Ілащук О. В.: методист-психолог нмцппср іппочо, Шурубура С. Т icon

Ілащук О. В.: методист-психолог нмцппср іппочо, Шурубура С. Т




Скачати 155.92 Kb.
НазваІлащук О. В.: методист-психолог нмцппср іппочо, Шурубура С. Т
Дата28.09.2012
Розмір155.92 Kb.
ТипМетодичні рекомендації

Ілащук О.В.: методист-психолог НМЦППСР ІППОЧО,

Шурубура С.Т.: методист-психолог НМЦППСР ІППОЧО.


Методичні рекомендації з

формування позитивного психологічного мікроклімату педагогічних та учнівських колективів


Соціально-психологічний клімат - це якісний бік міжособистісних стосунків, що виявляється у сукупності психологічних умов, які сприяють або перешкоджають продуктивній діяльності колективу та всебічному розвиткові особистості в групі.

Одним із перших розкрив зміст психологічного клімату В.М.Шепель. Психологічний клімат, на його думку - це емоційне забарвлення психологічних зв'язків членів колективу, що виникає на основі їх симпатії, збігів характерів, інтересів, схильностей. Він вважав, що клімат стосунків між людьми в організації складається з трьох складових. Перша складова - це соціальний клімат, який визначається усвідомленням спільних цілей і завдань організації. Друга складова - моральний клімат, який визначається прийнятими моральними цінностями організації. Третя складова - це психологічний клімат, тобто ті неофіційні відносини, які складаються між працівниками. У цілому, цей феномен прийнято називати соціально-психологічним кліматом колективу організації.

Залежно від особливостей вияву соціально-психологічний клімат виконує в колективі відповідні функції: консолідуючу (полягає у згуртуванні колективу, об'єднанні зусиль для вирішення навчально-виховних завдань); стимулюючу (виявляється в реалізації «емоційних потенціалів колективу» (А. Лутошкін), його життєвої енергії); стабілізуючу (забезпечує стійкість внутрішньоколективних відносин, створює необхідні передумови для успішної адаптації нових членів колективу); регулюючу (виявляється в утвердженні норм взаємин, прогресивно-етичного оцінювання поведінки членів колективу).

Педагогічний колектив формує й виховує, передає молоді знання й досвід, накопичений людством. Цим визначаються особливості його функціонування, моральних відносин, громадської відповідальності, єдності, колективності та гуманістичної спрямованості. Колектив учителів складається з людей, які відрізняються віком і досвідом, смаками й інтересами, фахом і педагогічними поглядами, моральним рівнем й інтелектом. Тут зустрічаються сімейні й самотні, люди з різними типами нервової системи, характерами і темпераментами, з різним рівнем морального розвитку.

Основними факторами, що впливають на формування соціально-психологічного клімату в школі є:

  • взаємини з колегами по роботі і адміністрацією;

  • рівень конфліктності відносин;

  • професійна підготовка персоналу;

  • зміст праці та ступінь задоволення нею;

  • умови праці і побуту та задоволеність ними;

  • ступінь задоволення характером міжособистісних стосунків педагогів з дітьми;

  • особистість керівника, стиль керівництва та задоволеність ними.


^ Стратегія покращення психологічного мікроклімату


Сприятливий психологічний клімат - це підсумок систематичної роботи керівників, психологів і всіх співробітників установи.

При порушенні позитивної атмосфери в колективі спершу визначається основне коло проблем колективу: характеристики і фактори сприятливого і несприятливого психологічного мікроклімату, формування і вдосконалення якого вимагає від психологів та адміністрації у закладах освіти розуміння емоційного стану людей, настроїв, відносин один з одним. Дуже важливим моментом у будь-якому колективі є наявність довіри. Адже довіра - це потужна універсальна сила, що впливає практично на все, що відбувається всередині установи і у відносинах між іншими закладами і одночасно є структурною та культурною характеристикою кожного окремого закладу.

Для вивчення взаємовідносин в групі широко використовують методи соціометрії та референтометрії. За допомогою методів соціометрії визначаються популярність-непопулярність членів колективу, їх соціометричний статус, а також виявляються існуючі мікрогрупи. При соціометричному підході до групи основним чинником вибору в системі міжособистісних відносин є симпатія-антипатія.

На відміну від соціометрії в референтометрії підставою вибору є ціннісний фактор. У кожної людини є своя референтна група, з вимогами якої вона рахується і на думку якої орієнтується. В порівнянні з соціометричним методом референтне дослідження дає змогу глибше вивчити мікроклімат колективу. Референтометрія дозволяє визначити основні цінності, які прийняті в даному колективі та регулюють внутрішньогрупову активність. Під час побудови програми покращення психологічного клімату з педагогами, необхідно враховувати не тільки спрямованість людини (її установок, відносин, інтересів і т.д.) і індивідуально-психологічні особливості (темперамент, індивідуальний стиль діяльності та поведінки), але і фактори спрацьованості та сумісності їх у колективі.

Спрацьованість і ефективність роботи виробничих та управлінських груп залежать від психофізіологічної сумісності їх учасників, наявності паритетних тактик, спільності установок та інтересів, відсутності егоцентричної спрямованості. Тому основним завданням адміністрації закладу освіти є оптимальна розстановка працівників у структурах трудового колективу і його первинних ланках.

Особливість психологічної сумісності полягає в тому, що контакт між працівниками опосередкований їхніми діями і вчинками, думками й оцінками. Ефективним можна вважати таке співіснування, яке задовольняє його учасників і зберігає певний рівень їхніх відносин. Несумісність же працівників породжує ворожість, антипатію, призводить до конфліктів, що негативно позначається на результатах спільної діяльності. Але варто розмежовувати явища сумісності та спрацьованості. Ефект сумісності частіше виникає в особистих відносинах, а ефект спрацьованості зазвичай є результатом формальних, ділових відносин, пов'язаних з виробничою діяльністю. Основа спрацьованості - успішність і результативність саме спільної діяльності, що передбачає узгодженість в роботі між її учасниками.

Також, при реалізації розробленої програми покращення мікроклімату в закладах освіти, як і в будь-якій організації варто враховувати існування двох систем управління – формальну і неформальну. Елементи формальної системи добре відомі кожному керівникові: планування, організація, мотивація та контроль. Однак, паралельно з цим стихійно складається інша система, яка виконує ті ж функції, але вже не з організаційної, а з соціальної, міжособистісної сторони. У той час, як керівник мотивує співробітника зарплатою, колектив мотивує його спілкуванням, захистом, визнанням його як особистості. Колектив контролює, як би хто-небудь не вийшов за рамки негласно встановлених правил. Тому кожен працівник, потрапивши в організацію, опиняється між двох вогнів: формальними вимогами керівництва і неформальними вимогами людей, які його оточують. Причому, останні чинять на нього набагато більший, сильніший вплив. Чинником, який сприятиме стабілізації взаємин у сучасному педагогічному колективі та виступить буферною зоною між двома формами управління – вміле керівництво. Більшою мірою, формування сприятливого психологічного мікроклімату залежить від вміння адміністрації знаходити з підлеглими спільну мову, а саме: цікавитися їхніми проблемами, делегувати повноваження, згуртовувати навколо себе, справедливо оцінювати результати праці, використовуючи розум і досвід, створювати особливу атмосферу задоволення педагогічною працею, яка сприяє розвитку творчості, педагогічної майстерності вчителя. Отже, на початку складання програми формування покращення сприятливого психологічного мікроклімату практичному психологу важливо вивчити стиль керівництва адміністрації закладу та наслідки даного впливу. В результаті слід інформувати директора щодо методів, засобів вивчення і розуміння інших людей, установок, бар’єрів, породжених соціальними стереотипами.

Варто зазначити, що задоволеність міжособистісними стосунками в масштабі всього колективу залежить від добрих стосунків керівника із заступником. Добре, якщо між ними не відбувається конфронтація, а її не буде, коли керівник та його заступник діють в одному соціально-психологічному напрямку, коли є сумісність між ними. Психологічні дослідження доводять, що оптимальним варіантом сумісності є збігання демократичних стилів директора школи та його заступника, а найгіршим - збігання жорстких стилів керівництва.

Таким чином, якщо керівник візьме під контроль соціальну підсистему, навчиться керувати конфліктами, міжособистісними відносинами в групі і між групами, стане неформальним лідером організації - він зможе контролювати все.


Показники позитивної (здорової) соціально-психологічної атмосфери в педагогічному колективі:


1. Згуртованість та організованість. Педагогічний колектив залежно від кількості учнів може налічувати від 10 до 150 педагогів і більше. Керівництво, особливо у великій школі (2500-3000 учнів), є досить складною справою. Адже успіх діяльності кожної школи забезпечує цілеспрямований колектив однодумців, у якому цінують індивідуальність, творчі здібності, характер, інтереси й уподобання кожної особистості. Згуртувати педагогічний колектив не означає «вишикувати всіх за ранжиром», заборонити особисті думки і погляди, виконувати все за командою. Навпаки, у ньому повинно максимально реалізуватися творче начало кожного, але вся різноплановість має узгоджуватися з певною методичною концепцією. У колективі слід чітко сформулювати перелік того, що оцінюється словом «так», а також те, чому потрібно сказати «ні».

2. Єдність офіційної і неофіційної сфер спілкування. Чим вищий ступінь такої єдності, тим ефективніше соціально-психологічна атмосфера в колективі впливає на досягнення педагогічних цілей.

3. Мажорний, життєстверджуючий настрій у колективі, який залежить від самопочуття, сімейної злагоди, результатів роботи, а також від зовнішніх умов (пригнічений колега, необережне слово, недоречна посмішка). Чіткі орієнтири в діяльності школи, кожного вчителя теж стабілізують самопочуття, налаштовують на діловий лад, захищають від емоційного перепаду. Завдяки справедливим універсальним вимогам керівництва настрій стає позитивним фактором працездатності, ініціативності, добрих стосунків між людьми.

4. Атмосфера колективної турботи в педагогічному колективі, взаємоповаги і підтримки, узгодженої взаємодії. Справжні товариські ділові взаємовідносини залежать від співвідношення особистих і колективних інтересів. Безперечно, спільна професійна діяльність формує певну спільність професійних інтересів. Проте, у професійній діяльності інтереси деякою мірою можуть варіюватися. Тому зближення їх інтересів є вирішальним для формування в педагогічному колективі здорової соціально-психологічної атмосфери. На її створення впливають громадська думка, смаки, традиції тощо.

Одним із напрямків реформування освіти, передбачених законами України “Про освіту ” та “Про загальну середню освіту ” і національною програмою “Освіта. Україна ХХІ століття ” є створення умов для професійної діяльності педагогічних працівників, забезпечення їх високого статусу в суспільстві, що вимагає сьогодні від адміністрації навчального закладу спрямування всіх зусиль на реалізацію соціально-психологічних функцій управління, які спрямовані на створення сприятливого соціально-психологічного мікроклімату, формування необхідного для продуктивної роботи педагогічного колективу, колективу однодумців, які пліч-о-пліч розв'язують складну проблему - формування особистості. Важливим аспектом педагогічної управлінської діяльності слід вважати те, що складовими її елементами є як предмети, так і люди, взаємини між якими мають певні ознаки. У першу чергу їхньою характеристикою є рефлексивність (діяння самопізнання, універсальний засіб аналізу свідомості) та ефективність (крайній ступінь хвилювань, переживань, що характеризується бурхливим короткочасним збудженням). Рефлексивність наявна в кожного члена спільної діяльності, тобто це здатність працівника усвідомлювати свої дії та вчинки інших людей, так звані рефлексивні взаємини забезпечують взаєморозуміння в колективі, мають змогу з плином часу знайти компроміс у разі виникнення конфліктних ситуацій.

Соціально-психологічний клімат у школі впливає на рівень сформованості особистості учня, а отже є індикатором успішності.

До основних суб'єктивних ознак сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі у школі належать: можливість для членів колективу вільно висловлювати власні думки під час обговорення питань; відсутність тиску керівника на підлеглих і визнання за ними права приймати відповідальні для колективу рішення; достатня інформованість для членів колективу про його завдання та стан справ під час їхнього виконання; задоволеність належністю до колективу; прийняття на себе відповідальності за стан справ у колективі кожним його членом.

На психологічному кліматі колективу в установі освіти позначаються також взаємини співробітників з тими, на кого вони самі впливають за характером своїх професійних обов'язків. Задоволеність педагогів стосунками з учнями набуває зараз великого значення в зв'язку з демократизацією та гуманізацією навчально-виховного процесу. А для педагога завжди мало значення, як саме ставляться до нього діти. Постійні взаємини педагога з дітьми - одна з найважливіших умов у роботі, вони є могутнім пульсом до вдосконалення майстерності, творчості. А позитивні стосунки з учнями можуть бути компенсуючим фактором, який допомагає педагогу пережити такі негативні обставини, як складні взаємини з колегами та керівником школи, недостатня оплата, віддаленість школи від дому. Тому для педагога важливо знати, що за наявності негативного емоційного стану можна звернутися по допомогу до працівника психологічної служби.

Таким чином, серед різноманітних факторів, що впливають на працездатність людини, найбільший емоційний вплив (позитивний чи негативний) здатні спричиняти міжособистісні стосунки в колективі.


^ Психологічний мікроклімат в учнівських колективах


Учнівський колектив має певну структуру. Всі учні школи складають загальношкільний колектив, вчителі – педагогічний. У класах формуються найбільш тривалі та стійки стосунки між учнями, між учнями і вчителями, відносини з іншими класами. Класи мають свої органи самоврядування, які у взаємозв’язку створюють систему органів самоуправління загальношкільного колективу. А.С.Макаренко на основі тривалих спостережень і експериментів дійшов до висновку, що первинний колектив, який не розкладається на підгрупи, повинен складатися з 7-15 чоловік. Тому в класах, де 30 і більше учнів, функціонування колективу як первинного вимагає значної педагогічної роботи. У класі складаються мікрогрупи (3-7 чоловік), об'єднані спільними симпатіями, інтересами, діловими взаєминами. Це об'єктивне явище, і боротись за його викорінення – марна справа. Але завдання вихователя – уміло спрямовувати вузькогрупові інтереси на загальну користь. Це сприятиме формуванню цілісного первинного колективу.

Велике значення має робота щодо згуртування загальношкільного колективу, взаємин між учнями різного віку. З цією метою варто проводити загальношкільні заходи і свята, трудові справи, турніри, олімпіади. У великих (понад 700-800 чоловік) школах до участі у таких заходах залучати паралельні класи, але для успішного виховання варто і в таких школах будувати вертикальні зв'язки між учнями, зміцнювати загальношкільні традиції. Для цього в школі створюються різноманітні об'єднання школярів, діяльність яких здійснюється за принципом різновіковості в процесі її організації. А.С.Макаренко, виходячи з власного досвіду, вважав різновікові первинні колективи найефективнішими у вихованні. Основну організаторську функцію у таких об'єднаннях виконують учні старших класів як більш досвідчені. Старші набувають досвіду піклування про молодших, виконуючи ролі наставників. Молодші мають приклад для наслідування, предмет для поваги. Участь у різновікових об'єднаннях готує школярів до дорослого життя, до праці у виробничих колективах, які завжди є різновіковими.

В основу взято зміну характеру взаємозв'язку офіційної та неофіційної структури в колективі. На першій стадії класний керівник сприяє розвитку авторитету тих мікрогруп, які мають найбільш змістовні інтереси і потреби, шляхом організації діяльності, розрахованої на виявлення найбільш розвинених у морально-інтелектуальному плані школярів. Друга стадія – вибір тих школярів, які здатні позитивно впливати на клас, до офіційного активу. Третя – формування сильного активу шляхом систематичної зміни офіційного активу. На четвертій стадії розвиток колективу досягає такого рівня, коли всі мікрогрупи користуються авторитетом, кожна у своєму виді діяльності, інтереси і духовні запити кожної мікрогрупи досить високі.

Для успішного керівництва класним колективом педагог повинен постійно збирати й аналізувати інформацію про учнівський колектив, використовуючи різні методики (соціометрію, анкети, твори) і на основі аналізу планувати і здійснювати педагогічний вплив, використовуючи різноманітні засоби і, в першу чергу, громадську думку, спрямовані на підвищення рівня розвитку колективу і кожного учня, при цьому виходячи з позицій поваги до особистості, співробітництва, визнання неповторності кожної індивідуальності.

Впродовж навчання в школі психологічний мікроклімат видозмінюється, набуваючи особливого характеру в учнівських колективах старшої школи. Зазначимо, що соціально-психологічний клімат у підлітковому колективі визначається реальними взаєминами між підлітками, їх вміннями та навичками етичної взаємодії. Він формується на основі суб'єктивної думки і ставлення до окремих людей, стилю взаємин, до групових норм і цінностей. Кожним підлітком соціально-психологічний клімат переживається індивідуально як задоволення чи незадоволення перебуванням у даному колективі, своїм статусом у ньому. Найбільш значимими для підлітка є товариські взаємини, які досить нестійкі в даному віці.

Отже, працівниками психологічної служби має бути виокремлена окрема система позитивного формування мікроклімату для різних вікових груп.

Шляхи формування сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі школи є:


  • вивчення соціально-психологічного клімату в колективі (діагностування);

  • удосконалення організації праці на основі принципів наукової організації праці;

  • гнучке регулювання взаємин у колективі, усунення суперечностей між діловими та особистими стосунками в системі міжособистісних взаємин;

  • удосконалення матеріальної бази установи та умов праці і життя членів колективу;

  • удосконалення стилю керівництва з урахуванням особливостей колективу та вимог суспільства до установ освіти; удосконалення організаційних форм управління.


^ Рекомендації директорам навчальних закладів, адміністрації школи щодо покращення психологічного мікроклімату:


  • Удосконалити добір, розташування, виховання кадрів, тобто «комплектувати» колектив з урахуванням соціально-психологічної, психологічної сумісності людей.

  • Поставити перед колективом цікаву, корисну для суспільства та членів педагогічного колективу мету, досягнення якої потребує напруженої творчої праці.

  • Удосконалити матеріальну базу установи та умови праці членів колективу.

  • Доручити організацію спільних заходів та спільного дозвілля членам педколекиву.

  • Організувати проведення інтегрованих та бінарних уроків, що сприятиме підвищенню ефективності взаємодії між членами педагогічного колективу.

  • Знаходити з підлеглими спільну мову, цікавитися їхніми проблемами.

  • Делегувати повноваження.

  • Організувати спільну професійну взаємодію керівника із заступниками.

  • Керуватися справедливими універсальними вимогами до учасників навчально-виховного процесу.

  • Достатньо інформувати членів колективу про його завдання та стан справ під час їхнього виконання.


^ Рекомендації працівникам психологічної служби щодо покращення психологічного мікроклімату:


  • Систематично проводити соціометричне чи референтометричне дослідження для аналізу стану мікроклімату колективу з метою виявлення «вогнища» проблеми.

  • Проводити діагностику синдрому емоційного вигорання та поінформувати вчителів шодо прийомів уникнення професійного виснаження.

  • Вивчати стиль керівництва адміністрації з метою об’єктивної оцінки стану взаємодії учасників навчално-виховного процессу.

  • Систематично надавати психологічну допомогу вчителям щодо саморегуляції психічних процесів шляхом аутогенного тренування, індивідуальної та групової психокорекції.

  • Проводити тренінгові заняття формату «батьки-учні-вчителі», «батьки-діти», «вчителі-учні» для згуртованості загальношкільного колективу, налагодження дружніх стосунків.

  • Організувати цикл тренінгових занять з розвитку психологічної культури педагогів.

  • На початку навчального року проводити заняття з адаптації з метою прискрення темпу включеності педагогів та учнів у навчально-виховний процесс та систему ефективної взаємодії.

  • Організувати супровід вчителів у міжатестаційний період, що дозволить попередити виникнення негативних емоційних станів та суперечливих ситуацій.

  • Виявити співробітників, які впливають на негативний мікроклімат та окремо працювати психологу з ними над розвитком: моральної спрямованості діяльності; організаційної єдності; психологічної єдності (інтелектуальна, емоційна і вольова); здатності до самоуправління; групової готовності та міжгрупової єдності.

  • Розробити пам’ятки батькам, педагогам щодо спілкування з дітьми, які мають емоційні труднощі.


Рекомендовані методики для роботи з учнями:


  • Вивчення статусу особистості в колективі.

  • Методика визначення згуртованості класу «Скільки голів, стільки думок».

  • Тест «Психологічна сумісність».

  • Оцінка психологічного клімату в колективі.

  • Методика визначення міжособитісних стосунків школяра (за Рене Жилем).

  • Опитувальник суб’єктивного ставлення школяра до діяльності, самого себе та оточуючих(автор –О.Афанасьєв).

Під час діагностики психологічного клімату, соціометричної структури групи, емоційних бар’єрів у міжособистісному спілкуванні в учнівському та педагогічних колективах рекомендуємо користуватися «Методичним посібником для практичних психологів і соціальних педагогів» /за редакцію Д.Д. Романовької, С.І.Собкової.- Чернівці, 2009. – 232 с. та збірником «Психологу для роботи: діагностичні методики», Укладачі: Лемак М.М., Петрище В.Ю.

Соціально-психологічний клімат формується в колективі поступово, але, одержавши достатню визначеність і виразність, стає відносно самостійним фактором життя колективу і впливає на продуктивність праці групи й окремих працівників, на самопочуття кожного члена колективу, ступінь прихильності його до колективу, стабільність кадрів.

У кожному трудовому колективі можна знайти складну структуру, що включає посадові й особисті відносини. Але, серед різноманітних факторів, що впливають на психологічний мікроклімат, найбільший емоційний вплив (позитивний чи негативний) здатні спричиняти міжособистісні стосунки в колективі. Особливість педагогічної праці полягає в тому, що індивідуальні знання, зусилля й досвід дають ефективний результат лише за умови їх узгодження з діями всього педагогічного колективу, підтримки керівними органами, спрямування на досягнення єдиної мети. Таким чином, тільки колектив з високим рівнем моральної та педагогічної культури (особистої та колективної) може працювати злагоджено, досягаючи високих результатів.


Здоровий психологічний мікроклімат – основа успішного навчально-виховного процесу!!!




Схожі:

Ілащук О. В.: методист-психолог нмцппср іппочо, Шурубура С. Т iconАвторами рекомендацій є: працівники нмцппср іппочо ілащук О. В. та Шурубура С. Т
Тому під час внутрішкільного моніторингу низької успішності обов’язковою складовою повинно бути визначення рівня задоволеності учнів...
Ілащук О. В.: методист-психолог нмцппср іппочо, Шурубура С. Т iconСлухали: Сукачову Н. М., секретаря комісії, яка ознайомила присутніх з даними по кількості (29) та географії робіт (5 – з районів, 24 – з міст) педагогічних працівників, поданих на розгляд комісії зі схвалення власних методичних розробок. Слухали
«учитель-методист», «викладач-методист», «педагог-організатор-методист», «практичний психолог-методист», «керівник гуртка-методист»...
Ілащук О. В.: методист-психолог нмцппср іппочо, Шурубура С. Т icon23 лютого 2011 року
Гончарова-Чагор А. О. та Рогозинська О. А. – методисти центру практичної психології І соціальної роботи управління освіти Чернівецької...
Ілащук О. В.: методист-психолог нмцппср іппочо, Шурубура С. Т iconФоміних Наталія Григорівна, практичний психолог, спеціаліст вищої категорії, практичний психолог-методист, «Відмінник освіти України»
Короткий зміст досвіду роботи: створення сприятливого середовища для організації психолого-педагогічної підтримки в період адаптації...
Ілащук О. В.: методист-психолог нмцппср іппочо, Шурубура С. Т iconМінченко Т. А, методист українознавства іппочо
У рамках серпневих інструктивно-методичних нарад педагогічних працівників Чернівецької області відбулися секційні засідання вчителів...
Ілащук О. В.: методист-психолог нмцппср іппочо, Шурубура С. Т iconПрограма психологічної підготовки туристів-спортсменів до участі у змаганнях
Качуляк Софія Василівна практичний психолог, методист, керівник гуртків «Пішохідний туризм» Чернівецького обласного центру туризму,...
Ілащук О. В.: методист-психолог нмцппср іппочо, Шурубура С. Т iconРобота над розвитком мовлення учнів на уроках румунської мови та літератури Методист іппочо говорнян Л. С
Мова – це не тільки засіб порозуміння між людьми. У мові нація загодовує всю свою історію, багатовіковий досвід, здобутки культури,...
Ілащук О. В.: методист-психолог нмцппср іппочо, Шурубура С. Т iconТороус Л. О., методист біології іппочо про розвиток творчої особистості
Очевидно, із зростанням темпу розвитку економіки зростає число професій, які вимагають уміння приймати самостійні рішення в ході...
Ілащук О. В.: методист-психолог нмцппср іппочо, Шурубура С. Т iconВ. Ю. Туряк, методист географії іппочо
Одним із пріоритетних напрямків розвитку освіти в Україні є підвищення якості освіти школярів, оновлення форм, методів організації...
Ілащук О. В.: методист-психолог нмцппср іппочо, Шурубура С. Т iconПархомова Л.І., методист іппочо
В усі часи українська школа була центром соціального та культурного життя місцевої громади. Виконуючи навчальну функцію, школа активізувала...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи