Оповідання з історії чернівецької області програма спецкурсу для 5 класу (35 год., 1 година на тиждень) пояснювальна записка програма спецкурсу з «Оповідання з історії Чернівецької області» icon

Оповідання з історії чернівецької області програма спецкурсу для 5 класу (35 год., 1 година на тиждень) пояснювальна записка програма спецкурсу з «Оповідання з історії Чернівецької області»




Скачати 223.52 Kb.
НазваОповідання з історії чернівецької області програма спецкурсу для 5 класу (35 год., 1 година на тиждень) пояснювальна записка програма спецкурсу з «Оповідання з історії Чернівецької області»
Дата28.09.2012
Розмір223.52 Kb.
ТипПояснювальна записка



ОПОВІДАННЯ З ІСТОРІЇ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Програма спецкурсу для 5 класу (35 год., 1 година на тиждень)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма спецкурсу з «Оповідання з історії Чернівецької області» розрахована на 35 годин і має на меті ознайомити учнів з основними подіями з історії рідного краю на рівні пропедевтичного курсу. Вона охоплює період від найдавніших часів до наших днів. Складовою програми є блок найдавнішої історії краю – археології. Пріоритет у змісті спецкурсу віддається провідним тенденціям історичного процесу – поступу краю на шляху суспільного прогресу, переходу від аграрного до індустріального суспільства, розвитку українського національного руху, зв’язків Буковини з Галичиною та Наддніпрянською Україною, розвитку регіону як полікультурного та поліконфесійного європейського феномену ХІХ ст. Звертається увага на розвиток Чернівців австрійського періоду як головного міста краю та формування його архітектурного обличчя як складової частини нашої загальнонаціональної культурної спадщини.

Значна увага у програмі звертається на переломні для краю події, перш за все у період зміни його державної приналежності. Крім того – одним із пріоритетів змісту спецкурсу є питання українського національно-визвольного руху у краї.

Структурно програма спецкурсу складається з 11тем. Відповідно до сучасних вимог, окремо прописані вимоги до рівня компетентностей учнів при вивченні кожної з тем. Усе це надає їй більшої внутрішньої структурованості та довершеності. Список джерел та літератури, наведений у програмі не є вичерпним і може бути доповнений за рахунок неопублікованих джерел та новітніх досліджень.


уроків

Зміст навчального матеріалу

Вимоги до знань учнів

1


Тема 1.

Урок 2



Вступ

Звідки походить назва нашого краю. Що означають терміни «Буковина» і «Бессарабія». Що таке історичне краєзнавство як навчальна дисципліна. Що вивчає історія рідного краю та яка його мета. Джерела вивчення історії рідного краю: усні, письмові та речові джерела. Археологічні пам’ятки краю. Видатні дослідники історії краю. Р.Ф. Кайндль. А. Жуковський. Б.О.Тимощук та їхній внесок у дослідження історії Буковини. Утворення Чернівецької області. Історія нашого краю – складова частина історії України.


^ ТЕМА 1. ІСТОРІЯ НАВКОЛО НАС

Що означає моє ім’я. Історія моєї сім’ї та мого роду. Складання родоводу. Історія нашого населеного пункту. Звідки походить і що означає його назва. Історія нашої школи. Історія церкви у нашому населенному пункті. Перша згадка про наш районний центр. Звідки походить його назва. Музеї. Архіви. Кінофотодокументи як історичне джерело. «Жива історія». Спогади учасників подій. Наші сучасники – творці історії.



Учень (учениця)

  • показує на карті територію Чернівецької області

  • дає визначення поняття історичного краєзнавства

  • характеризує походження і значення понять Буковина і Бессарабія

  • називає джерела вивчення історії рідного краю








^ ТЕМА 2. ЩО ВИВЧАЄ АРХЕОЛОГІЯ ТА ЯКИЙ ЇЇ ВНЕСОК У ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТОРІЇ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ.






Тема 2. Урок 3.


Тема 2. Урок 4.


Тема 2. Урок 5.




Найдавніші люди на території Чернівецької області.

Поява найдавніших людей в регіоні. Стоянки первісних людей у с. Бабин та Молодовому. Житло. Печера у с. Баламутівка. Заняття первісних людей. Перші знаряддя праці. Спосіб життя найдавніших людей..

^ Перші землероби і скотарі на території краю.

Стародавні трипільці. Де і чому селилися трипільські племена. Землеробство – головне заняття трипільців. Житло трипільців. Стоянка у с. Ленківці Кельменецького району. Яким був духовний світ трипільців. Пам’ятки трипільської культури на території нашого району та села (міста).


^ Перші слов’яни на території краю.

Долина Прута і Дністра – район розселення слов’янських племен. Стародавні черняхівці. Житло. Землеробство і скотарство – основні заняття слов’ян. Розвиток ремесла. Городища. Розвиток слов’янської общини. Пам’ятки культури Луки-Райковецької. Стародавні тиверці та білі хорвати – предки жителів краю.


Учень (учениця)

  • дає визначення кам’яного та залізного віку

  • вказує найвідоміші стоянки найдавніших людей на території області

  • називає найвідоміші пам’ятки трипільської культури на території області

  • називає та характеризує слов’янські племена, які проживали на території області




^ ТЕМА 3. НАШ КРАЙ – СКЛАДОВА ЧАСТИНА КИЇВСЬКОЇ РУСІ ТА

ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ.




Урок 6.

Наш край – складова частина Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

Тиверці та білі хорват – давні жителі краю. Городища. Рештки давньоруських міст. Хотинська фортеця. Ленківське городище. Сільське господарство жителів краю. Розвиток ремесла і промислів. Торгівля. Християнізація і зміни в духовній культурі населення краю. Теребовлянське князівство. Василько Теребовлянський. Іван Берладник і перша згадка про Кучелмін (Галиця). Літописний Василів і Василівський храм. Перебування Данила Галицького на території нашого краю. Монгольська навала і наш край.



^ Учень (учениця)

  • називає період перебування території сучасної Чернівеччини у складі Київської Русі та Галицько-Волинської держави

  • дає характеристику соціально-економічного рівня життя регіону в період Київської Русі та вплив християнства на розвиток культури краю

  • називає основні пам’ятки руського періоду на території краю



Тема 4.

Уроки 7-8.


^ ТЕМА 4. НАШ КРАЙ У СКЛАДІ МОЛДАВСЬКОГО КНЯЗІВСТВА

Утворення Молдавського князівства. Легенда про Драгоша і Яцька. Перша письмова згадка про Буковину (1392р.). Шипинська земля. Найбільші міста краю: Хотин, Цецин. Перша письмова згадка про Чернівці. Олександр чел Бун (Добрий). Іоанн Новий Сучавський – християнський покровитель Буковини. Стефан ІІІ чел Маре (Великий). Збройні конфлікти пограниччя і наш край. Битва у Козминському лісі.


Хотинська війна і наш край. Гетьман П.Сагайдачний. Наш край у роки Хмельниччини. Спільна боротьба українського і молдавського народу проти турецько-татарських завойовників. Тиміш Хмельницький і Розанда Лупу. П.Могила. П.Орлик і наш край. Опришки. Олекса Довбуш. Російсько-турецькі війни і наш край. Ставчанська битва


Учень (учениця)

  • вказує дату створення Молдавського князівства

  • називає найвідоміших господарів Молдавського князівства та результати їхнього правління

  • повідомляє про найвідоміші збройні конфлікти періоду

  • наводить приклади спільної боротьби українського і молдавського народів проти турецьких загарбників









.



^ ТЕМА 5. БУКОВИНА І ХОТИНЩИНА ПІД ВЛАДОЮ ІМПЕРІЙ.




Тема 5.

Уроки 9-10.


Тема 5. Уроки 11-12


Тема 6.

Уроки 13-14.

Адміністративно-територіальний устрій Буковини і Хотинщини.

Австрійська військова адміністрація на Буковині. Боротьба за надання Буковині права на самоврядування. Російсько-турецька війна 1806-1812рр. і перехід Хотинщини до складу Російської імперії. Адміністративний статус і господарський розвиток Хотинщини у складі Російської імперії. Буковина – коронний край Австрійської імперії. Буковинський сейм. Адміністративно-територіальний поділ Буковини і Хотинщини у другій половині ХІХ ст. Чернівці і Хотин – головні міста краю. Надання права на самоврядування м. Чернівцям. Хотинське земство.

^ Господарський розвиток Буковини і Хотинщини.

Габріель фон Сплені про Буковину на момент приєднання до Австрійської імперії. Сільське господарство. Початок активних лісорозробок. Лісосплав. Ремесла і промисли. Початок розвитку промисловості. Торгівля. Чернівці адміністративний центр Буковини. Петрівський ярмарок. Боротьба трудового народу за свої права. Лук’ян Кобилиця.

Скасування панщини у 1848р. Розвиток сільського господарства. Буковина – аграрна окраїна Австрійської (Австро-Угорської) імперії. Відкриття залізниці Львів-Чернівці. Лісова і харчова промисловість.. Залізничне будівництво на Буковині наприкінці ХІХ ст. Прикордонна торгівля з Бессарабією. З’єднання залізничного сполучення між Чернівцями і Новоселицею.


^ Українське національне відродження на Буковині у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Юрій Федькович, Сидір і Григорій Воробкевичі – речники українського національного відродження на Буковині. Утворення «Руської Бесіди». Москвофіли і народовці. Газета «Буковина» та її роль у згуртуванні українських сил краю. Національно-культурні товариства. Приїзд у Чернівці М.Грушевського. О.Попович. Український Народний дім у Чернівцях – осередок українського життя на Буковині. Є.Пігуляк. Народні доми і читальні у краї. Студентський рух. С. Смаль-Стоцький. М.Василько. Жіночі товариства. О.Кобилянська. Є. Ярошинська. Перебування на Буковині М.Драгоманова, М.Лисенка, Л.Українки, І.Франка. Основні здобутки українського руху на кінець ХІХ ст. Український рух на початку ХХ ст. «Січі» і січовий рух.


Учень (учениця)

  • показує на карті територію Буковини і Хотинщини

  • називає головні міста краю у ХІХ ст.

  • називає головні події в історії краю у другій половині ХІХ ст.

  • повідомляє роки скасування панщини та відкриття залізниці Львів-Чернівцях.

  • називає діячів українського національного відродження другої половини ХІХ – початку ХХ ст..

  • наводить приклади співпраці діячів українського національного руху Буковини з представниками Наддніпрянської України.

  • перераховує основні етнічні групи на території краю

  • перераховує основні досягнення культури краю у ХІХ ст.

  • розкриває внесок національних спільнот у поступ краю і називає найбільш відомих представників національних громад краю

  • перераховує храми Чернівців та вказує до яких конфесій вони належали

  • вказує на роль митрополита Є.Гакмана у піднесенні Буковинської єпархії до рівня митрополії

  • характеризує архітектурну забудову м. Чернівців австрійського періоду

  • готує коротке повідомлення про один із об’єктів архітектурної спадщини австрійських Чернівців і розповідає про нього під час екскурсії по місту

  • описує зміни у буденному житті людини в період становлення індустріального суспільства

  • називає головні події у житті свого населеного пункту у ХІХ ст.




Тема 6. Урок

15-16.

Буковина – багатонаціональний край. Культура краю наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ ст.

Слов’янські племена тиверців і білих хорватів – предки українців. Переселення на територію краю волохів (румунів). Перші згадки про вірмен, німців, євреїв, циган, угорців, турків на території Буковини. Перша хвиля переселення на Буковину поляків. Початок німецької колонізації. Взаємний вплив культур і традицій народів краю. Українці, молдавани, євреї і росіяни – основні етнічні групи Хотинщини. Шкільництво. Матеріальна і духовна культура. Відкриття Чернівецького університету. К.Томащук. Національно-культурне життя етнічних громад краю. Українські гімназії у краї на рубежі ХІХ-ХХ ст. Театр. Мистецьке життя. О.Кобилянська. М.Івасюк. Організація товариства румунської літератури і культури Буковини. Румунський національний дім. М. Емінеску. Г. Гурмузакі. Читальня польська і Польський дім у Чернівцях. А.Кохановський. Польські спортивні товариства. Німецькі культурні товариства. Товариство християнських німців Буковини. Р.Ф.Кайндль. Єврейські товариства у Чернівцях. Б. Штраухер. Чеська і вірменська спільноти краю. А.Гржималі. К.Мікулі. Національно-культурне життя Хотинщини. О.Афанасьєв-Чужбинський А. Хиждеу. Б. Хиждеу



Тема 6.

Урок

17.

Релігійне життя краю: різними дорогами – до одного Бога.

Конфесійна структура населення Буковини на момент приєднання краю до Австрійської імперії. Початок будівництва кам’яних храмів у Чернівцях. Собор Воздвиження Чесного Хреста. Зведення лютеранської кірхи. Церква Св. Параскеви Сербської. Будівництво кафедрального собору Святого Духа. Греко-католицька церква Успіння Пресвятої Богородиці. Вірменська церква. Велика Синагога. Будівництво Темпля. Хасидизм і чудодійні цадики у Вижниці та Садгорі. Боротьба за піднесення буковинського єпископства до статусу митрополії. Є. Гакман та його роль у громадському та церковному житті краю. Собор Святого Серця Ісуса. Конфесійна структура населення краю наприкінці ХІХ ст.


Тема 6.

Уроки

18-19

Пішохідна екскурсія «Пам’ятки архітектури австрійського періоду у Чернівцях».

Нижнє місто. Площа Турецької Криниці. Турецький міст. Міська ратуша. Будинки Краєвого правління і Крайового сейму. Вулиці і площі міста. Площа Ринок. Палац юстиції (Будинок Чернівецької облдержадміністрації). Міський театр. Поштамт. Будинок Музичного товариства. Будинок Ощадних кас. Парки і сквери Чернівців. Розвиток Садгори у ХІХ ст. Резиденція буковинських митрополитів – архітектурна пам’ятка світового значення. Й.Главка – автор проекту Резиденції. Будівництво комплексу у 1864-1882рр. Трьохсвятительська церква. Мармурова зала. Парк.

Тема 6.

Урок 20.

Повсякденне життя людей у період становлення ринкового суспільства

Сім’я і громада – основні осередки буденного життя. Побут мешканців села і міста. Вплив модернізаційних процесів на повсякденне життя людини. Становище жінки. Роль і місце дітей у сім’ї. Житлове будівництво. Навколишнє середовище і людина. Природні катаклізми і стихійні лиха та їх вплив на буденне життя людини. Особливості дозвілля селян і міщан.


Урок 21.

Урок узагальнення

«Основні підсумки розвитку нашого краю наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ ст.»



ТЕМА 7. НАШ КРАЙ У РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ І БОРОТЬБИ ЗА УКРАЇНСЬКУ ДЕРЖАВНІСТЬ (1914-1921 рр.)


Тема 7. Уроки 22-23.

Бойові дії на території нашого краю у 1914-1918 рр.

Бойові дії на території краю у 1914-1918 рр. Захоплення Чернівців російськими військами. «Мала війна Е.Фішера». Брусиловський прорив у Північній Буковині і Бессарабії. Події на фронті у Буковині і в Бессарабії у 1917-1918 роках. Українські січові стрільці. Національні збройні формування в армії Австро-Угорщини та їх участь у бойових діях на території краю. Буденне життя на фронті. Облаштування побуту в австрійському і російському війську. Повсякденне життя в тилу. Житло. Харчування. Організація родинного життя. Війна і становище різних категорій населення



Учень (учениця)

  • визначає місце Буковини і Бессарабії у планах воюючих сторін

  • називає головні битви на буковинсько-бессарабському відтинку фронту у 1914-1918 роках

  • пояснює значення понять Гуцульський батальйон, Брусиловський прорив, Буковинське віче, Буковинський курінь, Хотинське повстання

  • оцінює вплив війни на повсякденне життя краян

  • виражає своє ставлення до політики військової влади щодо мирного населення краю

  • називає буковинців – активних учасників Української революції




Тема 7. Уроки 24-25.

Український національний рух у краї в 1917-1920 рр. Буковинське віче та Хотинське повстання.

Український національний рух на Буковині у 1918 р. Позиція очільників румунської спільноти краю щодо майбутнього Буковини. Буковинське віче та його рішення. О.Попович. А. Ончул. Окупація краю румунськими військами. Буковинський курінь та його участь у боях за українську державність. Микола Василько. Генерал Антін Кравс. Академік Степан Смаль-Стоцький. Осип Безпалко. Петро Болбочан. Політика румунських окупаційних властей. Хотинська Директорія. Іларіон Дунгер. Іван Лискун. Хотинське повстання 1919 р. Буковинці у лавах УГА та армії УНР. Міжнародно-правове врегулювання питання Буковини і Бессарабії на Паризькій мирній конференції. Сен-Жерменський договір. Паризький протокол.


ТЕМА 8. ПІВНІЧНА БУКОВИНА І ХОТИНЩИНА У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (1918-1940 рр.)





Тема 8.

Уроки 26-27.

Повоєнна економічна криза та її вплив на господарство краю. Сільське господарство – основа економіки краю. Проголошення аграрної реформи та її реалізація у краї. Румунська колонізація регіону. Розвиток основних галузей промисловості. Чернівці – економічний центр краю міжвоєнного періоду Лісорозробка в Карпатах і лісосплав на Черемоші. Легка і харчова промисловість. Архітектура Чернівців міжвоєнного періоду. Румунський палац. Розбудова університету. Миколаївська церква. Вплив світової економічної кризи на господарство краю. Трудова еміграція. Сільське господарство Північної Бессарабії. Хотин у міжвоєнний період. Буденне життя трудящих та їх боротьба за покращання становища. Військовий стан на території краю та його негативний вплив на суспільне життя. Національна структура населення краю. Політика форсованої румунізації та реакція на неї суспільства. Адміністративні реформи. Лібералізація режиму у 1928-1938 рр. Виборче законодавство і вибори до парламенту. Загальнорумунські і крайові політичні партії. Український націоналістичний рух. Національно-культурні товариства євреїв, німців та поляків краю. Освіта. Медицина. Культура. Чернівецький університет у міжвоєнний період.. Діяльність міжнародних місій у міжвоєнних Чернівцях



Учень (учениця)

  • визначає хронологічну послідовність головних подій у регіоні у міжвоєнний період

  • характеризує стан економіки краю на початку міжвоєнного періоду і тенденції її розвитку

  • описує буденне життя населення краю у міжвоєнний період

  • характеризує особливості суспільно-політичного і культурного життя у краї.






^ ТЕМА 9. НАШ КРАЙ У РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ І ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ

Тема 9. Уроки 28-29.

Утворення Чернівецької області. Чернівецька область у роки війни

Утворення Чернівецької області. Соціально-економічні перетворення. Репресії тоталітарного режиму. Наша область у перші днів війни. Новий порядок на території краю: створення губернаторства Буковина. Репресивні заходи румунської окупаційної влади. Події Голокосту на території краю. Радянський рух Опору на території краю. Хотинське підпілля. Звільнення Чернівців. Бої за Хотин. Мобілізація буковинців і бессарабців до лав Радянської Армії. Вклад наших земляків у Перемогу. І.Козачук – Герой Радянського Союзу. Боротьба за самостійність України у нашому краї. Діяльність ОУН на Буковині. Буковинський Курінь та доля його учасників. П.Войновський. Буковинська Українська Самооборонна Армія. В.Шумка (Луговий). Наші земляки – борці за самостійну Україну. Доля репресованих тоталітарним режимом.


.



Учень (учениця)

  • називає дату створення Чернівецької області та показує її кордони на карті України

  • порівнює ставлення різних верств населення до війни

  • вказує на події голокосту на території краю

  • називає наших земляків – героїв фронту і тилу

  • виражає своє ставлення до боротьби ОУН проти радянської влади та німецько-румунського окупаційного режиму

  • характеризує вплив війни на долю пересічних людей на прикладі своєї родини

  • висвітлює значення боротьби українців за державну самостійність та долю репресованих тоталітарним режимом.




ТЕМА 10. ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСТЬ У ПІСЛЯВОЄННИЙ ПЕРІОД (1945-1991 рр.)


Учень (учениця)

  • характеризує політику радянської влади у перші повоєнні роки та порівнює її з політикою в період десталінізації

  • визначає особливості відбудовчих процесів у області в перші повоєнні роки та називає головні результати економічного розвитку краю

  • аналізує особливості суспільно-політичного життя у радянський час

  • називає традиційні і нові для краю галузі промисловості та найважливіші промислові об’єкти області

  • характеризує зміни у рівні життя пересічних громадян в період наростання кризи радянського ладу

  • називає найвідоміших діячів культури і мистецтва краю та характеризує їхній творчий шлях

  • підводить підсумки розвитку Чернівецької області за радянський період

Тема 10.

Уроки 30-31.


Економічний розвиток Чернівецької області

Відбудова економіки у перші повоєнні роки. Голод 1946-1947 рр.: його причини, масштаби та наслідки. Колективізація та розвиток сільського господарства. Лісова, деревообробна, харчова та легка промисловість – провідні галузі індустріального сектору економіки краю. Житлове будівництво у містах та ріст добробуту трудящих в період десталінізації.

Машинобудування. Поява підприємств нових галузей промисловості – електронної та приладобудівної. Будівництво Дністровського комплексного гідровузла і розвиток Новодністровська. Житлове будівництво. Зрушення у колгоспному виробництві і командно-адміністративна система. Зміни у соціальній і національній структурі населення краю. Зрушення у життєвому рівні населення.


Тема 10.

Урок 32.


Тема 10.

Урок 33.



Суспільно-політичне життя краю

Закріплення кордону з Румунією. Операція „Вісла” і населення області. Суспільно-політичне і культурне життя в період десталінізації. Русифікація. Формування нової інтелігенції. Засоби масової інформації. Відкриття телецентру у Чернівцях. Зміни у свідомості людей. Розвиток освіти і науки. Ідеологічний тиск на суспільство з боку партійних органів через засоби масової інформації. Наші земляки – видатні представники мистецтва України. Д.Гнатюк. В. Михайлюк. В.Івасюк. С.Ротару. І.Миколайчук. Н.Яремчук. А. Кушніренко. С. Таль та їхні творчі і життєві долі. Антицерковна кампанія влади. Денаціоналізація. Театр. Літературно-мистецьке життя області. Прояви інакодумства.

^ Чернівецька область у період національного відродження України

Перебудова і початок українського національного відродження. Погіршення економічної ситуації. Наростання екологічних проблем і розвиток екологічного руху в краї. Хімічна інтоксикація дітей у Чернівцях і перші демонстрації громадян. Створення національно-культурних товариств. Утворення крайової організації Народного руху України. Перший фестиваль «Червона рута» у Чернівцях. Початки вільної преси. «Буковинський вісник». Розширення міжнародних контактів. Новітні громадські організації та їхня діяльність у Чернівцях та області.


^ ТЕМА 11. ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСТЬ У ПЕРІОД НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ


Тема 11. Урок 34.

Проголошення незалежності України і участь у ньому буковинців. Результати Всеукраїнського референдуму та виборів Президента України у Чернівецькій області 1 грудня 1991 р. Відродження Герцаївського району. Надання статусу міста обласного підпорядкування м. Новодністровську. Буковинці у державотворчих процесах України. А.Яценюк. О.Зінченко. Л.Каденюк – перший космонавт незалежної України. Відзначення 1000-річчя Хотина. Відзначення 600-річчя першої письмової згадки про Чернівці. Розширення міжнародних контактів області. Міста-побратими Чернівців. 70-річчя Чернівецької області..Початок ринкових реформ та їхні перші результати. Підприємництво. Калинівський ринок. Приклади успішного реформування у промисловості. Акціонерні товариства «Чернівецький машинобудівний завод» і «Трембіта». Добудова Дністровської ГЕС і ГАЕС. Туризм. Аграрна реформа у краї та її результати. Наростання екологічних проблем у зв’язку з вирубкою лісів у Карпатах. Трудова еміграція. Буковинська діаспора Вплив на економіку області світової економічної кризи і заходи щодо її подолання.

^ Учень (учениця)

  • називає головні події в історії області періоду незалежності та встановлює їхню хронологічну послідовність

  • повідомляє прізвища наших земляків – активних учасників державотворчих процесів

  • розкриває напрямки і перші результати економічних реформ у краї

  • наводить приклади реалізації успішних інвестиційних проектів

  • розкриває причини трудової еміграції громадян краю

Урок 35.

Урок повторення і узагальнення.







^ РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Богайчук М. Література і мистецтво Буковини в іменах: Словник-довідник. – Чернівці: Букрек, 2005 – 312 с.

  2. Богачик Т.С. Історія Північної Бессарабії: Посібник для учнів 7-11 класів. Чернівці: Зелена Буковина, 2003. – 108 с.

  3. Ботушанський В.М. Сільське господарство Буковини (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) – Чернівці: Золоті литаври, 2000 – 340 с.

  4. Ботушанський В.М., Біленкова С.В. Добржанський О.В. та ін. Чернівці: Історія і сучасність (Ювілейне видання до 600-річчя першої письмової згадки про місто). Кол. монографія. – Чернівці: Зелена Буковина, 2009 – 586 с.

  5. Ботушанський В.М. Чайка Г. В. Еміграція з Буковини (60-ті рр. ХІХ – початок ХХ ст.) – Чернівці: «Технодрук», 2009 – 384 с.

  6. Брицький П.П. Добржанський О.В. Юрійчук Є.П. Буковинці у боротьбі за українську державність (1917-1922 рр.) – Чернівці: Золоті литаври, 2007. – 483 с.

  7. Буковина. Загальне краєзнавство / Переклад з нім. Ф.С.Андрійця, А.Т. Квасецького – Чернівці: Зелена Буковина, 2004 – 488 с.

  8. Буковина. Історичний нарис. – Чернівці: Зелена Буковина, 1998. – 416 с.

  9. Буковина. Визначні постаті: 1774-1918 (Біографічний довідник) /Автор-упор. О.М.Павлюк. – Чернівці: Золоті литаври, 2000 – 252 с.

  10. Буковина в контексті європейських міжнародних відносин (з давніх часів до середини ХХ ст.) Кол. моногр. / В.М.Ботушанський, С.М.Гакман, Ю.І.Макар та ін. – Чернівці: Рута, 2005. – 744 с.

  11. Винокур І.С., Гуцал А.Ф., Пеняк С.І і др. Довідник з археології України. Хмельницька, Чернівецька, Закарпатська області. – К.: Наукова думка, 1984.

  12. Возний І. Історико-культурний розвиток населення межиріччя Верхнього Сірету та Середнього Дністра в Х-ХIV ст. Частина 2. Матеріальна, духовна культура та соціально-історичний розвиток. – Чернівці: Золоті литаври, 2009.

  13. Гакман С.М. Дипломатична криза 1939 р. і приєднання Бессарабії та північної Частини Буковинидо СРСР.Конспект лекцій. – Чернівці, 2005. – 59 с.

  14. Добржанський О.В. Національний рух українців Буковини у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. – Чернівці: Золоті литаври, 1999 – 574 с.

  15. Добржанський О.В., Макар Ю.І., Масан О.М. Хотинщина. Історичний нарис. – Чернівці: Молодий буковинець, 2002. – 463 с.

  16. Добржанський О.В. Старик В.П. Змагання за українську державність на Буковині(1914-1921 рр. Документи і матеріали. – Чернівці: Чернівецька обласна друкарня, 2009 – 512 с.

  17. Добржанський О. Масіян Н.Никирса М. Нації та народності Буковиниу фондах Державного архіву Чернівецької області(1775-1940). Довідник. – Чернівці: Золоті литаври, 2003, – 172 с.

  18. Дєдов І.Н. Федорак В.Ф. Основи допоміжних історичних дисциплін. Шкільний курс з використанням краєзнавчого матеріалу. – Чернівці: Зелена Буковина, 2002. – 108 с.

  19. Дроздик К.І. Історія поляків на Буковині. Авторська програма та методичні матеріали. – Чернівці, 2004 – 24 с.

  20. Єврейське населення та розвиток єврейського національного руху на Буковині в останній чверті ХVІІІ – на початку ХХ ст.: Збірник документів і матеріалів / Упор. О.В. Добржанський, М.П.Кушнір, М.Д. Никирса. – Чернівці: ТОВ «Видавництво «Наші книги», 2007. – 467 с.

  21. Заполовський В.М. Буковина в останній війні Австро-Угорщини 1914-1918. – Чернівці: Золоті литаври, 2003 – 284 с.: іл.

  22. Заполовський В. Осачук С. Шевченко Н. Пам’ятники Чернівців. – Чернівці : Зелена Буковина, 2007 – 78 с.

  23. Історія міст і сіл УРСР. Чернівецька область. – К.: Вид-во УРЕ, 1969. – 769 с.

  24. Кайндль Р.Ф. Історія Чернівців. – Чернівці: Зелена Буковина, 2005. – 300 с.

  25. Квітковський Д. Бриндзан Т. Жуковський А. Буковина її минуле і сучасне, – Париж – Філадельфія – Детройт, 1956. – 965 с.

  26. Михайлина Л.П. Населення Верхнього Попруття VІІІ-X ст. – Чернівці: Рута, 1997.

  27. Михайлина Л.П. Слов’яни VІІІ-X ст. між Дніпром і Карпатами. – К.: Інститут археології НАН України, 2007.

  28. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України. Всесвітня історія. 5-9 класи – http://www.mon.gov.ua.

  29. Осачук С. Німці Буковини. Історія товариського руху (друга половина ХІХ – початок ХХ ст..) – Чернівці: Золоті литаври, 2002. – 288 с.

  30. Осачук С.С.Д. Заполовський В.М. Холодницький В.Ф. «Додому в райх» Переселення німців з північної Буковини 1940 р. (матеріали свідчення документи). – Чернівці: Золоті литаври, 2004. – 132с.

  31. Пивоваров С.В. Нумізматичні пам’ятки Буковини. – Чернівці: Зелена Буковина, 2002.

  32. Пивоваров С.В. Середньовічне населення межиріччя Верхнього Пруту та Середнього Дністра. – Чернівці: Зелена Буковина, 2006. – 299 с.

  33. Пивоваров С.В. Християнські старожитності в межиріччі Верхнього Пруту та Середнього Дністра. – Чернівці: Зелена Буковина, 2001. – 152 с.

  34. Пивоваров С.В. Федорак В.Ф. Основи археології Буковини (шкільний курс) – Чернівці: Місто, 2010 – 156 с.

  35. Прокопович Е. Кінець австрійського панування на Буковині/Пер. з нім. О.Матійчук, Н.Панчук. – Чернівці: Золоті литаври, 2003 – 80 с.

  36. Сергійчук Володимир. Український здвиг. Прикарпаття.1939-1955. – К. : Українська Видавнича Спілка, 2005 – 840 с.

  37. Скорейко Г.М. Населення Буковини за австрійськими урядовими переписами другої половини ХІХ – початку ХХ ст.: історико-демографічний нарис. – Чернівці: Прут, 2002 – 220 с.

  38. Сплені Габріель фон. Опис Буковини. Пер. зх. Нім., передмова О.Д.Огуя, М.М. Сайка – Чернівці.: Рута, 1995. – 113 с.

  39. Споконвічна українська земля: Зб. док. і матеріалів. – Ужгород: Карпати, 1990. – 467 с.

  40. Старик В.П. Від Сараєва до Парижа. Буковинський Interregnum 1914 – 1921. – Чернівці:Прут, 2009. – 168=184с.: іл. 695

  41. Тимощук Б.О. Північна Буковина – земля слов’янська. – Ужгород: Карпати, 1969. – 192 с.

  42. Тимощук Б.О. Давньоруська Буковина. – К.: Наукова думка, 1982. – 206 с.

  43. Тимощук Б.О. Василів – місто Галицької Русі. – Чернівці, 1993. – 28 с.

  44. Федорак В.Ф. Наш край в роки Другої світової війни : Навчально-методичний посібник: – Чернівці: Зелена Буковина. – 2006 – 84 с.

  45. Федорак В.Ф. Черкач Н.І. Історія рідного краю (7-11 класи): Підручник. – Чернівці: Прут, 2000 – 176 с.

  46. Федорак В.Ф. Черкач Н.І. Оповідання з історії рідного краю. – Чернівці: Зелена Буковина, 2004 – 128 с.

  47. Федорак В.Ф. Черкач Н.І. Хрестоматія з історія рідного краю. Ч. І-ІІ. – Чернівці: Зелена Буковина, 2005 – 380 с.

  48. Фостій І. Північна Буковина і Хотинщина у Другій світовій війні 1939-1945 рр. – Чернівці, 2004 – 368 с.

  49. Фотоальбом Antroрologia urbana. Homo chernoviciensis. Редакція й упорядкування Сергія Осачука. – Чернівці: Друк Арт, 2008 – 192 с.

  50. Чеховський І.Г. Чернівці – місце зустрічі культур і релігій. – Чернівці: Видавничо-інформаційний центр «Місто». – 2009 – 207 с.



Схожі:

Оповідання з історії чернівецької області програма спецкурсу для 5 класу (35 год., 1 година на тиждень) пояснювальна записка програма спецкурсу з «Оповідання з історії Чернівецької області» iconІсторія чернівецької області (шкільний курс). Програма спецкурсу за вибором для профільної школи (70 год., 2 години на тиждень) пояснювальна записка
Сторико-краєзнавча освіта – важлива складова шкільної історичної освіти. Адже велика історія розпочинається з історії малої: історії...
Оповідання з історії чернівецької області програма спецкурсу для 5 класу (35 год., 1 година на тиждень) пояснювальна записка програма спецкурсу з «Оповідання з історії Чернівецької області» iconГоловне управління освіти І науки чернівецької обласної державної адміністрації інститут післядипломної педагогічної освіти чернівецької області науково-методичний центр практичної психології І соціальної роботи
Вирішити дану проблему кожній дитині покликана допомогти програма спецкурсу «я І світ професій»
Оповідання з історії чернівецької області програма спецкурсу для 5 класу (35 год., 1 година на тиждень) пояснювальна записка програма спецкурсу з «Оповідання з історії Чернівецької області» iconНаказ №479 Про підсумки надання методичної допомоги педагогічним працівникам з питань інклюзивного навчання в закладах освіти області
Чернівецької облдержадміністрації, Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області відповідальними працівниками...
Оповідання з історії чернівецької області програма спецкурсу для 5 класу (35 год., 1 година на тиждень) пояснювальна записка програма спецкурсу з «Оповідання з історії Чернівецької області» iconПояснювальна записка
Програма розрахована на вивчення інформатики 9 класі основної школи в обсязі 1 година на тиждень. Автори виходили з припущення, що...
Оповідання з історії чернівецької області програма спецкурсу для 5 класу (35 год., 1 година на тиждень) пояснювальна записка програма спецкурсу з «Оповідання з історії Чернівецької області» iconВ роботі тренінгу брали участь 34 педагогічних працівника із різних районів нашої області
Ппо чернівецької області, Всеукраїнський фонд «Крок за кроком» був проведений тренінг навчально-практичного курсу «Міжнародні стандарти...
Оповідання з історії чернівецької області програма спецкурсу для 5 класу (35 год., 1 година на тиждень) пояснювальна записка програма спецкурсу з «Оповідання з історії Чернівецької області» iconІнформація на 05. 11. 2012 щодо стану впровадження ісуо в Чернівецькій області
Днз області методистом нмцнітн надіслано лист Департаменту освіти І науки, молоді та спорту Чернівецької облдержадміністрації від...
Оповідання з історії чернівецької області програма спецкурсу для 5 класу (35 год., 1 година на тиждень) пояснювальна записка програма спецкурсу з «Оповідання з історії Чернівецької області» iconІнформація на 29. 10. 2012 щодо стану впровадження ісуо в Чернівецькій області
Днз області методистом нмцнітн надіслано лист Департаменту освіти І науки, молоді та спорту Чернівецької облдержадміністрації від...
Оповідання з історії чернівецької області програма спецкурсу для 5 класу (35 год., 1 година на тиждень) пояснювальна записка програма спецкурсу з «Оповідання з історії Чернівецької області» iconВ о. начальника Головного управління освіти І науки Чернівецької обласної державної адміністрації, на базі Інституту післядиплом
Чернівецької обласної державної адміністрації, на базі Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області відбулася...
Оповідання з історії чернівецької області програма спецкурсу для 5 класу (35 год., 1 година на тиждень) пояснювальна записка програма спецкурсу з «Оповідання з історії Чернівецької області» iconПояснювальна записка
«Основи медичної діяльності» для учнів 9 класів з тижневим навантаженням – 1 година (35 годин), яка є першим етапом у вивченні таких...
Оповідання з історії чернівецької області програма спецкурсу для 5 класу (35 год., 1 година на тиждень) пояснювальна записка програма спецкурсу з «Оповідання з історії Чернівецької області» iconДепартамент освіти І науки, молоді та спорту Чернівецької обласної державної адміністрації
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи