Тема: образи драми-феєрії «Лісова пісня». Утвердження духовно-естетичної сутності людини, її творчих можливостей. Мета icon

Тема: образи драми-феєрії «Лісова пісня». Утвердження духовно-естетичної сутності людини, її творчих можливостей. Мета




Скачати 150.27 Kb.
НазваТема: образи драми-феєрії «Лісова пісня». Утвердження духовно-естетичної сутності людини, її творчих можливостей. Мета
Дата28.09.2012
Розмір150.27 Kb.
ТипУрок
джерело







Плаксива Тетяна Валентинівна

Вчитель української мови та літератури.

Працює в школі з 2002 року.

Закінчила ЧНУ в 2002 році, освіта вища.

Стаж роботи 8 роки.

Кваліфікаційна категорія «Спеціаліст ІІ категорії».

Працює над проблемою «Поєднання урочної та позакласної роботи з літератури, виховання у дітей стійкого інтересу до читання книг»


Урок – вистава

10 клас

^ Тема: образи драми-феєрії «Лісова пісня». Утвердження духовно-естетичної сутності людини, її творчих можливостей.

Мета: розширити й закріпити поняття про художній образ; учити аналізувати образи;удосконалювати навички роботи в групах; навчитися повному перевтіленню у художній образ; розвивати зв’язне мовлення, логічне й образне мислення; виховувати почуття прекрасного, прагнення до творчої самореалізації особистості.

^ Тип уроку: урок-вистава

Обладнання: текст твору, декорації до вистави, ілюстрації до драми-феєрії «Лісова пісня», костюми до вистави.

Епіграф:

Чи тільки терни на шляху знайду,

Чи стріну, може, де і квіт барвистий?

Чи до мети я певної дійду,

Чи без пори скінчу свій шлях тернистий,

Бажаю так скінчити я свій шлях,

Як починала: з співом на устах!

Леся Українка


Хід уроку

І Організаційний момент.

Доброго дня, шановні гості, любі діти, присутні, рада вітати вас на нетрадиційному уроці – виставі

ІІ Мотивація навчальної діяльності: Повідомлення теми й мети уроку.





Вчитель: Лесю Українку – славетну й улюблену письменницю нашого народу, феноменальну жінку в світовій культурі – можна схарактеризувати її ж поетичним образом «Світло нагірне» в своїй «Лісовій пісні» склала нечувана сили й краси «Гімн вільній людині». Для того, щоб донести до читача свій замисл, вона створила систему образів, у які вклала свої думки, поривання. Саме через образи, їх вчинки, сову проявляється неповторна індивідуальність митця. І для того, щоб дати повний психологічний аналіз духовного світу героя, його характеру, відчути боротьбу в його душі між світлими, чистими пориваннями з обуденщиною, потрібно повністю перевтілитись, увійти в образ, відчути боротьбу і взаємодію добра і зла, прекрасного і потворного. Отже, на минулому уроці ви отримали випереджаючі завдання: перша група учнів повинна творчо само реалізуватися у виставі «Лісова пісня», друга група підготувала характеристики героїв твору, та ілюстрацій для підтвердження своїх слів. Прошу першу групу за лаштунки для виконання свого завдання.

ІІІ Вистава.

(Звучить спів лісових птиць).

Вчитель: Старезний, густий, предковічний ліс на Волині. Посеред ліса простора галява з плакучою березою і з великим престарим дубом …

Місцина вся дика таємнича, але не понура, - повна ніжної задумливої поліської краси. Провесна. По узліссі і на галяві зеленіє перший ряст і цвітуть проліски та сон-трава. Дерева ще безлисті, але вкриті бростю, що от-от має розкритись.

1. І дія

(Звучить голос сопілки)

Мавка Ох, як я довго спала!


^ Лісовик Довго, дочко! Вже й сон-трава

перецвітати стала.


Мавка А хто мене збудив?


Лісовик Либонь, весна.


Мавка Весна ще так ніколи не співала,

як отепер. Чи то мені так снилось?

(Звучить голос сопілки)

Ні … Стій … Ба! Чуєш? То весна співає?

(Лукаш виходить з сопілкою, грає).

^ Лісовик Та ні, то хлопець на сопілці грає.


Мавка Який? Невже се «Той що греблі рве»?

От я не сподівалася від нього!


Лісовик Ні людський хлопець, дядька Лева небіж,

Лукаш на ймення.


^ Мавка Я його не знаю.


Лісовик Бо він уперше тута. Він здалека не з сих лісів.


Мавка Хотіла б я побачити його.


Лісовик То нащо він тобі?


Мавка Він, певне, гарний?


^ Лісовик Не задивляйся ти на хлопців людських…

Обминай їх доню: раз тільки ступиш –

і пропала воля!


Мавка (Сміється до залу).

Ну, як-таки, щоб воля – та пропала,

се так колись і вітер пропаде!

(Виходить Лукаш із сопілкою. Лісовик і Мавка ховаються. Лукаш хоче надрізати ножем березу. Мавка кидається і хапає його за руку).

^ Мавка (Вибігає) Не руш! Не руш! Не ріж! Не убивай!


Лукаш Та що ти, дівчино? Чи я розбійник?

Я тільки хтів собі вточити соку.


Мавка Не точи! Се кров її:

не пий же крові з сестроньки моєї!


Лукаш Березу ти сестрою називаєш?

Хто ж ти така?


^ Мавка Я – Мавка лісова.


Лукаш (Уважно придивляється) а, от ти хто! Я від старих людей про

Мавок чув не раз, але ще зроду не бачив сам.


Мавка А бачити хотів?


Лукаш Чому ж би ні? Що ж, - ти зовсім така,

як дівчина, ба ні хутчім як панна,

бо й руки білі і сама тоненька,

і якось так убрана не по – наськи.

А чом же в тебе очі не зелені?

(Придивляється)

Та ні, тепер зелені…а були, як небо сині…

О! тепер вже сиві… Ні, здається чорні…

Ти така дивна!


^ Мавка Чи гарна ж я тобі?


Лукаш Хіба я знаю?

А ти давно живеш на світі?


Мавка Ніколи я не думала проте…

(Задумується)

Мені здається, що жила я завжди…


Лукаш Як ти говориш… Чи тобі так добре?


Мавка Твоя сопілка має кращу мову

заграй мені, а я поколишуся

(Лукаш грає соло, прихилившись до дуба, і не зводить очей з Мавки. Звучить голос сопілки Мавка говорить до залу. )


Мавка Як солодко грає,

як глибоко крає,

розпинає білі, груди серденько виймає!

(Звучить голос лісових птахів)

А ти зо мною хочеш бути?

(Лукаш киває)

Бачиш, і ти, немов той ясен, розмовляєш.


^ Лукаш Та треба по-тутешньому навчитись,

бо маю ж тута літувати.


Мавка Справді?


Лукаш Ми взавтра й будувати почнемо хижку

, дядько Лев казали,

що тут мені дають ґрунтець і хату,

бо восени хотять мене женити…


^ Мавка (з тривогою)

З ким?

(Раптом чутно голосне гукання дядька Лева )


Д.Лев Гов, Лукашу, гов!

Го-го-го-го! А де ти?


Лукаш Ось я йду!


Д.Лев А йди хутчій!


Лукаш Ото ще нетерплячка?

(Відгукується)

Та йду вже йду.

(Подається йти).


^ Мавка А вернешся?


Лукаш Не знаю.

(Лукаш іде. Мавка схиляється біля верби, потім під звуки сопілки виходить. Звучить спів лісових птахів. )


ІІ дія

Мавка одягнута в українську форму. Вона замахує серпом і нахиляється до жита. З жита раптом виринає Русалка Польова.


Р.П.(з благанням кидається до Мавки)

Сестрице, похануй!

Кпаси моєї не руйнуй!


^ Мавка Я мушу.


Р.П. Уже ж мене пошарпано,

всі квітоньки загарбано,

всі квітоньки-зірниченьки!

Мак мій жаром червонів,

а тепер він почорнів…


Мавка Сестрице мушу я! Твоя краса

на той рік ще буйніше запишає

а в мене щастя, як тепер зав’яне,

то вже не встане!


^ Р.П. Ой горенько! Косо моя!

Косо моя золотая!


Мавка Даремно ти благаєш так мене,

не я, то інший хто її зожне.

(Наближається мати, а за нею повновида молодиця )


^ Килина Добридень, дівонько!

Чи добре жнеться?


Мати (Сплескує руками)

Ой лишенько! Іще не починала!

Що ж ти робила?

Нездарисько! Нехтолище! Ледащо!


^ Мавка (глухо) Я руку врізала…


Килина А дай сюди серпа-нехай-но я.


Мавка Давай серпа, як кажуть!

(Вириває серпа Мавці з рук і дає Килині, та кидається жати)


^ Килина Якби хто перевесла крутив,

то я б удух сю нивку вижала.


Мати (гукає) А йди, Лукашу!

Поможеш тут в’язати молодиці.


Лукаш Магайбі! Яка ти бистра!

Ось ліпше не займай, бо поборю.


Килина Ану ж, ану! Ще хто кого-побачим.

(Вони «міряють силу», упершись долонями в долоні. Килина підбиває його ногою, він падає )


ІІІ дія

Килина Я відаю, кого ти дожидаєш,

та тільки ба! –шкода того ждання!

Якщо й було, то вже в стовпець пішло…


^ Лукаш Що ти говориш?


Килина Те, що чуєш.


Мати Сину!...

Ой синоньку! О, що ж набілилась

з отею відьмою!


Лукаш З якою?


Мати З тею ж!


Лукаш І та вже відьма? Ба то вже

судилось відьомською свекрухою вам

бути. Та хто ж вам винен?

Ви ж її хотіли.


^ Мати Якби ж я знала, що вона така

нехлюя, не кукібниця!...


Килина Ой горе!

Хто б говорив! Уже таких відьом

таких нехлюй, як ти, світ не видав!


(Хлопчик вибігає з сопілкою)


^ Лукаш А дай сюди сопілочку.

Хороша. З верби зробив?


Хлопчик А що ж он з неї-о (показує на вербу, що сталася з Мавки)

(Лукаш грає на сопілці)


^ Голос Мавки «Як солодко грає,

як глибоко грає,

розтинає мені груди,

серденько виймає»


Лукаш Ой! Що це за сопілка? Чари! Чари!

Кажи чаклунко, що то за верба?


Килина Та відчепися, відки маю знати?

Зрубай її, як хочеш…


Лукаш Ні, руки не здіймаються, не можу…

Чогось за серце стисло…

(Килина вихоплює сокиру і замахується на вербну. )


^ Мати і Килина Горить! Горить! Рятуйте!

Ой, пожежа!

(Бігають, метушаться)


Килина Лукашуню, ходімо на село!


Лукаш Я не піду.

(Звучить голос сопілки)


^ Постать Мавки Заграй, заграй, дай голос мому серцю! Воно одно лишилося від мене.


Лукаш Се ти?... Ти упирицею прийшла,

щоб з мене пити кров? Спивай, спивай!

Живи моєю кров’ю! Так і треба,

бо я тебе занапастив.


^ Мавка Ні, милий,

ти душу дав мені, як гострий ніж

дає вербовій тихій гілці голос.


Лукаш Я душу дав тобі? А тіло збавив!

Бо що ж тепера з тебе? Тінь! Мара!

(З тугою дивиться на неї)

Мавка О, не журися за тіло!

Ясним вогнем засвітилось воно,

чистим, палючим, як добре вино,

вільними іскрами вгору злетіло.

Легкий, пухлий попілець

ляже вернувшись в рідну землицю,

вкупі з водою там зростить вербицю,-

стане початком тоді мій кінець.

Будуть приходити люди,

Вбогі й багаті, веселі й сумні,

Радощі й тугу нестимуть мені,

Їм промовляти душа моя буде.

Я обізвуся до них

Шелестом тихим вербової гілки,

Голосом ніжним тонкої сопілки,

Смутними росами з вітів моїх.

Я їм тоді проспіваю

все, що колись ти для мене співав,

ще як напровесні тут вигравав,

мрії збираючи в гаю…

Грай же, коханий, благаю!

(Звучить сумна мелодія. Лукаш кидається до Мавки. Вона зникає. Лукаш залишається сам, сумний, понурений)

Вчитель Напевно всі звернули увагу на ілюстрації. Ці чудові ілюстрації намалювала Катерина Максимкіна. Катерина прокоментуй.


Учень Прочитавши цей чудовий твір, а також готуючись до вистави, я перенесла своє розуміння, своє бачення образів Мавки і Лукаша у своїй ілюстрації. Намагалась передати доброту, легкість, піднесеність Мавки, чистоту помислів Лукаша.

ІV Оцінювання І групи

(Діти стоять вряд на сцені)

…вдалося повністю перевтілитись у художній образ, повної творчої самореалізації досягли також. Отже вони отримують 12 Б. Учні першої групи займіть свої місця у залі.


^ V Теорія літератури

Вчитель Для того, щоб перейти до наступного завдання пригадаймо нові терміни із словникової роботи на минулому уроці.

1 Що таке художній образ?


Учень Художній образ-це складна мистецька форма відображення дійсності. У ньому поєднується: дійсність з неповторною індивідуальністю художника; загальне з індивідуальним; емоційне з раціональним; правда з вимислом. Художньому образу властива умовність.

Образи-це конкретно-чуттєве художнє змалювання людської особи, предмета, явища природи.

^ 2 Які засоби творення образів ви знаєте?


Учень а) Зображення вчинків, дії образів-персонажів;

б) Портретне зображення;

в) Мова персонажів;

г) Пряма авторська характеристика;

д) Виділення провідної риси характеру;

е) Перебільшення

^ VІ Робота в групах


Вчитель Творчий геній поетеси виявив світові українську Волинь у двоєдиності світу реального і світу природи, світу звичайних людей і світу фантастичних істот. Ще в дитинстві, потай від усіх, в місячну ніч, маленька Леся бігала в ліс, і там ждала, щоб привиділася Мавка. У листі до матері Леся зізнавалася: «Зчарував мене цей образ на весь вік». Отже, дайте характеристику фольклорно-міфологічному образу Мавки.


Учень Готуючись дати характеристику образу Мавки виникла ідея створити цитатну таблицю. Центральним образом «Лісової пісні» є образ Мавки. У «Лісовій пісні»- символ високої людської мрії, символ торжества правди над кривдою, уособлення духовності й краси. Мавка-істота міфологічна, створена народною фантазією. Портрет Мавки зображений із дотриманням фольклорних традицій: «ясно-зелена одіжа», «розпущені чорні з зеленим полиском коси», вона «як дівчина…ба ні, хутчій як панна, бо й руки білі, і сама тоненька». Підкреслює міфічність образу мінливість кольору її очей: «…зелені а були, як небо, сині…О! Тепер вже сиві»- говорить Лукаш.


Учень Образ Мавки романтичний. Героїня «Лісової пісні» хотіла жити в земному світі, але це приносило їй страшні муки. Легкість, радість, піднесеність, воля змінилися обов’язками, неприязню і зневагою. Незлічені забобони, поганий настрій, злість, невдоволення, так живуть люди. Ніяких високих почуттів, емоцій. Однак вона так і не навчилась розуміти мову буднів, в яких панують корисливість, лицемірство. До самого кінця Мавка залишається ідеально чистою, щирою і незрадливою.


Учень Благородство лісової дівчини виявляється у багатьох вчинках: вона ранить руку серпом, аби ціною її крові Русалка польова пожила бодай ще день; заступає злидням дорогу до Килининої хати; вертає Лукашеві людську подобу. За українською народною міфологією, мавки не мають душі, але Мавка Лесі Українки отримала її в стражданнях. Внутрішня краса лісового духу стала красою справжньої дівчини. Кохання зробило її людиною. В останньому монолозі мавки образом вогню утверджується безсмертя душі: «О, не журися за тіло! Ясним вогнем засвітилось воно, чистим, палючим, як добре вино, вільними іскрами вгору злетіло…». Згоріло Мавчине тіло, але любов Лукаша подарувала їй невмирущу душу.


Учень Живучи в Лукашеві сім’ї, Мавка спіткалася із грубістю, черствістю, егоїзмом. І вона добротою, ніжністю хоче захистити чисте кохання від цих проявів зла, захистити «цвіт душі» свого коханого, своє і його щастя. І цій боротьбі ніжна Мавка виявляє стриманість, терплячість – на грубощі Лукашевої матері відповідає лагідно й покірно. І хоч зневіряється на якусь мить і йде в обійми забуття, та знову воскресає для боротьби за щастя, за кохання, за добро, за красу людської душі й торжество правди. Правда, краса, благородство перемагають над усім лукавим, потворним, антигуманним.


Вчитель Духовна краса людини – здатність любити. Що є у світі невмирущим і вічним? Кохання. Зустріч Мавки із Лукашем дала їй людське кохання. То хто ж цей хлопець в кого закохується Мавка. Дайте портретну характеристику подільському хлопцеві Лукашу.


Учень Із Лукашем ми зустрічаємось напровесні на галяві волинського лісу. Це – «дуже молодий хлопець, гарний чорнобривий, стрункий, в очах ще є щось дитяче; убраний в полотняну одежу сорочка випущена, мережана біллю, з виложистим коміром, підперезана червоним поясом, коло коміра і на чохлах червоні застіжки, свити він не має; на голові бриль; на поясі ножик і ківшик з лика на мотузку.» У цьому портреті вбачається щирість дитяча допитливість, чистота помислів юнака. З одного боку, він добрий, слухняний син і племінник, типовий поліський хлопець, а з іншого – наділений від природи поетичною натурою, Мавка відразу побачила красу його душі.


^ Вчитель Що відбувається з духовним світом героя?


Учень Відбувається зустріч із Мавкою, кохання до неї окрилило Лукаша. Він захоплюється красою Мавки, з подивом спостерігає, зачаровано слухаючи її розповідь. Але лицемірство, корисливість, що панують у взаєминах людей, уже проникли і в душу Лукаша. Коли мати постійно дорікає своєму синові і грою на сопілці, і ніжними взаєминами з Мавкою, Лукаш намагається захистити й себе, і Мавку. Але й він скоро «захворів», заразившись пороками невільницького життя.


Учень розрив з Мавкою й одруження з лицемірною, ледачою, духовно убогою Килиною стало торжеством несправедливості. Лукаш безжалісно потоптав своє кохання – й опинився на пожарищі свого життя. Але в останній Леся українка показує торжество краси в душі Лукаша. Звернений до власної долі монолог Лукаша перейнятий скорботою, вірою в високе призначення людини, силу людського хисту, розуму, волі. В образах Мавки і Лукаша, звучить осуд суспільних порядків, за яких гинуть найкращі якості людської вдачі.


^ Вчитель як письменниця розкриває в образах матері, Лукаша й Килини духовне зубожіння, дисгармонію з природою?


Учень Мати Лукаша вдова, бажаючи своєму синові щастя, стала рабинею загальноприйнятої, породженої суспільством думки про власність як про єдине щастя. Вона не вміє тішитися красою природи, не розуміє синового дару і не потребує його сопілкових мелодій(«все грай та грай, а ти, робото, стій!»). Стара і спрацьована вона чекає родинних змін на краще. Її цікавить тільки нажива!


Учень Це ж біда спіткала й Килину. Залишившись вдовою з двома дітьми, вона піклувалася перш за все про те, як їх нагодувати, одягнути. І в полоні хоч за якими – небудь матеріальними статками, за найнеобхіднішим для існування своїх дітей вона також розгубила свої духовні скарби, а може, навіть не змогла їх і придбати за тією безперервною турботою про хліб насущний.


^ Вчитель Які стосунки у наших героїв з природою?


Учень Для Мавки в лісі снує безліч табу, зокрема заборона нищити живі рослини. І навіть коли вона намагається порушити заборону, прагнучи догодити матері і врятувати своє кохання, перемагає споконвічна істина – не руш живе, не вбивай! Тому Мавка врізає собі руку.


Вчитель як ставиться до природи Лукаш?


Учень Завдяки Мавці Лукаш починає розуміти, що в лісі нічого мертвого немає. Хоча б пригадати, як він зумів збагнути почуття ясена до дикої рожі. Лукаш розуміє, якою безборонною може бути природа, аж тоді, коли Лісовик перетворює його на вовкулаку.


^ Вчитель А для матері Лукаша й Килини чим є природа?


Учень Для матері Лукаша й Килини природа є засобом споживацтва, задоволення власних потреб. У результаті ми бачимо, коли вони облаштовують свій побут, то нищать гармонію, красу навколо себе.

ІV Висновок

Вчитель Звернемося до епіграфа уроку й визначимо ключові фрази в ньому.


Учень Мені здається, що рядки епіграфа ніби розповідають про життя Мавки від самого початку і до самої загибелі. Вони нагадують про пережите. Але Мавка як і Леся Українка, залишається незалежною. І про це стверджують останні рядки епіграфа.


Учень Отже, твір, в якому лірика, епос і драма зливаються у благородний сплав, де гармонійно поєднались реальність, міф і казка, простота й вишуканість стилю і глибина думки, вершинний твір Л.Українки реалізував її давнє поетичне пророцтво. «Бажаю так скінчити я свій шлях, як починала: з співом на устах!»

Домашнє завдання

Я впевнена, що цей твір викликав у кожного особисте ставлення до порушених проблем. На основі опрацьованого матеріалу написати твір на тему: «Невмирущість духовної краси».





Схожі:

Тема: образи драми-феєрії «Лісова пісня». Утвердження духовно-естетичної сутності людини, її творчих можливостей. Мета iconОльга Бандровська адаптація художнього твору в культурологічній перспективі
Метою статті є проблематизація сутності І змісту адаптацій у сучасному культурному просторі. Показано, що специфіка адаптацій є відповіддю...
Тема: образи драми-феєрії «Лісова пісня». Утвердження духовно-естетичної сутності людини, її творчих можливостей. Мета iconМетодичні рекомендації до практичних занять з курсу "Хорознавство" Тема Поняття про хор
Види співацьких голосів, характеристика їх вокально-творчих та виконавських можливостей
Тема: образи драми-феєрії «Лісова пісня». Утвердження духовно-естетичної сутності людини, її творчих можливостей. Мета iconАнастасія Доброскок соціально-психологічні аспекти розвитку професіоналізму менеджера у вузівській підготовці
Й соціокультурній ситуації неможливе без вивчення розвитку й формування змістових І структурних характеристик психологічних механізмів...
Тема: образи драми-феєрії «Лісова пісня». Утвердження духовно-естетичної сутності людини, її творчих можливостей. Мета iconКрамарець володимир олександрович доцент, кандидат сільськогосподарських наук
Заходу України. З 1997 р доцент кафедри лісівництва. Вчене звання доцента присвоєно у 2000 році. Виконує всі види навчального навантаження...
Тема: образи драми-феєрії «Лісова пісня». Утвердження духовно-естетичної сутності людини, її творчих можливостей. Мета iconТема: Злиття документів у Microsoft Word
Мета: Набути практичних навичок у використанні можливостей для автоматизації підготовки документів текстового редактора Microsoft...
Тема: образи драми-феєрії «Лісова пісня». Утвердження духовно-естетичної сутності людини, її творчих можливостей. Мета iconДо 50-річчя польоту людини у космос
Студенти 611групи висловлюють почуття глибокої вдячності викладачу Гончаренко І. П., та працівникам бібліотеки пт кі сумду за цікаву...
Тема: образи драми-феєрії «Лісова пісня». Утвердження духовно-естетичної сутності людини, її творчих можливостей. Мета iconТема 15. Аналіз як функція менеджменту місце аналізу в управлінському циклі
Аналіз стану І можливостей включає в себе аналіз внутрішнього середовища, аналіз зовнішнього середовища, аналіз можливостей, що є...
Тема: образи драми-феєрії «Лісова пісня». Утвердження духовно-естетичної сутності людини, її творчих можливостей. Мета iconПояснювальна записка Мета дисципліни «Цивільне право» полягає у досягненні всебічного поглибленого розуміння студентами природи і сутності цивільно-правових
Мета дисципліни «Цивільне право» полягає у досягненні всебічного поглибленого розуміння студентами природи і сутності цивільно-правових...
Тема: образи драми-феєрії «Лісова пісня». Утвердження духовно-естетичної сутності людини, її творчих можливостей. Мета iconДо 50-річчя польоту людини у космос/ Питання конференції
Студенти 611групи висловлюють почуття глибокої вдячності викладачу Гончаренко І. П., та працівникам бібліотеки пт кі сумду за цікаву...
Тема: образи драми-феєрії «Лісова пісня». Утвердження духовно-естетичної сутності людини, її творчих можливостей. Мета iconУдк 37. 036 Т. В. Батрак
У статті визначено критерії та показники для експериментального вивчення стану естетичної вихованості старшокласників у загальноосвітній...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи