Т. А. Мінченко, методист українознавства іппочо першоосновою життя на землі є сім’Я. Сім’я – це об’єднання людей, що грунтується на шлюбі або кровній спорідненості, пов’язаних спільністю побуту І взаємною відповідальністю. icon

Т. А. Мінченко, методист українознавства іппочо першоосновою життя на землі є сім’Я. Сім’я – це об’єднання людей, що грунтується на шлюбі або кровній спорідненості, пов’язаних спільністю побуту І взаємною відповідальністю.




Скачати 58.37 Kb.
НазваТ. А. Мінченко, методист українознавства іппочо першоосновою життя на землі є сім’Я. Сім’я – це об’єднання людей, що грунтується на шлюбі або кровній спорідненості, пов’язаних спільністю побуту І взаємною відповідальністю.
Дата28.09.2012
Розмір58.37 Kb.
ТипДокументи

Т.А.Мінченко, методист українознавства ІППОЧО


ПЕРШООСНОВОЮ ЖИТТЯ НА ЗЕМЛІ Є СІМ’Я. Сім’я – це об’єднання людей, що грунтується на шлюбі або кровній спорідненості, пов’язаних спільністю побуту і взаємною відповідальністю. Сім’я в Україні завжди розглядалась як святиня. «Без сім’ї не буде щастя на землі», - мовиться у народному прислів’ї.


Українознавство сприяє вивченню сімейних традицій українців


Серед актуальних проблем зміцнення української держави важливе місце займає засвоєння традиційного досвіду українського народу у формуванні сім’янина.

В сьогоднішніх умовах надзвичайно важливою справою постає завдання збереження нації, збереження генофонду України. Наявна в Україні криза сімейних відносин ( велика кількість розлучень,негативні тенденції у розвитку процесів народжуваності, смертності, малодітності сімей, їх конфліктогенності, девіантна поведінка дітей і молоді, активізація негативного середовища неспроможних сімей тощо) актуалізує необхідність удосконалення процесу родинного виховання, соціальної профілактики, реабілітації, адаптації та соціалізації дітей, які перебувають у складних морально- психологічних умовах.

У зв’язку з цим важливе місце займає завдання пізнання цілісної системи українського родинного виховання, побудованого на народних засадах і наукових здобутках педагогічної мудрості

Адже у кожного народу, як зазначав К.Ушинський, «своя особлива національна система виховання, своя особлива мета і свої особливі засоби досягнення цієї мети».

Національною ж є та система виховання, ті сімейні взаємини, які історично склалися на народному грунті традиційної родинно – побутової культури, способу життя й своїми цілями, змістом ї засобами підпорядковані самобутній природі сім’ї, дитини, потребам забезпечення їх належного тілесного, чуттєво-вольового, інтелектуального, духовно-морального й естетичного розвитку, засвоєнню національних та загальнолюдських культурних цінностей, формуванню довершеної сім’ї, особистості (Стельмахович М.).

На жаль, сучасна родина перестала служити монополістом у передачі досвіду старших поколінь, тим безпосереднім природним осередком наслідування й копіювання досвіду реальних взаємин чоловіка й дружини, батьків та дітей, старших і молодших. Нинішні юнаки мають поверхові уявлення про ту складну культуру взаємин, якої вимагає родинне життя: «Їм ніхто не говорив, і вони не знають, що жити в шлюбі, жити в день у день в шлюбі, жити разом в одній кімнаті, не в щасливі години побачень, а все життя – це не тільки черпати воду з криниці щастя, скільки відкривати нові джерела – це великі ні з чим не порівняний труд, напруження… Для цього потрібна величезна культура, моральна підготовка, школа мудрості»

(Сухомлинський В.).

Центральне місце в організації підготовки молоді до сімейного життя, передачі багатого позитивного досвіду родинних взаємин минулого повинна займати система соціальних служб для молоді, психологічна служба сім’ї і школи, представниками якої є, насамперед, соціальні педагоги та соціальні психологи.

Метою сучасної освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого життєвого вибору, збагачення націй основі їх інтелектуального, творчого, культурного потенціалу, підвищення освітнього рівня.

Світ є цілісним у своїй різноманітності, багатстві проявів. Його осягнення можливе через пізнання людиною себе, свого роду, народу, інших народів.

Метою та завданням українознавства як навчально-виховного предмета є виховання патріота, громадянина української держави, свідомого державотворця, творчої особистості, яка співпрацюватиме зі світом на засадах кооперації, буде здатна реалізувати своє власне покликання та реалізовувати покликання української нації.

Курс «Українознавство» є надзвичайно важливим для становлення світогляду українських школярів, зокрема їхного ставлення до світу. Знання, вміння та навички, здобуті в процесі його вивчення є для учнів іструментом, набуття ними майстерності життя – вміння жити. Українознавство сприяє становленню кожного школяра як творця – себе, своєї родини, держави, світу.

Концентри українознавства(Україна – етнос; Україна – природа, екологія; Україна – мова; Україна культура; Україна – ментальність; Україна – нація, держава; Україна в міжнародних відносинах; Україна – історична місія) як універсальні сфери життя конкретизуються змістовими лініями, які реалізуються тематичними блоками: «Я українець», «Мій український народ»,»Моя родина, мій рід», «Моя держава – Україна».

При проходженні тематичного блоку програми «Моя родина, мій рід» враховано принципи наступності та послідовності між початковою, основною та старшою школою, передбачено послідовність вивчення тем від 5-го до 12-класу,реалізовано міжпредметні зв’язки.

При проходженні тематичного блоку «Моя родина, мій рід» учні ознайомлюються з такими темами: «Я,моя родина, мій рід. Дерево мого роду як дерево життя (світове дерево). Відображення ідеї роду в давній українській міфології», «Вічні цінності моєї родини та роду. «Я продовжувач та спадкоємець родових традицій», «Людина сильна в єдності зі своїм родом», «Народна мудрість про родинні та родові цінності, єдність, цінність родини», «Мудрість у мові мого роду, передача досвіду поколінь», «Кожна українська родина утворює цілісність України», «Моя родина у творенні української держави», «Якою я бачу свою родину в майбутньому »( 5 - 6 клас).

Вивчаючи ці теми учні засвоюють такі поняття, що таке цінність родини, її роль у своєму становленні; знайомляться з традицями свого роду, висловлюють ставлення до своєї родини; усвідомлюючи дерево свого роду як дерево життя». Вивчаючи тему «Календарно – обрядове коло як звичай, як об’єднання родини в рід, а родів у народ, як результат творчості народу, спонукає до творення»в 7 класі учні повинні розуміти, що календарно – обрядове коло є результатом творчості народу, яке спонукає до творення, об’єднує родини в рід, а роди – в народ. Вивчаючи тему

»Я – в родині, моя відповідальність за взаєрозуміння в родині» в 8 класі учні повинні усвідомити, що таке взаєрозуміння, діалог як його основу; відповідати за взаєрозуміння в родині та усвідомлювати це.

«Родина – осередок щастя», «Індивідуальна та спильна відповідальність за буття своєї родини», «Необхідні умови для створення родини (фізичні, психічні,духовні, соціально-економічні). «Планування своєї сім’ї», «Виховання у собі почуття материнства, батьківства.Функції матері та батька у родині», «Моделі родин. Стереотипи поведінки членів родини(дія-реакція). Родини Драгоманових,Косачів Тобілевичів,Алчевських,Грінченків та ін. Їхній внесок в українську державну справу»в 9 класі. Дев’ятикласники повинні усвідомити, що родина – осередок щастя, а також розуміти про призназначення та функції матері та батька у родині.

«Вчать не розказуючи, а показуючи»: поведінка як приклад для дітей. Моделі поведінки матері як доньки, дружини, подруги, матері, господині та ін. батька як сина, чоловіка, друга, батька, господаря та ін ( 10 клас). При вивченні цієї теми учні виявляють та висловлюють пошану та повагу до батьків та інших членів родини; знають та розповідають історію свого роду, усвідомлюють її як частину історії свого народу.

«Українське законодавство про сім’ю та шлюб», «Шлюб в уявленнях та віруваннях прадавніх українців», «Шлюб як реалізація прагнення бути співтворцем любові» та ін. ( 11 клас). З вивченого учнями матеріалу учні усвідомлюють, що таке шлюб; порівнюють шлюбний ритуал від давнини до сьогодення; що таке дошлюбні та шлюбні стосунки, знають про «Сімейний кодекс України», розуміють його положення.

Отже, вивчення тематичних тем блоку «Моя родина, мій рід», які побудовані на використанні засобів народної педагогіки сприяють найповнішому розвитку природних нахилів, здібностей, талантів дитини, реалізують значні можливості в інтенсивному формуванні інтелектуальної сфери сім’янина.

Як ми бачимо, родинні зв’язки у кожному суспільстві закладають фундамент національної свідомості громадянина, сукупність уявлень про соціальні вартості, норми, що є визначальним для віднесення особистості до національної спільноти. На думку М.Стельмаховича, національна психологія й характер українця, насамперед, формується у родинному колі, адже, традиційна українська родина – це перша школа національного виховання, світлиця моральних чеснот і благородних вчинків, плекальниця рідної мови, народних звичаїв, традицій, свят, обрядів,символів, побутової і громадської культури.

Таким чином, повернення членів родини до духовності, через звернення до Бога, засвоєння духовно – моральних основ життя наших попередників допоможе удосконалити наше життя, зробити його кращим, змістовнішим, одухотворенішим.

У молитві української родини, написаній Л.Храпливою (1994), втілилися споконвічні благородні прагнення українців до добра, єдності, та злагоди:

Приклоняємо, Отче, коліно

Перед образом під рушником,

Бо родина, що молиться спільно,

Буде жити щасливо разом.

Схожі:

Т. А. Мінченко, методист українознавства іппочо першоосновою життя на землі є сім’Я. Сім’я – це об’єднання людей, що грунтується на шлюбі або кровній спорідненості, пов’язаних спільністю побуту І взаємною відповідальністю. iconМетодична розробка практичного заняття з «сімейної психології» по темі «Соціально-психологічна характеристика сучасної сім'ї. Проблема гендерних відмінностей та шлюбні стосунки»
З соціально-психологічного погляду сім’я є малою соціальною групою людей, що заснована на шлюбі та(чи) кровній спорідненості і функціонує...
Т. А. Мінченко, методист українознавства іппочо першоосновою життя на землі є сім’Я. Сім’я – це об’єднання людей, що грунтується на шлюбі або кровній спорідненості, пов’язаних спільністю побуту І взаємною відповідальністю. iconМінченко Т. А, методист українознавства іппочо
У рамках серпневих інструктивно-методичних нарад педагогічних працівників Чернівецької області відбулися секційні засідання вчителів...
Т. А. Мінченко, методист українознавства іппочо першоосновою життя на землі є сім’Я. Сім’я – це об’єднання людей, що грунтується на шлюбі або кровній спорідненості, пов’язаних спільністю побуту І взаємною відповідальністю. iconПлан. Поняття про сім’ю. Структура та функції сім’ї
Для людини сім’я головний та основний компонент середовища, в якій вона живе як у коконі, першу чверть свого життя та яку вона намагається...
Т. А. Мінченко, методист українознавства іппочо першоосновою життя на землі є сім’Я. Сім’я – це об’єднання людей, що грунтується на шлюбі або кровній спорідненості, пов’язаних спільністю побуту І взаємною відповідальністю. iconПримірна схема вивчення І написання психолого-педагогічної характеристики учня загальні відомості
Прізвище, ім`я учня; дата народження; клас, загальний фізичний розвиток, стан здоров`я, умови життя і побуту в сім`ї, стосунки членів...
Т. А. Мінченко, методист українознавства іппочо першоосновою життя на землі є сім’Я. Сім’я – це об’єднання людей, що грунтується на шлюбі або кровній спорідненості, пов’язаних спільністю побуту І взаємною відповідальністю. iconМінченко Т. А., методист українознавства оіппо на Івана, на Купала…
Купала – це день літнього сонцевороту, що тепер сходиться з християнським святом Різдва Івана Хрестителя – 24 червня за старим стилем,...
Т. А. Мінченко, методист українознавства іппочо першоосновою життя на землі є сім’Я. Сім’я – це об’єднання людей, що грунтується на шлюбі або кровній спорідненості, пов’язаних спільністю побуту І взаємною відповідальністю. iconПлан роботи наукового гуртка
Психологічні особливості готовності дітей-сиріт до змін у житті, пов’язаних із переходом у прийомну сім’ю
Т. А. Мінченко, методист українознавства іппочо першоосновою життя на землі є сім’Я. Сім’я – це об’єднання людей, що грунтується на шлюбі або кровній спорідненості, пов’язаних спільністю побуту І взаємною відповідальністю. iconВиховання дітей в багатодітній сім’Ї
Багатодітна сім’я – це сім'я, що складається з батьків (або одного з батьків) і трьох та більше дітей [1]. Відповідно до Єдиного...
Т. А. Мінченко, методист українознавства іппочо першоосновою життя на землі є сім’Я. Сім’я – це об’єднання людей, що грунтується на шлюбі або кровній спорідненості, пов’язаних спільністю побуту І взаємною відповідальністю. iconДиректору ітре
Прошу надати мені матеріальну допомогу в зв’язку з важким матеріальним станом (неповна сім’я, напівсирота, малі доходи в сім’ї, багатодітна...
Т. А. Мінченко, методист українознавства іппочо першоосновою життя на землі є сім’Я. Сім’я – це об’єднання людей, що грунтується на шлюбі або кровній спорідненості, пов’язаних спільністю побуту І взаємною відповідальністю. iconДиректору іххт проф. Ятчишину Й. Й
Прошу надати мені матеріальну допомогу в зв’язку з важким матеріальним станом (неповна сім’я, напівсирота, малі доходи в сім’ї, багатодітна...
Т. А. Мінченко, методист українознавства іппочо першоосновою життя на землі є сім’Я. Сім’я – це об’єднання людей, що грунтується на шлюбі або кровній спорідненості, пов’язаних спільністю побуту І взаємною відповідальністю. iconТема Сім’я. Загальні засади правового регулювання сімейних відносин
Конститутивні ознаки “сім’ї” за рішенням Конституційного Суду України №5-рп/99 від 03. 06. 1999 р. /про офіційне тлумачення поняття...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи