Схема роботи шкільного видання icon

Схема роботи шкільного видання




Скачати 223.27 Kb.
НазваСхема роботи шкільного видання
Дата28.09.2012
Розмір223.27 Kb.
ТипДокументи

СХЕМА РОБОТИ ШКІЛЬНОГО ВИДАННЯ



Визначення теми номера випусковим редактором




Аналіз редакційного портфеля і формування редакційного завдання головним та випусковим редакторами







Збір інформації репортерами




Пошук та подача матеріалів кореспондентами




Підбір матеріалів фотокореспондентом




Виготовлення ілюстрацій художником




Вичитка на правильність стилю й орфографії матеріалів коректором




Верстка й оформлення газети дизайнером




Перевірка головним редактором термінів виконання роботи членами редколегії (написання статей, дизайн, верстку, коректуру)







Друк






^ НА ЗАМІТКУ РЕДАКТОРУ


Паспорт видання


Розповсюдження

Школа ……………………………

Район ………………………………

Назва видання ……………………

Вид видання: газета/журнал

Цільова спрямованість: інформаційна, розважальна тощо.

Категорія читачів: учні, педагоги тощо.

Постійні рубрики: новини, колонка редактора тощо.

Мова видання: українська, російська тощо.

Періодичність виходу: щонеділі, щомісяця, щокварталу тощо.

Тираж 50/100/1000 тощо.

Засновники: учнівсько-педагогічний колектив тощо.

Дата заснування видання:

Прізвище, ім’я, по батькові головного редактора:

Адреса редакції:

Контактний телефон:

E-mail, web-сайт:

Досягнення колективу редакції:


Вимоги

до зовнішнього оформлення

шкільних газет:


  1. Назва газети.

  2. Назва навчального закладу.

  3. Район.

  4. Номер випуску, дата.

  5. Анонс (зміст).

  6. Вихідні дані.

  7. Логотип навчального закладу (символіка).

  8. Двосторонній друк.

  9. Передова стаття.

  10. Тема номера.

  11. Нумерація сторінок.

  12. Підписи матеріалів.

З історії шкільного друку

Шкільні газети почали існування з тих пір, коли з'явилися школи і школярі. Берестяна грамота новгородського школяра, напевно, ні що інше, як перша гумористична, коміксова шкільна газета. І дорослі серйозні історики довго намагалися розшифрувати, про що ж він написав, але не змогли. Втім це і зрозуміло – дорослі часто не можуть зрозуміти дітей. Значить їм варто читати різні газети.

Багато хто пророкував загибель шкільного друку, про нього перестали згадувати журналісти дорослих газет. Але... Шкільний друк не тільки вижив, а й набрався сил.

Шкільні газети сьогодні

Багатьом дорослим здавалося, що газета в школі не потрібна, але це не так . Випускаючи власне видання багато хто з вас робить свою першу серйозну справу в житті. Які вони, шкільні газети? Абсолютно різні. Але головне, що вони про життя в школі. Чим більше цікавих новин, тим цікавіша газета. Адже її основна задача – повідомляти новини. Тому школі, яка вирішила випускати своє видання, доведеться звикнути жити суспільним життям. Це значить, що юнкори пишуть про все, що відбувається, помічають те, що хотілося б не бачити. Після виходу газети з'являються не тільки друзі, але й вороги. І не варто зневірятися, головне точність і об'єктивність при описі подій, що відбуваються. Якщо ви будете чесними і неупередженими, пошана вам гарантована, а ще популярність. Адже, якщо газета пише про те, що цікаво, її чекають з нетерпінням.

Найцікавіші газети ті, що пишуть, про новини в школі. Юними кореспондентами зазвичай стають допитливі хлопчики і дівчатка. Незалежно від віку і класу, в якому вони навчаються.

Організовуємо роботу шкільної редакції

Для початку, визначимося зі складом редакції. Необхідно дізнатися, що ж таке редакція. Звернемося до «Словничка юнкора». Отже, редакція – це те місце, де працюють журналісти, кореспонденти! Місце, місцем, але журналісти, кореспонденти, занадто узагальнене поняття. Кожний з них повинен займатися своєю безпосередньою роботою: хтось повинен бути керівником, хтось – виконавцем, і таким, який чітко знає свої обов'язки. Давайте більш детально зупинимося на тому, хто ж все-таки працює в редакції і хто чим займається:

 головний редактор – стежить за дотриманням тематики і роботою редколегії;

 випусковий редактор – визначає тему свого номера, разом з головним редактором аналізує редакційний портфель і формує редакційне завдання, перевіряє терміни виконання роботи членами редколегії (написання статей, дизайн, верстку, коректуру, розмноження, реалізацію);

 художник – відповідальний за виготовлення ілюстрацій;

 дизайнер – відповідає за верстку й оформлення газети;

^ Разом з дизайнером художник та фотокор верстає і оформляє випуски.

 коректор – відповідає за правильність стилю й орфографії матеріалів;

Але будь-яка газета ніколи не побачить світу, якщо в ній немає матеріалу.

 кореспонденти – знаходять і подають матеріали, одержавши від випускового редактора завдання;

 репортери – збирають інформацію про поточні події.

Безумовно, і кореспонденти, і репортери по закінченні збору інформації обов'язково пишуть матеріали.

^ При злагодженій роботі команди газета має визнання та свого читача, що і є основною метою редакції.

Творчі, завзяті, креатині і дружні – будьте такими, любі «газетярі» і ви відкриєте світові світ!


Хто такий журналіст?

Спробуємо розібратися в особливостях професії репортера, щоб потім не було розчарувань. Це важливо, тому що більше 30 % молодих людей, що вступили до університету з мрією стати журналістами, розчаровуються у вибраній професії. Більшість з них мріяла швидко написати і опублікувати в газеті свій матеріал. До речі, є рекомендація не називати все, що публікується в газеті статтями. Стаття – це одні з пост радянських жанрів. Тому журналісти між собою називають матеріалами все, що готується до публікації.

Але для того, щоб опубліковуватися в газеті, необхідно багато чому навчитися, багато дізнатися. А оволодіти навиками роботи репортера – ще складніше, адже доведеться навчитися по-іншому дивитися на світ, звертати увагу на все, що відбувається навкруги, на деталі, які здаються незначними. І найскладніше, що цим треба займатися щодня, щоб досягти результатів. Ще складніше доводиться тим, хто мріє про телебачення і радіо. І багато хто вважає, що для майбутньої роботи їм необхідно мати лише яскраву зовнішність і ефектно вміти відрекомендувати себе. Ні абсолютно. Робота на телебаченні вимагає ще більшої відповідальності в роботі з текстами. І найскладніше, що телевізійному репортеру необхідна моментальна реакція. Тому що, працюючи в прямому ефірі, доводиться рішення приймати блискавично. А це стає можливим тільки завдяки постійній, виснажливій роботі над збором, обробкою інформації.

Не можна не згадати, що журналісти це не зовсім звичайні люди. Уявіть, що навіть ви, коли писатимете для своєї шкільної газети, будете не такі як всі. Ви знатимете трохи більше, а для збору інформації діятимете не так як ваші однокласники. Від вас буде потрібна певна мужність і стійкість. Адже наше суспільство поки що, як і раніше, не любить тих, хто вирізняється, хто хоче бути не схожим на інших. Журналіст не може бути як всі, тоді у нього нічого не вийде. Стандартність мислення і підходів ніколи не дадуть результатів. І найголовніше що читачу, глядачу не цікаві факти зібрані так само, як вони уміють і самі. Дуже добре це видно при висвітленні концертів зірок. Якщо репортер розкаже про гастролі з позиції глядача, тобто подивиться концерт і перекаже, нам це не буде цікаво. Адже ми побачили те ж, а той, хто не побачив, ще більше жадає цікавих подробиць.

Деякі плутають роботу письменника з роботою журналіста. Але і той і інший мають справу із словом. І той і інший повинен чудово знати життя, спостерігати за людьми, представляти їх вдачі, звичаї, звички, але ... На цьому схожість і закінчується. Письменник може дозволити собі творити, коли пишеться. Журналістика ж жорстко регламентована і має свою періодичність. Частіше за все доводиться здавати свої матеріали щодня. Письменник може говорити про натхнення, якщо журналіст чекатиме натхнення, то читач не дізнається ніяких новин. Ще істотною різницею є взаємовідношення з суспільством. Письменник може закритися наодинці і написати геніальний твір. Причому сюжет і розвиток дії своїх героїв письменник придумуватиме. А журналіст не має права на домисел, його задача об'єктивно, оперативно розказати про те, що відбувається. І проілюструвати не словами придуманих персонажів, а словами реальних живих людей. І зробити це необхідно, вклавшись у графік виходу газети або випуску новин. Крім того, професія журналіста припускає постійну боротьбу за першість. Хто буде найбільш поінформованим, найбільш оперативним, найяскравішим – забезпечить собі популярність, подяку глядачів, читачів і добробут. Але треба пам'ятати, що щоденна праця – це рутина по виконанню завдань, термінів і об'ємів. В цьому праця журналіста нічим не відрізняється від праці каменяра, токаря або зварювальника, у яких є план і графік виконання робіт . І це одна з особливостей професії – єднання творчості і виробництва. Робота будь-якого пристойного засобу масової інформації повинна бути схожа на добре відрегульований конвеєр. Тільки замість деталей і корпусів, на нашій стрічці будуть новини.

Наступною особливістю журналістської праці, що примушує багато кого піти з професії – безперервний характер роботи. Журналіст, що працює з новинами, не може сказати стоп тому, що відбувається, я втомився, почекайте, я відпочину, і тоді приступлю знову до роботи. Це постійний процес. І якщо ви мрієте про спокійне, розмірене життя навряд чи це буде можливим у журналістиці.

Дуже важливо забезпечити точність і правильність висловлюваних фактів, щоб не втратити довіри читачів і глядачів подачею помилкових і збочених фактів. Ніщо не може бути страшнішим, ніж недовіра до Вас. Якщо журналісту не довіряють, йому треба йти з професії.

Дуже важливо більше дізнатися про обрану професію. Щоб не було розчарувань після вибору. Особливості журналістської праці перш за все в співвідношенні творчості і виробництва. Безперервний характер роботи і постійний саморозвиток – ось що робить професію репортера цікавою і складною. Але головне – необхідно любити людей, адже ми працюємо для них. Все це здорово ви переживете випускаючи свою шкільну газету!

Як робити дизайн газет?

Визначившись з назвою (пам’ятайте – вона має бути легкою для викрикування, ємкою, короткою та оригінальною), необхідно уявити, а як же виглядатиме Ваша газета. Для того, щоб преса змогла вижити, вона повинна не тільки інформувати, але і привертати увагу. Тому необхідність якісного дизайну актуальна і для шкільної преси. Висока якість в оформленні – це акуратне і логічне з'єднання тексту з візуальними елементами: шрифтом, фотографією, кольоровими ілюстраціями, інформаційною графікою і «білими плямами». Приступаючи до випуску, визначте, якої ширини будуть у вас колонки, якими будуть заголовки, тексти, фотографії і підписи до них. Постійність у використанні елементів дизайну (шрифту, заголовків, фотографій, ілюстрацій пропусків) – основа успіху вашої газети. Читачі повинні впізнавати свою газету. Відмінно виконаний дизайн сприяє більш легкому читанню і розумінню. Трохи менше «наворотів», більше простоти. Читач не повинен пробиратися до інформації крізь нетрі дизайнерських винаходів.

Основним елементом газетного дизайну є шрифт. Виберіть один шрифт для вашого основного тексту. Найважливішою у виборі шрифту є його легкість для читання.

Виберіть єдиний шрифт і для заголовків матеріалів, пов'язаних з новинами. У вашому комп'ютері є різноманітні шрифти, і вам захочеться використовувати все з них. Не піддайтеся спокусі і виберіть один шрифт для всіх заголовків новин.

Визначившись зі шрифтами, необхідно зайнятися колонками. Оптимальна ширина колонок основного тексту близько п'яти сантиметрів.

Наступний етап створення «внутрішньої архітектури» газети. Ви повинні створити певний порядок на кожній сторінці. Акуратні сторінки викликають довіру до газети і тієї інформації, яку ви публікуватимете. Якщо порушиться порядок, то газета справлятиме негативне враження. Якщо використовуєте при оформленні газети комп'ютер, то тоді закладете всі архітектурні елементи в шаблон вашої газети. Одним зі способів організувати матеріали на сторінках – це прямокутне оформлення статі. Така побудова дозволяє читачам більш легко знайти потрібну інформацію на смузі.

Використання фотографій може поліпшити або погіршити оформлення газети. Те, як газета розміщує фотоілюстрації, особливо на першій смузі, є найвиразнішим показником розуміння принципів дизайну газети. При виборі фотографій для газети, врахуйте декілька основних принципів. Публікуйте тільки якісні фотографії. Щоразу, наскільки це можливо, розміщуйте фотографії «в дії». Це завжди перевага перед статичними знімками. Фотографія, на якій показаний футболіст з м'ячем у руках, не так зацікавить, як ігровий момент.

Створіть власне керівництво по дизайну вашої газети, куди внесете вимоги до шрифтів ваших заголовків і матеріалів, ширину колонок. І кожний, хто працює у вашій газеті, повинен знати правила створення дизайну вашої газети.

Зміст має бути змістовним, або Які матеріали цікаві нашим читачам?

Тепер, коли ми знаємо все про обличчя газети, важливо наповнити її змістом. Цікаві матеріали – основа читацького інтересу кожної газети. Якщо вам вдасться знайти цікаві теми і цікаві факти, і так само вибрати цікавих героїв, то популярність газети визначається за кількістю читацької аудиторії. Якщо це газета плакат – то за кількістю вдячних читачів, що стовпилися біля неї. Якщо це друкована газета, то за кількістю газет, які розходяться після виходу свіжого номера. А інтернет-газета – за кількістю відвідувачів на сайті.

Серйозним випробуванням для вашої молодої редакції буде рішення питання: «Про що писатимемо?».

Найголовніше в будь-якій газеті – це новини. І якщо ви хочете, стати популярним шкільним журналістом, то писати необхідно про те, що відбувається сьогодні у вашій школі. Дорослі, які допомагають у випуску газети, частіше за все пропонують надавати увагу знаменним датам або найзначнішим подіям з плану виховної роботи. Але це тупик дитячих читацьких інтересів.

Про що ж писати? Над цим питанням б'ються тисячі журналістів у всьому світі.

Основа рецепту спокійного життя – здоровий глузд. Пригадайте, коли Ваша сім'я збирається увечері, то завжди знаходяться теми для розмов. І всі ці розмови частіше за все торкаються:

 людей;

 подій;

 актуальних тем.

Завжди в кожному класі, школі є найпопулярніший хлопчик, а вже тим більше найпопулярніша дівчинка і навкруги них завжди щось відбувається. Оскільки у великій журналістиці – це солідні державні урядовці, політики, підприємці. Саме ці люди «роблять» історію вашого суспільства. В кожній школі є політики – директор, завуч, охоронець, вчитель фізкультури. Саме на них завжди звертають увагу. І кожний крок може бути цікавим для наших читачів. Необхідно, щоб заголовок прив'язувався до їх популярності.

Дуже часто навіть від дорослих журналістів звучить: «У нас не відбувається ніяких подій». Не може бути. Події є завжди. Але іноді, особливо юні кореспонденти, звертають увагу тільки на дуже масштабні заходи. А вони якраз частіше за все не цікавлять більшість ваших читачів. Романтику і вигаднику це видасться малозначним і дрібним, а для справжнього юного репортера – це справжній репортаж.

Актуальні теми – це обговорення проблем, які живуть вічно. Завжди навкруги нас відбувається щось цікаве. І ми щодня готові один одному розказувати про те, що відбувається. Це ж і необхідно робити в газеті. Люди, події, актуальні теми – універсальна формула створення цікавих тем для новин. Від цього залежить рейтинг вашого видання.

Де брати інформацію?

У журналістів є три джерела для отримання інформації:

1) документи і записи;

2) інтерв'ю;

3) власні спостереження.

Кожне джерело достатньо обширне і заслуговує окремого розгляду.

1. Документ

Це може бути рішення органу самоврядування, яке ви можете не просто оприлюднити, але й прокоментувати (анкета з великою кількістю питань, інструкція, розпорядження керівництва, наказ тощо).

2. Інтерв'ю

Наступне джерело інформації – інтерв'ю – розмова з особою, яка представляє чиїсь інтереси. Інтерв'ю може бути довільного розміру і підійде для публікації за будь-яких обставин. Як правило, інтерв'ю означає якусь послідовність питань-відповідей, що створює цільний матеріал на задану тему . Тому дуже важливо наперед вирішити, що ви хочете дізнатися від інтерв'юйованого, ретельно продумати питання.

^ 3. Власні спостереження

Третє важливе джерело інформації – власні спостереження журналіста. Кількість прикладів нескінченна: хворий журналіст, що потрапив до ізолятору, черговий по їдальні учень, що отримав синець на спортивному змаганні. Навіть людина, що бере інтерв'ю, може не обмежуватися викладом питань-відповідей, а для яскравості розповісти про деякі цікаві деталі одягу співрозмовника, манери його поведінки, ситуацію, в якій відбувалася бесіда тощо. В кожному з випадків необхідно вміти помічати такі деталі, які допоможуть перенести уяву читача на місце події.


Чого необхідно позбутися?

Більшість газет містить інформацію лише про те, що відбувається в школі. Практично ніхто з юних кореспондентів не зв'язується і не розказує про зовнішнє середовище. Але ж саме вона робить неабиякий вплив на читача. І не враховувати це – значить приректи на замкнутість.

Ось газета, присвячена Дню космонавтики. Дуже цікава тема, особливо, якщо врахувати, що в молодших класах школи мріють бути космонавтами. Але в газеті, розповідь про Юрія Гагаріна, словарна стаття з енциклопедії про досягнення космонавтики і декілька схем. Цей матеріал би був цікавий в науково-популярному журналі, для дорослих, але не в шкільній газеті. А зараз уявимо, що перед нами стоїть задача зробити цікавою нашу газету. І ми пам'ятаємо, що теми навкруги нас. Почати доведеться з нудної роботи – зрозуміти тенденцію, як сучасні школярі відносяться до космонавтики. Колись космонавтами мріяв стати кожний другий школяр. Сьогодні космос притягує менше. Спробувати зібрати думки дітей, поспілкуватися зі шкільним психологом. Спробувати розібратися, чому сьогодні зірки перестали вабити хлопців. І це вже цікавий матеріал. А потім зібрати інформацію, як сьогодні можна стати космонавтом. У військкоматі, зможуть повідомити інформацію про надходження у військове училище. А якщо тобі до душі професія льотчика, а потім можливість пілотувати космічні апарати, то точно довідатися, в якому вузі України готують для цієї галузі, чи є у вашому місті філіали або підготовчі курси.

Крім того, напевно, в кожному місті є щось пов'язане з вашою темою. Потрібно просто пошукати. А може чийсь старший брат вирішив стати космонавтом. І тоді вийде цікава розповідь про теперішній час. Сайт Національного космічного агентства України може забезпечити найцікавішу і «свіжу космічну» інформацію.

При підготовці матеріалів у шкільну газету пам'ятаєте про те, що життя не обмежено шкільним подвір’ям. І для цікавого матеріалу в шкільній газеті доведеться зустрічатися з людьми і за його межами.

Чого не повинно бути в газеті!!!

Репортер тільки тоді цікавий своїм читачам, коли він пише про те, що актуально сьогодні і зараз. Тому в газеті не повинно бути перш за все застарілих матеріалів. Не варто так само розміщувати матеріали, які не мають взагалі ніяких тимчасових прив'язок, коли складно пояснити чому ця інформація з'явилася саме в цій газеті і саме в цей час. Так найчастіша помилка розміщення інформації з книги рекордів Ãінеса. Ця рубрика має за мету дати почитати щось цікавеньке. Але ніхто з редакції газети, що публікує цю інформацію, не може пояснити чому саме цю інформацію включили до номеру і чому вона повинна бути актуальною саме для їх школи.

План виходу (хто про що пише і коли здає)

Періодичність виходу – це один з найважливіших чинників, що впливають на зміст. Якщо Ваша газета виходитиме раз в семестр, то тоді швидше за все вам доведеться випускати літературну газету. Якщо раз на місяць, то новини носитимуть характер спогадів. Щотижневе видання вимагатиме від вас додаткової зайнятості, адже журналістики в навчальному плані середньої школи немає, тому дуже скоро математики об'єднаються проти юнкорів в справедливому гніві. Ще більш нереальним здається щоденний вихід шкільних газет. Все залежить від організації роботи редакції і від лідерів, які стоять на чолі газети, і тих педагогів, які допомагають. Прикро, та сьогодні в Україні немає жодної щоденної і щотижневої шкільної газети.

Складіть графік виходу своєї газети. Для складання необхідний здоровий глузд і логіка. Не забувайте про читача. Визначте, коли пік інтересу до новин у вашій школі і прив'яжіть до цього етап виходу видання. Як правило, ранок – головний час новин в школі. Кожен повинен знати, що він має робити для свого видання.

Як зробити газету популярною

Зовнішній вигляд видання – один з елементів газети. Він багато від чого залежить. Наприклад, від ваших технічних можливостей. Якщо у вас є комп'ютер, то газету можна верстати і оформити в спеціальних програмах. Якщо ж є ксерокс, можна видавати свою багатотиражку.

Велике значення має не тільки зміст заміток, але й форма їх подачі: розумно підібрана ілюстрація, ретельно продумані заголовки і підзаголовки, макетування від значення мітки, а не від її розміру, компоновка двох-трьох і більш взаємодоповнюючих матеріалів в блок.

Крім того, при розробці макету газети необхідне пам’ятати про те, що рубрики і передбачувані теми повинні бути близькі і зрозумілі читачу, тобто газета повинна бути актуальною. Потрібні газети, в яких життя було б таким, яким воно є насправді.

Є ще одна складова популярності – персоніфікований підхід. Потрібно звертатися не до всіх відразу, а до кожного окремо. Це легко зробити, використовуючи звернення до читача на «ти», вживаючи відповідні дієслівні форми.

Не можна забувати ще про одну запоруку успіху видання у читачів – конфліктності. Зіткнення на сторінках газети різних бажано, діаметрально протилежних точок зору змушують читачів довго обговорювати проблему, сперечатися з авторами, шукати своє вирішення складної ситуації. Це перетворює газету на справжній форум, де звучать аргументи «за» і «проти».

Особливу увагу потрібно приділити пошуку незвичайних тем, поворотів, сюжетів. Журналісти завжди наводять такий приклад: тим, що собака вкусила людину не здивуєш, а замітку про те, що людина вкусила собаку, всі прочитають від початку до кінця, та ще і друзям детально перекажуть.

Ще одним ефективним методом популяризації шкільної газети є так званий PR-хід. В даному випадку ­– розповсюдження блискавок з повідомленням про випуск нового номеру та кількома цікавими початками.

Іншими матеріалами можуть стати вірші, малюнки, оголошення, анонси подій.

Якщо всі ці рекомендації дотримуються, то за наявності талановитих матеріалів ваша газета напевно буде популярною.


Шкільна газета – крок до демократії

Середня школа – це одна з найбільш закритих галузей сьогоднішнього життя. Тому що все в житті школярів залежить від рішення завжди правих вчителів і адміністрації; і абсолютно не передбачається можливість відстоювати або навіть виказувати свою власну позицію. Дорослі журналісти, як правило, не заглиблюються в проблеми освіти. І якщо пишуть, то перш за все про доброго директора або вчителя. Дуже рідко про доброго учня, що переміг в національній олімпіаді, але про численні шкільні проблеми не пише ніхто. Сьогодні в київських школах є багато проблем. І чудово, коли в школі є газета. Завжди знайдеться відчайдух, що ризикне і напише про конфлікт. Але дуже важливо бути об'єктивним і дати можливість всім сторонам виказати свою позицію. Саме так формується активна життєва позиція. А головне – приходить розуміння суспільної важливості професії журналіста. Сьогодні в Україні ми повинні відмовитися від розхожого поєднання «четверта влада» і добитися хоча б того, щоб засоби масової інформації виконували функцію суспільного контролера. Особливо актуально це в шкільному житті. Чи легко? Ні. Не соромтеся, йдіть по допомогу до координаторів шкільної преси.

Шкільна газета – це двосічна зброя, і вчителі повинні бути готові дізнатися правду про свою роботу з газет. Це допомагає і методично навчальному процесу. Тому розумні директори з вдячністю відносяться саме до таких життєвих матеріалів. Це дає можливість не запускати багато шкільних проблем.

Сьогодні шкільні газети – це перш за все зародження демократії в школі. Для вчителів – це технологія виховання мислячих і творчих учнів, для учнів – перші уроки правди, для молодої держави – шлях до відкритого цивільного суспільства.

^

Словник юнкора


ФАКТ – подія суспільного життя, яка відбулася і викликала інтерес.

ОБРАЗ – навіть якщо ти ніколи не мріяв стати письменником, а тільки журналістом, все одно доведеться навчитися складати образ. Тільки письменник може використовувати при цьому виразні засоби, прикрасити, вигадати, а журналіст просто не має на це право. Тільки те, що ти бачиш, що тобі говорять інші, що вже написано в шкільному щоденнику, в паспорті, в особистій справі або в медичній картці героя. У публіциста образ завжди буде документальним, тому що його герой у будь-якому випадку історична особа! Навіть твій однокласник робить свій внесок в історію школи, залишаючи на парті написи або розсаджуючи оранжереї.

Маючи в наявності один факт, журналіст може написати новину, замітку, інтерв'ю, експрес-опитування, репортаж, звіт. Іншими словами: будь-який інформаційний жанр публіцистики. Вони відрізняються від інших оперативністю, стислістю, відсутністю художніх образних засобів виразності. Факт, в даному випадку, буде основою матеріалу або інформаційним приводом для його написання.

НОВИНА – коротко про головне! Інформація в двох рядках-трьох рядках. Новий розвиток старої історії, яка не вимагає докладного викладу. Це родзинки, які можна їсти і без пиріжка. Вже смачно! Вже в курсі подій дня.

ЗАМІТКА – жанр для найуважніших журналістів, оскільки ним легко помітити цікавий факт. Факт супроводжується деякими подробицями (хто був організатором події, що послужило причиною, як все пройшло, які наслідки), коментарями фахівців, очевидців і учасників події. Якщо немає достатньо вагомого мотиву робити просторове інтерв'ю, або розписувати подію у дії, краще зробіть невелику замітку – досягнете більшого ефекту. В замітках широко використовується цифровий матеріал.

ІНТЕРВ’Ю – бесіда журналіста і героя публікації. Правда, не всяка бесіда гідна того, щоб її висловлювали у формі «питання-відповідь». Герой повинен володіти суспільною значущістю, володіти інформацією, бути компетентним в питанні, бути просто цікавим для читача. Якщо герой володіє вишуканою мовою, часто використовує професійні терміни, то журналіст прагне за допомогою прямої мови передати колорит бесіди, манеру і стиль спілкування героя. Форма побудови інтерв'ю проста: ввідна частина з представленням героя і тим фактом, який примусив нас звернутися до цієї людини; основна частина з питаннями і відповідями; висновок з підсумками бесіди.

ЭСПРЕС-ОПИТУВАННЯ – опитування на актуальну тему у декількох героїв різного віку, різного соціального положення і різної професійної приналежності. Таким чином, різні відповіді на одне і те ж питання показують зріз настрою, громадської думки. Для цього в матеріалі спочатку описується проблема і інформаційний мотив – факт, що послужив приводом для написання експрес-опитування. Потім представляється палітра думок: від негативного до позитивного, різкі і нейтральні позиції. Бажано в кожному висловлюванні показати, чому саме так думає людина. Висновки обов'язкові.

РЕПОРТАЖ – найживіший з усіх жанрів публіцистики. Його ще називають королем жанрів. Це – розповідь з місця події. Щоб написати репортаж, журналіст має вийти з редакційного кабінету. Він повинен все побачити своїми очима, почути своїми вухами, торкнутися (якщо потрібно і можна) своїми руками. Для цього ока, вуха, руки і ноги журналіста завжди повинні бути в повній бойової готовності! Картинка + істотні деталі + опис місця події, особливості виробництва + настрій людей-учасників + оцінка події, роздуми над фактами, розкриття соціального значення. Оповідь динамічна. Журналіст повинен досягти ефекту присутності, ефекту наочності й емоційності у читача. Для цього в матеріалі з'являється автор, дія описується за допомогою дієслів, переважно теперішнього часу.

ЗВІТ – сухішого жанру не придумаєш. Нудьга для того, хто любить писати, прикрашаючи, розказувати, дивуючи. У звіті журналіст констатує факт, як правило, засідання, прес-конференцію, збір, зустрічі, прийоми, науково-практичну конференцію, семінар і ін. кабінетні події. Прийшов, побачив, написав. Хто зібрався, навіщо або з якого питання, хто що цікавого запропонував (цитуючи дослівно), і чим, власне, все закінчилося? Герої виступають з докладами і промовами, а журналіст ловить показові думки і включає їх в звіт.

^ РЕДАКЦІЙНИЙ ПОРТФЕЛЬ фонд, підбірка папок з матеріалами кожного члена редколегії (поповнюється щодня!), анонс матеріалів, що готуються до друку, коротка характеристика нових рубрик, відгуки на видрукувані матеріали.

Крім того, в публіцистиці є аналітичні і художньо-публіцистичні жанри. Для першої групи (стаття, кореспонденція, огляд, рецензія) потрібна актуальна проблема і безліч фактів, за допомогою яких журналіст проводить аналіз і виходить до пропонованих шляхів рішення цієї проблеми. Для художньо-публіцистичних жанрів (зарисовка, нарис, замітки, фейлетон, есе) головна задача – на основі реальних фактів збудувати образ! Тут вже широко застосовуються літературні виразні засоби.


Етичний кодекс українського журналіста

  1. Свобода слова та висловлювань є невід'ємною складовою діяльності журналіста.

  2. Служіння інтересам влади, а не суспільства, є порушенням етики журналіста.

  3. Журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини.

  1. Висвітлення судових процесів має бути неупередженим щодо звинувачених. Журналіст не може називати людину злочинцем до відповідного рішення суду.

  2. Журналіст не розкриває своїх джерел інформації окрім випадків, передбачених законодавством України.

  3. Повага до права громадськості на повну та об'єктивну інформацію про факти та

події є найпершим обов'язком журналіста.

^ 7. Інформаційні та аналітичні матеріали мають бути чітко відокремлені від реклами відповідною рубрикацією.

8. Редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу, тощо не повинні фальсифікувати зміст.

^ 9. Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного.

  1. Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об'єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів.

  2. Не допускається таке вибіркове цитування соціологічних досліджень, яке призводить до викривлення змісту. Журналістські опитування громадян не повинні фабрикуватися з метою отримання наперед визначеного результату.

  3. Журналіст зобов'язаний зробити все можливе для виправлення будь-якої поширеної інформації, якщо виявилося, що вона не відповідає дійсності.

  4. Журналіст не повинен використовувати незаконні методи отримання інформації. Журналіст при зборі інформації діє в правову полі України і може вдатися до будь-яких законних, в тому числі судових, процедур проти осіб, які перешкоджають йому в зборі інформації.

  1. Плагіат несумісний зі званням журналіста.

  2. Ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання. Вказувати на відповідні ознаки особи (групи людей) слід лише у випадках, коли ця інформація є неодмінною складовою матеріалу.

  3. Журналіста не можна службовим порядком зобов'язати писати чи виконувати будь-що, якщо це суперечить його власним переконанням чи принципам.

17. Незаконне отримання журналістом матеріальної винагороди чи будь-яких пільг за виконаний чи невиконаний журналістський матеріал є несумісним зі званням журналіста.

18. Журналіст має бути особливо обережним при висвітленні питань, пов'язаних із дітьми. Журналіст та редактор повинні мати обґрунтовані підстави для висвітлення приватного життя неповнолітньої особи (осіб) та дозвіл на це від її батьків чи опікунів. Неприпустимим є розкриття імен неповнолітніх (або вказування ознак, за якими їх можна розпізнати), які мали відношення до протизаконних дій, стали учасниками подій, пов'язаних із насильством.

Схожі:

Схема роботи шкільного видання iconЗатверджено: Заст директора з нпр канд техн наук, проф. Г. Г. Гаркуша 24 вересня 2012 р. Питання дО контрольної роботи з дисципліни «Радіотехніка та електроніка»
Структурна схема радіотехнічної системи (схема, призначення блоків, принцип роботи)
Схема роботи шкільного видання iconСхема оформлення статей у фахові наукові видання
Національна академія оборони України, Київ (кегль – 12 пт, накреслення – курсив)
Схема роботи шкільного видання iconСхема незалежних спроб. Формула Бернуллі. Граничні теореми
В численних застосуваннях теорії ймовірностей часто зустрічається схема незалежних спроб (або схема Бернуллі)
Схема роботи шкільного видання iconСписок завіряю: Проректор з наукової роботи В. Л. Федяєва
Назва видання та його вихідні відомості, що дозволяють ідентифікувати та відрізняти це видання від усіх інших
Схема роботи шкільного видання iconСхема звіту студента про редакційно-видавничу практику
Загальна характеристика бази практики (коротко написати про видання, видавництво, коли засноване (хто засновники), спеціалізація,...
Схема роботи шкільного видання iconСхема звіту студента про редакційно-видавничу практику
Загальна характеристика бази практики (коротко написати про видання, видавництво, коли засноване (хто засновники), спеціалізація,...
Схема роботи шкільного видання iconПоложення про проведення конкурсу „краще навчальне видання в донецькому державному університеті управління
Постанови Кабінету Міністрів України „Про вдосконалення роботи із забезпечення учнів І студентів навчальних закладів підручниками...
Схема роботи шкільного видання iconІнформація про видання повинна включати наступні елементи: Бібліографічний опис серіального видання (назва, рік видання, том або випуск, номер). Кількість поданих статей. Дані про статтю наводяться мовою оригіналу публікації
...
Схема роботи шкільного видання iconAcca (общая схема)
Для подтверждения участия в презентации acca (общая схема), пожалуйста, заполните эту форму и отправьте ее по факсу 044 4906738 или...
Схема роботи шкільного видання iconУкрупненная схема аиас «арена» представлена на рис. 1
Приведена блок-схема автоматизированной информационно-аналитической системы «арена», обоснована структура и состав модулей имитационной...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи