Методичні рекомендації керівникам гуртків фольклорного жанру icon

Методичні рекомендації керівникам гуртків фольклорного жанру




Скачати 66.79 Kb.
НазваМетодичні рекомендації керівникам гуртків фольклорного жанру
Дата28.09.2012
Розмір66.79 Kb.
ТипМетодичні рекомендації

Методичні рекомендації

керівникам гуртків фольклорного жанру


Від дідів-прадідів – до дітей і онуків, незримим ланцюгом щедрого серця і багатої душі передаються у спадок духовні скарби нації. 
Кожна нація має свої традиційні звичаї. Але звичай - це не відокремлене явище, це - втілені в рухи і дію світовідчуття, світосприймання та усталені взаємини між окремими людьми. Ці взаємини і світовідчуття безпосередньо впливають на формування духовної культури народу. Особливо цей вплив слід поширювати на дітей, що в свою чергу впливає на процес продовження творення і розвитку народного мистецтва, передачі надбань національної культури наступним поколінням.

         За останні роки помітно зросла зацікавленість до фольклорної спадщини - пісенного фольклору, інструментальної музики, звичаїв та обрядів. Підвищення рівню освічченості населення не могло не привести до переосмислення цінностей фольклору як живого музею нашої цивілізації, скарбниці життєвого досвіду нашого народу, як джерела, що підживлює інші області культури.

В останні роки фольклор розглядається як специфічна форма колективно-масової творчості та проведення дозвілля, як засіб формування гармонічно розвинутої особистості та виховання патріотизму.

Робота з дитячим фольклорним колективом у питанні збереження і відтворення народних звичаїв, обрядів, народного місцевого піснеспіву, традиційного музикування – одне з найбільш складних і відповідальних завдань керівника у вихованні молодої особистості.

Зауважимо, що новостворені фольклорно-етнографічні колективи відрізняються від автентичних як своїми завданнями і соціальними функціями, так і творчими методами освоєння народноспівочої лексики і кращих зразків музичного фольклору. Головним завданням є повернення народних традицій, звичаїв та обрядів у побут. Своєрідний репертуар, манера виконання дають колективу можливість створити свій неповторний власний імідж.

Важливим відправним пунктом в колективі є пошук найбільш звичних для фольклору форм його відтворення - це пропаганда у вигляді концерту або концерту-лекції. Створення концертної програми являє собою складну ділянку у роботі з колективом, оскільки звичайний слухач може сприймати автентичний спів не більше 20-30-ти хвилин. В такому випадку слід шукати різні форми подачі фольклорного матеріалу. Програма ансамблю повинна складатися не тільки з ліричних, побутових, жартівливих та календарно-обрядових пісень, а й з побутових танців, розігрування деяких сцен, що пов’язані з обрядами. Вагоме місце у репертуарі фольклорного ансамблю посідає також й інструментальна музика.

Не типові для фольклору сценічні умови, виконавці намагаються замінити на «фольклорну ситуацію», встановити безпосередній контакт з глядачем, долучити його до пісні, танцю. І саме тому робота в колективі по вивченню фольклорних автентичних традицій проводиться за наступними напрямками:

1.  Збирацько-дослідницька – фольклорні експедиції, які надають можливість ознайомитися не тільки з пісенно-музичним матеріалом, але й з побутом людей, елементами народного одягу, місцевою архітектурою тощо.

2. Обов’язкове переслуховування експедиційного матеріалу, відбір пісень для поповнення репертуару колективу, їх розшифровка.

3.   Робота над манерою виконання – найважча й найважливіша. Вона включає в себе опанування дикцією, артикуляцією, звуковибудовуванням певного регіону; інтонування, унісону, робота над діалектом (говіркою). Слід також наголосити, що ця робота особливо важлива для тих, хто до фольклорного ансамблю навчався в академічних вокальних гуртках, або співав у народному хорі – таким вихованцям оволодіння автентичною співочою манерою дається, в деякій мірі, важче.

Жива практика вивчення фольклору в місцях їхнього побутування – це головна умова, яка застерігає учасників колективу від сліпого копіювання музичного твору. Ансамбль, що освоює фольклор – повинен іти від живого звучання, вчитися у самих носіїв традиції, безпосередньо сприймаючи та спостерігаючи за їхнім співом та грою на музичних інструментах. А також брати участь в процесі виконання пісні, провокуючи народних виконавців на навчання. В такому разі, відмова співати по нотах є усвідомленний нерозривний зв'язок традиційного тембру, строю та мелодики. Для керівника або учасника ансамблю, який на практиці досягнув такої майстерності, це один із важливих етапів входження в традицію.

Питання побутування народного музичного твору на сучасній концертній естраді є на сьогодні одним з найскладніших і найполемічніших питань для фольклористів. Часом фольклористи справедливо вказують на забуття народної традиції, на безпорадність щодо інтерпретації традиційного фольклору, прагненням колективів обмежитись стилізаціями народної пісні. Такі форми відтворення фольклору С. Грица називає „стилізаторськими” і зауважує, що це явище досить поширене в сучасній культурі і становить одну з форм фольклоризму, в якій сценічна, інтерпретаторська орієнтація бере гору над фольклорною творчістю [2]. Дитячий фольклорний колектив повинен йти іншим шляхом: у своїй творчості приділяти основну увагу більш глибокому вивченню основ фольклору, їх практичному освоєнню.

В роботі з дітьми дуже ефективною є роль самого керівника у проведенні гри, навчанню танцю, дії. Тому, на заняттях слід власним прикладом залучати до дії учасників - грати, танцювати, співати, складати вірші. Це піднімає авторитет керівника в очах кожної дитини, викликає довірливе ставлення.

Обов'язковим є обговорення в колективі виступів. В цьому допомагає відеотека. Після перегляду діти самі мають можливість побачити свої помилки, недоліки, успіхи і проаналізувати їх. Дієвим засобом в роботі є фотографії зі свят, інших виступів колективу.

У новостворених фольклорних колективах під час вивчення народних пісень, освоєння манери на початківців чекають великі труднощі. Їх можна подолати тільки за наявності у дітей необхідних технічних навичок виконання, спеціальних знань пісенних традицій, жанрових і стилістичних особливостей фольклору. Це залежить від керівника, від його розуміння мети роботи фольклорного ансамблю. Найчастіше керівник підходить до пропаганди пісенного фольклору через концертно-виконавську діяльність. Велику увагу він приділяє хормейстерській роботі, розвитку вокальних навичок співаків-любителів, сценічному втіленню пісенного фольклору. Але, за обмеженістю співочих можливостей в учасників ансамблю, у першу чергу ними опановуються, як правило, найбільш доступні масовому виконанню народні пісні нескладної, одно-двоголосої фактури і невеликого діапазону. Як ми бачимо, ця частина фольклорних гуртів спрямована на вирішення завдань масового, музично-естетичного виховання. Звичайно, ця категорія колективів має право на існування та підтримку, але вибір і виконання окремих пісеньок не нестимуть нічого, крім ефектного сприйняття. Але колективам, за якими майбутнє, слід іти шляхом науково-дослідним. Не боячись перешкод, не відходячи від своєї мети, керівник колективу в першу чергу повинен бачити у пісенному фольклорі пам’ятки старовини, намагатися власними силами оживити історичну достовірність народної пісні, танцю, звичаю. І звичайно, в таких колективах учасники відчувають жагу до науково-дослідної роботи, до засвоєння та відновлення унікальних, рідкісних народних зразків.

Такі колективи йдуть через глибоке вивчення фольклору. В таких колективах головним є: збирацько-дослідницька робота у певному регіоні.

Учасникам колективу слід брати з побуту не тільки твори фольклору, але й стилістику виконання. Причому, співочі стилі майстрів народної пісні гинуть значно швидше, аніж самі зразки фольклору. Не маючи перед собою зразка ідеального народного співу, виконавці, які навчаються співати, грати, вимушені домислювати, великою мірою за допомогою керівника. Отже, відродження і збереження традиційних форм фольклору може бути результативним лише завдяки глибокому вивченню регіональних пісенних традицій [1].

Під час автентичного виконання завжди помічаєш, як захоплює слухача правдивість інтонування, без всілякої надуманості. Тому вторинним фольклорним колективам необхідно вслухатися у фонограми під час розучування пісні. Це не тільки те, що потрібно, але й необхідно, – опанування досвіду традиції. Це має продовжуватись до того часу, доки виконавці не вживуться в пісню, не будуть думати народнопісенною мовою. Так усвідомлюється необхідність відмови від співу по нотах і виникає усвідомлення неповторної цінності тембру, строю та мелодики усної творчості. Зауважимо, що питання побутування народного музичного твору на сучасній концертній естраді є сьогодні одним з найскладніших і найполемічніших питань для музикантів-фольклористів. Часом фольклористи справедливо вказують на забуття народної традиції, на безпорадність багатьох ансамблів народної пісні щодо інтерпретації традиційного фольклору, прагнення колективів, які працюють у фольклорному русі, обмежиться стилізаціями авторського походження. Все це спотворює картину власне фольклорних, народних традицій і свідчить про прагнення цих колективів копіювати, імітувати фольклор, всупереч вірогідному відтворенню традицій, зверненню до багатого досвіду народу.

Слід усвідомити істину історії народної культури: ми не тільки творимо "себе в мистецтві", але й зберігаємо в недоторканості неоціненні духовні скарби.


Використані джерела

1. Бенч-Шокало О.Г. Автентичний гуртовий спів. Фольклорно-репродуктивний гуртовий спів / Український хоровий спів: Актуалізація звичаєвої традиції: Навч. посіб. – К., 2002. – С. 91-95, 214-230.

2. Грица С.Й. Відродження народнопісенних джерел / Грица Софія. Трансмісія фольклорної традиції: Етномузикологічні розвідки. – Київ-Тернопіль, 2002. – С. 198-205.

3. Новійчук В.І. Народно-професіональні зв’язки та тенденції розвитку фольклорних форм творчості / Українська художня культура: Навч. посібник / За ред. І.Ф. Ляшенка. – К., 1996. – С. 314-331.


Методист

фольклорного жанру

ЧОЦЕВ «Юність Буковини» О.Дирда

Схожі:

Методичні рекомендації керівникам гуртків фольклорного жанру iconМетодичні рекомендації для студентів філологічного факультету спеціалізації "фольклористика" Львів 2012 Друкується за рішенням
Документування фольклорної традиції. Засади організації і проведення польового фольклористичного дослідження, транскрибування й архівування...
Методичні рекомендації керівникам гуртків фольклорного жанру iconПоетика німецького романтичного роману (курс вільного вибору студента)
Тем До проблеми генезису жанру романтичного роману (2 год.) Становлення роману як жанру в німецькій літературі: жанрові різновиди...
Методичні рекомендації керівникам гуртків фольклорного жанру iconМетодичні рекомендації з предмету «Історія української культури»
Методичні рекомендації містять робочу програму з курсу, контрольні питання, рекомендації до семінарських занять, перелік підручників...
Методичні рекомендації керівникам гуртків фольклорного жанру iconС. П. Основи сільськогосподарської екології. Методичні рекомендації
Рідей Н. М., Наумовська О.І., Бережняк Є. М., Паламарчук С. П. Основи сільськогосподарської екології. Методичні рекомендації для...
Методичні рекомендації керівникам гуртків фольклорного жанру iconС. П. Основи сільськогосподарської екології. Методичні рекомендації
Рідей Н. М., Наумовська О.І., Бережняк Є. М., Паламарчук С. П. Основи сільськогосподарської екології. Методичні рекомендації для...
Методичні рекомендації керівникам гуртків фольклорного жанру iconЛ. А. Биченко мотивація персоналу методичні рекомендації
Методичні рекомендації з підготовки до практичних занять І організації самостійної роботи
Методичні рекомендації керівникам гуртків фольклорного жанру iconМетодичні рекомендації І тематика курсових робіт
Методичні рекомендації розглянуто і схвалено на засіданні кафедри обліку і аудиту
Методичні рекомендації керівникам гуртків фольклорного жанру iconМетодичні рекомендації та завдання
Методичні рекомендації розглянуто і схвалено на засіданні кафедри обліку і аудиту
Методичні рекомендації керівникам гуртків фольклорного жанру iconМетодичні рекомендації до курсу дизайн шкільних та офісних інтерєрів для студентів спеціальності
Методичні рекомендації обговорено на засіданні навчально – методичної комісії інженерно – технологічного факультету (протокол №2...
Методичні рекомендації керівникам гуртків фольклорного жанру iconМетодичні рекомендації
Методичні рекомендації та завдання до контрольної роботи "Економічна ефективність капіталовкладень" з курсу "Економіка виробництва"...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи