«Підвищення якості шкільної освіти: проблеми, реалії, перспективи» icon

«Підвищення якості шкільної освіти: проблеми, реалії, перспективи»




Скачати 116.46 Kb.
Назва«Підвищення якості шкільної освіти: проблеми, реалії, перспективи»
Дата29.09.2012
Розмір116.46 Kb.
ТипВиконання плану роботи

На виконання плану роботи Головного управління освіти і науки Чернівецької ОДА та Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області 17 березня 2011 року на базі ЗОШ №2 м. Чернівців було проведено регіональну науково-практичну конференцію «Підвищення якості шкільної освіти: проблеми, реалії, перспективи».

Організовували конференцію кафедра методики викладання базових дисциплін Інституту післядипломної педагогічної освіти (в.о. завідувача кафедри Жук І.В.).

Учасниками конференції були начальник ГУОН ОДА, директор ІППО Чернівецької області, викладачі та методисти ІППО Чернівецької області, заступник начальника відділу дошкільної, загальної середньої, позашкільної освіти та виховної роботи ГУОН ОДА, начальник Управління освіти Чернівецької міської ради, начальники відділів освіти, керівники та методисти РМК (ММК), керівники навчальних закладів та вчителі ЗНЗ Чернівецької області.

Основними напрямками роботи конференції були:

  • Особливості управлінської діяльності в контексті підвищення якості освіти.

  • Оновлення змісту навчання та методики викладання предметів суспільно гуманітарного циклу.

  • Шляхи оптимізації системи навчання природничо-математичних дисциплін.

  • Виховання дитини як важливий етап розвитку особистості в умовах цілеспрямованого педагогічного процесу.

Вів пленарне засідання начальник ГУОН Чернівецької ОДА М.Й. Бауер.


До участі в роботі планерного засіданні конференції були запрошені:

Бауер Михайло Йозефович – начальник Головного управління освіти і науки Чернівецької облдержадміністрації, кандидат філософських наук, доцент,

Білянін Григорій Іванович – директор Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області кандидат педагогічних наук, доцент,

Черевко Ігор Михайлович – декан факультету прикладної математики, завідувач кафедри математичного моделювання Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, доктор фізико-математичних наук, професор, Соросівський доцент,

Прінько Світлана Іванівна – заступник начальника відділу дошкільної, загальної середньої, позашкільної освіти та виховної роботи Головного управління освіти і науки Чернівецької облдержадміністрації,

Малишевська Валентина Семенівна – начальник Управління освіти Чернівецької міської ради,

Дутчак Інна Григорівна – старший науковий співробітник Чернівецької філії інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, кандидат історичних наук, доцент.

Секційне засідання конференції проходило у двох секціях, у яких брали участь 48 учасників.

Розпочала конференцію начальник Управління освіти Чернівецької міської ради Валентина Семенівна Малишевська, яка звернулася до учасників конференції з вітальним словом та побажаннями плідної праці на благо підвищення якості освіти в області.

^ Першим виступив з проблеми конференції кандидат філософських наук, доцент Михайло Йозефович Бауер. У своїй доповіді «Основні напрямки оптимізації навчального процесу» Михайло Йозефович зазначив, що ефективність процесу навчання – результат успішності навчання учнів, а також їх вихованості та розвитку; якість навчання – ступінь відповідності результатів навчання вимогам всього комплексу цілей і завдань навчання, ступінь відповідності результатів максимальним можливостям кожного школяра в певний період розвитку; оптимальність витрат часу та зусиль учнів та учителів, відповідність діючим гігієнічним нормам.

З метою належного виконання комплексних заходів з оптимізації мережі закладів освіти області, Головне управління освіти і науки облдержадміністрації провело у березні цього року співбесіди-звітування начальників управлінь Чернівецької міської ради, Кельменецької райдержадміністрації, відділів освіти райдержадміністрацій та Новодністровської міської ради про проведену роботу з питань оптимізації, реорганізації загальноосвітніх навчальних закладів І – ІІІ ст. За наслідками співбесіди встановлено, що буде призупинено роботу у 8 ЗНЗ, реорганізовано – у 43 ЗНЗ та закрито – у 5 ЗНЗ. Ці заходи призведуть до зменшення кількості класів на 71 у 50 ЗНЗ, скорочення 252 педагогічних ставок, економію бюджетних коштів на 8 млн. 84 тис. грн. «Всі педагогічні працівники будуть працевлаштовані, а економія коштів буде витрачена на розвиток освіти кожного регіону» – наголосив Михайло Бауер.

(Ширшу інформацію доповіді М.Й. Бауера див на сайті ГУОН )

^ Другим з доповіддю виступив кандидат педагогічних наук, доцент, директор Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області. У своїй доповіді «Фактори впливу на розвиток творчих здібностей учня під час вивчення базових дисциплін» Г.І. Білянін акцентував основну увагу на науково практичні аспекти формування творчої особистості та на процес вирощування творчих людей, які започатковуються у шкільному віці.

Проблема формування творчої особистості є надзвичайно актуальною на сучасному етапі розвитку суспільства, оскільки такі люди відрізняються своєю здатністю до формування оригінальних ідей. Одним із найважливіших факторів формування творчої особистості є вчасно виявлені якості здібностей творчої особистості, тому вони стають на сьогодні основними напрямками вчительської діяльності. Школа розвиває творчість, тренує і презентує на різновидних показових виступах.

На думку відомого радянського психолога Д.В. Чернилевського творчу людину відрізняє від інших творче мислення, яке характеризується такими властивостями:

  • здатність знаходити безліч різних варіантів розв’язання при тих самих умовах,

  • здатність знаходити несуперечливі розв’язання суперечливої ситуації.

Формування творчого мислення, його перетворення з емпіричного, наочно-образного, конкретного в абстрактне й узагальнене можливо лише при спеціальній організації навчання, що забезпечує професійну орієнтацію і самовизначення особистості. При цьому необхідно виділити конкретні якості особистості школярів, найбільш значимі для їхнього цілеспрямованого формування, це:

  • самооцінка, на яку впливають рівень домагань;

  • задоволеність діяльністю;

  • система значень і змісту діяльності;

  • відповідальність перед собою і суспільством за результати діяльності;

  • здатність до прийняття позицій іншої людини;

  • комунікативна діяльність.

Ці фактори можуть впливати на формування особистісних якостей безпосередньо або опосередковано, через створення творчого, розвиваючого психолого-педагогічного простору, у якому відбувається досягнення високого рівня активності, розвиток творчості й розуміння необхідності власної реалізації. В основу створення такого розвиваючого простору повинні бути закладені принципи співробітництво й відкритість.

Формування творчого мислення пов’язане з розумовою діяльністю та спеціальністю (професією). Оскільки творче професійне мислення буде виявлятися в умінні вирішувати нестандартні проблеми, новизні, унікальності й оригінальності в діяльності, то для його формування необхідно в школі розвивати здатності через розвиток мислення.

Форми мислення: поняття, судження, умовиводи;

операції мислення: аналіз, синтез, індукція, дедукція, порівняння, класифікація, систематизація, узагальнення тощо.

Що ж стосується безпосередньо професійної діяльності, то в її основі лежать знання, уміння, навички, досвід і готовність застосовувати знання на практиці.

Для формування творчого професійного мислення вчителю необхідно:

  • опанувати системою понять, суджень і умовиводів в області професії (спеціальності), що базуються на знаннях, уміннях, навичках і досвіді діяльності;

  • уміти аналізувати, порівнювати, класифікувати, систематизувати, узагальнювати;

  • розвивати нестереотипне мислення;

  • уміти застосовувати знання на практиці.

Процес навчання має дві складові: 1) діяльність педагога або навчання; 2) діяльність учня або учіння.

Далі Григорій Іванович зупинився на ефективності навчання та учіння, які залежать від багатьох умов і які можна поділити на дві групи:

  1. ^ Зовнішні умови (фактори) навчання, тобто ті, що пов’язані із діяльністю педагога (майстерність викладача, методи навчання, оснащеність технічними засобами, зміст програм і т.д.).

  2. ^ Внутрішні умови (фактори) навчання, тобто ті, що пов’язані із діяльністю учня (рівень розумового розвитку того, хто навчається, відношення до навчання, здатність мобілізувати себе на виконання навчальної діяльності і т.д.).

Що стосується першої складової, то вона напряму поєднана з методичною системою навчання, яку схематично можна зобразити, як на рис.1:





Кожен учитель повинен починати із цілей навчання, удосконалювати зміст, підбирати форми і методи, формувати свої засоби.

Щоб задовольнити освітні, виховні та розвиваючі цілі, які ставить держава перед навчальними закладами, сучасна дидактична система навчання та її реалізація мають задовольняти такі вимоги:

  1. Методи навчання мають добиратися до кожного уроку із розрахунком на максимально високу активізацію учіння учнів.

  2. Висока активність учнів забезпечується різними формами самостійної роботи учнів і ефективним управлінням цією роботою з боку педагога.

  3. Подання учням знань у готовому вигляді виконувати лише у доцільних випадках.

  4. Самостійна робота учнів на уроці повинна мати не лише тренувальний, а й творчий, евристичний характер; виконуватися самостійно та в групах.


Вищеперелічені аспекти, які мають бути органічно вплетеними в урок, доповнюються системою позакласної та позашкільної роботи:

  • виконання учнем позанавчальних завдань;

  • заняття у наукових товариствах;

  • відвідування гуртка або участь у тематичних масових заходах (вечорах любителів літератури, історії, фізики, хімії та ін.);

  • огляди-конкурси художньої, технічної та інших видів творчості, зустрічі з ученими тощо.

Індивідуальні форми позакласної роботи передбачають виконання різноманітних завдань, участь в очних і заочних олімпіадах, конкурсах на кращу науково-дослідну роботу. Вчителі повинні послідовно стежити за розвитком інтересів і нахилів учнів, допомагати їм в обранні профілю позашкільних занять. Помітна роль у розвитку творчих, інтелектуально обдарованих дітей належить Малій академії наук України, зацікавленість до вивчення тих чи інших предметів з’являється завдяки участі школярів різного віку у таких міжнародних конкурсах як «Колосок», «Кенгуру», «Левеня», «Бобер», тощо.

Що стосується другої складової, то можна впевнено твердити, що ефективність та результати навчання знаходяться в прямій залежності від:

  • дидактичних, тобто змістовно-процесуальних закономірностей;

  • гносеологічних закономірностей;

  • психологічних закономірностей;

  • соціологічних закономірностей;

  • педагогічних закономірностей.

Продуктивність засвоєння обсягу знань та вмінь під час організації навчально-пізнавальної діяльності учнів гальмується такими факторами:

  • надмірною складністю матеріалу, що вивчається, та дій, які треба засвоїти (невідповідність можливостям учнів);

  • вимогою до учнів “слухати вчителя і запам’ятовувати”, а не “діяти”;

  • грубим, зневажливим ставленням вчителя до учнів; неповагою до особистості та бажань кожного;

  • розумовою втомою, яка може бути наслідком надто тривалої в часі або дуже інтенсивної навчальної діяльності;

  • невдалим розкладом занять;

  • фізичною втомою чи поганим станом здоров’я.

„У природі немає дитини безталанної, ні на що не здатної. Кожному можна дати щастя творення, кожного треба вивести в люди. Це перший наріжний камінь моєї педагогічної системи” – стверджував В.О. Сухомлинський.

Для створення оптимальних соціально-психологічних умов для обопільної діяльності педагогові потрібно уміти: оперативно і правильно орієнтуватися в постійно змінюваних умовах спілкування, знаходити відповідні комунікативні засоби, які відповідали б його індивідуальності, обставинам спілкування та індивідуальним особливостям учня, постійно відчувати і підтримувати зворотний зв'язок у спілкуванні.

Сучасний психологічний портрет учителя, налаштованого на особистісно-орієнтоване спілкування: відкритість, доступність, створення для дітей можливостей висловлювати свої думки і почуття; справедливість, довіра до дітей, визнання їх неповторності, гідності; зацікавленість життям учнів, увага до їхніх проблем; емпатійне розуміння (здатність бачити поведінку учня його ж очима, відчувати його внутрішній світ); готовність завжди допомогти учням.

Інститут післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області дбає про те, щоб допомогти вчителю підвищити свій фаховий та технологічний рівень професійної майстерності, сприяти самостійному і безперервному розвитку вчителя. Віримо, що завдяки сумлінному та професійному відношенню до педагогічної діяльності навчання у загальноосвітніх навчальних закладах стане якіснішим.


^ РЕКОМЕНДАЦІЇ КОНФЕРЕНЦІЇ.

За підсумками обговорення проблем і перспектив підвищення якості шкільної освіти учасники конференції прийшли до висновку, що сучасні перетворення в країні та регіоні, нові стратегічні орієнтири, відкритість суспільства, його швидка інформатизація і динамічність кардинально змінюють вимоги сучасної школи. Це засвідчує перспективність сучасних реформ та їх здійсненність, що відкриває шлях до досягнення високого рівня якості вітчизняної та регіональної освіти. Водночас, її модернізація залежить від розуміння відповідальності і професійного рівня керівників та педагогів, їх особистої приналежності до вирішення важливих проблем освітнього процесу.

Беручи до уваги основні пропозиції учасників конференції було прийнято наступні рекомендації:

1. Головному управлінню освіти і науки Чернівецької облдержадміністрації разом з ІППОЧО:

Виходячи з вищезазначеного, рекомендовано:

  1. Сприяти реалізації державних програм, спрямованих на інформатизацію, комп’ютерізацію та оновлення матеріально-технічної бази шкіл області.

  2. Розробити спеціальну програму розвитку системи освіти в сільських регіонах.

  3. Створити необхідні організаційно-управлінські умови для оптимізації навчального процесу в області.

  4. Сприяти організації ефективної співпраці закладів загальної, позашкільної, професійно-технчної освіти, що забезпечить розвиток творчих здібностей школярів різного віку.

  5. Створити умови для залучення та участі громадських організацій у вихованні підростаючого покоління.

2. Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області:

    1. 2.1. На підставі аналізу результатів ЗНО розробити рекомендації для удосконалення методології і підходів до відбору змісту, методів і форм організації освітнього процесу в регіоні;

    2. 2.2. Створити навчально-методичні ресурсні центри для підтримки і розвитку практик допрофільної підготовки та профільного навчання, спрямованих на модернізацію усіх елементів навчального процесу і його ресурсного забезпечення;

    3. 2.3. Забезпечити здійснення наукового, методичного та психологічного супроводу освітнього процесу;

    4. 2.4. Створити умови для розробки, впровадження і проведення незалежної експертної оцінки інноваційних педагогічних проектів спрямованих на підвищення якості шкільної освіти;

2.5. Оптимізувати моделі моніторингу щодо відстеження ефективності розвитку системи шкільної освіти регіону;

2.6. Розробити плани підвищення кваліфікації педагогів з урахуванням пріоритетних напрямів розвитку регіональної системи освіти.

3. Начальникам відділів освіти райдержадміністрацій, управлінню освіти Чернівецької та відділу освіти Новодністровської міських рад:

3.1. Організувати комплексний аналіз рівня готовності загальноосвітніх навчальних закладів до ЗНО;

3.2. Продовжити реалізацію спільних з громадськістю та іншими державними установами програм розвитку освіти та підтримки обдарованої молоді;

3.3. Створити сприятливі умови для впровадження профільного навчання в малокомплектних сільських загальноосвітніх навчальних закладах;

3.4. Забезпечити необхідні умови для успішної реалізації програми «Шкільний автобус».

4. Керівникам загальноосвітніх навчальних закладів області:

4.1. Забезпечити готовність загальноосвітніх закладів до впровадження допрофільної підготовки та профільного навчання;

4.2. Активізувати використання комп’ютерних форм контролю і оцінки якості освіти;

4.3. Продовжити роботу з розширення участі громадськості в управлінні закладами освіти, забезпеченню об’єктивності, повноти і прозорості інформації про діяльність освітньої установи;

4.4. Створювати умови для виявлення здібностей і талантів учнів через їх максимальну участь в різних формах проектної, творчої і дослідницької діяльності;

4.5. Забезпечити умови для самоосвіти вчителів на основі використання сучасних інформаційних технологій, в тому числі дистанційної форми навчання, медіа- та Інтернет-освітніх ресурсів;

4.6. Розробити та реалізувати комплексні програми збереження та зміцнення здоров’я учнів на основі постійної взаємодії з сім’єю, закладами охорони здоров’я, фізичної культури та спорту.

Матеріали конференції будуть опубліковані у збірнику матеріалів «Підвищення якості шкільної освіти: проблеми, реалії, перспективи».

Схожі:

«Підвищення якості шкільної освіти: проблеми, реалії, перспективи» iconЗатверджено наказ Департаменту освіти І науки, молоді та спорту облдержадміністрації 23. 10. 2012 №263 Програма Всеукраїнського науково-практичного семінару
«Науково-методичний супровід виконання Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничої-математичної...
«Підвищення якості шкільної освіти: проблеми, реалії, перспективи» iconПро проведення Всеукраїнської науково-практичної конференції
«Харківська академія неперервної освіти» 21-22 листопада 2012 року в м. Харкові проводиться Всеукраїнська науково-практична конференція...
«Підвищення якості шкільної освіти: проблеми, реалії, перспективи» iconФ., Агєєнко Т. А. Дизайн та освіта: проблеми І перспективи творчого діалогу постановка проблеми
Критичний аналіз якості підготовки майбутніх педагогічних працівників виявив, що серед них недостатньо подані такі, які б оцінили...
«Підвищення якості шкільної освіти: проблеми, реалії, перспективи» iconЗ місця події 16 жовтня в Інституті розвитку дитини відбулася Міжнародна науково–практична конференція „Сучасне дошкілля: реалії та перспективи.”
Міжнародна науково–практична конференція „Сучасне дошкілля: реалії та перспективи.” Участь у ній взяли науковці не лише з України,...
«Підвищення якості шкільної освіти: проблеми, реалії, перспективи» iconЗ місця події 16 жовтня в Інституті розвитку дитини відбулася Міжнародна науково–практична конференція „Сучасне дошкілля: реалії та перспективи.”
Міжнародна науково–практична конференція „Сучасне дошкілля: реалії та перспективи.” Участь у ній взяли науковці не лише з України,...
«Підвищення якості шкільної освіти: проблеми, реалії, перспективи» iconНаказ №326 Про підсумки Всеукраїнського науково-практичного семінару
Всеукраїнський науково-практичний семінар «Науково-методичний супровід виконання Державної цільової соціальної програми підвищення...
«Підвищення якості шкільної освіти: проблеми, реалії, перспективи» icon«Організація підвищення кваліфікації керівних кадрів освіти за дистанційною формою навчання: проблеми та перспективи»
Південноукраїнський регіональний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів
«Підвищення якості шкільної освіти: проблеми, реалії, перспективи» iconМарина Труфкіна (Ізмаїл) науково-дослідницька культура педагога як засіб підвищення якості освіти
Закономірне підвищення вимог до рівня та якості освіти спонукає до пошуку нових шляхів удосконалення навчально-виховного процесу...
«Підвищення якості шкільної освіти: проблеми, реалії, перспективи» iconКасіч-Пилипенко Тамара Миколаївна (Сasich-Pilipenko)
Проблеми становлення корпоративного управління в Україні // Економіка України: реалії, перспективи розвитку ринкових відносин. Міжвідавничий...
«Підвищення якості шкільної освіти: проблеми, реалії, перспективи» iconУдк 338. 46: 640. 41 (045) Віра Сергійко, м. Київ Фактори підвищення якості послуг в готельній індустрії та їх класифікація
У статті розглядаються деякі аспекти еволюції поняття якості та систем менеджменту якості, складові якості послуг, описуються фактори,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи