Народні звитяжці за В. Антоновичем «Петро Конашевич-Сагайдачний» icon

Народні звитяжці за В. Антоновичем «Петро Конашевич-Сагайдачний»




Скачати 60.41 Kb.
НазваНародні звитяжці за В. Антоновичем «Петро Конашевич-Сагайдачний»
Дата28.09.2012
Розмір60.41 Kb.
ТипДокументи

Тема. Народні звитяжці

за В.Антоновичем «Петро Конашевич-Сагайдачний»

Мета: більше дізнатися про історію рідного краю; познайомити дітей з народними звитяжцями, викликати повагу та любов до Гетьманів України; вдосконалювати навички виразного читання; виховувати почуття мужності, героїзму, поваги до рідних звитяжців; виховувати любов до народної пісні.

Обладнання: картина «Народні звитяжці», гетьмани України, ілюстрації, малюнки дітей, грамзапис.

Хід уроку

I. Організація класу до роботи

^ II. Повідомлення теми та мети

Вступне слово вчителя

- Сьогодні ми проведемо урок-подорож, урок-екскурс в минуле нашої
країни. Історія нашої країни бере початок із заснування Київської Русі.
Наше завдання знати історію землі, на якій живемо.

Вивченням історії займаються історики та дослідники . І в нас сьогодні будуть працювати три групи «Дослідники», «Історики», «Мистецтвознавці», бо без мови, без рідної пісні немає нації, немає народу. Людина, яка розуміє і вміє слухати музику, читати художні полотна - це є духовно-збагачена , культурна і вихована людина. Тема уроку «Народні звитяжці»

  • Земля, де ми живемо. Як називається?

  • Чим славиться наша Україна?

Коментар групи «Дослідники»

  • Наша Україна славиться своєю різноманітною місцевістю. У нас є все: і ліси, і степи, є річки і моря, прекрасні Карпатські і Кримські гори, в яки) цілюще повітря, де побудовано багато санаторіїв, баз відпочинку.

  • У нас на Україні дуже родючі землі, багато чорноземів. Колись ще дуже-дуже давно, коли тільки заснувалася Київська Русь, тут були дрімучі ліси. Люди бачили ці родючі землі, викорчовували ліси і



займалися землеробством, сіяли зернові культури, садили овочі. Український народ-дуже роботящий народ і важка праця давала добрі плоди.

  • Ці родючі землі цих дуже працьовитих людей бачили вороги - турки, татари, печеніги, половці. Вони почали нападати на наші землі, щоб забрати у своє користування не тільки ці землі, але й цих роботящих людей.

  • Але наш народ був не тільки працьовитим, але й мужнім, героїчним, безстрашним. Він мужньо давав грізну відсіч лютим ворогам. Українці зрозуміли, що тільки об'єднавшись, можна захистити нашу землю від ворогів.

^ Коментар групи істориків:

  • Почали створюватися окремі загони, осередки, а потім заснувалася Запорізька Січ на Дніпрі. Тут приймали мужніх, сильних в козаки, але ні просто приймали, треба було послужити три роки. Якщо ти пройшов школу козака, а не кожен міг її пройти, тоді після багатьох випробовувань приймали в козаки.

  • Командував Січчю кошовий, якого звали батьком-кошовим отаманом. Його вибирали на спільній раді. Жили козаки в кошах, або куренях. Вони тут жили тільки в сльотливі дні, а у погідні перебували на площі чи в степу за річкою, де вдосконалювали вміння у стрілянні чи їзді верхи.

  • Посередині Січі була церква, знадвору дуже скромна, а в середині, повна золота , срібла, бо козаки були побожні і дбали про свою церкву. Коли читали Євангелію, тримали шаблі наполовину витягнуті з піхов, на знак, що готові кожної хвилини боротися за свою віру.

^ Робота за картиною

- Кого з народних звитяжців ви знаєте?

( Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Дмитро Вишневецький, Іван Скоропадський, Петро Сагайдачний, Тарас Бульба, Іван Сулима). (Демонстрація картин)

«Мозковий штурм»:

  • Чому їх називали звитяжцями?

  • Ми побували з вами на екскурсії у Хотинській фортеці. Про кого із народних звитяжців вам розповів екскурсовод?

^ Слова вчителя:

- Так, діти, наша Хотинщина, край, де нам пощастило народитися, дуже
знаменитий своєю історією, своїм героїчним минулим. Про наш


славний край складено багато історичних матеріалів. Про Хотинську битву пишуть навіть у нашому підручнику. Зараз ми будемо читати оповідання «Петро Конашевич-Сагайдачний»,

У цьому тексті будуть такі нові слова:

Ополчення - загони, які створювалися з народних мас під час війни. Християнські бранці - православні ополченці. Тактовний - той, хто володіє почуттям міри, вміє поводитись,

дотримуючись відповідних норм поведінки. Гавань - частина порту, призначена для стоянки суден.

Читання тексту «Мікрофон»:

  • Про кого йде мова у тексті?

  • У чому виявилася хоробрість і рішучість Сагайдачного?

«Доповнити речення»:

  • Сагайдачний був...

  • Хотинська битва - це...

Група «Мистецтвознавців» підготували вірш «Петро Сагайдачний» та

інсценізацію твору про життя козаків:

Тарас Бульба: ^ Здоров був! Ось привів тобі синів. Ану глянь, які славні

козаки!

Остап і Андрій: Здорові були (вклоняються).

Писар: Здорові, здорові! Ну що в Христа віруєте?

Остап: Віруєм.

Писар: / в Трійцю Святу віруєте?

Андрій: Вірую!

Писар: А в церкву ходите?

Остап: Ходимо.

Писар: Ану перехрестіться. Хороші з вас козаки вийдуть.

Козак: Та в нас, товариство, поповнення. Чиї ж ви будете?

Остап: Ми сини славного козака Тараса Бульби.

Козак: ^ Ну що ж, будьмо знайомі. Угарний час приїхали, кошового отамана

будемо обирати. Козак \.:Ночубенка вибирайте! Козак II.: Не хочемо Кочубенка. Тарас Бульба: Сагайдачного вибирайте! Козак III. Нехай буде Сагайдачний!

Тарас Бульба: Чи хочете ви своїм отаманом мати Сагайдачного? Всі: Хочемо, хочемо! Сагайдачний: Дякую вам, шановне товариство! (Вклоняється).


Тарас Бульба -. Тримай цю булаву! Керуй з розумом, душею! У Господа поради

питай. Сагайдачний: Спасибі за довіру! (бере булаву і вклоняється).

Козаки співають «Козацькому роду нема переводу»

Вчитель:

- Ви щойно заспівали пісню «Козацькому роду нема переводу». До якого
жанру відноситься ця пісня? Які різновиди цих пісень?

^ Коментар групи «Мистецтвознавство».

Слухання української народної пісні« Карий коню».

Вчитель:

  • А які козацькі пісні виконуються у нашому селі? Можливо, для когось вони стали улюбленими.

  • Яку козацьку пісню ви можете заспівати? Усі разом заспіваймо! ( ^ Виконання пісні «їхав, їхав козак містом»)

III. Закріплення вивченого

Аналітична бесіда:

- На сьогоднішньому уроці ми з вами перегорнули одну із сторінок
історії українського народу - козаччини. Будьте уважні і всі разом
добре подумайте і дайте відповідь: про що говорить слово козак?
Це крилате і горде слово.

(Козаки - це вільні люди. Козаки - безстрашні люди. Козаки - борці за волю, за народну щасну долю). - Щоб козацькому роду не було переводу, присягніть Вітчизні і народу.

Козаки: ^ Присягаємо, що країну будемо любити, що ввіллємо в неї силу, щоб розвеселити.

Звучить пісня «Ой у лузі червона калина».

IV, Підсумок уроку

Вчитель. Побувавши сьогодні козаками, кожен з вас зрозумів, яка відповідальність була перед козаками, яку силу потрібно було мати, щоб змагатися з іншими, який талант й уміння, щоб обдурити ворога. Оскільки ви вправно справилися із завданнями, то переконана - ви справжні нащадки козацького роду. Любіть свою землю, свій народ, Батьківщину.


Оберігайте від чужих посягань, бо це - ваш найсвятіший обов'язок. Ніколи не нехтуйте ним, а передавайте із покоління в покоління.

V. Оцінювання учнів

VI. Домашнє завдання. Написати невеличкий твір-роздум «Я - українець» на
основі уроку.

Схожі:

Народні звитяжці за В. Антоновичем «Петро Конашевич-Сагайдачний» iconІ. В. Козацькі клейноди – символи незалежної України
Варто лише згадати таких видатних особистостей як Іван Мазепа, Петро Дорошенко, Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, як згадується...
Народні звитяжці за В. Антоновичем «Петро Конашевич-Сагайдачний» iconПрізвище: Хомюк Ім'я: Петро По-батькові
Петро Григорійович хомюк – кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри лісової таксації та лісовпорядкування
Народні звитяжці за В. Антоновичем «Петро Конашевич-Сагайдачний» icon“Економіко-математичне моделювання”, ек-09, 2010/2011 н р
Банк позичає гроші під 18% річних щомісяця. Петро повинен повернути цьому банку 6000 грн через 1 рік. Яку суму повинен заплатити...
Народні звитяжці за В. Антоновичем «Петро Конашевич-Сагайдачний» iconМіжнародна асоціація україністів Шановні колеги! Запрошуємо Вас до участі у Міжнародній науковій конференції «Народні засади та образно-стильові системи спадщини Тараса Шевченка в контексті сучасних національно-культурних пріоритетів»
Вас до участі у Міжнародній науковій конференції «Народні засади та образно-стильові системи спадщини Тараса Шевченка в контексті...
Народні звитяжці за В. Антоновичем «Петро Конашевич-Сагайдачний» iconГудзь Петро Васильович
Посада: зав кафедри менеджменту І маркетингу Запорізького національного технічного університету
Народні звитяжці за В. Антоновичем «Петро Конашевич-Сагайдачний» iconПрограма фахових вступних випробувань історія української літератури
Проблема колективного та індивідуального у фольклорі. Стаття Івана Франка “Як виникають народні пісні” // Зібрання творів у 50-ти...
Народні звитяжці за В. Антоновичем «Петро Конашевич-Сагайдачний» iconСумський державний університет скрипчук петро михайлович
Організаційно-економічні засади екологічної сертифікації в системі управління природокористуванням
Народні звитяжці за В. Антоновичем «Петро Конашевич-Сагайдачний» iconСумський державний університет скрипчук петро михайлович
Організаційно-економічні засади екологічної сертифікації в системі управління природокористуванням
Народні звитяжці за В. Антоновичем «Петро Конашевич-Сагайдачний» iconТексти української літератури, рекомендовані для прочитання
Українські народні казки: “Сірко”, “Названий батько”, “Мудра дівчина”, “Про правду І кривду”, “Калинова сопілка”, “Кирило Кожум’яка”,...
Народні звитяжці за В. Антоновичем «Петро Конашевич-Сагайдачний» iconПетро Іванишин, доктор філологічних наук, Науково-ідеологічний центр ім. Д. Донцова Феномен квір-культури: проблема оцінки
move to 0-18994177
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи