Сценарій літературно-музичної композиції, присвяченої славнозвісній співачці Лідії Яківні Липковській сценарій літературно-музичної композиції, присвяченої славнозвісній  icon

Сценарій літературно-музичної композиції, присвяченої славнозвісній співачці Лідії Яківні Липковській сценарій літературно-музичної композиції, присвяченої славнозвісній




Скачати 118.27 Kb.
НазваСценарій літературно-музичної композиції, присвяченої славнозвісній співачці Лідії Яківні Липковській сценарій літературно-музичної композиції, присвяченої славнозвісній
Дата28.09.2012
Розмір118.27 Kb.
ТипДокументи







Сценарій

літературно-музичної композиції,

присвяченої славнозвісній співачці

Лідії Яківні Липковській


СЦЕНАРІЙ ЛІТЕРАТУРНО-МУЗИЧНОЇ КОМПОЗИЦІЇ,

ПРИСВЯЧЕНОЇ СЛАВНОЗВІСНІЙ СПІВАЧЦІ ЛІДІЇ ЯКІВНІ ЛИПКОВСЬКІЙ

Педагогічний колектив Бабинської ЗОШ Кельменецького р-ну


Певица лилий полей Сарона

Тебе корона!

К тебе у трона

Сойдутся мира всего пути…”

Игорь Северянин


^ "ГОЛОС, ЩО ЧАРУВАВ СВІТ"


Ведучий:

Село людьми славиться. І тими, що живуть і працюють у ньому, і тими, кого сьогодні шанобливо називаємо нашими земляками. Бабин став рідним селом для десятків людей, які, обравши найрізноманітніші професії, вилетіли з нього у життєвий вирій.

Насамперед маємо гордитися тим, що саме з нашого села вийшла зірка російської опери, один з кращих колоратурних сопрано в російському оперному мистецтві кінця ХІХ початку ХХ століття Лідія Яківна Липковська.

Ведуча:

Відома всьому світу оперна співачка Лідія Яківна Липковська - наша землячка. Вона народилась 28 квітня 1884 року в нашому селі Бабин, колишнього Хотинського повіту в північній частині Бессарабії. Разом з іншими сільськими дітьми ходила до школи, бігала стежинами крутого берега Дністра, відвідувала заняття сільського хору, яким керував ії батько, сільський вчитель. Співати почала з п’яти років. Та батьки з осудом сприйняли ії захоплення. Боялися, щоб їхня донечка не повторила згубного, як їм здавалося, прикладу своєї тітки. Над Україною вже яскраво сяяла зоря геніального таланту великої актриси Марії Заньковецької, а рідня все ніяк не могла їй простити, що покинула дім, сімейний затишок, ступивши на непевний шлях української лицедійки.

Такого майбутнього батьки аж ніяк не бажали своїй Лідочці, а тому навіть тітчиного імені при ній не згадували.

Ведучий:

Навчання і перші успіхи в музичному мистецтві Лідії Липковської тісно пов’язані з центром музичного мистецтва сусіднього Поділля, старовинним містом над Смотричем Кам’янець-Подільським, в якому існував оперний театр і оперна трупа. Тут вона навчалась у гімназії, співала в церковному хорі.


Із спогадів Липковської:

( Роль Липковської виконує вчитель)

"Мене за мій голос, за моє п’ятигласне "Господи, помилуй" назвали в місті "Соловейком". У недільну службу багато людей приходило послухати, як я співаю. Що тут приховувати! Я була дуже горда своїм "успіхом" !"

Ведуча:

У місті Кам’янець-Подільському заговорили про чарівне сопрано Маріїнської жіночої гімназії. Юна співачка стала популярною.

Невелика на зріст дівчина, якою була Лідія, брала активну участь у житті гімназії. Вона стає учасником всіх літературно-музичних вечорів, співає в гімназійному хорі.

Розвинути вокальні здібності допоміг їй учитель музики і співів гімназії Володимир Сохович, який доручав Липковській найвідповідальніші номери під час виступів.

Ведучий:

З особливим натхненням Лідія співала українські народні пісні, яких навчилась в рідному Бабині. Пісня злітала з її вуст легко, мов пташка, ніжно, як спів солов"я, пронизувала душу кожного, хто чув її голос - дзвіночок.


Липковська:

(Виконує українську народну пісню "Зоре моя вечірняя")


"Рідні українські пісні, були моїми першими вчителями".


Ведуча:

В 1901 році Лідія закінчує гімназію. Мрія стати співачкою невідступно переслідує її. У 17 років, відчуваючи батьківську опіку обтяжливою, вона виходить заміж за студента Петербурзького університету Христофора Маршнера і від’їздить до столиці тодішньої імперії, а в 1903 році сама стала студенткою Петербурзької консерваторії. Наталія Олександрівна Ірецька, найшанованіший професор консерваторії, великий спеціаліст з вокалу стає її учителем. Дуже нелегко прийшлося Липковській.

Із спогадів Липковської:

- Якось вечором, коли дитина спала, а чоловіка не було вдома, вперше за два роки я заспівала. Це трапилось мимоволі. Заспівала сумну пісню, яку любила співати в дитинстві, і часто співала її в рідному краї.


(Виконує українську народну пісню "Ой не світи місяченьку...")


Почулись кроки чоловіка...

Я не переставала співати, відчуваючи в собі якусь могутню силу натхнення.

Маршнер:

- Ти чого співаєш ? Ти ж знаєш, що я цього не хочу...

Липковська:

- Вперше за роки нашого життя я відповіла різко: зате я хочу, люблю і буду співати.

Відбулаcь серйозна розмова, яка залишила в моєму серці почуття неприязні до чоловіка і закріпила моє рішення стати співачкою. Вранці, ледь світ, доручивши дитину сусідці, я рішуче направилась до консерваторії.

Ведучий:

Рік 1906. Успішно закінчивши консерваторію, Липковська стає солісткою Маріїнського театру в Петербурзі. Її першою роллю на оперній сцені стає Джільда з опери "Ріголетто" Д.Верді.


(Звучить арія Джільди із опери "Ріголетто" Д.Верді у виконанні Липковської)


Вже наступного дня газети навперебій заговорили про молоду талановиту співачку. Липковська досконало володіла своїм голосом, що дозволяло блискуче виконувати найскладніші партії. Вона легко змагалась зі скрипкою і флейтою. Навіть у найвищому регістрі, ( а вона легко брала три октави ), голос її не втрачав теплоти і милозвуччя.

Ведуча:

Як кращу солістку, Липковську посилають вдосконалювати своє вокальне мистецтво в Італію до професора Ванзо.

(Трохи пізніше вона згадувала)

Із спогадів співачки:

- Мені неймовірно пощастило. Я потрапила до диригента театру "Ла Скала" Вітторіо Ванзо. У цього видатного викладача співу вдосконалювали свою майстерність співачки з усього світу. Бажаючих було багато і попасти до нього було дуже нелегко. Лише любов маестро до російського мистецтва допомогла мені потрапити в його клас. Багато страждань приніс мені вульгарний характер маестро, багато сліз пролила я на уроках бельканто. Не раз піднімала біля дверей клавір, кинутий туди в розпалі гніву рукою маестро Вітторіо Ванзо, не раз доводилось вислуховувати розгнівані слова:

"Треба співати по-італійськи музику Россіні !"

- І все таки співати, як він вимагав, я навчилась. Я завжди повторювала, що мала двох учителів співу: Наталію Олександрівну Ірецьку та маестро Ванзо.

Ведучий:

Повернувшись з Італії, через деякий час, Лідія Яківна знову виступає на Маріїнській сцені.

Її партнерами були Федір Шаляпін, Леонід Собінов. А коли знаменитий Микола Фігнер прощався зі сценою оперного театру, останнім своїм спектаклем він вибрав оперу "Ромео і Джульєтта", а в партнери запросив Липковську, яка виконувала роль Джульєтти.

Ось як вона описувала цю подію:

Із спогадів Липковської:

"М.Фігнер прощався зі сценою, якій віддав 20 років. Останнім спектаклем іменитого співака була опера "Ромео і Джульєтта". Він виявив мені велику честь, запросивши у партнери. Мої батьки ніколи не бачили мене на сцені. Я їх запросила на цей спектакль. Їм була відведена ложа - бенуара, перша від сцени. Батько заявив: "Поки не побачу - не повірю".

І ось вони, мої дорогі батьки, покинули село Бабин Хотинського повіту Бессарабської губернії - в ложі Маріїнського театру, серед блискучої, пишно одягненої публіки. Вони із завмиранням серця чекали появи "маленької Люсі", так мене називали вдома. Приголомшена пишнотою і незвичайністю обстановки, мати з перших акордів і до кінця спекталю проплакала. Батько після спектаклю зізнався, що рідні пісні, які я виконую, подобаються йому більше."

Ведуча:

І вона завжди памВиконавець

Сметанюк Василь Васильович

учень 10-А класу

Банилово-Підгірнівської гімназії

Сторожинецького району

Керівник

Мандрик Марія Стеліанівна

вчитель української мови та літератури

спеціаліст вищої категорії

вчитель-методист

заступник директора

з навчально-виховної роботи

Банилово-Підгірнівської гімназії

"ятала про це. І завжди з великою любов"ю згадувала своє рідне село, свій дім, друзів. Бо ж найбільше цінувала в людині її духовну красу. І відповідаючи на запитання: "Чи потрібна артистці краса ?". Вона своє артистичне кредо викладає ось як:

Із спогадів співачки:

"Я думаю, що артистці необхідна красива зовнішність. Вона є для неї величезним плюсом, вона у вирішальній мірі сприяє успіху. Бо ж дуже часто трапляється, що красива зовнішніть компенсує дефекти виконання і публіка прощає їх артистці, і гаряче аплодує. Але найголовніше, що потрібно кожній артистці - це краса духовна. Вона повинна пронизувати кожну рисочку як її особистого, так і сценічного життя.

Служити мистецтву й не володіти духовною красою, на моє переконання, неможливо. І тому я ставлю її на перше місце."

Ведучий:

Далі був Великий театр у Москві. Потім Париж, де вона в 1909 році виступає у так званих "Російських сезонах". Ці сезони стали потім традиційними для Лондона, Риму.

Згодом вона їде на гастролі в Америку, де виступає в партіях Віолетти, Розини, Лакме. Закордонні спектаклі стали тріумфом для Липковської.

У першому спектаклі в Нью-Йорку її партнером був Енріко Карузо. У багатьох спектаклях вона співала разом з Тітто Руффо. Познайомилась з Дж.Пуччіні. Її ім’я ставилось поруч з іменем Ф.Шаляпіна, Л.Собінова, Г.Бакланова. Це був зеніт слави відомої оперної співачки

( Звучить "Молитва Тоски" із опери "Тоска" Пуччіні у виконанні Л.Я.Липковської)


Ведуча:

В роки, коли в Росії відбувалась Велика Жовтнева соціалістична революція, громадянська війна, Лідія Липковська знаходилась далеко від Батьківщини. Вона співає на сценах Парижа, Лондона, Берліна, Риму, Праги, Варшави, Відня, Будапешта, Стокгольма, Монте-Карло, Бухареста, Каїра, гастролює в Японії, Китаї, Новій Зеландії, Сінгапурі - і скрізь успіх, скрізь її вважають зіркою російської опери.

Ведучий :

Після довгих і втомлюючих гастролей Лідія Яківна приїжджала на гастролі в рідну Бессарабію, в Кишинів, де в будинку №3, по вулиці Інзова, тоді проживали її рідні.

А в 1925-1927рр. Вона приїжджала в Чернівці. На свої концерти, де вона обмежувалась виконанням арій з опер, запрошувала своїх друзів дитинства з Кельменець і Бабина. Виступала в оперетах "Весела вдова", "Сільва", "Наталка Полтавка”. Всі земляки зачаровано слухали голос “Соловейка” з Буковини.

(Звучить арія з “Наталки Полтавки”)


Ведуча:

У січні 1936 року Липковська знову приїхала в Кишинів після паризьких гастролей. Вона виступала з концертами, на яких виконувала романси, арії з опер: “Евгеній Онегін”, ”Лакме”, “Травіата”. Це були прощальні спектаклі співачки. Вона покидала сцену. Публіка спрагло ловила звуки солов’я, який вирішив, якщо не замовкнути зовсім, то принаймні в опері. Її голос ще був свіжим, але артистка свідомо відмовилась від тріумфів, зрозумівши, що кращі її роки промайнули.

У своїх спогадах Липковська відзначала.

Із спогадів співачки:

“Я покинула Париж з відчуттям глибокої фізичної і моральної втомленості. Мені вже були не під силу великі турне по країнах світу. Хотілося спокою і відпочинку. І ось я знову в маленькому , білому, як сніжинка, будиночку, навколо якого квітують мальви, тягнуться до сонця соняшники. Я упивалась спокоєм сільського життя, повітрям і природою. Яким далеким і непотрібним показався Париж зі своєю суєтою! Знаючи кожну стежину, що вела до Дністра, де я в дитинстві мріяла про сцену, а тепер мене тягне до тиші й природи. Позаду були 25 років, проведених на сцені. Тепер спогади про неї не викликають у мене трепету , як колись. Уся моя істота говорила: доволі! “

Ведучий:

В 1947 році Липковська розпочала викладацьку діяльність, прийнявши керівництво кафедрою співу Кишинівської консерваторії. Окупаційні власті недоброзичливо ставились до Л. Липковської. Будучи бессарабкою, вона не мала права жити й працювати лише тому, що не одержала румунського підданства.


Ведуча:

В 1948 році Лідія Яківна переїхала в Паризьку консерваторію. Виїхавши до Франції, Липковська була ближче до своєї єдиної доньки Аріадни, яка була заміжня і жила тут, у Франції.

З невідомих нам причин, між нею і дочкою пройшов розрив. Липковська поїхала до своєї сестри в Бейрут, столицю Лівану, де зайняла місце директора місцевої консерваторії. Однак тяжка хвороба позбавила її можливості допрацювати.

Хворою, одинокою залишилась Лідія Липковська далеко від дому.

Із спогадів Л.Я.Липковської

“Одинокість - капосна річ у чужій країні. Я тут зовсім одна і мені боляче. Вчинила я велику непоправну помилку, коли, перебуваючи на гастролях в Росії, не залишилась там, серед своїх. А мені ж пропонували і кафедру в консерваторії, і Великий театр. Чого б я тільки не зробила, щоб виправити помилку, але пізно… В моєму житті настав вечір, сили не ті і рука не утримує пера…”


Читець:

(Читає уривок вірша Анатолія Реніна “Доля примадонни”)


Корда рассталась примадонна,

с триумфа лавром золотым,

твердила:

если примут дома…

Дым - слава…

Родина - не дым.


Смеркалось… Годы мимо рампы

текли нестройной чередой.

Не узнавали в иностранке

той, что вчера была звездой.


Седая прядь не заморозит,

не леденит на склоне лет.

То, что о Вас никто не спросит,

никто не даст о Вас ответ.


В заморском небе месяц виснет,

восходит зной в ночной зенит…

И над цветами с бенефиса

песок забвения звенит.

Ведучий:

Померла знаменита співачка в столиці Лівану 22 березня 1958 року, на 74 році життя вкрай зубожілою, під чужим байдужим небом.

Доля співачки зі світовим іменем виявилась типовою для багатьох артистів буржуазного суспільства. Позбавлена засобів на існування, вона доживала свого віку на кошти, отримувані від сестри і друзів, і єдиною її відрадою були спогади про блискуче минуле у далекій, але вічно близькій і дорогій серцю стороні.

Ведучий:

Хтозна, які видива поставали в останніх зблисках її згасаючої свідомості. Картини радісних тріумфів з морем квітів, дні поневірянь по чужинах і слізні прощання з найдорожчими людьми? Чи, може, батьківський дім і розкішний сад біля школи, божественні співи сільського хору чи стежини над тихоплинним Дністром, які так часто марились у снах і завжди власно кликали до себе…

Ведуча:

І ось через багато років вона повернулась у край свого дитинства. звучанням чарівного голосу (нехай і в прадавніх недосконалих записах!), вулицею свого імені, музеєм у рідному селі, захоплюючими оповідями вчителів і в поезії місцевої поетеси Сніжани Андрущак, пам’ятником у центрі села


(^ Пісня на слова Сніжани Андрущак, музика Василя Андрущака “Моїй землячці Лідії Липковській”)


Крізь смуток вечорів і усмішку світанків,

Як музика легка, приходиш ти сюди,

Тут небо ллє росу із кришталевих дзбанків,

Тут схилами Дністра ти бігла до води,

“Чи згадують мене?” - Ти у людей спитала,

Спитала у весни: “Чи цьогоріч цвіла

Та груша, що колись дитиною саджала?

Чи ще цвіте чебрець на говдах край села?”

Мінялося село, мінялись покоління,

Затерлися сліди, та пам’ять ще жива,

А з музики і слів те чарівне сплетіння

Крізь вічність - до сердець, як пісня солов’я.


Хоч десь у чужині могила заростає,

Над нею не похилить калина голови,

Та потайки душа у рідний Бабин прилітає,

Ти зоряним дощем із ним поговори.

Ведучий:

Ім’я Липковської не поглинуло забуття...

Ми захоплюємось нею не тільки як великою співачкою, а гордимось з того, що вона наша краянка, наша бессарабка. Наше село подарувало

світові цю перлину, цей талант, цей блиск, це сяйво, яке освітило всі сцени світу, цей голос, що чарував світ.

(Звучить арія Семіраміди із опери Россіні “Семіраміда”).

Схожі:

Сценарій літературно-музичної композиції, присвяченої славнозвісній співачці Лідії Яківні Липковській сценарій літературно-музичної композиції, присвяченої славнозвісній  iconМінгстерство освіти І науки україни
«Позакласна робота з української літератури: літературно-музичні композиції, присвячені Т. Г. Шевченку»
Сценарій літературно-музичної композиції, присвяченої славнозвісній співачці Лідії Яківні Липковській сценарій літературно-музичної композиції, присвяченої славнозвісній  iconЛітературно музична композиція «До України серцем прихились»
Літературно-музичну композицію «До України серцем прихились» підготували та провели Трофімчик Д., Ніколаєнко А., Самойлик я 721 гр.,...
Сценарій літературно-музичної композиції, присвяченої славнозвісній співачці Лідії Яківні Липковській сценарій літературно-музичної композиції, присвяченої славнозвісній  iconЛітературно музична композиція «До України серцем прихились»
Літературно-музичну композицію «До України серцем прихились» підготували та провели Трофімчик Д., Ніколаєнко А., Самойлик я 721 гр.,...
Сценарій літературно-музичної композиції, присвяченої славнозвісній співачці Лідії Яківні Липковській сценарій літературно-музичної композиції, присвяченої славнозвісній  iconПро проведення Всеукраїнської наукової конференції «Микола Чернявський і світовий літературно-мистецький контекст»
Назва заходу: Всеукраїнська наукова конференція «Микола Чернявський і світовий літературно-мистецький контекст»
Сценарій літературно-музичної композиції, присвяченої славнозвісній співачці Лідії Яківні Липковській сценарій літературно-музичної композиції, присвяченої славнозвісній  iconРішення всеукраїнської наукової конференції «Микола Чернявський І світовий літературно-мистецький контекст» (Херсон, 7 лютого 2013 року )
Згідно з планом роботи кафедри українського літературознавства 7 лютого 2013 року на факультеті філології та журналістики Херсонського...
Сценарій літературно-музичної композиції, присвяченої славнозвісній співачці Лідії Яківні Липковській сценарій літературно-музичної композиції, присвяченої славнозвісній  iconКафедра базових І спеціальних дисциплін характеристика творчого завдання з композиції навчальної дисципліни «Рисунок та композиція»
Характеристика творчого завдання з композиції навчальної дисципліни «Рисунок та композиція»
Сценарій літературно-музичної композиції, присвяченої славнозвісній співачці Лідії Яківні Липковській сценарій літературно-музичної композиції, присвяченої славнозвісній  iconЛітературний жанр прозового твору невели­кого обсягу й вільної композиції
У перекладі з англійської, есе (essay) означає «нарис», «твір», «спробу самостійного аналізу» та «обґрунтування теоретичної гі­потези»....
Сценарій літературно-музичної композиції, присвяченої славнозвісній співачці Лідії Яківні Липковській сценарій літературно-музичної композиції, присвяченої славнозвісній  iconПлан-сценарій заходів
Конкурс ідей серед студентів та учнів міста та області „Енергоефективність та енергозбереження”
Сценарій літературно-музичної композиції, присвяченої славнозвісній співачці Лідії Яківні Липковській сценарій літературно-музичної композиції, присвяченої славнозвісній  iconБактерицидні композиції для захисту будівельних конструкцій від біохімічної корозії данченко Ю. М
Бактерицидні композиції для захисту будівельних конструкцій від біохімічної корозії
Сценарій літературно-музичної композиції, присвяченої славнозвісній співачці Лідії Яківні Липковській сценарій літературно-музичної композиції, присвяченої славнозвісній  iconСценарій до Дня Збройних сил України
Бо ніколи наші війська не загарбували чужих територій,не засягали на чуже добро,чужі землі
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи