів). Перші згадки про вірмен, німців, євреїв, циган, угорців, турків на території Буковини. Перша хвиля переселення на Буковину поляків. Письмова згадка про першу єврейську общину у Чернівцях. Молдавани на території Бессарабії. Національний склад населення краю на момент приєднання до Австрійської імперії. Початок німецької колонізації. Взаємний вплив культур і традицій народів краю. Конфесійний склад населення краю. Українці, молдавани, євреї і росіяни – основні етнічні групи Хотинщини. Матеріальна культура. Світське і духовне будівництво. Шкільництво і духовна культура краю першої половини ХІХ ст.


  • називає етапи формування поліетнічного характеру населення краю

  • перераховує основні етнічні групи на території краю

  • характеризує основні досягнення культури краю у першій половині ХІХ ст.



  • вказує на особливості розвитку Буковини і Хотинщини у складі двох імперій

Урок 20.

Повторювально-узагальнюючий урок «Наш край наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.»






Тема 9. Наш край у другій половині ХІХ ст.





Тема 9. Урок 21.

Статус і адміністративно-територіальний устрій Буковини і Хотинщини. Чернівці і Хотин у другій половині ХІХ ст.

Боротьба за надання Буковині статусу окремого коронного краю у 1849-1861 роках. Остаточне здобуття Буковиною права на самоврядування. Буковинський сейм. Адміністративно-територіальний поділ Буковини і Хотинщини у другій половині ХІХ ст. Надання права на самоврядування Чернівцям. Розвиток міста Чернівців у другій половині ХІХ ст. Хотинська міська дума і земство у другій половині ХІХ ст.


Учень(учениця)

  • знаходить і показує на карті територію краю

  • показує на карті головні міста краю

  • називає головні події в історії краю у другій половині ХІХ ст.

  • характеризує головні тенденції господарського розвитку краю у період реформ

  • вказує на особливості проведення аграрної реформи на Буковині і Хотинщині

  • описує ріст населення міст та промислового виробництва

Тема 9. Уроки 22-23.

Господарський розвиток земель краю у другій половині ХІХ ст.

Скасування панщини і аграрна реформа 1848р. Розвиток сільського господарства. Ріст промислового виробництва. Лісова і цукрова промисловості у краї. Буковина – аграрна окраїна Австрійської (Австро-Угорської) імперії. Відкриття залізниці Львів-Чернівці. Лісова і харчова промисловість. Завершення промислового перевороту і наш край. Залізничне будівництво на Буковині наприкінці ХІХ ст. Прикордонна торгівля з Бессарабією. З’єднання залізничного сполучення між Чернівцями і Новоселицею.


Тема 9. Урок 24.

Національний рух українців Буковини у другій половині ХІХ ст.

Юрій Федькович, Сидір і Григорій Воробкевичі – речники українського національного відродження на Буковині. Зародження українського національного руху та його періодизація. Москвофільство. Утворення «Руської Бесіди». Перемога народовства в українському національному русі. Газета «Буковина» та її роль у згуртуванні українських сил краю. Національно-культурні товариства. О.Попович. Український Народний дім у Чернівцях – осередок українського життя на Буковині. Є.Пігуляк. Народні доми і читальні у краї. Студентський рух. С. Смаль-Стоцький. Кооперативний рух. Жіночі товариства. Є. Ярошинська. Основні здобутки українського руху на кінець ХІХ ст. і вихід українства на арену політичної боротьби


  • називає головних діячів українського національного відродження на Буковині



  • розкриває внесок національних громад краю у його розвиток



  • висвітлює на прикладах життя діячів краю процес подальшого формування полікультурного простору краю

Тема 9. Урок 25.

Внесок національних громад у розвиток краю у другій половині ХІХ ст.

Організація товариства румунської літератури і культури Буковини. Румунський національний дім. Читальня польська і Польський дім у Чернівцях. Польські спортивні товариства. Німецькі культурні товариства. Роль буковинського німецтва у культурному поступі краю. Товариство християнських німців Буковини. Відкриття університету у Чернівцях – переломна подія у культурно-освітньому життя краю. Єврейські товариства у Чернівцях. Національно-культурне життя Хотинщини.


^ Тема 9. Уроки 26-27.

Подальший розвиток полікультурності краю у другій половині ХІХ ст.

Освіта. Боротьба за визнання української мови офіційною на Буковині. Розвиток матеріальної і духовної культури. Найвидатніші представники національних громад краю. Феномен інтеркультурності і толерантності. Громадсько-культурні зв’язки з Наддніпрянською Україною. О.Кобилянська. К.Томащук. М.Івасюк. О.Афанасьєв-Чужбинський. М. Емінеску. І. Сбієра. Г.Гурмузакі. А.Кохановський. А.Кохановська. Р.Ф.Кайндль. Є.Ерліх. Б. Штраухер. А.Гржималі. К.Мікулі. А. Хиждеу. Б. Хиждеу.


  • наводить факти культурного поступу краю у другій половині ХІХ ст.



Тема 9. Урок 28.



Поліконфесійність – визначальна риса релігійного життя краю у ХІХ ст.

Конфесійна структура населення Буковини на момент приєднання краю до Австрійської імперії. Початок будівництва кам’яних храмів у Чернівцях. Собор Воздвиження Чесного Хреста. Зведення лютеранської кірхи. Церква Св. Параскеви Сербської. Будівництво кафедрального собору Святого Духа. Греко-католицька церква Успіння Пресвятої Богородиці. Вірменська церква. Велика Синагога. Будівництво Темпля. Хасидизм і чудодійні цадики у Вижниці та Садгорі. Боротьба за піднесення буковинського єпископства до статусу митрополії. Є. Гакман та його роль у громадському та церковному житті краю. Собор Святого Серця Ісуса. Конфесійна структура населення краю наприкінці ХІХ ст.



  • називає головні релігійні конфесії краю у ХІХ ст.

  • характеризує архітектурну забудову м. Чернівців «довгого» ХІХ ст.

  • називає головні складові архітектурного ансамблю Чернівців ХІХ ст.

  • описує зміни у буденному житті людини в період становлення індустріального суспільства

  • готує інформацію про один із об’єктів архітектурної спадщини австрійських Чернівців і розповідає про нього під час екскурсії по місту

  • називає головні події у житті свого населеного пункту у ХІХ ст.




Тема 9. Урок 29.

Архітектурний ансамбль австрійських Чернівців ХІХ ст. – частина загальнонаціональної культурної спадщини.

Надання Чернівцям статусу міста. Зміна статусу приміських сіл Роша, Гореча, Клокучка, Калічанка. Перші кам’яниці міста. Місто у першій половині ХІХ т.. Розвиток міського господарства у другій половині ХІХ т.. Цивільне будівництво у Чернівцях за австрійського періоду. Міська ратуша. Будинки Краєвого правління і Крайового сейму. Вулиці і площі міста. Площа Ринок. Площа Австрії. Рибна площа. Мучна площа. Будівлі університету. Міський театр. Поштамт. Будинок Музичного товариства. Готелі. Будинок Ощадних кас. Архітектурні стилі у забудові Чернівців ХІХ т.. Еклектика. Класицизм. Неоренесанс. Необароко. Неоготика. Парки і сквери Чернівців. Розвиток Садгори у ХІХ ст.


Тема 9. Урок 30.

Резиденція буковинських митрополитів – архітектурна пам’ятка світового значення.

Необхідність зведення нової резиденції буковинських митрополитів. Митрополит Є. Гакман. Й.Главка – автор проекту Резиденції. Будівництво комплексу у 1864-1882рр. Трьохсвятительська церква. Мармурова зала. Парк. К.Свобода. К.Іобст. Е.Бачинський. Є.Максимович.


Урок 31.

Повсякденне життя у період переходу від аграрного до індустріального суспільства.

Сім’я і громада – основні осередки буденного життя. Побут мешканців села і міста. Вплив модернізаційних процесів на повсякденне життя людини. Становище жінки. Роль і місце дітей у сім’ї. Житлове будівництво. Навколишнє середовище і людина. Природні катаклізми і стихійні лиха та їх вплив на буденне життя людини. Особливості дозвілля селян і міщан.





Уроки 32-33.

^ Тематична пішохідна екскурсія «Вулицями і площами австрійських Чернівців ХІХ ст.».

Нижнє місто – Площа Турецької Криниці – вул. Шкільна – костьол Воздвиження Чесного Хреста – будинок Крайового сейму (міський палац дітей та юнацтва) – греко-католицька церква Успіння Пресвятої Богородиці – Український дім – Вірменська церква – вул. Панська (О. Кобилянської) – Польський дім – Німецький дім – Собор Святого Духа – будинок Крайового правління (корпус № 14 ЧНУ ім. Ю. Федьковича) – Площа Австрії (Соборна) – Стара вул. (Лесі Українки) – Міський театр (обласний музично-драматичний театр ім. О. Кобилянської) – Площа Єлизавєти (Театральна) – Єврейський дім –– вул. Університетська – Резиденція буковинських митрополитів (Головний корпус університету) – Темпль – вул. Гімназійна (М. Емінеску) – Площа Ринок (Центральна) – Ратуша – Румунський дім – вул. Поштова (О.Худякова) – площа Рудольфа (Філармонії) – Церква Св. Параскеви Сербської – Будинок-корабель – Пам’ятний знак до 600-річчя першої письмової згадки про Чернівці.


Тема 9. Урок 34.

Наш район (місто, село) у другій половині ХІХ ст.


Урок 35.

Підсумкове узагальнення.





^ РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Богайчук М. Література і мистецтво Буковини в іменах: Словник-довідник. – Чернівці: Букрек, 2005 – 312 с.

  2. Богачик Т.С. Історія Північної Бессарабії: Посібник для учнів 7-11 класів. Чернівці: Зелена Буковина, 2003. – 108 с.

  3. Богачик Т.С. Чебаник В.І. Історія північної Бессарабії наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.: Посібник для учнів 9 класу. – Чернівці: Місто, 2008, - 80 с.

  4. Ботушанський В.М. Сільське господарство Буковини (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) – Чернівці: Золоті литаври, 2000 – 340 с.

  5. Ботушанський В.М., Біленкова С.В. Добржанський О.В. та ін. Чернівці: Історія і сучасність (Ювілейне видання до 600-річчя першої письмової згадки про місто). Кол. монографія. – Чернівці: Зелена Буковина, 2009 – 586 с.

  6. Ботушанський В.М. Чайка Г. В. Еміграція з Буковини (60-ті рр. ХІХ – початок ХХ ст.) – Чернівці: «Технодрук», 2009 – 384 с.

  7. Буковина. Загальне краєзнавство / Переклад з нім. Ф.С.Андрійця, А.Т. Квасецького – Чернівці: Зелена Буковина, 2004 – 488 с.

  8. Буковина. Історичний нарис. – Чернівці: Зелена Буковина, 1998. – 416 с.

  9. Буковина. Визначні постаті: 1774-1918 (Біографічний довідник) /Автор-упор. О.М.Павлюк. – Чернівці: Золоті литаври, 2000 – 252 с.

  10. Буковина в контексті європейських міжнародних відносин (з давніх часів до середини ХХ ст.) Кол. моногр. / В.М.Ботушанський, С.М.Гакман, Ю.І.Макар та ін. – Чернівці: Рута, 2005. – 744 с.

  11. Винокур І.С., Гуцал А.Ф., Пеняк С.І і др. Довідник з археології України. Хмельницька, Чернівецька, Закарпатська області. – К.: Наукова думка, 1984.

  12. Возний І. Історико-культурний розвиток населення межиріччя Верхнього Сірету та Середнього Дністра в Х-ХIV ст. Частина 2. Матеріальна, духовна культура та соціально-історичний розвиток. – Чернівці: Золоті литаври, 2009.

  13. Добржанський О.В. Національний рух українців Буковини у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. – Чернівці: Золоті литаври, 1999 – 574 с.

  14. Добржанський О.В., Макар Ю.І., Масан О.М. Хотинщина. Історичний нарис. – Чернівці: Молодий буковинець, 2002. – 463 с.

  15. Добржанський О. Масіян Н.Никирса М. Нації та народності Буковиниу фондах Державного архіву Чернівецької області(1775-1940). Довідник. – Чернівці: Золоті литаври, 2003, - 172 с.

  16. Дєдов І.Н. Федорак В.Ф. Основи допоміжних історичних дисциплін. Шкільний курс з використанням краєзнавчого матеріалу. – Чернівці: Зелена Буковина, 2002. – 108 с.

  17. Дроздик К.І. Історія поляків на Буковині. Авторська програма та методичні матеріали. – Чернівці, 2004 – 24 с.

  18. Єврейське населення та розвиток єврейського національного руху на Буковині в останній чверті ХVІІІ – на початку ХХ ст.: Збірник документів і матеріалів / Упор. О.В. Добржанський, М.П.Кушнір, М.Д. Никирса. – Чернівці: ТОВ «Видавництво «Наші книги», 2007. – 467 с.

  19. Заполовський В. Осачук С. Шевченко Н. Пам’ятники Чернівців. – Чернівці : Зелена Буковина, 2007 – 78 с.

  20. Історія міст і сіл УРСР. Чернівецька область. – К.: Вид-во УРЕ, 1969. – 769 с.

  21. Кайндль Р.Ф. Історія Чернівців. – Чернівці: Зелена Буковина, 2005. – 300 с.

  22. Каталог пам’яток археології Чернівецької області, взятих під державну охорону. – Чернівці, 1992.

  23. Квітковський Д. Бриндзан Т. Жуковський А. Буковина її минуле і сучасне, – Париж – Філадельфія – Детройт, 1956. – 965 с.

  24. Михайлина Л.П. Населення Верхнього Попруття VІІІ-X ст. – Чернівці: Рута, 1997.

  25. Михайлина Л.П. Слов’яни VІІІ-X ст. між Дніпром і Карпатами. – К.: Інститут археології НАН України, 2007.

  26. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України. Всесвітня історія. 5-9 класи – http://www.mon.gov.ua.

  27. Навчальна програма для старшої профільної 11-річної школи Історія України. Всесвітня історія. – http://www.mon.gov.ua

  28. Осачук С. Німці Буковини. Історія товариського руху (друга половина ХІХ – початок ХХ ст..) – Чернівці: Золоті литаври, 2002. – 288 с.

  29. Пивоваров С.В. Нумізматичні пам’ятки Буковини. – Чернівці: Зелена Буковина, 2002.

  30. Пивоваров С.В. Середньовічне населення межиріччя Верхнього Пруту та Середнього Дністра. – Чернівці: Зелена Буковина, 2006. – 299 с.

  31. Пивоваров С.В. Християнські старожитності в межиріччі Верхнього Пруту та Середнього Дністра. – Чернівці: Зелена Буковина, 2001. – 152 с.

  32. Пивоваров С.В. Федорак В.Ф. Основи археології Буковини (шкільний курс) – Чернівці: Місто, 2010 – 156 с.

  33. Скорейко Г.М. Населення Буковини за австрійськими урядовими переписами другої половини ХІХ – початку ХХ ст.: історико-демографічний нарис. – Чернівці: Прут, 2002 – 220 с.

  34. Сплені Габріель фон. Опис Буковини. Пер. зх. Нім., передмова О.Д.Огуя, М.М. Сайка – Чернівці.: Рута, 1995. – 113 с.

  35. Споконвічна українська земля: Зб. док. і матеріалів. – Ужгород: Карпати, 1990. – 467 с.

  36. Тимощук Б.О. Північна Буковина – земля слов’янська. – Ужгород: Карпати, 1969. – 192 с.

  37. Тимощук Б.О.Твердиня на Пруті. – Ужгород: Карпати, 1978. – 87 с.

  38. Тимощук Б.О. Давньоруська Буковина. – К.: Наукова думка, 1982. – 206 с.

  39. Тимощук Б.О. Василів – місто Галицької Русі. – Чернівці, 1993. – 28 с.

  40. Федорак В.Ф. Черкач Н.І. Історія рідного краю (7-11 класи): Підручник. – Чернівці: Прут, 2000 – 176 с.

  41. Федорак В.Ф. Черкач Н.І. Оповідання з історії рідного краю. – Чернівці: Зелена Буковина, 2004 – 128 с.

  42. Федорак В.Ф. Черкач Н.І. Хрестоматія з історія рідного краю. Ч. І-ІІ. – Чернівці: Зелена Буковина, 2005 – 380 с.

  43. Чеховський І.Г. Чернівці – місце зустрічі культур і релігій. – Чернівці: Видавничо-інформаційний центр «Місто». – 2009 – 207 с.

Схожі:

Частина І. Від найдавніших часів до кінця ХІХ ст iconГ91 Грушевський, М
України від найдавніших часів І до сьогодення [Текст] : зб документів І матеріалів. К.; Чернівці : Книги-ххі, 2008. 1100 с
Частина І. Від найдавніших часів до кінця ХІХ ст iconКільк прим.: 5
Велика історія України від найдавніших часів [Текст]. Т. 1 / передм. І. Крип’якевича. – К. Глобус, 1993. – 352 с. – 35000крб
Частина І. Від найдавніших часів до кінця ХІХ ст iconРобоча програма навчальної дисципліни Історія української літератури кінця ХІХ початку ХХ ст для студентів спеціальності „Педагогіка І методика середньої освіти. Українська мова та література
Історія української літератури кінця ХІХ початку ХХ ст.”. Програма навчального курсу
Частина І. Від найдавніших часів до кінця ХІХ ст iconІсторія української літератури (кінця ХІХ – початку ХХ століття)
Хіх – початку ХХ ст.; засвоїти художньо-естетичні позиції провідних українських письменників цього періоду; наголосити на естетичній...
Частина І. Від найдавніших часів до кінця ХІХ ст iconСхідноукраїнський національний університет імені володимира даля затверджую
Державному стандарті базової І повної загальної середньої освіти та чинній програмі з історії України для 11-річної школи. Хронологічно...
Частина І. Від найдавніших часів до кінця ХІХ ст iconМонографія «Нариси з історії українського словотворення (суфікс -ина)» Коротке описання розробки
У дослідженні з’ясовано походження суфікса -ина та його варіантів. На матеріалі, виявленому в писемних пам’ятках І говорах української...
Частина І. Від найдавніших часів до кінця ХІХ ст iconПрограма вступного екзамену (тестування) з історії україни
Державному стандарті освіти та чинній програмі з історії України для 11-річної школи. Хронологічно програма охоплює весь зміст шкільних...
Частина І. Від найдавніших часів до кінця ХІХ ст iconРішення від
«Світова архітектура кінця хіх-початку ХХІ століть: Теорія та критика.» для студентів 5 курсу напрямку підготовки 1201 «Архітектура»...
Частина І. Від найдавніших часів до кінця ХІХ ст iconПояснювальна записка до вступного випробування з конкурсного предмету Історія України для вступників 2013 року
Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти та чинній програмі з історії України для 11-річної школи. Хронологічно...
Частина І. Від найдавніших часів до кінця ХІХ ст iconПояснювальна записка до вступного випробування з конкурсного предмету Історія України для вступників 2013 року
Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти та чинній програмі з історії України для 11-річної школи. Хронологічно...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи