Історія чернівецької області (шкільний курс). Програма спецкурсу за вибором для профільної школи (70 год., 2 години на тиждень) пояснювальна записка icon

Історія чернівецької області (шкільний курс). Програма спецкурсу за вибором для профільної школи (70 год., 2 години на тиждень) пояснювальна записка




Скачати 417.38 Kb.
НазваІсторія чернівецької області (шкільний курс). Програма спецкурсу за вибором для профільної школи (70 год., 2 години на тиждень) пояснювальна записка
Сторінка1/3
Дата28.09.2012
Розмір417.38 Kb.
ТипПояснювальна записка
  1   2   3



ІСТОРІЯ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ (ШКІЛЬНИЙ КУРС).

Програма спецкурсу за вибором для профільної школи (70 год., 2 години на тиждень)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Історико-краєзнавча освіта – важлива складова шкільної історичної освіти. Адже велика історія розпочинається з історії малої: історії свого роду, села чи міста, історії землі, де ми народилися, живемо, і, зрештою, в яку підемо.

Потреба у програмі спецкурсу з історії рідного краю зумовлена рядом чинників. Перший із них викликаний тим, що будь-яке навчально-методичне забезпечення потребує періодичного оновлення, а нині чинна програма з історії рідного краю в обсязі 35 годин була затверджена Вченою радою Чернівецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти у 2005 році. З точки зору формально-юридичної програму потрібно перереєструвати.

Друга група факторів – наукові. За останні кілька років зусиллями вчених, перш за все Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича, у науковий обіг введено значний масив документів і матеріалів з історії земель Чернівецької області. Побачили світ цілий ряд збірників документів і матеріалів, фундаментальних досліджень, що висвітлюють окремі аспекти чи сторінки крайової історії. До нас повертаються видання минулих епох, на котрі у свій час було накладено табу. Усі вони суттєво розширили горизонти пізнання широким загалом минулого нашої спільної малої батьківщини, наростили наукове забезпечення історичного буковинознавства. Разом з тим, вони спонукали нас до пошуку шляхів ретрансляції наукових здобутків вчених на рівень шкільного історичного краєзнавства.

Крім того, змінюється і загальноосвітня школа, яка вступила у смугу переходу до реальної профілізації. А профілізація неможлива без створення відповідного навчально-методичного забезпечення. Одним із кроків на цьому шляху і є створення програми такого спецкурсу. Цей спецкурс розрахований, перш за все, на старшу ланку профільної школи. І це – третя група причин, що зумовили розробку цієї програми.

Програма спецкурсу з історії рідного краю розрахована на 70 годин. Умовно її можна поділити на дві частини: частина перша (35 год.) – від найдавніших часів до кінця ХІХ ст. – розрахована на основну школу. Його складовою є блок найдавнішої історії краю – археології. Враховуючи, що в області створене навчально-методичне забезпечення шкільного курсу основ археології Буковини, це має полегшити його викладання. Програма спецкурсу сформатована таким чином, що хронологічні межі матеріалу, який вивчається у 7-9 класах на уроках історії України, поділений на два приблизно одинакові за обсягом періоди. Перший період висвітлює історію земель нинішньої Чернівецької області від найдавніших часів до рубежу ХVIII – ХІХ ст. Тобто його матеріал синхронізований із тим періодом історії України, який вивчається у 7-8 класах.

Другий період охоплює період початку історичного ХІХ ст. і відповідає історичним рамкам матеріалу, який вивчають учні у 9 класі. Матеріал, поданий у програмі, висвітлює різні аспекти історичного розвитку краю протягом ХІХ ст. Вперше зроблена спроба подавати його, не відособлюючи Буковину від Хотинщини. Пріоритет у ньому віддається провідним тенденціям історичного процесу – поступу краю на шляху суспільного прогресу, переходу від аграрного суспільства до індустріального шляхом модернізації, розвитку українського національного руху, зв’язків Буковини з Галичиною та Наддніпрянською Україною, розвитку регіону як полікультурного та поліконфесійного європейського феномену ХІХ ст. Звертається увага на розвиток Чернівців австрійського періоду як головного міста краю та формування його архітектурного обличчя як складової частини нашої загальнонаціональної культурної спадщини.

Загалом обсяг першої частини програми складає 35 годин і об’єднаний у 4 розділи та 9 тем. Такий формат дозволяє вивчати цей спецкурс або факультатив за рахунок недержавного компоненту навчального плану практично у кожній школі І-ІІ ступеня.

Частина друга спецкурсу присвячена висвітленню питань історії краю у період ХХ – початку ХХІ ст. Вона синхронізована з періодом, який вивчається у 10-11 класах з історії України. Матеріал 10 та 11 класів складає у програмі одинакові частини – по 17 годин. Значна увага у програмі звертається на переломні для краю події, перш за все у період зміни його державної приналежності. Крім того – одним із пріоритетів є проблеми українського національно-визвольного руху у краї. З урахуванням рівня розвитку сучасної історичної дидактики певне місце у змісті програми відведено і питанням повсякденної історії, вона показується через долі відомих історичних осіб. Наближенню історії до людини сприятиме і той факт, що спеціальні уроки в ній передбачені на вивчення історії рідного села чи міста та району. На нашу думку, це підсилюватиме дослідницькі елементи історико-краєзнавчої освіти, буде спонукати учителів та учнів до більш грунтовного вивчення історії рідної землі. Крім цього, програма передбачає і ознайомлення з матеріалами, котрі характеризують і місце нашого краю в контексті міжнародних відносин в різні періоди. Окремий урок присвячений і проблемі історії та сьогодення буковинської діаспори.

Структурно програма спецкурсу складається з 9 розділів та 16 тем. Відповідно до сучасних вимог, окремо прописані вимоги до рівня компетентностей учнів при вивченні кожної з тем. Усе це надає їй більшої внутрішньої структурованості та довершеності. Список джерел та літератури, наведений у програмі не є вичерпним і може бути доповнений за рахунок неопублікованих джерел та новітніх досліджень.



уроків

Зміст навчального матеріалу

Вимоги до знань учнів




^ ЧАСТИНА І. ІСТОРІЯ ЗЕМЕЛЬ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХІХ СТ.

РОЗДІЛ І. ОСНОВИ АРХЕОЛОГІЇ РІДНОГО КРАЮ.


1


Тема 1. Урок 2


Тема 2. Уроки 3-4.


Тема 3. Урок 5.

Тема 3. Урок 6.


Тема 4. Урок 7.

Вступ

Історичне краєзнавство як навчальна дисципліна. Предмет і завдання курсу «Історія рідного краю». Історико-етнографічне районування території Чернівецької області. Походження і значення етнонімів «Буковина» і «Бессарабія». Джерела вивчення історії рідного краю: усні, письмові та речові джерела. Археологічні пам’ятки краю. Музеї та архіви. Періодизація курсу. Видатні дослідники історії краю. Р.Ф. Кайндль. А. Жуковський. Б.О.Тимощук та їхній внесок у дослідження історії Буковини. Утворення Чернівецької області. Дослідження історії краю у радянський період. Буковинознавчі інституції періоду незалежності України та їхні дослідження.

^ Наш край у кам’яний вік.

Періодизація кам’яного віку. Поява найдавніших людей в регіоні. Пам’ятки доби палеоліту. Стоянки Молодово І і Молодово V. Матеріальна культура населення краю в епоху мезоліту. Пам’ятки мезолітичного часу на території нашого краю. Неолітична революція: причини, складові елементи та наслідки для суспільного поступу. Пам’ятки культур періоду неоліту на території Чернівецької області.


^ Пам’ятки трипільської культури та бронзового віку на території Чернівецької області.

Пам’ятки трипільської культури на території Буковини та їх періодизація. Пам’ятки кам’яного та мідно-кам’яного віку на території нашого району та села (міста). Археологічні пам’ятки бронзового часу на території нашого краю. Пам’ятки культури шнурової кераміки (бойових сокир). Старожитності комарівської культури. Пам’ятки культури Ноа на території нашого краю. Пам’ятки голіградської культури фракійського гальштату.

^ Археологічні пам’ятки залізного віку.

Знайомство людини з залізом. Пам’ятки раннього залізного віку на території краю. Пам’ятки середнього етапу ранньозалізного віку. Пам’ятки сарматського періоду ранньозалізного віку на території краю.


^ Ранньослов’янські археологічні культури на території краю

Пам’ятки черняхівської культури на території Попруття і Подністров’я. Пам’ятки культури карпатських курганів на території області.


^ Археологічні культури східних слов’ян на території краю.

Пам’ятки празько-корчацької культури на території нашого краю. Особливості слов’янських поселень. Землеробство і скотарство – основа господарства мешканців краю V-VII cт. Розвиток ремесла. Духовна культура носіїв празько-корчацької культури. Пам’ятки культури Луки-Райковецької .Районування археологічної культури на теренах краю. Особливості слов’янських поселень райковецької культури. Городища та їх класифікація. Зрушення у господарстві і еволюція слов’янської общини.


Учень (учениця)

  • показує на карті територію Чернівецької області

  • дає визначення поняття історичного краєзнавства

  • називає періодизацію історії рідного краю

  • характеризує походження і значення понять Буковина і Бессарабія

  • називає джерела вивчення історії рідного краю

  • називає інституції з вивчення історії Буковини та найвідоміших дослідників історії Чернівецької області

  • дає періодизацію кам’яного та залізного віку



  • називає найвідоміші пам’ятки і культури кам’яного віку, трипільської культури, бронзового та залізного віку






^ РОЗДІЛ ІІ. НАШ КРАЙ – СКЛАДОВА ЧАСТИНА КИЇВСЬКОЇ РУСІ ТА ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ.


Тема 5. Урок 8.

Соціально-економічний і політичний розвиток краю у складі Київської Русі та

^ Галицько-Волинської держави

Письмові джерела про слов’янські племена тиверців та білих хорватів Давньоруська археологічна культура. Археологічні пам’ятки населених пунктів давньоруського періоду. Поселення-селища. Городища. Рештки давньоруських міст. Хотинська фортеця. Ленківське городище. Скарби давньоруського періоду. Археологічні знахідки предметів побуту і знарядь праці русичів. Економічний розвиток краю у світлі археологічних пам’яток. Сільське господарство жителів краю. Розвиток ремесла і промислів. Торгівля. Християнізація і зміни в духовній культурі населення краю. Край у період феодальної роздробленості. Теребовлянське князівство. Василько Теребовлянський. Галицькоруські археологічні пам’ятки краю. Іван Берладник і перша згадка про Кучелмін (Галиця). Літописний Василів. Особливості післямонгольських поселень. Удосконалення фортець і городищ. Археологічні свідчення стану господарства краю. Місце нашого краю у зовнішній політиці Київської держави та західноукраїнських князівств.



Учень (учениця)

  • називає слов’янські племена краю

  • дає характеристику соціально-економічного рівня життя регіону в період Київської Русі

  • характеризує вплив християнства на розвиток культури краю

  • називає основні археологічні пам’ятки давньоруської археологічної культури

  • дає характеристику галицькоруського періоду в історії краю

  • називає основні пам’ятки руського періоду на території краю та дає їхню коротку характеристику



^ РОЗДІЛ ІІІ. НАШ КРАЙ У СКЛАДІ МОЛДАВСЬКОГО КНЯЗІВСТВА


Тема 6. Урок 9.

Господарське і суспільно-політичне становище краю в другій половині ХІV – на початку ХVІ ст.

Утворення Молдавського князівства. Перша письмова згадка про Буковину (1392р.). Розвиток краю. Шипинська земля і міжнародно-правові акти другої половини ХІV – першої половини ХV ст. Найбільші міста краю: Хотин, Цецин. Перша письмова згадка про Чернівці. Олександр чел Бун (Добрий). Іоанн Новий Сучавський – християнський покровитель Буковини. Стефан ІІІ чел Маре (Великий). Збройні конфлікти пограниччя і наш край. Битва у Козминському лісі. Турецько-татарські набіги. Повстання під проводом Мухи.


Учень (учениця)

  • вказує період перебування краю у складі Молдавського князівства

  • характеризує господарське життя краю в указаний період

  • називає найвідоміших господарів Молдавського князівства та результати їхнього правління

  • визначає особливості життя краю як пограничного регіону у пізнє середньовіччя

  • називає найвідоміші збройні конфлікти періоду, їх учасників та результати




Урок 10.

Землі нашого району (села, міста) від найдавніших часів до початку нової історії.

Тема 7. Урок 11.

Господарство і суспільно-політичне становище краю у перший період нової історії (середина ХVІ – третя чверть ХVІІІ ст.).

Встановлення васальної залежності Молдавського князівства від Османської імперії. Розвиток господарства. Структура феодального суспільства. Посилення феодального гніту. Уложення В.Лупу. Опришки. О.Довбуш. Кючук-Кайнарджійський мирний договір.


  • дає коротку характеристику головних історичних фактів і подій з історії району та свого населеного пункту та району

  • аналізує наслідки переходу краю у васальну залежність від Османської імперії




Тема 7. Урок 12.

Наш край у міжнародних відносинах першого періоду нової історії. Українське козацтво і наш край

Вплив польського, турецького і козацького факторів на міжнародне становище Буковини у другій половині ХVІ – на початку ХVІІІ ст. Походи Д.Вишневецького і І.Підкови у Молдову. Хотинська війна та її історичне значення. П. Сагайдачний. Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. і наш край. Молдова в планах Богдана Хмельницького. І. Мазепа та П.Орлик і наш край. Російсько-турецькі війни і наш край. Прутський похід Петра І. Ставчанська битва 1739 р. Російсько-турецька війна 1768-1774 рр. і наш край.


Тема 7. Урок 13.

Культура краю в період Молдавського князівства.

Усна народна творчість. Рукописні і друковані книги. Пам’ятки культової та оборонної архітектури. Образотворче і прикладне мистецтво. Церкви та іконописання. Церква у Лужанах. Миколаївська церква у м. Чернівцях. Монастирі. Письмові джерела з історії краю. М.Костін. І. Некулче.


  • дає оцінку основним здобуткам культури краю у період перебування у складі Молдавського князівства

Тема 7. Урок 14.

Землі нашого району (села, міста) у перший період нового часу


  • називає основні події в історії району у перший період нового часу

Урок 15.

Повторення і узагальнення по темі

«Основні результати і підсумки розвитку краю у період перебування у складі Молдавського князівства»






^ РОЗДІЛ ІV. БУКОВИНА У СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ (АВСТРО-УГОРСЬКОЇ) ІМПЕРІЇ (1774-1918 рр.)

ХОТИНЩИНА В СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ (1812-1918 рр.)




Тема 8.



Наш край у кінці ХVIІІ – першій половині ХІХ ст.





Тема 8. Урок 16.

Господарський розвиток і суспільно-політичне життя Буковини і Хотинщини.

Дані останніх переписів населення Молдовського князівства та перших австрійських звітів про стан краю і склад населення Буковини. Г. фон Сплені. Адміністративний статус Буковини. Реформи 70-80-х років і розвиток краю. Сільське господарство. Початок активних лісорозробок. Лісосплав. Ремесла і промисли. Початок промислового перевороту. Нова забудова і розвиток Чернівців. Дорожне будівництво. Торгівля. Петрівський ярмарок. Російсько-турецька війна 1806-1812рр. і перехід Хотинщини до складу Російської імперії. Адміністративний статус і господарський розвиток Хотинщини у першій половині ХІХ ст. Антифеодальні рухи. Опришки. М. Штолюк. Лук’ян Кобилиця.


Учень (учениця)

  • показує на карті територію Буковини і Хотинщини

  • визначає хронологічну послідовність основних подій з історії краю в даний період

  • дає коротку характеристику місця земель нашого краю у контексті міжнародних відносин наприкінці ХVІ – першій половині ХІХ

  • оцінює наслідок територіальних змін у Схіній Європі для нашого краю

  • знаходить і характеризує факти співпраці українського та молдавського народів у спільній боротьбі проти загарбників

Тема 8. Урок 17.

Буковина і Хотинщина у контексті міжнародних відносин наприкінці ХVІ – у першій половині ХІХ ст.

Вплив польського, турецького і козацького факторів на міжнародне становище Буковини у другій половині ХVІ – на початку ХVІІІ ст. Походи Д.Вишневецького і І.Підкови у Молдову. Хотинська війна та її історичне значення. П. Сагайдачний. Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. і наш край. Молдова в планах Богдана Хмельницького. І. Мазепа та П.Орлик і наш край. Російсько-турецькі війни і наш край. Прутський похід Петра І. Ставчанська битва 1739 р. Російсько-турецька війна 1768-1774 рр. і наш край.


Тема 8. Урок

18-19.

^ Становлення поліетнічності та полікультурного простору. Культура краю наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Буковина – порубіжжя слов’яно-романського світу. Тиверці і білі хорвати – слов’янські племена – предки українців. Переселення на територію краю волохів (румунів). Перші згадки про вірмен, німців, євреїв, циган, угорців, турків на території Буковини. Перша хвиля переселення на Буковину поляків. Письмова згадка про першу єврейську общину у Чернівцях. Молдавани на території Бессарабії. Національний склад населення краю на момент приєднання до Австрійської імперії. Початок німецької колонізації. Взаємний вплив культур і традицій народів краю. Конфесійний склад населення краю. Українці, молдавани, євреї і росіяни – основні етнічні групи Хотинщини. Матеріальна культура. Світське і духовне будівництво. Шкільництво і духовна культура краю першої половини ХІХ ст.


  • називає етапи формування поліетнічного характеру населення краю

  • перераховує основні етнічні групи на території краю

  • характеризує основні досягнення культури краю у першій половині ХІХ ст.



  • вказує на особливості розвитку Буковини і Хотинщини у складі двох імперій

Урок 20.

Повторювально-узагальнюючий урок «Наш край наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.»






Тема 9. Наш край у другій половині ХІХ ст.





Тема 9. Урок 21.

Статус і адміністративно-територіальний устрій Буковини і Хотинщини. Чернівці і Хотин у другій половині ХІХ ст.

Боротьба за надання Буковині статусу окремого коронного краю у 1849-1861 роках. Остаточне здобуття Буковиною права на самоврядування. Буковинський сейм. Адміністративно-територіальний поділ Буковини і Хотинщини у другій половині ХІХ ст. Надання права на самоврядування Чернівцям. Розвиток міста Чернівців у другій половині ХІХ ст. Хотинська міська дума і земство у другій половині ХІХ ст.


Учень(учениця)

  • знаходить і показує на карті територію краю

  • показує на карті головні міста краю

  • називає головні події в історії краю у другій половині ХІХ ст.

  • характеризує головні тенденції господарського розвитку краю у період реформ

  • вказує на особливості проведення аграрної реформи на Буковині і Хотинщині

  • описує ріст населення міст та промислового виробництва

Тема 9. Уроки 22-23.

Господарський розвиток земель краю у другій половині ХІХ ст.

Скасування панщини і аграрна реформа 1848р. Розвиток сільського господарства. Ріст промислового виробництва. Лісова і цукрова промисловості у краї. Буковина – аграрна окраїна Австрійської (Австро-Угорської) імперії. Відкриття залізниці Львів-Чернівці. Лісова і харчова промисловість. Завершення промислового перевороту і наш край. Залізничне будівництво на Буковині наприкінці ХІХ ст. Прикордонна торгівля з Бессарабією. З’єднання залізничного сполучення між Чернівцями і Новоселицею.


Тема 9. Урок 24.

Національний рух українців Буковини у другій половині ХІХ ст.

Юрій Федькович, Сидір і Григорій Воробкевичі – речники українського національного відродження на Буковині. Зародження українського національного руху та його періодизація. Москвофільство. Утворення «Руської Бесіди». Перемога народовства в українському національному русі. Газета «Буковина» та її роль у згуртуванні українських сил краю. Національно-культурні товариства. О.Попович. Український Народний дім у Чернівцях – осередок українського життя на Буковині. Є.Пігуляк. Народні доми і читальні у краї. Студентський рух. С. Смаль-Стоцький. Кооперативний рух. Жіночі товариства. Є. Ярошинська. Основні здобутки українського руху на кінець ХІХ ст. і вихід українства на арену політичної боротьби


  • називає головних діячів українського національного відродження на Буковині



  • розкриває внесок національних громад краю у його розвиток



  • висвітлює на прикладах життя діячів краю процес подальшого формування полікультурного простору краю

Тема 9. Урок 25.

Внесок національних громад у розвиток краю у другій половині ХІХ ст.

Організація товариства румунської літератури і культури Буковини. Румунський національний дім. Читальня польська і Польський дім у Чернівцях. Польські спортивні товариства. Німецькі культурні товариства. Роль буковинського німецтва у культурному поступі краю. Товариство християнських німців Буковини. Відкриття університету у Чернівцях – переломна подія у культурно-освітньому життя краю. Єврейські товариства у Чернівцях. Національно-культурне життя Хотинщини.


^ Тема 9. Уроки 26-27.

Подальший розвиток полікультурності краю у другій половині ХІХ ст.

Освіта. Боротьба за визнання української мови офіційною на Буковині. Розвиток матеріальної і духовної культури. Найвидатніші представники національних громад краю. Феномен інтеркультурності і толерантності. Громадсько-культурні зв’язки з Наддніпрянською Україною. О.Кобилянська. К.Томащук. М.Івасюк. О.Афанасьєв-Чужбинський. М. Емінеску. І. Сбієра. Г.Гурмузакі. А.Кохановський. А.Кохановська. Р.Ф.Кайндль. Є.Ерліх. Б. Штраухер. А.Гржималі. К.Мікулі. А. Хиждеу. Б. Хиждеу.


  • наводить факти культурного поступу краю у другій половині ХІХ ст.



Тема 9. Урок 28.



Поліконфесійність – визначальна риса релігійного життя краю у ХІХ ст.

Конфесійна структура населення Буковини на момент приєднання краю до Австрійської імперії. Початок будівництва кам’яних храмів у Чернівцях. Собор Воздвиження Чесного Хреста. Зведення лютеранської кірхи. Церква Св. Параскеви Сербської. Будівництво кафедрального собору Святого Духа. Греко-католицька церква Успіння Пресвятої Богородиці. Вірменська церква. Велика Синагога. Будівництво Темпля. Хасидизм і чудодійні цадики у Вижниці та Садгорі. Боротьба за піднесення буковинського єпископства до статусу митрополії. Є. Гакман та його роль у громадському та церковному житті краю. Собор Святого Серця Ісуса. Конфесійна структура населення краю наприкінці ХІХ ст.



  • називає головні релігійні конфесії краю у ХІХ ст.

  • характеризує архітектурну забудову м. Чернівців «довгого» ХІХ ст.

  • називає головні складові архітектурного ансамблю Чернівців ХІХ ст.

  • описує зміни у буденному житті людини в період становлення індустріального суспільства

  • готує інформацію про один із об’єктів архітектурної спадщини австрійських Чернівців і розповідає про нього під час екскурсії по місту

  • називає головні події у житті свого населеного пункту у ХІХ ст.




Тема 9. Урок 29.

Архітектурний ансамбль австрійських Чернівців ХІХ ст. – частина загальнонаціональної культурної спадщини.

Надання Чернівцям статусу міста. Зміна статусу приміських сіл Роша, Гореча, Клокучка, Калічанка. Перші кам’яниці міста. Місто у першій половині ХІХ т.. Розвиток міського господарства у другій половині ХІХ т.. Цивільне будівництво у Чернівцях за австрійського періоду. Міська ратуша. Будинки Краєвого правління і Крайового сейму. Вулиці і площі міста. Площа Ринок. Площа Австрії. Рибна площа. Мучна площа. Будівлі університету. Міський театр. Поштамт. Будинок Музичного товариства. Готелі. Будинок Ощадних кас. Архітектурні стилі у забудові Чернівців ХІХ т.. Еклектика. Класицизм. Неоренесанс. Необароко. Неоготика. Парки і сквери Чернівців. Розвиток Садгори у ХІХ ст.


Тема 9. Урок 30.

Резиденція буковинських митрополитів – архітектурна пам’ятка світового значення.

Необхідність зведення нової резиденції буковинських митрополитів. Митрополит Є. Гакман. Й.Главка – автор проекту Резиденції. Будівництво комплексу у 1864-1882рр. Трьохсвятительська церква. Мармурова зала. Парк. К.Свобода. К.Іобст. Е.Бачинський. Є.Максимович.

  1   2   3

Схожі:

Історія чернівецької області (шкільний курс). Програма спецкурсу за вибором для профільної школи (70 год., 2 години на тиждень) пояснювальна записка iconОповідання з історії чернівецької області програма спецкурсу для 5 класу (35 год., 1 година на тиждень) пояснювальна записка програма спецкурсу з «Оповідання з історії Чернівецької області»
Україною, розвитку регіону як полікультурного та поліконфесійного європейського феномену ХІХ ст. Звертається увага на розвиток Чернівців...
Історія чернівецької області (шкільний курс). Програма спецкурсу за вибором для профільної школи (70 год., 2 години на тиждень) пояснювальна записка iconАкадемічний рівень Пояснювальна записка
Програма розрахована на вивчення інформатики в 10–11 класах старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів в обсязі 1 години...
Історія чернівецької області (шкільний курс). Програма спецкурсу за вибором для профільної школи (70 год., 2 години на тиждень) пояснювальна записка iconПояснювальна записка
Програма розрахована на вивчення інформатики в 10–11 класах старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів в обсязі 1 години...
Історія чернівецької області (шкільний курс). Програма спецкурсу за вибором для профільної школи (70 год., 2 години на тиждень) пояснювальна записка iconНаказ №280 Про підведення підсумків обласного конкурсу на кращу програму факультативу, спецкурсу, курсу за вибором профільної школи предметів суспільного циклу
На ІІ (обласному) етапі Конкурсу були представлені 19 програм з районів області та міст Чернівців І новодністровська
Історія чернівецької області (шкільний курс). Програма спецкурсу за вибором для профільної школи (70 год., 2 години на тиждень) пояснювальна записка iconПрограм и курсів допрофільної підготовки (за вибором) «Фізична географія Полтавської області» (8 клас)
«Фізична географія своєї області». Тому адміністрація деяких шкіл області, у межах годин, виділених на допрофільну підготовку учнів,...
Історія чернівецької області (шкільний курс). Програма спецкурсу за вибором для профільної школи (70 год., 2 години на тиждень) пояснювальна записка iconІсторія І правознавство
Міністерством освіти І науки України для 11-річної школи у 10-11 класах І програмами для 12-річної школи у 5-9 класах. Для 10-11...
Історія чернівецької області (шкільний курс). Програма спецкурсу за вибором для профільної школи (70 год., 2 години на тиждень) пояснювальна записка iconПояснювальна записка
«Основи медичної діяльності» для учнів 9 класів з тижневим навантаженням – 1 година (35 годин), яка є першим етапом у вивченні таких...
Історія чернівецької області (шкільний курс). Програма спецкурсу за вибором для профільної школи (70 год., 2 години на тиждень) пояснювальна записка iconРішення Вченої ради іппо чернівецької області
«Про підсумки І етапу програми проведення дослідно-експериментальної роботи «Формування соціальної компетентності учнів з особливими...
Історія чернівецької області (шкільний курс). Програма спецкурсу за вибором для профільної школи (70 год., 2 години на тиждень) пояснювальна записка iconПояснювальна записка
Програма розрахована на вивчення інформатики 9 класі основної школи в обсязі 1 година на тиждень. Автори виходили з припущення, що...
Історія чернівецької області (шкільний курс). Програма спецкурсу за вибором для профільної школи (70 год., 2 години на тиждень) пояснювальна записка iconГоловне управління освіти І науки чернівецької обласної державної адміністрації інститут післядипломної педагогічної освіти чернівецької області науково-методичний центр практичної психології І соціальної роботи
Вирішити дану проблему кожній дитині покликана допомогти програма спецкурсу «я І світ професій»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи