Викладання баскетболу на уроках фізичної культури у школі icon

Викладання баскетболу на уроках фізичної культури у школі




Скачати 111.2 Kb.
НазваВикладання баскетболу на уроках фізичної культури у школі
Дата28.09.2012
Розмір111.2 Kb.
ТипУрок


Викладання баскетболу на уроках фізичної культури у школі

вчитель фізичної культури ЗОШ № 14 м.Чернівці

Предол Сергій Володимирович


Систематичні заняття фізичними вправами, при постійному дотриманні режиму дня, включаючи виконання домашніх завдань, допомогу батькам, відпочинок, сон, харчування сприятливо впливають на розвиток учнів, зміцнення їхнього здоров'я. Під час виконання фізичних вправ спостерігається вплив на різні частини тіла, системи та органи. Поєднання занять фізичною культурою з навчанням підвищує його ефективність, оскільки фізичні вправи подовжують тривалість продуктивної розумової роботи. Учні, які регулярно займаються фізкультурою, краще ростуть, їх кістки та зв'язки стають міцнішими, у них краще розвинені м'язи, треноване серце, а життєва ємність легень більша, ніж в учнів, які не займаються фізичними вправами.

Я завжди пам’ятаю, що під впливом занять з фізичної культури відбуваються значні зміни в організмі школярів, підвищується їх стійкість до несприятливих факторів навколишнього середовища. Учні краще пристосовуються до сучасних умов життя: менше хворіють, легше переносять тривалі та часті поїздки у громадському транспорті.

Діти, які займаються фізичними вправами, мають нормальну масу тіла, гарну статуру, вони спритні, сильні, гнучкі, витривалі.

Урок – головна форма фізичного виховання школярів. Структура уроків із фізичної культури передбачає загальне педагогічне спрямування і специфічний зміст, який забезпечує вирішення завдань фізичного виховання .

На своїх уроках, незалежно від теми, стараюсь цілеспрямовано застосовувати рухливі рухи і спортивні ігри.

Найважливіший результат гри – це радість і емоційне піднесення. Саме завдяки цій властивості гри з елементами змагання більш ефективно, ніж інші форми фізичного виховання, задовольняють потребу організму рухатися.

Баскетбол – одна з найпопулярніших ігор у нашій країні. Їй притаманні різноманітні рухи: ходьба, біг, зупинки, повороти, стрибки, лівіння, кидки й ведення м’яча – які виконуються під час єдиноборства із суперниками. Такі рухи сприяють поліпшенню обміну речовин, діяльності всіх систем організму, формують координацію.

Впевнений, що баскетбол має не тільки оздоровчо – гігієнічне значення, але й агітаційно - виховне. Заняття баскетболом допомагають формувати наполегливість, сміливість, рішучість, чесність, упевненість у собі, почуття колективізму. Але ефективність виховання залежить насамперед від того наскільки цілеспрямовано в педагогічному процесі здійснюється взаємозв’язок фізичних і моральних емоцій.

Розмаїтість технічних і тактичних дій гри в баскетбол і сама ігрова діяльність дають унікальні можливості для формування життєво важливих навичок та вмінь школярів, усебічного розвитку їхніх фізичних і психічних якостей. Засвоєні рухові дії гри в баскетбол і пов’язані з ними фізичні вправи є ефективними засобами зміцнення здоров’я, а також рекреації. Людина може використовувати їх упродовж усього свого життя під час самостійних занять фізичною культурою.

Заняття баскетболом сприяють розвитку специфічного сприйняття – "відчуття м’яча" , "відчуття часу", " відчуття простору", " відчуття партнера", розвитку уваги, мислення і пам'яті. Саме тому, баскетбол включений в програму фізичної культури середньої школи.

Аналіз навчальних програм з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів свідчить про наявність стійкої тенденції до збільшення ролі баскетболу у фізичному вихованні школярів. Це проявляється не тільки у збільшенні обсягу часу на їхнє вивчення, але й у розширенні вікового діапазону навчання баскетболу.

Навчитись грати в баскетбол не означає лише володіти окремими технічними прийомами. Необхідно, щоб усі члени обох команд мали належний рівень фізичної та технічної підготовки, володіли навичками групової та командної взаємодії.

Це зобов'язує мене забезпечити відповідну підготовку всіх учнів до гри в баскетбол. Адже, баскетбол – командна спортивна гра, де виграє чи програє вся команда, тому як би добре не грав окремий гравець, коли команда програла, то програв і він. І навпаки, як би погано учень не грав, коли команда виграла, то виграв і він.

Досвід мені підказує, що учні з інтересом ставляться до вивчення прийомів будь-якої гри лише за умови перспективи їх використання в ігрових ситуаціях. Тому я враховую сприятливий вік дітей для засвоєння прийомів баскетболу і поступово вивчаю їх з учнями, забезпечую їм можливість участі у двосторонніх іграх.

Я вивчив умови реалізації навчальної програми з розділу " Баскетбол" в практиці роботи нашої школи і зробив такі висновки:

  1. Доцільно серед спортивних ігор надавати перевагу вивченню навчального матеріалу з баскетболу;

  2. Вважаю необхідним вивчення матеріалу з баскетболу з 2-го класу;

  3. Кількості годин, запропонованих навчальною програмою, не вистачає для успішного засвоєння матеріалу з баскетболу;

  4. За запропонованими навчальною програмою тестами не можна оцінити рівень володіння учнями матеріалу з баскетболу.

  5. Не має однозначної відповіді у визначенні сприятливого віку для початку навчання баскетболу;

  6. Необхідно розробити технологію навчання гри в баскетбол.

Враховуючи викладене в майбутньому планую розробити систему тестів для оцінки володіння учнями матеріалу з баскетболу, експериментально визначити вік для початку навчання гри в баскетбол, розробити технологію концентрованого навчання гри в баскетбол, перевірити її ефективність та доцільність.

Сучасний баскетбол перебуває на стадії бурхливого творчого підйому, спрямованого на активізацію дій як у нападі, так і в захисті.

Техніка гри в баскетбол дуже різна. Найважливішим технічним прийомом є кидки. Від точності кидка залежить успіх гри. Кидок м'яча в кошик школярі починають вивчати в 4 – 5 класах. Знання рівня вишколу й динаміки становлення техніки кидка дасть змогу мені підібрати й використовувати на уроці саме ті засоби, що забезпечують навчання учнів на найвищому рівні.

Вивчення рівня техніки виконання кидків на уроках фізичної культури, закладених у комплексну програму для середньої школи і коректування пробного процесу на основі виявлення й виправлення помилок, підвищують ефективність процесу навчання кидкам у баскетболі. Усе це сформувало моє педагогічне мислення про доцільність використання засобів початкового навчання техніки кидка однією рукою від плеча.

Фізична підготовка є основою будь – якого виду спорту – своєрідним фундаментом, базою, на яку спирається техніка й майстерність.

У баскетболі без правильної й гарної фізичної підготовки неможливо досягти високих результатів. Учень має володіти багатьма якостями, як спринтерськими, так і стаєрськими, мати гарний стрибок і координацію, мати добре розвинені м'язи, бути спритним, гнучким і витривалим. Для розвитку всіх цих якостей слід виконувати комплекс різних програм і вправ загальної фізичної підготовки.

вправи пересування у нападі та захисті

  1. У колоні по одному учні рухаються навколо майданчика. Відстань між ними 3м. Ривок вздовж бокової лінії – зупинка у кінці майданчика – повільне пересування спиню вперед у захисній стійці. Завдання повторюється уздовж протилежної бокової лінії.

  2. Учні почергово пробігають між партнерами, які стоять на відстані 2 м один від одного, імітують перед ним рух в один біг, а обходять їх з іншого.

  3. Те саме, але фінт робиться перед учнями, які рухаються у колоні.

вправи для ведення м'яча із зміною висоти відскоку і швидкості

  1. Учні розміщуються за лицевою лінією. Направляючий починає ведення правою рукою вздовж лінії області штрафного кидка, центральний круг обводить лівою рукою, правою рукою обводить протилежну область штрафного кидка. Не зупиняючись, він продовжує ведення в іншу сторону. Зробивши те саме, він передає м'яч наступному партнерові.

  2. Атакуючи гравець веде м'яч у бік захисника, використовуючи зміну висоти відскоку та швидкості, намагаючись обіграти захисника і пройти до кошика.

вправи для кидків м'яча в кошик

  1. Учні розподілились в парах. Один гравець стає спиною до щита. Гравець з м'ячем робить передачу партнерові, який після ловіння повертається на 180о (стає обличчям до щита) і виконує кидок у стрибку.

  2. Те саме, але гравець без м'яча вибігає для отримання передачі і після цього робить поворот з наступним кидком у стрибку.

орієнтовні вправи домашніх завдань для учнів 10 класу

  1. Біг на місці з максимальною частотою кроків та наступним ривком, зупинкою і поворотом.

  2. Звичайний біг 5-6м, потім ривок 20-25м. Після 4-5 спроб відпочинок 25-30 сек. і знову повторити комплекс.

  3. Пересування обличчям вперед, спиною, боком приставними кроками.

  4. Багаторазові стрибки зі скакалкою.

  5. Згинання і розгинання рук в упорі лежачи.

  6. Вправи з гантелями та еспандерами.

  7. Ведення м'яча на місці, чергуючи високий відскік з низьким. Вправу виконують поперемінно правою і лівою руками.


^ Вимоги до сучасних кидків і методика початкового навчання

Кінцевою метою пересування гравця по площадці з м'ячем і без м'яча є кидки в кошик. Розуміння цього положення тренером і гравцями підвищує мотиваційний рівень при виконанні вправ, спрямованих на удосконалювання цих допоміжних ігрових навичок. Гравець не може стати снайпером, не удосконалюючи постійно свої здібності в ривках, зупинках і поворотах, швидкій зміні напрямку при веденні, лові і передачах м'яча.

Це твердження стає особливо важливим у зв'язку з постійним підвищенням активності захисних дій баскетболістів (Яхонтів Е.Р., 1987).

У зв'язку з підвищенням активності захисних дій баскетболістів, підвищуються і вимоги до виконання кидків.

У книзі "Баскетбол: концепції й аналіз" (Коузи Б., Пауер Ф., 1075) виділяються два основних принципи виконання кидків. Для зручності розділили на двох груп:

а) психічні

б) фізичні

1. Психічні принципи: зібраність, уміння розслаблюватися, упевненість.

2. Фізичні принципи. Виконання кидка по меті включає наступні фактори:

а) утримання рівноваги тіла, що дозволяє виконувати координаційні зусилля ногами, тулубом і руками;

б) створення зусилля;

в) розрахунок атаки таким чином, що кожен рух у своєму розвитку відбувається в потрібний момент і правильної послідовності;

г) використання кінчиків пальців для досягнення бажаної траєкторії;

д) ефективний супровід;

Точність кидка в кошик у першу чергу визначається раціональною технікою, стабільністю руху і керованістю ними, правильним чергуванням напруги і розслаблення м'язів, силою і рухливістю кистей рук, їхнім заключним зусиллям, а також оптимальною траєкторією політ і обертання м'яча (Портнов Ю.М., 1987).

Траєкторія м'яча вибирається від дистанції, росту гравця, висоти його й активності протидії високорослого захисника. При кидках із середніх і далеких дистанціях найкраще вибирати оптимальну траєкторію польоту м'яча, при якій висока крапка над рівнем кільця приблизно 1,4 – 2 метри. Коузі Б., Пауер Ф.,(1975) вважають, що найбільш прийнятним кутом випуску м'яча при кидку рівним 58 градусів до горизонталі. При цьому куті випуску гравці домагаються найбільшої результативності.

М'яч звичайно кидають зі зворотним обертанням, що дозволяє удержати його на заданій траєкторії і домогтися більш м'якого відскоку у випадку невдалого кидка. Крім того, зворотне обертання сповільнює швидкість польоту м'яча, при зустрічі з кільцем збільшуються шанси на те, що він проскочить у кошик, а не відскочить назовні (Шерстюк А.А., 1991).

З погляду динаміки, усі кидки краще виконувати з відскоком від щита. Спостереження показують, що більшість кидків неточні через недоліт м'яча до кошика (Хмелик Ф., 1985). Незалежно від того, цілиться гравець у передню чи задню частину чи обручити в щит, він зосереджує увагу на обраної крапки мішені, під час і після кидка.

При кидку всі рухи повинні бути плавними і ритмічними. Супровід м'яча природне продовження кидка, у той час як погляд гравця усе ще спрямований на мету. Природний супровід кроку гарантує проходження його по заздалегідь наміченій траєкторії. М'яч контролюється кінчиками пальців, а не долонею. Пальці завдяки чуттєвим нервовим закінченням допомагають гравцю контролювати м'яч і “відчувати його контроль” (Лидберг Ф., 1971).

Основні вимоги при кидку наступні:

1) виконуй кидок швидко,

2) у вихідному положенні утримуй м'яч близько до тулуба,

3) якщо кидаєш однієї, то направ лікоть кидаючої руку на кошик,

4) випускай м'яч через вказівний палець,

5) супроводжуй кидок рукою і кистю,

6) постійно утримуй погляд на меті,

7) цілком зосереджуйся на кидок,

8) стеж за м'якістю і невимушеністю кидка,

9) для збереження рівноваги утримуй плечі паралельно ( Яхонтів Е.Р., Генкін В.А.,1978)

Техніка виконання кидка однією рукою від плеча з місця. Використовується кидок із середніх і далеких позицій. Кидок виконується з найменшими коливаннями тулуба по вертикалі. Уперед на півкроку виставляється однойменна з рукою, що кидає, нога. М'яч виноситься з основної позиції в положенні перед обличчям. Рука, що виконує помітний контролює м'яч позаду. Пальці широко розставлені і поправлені нагору, тильна сторона кисті звернена до обличчя, ліва рука підтримує м'яч знизу й убирається від м'яча перед його випуском із правої руки. Погляд спрямований на мету. (Лінберг Ф.,1971, Поянцева Н.В.,1990).

При випусканні м'яча гравець послідовно розгинає ланки тіла: коліно, стегно, плече, лікоть, кисть розігнута до моменту повного випрямлення всіх ланок, після чого вона виконує рух, що захльостує, і злегка розвертається назовні, м'яч повинний піти з кінчиків пальців. Після випуску м'яча гравець послідовно розгинає кисть, опускає лікоть і плече вниз. (Мірошнікова Р.В., Потапова Н.М., Кудряшов В.А., 1984).

Оскільки технічні закономірності роботи ланок руки, що кидає, однакові для усіх видів кидку однією рукою, молоді гравці повинні починати із самих легких. Кидок з місця на один рахунок, з ліктем, піднятим на одну чверть, найлегший для виконання. Невисоке положення ліктя при цьому кидку і виконання кидкового руху разом з легким підскіком полегшують координацію рухів (Федосєєв В.В.,1995).

Загальні помилки при кидках у кошик.

1. Невміння зосередити увагу на цілі.

2. Занадто сильне обертання м'яча.

3. Погана рівноваги тіла.

4. Поспішність при виконанні кидка.

5. Розведення ліктів при виконанні кидка.

6. Відсутність супроводу м'яча.

7. Кидки з занадто низькою чи занадто високою траєкторією.

8. Тримання м'яча на долоні під час кидка (Матрунін В.П.,1990).

Проаналізувавши багато літературних джерел я прийшов до висновку, гравець повинен:

- Знати, коли і як кидати м'яч по кошику, коли варто зробити кидок, а коли краще передати м'яч партнеру, що знаходиться в більш зручній позиції для кидка.

- Уміти розслаблюватися при кидку, удосконалювати це уміння.

- Бути упевненим у своїх силах, Виховати в собі почуття здатності реалізувати кожен кидок.

- Зосереджувати увага на меті. При кидках із близької дистанції рекомендується цілитися в щит.

- Бути в рівновазі і зберегти основну стійку.

- Супроводжувати кожен кидок і негайно займати вихідне положення для добивання м'яча чи швидкого повернення в захист.

- Контролювати обертання м'яча. Додавати м'ячу мінімум обертання, і тільки тоді, коли це необхідно. Щоб додати м'ячу невелике зворотне обертання, потрібно виконати м'який і плавний рух кистю.

- Швидко виконувати кидок і визначати напрямок кидка.

Проаналізувавши, загальноосвітню програму для учнів середньої загальноосвітньої школи (I-XI класи) випливає, що початкова середня освіта містить у собі два розділи: теоретико-методичні основи фізичної культури і базові засоби рухової діяльності.

Неповна середня фізкультурна освіта містить у собі два самостійних програмних розділи: теоретико-методичні основи фізичної культури і базові основи обраного виду спортивної спеціалізації. Другий розділ програми представлений двома блоками, перший представлений базовими засобами рухової діяльності (гімнастика, легка атлетика і спортивні ігри); другий структурний блок представлений обраними видами спортивної спеціалізації, програмою рекомендуються поряд з іншими видами спорту, баскетбол. У залежності від кліматичних умов, матеріально-технічної оснащеності школи, рівня професійної підготовки вчителя, рада школи обирає той чи інший найбільш відповідному укладу школи вид спеціалізації.

Повна середня освіта фізкультури містить у собі 2 розділи: базові основи самостійної рухової діяльності, оволодіння якими здійснюється на обов'язкових учбово-методичних заняттях, і базові основи обраного виду спортивної спеціалізації, що освоюються школярами на факультативних учбово-методичних заняттях.

Висновки

З вищенаведеного хочеться зробити наступні висновки: по-перше, баскетбол залишається однієї з найкращих ігор у закритих приміщеннях для розвитку майже усіх фізичних якостей та кондицій учнів: витривалості, міцності, швидкості, гнучкості, прицільності, швидкості мислення тощо. По-друге, більшість шкіл в Україні мають достатню матеріально-технічну базу для проведення гри в баскетбол як в закритому приміщенні, так і на відкритих майданчиках


Схожі:

Викладання баскетболу на уроках фізичної культури у школі iconМетодика викладання світової літератури у вищій школі змістовий модуль І. Методологічні основи викладання світової літератури. Елементи дидактики вищої школи в методичному дискурсі. Тема Методологічні основи викладання світової літератури
Сучасні методологічні аспекти викладання світової літератури у вищій школі. Принципи методики викладання світової літератури у вищій...
Викладання баскетболу на уроках фізичної культури у школі iconМетодика викладання світової літератури у середній школі змістовий модуль І. Методологічні основи викладання світової літератури. Елементи дидактики середньої школи в методичному дискурсі. Тема Методологічні основи викладання світової літератури
Сучасні методологічні аспекти викладання світової літератури у середній школі. Принципи методики викладання світової літератури у...
Викладання баскетболу на уроках фізичної культури у школі iconІнститут фізичної культури та здоров’я
Альошина Алла Іванівна координатор ects від інституту фізичної культури та здоров’я, кандидат наук з фізичного виховання І спорту,...
Викладання баскетболу на уроках фізичної культури у школі iconЛюдмила Тимчишина
Розвиток рухових здібностей в учнів початкових класів на уроках фізичної культури засобами ігор
Викладання баскетболу на уроках фізичної культури у школі iconЧернівецький національний університет
Спецкурс з проблем викладання географії у школі (Новітні технології на уроках географії)”
Викладання баскетболу на уроках фізичної культури у школі iconПлан-конспект уроку з фізичної культури для учнів 6 класу. Модуль: баскетбол
...
Викладання баскетболу на уроках фізичної культури у школі iconШкільний курс інформатики з методикою викладання в початковій школі
Мета викладання інформатики в початковій школі. Аналіз програм з оіот: зміст навчання, вимоги до знань І вмінь, зміст практичних...
Викладання баскетболу на уроках фізичної культури у школі iconМ. П. Директор навчального закладу (підпис) (П.І. Б.)
Рекомендації і побажання студента-практиканта з питань покращення організації та проведення педагогічної практики з фізичної культури...
Викладання баскетболу на уроках фізичної культури у школі iconЛьвівський державний університет фізичної культури іваночко оксана юріївна
Роботу виконано у Львівському державному університеті фізичної культури Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту
Викладання баскетболу на уроках фізичної культури у школі iconПитання для самостійної роботи з дисципліни «спортивні ігри з методикою викладання»
Предмет І завдання курсу спортивних ігор на факультетах фізичної культури педагогічних вузів
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи