Рішення про вибір шляху професійного розвитку. Персонал особистий склад або працівники закладу, підприємства, група за професійними чи службовими ознаками. Розрізняють технічний, медичний, педагогічний, обслуговуючий персонал І т. ін icon

Рішення про вибір шляху професійного розвитку. Персонал особистий склад або працівники закладу, підприємства, група за професійними чи службовими ознаками. Розрізняють технічний, медичний, педагогічний, обслуговуючий персонал І т. ін




НазваРішення про вибір шляху професійного розвитку. Персонал особистий склад або працівники закладу, підприємства, група за професійними чи службовими ознаками. Розрізняють технічний, медичний, педагогічний, обслуговуючий персонал І т. ін
Сторінка1/3
Дата29.09.2012
Розмір0.53 Mb.
ТипРішення
  1   2   3

ПСИХОЛОГІЯ ВИБОРУ ПРОФЕСІЇ


Основні концептуальні положення


Деформація особистості професійна – змінення психічної структури, якостей особистості під впливом виконання професійної діяльності.

Ідентичність – умова, за якої людина почувається незмінною (в своїх суттєвих проявах), діючи у різноманітних життєвих ситуаціях.

Кар’єра – успішне просування працівника в сферах суспільної, професійної, наукової діяльності і т. ін.

Оптація – (от лат. optatio – желание, вибор) - прийняття рішення про вибір шляху професійного розвитку.

Персонал – особистий склад або працівники закладу, підприємства, група за професійними чи службовими ознаками. Розрізняють технічний, медичний, педагогічний, обслуговуючий персонал і т. ін.

Професіограма – характеристика професії, що включає опис умов праці, прав і обов’язків працівника, необхідних знань, вмінь і навичок, професійно важливих якостей, а також протипоказань за станом здоров’я. Професіограма дозволяє визначити професійну придатність людини.

^ Професійна міграція – зміна виду професійної діяльності, місця роботи, спеціальності і професії.

Професійна орієнтація (профорієнтація) – система науково обґрунтованих психолого-педагогічних та медичних заходів, націлених на підготовку молоді до вибору професії з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей особистості і потреб суспільства.

^ Професійна придатність – відповідність особистісних характеристик досліджуваного вимогам професіограми, його здатність оволодіти даною професійною діяльністю.

Профпсихологія – галузь прикладної психології, яка вивчає закономірності формування професійних намірів, вибору професії, оволодіння нею, становлення і оцінки фахівця і професіонала, а також професійних деструкцій особистості.

Предметом профпсихології є психологічні особливості, закономірності, механізми професійного становлення особистості.

Об’єктом профпсихології є взаємодія особистості і професії. В центрі її дослідження – професійний розвиток і професійне самовизначення.

^ Професійна соціалізація – привласнення фахівцем групових норм, цінностей, правил професійного спілкування, ідентифікація себе з професією.

Професійне самовизначення – активний і довготривалий процес вибору професії, внутрішнє психологічне підґрунтя і результат цього процесу. Зміст професійного самовизначення – обізнаність про світ професій, шляхи іх вибору, способи засвоєння професій, самоаналіз і самооцінка.

^ Професіне становлення – розвиток особистості в процесі вибору професії, професійної освіти та підготовки, а також продуктивного виконання професійної діяльності.

^ Професійний профіль – сукупність критеріїв оцінки особистості фахівця. Включає види діяльності, професійно важливі якості, ключові кваліфікації, соціально-професійні ролі і способи поведінки.

Професіонал – працівник, який володіє окрім знань, вмінь, якостей і досвіду також певною компетенцією, здібністю до самоорганізації, відповідальністю і професійною надійністю. Професіонал здатний виявити проблему, сформулювати завдання і знайти спосіб його вирішення.

Професія – рід трудової діяльності, що вимагає певних знань і вмінь, надбаних в результаті спеціальної освіти, підготовки і досвіду роботи. Назва професії визначається виходячи із застосовуваних знарядь праці (машиніст, токар, комбайнер), предметів праці (машинобудівник, гірник), способів впливу на предмет праці (штамповник, мотальниця) або характеру і змісту праці.

Психограма – частина професіограми, яка відображає вимоги до особистості фахівця, а також психофізіологічні властивості, психологічні якості і здібності, що забезпечують оволодіння даною професією.

^ Самовизначення особистості – свідомий акт виявлення і ствердження власної позиції в проблемних ситуаціях.

Cпеціаліст – професійно компетентний працівник, який володіє необхідними для якісного і продуктивного виконання праці знаннями, вміннями, навичками, досвідом та індивідуальним стилем діяльності.

^ Стадії професійного становлення характеризуються соціальною ситуацією і провідною діяльністю.

Виділяють стадії:

1. Аморфної оптації (0-12 років). Основне психологічне новоутворення стадії: професійно орієнтовані інтереси і схильності.

2. Оптації (12-16 років) – професійні наміри, вибір шляху професійної освіти, навчально-професійне самовизначення.

3. Професійної підготовки (16-23 роки) – професійна підготованість, професійне самовизначення, готовність до самостійної праці.

4. Професійної адаптації (18-25 років) – засвоєння нової соціальної ролі, досвіду, самостійного виконання професійної діяльності, професійно важливі якості.

5. Первинної професіоналізації – професійна позиція, індивідуальний стиль діяльності, кваліфікована праця.

6. Вторинної професіоналізації – професійний менталітет, ідентифікація з професійною спільнотою, професійна мобільність, корпоративність, гнучкий стиль діяльності, висококваліфікована діяльність.

7. Професійної майстерності – творча професійна діяльність, рухливі інтегративні психологічні новоутворення, самопроектування власної діяльності і кар’єри, вершина (акме) професійного розвитку.


^ САМОПІЗНАННЯ: ЦІКАВИЙ СВІТ МОГО «Я» І МАЙБУТНЯ ПРОФЕСІЯ


Самооцінка і рівень домагань

Темперамент і професія

Професійно-важливі риси характеру особистості

Визначення типу мислення

Увага і пам'ять


Вимоги, які необхідно враховувати при виборі професії та плануванні професійної кар'єри - це, в першу чергу, психологічні особливості людини. І внутрішнє життя людини, і її зовнішні прояви будуються за певними законами, які вивчає і описує психологія.

Американський вчений Ф. Парсонс виділив три основні чинники успішності вибору професій: правильна самооцінка схильностей, здібностей, інтересів, устремлінь, можливостей і обмежень; знання того, що потрібне для успішної діяльності за кожною з вибираних професій; уміння співвіднести результати самооцінки із знаннями вимог професій.

Пізнати себе, усвідомити свої сильні і слабкі сторони допоможе Тобі інформація, отримана за допомогою психологічних тестів. Перша умова роботи психологів з тестовими методиками — конфіденційність. Ще одна важлива умова — Твоя щирість при відповіді на запитання. Якщо відповіді на питання, що стосуються Твоєї поведінки в різних ситуаціях, завідомо неправдиві, то результати тестів будуть недостовірними.

Більшість тестів засновані на самооцінці. Самооцінка - це здатність оцінювати себе самого. Саме вона є тим вимірювальним приладом, який завжди з Тобою.

Американський психолог Вільям Джеймс вивів формулу самооцінки, яку іноді називають «формулою щастя»:

^ САМООЦІНКА = Успіх / Рівень домагань

Є тільки два способи підвищити самооцінку:

1) домогтися успіху в якій-небудь діяльності;

2) знизити рівень домагань.

Досягти одночасно і того, й іншого вдається лише великим людям.

^ Темперамент і властивості нервової системи.

У п'ятому столітті до нашої ери в Греції жив великий вчений Гіппократ, в роду якого було 17 поколінь лікарів. Досвід і спостережливість допомогли йому описати нині всім відомі типи людей: сангвініка, холерика, флегматика і меланхоліка. Чотири темпераменти Гіппократ порівнював з чотирма стихіями: вогонь, земля, вода, повітря. Гармонія чотирьох стихій створює життя на землі, гармонія чотирьох початків в людині дозволяє їй жити повноцінним життям.

Темперамент - якість біологічна, вроджена. Темперамент визначає і забезпечує швидкість, силу і врівноваженість наших реакцій. Він проявляється в мисленні, мові, манері спілкування. Але темперамент не впливає на інтереси, успішність, інтелект, ділові якості. Визначити свій темперамент Ти можеш за методиками: «Формула темпераменту», опитувальником Г.Айзенка. На основі отриманих результатів Ти зможеш зробити висновок, яким чином враховувати тип темпераменту в майбутній професійній діяльності та який iндивiдуальний стиль дiяльностi формувати в себе, пристосовуючи темперамент до вимог “Твоєї” професії.

Слід зазначити, що темперамент рідко зустрічається у чистому вигляді. Як правило в однієї людини поєднуються властивості різних типів, наприклад: холеричний меланхолік, меланхолійний флегматик та ін. Кожному типу темпераменту властиві позитивні і негативні якості. Питання, ким краще бути, не має сенсу, як і питання, який час року краще. У кожному є свої плюси і свої мінуси. Треба їх знати і діяти, вибираючи ефективну модель поведінки в залежності від ситуації, не йдучи на поводу у природних якостей, а розвиваючи їх.

Сангвінік (живий тип) − сильний, врівноважений, рухливий. Швидко пристосовується до нових умов. Енергійний і працьовитий, швидко зосереджує увагу. Може тривалий час працювати і виконувати завдання навіть у несприятливих умовах, але при умові, що ця робота цікава, доступна і викликає емоційні враження. Сангвініки мають хороші організаторські здібності, легко вступають в контакт, швидко зближуються з людьми, налагоджують гарні стосунки, легко спілкуються. Почуття і настрої в них мінливі. Порівняно легко переживають невдачі і неприємності. В разі відсутності серйозних цілей, глибоких думок, творчої діяльності у сангвініків формується поверховість і несталість. Сангвінічний темперамент не накладає ніяких обмежень на вибір професії.

Флегматик (спокійний тип) − сильний, врівноважений, інертний. У більшості випадків флегматик рівний і спокійний, рідко виходить із себе. Навіть зазнавши неприємностей − залишається спокійним. Працьовитий, витриманий. В роботі виявляє ґрунтовність, продуманість, настирливість. Спокійно, повільно рухається і розмовляє. Не любить частих змін в будь-чому, надає перевагу звичному оточенню. Повільно зосереджує увагу. Повільність може заважати йому в роботі, особливо тоді, коли необхідно щось швидко зрозуміти, запам’ятати, зробити. Але зате він запам’ятовує міцно і надовго. У ставленні до людей сталий, спокійний, тактовний. В залежності від умов у одних флегматиків можуть розвинутися позитивні риси: витримка, глибина думок; інших − в’ялість, байдужість, безвілля, лінощі. У флегматиків є схильність до систематичної роботи, вміння концентруватися на поставленому завданні, вдумливість - необхідні професійні якості вченого, дослідника.

Холерик (поривчастий тип) − сильний, рухливий, неврівноважений. Він характеризується сильним збудженням і менш сильним гальмуванням. Через це нестриманий, нетерплячий, дратівливий. Швидкий в рухах і діях, поривчастий. Психічні процеси протікають у нього швидко та інтенсивно. Із захопленням розпочинає справу, виявляє ініціативу, працює з натхненням, але запас енергії у нього швидко вичерпується. Особливо коли робота одноманітна і вимагає старанності, тоді піднесення та натхнення пропадає, настрій псується. Властиве холерику переважання збудження над гальмуванням виявляється у різкості, гарячковості, дратівливості, нестримності, які він виявляє у спілкуванні з людьми. Все це йому заважає об’єктивно оцінювати вчинки людей. Оскільки потреба в спілкуванні у холериків підвищена, вони часто обирають професії, пов'язані зі спілкуванням - сфера обслуговування, юриспруденція, політика, адміністрування. А це якраз ті види діяльності, які вимагають від людини уміння ефективно спілкуватися.

Меланхолік (уповільнений) − дуже важко переживає образу, міміка невиразна, голос тихий. Характеризується пониженою активністю. Невпевнений у собі, несміливий. Він швидко втомлюється, тривале і сильне напруження викликає втому і він, як правило, припиняє таку роботу. У звичайній і спокійній обстановці працює продуктивно. Емоції у нього виникають повільно і відрізняються великою глибиною. Важко переносить образи, хоча зовні це майже непомітно. Люди цього типу схильні до замкнутості, уникають спілкування з незнайомими людьми, сором’язливі. Меланхоліки часто характеризуються м’якістю, тактовністю, делікатністю. Висока чутливість у поєднанні з потребою в самоті народжує не полководців, а творців. Більшість поетів, художників, музикантів - меланхоліки. Їхні твори - пам'ять про їхні почуття і переживання. Силою свого таланту вони змушують інших переживати своє щастя і своє страждання. Проте не буває правил без винятків. Холеричний темперамент не завадив Пушкіну стати великим поетом.

Будь-яка група людей працює ефективніше, якщо в ній є представники всіх темпераментів. Меланхоліки першими відчувають, в якому напрямку треба починати пошук. Холерики виконують функції безстрашних розвідників. Сангвініки є джерелом позитивних емоцій і постійно генерують несподівані ідеї. Флегматики аналізують інформацію та пропонують зважене рішення.

Особливості темпераменту необхідно враховувати при виборі професії, але не слід плутати темперамент з характером. Доброта і жорстокість, працьовитість і лінощі, акуратність і неохайність - все це риси характеру, які не закладені від природи, а формуються протягом усього життя. Розумним або дурним, чесним чи брехливим, талановитим або бездарним може бути людина з будь-яким темпераментом. Успішність людини залежить не від її темпераменту, а від здібностей, знань, навичок та спрямованості особистості.


^ Професійно-важливі риси характеру особистості

Характер людини − це індивідуально-своєрідне поєднання суттєвих властивостей і особливостей особистості, що проявляються в поведінці, вчинках, діяльності.

Характер людини складається із співвідношення багатьох якостей або рис, які, як правило, утворюють протилежні пари (позитив/негатив) і поділяються на чотири групи:

  1. Риси характеру, що виражають ставлення особистості до діяльності, до праці, навчання: працелюбність − лінь, ініціативність − консервативність, добросовісність − безвідповідальність, наполегливість − безвілля.

  2. Риси характеру, що виражають ставлення особистості до інших людей, до суспільства: товариськість − замкнутість, тактовність − безтактність, правдивість − брехливість, ввічливість − грубість, чуйність − жорстокість, щирість − лицемірство, доброзичливість − заздрість, турботливість − байдужість.

  3. Риси характеру, що виражають ставлення особистості до себе: самокритичність − некритичність, вимогливість − невимогливість, скромність − хвалькуватість, почуття гідності − самолюбство, егоїзм − альтруїзм (безкорисливе прагнення до діяльності на благо інших).

  4. Риси характеру, що виражають ставлення особистості до речей: акуратність − неохайність, економність − марнотратство, щедрість − скупість.

За визначеністю характери людей бувають з яскраво вираженими рисами (однією або декількома) (наприклад, горда людина або ввічлива і т. ін. означає, що зазначена риса домінує над всіма іншими) і без визначеності, коли жодна з рис особливо не виділяється (у цьому випадку кажуть „невизначений характер”).

За цілісністю характери людей поділяються на цілісний, в якому відсутні протилежні риси, і суперечливий, в якому наявні несумісні риси. Люди з цілісним характером відрізняються єдністю думок та почуттів, цілей та способів діяльності, переконань, поглядів та вчинків. Навпаки, для людей із суперечливим характером властивий розлад між думками та почуттями, між переконаннями та вчинками і т. ін.

За силою розвитку вольових якостей розділяють сильні і слабкі характери. Якщо рисами сильного характеру є цілеспрямованість, наполегливість, рішучість, витримка, мужність, сміливість, то рисами людей безхарактерних є нерішучість, боягузтво, невпевненість і т. ін.

Характер багато в чому визначає життя, долю людини. Недаремно народна мудрість твердить: „Посієш вчинок − пожнеш звичку, посієш звичку − пожнеш характер, посієш характер − пожнеш долю”. Таким чином, характер проявляється у ставленні до власної діяльності − активному, цілеспрямованому, нерішучому і т. ін. Разом з тим, якщо говорять про характер, то називають його сильним, твердим, м’яким, тяжким, поганим, настирливим… Однак характер нічого не говорить про соціальну цінність людини: холерик, який має складний характер, може наслідувати величні цілі, а м’який і поступливий сангвінік виявитися негідником.

Вважається, що здатність особистості до вибору професії пов’язана зі здатністю до прийняття рішення, з усвідомленням професійної мети та способів її досягнення через професійне самовизначення, тому вибір професії – це вольовий акт. Пропонуємо Тобі самостійно дослідити вольову організацію Твоєї особистості і порівняти свої вольові якості з тими, які висуває обрана Тобою професія. Ті вольові якості, які недостатньо у Тебе розвинуті, потрібно систематично виховувати в себе.

^ Тип мислення

Психологам вдалося виділити основні риси, властиві мисленню талановитих людей. Це продуктивність, оригінальність, допитливість, мужність.

Продуктивність - це кількість нових ідей, що виникають у людини, здатність швидко переключатися з однієї думки на іншу і використовувати отриману інформацію в різних контекстах.

Оригінальність - це здатність до генерації нестандартних ідей, що виявляється в парадоксальних, несподіваних рішеннях, а також у вираженні отриманих результатів в неординарною формі.

Допитливість - це інтерес до всього нового і здатність дивуватися. Мислення починається з питань. Всі відкриття зроблені завдяки питанням "Як?" і "Чому?"

Мужність - здатність приймати рішення в ситуації невизначеності, не боятися власних висновків і довести їх до кінця, ризикуючи особистим успіхом та репутацією. Відомий фізик П. Л. Капіца зазначав, що в науці не ерудиція є основною рисою, головне - уява і сміливість.

У кожної людини переважає певний тип мислення. Тип мислення - це індивідуальний спосіб перетворення інформації.

Скориставшись методикою «Тип мислення» Ти дізнаєшся про власні особливості і зможеш прогнозувати успішність у певних видах професійної діяльності.

  1. ^ Предметно-дієве мислення (П-Д) властиво людям справи. Про них зазвичай говорять: «Золоті руки!» Вони краще засвоюють інформацію через рухи. Вони володіють хорошою координацією рухів. Їх руками створений весь навколишній предметний світ. Вони водять машини, стоять біля верстатів, збирають комп'ютери. Без них неможливо реалізувати найблискучішу ідею. Цим мисленням володіють і багато видатних спортсменів, танцюристів.

  2. ^ Абстрактно-символічним мисленням (А-С) володіють багато людей науки - фізики-теоретики, математики, економісти, програмісти, аналітики. Люди з таким типом мислення можуть засвоювати інформацію за допомогою математичних кодів, формул і операцій, які не можна ні помацати, ні уявити. Завдяки особливостям такого мислення на основі гіпотез зроблено багато винаходів у всіх областях науки.

  3. ^ Словесно-логічне мислення (С-Л) відрізняє людей з яскраво вираженим вербальним інтелектом (від лат. Verbalis - словесний). Завдяки розвиненому словесно-логічному мисленню учений, викладач, перекладач, письменник, філолог, журналіст можуть сформулювати свої думки і донести їх до людей. Це вміння необхідно керівникам, політикам і громадським діячам.

  4. ^ Наочно-образне мислення (Н-О) мають люди з художнім складом розуму, які можуть представити і те, що було, і те, що буде, і те, чого ніколи не було і не буде - художники, поети, письменники, режисери. Архітектор, конструктор, дизайнер, художник, режисер повинні володіти розвиненим наочно-образним мисленням.

У чистому вигляді ці типи мислення зустрічаються рідко. У більшості людей переважає один або два типи мислення. Для багатьох професій необхідне поєднання різних типів мислення, наприклад, для психолога. Таке мислення називають синтетичним.

^ 5. Креативність (К) - це здатність мислити творчо, знаходити нестандартні рішення, задачі. Креативністю може володіти людина з будь-яким типом мислення. Це рідкісна і нічим не замінна якість, що відрізняє талановитих і успішних людей в будь-якій сфері діяльності.

На думку американського дослідника Коена, «ми ніколи навіть близько не підходимо до кордонів наших можливостей, а мозок зазвичай використовує лише незначну частину своєї потужності». Психологи висловлюють думку, що можливості людей, яких ми називаємо геніями, - не аномалія, а норма. Завдання полягає в тому, щоб розкріпачити мислення кожного і використовувати величезний потенціал, відпущений нам природою.

Мислення - важка робота. Для її виконання необхідні організованість, добре розвинені увага і пам'ять, спостережливість, працездатність. При масі в 2% від нашого тіла мозок споживає 15% усієї вироблюваної енергії. На успішність виконання інтелектуальних завдань впливає емоційний стан, стан здоров'я, умови роботи. Тому інтелектуальні тести необхідно виконувати в спокійній обстановці і хорошому настрої.

^ Як розвивати мислення

* Інформація для мислення - все одно, що їжа для тіла. Джерела інформації - спілкування з людьми і книгами, екскурсії, подорожі, інтернет. Як і їжа, інформація повинна бути якісною.

* Мислення активізується, коли стандартні рішення не дають результатів. Тому так важливо розвивати у себе вміння бачити предмет чи явище з різних сторін, помічати незвичайне у звичайному.

* Мислення і мова - нерозривні. Мислення розвивається, коли ви розповідаєте про прочитане або побачене, берете участь в дискусіях, викладаєте свої або чужі думки в письмовій формі.

  1   2   3

Схожі:

Рішення про вибір шляху професійного розвитку. Персонал особистий склад або працівники закладу, підприємства, група за професійними чи службовими ознаками. Розрізняють технічний, медичний, педагогічний, обслуговуючий персонал І т. ін iconІндекс удк – 336. 71-051
Досвід найбільш успішних вітчизняних і закордонних компаній свідчить, що інвестиції в персонал, створення умов для професійного росту...
Рішення про вибір шляху професійного розвитку. Персонал особистий склад або працівники закладу, підприємства, група за професійними чи службовими ознаками. Розрізняють технічний, медичний, педагогічний, обслуговуючий персонал І т. ін iconРейдерів зацікавили "знання"// Персонал Плюс. 2007. №22 28 лютого. С. 9
Вітальченко М. Рейдерів зацікавили "знання"// Персонал Плюс. 2007. №22 28 лютого. С. 9
Рішення про вибір шляху професійного розвитку. Персонал особистий склад або працівники закладу, підприємства, група за професійними чи службовими ознаками. Розрізняють технічний, медичний, педагогічний, обслуговуючий персонал І т. ін iconТематичний план практичних занять з курсу догляд за хворими дітьми
Основні професійні обов’язки молодшого та середнього медичного персоналу в дитячих поліклініках та педіатричних стаціонарах. Принципи...
Рішення про вибір шляху професійного розвитку. Персонал особистий склад або працівники закладу, підприємства, група за професійними чи службовими ознаками. Розрізняють технічний, медичний, педагогічний, обслуговуючий персонал І т. ін iconТематичний план практичних занять з курсу догляд за хворими дітьми
Основні професійні обов’язки молодшого та середнього медичного персоналу в дитячих поліклініках та педіатричних стаціонарах. Принципи...
Рішення про вибір шляху професійного розвитку. Персонал особистий склад або працівники закладу, підприємства, група за професійними чи службовими ознаками. Розрізняють технічний, медичний, педагогічний, обслуговуючий персонал І т. ін iconТематичний план практичних занять з курсу " догляд за хворими дітьми "
Основні професійні обов’язки молодшого та середнього медичного персоналу в дитячих поліклініках та педіатричних стаціонарах. Принципи...
Рішення про вибір шляху професійного розвитку. Персонал особистий склад або працівники закладу, підприємства, група за професійними чи службовими ознаками. Розрізняють технічний, медичний, педагогічний, обслуговуючий персонал І т. ін iconПоложення про неї затверджує Міністр освіти І науки
Навчального закладу III-IV рівня акредитації або закладу післядипломної освіти III-IV рівня акредитації, наукової установи. Вчене...
Рішення про вибір шляху професійного розвитку. Персонал особистий склад або працівники закладу, підприємства, група за професійними чи службовими ознаками. Розрізняють технічний, медичний, педагогічний, обслуговуючий персонал І т. ін iconРішення Вченої ради вищого навчального закладу про представлення роботи на Конкурс. На титульному аркуші розміщуються: назва роботи; шифр; рік виконання роботи
Конкурсу вищого навчального закладу або рішення Вченої ради вищого навчального закладу про представлення роботи на Конкурс
Рішення про вибір шляху професійного розвитку. Персонал особистий склад або працівники закладу, підприємства, група за професійними чи службовими ознаками. Розрізняють технічний, медичний, педагогічний, обслуговуючий персонал І т. ін iconШепеленко О. В., Дьоміна Д. О., Терещенко В. А
Вибір того чи іншого варіанта управління з безлічі можливих представляє собою управлінське рішення, а сам процес вибору – прийняття...
Рішення про вибір шляху професійного розвитку. Персонал особистий склад або працівники закладу, підприємства, група за професійними чи службовими ознаками. Розрізняють технічний, медичний, педагогічний, обслуговуючий персонал І т. ін iconШепеленко О. В., Дьоміна Д. О., Терещенко В. А
Вибір того чи іншого варіанта управління з безлічі можливих представляє собою управлінське рішення, а сам процес вибору – прийняття...
Рішення про вибір шляху професійного розвитку. Персонал особистий склад або працівники закладу, підприємства, група за професійними чи службовими ознаками. Розрізняють технічний, медичний, педагогічний, обслуговуючий персонал І т. ін iconРішення засновника (власника) про створення навчального закладу). Копія довідки про включення навчального закладу до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 3
Копії установчих документів (статуту, положення, рішення засновника (власника) про створення навчального закладу)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи