Тема: Чарівний край Черемоша й Прута… icon

Тема: Чарівний край Черемоша й Прута…




НазваТема: Чарівний край Черемоша й Прута…
Дата28.09.2012
Розмір63.7 Kb.
ТипДокументи

Чернега Л. І., вчитель географії ЗОШ №5, м. Чернівці


Тема: Чарівний край Черемоша й Прута…

Мета: ознайомити учнів з історією створення Чернівецької області, природними багатствами , соціально-економічним станом та перспективами розвитку , видатними людьми нашого краю; виховувати патріотизм, любов до рідного краю.

Обладнання: Карта України, карти Чернівецької області, зображення герба та прапора Чернівецької області, записи пісень, виставка книг про Буковину.

Хід уроку

  1. Вступ. Звучить запис пісні «Край, мій рідний край» (сл. і муз. Володимира Яцоли), музика повільно затихає.

Вчитель: Чарівний край Черемоша й Прута… так називають нашу область, що простяглася від гірських смерекових Карпат, закосичених водограями, у Путилі та Вижниці до рівнинних полів Сокирянщини і тихого плину Дністра. Буковина – перлина України. Одна з найменших і наймолодших областей України, створена у 1940 році. Саме ювілею рідної області присвячується наш урок.

  1. Бесіда «Чи знаєте Ви…?»

  • В якій частині України знаходиться наша область?(в південно-західній)

  • Яка площа Чернівецької області ? (8,1 тис. кв. км., 1,3 % території України)

  • Скільки населення проживає на території області? (близько 920 тис. осіб)

  • Як в адміністративному відношенні поділяється наша область? (на 11 адміністративних районів)

  • Який район є найбільшим за площею та кількістю населення? (Сторожинецький)

  • Який район є найменшим за площею та кількістю населення? (Герцаївський)

  • Хто є нашими сусідами? (На півдні та південному-сході – Румунія та Молдова, на заході – Івано-Франківська область, на півночі – Тернопільська та Хмельницька, на сході – Вінницька область)

  • Коли утворена Чернівецька область? (7 серпня 1940 р.)

  1. ^ Розповідь про включення Північної Буковини і Хотинщини до складу Української РСР.

Північна Буковина і Бессарабія опинилися в сфері геополітичних інтересів СРСР в кінці 30-х років. В секретному протоколі до пакту Ріббентропа- Молотова було зафіксовано «інтерес СРСР до Бессарабії». В 1940 році СРСР висунув претензії на північну частину Буковини з містом Чернівці. Це було пов’язано з близькістю Буковини до Галичини, яка уже була «возз’єднана» з СРСР у 1939 році. В червні 1940 року, після капітуляції Франції, з точки зору СРСР випала нагода для приєднання цих земель. 26 червня 1940р. Румунії була пред’явлена нота з вимогою повернути Бессарабію та Північну Буковину.

За порадою з Берліну та Риму Румунія прийняла ці умови і 28 червня 1940 року в Бессарабію та Північну Буковину вступила Червона Армія. Події розвивалися стрімко і більшість українського населення радо зустрічали червоноармійців, думаючи, що ті несуть їм визволення від національного поневолення. Українська інтелігенція, знаючи, що витворяв сталінський режим в Україні, зустріла «визволителів» стримано, відчуваючи, що її чекає доля, схожа з долею інтелігенції Східної України. Привітно зустріло червоноармійців єврейське населення, стурбоване ростом антисемітизму як в Румунії, так і в нацистській Німеччині.

Зразу ж по приходу Червоної Армія на території краю почалися створювати нові органи влади. 4 липня Києвом були затверджені склади Чернівецького повітового комітету партії на чолі з І. С. Грушецьким та повітвиконкому на чолі з В. Г. Очеретяним. Вони складалися з приїжджих кадрів зі сходу України, а то із Росії. Згодом до них були включені і місцеві жителі. Сільські ради формувалися із селян-бідняків.

Указом президії Верховної Ради СРСР від 7 серпня 1940 р. було утворено Чернівецьку область із включенням до неї Чернівецького та Хотинського повітів. 4 листопада 1940 р. згідно указу Президії Верховної Ради СРСР «Про встановлення кордону між УРСР та МРСР» від Хотинського повіту до Молдавської РСР відійшло 76 населених пунктів з населенням більше 140 тис. чоловік. Етнічний принцип при встановленні кордонів не був повністю витриманий, внаслідок чого на території Молдавії опинилося чимало населених пунктів з переважанням українського населення, а на території нашої області – у Новоселицькому районі, – залишилися місця компактного проживання молдован. Така ж ситуація була і з встановленням кордону з Румунією, - м. Герца з навколишніми селами, що навіть не належали до Буковини, опинилися в складі СРСР, а значна кількість населених пунктів з переважно українським населенням – в складі Румунії.

  1. ^ Розповідь про прапор та герб Чернівецької області.

19 жовтня 2001 р. обласна геральдична комісія розглянула конкурсні проекти прапора Чернівецької області і визнала переможним проект під девізом «Наш оберіг» (автор – член національної спілки художників України і член українського геральдичного товариства Криворучко Орест Іванович). Прапор Чернівецької області затверджений рішенням Чернівецької обласної ради № 172-12/01 від 20.12.2001 р.

Прямокутне полотнище зеленого кольору з синьо-жовтими смугами від верхнього та нижнього країв (співвідношення сторін 2:3, ширина синіх смуг -1/10 і жовтих -1/30). На зеленому полотнищі прапора – білий сокіл, що є оберегом Буковини. Зелений колір символізує зелену Буковину. В геральдиці і у вексилології (прапорництві) зелений колір символізує відродження, пробудження, оновлення, радість; це символ достатку і надій. Синьо-жовті смуги символізують не тільки державну приналежність Чернівецької області, але й уособлення найбільших річок в області – бурхливого Прута і повноводного Дністра (синій колір), та хлібних ланів бессарабських районів нашої області (жовтий колір). Сокіл розташований в центрі прапора (на пересіченні вертикальної та горизонтальної осей), висота його дорівнює половині висоти полотнища. Внутрішні розподільчі лінії (контури) – зеленого кольору, як і саме полотнище. Древко прапора завершується латунною ажурною пікою, всередині якої – невеликий тризуб.

Герб Чернівецької області, створений Орестом Криворучком, затверджений Чернівецькою обласною радою 16.12.1994 р. На сучасному гербі зображені половина брами, відчиненої для гостей (на червоному тлі) та букові горішки – символ Буковини (на зеленому тлі). Навколо щита букові вітки, перев’язані синьо-жовтою стрічкою. Увінчує герб Чернівецької області зображення сокола. В геральдиці сокіл символізує красу, хоробрість і розум.

  1. ^ Соціально-економічна характеристика Чернівецької області.

Чернівецька область багата на природні ресурси. Буковина славиться своїм лісовим багатством, будівельними матеріалами, на її території виявлені перспективні родовища нафти і газу (Лопушнянське, Чорногузьке, Красноїльське, Шереметівське). Північні та східні райони області багаті на мергелі та вапняки. У смт. Красноїльськ розташоване перспективне родовище мармуру. На території області є поклади кварцитів, сланців, кухонної солі, джерела мінеральної води.

Чернівецька область належить до категорії індустріально-аграрних. Поряд із традиційними галузями промисловості – легкою, харчовою, деревообробною – розвинуті хімічна, металообробна галузі, приладо- і машинобудування. Розвивається сільське господарство.

У машинобудуванні провідним є виробництво нафтогазопереробного устаткування; у лісовій і деревообробній промисловості – виробництво пиломатеріалів, фанери, меблів; у промисловості будівельних матеріалів – виробництво цегли, толю, кераміки, залізобетонних конструкцій; у легкій промисловості – виробництво швейних і трикотажних виробів, бавовняних тканин, взуття; у харчовій промисловості – виробництво цукру, хлібобулочних виробів, спирту, соняшникової олії, м’яса, молока, плодоовочевих консервів. На Буковині розвинуті художні промисли з виготовлення килимів, виробів з дерева, вишивання тощо.

Буковина – це благодатний район багатопрофільного літнього та зимового гірсько-спортивного туризму, масового пізнавально-оздоровчого відпочинку.

З Чернівецькою областю охоче співпрацюють колеги з Німеччини, австрійської землі Каринтія, Сучавського повіту Румунії. Створено Єврорегіон «Верхній Прут», де спільно вирішують свої проблеми прикордонні регіони України, Молдови і Румунії.

Окрасою Буковини є давнє місто Чернівці – адміністративний центр Чернівецької області. Про це місто хотілося б сказати словами двох буковинців різних часів.

Георг Дроздовський: ^ Я любив ці Чернівці, в яких з’явився на світ, і якщо часом я й мріяв про далекі мандри, сповнені пригод у великому світі, то ніколи не соромився бути чернівчанином…

Володимир Килинич: Любити це місто мовчки не можливо. Йому хочеться освідчуватися в коханні щоднини. Це тому, що воно моє. Це тому, що воно заслуговує на любов, шану й обожнення.

Звучить запис пісні «Чернівці як маленький Париж» у виконанні Павла Дворського (сл.С. Луцяка, муз. П. Дворського).

  1. ^ Розповідь про видатних буковинців (або про відомі підприємства нашого краю)

Найголовніше багатство нашого краю – його волелюбні, працьовиті й навдивовижу гостинні люди. Благословенна земля Буковини викохала й випестила таких визнаних людством велетів українського духу, як Юрій Федькович, Ольга Кобилянська, Сидір Воробкевич, Осип Маковей, Володимир Івасюк, Іван Миколайчук, Назарій Яремчук. На мальовничих буковинських теренах жили й творили світочі румунської, німецької, єврейської культури Міхай Емінеску, Пауль Целлан, Елієзер Штейнберг. Сьогодні наш край по праву пишається такими видатними буковинцями, як Дмитро Гнатюк, Леонід Каденюк, Софія Ротару, Павло Дворський, Андрій Кушніренко та багато інших.


Матеріал про відомих буковинців та підприємства краю:

Болгов В.В. Хто є хто на Буковині, - Український видавничий консорціум, Українське наукове товариство геральдики та вексилології, Київ 2006 (електронна версія книги: http://www.who-is-who.com.ua )

Лідери якості Буковини, Чернівецька обласна державна адміністрація, Чернівці 2008.

Схожі:

Тема: Чарівний край Черемоша й Прута… iconЧарівний світ книги
Чарівний світ книги [Текст] // Бібліотечка вихователя дитячого садка. – 2005. – №21. – С. 1–120
Тема: Чарівний край Черемоша й Прута… iconХерсонський державний університет бібліотека довідково-бібліографічний відділ Культурне життя Херсонщини (До 230-річчя заснування Херсона)
Херсон. Херсонщина … Багатий сонячний край. Неозорі степи, густі сади й виноградники. Край пшениці й рису. Це край, який на заході...
Тема: Чарівний край Черемоша й Прута… iconТема : Буковина край, де варто жити
Обладнання: літературна виставка, портрети видатних митців Буковини, добірка аудіо-та відеоматеріалів, геральдика рідного краю
Тема: Чарівний край Черемоша й Прута… iconPозробки першого уроку «Буковина – край, де варто жити»
Мета: Вчити учнів з повагою ставитися до рідної землі; розширювати знання учнів про Буковину як культурний осередок української держави,...
Тема: Чарівний край Черемоша й Прута… iconТема виховної години: Буковина – край, де варто жити Обладнання
Обладнання: літературна виставка, портрети видатних митців Буковини, добірка аудіо-та відеоматеріалів, геральдика рідного краю
Тема: Чарівний край Черемоша й Прута… iconПерлинка ніжна неньки-України, чудовий край, Хотинщино моя!”
Пропонується варіант розробки проекту “Перлинка ніжна неньки-України, чудовий край, Хотинщино моя!” для роботи з дітьми старшого...
Тема: Чарівний край Черемоша й Прута… iconБорсукевич Любов Миронівна
У 2010 р захистила кандидатську дисертацію на тему “Вища водна рослинність басейнів верхньої течії Дністра, Прута та Західного Бугу”...
Тема: Чарівний край Черемоша й Прута… iconМикола Куліш. 97
А на лаві край віконця син в а с я вчив грамоти сусіду м у с І я к о п и с т к у
Тема: Чарівний край Черемоша й Прута… iconУрок для учнів 6-8 класів
Г. Расійчук "Рідний край", виставка фотографій з пейзажами Буковини, вчитель читає вірш
Тема: Чарівний край Черемоша й Прута… iconКомпозиционные материалы на основе модифицированной коры сосны
Фгбоу впо «Алтайский государственный технический университет им. И. И. Ползунова», 656038, Российская Федерация, Алтайский край,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи