Концепція психолого-педагогічного супроводу профільної освіти у Чернівецькій області icon

Концепція психолого-педагогічного супроводу профільної освіти у Чернівецькій області




Скачати 276.5 Kb.
НазваКонцепція психолого-педагогічного супроводу профільної освіти у Чернівецькій області
Дата28.09.2012
Розмір276.5 Kb.
ТипКонцепція


КОНЦЕПЦІЯ

психолого-педагогічного супроводу профільної освіти

у Чернівецькій області


Актуальність психолого-педагогічного супроводу профільної освіти зумовлена новими соціальними вимогами, стратегічними змінами розвитку освіти України та новітніми тенденціями в загальносвітовому освітньому просторі. Організація психолого-педагогічного супроводу профільної освіти повинна забезпечити реалізацію принципів диференціації, варіативності, альтернативності й доступності, наступності та неперервності, гнучкості, а також діагностико-прогностичної реалізованості навчання.

Профільна освіта – вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів та здібностей уч­нів і створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті та структурі організації навчання.

Концепція психолого-педагогічного супроводу профільної освіти у Чернівецькій області (далі – Концепція) розроблена на основі Закону України „Про загальну середню освіту”, Постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 року № 1717 „Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання”, а також на основі Концепції профільного навчання в старшій загальноосвітній школі, затвердженого наказом МОН України №854 від 11.09.2009.

Психолого-педагогічний супровід старшокласників в умовах профільної освіти – це процес формування професіонально і соціально зрілої особистості, здатної реалізувати себе в будь-яких соціально-економічних умовах.

^ Метою Концепції є визначення засад і напрямків роботи психолого-педагогічних та керівних кадрів навчальних закладів, в яких реалізується профільне навчання, для адекватного розвитку системи психолого-педагогічного супроводу профільної освіти. Реалізація Концепції передбачає зосередження основної уваги педагогів і психологів на принципах компетентнісно й особистісно зорієнтованої освіти, що значно розширюють можливості учнів у виборі власної освітньої траєкторії і дозволяють формувати ключові, загальногалузеві і предметні компетентності. Зміст психолого-педагогічного супроводу покликаний не просто підтримати учнів в їх професійному виборі, але й забезпечити формування здібності до свідомого і відповідального вибору.

Реалізація Концепції передбачає вирішення наступних завдань:

  1. попередження виникнення проблем у забезпеченні реалізації індивідуальних запитів учнів;

  2. допомога учневі у розв’язанні актуальних завдань навчання, соціалізації: навчальні труднощі, проблеми з вибором освітнього і професійного маршруту, проблеми стосунків із однолітками, вчителями, батьками;

  3. створити рівні можливості для учнів у здобутті якісної загальноосвітньої профільної та початкової допрофільної підготовки;

  4. створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки;

  5. формування ключових загальногалузевих і предметних компетентностей учнів на допрофесійному рівні, спрямування молоді щодо майбутньої професійної діяльності;

  6. розвиток психолого-педагогічної компетентності батьків, педагогів;

  7. психологічне забезпечення освітніх програм.



Реалізація визначених завдань передбачає такі види роботи:

    • профілактику;

    • психологічне діагностування (аналіз структури загальних та спеціальних здібностей учнів, їхніх професійних інтересів, близьких до певного виду діяльності, провідного типу мотивації в процесі вибору професії);

    • психологічне консультування (здійснення психологічної підготовки учнів до адекватного професійного вибору та реалізації своїх професійних уподобань);

    • розвивальну роботу;

    • корекційну роботу;

    • формування психологічної культури, розвиток психолого-педагогічної компетентності адміністрації навчальних закладів, педагогів, батьків;

    • навчально-виховну діяльність, а також бесіди, диспути, вечори-зустрічі, факультативні і предметні гуртки та інші види роботи;

    • експертизу освітніх і навчальних програм, проектів, посібників, освітнього середовища, професійної діяльності педагогічних кадрів.


Вибір форм роботи, що сприятимуть професійному самовизначенню школярів, здійснюються психолого-педагогічними кадрами навчальних закладів за їх вибором як в урочний, так і в позаурочний час за умови, що це не перешкоджає навчально-виховному процесу. Психолого-педагогічний супровід переходу на допрофільну підготовку та профільне навчання включає в себе всебічне вивчення індивідуальних і особистісних характеристик випускників, їх інтересів і здібностей.


^ Очікувані результати виконання Концепції.

Реалізація Концепції дасть змогу:

  • забезпечити необхідні наукові, методичні, організаційні, інформаційні та інші умови розвитку профільної освіти області, що сприятиме розвитку в учня здатності бути самостійною, здійснювати індивідуальних вибір і нести відповідальність;

  • забезпечити системність та якість надання освітніх послуг за профільним спрямуванням;

  • випробувати наявні методики психолого-педагогічного супроводу профільного навчання, адаптувати їх під потреби сучасної української школи;

  • підвищити професійний рівень підготовки і підвищення кваліфікації вчителів профільної школи.


Основою профільного навчання є Державний стандарт базової і повної середньої підготовки, який визначає обов’язковий результат навчання з непрофільних навчальних предметів. Для профільних предметів зміст освіти визначають програми, затверджені Міністерством освіти і науки України.

Зміст, структура навчальних профілів, а також форми організації профільного навчання визначено наказом Міністерства освіти і науки „Про затвердження нової редакції Концепції профільного навчання у старшій школі” (№ 854 від 11 вересня 2009 року). Відповідно до нової редакції Концепції профільного навчання засвоєння змісту освіти у загальноосвітніх закладах з профільним навчанням має, по-перше, забезпечувати загальноосвітню підготовку учнів, по-друге – підготовку до майбутньої професійної діяльності.

Профіль навчання охоплює таку сукупність предметів: базові, профільні та курси за вибором.

Базові загальноосвітні предмети становлять інваріантну складову змісту середньої освіти і є обов’язковими для всіх профілів. Ці предмети реалізують цілі й завдання загальної середньої освіти. Зміст навчання і вимоги до підготовки старшокласників визначаються державним стандартом повної загальної середньої освіти.

Профільні загальноосвітні предмети - це предмети, що реалізують цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю. Профільні предмети вивчаються поглиблено і передбачають більш повне опанування понять, законів, теорій; використання інноваційних технологій навчання; організації дослідницької, проектної діяльності; профільної навчальної практики учнів тощо.

Профільні предмети забезпечують також прикладну спрямованість навчання за рахунок інтеграції знань і методів пізнання та застосування їх у різних сферах діяльності, в т.ч. і професійній, яка визначається специфікою профілю навчання.

У профільних загальноосвітніх навчальних закладах передбачається опанування змісту предметів на різних рівнях:

1. Рівень стандарту – обов’язковий мінімум змісту навчальних предметів, який не передбачає подальшого їх вивчення (наприклад, математика у філологічному профілі; історія у фізико - математичному).

2. Академічний рівень - обсяг змісту достатній для подальшого вивчення предметів у вищих навчальних закладах - визначається для навчальних предметів, які є не профільними, але є базовими або близькими до профільних (наприклад, загальноосвітні курси біології, хімії у фізико-технічному профілі або загальноосвітній курс фізики у хіміко-біологічному профілі).

Зміст навчання на першому і другому рівнях визначається державним загальноосвітнім стандартом.

3. Рівень профільної підготовки - зміст навчальних предметів поглиблений, передбачає орієнтацію на майбутню професію (наприклад, курси фізики і математики у фізико-математичному профілі або курси біології та хімії у хіміко-біологічному профілі).

Профільних предметів має бути не більше двох-трьох з однієї або споріднених освітніх галузей (наприклад, фізика, інформатика і математика, хімія і технології, біологія і екологія, географія і економіка тощо). Так, у профілях, де профільними обрано природничі предмети біологія і хімія, решта природознавчих предметів (фізика, географія) вивчається за програмою загальноосвітнього рівня.

Зміст окремих навчальних предметів може інтегруватися. Так, у профілях природничо-математичного і технологічного спрямування може вивчатися інтегрований курс „Суспільствознавство”, а у профілях суспільно-гуманітарного, художньо-естетичного напрямів – „Природознавство”.

^ Курси за вибором – це навчальні курси, які доповнюють навчальні предмети і входять до складу допрофільної підготовки та профільного навчання. Курси за вибором створюються за рахунок варіативного компонента змісту освіти.

Функцією курсів за вибором допрофільної підготовки є формування у школярів правильного вибору профілю навчання, визначення сфери майбутньої професійної діяльності, усвідомлення учнями своїх переваг з позиції майбутньої діяльності.

Вибір курсів за вибором здійснюється учнями добровільно. Ними повинні бути охоплені всі школярі 8-9 класів. Допрофільні курси за вибором є короткочасними (9-17 годин). Протягом 2-х років учні вивчають не менше 2-х- 3-х курсів.

За змістовим наповненням курси за вибором для допрофільної підготовки знайомлять учнів із світом сучасних професій; розширюють знання учнів з шкільних предметів; вчать оцінювати свої можливості щодо способів діяльності.

^ У старшій профільній школі курси за вибором сприяють формуванню індивідуальної освітньої траєкторії школярів, орієнтують на усвідомлений та відповідальний вибір майбутньої професії.

Кожен учень протягом 3-х років навчання у старшій школі обирає для вивчення не менше 4-х - 5-ти курсів за вибором.

Курси за вибором у старшій школі забезпечують поглиблене та розширене вивчення профільних предметів. Водночас, вони можуть сприяти вивченню непрофільних предметів і бути зорієнтовані на певний вид діяльності поза профілем навчання, який обрав учень.

Загальноосвітні школи створюють ті чи інші профілі навчання за рахунок комбінацій базових, профільних предметів і курсів за вибором.

Важливою умовою становлення усебічно розвинутої особистості є організація проектної, дослідницької діяльності. Дослідницька діяльність спрямована на вирішення завдань із заздалегідь невідомим рішенням. Це передбачає наявність основних етапів, властивих дослідженням з наукової сфери: постановка проблеми, вивчення історії питання та його теоретичних аспектів, визначення методики дослідження, збір матеріалу, його аналіз, узагальнення, висновки. Проектна діяльність учнів – спільна навчально-пізнавальна діяльність, творча або пізнавальна діяльність учнів, що спрямована на досягнення загального результату діяльності. Неодмінною умовою проектної діяльності є визначення етапів роботи, висування гіпотези щодо очікуваних результатів розв’язання проблеми, створення плану й організація діяльності щодо реалізації проекту, осмислення здобутих результатів. При цьому варто пам’ятати про відмінності між проектною та дослідницькою діяльністю: головним результатом дослідницької діяльності є оформлений відповідним чином інтелектуальний продукт, що встановлює істину в в ході дослідження. При цьому проектна організація процесу дослідження є засобом встановлення істини, способом найефективнішого пізнання.

Навчання повинно спрямовуватися на формування в учнів п’яти основних компетентностей молодої людини, відповідно до тих, що були сформульовані міжнародною комісією Ради Європи і загальноприйняті в Україні:

    1. Політичні та соціальні компетентності (бажання та здатність людини відповідати за прийняті рішення, в тому числі у групі, вміння врегульовувати конфлікти мирним способом, брати участь у функціонуванні і розвитку демократичних інститутів).

    2. Полікультурні компетентності (здатність жити в полікультурному середовищі, запобігати виникненню проявів расизму чи ксенофобії, поширенню нетерпимості, виховання поваги один до одного, уміння жити з людьми інших культур, мов та релігій).

    3. Комунікативні компетентності (володіння усним і писемним спілкуванням, знання іноземних мов).

    4. Інформаційні компетентності (володіння новими технологіями, розуміння необхідності їх застосування, здатність до критичного мислення).

    5. Здатність учитися впродовж усього життя як основа неперервного вдосконалення у професійному плані, а також в особистісному та суспільному житті.

^ Підготовка педагогів до впровадження допрофільної підготовки та профільного навчання та методичний супровід організації профільного навчання здійснюються Чернівецьким обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти на основі розроблених навчальних програм. Підвищенню професійної майстерності учителів профільних навчальних закладів сприятимуть семінари, круглі столи, інтернет-конференції, виставки досягнень кращих загальноосвітніх закладів тощо, що організовуватимуться Інститутом післядипломної педагогічної освіти, районними (міськими) методичними кабінетами. Якісній професійній освіті дітей сприйтиме також розробка та апробація авторських навчальних програм.

Важливою умовою якісного впровадження профільного навчання є використання інноваційних форм, зокрема, проведення виставок „Здобутки профільного навчання”, популяризація психолого-педагогічного досвіду педагогів області через проведення майстер-класів, публікації в освітянській пресі. Питання щодо результатів, здобутків та проблем впровадження профільного повинні заслуховуватися на педрадах школи і засідання районних (міських) методичних кабінетів, публікуватися у педагогічній пресі.

^ Робота з батьками та громадськістю. Невід’ємною умовою якісного впровадження допрофільної підготовки та профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах є робота з батьками та громадськістю. Співпраця з батьками та громадськістю передбачає проведення роз’яснювальної роботи, надання консультацій з питань профільного навчання та інші види роботи.

^ Профорієнтаційні заходи. Профорієнтаційна робота в закладі освіти – це діяльність, спрямована на надання учням психолого-педагогічної підтримки в проектуванні ними варіантів продовження навчання у профільних і непрофільних класах старшої школи. Підготовка учня до вибору профіля навчання – це фактично пер­ший серйозний етап вибору професії. Тому на даному етапі активізуються профорієнтаційні заходи школи та її служб, передусім, психологічної служби. У зв’язку з цим готовність учня до профільного навчання має базуватись на орієнтації у світі професій та у вимогах з їх боку до власної особис­тості.


^ Зміст психолого-педагогічного супроводу профільного навчання

Зміст та завдання психолого-педагогічного супроводу учнів у рамках профільного навчання має різнитися відповідно до вікової категорії і рівня особистісної готовності до профільної підготовки.

Діяльність учня при опануванні профілю навчання повинна починатися з актуалізації відповідних потреб і мотивів, забезпечуватись необхідною вихідною інформацією і розгортанням пізнавального процесу, на основі чого ставляться нові цілі і складається програма профільної навчально-продуктивно-творчої діяльності, перебіг якої має обов’язково призводи­ти до суспільно-особистісно значущого результату. Відповідність цього результату потребам і мотивам дитини повинна закріплюватись на емоційно-почуттєвому, як особистісно, так і суспільно визначеному рівні. Саме це може забезпечити розвивальний і творчий характер діяльності дитини як майбут­нього громадянина і працівника.

Необхідно також враховувати і вікову готовність учня, тобто відповідність ступеня його особистісного розвитку вимогам профільного навчання. Тобто, про відповідність рівня дозрівання анатомо-фізіологічних задатків і сформованості адекватних певному вікові здібностей вимогам навчальної, продуктивної, творчої діяльності. Вікова готовність може бути недостатньою, нормальною або підвищеною. Діти можуть бути недозрілими через спад­ковість або хвороби чи, навпаки, акселерованими. За здібностями вони можуть бути нерозвинутими, нормальними або з підвищеними здібностями чи обдарованими. Відповідно до цьо­го, має визначатись, враховуватись і реалізовуватись вікова готовність підлітків до профільного навчання.

Профільна підготовка відрізняється від загальноосвітньої підготовки більш конкретними професійно орієнтованими характеристиками мотивів, цілей, засобів і результатів навчальної, продуктивної, творчої діяльності, які висту­пають по відношенню до учня у вигляді певних вимог. Відтак психолого-педагогічний супровід профільних класів має носити системний планомірний характер і поетапно реалізовуватися через комплекс відповідних заходів.


^ Підготовчий етап психолого-педагогічного супроводу

(охоплює учнів 7-8 класів)

Основна проблема, яка на цьому етапі стоїть перед учнями, – прийняття рішення про характер і форму подальшого навчання, проектування свого майбутнього життєвого і професійного шляху.

^ Мета практичного психолога і педагогів школи – допомога учневі в професійній орієнтації та плануванні власного професійного вибору.

Завдання психолого-педагогічного супроводу:

- (реалізується педагогами і психологом) інформування учнів про існуючі на ринку праці перспективні професії, про існуючі у даній школі і даному регіоні можливості вибору у рамках профільного навчання, а також про можливості надання психологічної та педагогічної допомоги учням на шляху підготовки до профільного навчання;

- (реалізується психологом) діагностика та формування особистісної готовності учнів до здійснення профільного навчання;

- (реалізується психологом) консультування учнів та їхніх батьків з питань особистісної готовності до профільного навчання;

- (реалізується психологом) психологічна просвіта батьків та педагогів щодо питань значення профільної підготовки для подальшого професійного самовизначення учнів, щодо особистісної готовності підлітків до профільного навчання та їхніх актуальних проблем на шляху формування такої готовності, щодо шляхів і способів допомоги, яку можуть надати підліткові дорослі.

^ Форми та засоби реалізації визначених завдань:

Інформування: виховні години для учнів для ознайомлення з можливостями рідної школи у наданні профільної підготовки; зустрічі учнів з представниками різних професій, викладачами вищих навчальних закладів, що ведуть підготовку фахівців для різних галузей; організоване відвідування учнями т.зв. „днів відкритих дверей” у ВНЗ, на виробництві; зустрічі учнів з працівниками служби зайнятості.

^ Психологічна діагностика: індивідуальні бесіди; групове й індивідуальне тестування; підготовка „Індивідуальної профкарти учня”; аналіз результатів психологічної діагностики особистісної готовності до профільного навчання спільно з учнями та їх батьками, обговорення труднощів і перспектив учнів в інтерактивних формах занять з батьками.

Для психодіагностики професійної спрямованості старшокласників та їхньої мотиваційної готовності до здійснення профільного навчання можуть бути використані такі методики: Методика діагностики професійної спрямованості (автор Б. Басс); Орієнтаційно-діагностичний опитувальник інтересів „ОДАНІ-2” (С. Карпіловська та Б. Федоришин); Методика самооцінки схильностей до різних типів професійної діяльності (М. Волков); Методика визначення інтересів та спрямованості до майбутньої професійної діяльності (опитувальник „Професійних переваг” Б. Басса); Методика визначення спонук, які призводять до вибору професії (опитувальник Л. Лучко „Ваша майбутня професія”); Опитувальник Д. Голланда (ОПС) за модифікацією стимульного матеріалу В. Синявського, О. Ящишина.

Для діагностики психофізичної готовності, яка базується на природжених функціональних можливостях нервової системи, на вікових можливостях та статевих особливостях дитини, застосовують такі методики: Методика діагностики темпераменту Я. Стреляу, Методика визначення психологічної характеристики темпераменту, Методика експрес-діагностики властивостей нервової системи за психомоторними показниками Є.П.Ільїна, Об’єктивна методика визначення типу темпераменту за Б.І.Цукановим. Психофізіологічну готовність треба сприймати як природжену доцільність, котру треба не змінювати (це неможливо), а враховувати як важливий, доленосний внутрішньо-особистісний чинник вибору профілю навчання, і далі – напрямку професійної підготовки, здійснення плідної, творчої професійної діяльності, що приносить людині особистісне задоволення. Холероїдам і сангвіноїдам, яким властива екстраверсія, доцільно обирати профілі навчання, пов’язані із соціальною активністю, широким і активним спілкуванням, спільною діяль­ністю, тобто з такими, як гуманітарний, соціологічний, лінгвістичний, юри­дичний, управлінський, економічний, побутово-обслуговуючий, хореограф­ічний, театральний, педагогічний. Меланхолоїдам і флегматоїдам властива інтроверсія, тому для них більш доцільними є такі профілі, як природничо-науковий (індивідуальні, „кабінетні” різновиди наукових профісій), комп’ютерно-інформаційний, ди­зайнерський, мистецтвознавчий, народних ремесел тощо. Проте варто враховувати індивідуальний підхід до кожної дитини, тобто врахування її особистісних характеристик.

Для психодіагностики характерологічної готовності до профільного навчання, яка включає врахування рис характеру учня як відносно стійкої і водночас динамічної системи ставлення учня до навколишнього світу, суспільства, людей, речей, до себе, варто використовувати Особистісний опитувальник для дітей Айзенка та модифікований С. Подмазіним опитувальник А. Лічко – К. Леонгарда для ідентифікації типів акцентуацій характеру у підлітків. Екстравертованому типу з рисами емоційної стабільності (товариський, контактний, говірливий, чутливий, невимушений, життєрадісний, не схильний до занепокоєння, схильний до лідерства) найб­ільше підходять такі напрями і профілі навчання як соціально-гуманітарний, природничо-науковий, фізкультурно-військовий, художньо-естетичний. Екстравертованому типу з рисами емоційної лабільності (активний, оптимістичний, імпульсивний, неспокійний, мінливий, збудливий, агресивний, занепокоєний, чутливий) найбільш адекватними є напрями соціально-гуманітарний, фізкультурно-військовий, художньо-естетичний, виробничо-технічний. Інтравертованому типу з рисами емоційної стабільності (пасивний, обачливий, розсудливий, доброзичливий, миролюбний, здатний до саморегуляції, навіює довіру, надійний, врівноважений, спокійний) найбільш прийнятними профілями є со­ціально-гуманітарний, природничо-науковий, художньо-естетичний, виробничо-технологічний. Інтравертованому типу з рисами емоційної лабільності (тихий, нетоварись­кий, стриманий, песимістичний, схильний до міркувань, ригідний, тривожний, помисливий) найбільш адекватні гуманітарний, природничо-науковий, художньо-естетичний напрями.

Для психодіагностики інтелектуальної готовності (інтелектуальних здібностей) учнів до профільного навчання, яка необхідна в опануванні будь-якого профілю, рекомендується використовувати Тест структури інтелекту Р. Амтхауера (батарея із шести інтелектуальних тестів на визначення розуміння словесних зв’язків, математичних здібностей, абстрактного мислення (на геометричному матеріалі), розуміння механічних зв’язків, просторової уяви та субтест на абстрактне мислення); Інтелектуальний тест Г. Айзенка, який визначає рівень розвитку інтелектуальних здібностей учня; Методику КНОП-І (О. Яцишин), яка має на меті виявляти й оцінювати рівень розвитку точності й обсягу короткочасної наочно-образної пам’яті старшокласників; Методику „Коректурна проба” (С. Алфімов), яка дає змогу оцінити концентрацію уваги учнів.

Для психодіагностики освітньої готовності старшокласників можна використовувати Методику І. Волкова – В. Моргуна для багатовимірного аналізу досягнень учня. Обов’язковим є також урахування шкільної успішності учнів за навчальними дисциплінами різного профілю, їх участі у підготовці наукових та творчих проектів, різноманітних конкурсах, олімпіадах, гуртках тощо. Результати аналізу освітньої готовності старшокласника до профільного навчання зручно занести до спеціальної таблиці та „Індивідуальної профкарти учня”.

Для психодіагностики рефлексивної готовності як центрального виду готовності до профільного навчання, оскільки він стосується самосвідомості особистості і реалізується переважно через самостійну активність юної особистості (компоненти - потреби і мотиви самоусвідомлення, самопізнання, самореалізація, самоорганізація, самовиховання, емоційні компоненти самосвідомості) доцільно застосовувати „Опитувальник самоставлення”, розроблений В. Століним; Методику самоставлення С. Пантелєєва; Методику межових смислів Д. Леонтьєва (дозволяє не лише діагностувати систему смислових структур, але й виконує психокорекційну функцію, спонукаючи респондент до самоаналізу й усвідомлення таких компонентів своєї глибинної мотивації, над якими він рідко або ніколи не задумувався).

Діагностика комунікативної готовності є важливою для самовизначення учня стосовно таких напрямів і профілів, як соціально-гуманітарний (іноземні мови, історико-філологічний, історико-правознавчий профілі тощо); природничо-математичний напрям (комп’ютерна техніка, математико-екологічний профіль тощо); військовий профіль; художньо-естетичний напрям (вокально-хоровий, вокально-інструментальний, театральний профілі тощо); управлінський, політичний, дипломатичний, лінгвістичний, педагогічний, соціологічний, соціономічний тощо. Тут необхідне виявлення потреб, мотивів, інтересів, зацікавленості учнів у спілкуванні в умовах профільного навчання; сформованості умінь і навичок комунікації; здатності учня до взаєморозуміння у процесі спілкування, до врахування особистісних властивостей як себе, так і партнерів у спілкуванні; здатності до взаємодії з партнером у спілкуванні; здатності до емоційної саморегуляції в процесі спілкування. Щодо профілізації найдоцільніше використовувати Метод визначення комунікативних і організаторських здібностей (КОС-2), розроблений В. Синявським і Б. Федоришиним, а також Методику діагностики емоційного ставлення до спілкування, яка дозоляє діагностувати рівень афіліації (прагнення до людського спілкування, потреба в людях), емпатії (здатності до співчуття та розуміння іншої людини) та чутливість до відторгнення у процесі спілкування.

^ Формування та корекція особистісної готовності учня до профільного навчання: індивідуальні консультації для батьків та учнів; інтерактивні заняття для учнів, спрямовані на дослідження та оптимізацію Я-концепції, стимуляцію особистісного зростання, проектування майбутнього професійного вибору та життєвого шляху; тренінги інтелекту; комунікативні тренінги; тренінги лідерських здібностей тощо.

^ Просвітницька діяльність: виступи психолога на педагогічних нарадах, батьківських зборах; круглі столи за участю психолога учителів, батьків, представників, фахівців з питань профілізації освіти; інтерактивні заняття для батьків, для класних керівників, спрямовані на формування навичок допомоги учням у професійному виборі тощо.

Результатом реалізації підготовчого етапу має стати здійснення старшокласниками свідомого самостійного вибору напрямку допрофільної підготовки та профільного навчання.


^ Адаптаційний етап психолого-педагогічного супроводу

(охоплює учнів 9-10 класів)

Основна проблема, яка на даному етапі стоїть перед учнями – пристосування своїх знань, умінь, здібностей, мотивів, особистісних якостей і схильностей до обраного профілю навчання, до нових умов навчання; емпірична перевірка правильності зробленого професійного вибору.

^ Мета практичного психолога і педагогів школи – сприяння у соціально-психологічній адаптації старшокласників до нових умов навчання.

Завдання психолого-педагогічного супроводу:

  • (реалізується психологом та педагогами школи) ознайомлення учнів і їхніх батьків з основними й найважливішими вимогами нової системи навчання; з ефективними формами учіння, що сприятимуть оптимальній підготовці учнів; з додатковими джерелами навчальної інформації;

  • (реалізується психологом та класними керівниками) моніторинг актуального стану учнів профільних класів з метою вчасного виявлення симптомів дезадаптації;

  • (реалізується психологом) попередження та (за необхідності) корекція симптомів соціально-психологічної дезадаптації у старшокласників;

  • (реалізується психологом) психологічна просвіта батьків та учителів щодо труднощів, з якими зустрічаються чи можуть зустрітися учні у процесі адаптації до профільного навчання, та щодо можливих шляхів їх подолання.

^ Форми та засоби реалізації визначених завдань:

Інформування: виховні години для учнів, батьківські збори, психолого-педагогічні семінари для батьків та учителів.

^ Психологічна діагностика: індивідуальні бесіди; групове й індивідуальне тестування; аналіз результатів психологічної діагностики рівня адаптації до умов та вимог профільного навчання спільно з учнями та їх батьками, обговорення труднощів і перспектив учнів в інтерактивних формах занять з батьками.

Для психодіагностики рівня адаптації старшокласників до умов та вимог профільного навчання можуть бути використані такі методики: Методика діагностики рівня шкільної тривожності Філіпса, Методика діагностики соціально-психологічної адаптації К. Роджерса і Р. Даймонда, Методика діагностики рівня невротизації Л. Вассермана, Методика діагностики соціальної фрустрованості Л. Вассермана, проективні методи (Тематичний аперцептивний тест, „Будинок. Дерево. Людина”).

Потрібно пам’ятати, що для остаточного завершення адаптації до нових умов навчання учням необхідно 1-1,5 роки залежно від індивідуальних особливостей кожного.

^ Психопрофілактика та психокорекція: індивідуальне та групове консультування учнів, спрямоване на аналіз суб’єктивних труднощів, що виникають у процесі профільного навчання; індивідуальне та групове консультування батьків щодо способів побудови ефективної взаємодії і надання психологічної підтримки своїм дітям у процесі адаптації до профільного навчання; консультування класних керівників та викладачів профільних дисциплін щодо попередження та подолання труднощів у процесі профільного навчання; індивідуальна та групова психологічна корекція симптомів соціально-психологічної дезадаптації учнів.

^ Просвітницька діяльність: виступи психолога на педагогічних нарадах, батьківських зборах; круглі столи за участю психолога, учителів, батьків; інтерактивні заняття для батьків, для класних керівників, спрямовані на формування навичок психологічної підтримки учнів у процесі адаптації до нових умов навчання тощо.

Результатом реалізації адаптаційного етапу має стати адаптація учнів до умов і вимог профільного навчання та утвердження у своєму професійному виборі й плануванні життєвого шляху або ж корекція старшокласниками спільно з батьками і педагогами своїх професійних планів і профільного вибору у випадку незадовільної адаптації чи актуалізації інших професійних інтересів і нахилів.


^ Конкретизуючий етап психолого-педагогічного супроводу

(охоплює учнів 11-12 класів)

Основна проблема, яка на даному етапі стоїть перед учнями – конкретизація свого професійного вибору та формування психологічної готовності до дорослого життя.

Мета практичного психолога і педагогів школи – допомога старшокласникам у визначенні і формуванні їхньої соціальної і професійної готовності.

Завдання психолого-педагогічного супроводу:

- (педагогами школи) інформування учнів, батьків та учителів про можливості подальшої реалізації професійної підготовки старшокласників-майбутніх випускників шкіл у напрямку обраних профілів;

- (реалізуються психологом) визначення і корекція рівня професійної і соціальної готовності, рівня особистісної зрілості старшокласників;

- (реалізуються психологом) проведення консультативної роботи з учнями з питань професійного та життєвого самовизначення;

- (реалізуються психологом) психологічна просвіта батьків і педагогів з актуальних проблем майбутнього випускника школи.

^ Форми та засоби реалізації визначених завдань:

Інформування: виховні години для учнів, батьківські збори, зустрічі з представниками вищих навчальних закладів відповідного профілю, виробничих, управлінських організацій тощо.

^ Психологічна діагностика: індивідуальні бесіди; групове й індивідуальне тестування; підготовка на основі отриманих результатів „Перспективної карти старшокласника”; аналіз результатів психологічної діагностики рівня професійної та соціальної зрілості спільно з учнями та їх батьками, обговорення актуальних проблем учнів-випускників в інтерактивних формах занять з батьками.

Для психодіагностики професійної готовності школярів можуть бути використані такі методики: Методика діагностики професійно важливих якостей персоналу системи „людина-машина-знакова система”, Методика виявлення й аналіз професійно важливих якостей спеціалістів системи „людина-техніка”, Метод визначення комунікативних і організаторських здібностей (КОС-2), розроблений В. Синявським і Б. Федоришиним, Методика самооцінки ділових та особистісних якостей керівника. Тут також може бути доречним проведення повторної діагностики професійної спрямованості особистості старшокласників (із використанням вказаних вище методик).

Для психодіагностики особистісної зрілості старшокласників можуть бути використані такі методики: Дослідження типу особистості за типом мислення та індивідуальними властивостями нервової системи О. Зворикіна, Дослідження труднощів у встановленні контактів В. Бойка, Методика дослідження стилю життя Ч.Матусевича.

^ Формування та корекція: індивідуальні та групові консультації; інтерактивні заняття, спрямовані на формування відповідального ставлення до свого життя й життєвого вибору, стимуляцію особистісного зростання, проектування майбутнього професійного вибору та життєвого шляху; тренінги інтелекту; комунікативні тренінги; тренінги лідерських здібностей тощо.

^ Просвітницька діяльність: виступи психолога на педагогічних нарадах, батьківських зборах; інтерактивні заняття для батьків, для класних керівників, присвячені актуальним проблемам випускників тощо.

Результатом реалізації конкретизуючого етапу має стати достатній рівень особистісної зрілості та оптимальний для рівня їх підготовки й віку рівень професійної готовності старшокласників, свідомий цілеспрямований вибір випускниками свого життєвого та професійного шляху.

^ ОРІЄНТОВНИЙ План дій

щодо реалізації Концепції психолого-педагогічного супроводу профільної освіти в Чернівецькій області




^ Напрямок діяльності, зміст заходів

Термін виконання

Відповідальні



Запровадити обласну, міську, районну інформаційну кампанію з метою ознайомлення психолого-педагогічних кадрів області із Концепцією психолого-педагогічного супроводу профільної освіти.

жовтень 2010 р.

Чернівецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, районні відділи освіти, РМК (ММК)



Обговорити Концепцію психолого-педагогічного супроводу профільної освіти у навчальних закладах І-ІІІ ст.

жовтень 2010 р.

Головне управління освіти і науки, міські управління освіти, районні відділи освіти



Зібрати банк даних щодо заходів, спрямованих на реалізацію концепції, які будуть проводитися на обласному та районному рівнях.

жовтень 2010 р.

Чернівецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, районні відділи освіти, РМК (ММК)



Провести семінар керівників навчальних закладів, зав. РМК (ММК), присвячений питанням Концепції психолого-педагогічного супроводу профільної освіти та ролі вчителів і психологів в її реалізації.

грудень 2010 р.

Чернівецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, НМЦ ППіСР, зав. РМК (ММК)



Здійснення психолого-педагогічної просвіти учнів, батьків, вчителів

щороку

Головне управління освіти і науки, Чернівецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, міські управління освіти, районні відділи освіти, РМК (ММК).



Розробити програму батьківського всеобучу з проблем професійного самовизначення особистості

лютий 2011 р.

Чернівецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти



Розробити механізми моніторингу реалізації Концепції психолого-педагогічного супроводу профільної освіти

жовтень-грудень 2010 р.

Чернівецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, кафедра моніторингу якості освіти та тестових технологій



Проведення та забезпечення науково-теоретичного супроводу Всеукраїнських, обласних, районних заходів (конференцій, семінарів, тренінгів, майстер-класів, круглих столів, творчих майстерень) з актуальних питань психолого-педагогічного супроводу профільної освіти

2010-2015

Головне управління освіти і науки ОДА, Чернівецький обласний інститут післядипломної педаго­гічної освіти



Проводити виїзні наради методистів-предметників та методистів-психологів з метою роз’яснення питань психолого-педагогічного супроводу профільної освіти

2011-2015

Головне управління освіти і науки ОДА, Чернівецький обласний інститут післядипломної педаго­гічної освіти, НМЦППіСР



Щорічно здійснювати моніторинг забезпечення навчальних закладів практичними психологами

вересень

щороку

Головне управління освіти і нуки ОДА, Чернівецький обласний інститут післядипломної педаго­гічної освіти, НМЦППіСР



Підвищення кваліфікації психолого-педагогічних кадрів. Навчання вчителів ефективним технологіям викладання профільних предметів та психологів щодо ефективного здійснення психологічного супроводу.

щороку

Чернівецький обласний інститут післядипломної педаго­гічної освіти



Забезпечити популяризацію передового педагогічного досвіду вчителів та педагогічних колективів, що працюють у профільних класах, та психологів щодо психологічного супроводу.

щорічно

Чернівецький обласний інститут післядипломної педаго­гічної освіти, видавничо-редакційний відділ



Підготовка методичного посібника „Психолого-педагогічний супровід профільного навчання”.

лютий 2011 р.

Чернівецький обласний інститут післядипломної педаго­гічної освіти, видавничо-редакційний відділ



Підготовка рекомендацій до організації позаурочної діяльності з профільного предмета.

жовтень 2011 р.

Чернівецький обласний інститут післядипломної педаго­гічної освіти, міські управління освіти, районні відділи освіти, РМК (ММК).



Поповнювати банки:

    • рекомендованих ліцензійних методик з проблеми психологічного супроводу профільного навчання;

    • навчальних програм на електронних носіях з профільного навчання;

    • електронних посібників для вчителів, учнів, батьків.

До 01.09.2011

Чернівецький обласний інститут післядипломної педаго­гічної освіти,



Здійснювати моніторинг навчальних досягнень учнів з профільних дисциплін

щороку

Чернівецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, кафедра моніторингу якості освіти та тестових технологій



Щорічна виставка „Здобутки профільної освіти”

серпень 2010-2015

Головне управління освіти і науки, Чернівецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, міські управління освіти, районні відділи освіти, РМК (ММК).

Схожі:

Концепція психолого-педагогічного супроводу профільної освіти у Чернівецькій області icon«Організація психологічного супроводу та соціально-педагогічного патронату навчально-виховного процесу у 2010-2011 н р.»
У понеділок, 16. 08. 201р., на базі Чернівецького оіппо відбувся інструктивно – методичний семінар керівників психологічних служб...
Концепція психолого-педагогічного супроводу профільної освіти у Чернівецькій області iconІнформація про роботу інструктивно-методичного семінару керівників психологічних служб міст та районів області 13 серпня 2009 року
Чернівецької області на інструктивно-методичний семінар за темою: «Організація психологічного супроводу та соціально-педагогічного...
Концепція психолого-педагогічного супроводу профільної освіти у Чернівецькій області iconКонцепція національного виховання, її принципи та методи впровадження
Питання до диференційованого заліку з виробничої практики для студентів іу курсу з психолого-педагогічного розділу
Концепція психолого-педагогічного супроводу профільної освіти у Чернівецькій області iconКонцепція національного виховання, її принципи та методи впровадження
Питання до диференційованого заліку з виробничої практики для студентів у курсу освітньо-кваліфікаційного рівня «Спеціаліст» з психолого-педагогічного...
Концепція психолого-педагогічного супроводу профільної освіти у Чернівецькій області iconКонцепція національного виховання, її принципи та методи впровадження
Питання до диференційованого заліку з виробничої практики для студентів у курсу освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» з психолого-педагогічного...
Концепція психолого-педагогічного супроводу профільної освіти у Чернівецькій області iconКонцепція національного виховання, її принципи та методи впровадження
Питання до диференційованого заліку з виробничої практики для студентів у курсу освітньо-кваліфікаційного рівня «Спеціаліст» спеціальності...
Концепція психолого-педагогічного супроводу профільної освіти у Чернівецькій області iconКонцепція національного виховання, її принципи та методи впровадження
Питання до диференційованого заліку з виробничої практики для студентів у курсу освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» спеціальності...
Концепція психолого-педагогічного супроводу профільної освіти у Чернівецькій області iconДержавний комітет статистики України головне управління статистики у чернівецькій області вул. Головна,249-а м. Чернівці 58018 тел. (0372) 55-09-42, факс 58-19-33, 58-19-00 e-mail: oblstat@cv ukrtel net
Будь-які зміни у тексті прес-випуску повинні бути погоджені з Головним управлінням статистики у Чернівецькій області
Концепція психолого-педагогічного супроводу профільної освіти у Чернівецькій області iconІнформація на 05. 11. 2012 щодо стану впровадження ісуо в Чернівецькій області
Днз області методистом нмцнітн надіслано лист Департаменту освіти І науки, молоді та спорту Чернівецької облдержадміністрації від...
Концепція психолого-педагогічного супроводу профільної освіти у Чернівецькій області iconІнформація на 29. 10. 2012 щодо стану впровадження ісуо в Чернівецькій області
Днз області методистом нмцнітн надіслано лист Департаменту освіти І науки, молоді та спорту Чернівецької облдержадміністрації від...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи