Методичні рекомендації щодо проведення рухливих ігор в таборах літнього icon

Методичні рекомендації щодо проведення рухливих ігор в таборах літнього




НазваМетодичні рекомендації щодо проведення рухливих ігор в таборах літнього
Сторінка1/5
Дата28.09.2012
Розмір0.74 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3   4   5

Методичні рекомендації

щодо проведення рухливих ігор в таборах літнього відпочинку


Гру недарма називають королевою дитинства. Без неї дітям жити невесело, нецікаво. При вмілому використанні гра може стати незмін­ним помічником вихователя.

Гра — засіб багатогранний. Це і самостійна діяльність, що сприяє всебічному розвитку особистості, і засіб формування та згуртування колективу, і метод організації інших видів діяльності, і емоційний стан, і засіб спілкування.

Залежно від змісту та структури ігри поділя­ють на пізнавальні та інтелектуальні; творчі та рольові; рухливі та спортивні.

Характерною особливістю дітей усіх вікових груп є емоційність і допитливість, прагнення перевірити, випробувати свою силу і сприт­ність, бажання фантазувати, відкривати таєм­ниці і прагнути до чогось незвичайного, дале­кого і прекрасного.


В організаційний період основною формою є колективні творчі справи, які сприяють створенню дружнього колективу. Використо­вуються різні форми ігрової діяльності: народні ігри; ігри — вікторини; ігри на місцевості; веселий експрес; вечір ігор і сюрпризів, веселі старти.

Що треба пам'ятати, організовуючи гру з дітьми?

Перед початком гри треба зацікавити дітей її змістом, визначити умови проведення гри, озна­йомити з правилами, розподілити завдання,

1. Кожна гра має бути забезпечена необхід­ним для її проведення обладнанням та інвен­тарем.

2. Необхідно привчати дітей контролювати й регулювати свої дії та сили у грі. Тому доціль­ним є аналіз, розгляд гри, успіхів і помилок її учасників.

3. Необхідно широко залучити самих дітей при проведенні різних ігор у ролі суддей, членів журі; слід пам'ятати, що дітей середнього та старшого віку в основному приваблюють ігри з поділом на команди.

4. Треба прагнути вносити у гру елементи романтики, загадковості, використовуючи для цього розвідку справ, пакети із завданням тощо.

5. Кілька хвилин вільного часу, що з'явилися поміж справами, мають бути використані для рухливих ігор, ігор — забав, ігор, тренувань.

6. Самоконтроль, стриманість, впевненість у своїх діях, спокійний і зацікавлений стан — ці риси допоможуть вихователю вчасно вирішити конфліктну ситуацію, що виникла, встановити психологічну рівновагу.

Видатні педагоги, філософи, психологи мину­лого та сучасного високо цінували гру як вид діяльності дитини.

Тому, готуючись до роботи з дітьми, слід пам'ятати, що добра гра — добра робота. У грі дитина не повинна бути пасивною. Завжди згадуй заповіді витівника:

1. Посмішка і хороший настрій — основа успіху.

2. Говори чітко, коротко, голосно.

3. Витівника мають бачити всі.

4. Заздалегідь найди собі помічників.

5. Добираючи ігри, думай про вік учасників, місце проведення, реквізити.

6. Гра не повинна принижувати людської гідності.

7. Будь готовий запропонувати іншу гру, якщо перша не вдалася.

8. Витівник вболіває за всіх.

9. Підбадьорюй і підхвалюй гравців і боліль­ників.

10. Умій подякувати всім за участь у грі.

У мовному загальному розвитку дітей велику роль відіграють народні рухливі ігри, завдяки чому діти не лише фізично загартовуються. У кожній грі ми маємо чудові виховні моменти, вона становить своєрідну школу естетики і етики, завдяки грі формується поетичне мислення, мистецькі смаки, віршовані тексти дають змогу розвивати мовлення, збагачувати словниковий запас, прилучатися до невичерпної скарбниці української мови.

Пропонуємо ігри, які можна організувати перед початком масової справи у залі, ігротеці, на місцевості, у поході, біля багаття в таборах.


Ігри на повітрі


Блимавки


Всі гравці стають попарно у коло, повернувшись одне до одного обличчям.

Гравець без пари, оглядаючи всіх присутніх у колі, непомітно кліпає кому-небудь, той зривається з місця й займає місце за гравцем, що кліпнув, залишаючи свого колишнього партнера, завданням якого є утримати гравця, не давши йому можливості втекти до іншого.


Світлофор


Проводиться в лісі на обмеженій території з невеликою кількістю гравців будь-якого віку.

В усіх гравців на спині закріплена кольорова стрічечка. У гравців 1-ї команди – червона, 2-ї команди – жовта, 3-ї команди – зелена. Кожен учасник наздоганяє гравців однієї команди й тікає від іншої. «Червоні» наздоганяють «жовтих», але ховаються від «зелених».

«Жовті» наздоганяють «зелених», але тікають від «червоних» і т. ін. Гравець, якого наздогнали, віддає свою стрічку гравцеві, що наздогнав його, й вибуває з гри.

Навчіться безшумно й непомітно пересуватися лісом!

Ця гра є чудовим втіленням вашої творчості й багатої уяви. Зіграйте
в неї хоча б один раз — і вас не зупиниш!

Як я тебе відчуваю


1. «Рука друга»

Один із гравців із зав'язаними очима сідає на стілець. Всі інші проходять по черзі за його спиною й кладуть долоні на його плече. Кожний кладе їх так, як йому заманеться.

Завдання гравця із заплющеними очима — відгадати свого това­риша, що стоїть за його спиною.


2. «Долоні»

Один гравець із зав'язаними очима сидить на стільці. Його руки витягнуті вперед долонями догори. Інші учасники по черзі підходять до нього й кладуть свої долоні на долоні гравця (15—30 с). Гравець із заплющеними очима повинен відгадати, у кого з товаришів на руці його годинник (на голові його шапка, на шиї його шарф і т. ін.).


3. «Запах»

Гравець із зав'язаними очима стоїть. Інші проходять повз нього, зупиняючись поруч на якийсь час. Гравець із зав'язаними очима по­винен відгадати за запахом, хто перед ним.


  1. «Все навпаки»


Гравців — 2 команди по 7—10 чоловік. Вихідне положення: гравці кожної команди лежать у ряд, обличчям униз. За сигналом керівника крайні гравці (№ 1) у кожному ряді починають перекочуватися по спинах учасників своєї команди на вільне місце за останнім гравцем. Перемагає та команда, яка першою закінчить перекочування й гравець № 1 буде лежати в ряду першим.


  1. «Клубочок»


Гравці стоять колом, повернувшись обличчям одне до одного. Один затискає між підборіддям і плечем клубочок (м'яч, круглий предмет і т. ін.) і передає його у такий спосіб сусідові. Той повинен «взяти» у нього клубочок теж за допомогою підборіддя й плеча й передати його іншому. Той, хто упустить «клубочок», виходить з гри.


  1. «Перстень»


Гравці стоять у колі обличчям одне до одного. У кожного в роті паличка (сірник). Один гравець, надягнувши перстень на свою па­личку, передає його своєму сусідові, намагаючись надягти перстень на його паличку без допомоги рук. Якщо гравець упустив перстень, він виходить з гри.


  1. «Четвірка»


Четверо гравців стають спинами одне до одного, перехопивши руки сусідів у ліктьовому згині. За командою ведучого вони повинні сісти, не розтискаючи ліктів, і потім підвестися. Перемагає та команда, що із цим завданням упоралася вправніше.

Льодове побоїще


Гра проводиться в знайомому колективі незалежно від кількості й віку гравців.

Грають дві команди (10 і більше учасників в кожній). Одна коман­да - тевтонські лицарі, інша — руські воїни. Команди стоять одна навпроти одної на відстані 10—20 м із зав'язаними очима, на спині в гравців червоні й білі кільця. Форму шикування, ведення бою, старшого ратника і т. ін. вибирають самі гравці.

За командою керівника гри вони повільно рухаються назустріч одне одному. Завдання — одному війську вклинитися в інше і «знищити» супротивника, зірвавши з його спини кільце. «Убитого» виводить ке­рівник гри.

Складність знищення супротивника полягає не тільки в знятті зі спини кільця, а й в умінні розпізнати свого супротивника. Хто він? Свій чи ні? На дотик, на голос, за допомогою запитання й відповіді.

Легенда

У грі беруть участь два загони. Бажано залучати дітей середнього й старшого підліткового віку. Кожен загін ділиться на дві частини: ті, що тікають, і ті, що доганяють.

По ходу гри ті, що тікають, зобов'язані відзначати маршрут свого проходження, залишаючи в схованках записки. Тому організаторам варто потурбуватися про наявність у команд ручок й аркушів паперу, а також контролювати зміст записок. Вказівка на місце, у якому за­хована чергова записка або схованка, має бути досить очевидною.

Переконайте гравців у тому, що записки й схованки необхідно хо­вати таким чином, щоб їх було досить легко виявити. Інакше гра може затягтися надовго.

Гра може проводитися як до моменту виявлення останньої записки, так і може бути обмеженою чіткими часовими межами. Наприклад, гравці, що тікають, за 20 хв повинні залишити на маршруті свого про­ходження певну кількість записок, гравці, що доганяють, за 40 хв по­винні виявити якнайбільше записок, у результаті — знайти реліквію загону супротивника.

Завдання для гравців, що тікають: за певний час сховати певну кількість записок, загальний зміст яких складає легенду.

У кожній записці повинна міститися інформація про те, де шу­кати наступну записку. Місце, де буде залишена чергова записка, визначається гравцями, що тікають спонтанно по. ходу гри. В остан­ній записці має бути зазначене місце схованки, у якому зберігається реліквія загону.

Інформація може бути зашифрованою. Наприклад, «харчевня трьох піскарів» — це їдальня або «будинок водяника» — душ і т. ін.

Гравці, що доганяють, на старті отримують першу записку. їхнє завдання — знайти по черзі всі записки й виявити схованку.

Виграє той загін, чиї гравці, що тікають, уклалися в термін і зали­шили необхідну кількість записок. У свою чергу ті гравці цього загону, що наздоганяли, повинні розшифрувати всі записки загону супротив­никами виявити схованку швидше, ніж їхні суперники.


^ Війна мафій

Гра проводиться за участі великої кількості дітей. Даний варіант розрахований на шість загонів. Кожний загін ділить­ся на дві частини: гравці, що тікають, і гравці, що наздоганяють. Територія повинна бути суворо обмежена. Час: 1—1,5 год.

ХІД ГРИ

Легенда: у місті діють шість мафіозних угруповань, які борються за сфери впливу. У кожної з них свій колір і свій пароль.

Гравці, що тікають, одержують п'ять конвертів різного кольору: 1-й загін — рожевого, 2-й загін — блакитного, 3-й загін — жовтого, 4-й загін — зеленого, 5-й загін — білого, 6-й загін — фіолетового. У конвер­ти кладуть записки з маршрутом. Записки не шифруються, інформація в них має конкретний характер. У записці повідомляється про місце­знаходження наступного конверта й наводиться одна літера зі слова, що є паролем. Отже, учасники повинні придумати слово-пароль, що буде складатися з п'яти літер. Конверти нумеруються, а літери слова-пароля міняються місцями в довільному порядку. У результаті в кожному кон­верті виявляється одна довільно обрана літера пароля, а також відомості про місце розташування наступного за номером конверта.

Завдання гравців, що наздоганяють,— зібрати п'ять конвертів пев­ного кольору, тим самим відгадавши пароль конкурентів:

1-й загін — блакитного кольору;

2-й загін —жовтого кольору;

3-й загін — зеленого кольору;

4-й загін — білого кольору;

5-й загін — фіолетового кольору;

6-й загін — рожевого кольору.

Головнокомандуючий, він же «хрещений батько», на старті збирає в кожної групи гравців, що тікають, перший конверт, а на фініші слухає пароль, який вона йому повідомляє. Гравці, що наздоганяють, одержу­ють від «хрещеного батька» на старті за певну плату конверт — творче завдання (пісня, анекдот і т. ін.) і повідомляють свій варіант пароля на фініші.


^ Підсумки гри


Виграш може зараховуватися загонам у тому випадку, якщо вони й утекли, і наздогнали, тобто відгадали пароль і зібрали п'ять конвертів. До того ж необхідно зробити це швидше за інших. Ідеальним варіантом є випадок, якщо пароль цього загону не був розгаданий.

Програш зараховується загонам у тому випадку, якщо вони зібрали менше п'яти конвертів, не відгадали пароль, а їхній власний пароль був розгаданий.

Важко виконати всі умови й стати абсолютними переможцями. Тому існує варіант, коли підсумки гри можна підбити за допомогою ба­лів. Бали нараховуються за швидкість та якість виконання завдань.

Так, для гравців, що тікають, ураховується час закладки конвертів, де швидкість визначає позицію в загальному списку загонів.

Критерії для фіксації показників і визначення позицій наведені в таблиці:





за-

гону

Час старту

Час фінішу

Кількість зібраних конвертів

Пароль

(відгаданий

чи ні)

Власний пароль

(розшифрований

чи ні)

1
















2
















3
















4
















5
















6

















Ігри українських дітей

Подоляночка 

Діти беруться за руки й стають у коло. Вибирають „подоляночку”. Діти співають, а „подоляночка” робить все те, про що вони співають:

Десь тут була подоляночка,
Десь тут була молодесенька.
Тут вона стояла,
До землі припала,
Личка не вмивала,
Бо води не мала.
Ой встань, встань, подоляночко.
Обмий личко, як ту шкляночку.
Візьмися в бочки, -
За свої скочки,
Підскочи до раю,
Бери сестру скраю.

„Подоляночка” вибирає когось з кола, і та стає на її місце.

Цурка 

Усі діти діляться на 2 команди і стають у два ряди один проти одного. Кожен хлопчик у руках тримає тичку, яка називається „цурковником”. Посередині, між рядами, лежить кулька, яка називається „цуркою”. Цю кульку кожна з команд намагається перекотити на протилежний бік. Діти тривалий час ведуть боротьбу у перекочуванні цієї кульки. Команда, до котрої наблизиться кулька, вважається переможеною. У „Цурку” діти іграють переважно взимку.

Панас 

Діти іграють у кімнаті. Одному з них зав”язують очі, ставлять біля порога і говорять:
Панас, Панас!
Не лови нас.
На тобі коробочку груш
Та мене не воруш.
Після цього діти тихенько ходять по кімнаті, а „Панас”, розкинувши руки, намагається піймати кого-небудь. Кого спіймає, той стає „Панасом”, і гра продовжується.

Панас - 2 

Грають хлопці та дівчата. За бажанням хтось стає „Панасом”, йому зав”язують очі хустинкою, виводять на середину площадки і звертаються з такими словами:
- Панасе, Панасе! На чому стоїш?
- На камені!
- Що продаєш?
- Квас!
- Лови курей, та не нас.
„Панас” починає ловити, і кого з гравців спіймає, той стає „Панасом”

Куці-баба 

У цю гру звичайно грають діти взимку у великій хаті. Одному з граючих зав”язують очі хусткою, ставлять на порозі і питають:
- Бабо, бабо! На чим стоїш?
- На глах-лободах.
- А що ти їси?
- У мене каша на полиці.
- А мені ж даси?
- Чорта з”їси!
Тоді ударяють його рукою, і всі тікають. Якщо „Куці-баба” когось спіймає – тому зав”язують очі. А якщо ні – продовжується гра.
- А чия то, бабо, каша на полиці стоїть?
- Моя.
- А я виїм.
- А я з києм.
- А я утечу.
- А я дожену.
- А я в ополонку.
- А я за головку.

І знову ударяють і розбігаються. Якщо „Куці-баба” нікого не зловить, повертається на своє місце.
- Бабо, бабо? Чиє то поросятко по смітнику ходить?
- Моє.
- Коли ти його заколеш?
- Завтра.
- А мені ж даси?
- Чорта з”їси.
Якщо і цього разу „Куці-баба” нікого не спіймає, завершують гру.
- Ти, бабо, сліпа?
- Сліпа, синочку, сліпа.
- Що ж тобі дать?
- Дай, синочку, борошенця на галушечки.
Хтось насипає бабі жменю піску абощо.

Ластівка 

Дві дівчинки беруться за руки і стають навпроти іншої пари, яка так само тримається за руки. Одна пара говорить:
- Печу, печу ластівки!
Інша питає:
- Нащо печешь? Лиха впечеш, лиха й піймаєш!...

Тоді дівчатка, котрі почали розмову, роз'єднують руки, і кожна біжить у протилежний бік. Інші двоє, кожна окремо, намагаються піймати перших, не давши їм з”єднатися. Якщо та пара, яка почала бігти першою, знову з”єднується, то їй припадає знову тікати, а другій парі – ловити. Якщо ж якусь з дівчаток, що почали гру, впіймають, то ця гра, що не збіглась, ловитиме, а інша – тікатиме.

Перепілка 

Діти беруться за руки і роблять коло. Посередині стоїть дівчинка – „перепілочка”. Всі співають:

А в перепілки да головка болить.
Тут була, тут була перепілочка,
Тут була краснопірочка.
„Перепілка” держиться за голову.

А в перепілки да очиці болять.
Тут була, тут була перепілочка,
Тут була краснопірочка.
„Перепілка” береться за очі.

А в перепілки підошви болять.
Тут була, тут була перепілочка,
Тут була краснопірочка.
„Перепілка” ударяє себе по підошвах.

А в перепілки да животик болить.
Тут була, тут була перепілочка,
Тут була краснопірочка.
„Перепілка” держиться за живіт.

А в перепілки да ушиці болять.
Тут була, тут була перепілочка,
Тут була краснопірочка.
„Перепілка” держиться за вуха.

А в перепілки да умер мужичок
Тут була, тут була перепілочка,
Тут була краснопірочка.
„Перепілка” плаче.

А в перепілки да ожив мужичок.
Тут була, тут була перепілочка,
Тут була краснопірочка.
„Перепілка” танцює.

Ти, перепілко, не корись, не корись,
Старшому, меншому поклонись, поклонись,
Куди хоч, перескоч, тільки трави не толоч.
„Перепілка” кланяється комусь з кола, і той стає „перепілкою”.

^ Коло „Царівна” 

Хлопці й дівчата, узявшись за руки, стають у коло, вибирають „царя” й „царівну”. Царівна перебуває в колі, Царевич – за ним. Усі співають:

Ой, у городочку, царівна, царівна,
А за городочком царів син, царів син.
Приступи, царенко, близенько, близенько,
Поклонись царівні низенько, низенько.
Поклонись, царенко, ще ближче, ще ближче,
Поклонись царівні ще нижче, ще нижче.
Пророби царівні вороточка, вороточка,
Вивези царівну з городочка, з городочка.
Обведи царівну кругом ряду, кругом ряду
Та й постав царівну у ряду, у ряду.

„Царевич” виконує все, про що йому проспівує, бере „царівну” за руку і ставить у ряд поруч із собою. Потім вибирають другого „Царя” й „Царівну”.

^ У довгої лози 

Усі гравці стають один за одним, обличчям у потилицю, на відстанні сажня, голову і спину нахиляють. Гравець, котрий стоїть позаду, розганяється, перестрибує через кожного і стає попереду всіх так само, як і всі гравці. За ним те саме робить другий, третій...
Позаяк при цій грі усі безперервно посуваються вперед, то щоб не зайти далеко, вони розвертаються в інший бік і продовжують грати.

Перстень 

Діти сідають рядком або колом. Беруть якусь маленьку річ, частіше перстень. Цей перстень кладуть у руки так, щоб відгадчик не знав, у кого цей перстень. А для цього діти наставляють руки, і той, що роздає перстень, кладе свої руки з перстнем в інші руки і, кому забажає, тому й опустить той перстень. Це все добре бережеться, щоб відгадчик не побачив перстня.Коли вже перстень розданий, той, хто відгадує, підходить до сидячих і каже:
Гадало, гадало
По полю ходило,
Дай, Боже, вгадать
І перстеньок взять.

Він підходить до дитини, яка, на його думку, має в своїх руках перстень. Коли ж угадає, то сідає на його місце, а той стає відгадчиком.
Коли відгадчик не вгадає, все повторюється знову, аж поки він не вгадає.
  1   2   3   4   5

Схожі:

Методичні рекомендації щодо проведення рухливих ігор в таборах літнього iconМіністерство освіти україни кременчуцький державний політехнічний університет ім. Михайла остроградського методичні рекомендації щодо проведення лабораторних
Методичні рекомендації щодо проведення лабораторних робіт з дисципліни “Прикладне програмне забезпечення економіки” для студентів...
Методичні рекомендації щодо проведення рухливих ігор в таборах літнього iconМетодичні рекомендації щодо проведення Методичні рекомендації щодо проведення самостійної роботи студентів

Методичні рекомендації щодо проведення рухливих ігор в таборах літнього iconМетодичні рекомендації щодо проведення практичних занять
Методичні рекомендації щодо проведення практичних занять з дисципліни “Ринок фінансових послуг” для студентів денної та заочної форм...
Методичні рекомендації щодо проведення рухливих ігор в таборах літнього iconМетодичні рекомендації щодо підготовки та проведення І-ІІ етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад з трудового навчання (технологій) у 2012/2013 н р. Воскобойник Ю. М
Методичні рекомендації щодо підготовки та проведення І-ІІ етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад
Методичні рекомендації щодо проведення рухливих ігор в таборах літнього iconМетодичні рекомендації щодо проведення ІІ етапу Всеукраїнської студентської олімпіади 2012-2013 навчального року
Методичні рекомендації щодо проведення ІІ етапу Всеукраїнської студентської олімпіади у 2012-2013 навчальному році з галузі знань...
Методичні рекомендації щодо проведення рухливих ігор в таборах літнього iconМетодичні рекомендації щодо проведення практичних занять
Методичні вказівки щодо проведення практичних занять з навчальної дисципліни „Фінанси 1” для студентів денної та заочної форм навчання...
Методичні рекомендації щодо проведення рухливих ігор в таборах літнього iconМіністерство освіти І науки україни кременчуцький державний політехнічний університет методичні рекомендації щодо проведення практичних занять з дисципліни „податкова система”
Методичні рекомендації щодо практичних занять з курсу „Податкова система” для студентів денної форми навчання зі спеціальності 050104...
Методичні рекомендації щодо проведення рухливих ігор в таборах літнього iconС. І. Скалько І. В. Казмірчук Гирьовий спорт методичні рекомендації
Методичні рекомендації охоплюють історію розвитку гирьового спорту, термінологію, техніку І методику виконання класичних вправ, комплекси...
Методичні рекомендації щодо проведення рухливих ігор в таборах літнього iconМетодичні рекомендації щодо підготовки та проведення І-ІІ етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад з біології у 2012/2013 н р. Ротар І. М., методист нмц природничо-математичних
Методичні рекомендації щодо підготовки та проведення І-ІІ етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад з біології у 2012/2013 н р
Методичні рекомендації щодо проведення рухливих ігор в таборах літнього iconМетодичні рекомендації щодо підготовки та проведення І-ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з екології у 2012/2013 н р. Ротар І. М., методист нмц природничо-математичних
Методичні рекомендації щодо підготовки та проведення І-ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з екології у 2012/2013 н р
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи