Антонюк Руслана Олександрівна icon

Антонюк Руслана Олександрівна




Скачати 91.17 Kb.
НазваАнтонюк Руслана Олександрівна
Дата28.09.2012
Розмір91.17 Kb.
ТипУрок







Антонюк Руслана Олександрівна

Вчитель українознавства.

Працює в школі з 1986 року.

Закінчила ЧДУ в 1992 році, освіта вища.

Стаж роботи 24 роки.

Кваліфікаційна категорія «Спеціаліст вищої категорії».

Працює над проблемою «Методика дослідження і впровадження народних традицій, свят і звичаїв українського народу у навчально-виховному процесі школи»

Урок українознавства

6 клас


^ Тема уроку: Цілющі дари матінки –землі


Мета уроку: Розширити знання дітей про народну символіку. Дати поняття про криницю. Виховувати почуття гордості за свій рідний край, бажання берегти природу.


Обладнання: Ілюстрації криниць, відеозаписи, записи народних пісень про криницю, народно-ужиткове мистецтво.


^ ПЛАН УРОКУ

  1. Цілющі дари матінки –землі

  2. Історично-значимі криниці

  3. Рукотворні джерела

  4. Святість джерела оспівана в фольклорі та літературі.

  5. Збереження джерел.


^ ХІД УРОКУ

Вчитель: З давніх-давен українці шанобливо ставились до річок, озер, джерел, криниць. Берегли їх, бо вода в житті людей, тварин, рослин відіграє величезну роль. Безцінним даром природи – водою з земних глибин починається і закінчується життя людини. А над джерелом підземної води стоять криниці, оповиті легендами та переказами, оспівані в народних піснях. Криниця, як і хата символізує Батьківщину, рідну домівку, чистоту і мудрість, вірність і надію. В ній бачимо безперервність родоводу, вічне буття свого народу, джерело його духовності.

На сьогоднішньому уроці поведемо мову про духовне і побутове значення криниці, з’ясуємо у яких місцях копалися криниці нашими предками, дізнаємося , як вони оберігалися та освячувалися.

Тема нашого уроку: «Цілющі дари матінки-землі».

Девіз уроку: «Вода найсмачніша у ріднім селі, з криниці, де батько і мати пили…»

Село наше здавна славилось гарними криницями, бо жили в ньому люди, що вміли різними способами віднаходити криничні джерела. Яким же способом шукали воду?


Учениця Здавна люди шукали воду за допомогою вербової гілочки. Прихиливши до землі гілочку, водили нею навкруги. Там, де листочки ворушилися, за прикметами була близько вода – можна на тому місці копати криницю. Такий спосіб звався лозошуканням.


^ Вчитель: А ще яким способом шукали воду?


Учениця В Україні так повелося, що господар перед початком забудови дізнавався , чи глибоко на обраній місцині залягає вода. І намагався криницю копати обов’язково біля свого двору. Брали четверо яєць, клали під відро дерев’яне. Якщо вони вранці покриються краплинами роси, то там потрібно копати.


Учениця: Моя бабуся розказувала, що колись дуже давно перед тим, як викопувати криницю, відбувалося в давнину у нашому селі таке дійство. Коли місяць був «вповні» господиня кидала нате місце , де має бути криниця, васильку, дідусь накривав капелюхом, «аби нечистий воду не каламутив», а чотири чоловіки починали копати з чотирьох вуглів і відкидати глину на «чотири дороги», щоб пересікся хід до неї усіляким руйнівним силам. Коли капелюх доходив до нори, з якої починала бити вода, у нього клали васильок і тарілкою вивішували на верхівці копиці сіна: щоб ніхто на воді чари не робив.


^ Учень Перший природній знак копання криниці люди визначали по місцю , де росло дуже багато лопухів.


Метод «Мікрофон»


Вчитель : Хто визначав місце для копання криниці та коли починали копати криницю?


Учениця За традицію місце для копання криниці визначала громада того кута, де її збиралися копати, а тому криниць було не багато. Лише заможні господарі мали криниці.


Учень Людина , яка починає копати криницю, обов’язково повинна помолитися Богу, для того, щоб Божий дух завжди був в криниці. А далі розпочинається робота. Майстер копає, а інші чоловіки виносять глину. Починали копати криницю натщесерце. Копали криницю тільки чоловіки.


Учениця Починали копати криницю найкращі господарі, коли місяць набирав сили, копали їх на роздоріжжях, аби кожен, хто проходив дорогою, міг напитися. Копали клакою, тобто гуртом .


Учениця «Криницю копати – щастя закликати»,- казала моя бабуся. Місце на криницю вибирали на Маковея - 14 серпня, коли освячували ці водні джерела обтикаючи їх голівками маку. Прийнято було копати криниці близько роздоріжжя – у дар Божим людям.. Бо хто криницю для громади скопає – його рід Бог оберігає, а хто не одну скопав – Бог по смерті зразу до раю забирав - ходило між людьми.


Учениця А ще мені бабуся розповідала, що спочатку обгороджували джерело, що било з-під землі. «Дар Божий» - казали про таке. Свято оберігали його чистоту. До новоствореної криниці у перший день по воду йшло все село. Ця вода несла в собі оновлюючу силу.


Вчитель А хто ж допомагав копати криницю?

Учень Інколи допомагали копати криницю родичі, односельці, тобто, толокою.


Вчитель Про це писав Т.Г.Шевченко

Та й викопав при долині

Глибоку криницю

(не сам – один: толокою)

Йому помагати добрі люди

Приходили криницю копати


А що означає слово «криниця»?


Учень У тлумачному словнику я довідався, що криниця – глибоко викопана й захищена цямринами від обвалів, яма для добування води з водонасосних шарів землі, в народі говорять колодязь-копанка.


Вчитель Словникова робота

Криниця – символ Батьківщини, сили, багатства, родючості, святості, чистоти , краси, вірності, безсмертя народного духу, розлуки, туги, високої духовності.


Учениця А ще в Україні: майже скрізь заведено ставити посуд біля криниці для подорожнього. Слова криниця, керниця, колодязь увічнені в назвах багатьох населених пунктів.


Робота в групах . Метод проектів.


Вчитель В кожному регіоні оздоблювали криниці по-різному. Група дослідників нам розповість , як оздоблювали криниці в нашому селі.


Учениця Читаючи «Берегиню» Василя Скуратівського, я звернула увагу на те, з якою великою любов’ю пише етнограф про чудове оформлення криниць у різних регіонах України. (зачитує сторінка 225-226 у книжці)


Відео


Учениця В селі налічується криниців - 714. Із них громадських 180. Цю диво-криничку було викопано біля сто років тому. Господарем цієї кринці був Тодорко Аграфій Григорович. Багато зазнала прикрощів ця свята криниця. У Радянські часи була двічі засипана, занедбана. У 1995 році тогочасний сільський голова Митринюк Федір Васильович разом з учасниками бойових дій села, очистили криницю, зробили дерев’яне цибриня, дали життя прекрасному джерелу, яке напоює чималу кількість людей. До 19 річниця з Дня Незалежності в селі була освячена центральна криничка, якій виповнилося 100 років.


Відео


Учениця В сиву давнину криниці в нашому селі споруджували з дерева. Таких було дуже мало - одна, дві на куті. З часом почали робити з каміння і називали іменем тих, кому вони належали: Проданова, Торопієва, Мельникова, Тодосієва .


^ Відео


Учениця Історія «польової криниці» та «криниці роздорожньої» - цікава і йде з глибокої давнини. У давнину польові криниці копали громади. Перед жнивами , найчастіше в день Івана Купала, вже не чоловіки і жінки ходили до цієї криниці, а дівчата й парубки. Парубки виливали воду, лагодили цямрики, підсилювали і упорядковували, а дівчата плели вінки та оздоблювали квітами та вінками.


^ Відео


Учениця Будуються над криницею дашки, приладнюються ручки, жолобки, приладнюються цямриння – усе це для того, щоб оберігати криницю від забруднення. Щоб вода не псувалася, опускають також на дно криниці срібний предмет, частіше ложку. Срібло, як відомо, вбиває будь-які мікроби. Сьогодні кожна із криниць гарно оздоблена, оформлена у сучасному стилі, вдягнена у дорогу бляху, вкрита цементною шубою, чеканками, керамічною плиткою, склом. Біля кожної з них квіти та хрещатий барвінок, калина або верба.


^ Відео


Учениця Наша група довідалася , що в нашому селі проживають майстри копання криниць, серед них Торопій Василь Родіонович, якому вже виповнилося 88 років, більш як 70 років він присвятив себе ремеслу копання та очищення криниць. За своє життя він викопав 261 криницю. Незважаючи на вік, він і досі пам’ятає кожну з них, як пам’ятає своє дитя. Як безцінний дар він передав своє ремесло синові – Торопію Григорію Васильовичу.


^ Відео


Учениця На даний час в нашому селі цією важливою для людей справою копанням та очищенням криниць крім цієї сім’ї займаються ще Тодоріко Микола Мефодійович, Продан Григорій Петрович, Чорновський Василь Миколайович, брати: Мельник Сергій Борисович та Мельник Тимофій Борисович. Молодь продовжує традиції своїх предків.


Учень Проходить подорожній і дякує Богу і тим людям, що викопали криницю. Проїздить машина , водій зупиниться , щоб випити прохолодної води і подумки подякує за воду. А старий дідусь під’їхавши підводою перехреститься і поп’є водиці.


^ Вчитель Слово групі фольклористів.


Сценка

Дід День весняний, великий, довгий день. Роботи багато. Втомився, сяду спочину.

(Входять онуки Роман і Катерина)


^ Роман Добрий день , дідусю!


Дід Добрий день, Романе та Катерино!


Катерина Діду! Щось ти сумний, чи не захворів часом?


Дід Богу дякувати! Ще на ногах, руки робочі, що ще треба старому?


Катерина (обіймає діда) Дідуню, ви у мене такий ще молодий!


Роман Діду, а ми до вас у справі.


Дід Яка може бути справа у молодих до старого?


Катерина Дідуню! Ми хочемо копати криницю.


Дід Он воно що?


Роман Діду , ми живемо на горі, а воду носимо аж з долини, важко і далеко.


Катерина А ще хочемо худібку розвести, води треба багато.


Дід Зрозумів! Не знаю чи хвати сили.


Катерина Дідуню! Постарайтеся, ви ж скільки викопали криниць.


Дід Так, все життя я посвятив святій справі копання криниць. За своє життя викопав біля 500 криниць.


Роман Діду, так ви в нас герой, ви скільком людям, тваринам, рослинам – дали життя.


Вчитель Наш земляк Снігур Іван Назарович заслужений діяч мистецтв України , народний художник України, етнограф, письменник, майстер з лозоплетіння, написав книжку про село Грозинці , яка має назву «Село між двома кішмами». Як ви думаєте , чому він цю книжку саме так назвав?


Учень Відео


Вчитель Також Анна Продан написала статтю в газету «Хотинські вісті», яка називається «Зцілила киплячка»


Розповідь учениці і відео.


Вчитель Дуже багато є народних традицій пов’язаних з водою. Слово групі «етнографів»


Вчитель А ще про воду, криниці складено багато прислів’їв , приказок, легенд, казок та пісень. Це такі як: «Ой є в полі криниченька», «Несе Галя воду», «Розпрягайте , хлопці, коні» та «Глибока криниця».Уривочок цієї пісні зараз прослухаємо.


Вчитель Рідко , коли побачиш криницю на Україні без зелені – це традиційний кущ калини, який прикрашає і оберігає воду від спеки. Навесні на ньому витьохкують солов’ї та гудуть бджоли. Восени калина нас чарує своїми привабливими китицями ягід. Ми часто у мові вживаємо слово криниця. Складіть синонімічний ряд до слова криниця .


Учениця Назва колодязь походить від слова колода, якими древні слов’яни оправляли криницю. А ще тому, що біля криниці часто ставили водопійну колоду, тобто видовбане із колоди «корито».


Вчитель Здавна воду увінчують у прислів’ях. Давайте пригадаймо прислів’я про криницю.


Відповідь учнів.


Вчитель В школі діє літературна студія «Росинка» під керівництвом вчителя української мови та літератури Рябой Н.К. .


Учасниця літературної студії Гнідко Каріна зачитає вірш Наталії Калініївни «Криниця».


Вчитель Анна Продан також написала вірш про криницю.


Учениця читає вірш


Вчитель Є також цікаві загадки про криницю. Ось така:

У провалі глибоко виблискує око. Що це?

А хто з вас знає загадки про криницю?


Відповідь учнів.


Учениця Я знаю цікаву скоромовку про воду.

Лісове джерельце.

Добре в нього серце.

Всім дає водиці -

І звірятку, й птиці.

Тому, й не міліє,

Дзюркотить, радіє.


Вчитель З чистим джерелом порівнюється наша барвінкова , калинова, рідна мова .


Вірш про мову.


Вчитель Говорячи на сьогоднішньому уроці про криницю, не можна обминути екологічного питання, яке турбує увесь світ. Це повинно хвилювати всіх і кожного, бо стоїмо на грані жахливої катастрофи . нам залишився останній шанс, щоб вижити. Ця тема не байдужою Ліні Костенко у поетичному творі «Ще назва є , а річки вже немає».


Учень читає вірш Ліни Костенко«Ще назва є , а річки вже немає».


Вчитель Прямим нашим обов’язком є оберігати воду, джерела.


Відео.


Вчитель До нас на урок запрошено шановану людину, народознавця, фольклориста, бабусю нашої учениці Анни Продан Снігур Л.С. Вам слово.


Учні Живи джерело, живи!

На довгії віки

На довгії віки

Живи джерело, живи!


Вчитель Святим обов’язком кожної людини вважалося посадити дерево і викопати криницю. І ніхто не смів себе називати власником криниці чи джерела, бо вода - священна, вона дана Богом усім, хто живе у цьому світі. Запам’ятайте, діти, скільки криниць на землі, стільки й зірок на небі. І якщо вам доводилося бачити , як падає додолу небесниця, знайте десь замулилось джерело. Отже , щоб не згасали зірки, оберігайте живі криниці.

«Хай буде вам вода найсмачнішою у ріднім селі, з криниці , де батько і мати пили»


Звучить мелодія пісні «Батькова криниця»




Схожі:

Антонюк Руслана Олександрівна iconБібліотека. Інформаційно-бібліографічний відділ
Антонюк, Н. Болонська система: іноземні мови та переклад / Н. Антонюк // Вища школа. – 2008. – № – С. 12 17
Антонюк Руслана Олександрівна icon3. 56 – конкуренція в міжнародному бізнесі – 1 ects (7 семестр) Мета навчальної дисципліни
Антонюк Л. Л. Міжнародна конкурентоспроможність країн: теорія та механізм реалізації: Монографія/ Л. Л. Антонюк. К.: Кнеу, 2004....
Антонюк Руслана Олександрівна iconДобропас ірина Олександрівна
Добропас ірина Олександрівна (24. VI. 1957, Миколаїв) – філософ, канд філос наук (Традиція І новаторство в розвитку наукового пізнання,...
Антонюк Руслана Олександрівна iconПротокол засідання №2 Ради молодих учених Інституту інформаційних технологій
Жуков Михайло Станіславович, Ємець Ігор Миколайович, Сафонов Єгор Олександрович, Семенков Віталій Васильович, Скачко Валерій Валеріойвич,...
Антонюк Руслана Олександрівна iconПротокол засідання №4 Ради молодих учених Інституту інформаційних технологій
Олександрівна, Тітаков Сергій Олександрович, Цодікова Наталія Олександрівна, Швиров Вячеслав Володимирович,, Хаддад Аля,Мамедов Анар...
Антонюк Руслана Олександрівна iconПротокол засідання №3 Ради молодих учених Інституту інформаційних технологій
Сафонов Єгор Олександрович, Семенков Віталій Васильович, Скачко Валерій Валеріойвич, Смагіна Ольга Олександрівна, Тітаков Сергій...
Антонюк Руслана Олександрівна iconПротокол засідання №1 Ради молодих учених Інституту інформаційних технологій
Скачко Валерій Валеріойвич, Смагіна Ольга Олександрівна, Тітаков Сергій Олександрович, Цодікова Наталія Олександрівна, Швиров Вячеслав...
Антонюк Руслана Олександрівна iconДегтяренко Тетяна Миколаївна, Лобанова Олена Василівна, Дудченко Ірина Олександрівна. Основні характеристики, суть розробки: навчальний посібник
Автори: Дегтяренко Тетяна Миколаївна, Лобанова Олена Василівна, Дудченко Ірина Олександрівна
Антонюк Руслана Олександрівна icon42 від 3 грудня 2009 року
Переможцем було визнано команду очолювану Рощиною Катериною, яка виступала за кодифікацію. Кращим оратором дебатів була визнана Філоненко...
Антонюк Руслана Олександрівна iconАлієва Лейла Закір Кизи 18 група Антонюк Марина 25 група

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи