Навчальна програма поглибленого вивчення інформатики для учнів 10-11 класів icon

Навчальна програма поглибленого вивчення інформатики для учнів 10-11 класів




НазваНавчальна програма поглибленого вивчення інформатики для учнів 10-11 класів
Сторінка2/4
Дата29.09.2012
Розмір0.78 Mb.
ТипПояснювальна записка
1   2   3   4


Для забезпечення профілю поглибленого вивчення інформатики необхідні такі про­грамні засоби:

    1. Клавіатурний тренажер ― для оволодіння клавіатурою комп’ютера.

    2. Операційна система ― для засвоєння правил роботи з системою вве­дення-виведення інформації та її зберігання на зовнішніх носіях.

    3. Редактор текстів ― для засвоєння правил введення, зберігання та редагування текстів за допомогою комп’ютера.

    4. Графічний редактор ― для засвоєння правил побудови малюнків, схем, креслень, анімацій тощо за допомогою комп’ютера.

    5. Електронні таблиці ― для засвоєння правил виконання значних за обсягом розрахунків та ознайомлення з діловою графікою.

    6. Системи управління базами даних ― для засвоєння правил структурування, редагування, впорядкування, пошуку та зберігання ін­формації в базах даних.

    7. Набір програм для роботи в глобальній мережі Інтернет ― для перег­ляду та створення Web-сторінок, роботи з електронною поштою та те­леконференціями, файловими архівами, пошуковими системами тощо.

    8. ^ Діалоговий інтерпретатор (компілятор) однієї з мов програму­вання (Turbo Pascal, Free Pascal, С++, Visual Basic, Turbo Delphi, Visual Studio.NET тощо) ― для реалізації та на­лагодження програм на комп’ютері.

^ Програма поглибленого вивчення інформатики

(8-11 класи)


^ 10 клас (175 годин (166+9 рез.), 5 год. на тиждень, 9 год. резервного часу)

Інформаційно-комунікаційні технології

І семестр 2 год. на тиждень(30+2 рез.)

ІІ семестр 2 год. на тиждень (36+2 рез.)

Всього 70 год. (66+4 рез.час))

^ Алгоритмізація та програмування

І семестр 3 год. на тиждень (46+2 рез.),

ІІ семестр 3 год. на тиждень (54+3 рез).

Всього 105 год. (100+5 рез.час)

^ Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів

Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів

І семестр (32 год. (30+2 рез.), 2 год. на тиждень )

І семестр (48 год. (46+2 рез.) год., 3 год. на тиждень )

^ Розділ «Технології обробки числової інформації», 30 годин

Розділ «Методи побудови алгоритмів», 100 годин

^ Тема: «Використання табличного процесора Excel для обробки числової інформації», 30 годин

Зміст навчального матеріалу теми:

організація табличної інформації в Excel; типи даних; форматування даних, форматування та виведення таблиць на друк; обчислення в Excel; види адресації; використання стандартних функцій; застосування майстра функцій;організація графічної інформації в Excel; типи діаграм; елементи діаграм , майстер діаграм; редагування діаграм; створення власного нестандартного типу діаграм; робота з базами даних (списками) в Excel; створення списку; сортування списків; відбір даних засобами автофільтру; використання розширеного фільтра, консолідації даних, майстра зведених таблиць при обробці баз даних;реалізація умовних конструкцій; умовне форматування; засоби оптимізації в Excel (інсталяція засобу «Пошук рішення», аналіз результатів, моделі оптимізації); елементи математичної статистики в Excel; елементи регресійно-кореляційного аналізу в Excel; розв’язування задач математичного, фізичного та економічного змісту ;

поповнення власної бібліотеки навчальних завдань


^ Практичні роботи:

«Організація табличної інформації в Excel»

«Виконання обчислень в Excel»

«Організація графічної інформації в Excel»

«Робота з базами даних (списками) в Excel»

«Реалізація умовних конструкцій; умовне форматування)»

«Засоби оптимізації в Excel»

«Елементи математичної статистики в Excel»

«Елементи регресійно-кореляційного аналізу в Excel»


^ Лабораторна робота:

«Обробка даних в Excel у власному проекті»


називає: структурні елементи таблиці, типи даних, види адресації, типи діаграм, засоби оптимізації

наводить: приклади використання таблиць, засобів форматування даних, використання графічної інформації, використання списків

розпізнає: типи посилань (“А1” та “R1C1” ), види адресації (відносна та абсолютна)

характеризує: особливості форматування даних, форматування таблиць, обчислень, застосування майстрів функцій, застосування майстрів діаграм, використання розширеного фільтра, консолідації даних, майстра зведених таблиць при обробці баз даних

описує: послідовність дій при форматуванні даних, при форматуванні таблиці, при використанні стандартних функцій, при редагування діаграм, при відборі даних засобами автофільтру, розширеного фільтра

пояснює: відмінність між типами посилань („А1” та „R1C1” ), типами діаграм, відбору даних засобами автофільтру, розширеного фільтру

формулює: етапи форматування даних, форматування таблиць, використання стандартних функцій, створення діаграм, створення списків, засобів оптимізації

обґрунтовує: вибір засобів форматування таблиць, вибір типу діаграми, створення власного нестандартного типу діаграм, засобів оптимізації

порівнює: різні засоби форматування таблиць, типу діаграми

класифікує: завдання за різними типами (статистична обробка даних, використання умовних конструкцій, графічна обробка даних)

аналізує: умови завдань з метою визначення їх типу

оцінює: складність виконуваних завдань, коректність власних відповідей та відповідей інших учнів

висловлює судження: щодо вибору різних типів форматування даних, таблиць, типів посилань, типів діаграм, відбору даних засобами автофільтру або розширеного фільтру

розв’язує: завдання різних типів (статистична обробка даних, використання умовних конструкцій, графічна обробка даних, робота з базами даних, оптимізації, елементи математичної статистики та регресійно-кореляційного аналізу)

спостерігає: за виконанням завдань іншими учнями, аналізуючи їх відповіді

використовує: власні знання і рекомендації учителя для виконання завдань

дотримується правил: обробки даних в Excel

показує на комп’ютері: послідовність виконання задачі у середовищі Excel

^ Тема: «Методика побудови алгоритмів, оцінка їх ефективності», 2 години

Зміст навчального матеріалу теми:

процес створення алгоритму; математична модель; вибір структури алгоритму і вхідних даних; пошук оптимального алгоритму розв’язання; узагальнення та аналіз екстремальних ситуацій; оцінка та аналіз ефективності алгоритму; покрокова деталізація, планування та представлення алгоритму; допоміжні задачі; реалізація мовою програмування



називає: етапи створення алгоритму, математичну модель як один із етапів створення алгоритму, структури алгоритму і вхідних даних; критерії пошуку оптимального алгоритму розв’язання, узагальнення та аналізу екстремальних ситуацій, оцінки та аналізу ефективності алгоритму, призначення покрокової деталізації, планування та представлення алгоритму, допоміжні задачі, необхідність реалізації мовою програмування

наводить: приклади математичних моделей, вибору структури алгоритму і вхідних даних, критеріїв пошуку оптимального алгоритму розв’язання; узагальнення та аналіз екстремальних ситуацій, оцінки та аналізу ефективності алгоритму; покрокової деталізації, планування та представлення алгоритму, допоміжних задач, реалізації мовою програмування

розпізнає: елементи створення алгоритму, математичні моделі, структури алгоритму і вхідних даних, критерії пошуку оптимального алгоритму розв’язання, окремі випадки вибору вхідних даних і визначення ефективності виконання заданого алгоритму, критерії оцінювання та аналізу ефективності алгоритму, елементи покрокової деталізації, планування та представлення алгоритму, допоміжні задачі, процес реалізації мовою програмування

характеризує: особливості процесу створення алгоритму, математичної моделі, вибору структури алгоритму і вхідних даних, пошуку оптимального алгоритму розв’язання, узагальнення та аналізу екстремальних ситуацій, оцінки та аналізу ефективності алгоритму, покрокової деталізації, планування та представлення алгоритму, допоміжних задач, процесу реалізації мовою програмування

описує: процес створення алгоритму, математичну модель заданої задачі, вибір структури заданого алгоритму і його вхідних даних, пошук оптимального алгоритму розв’язання заданої задачі, узагальнення та аналіз екстремальних ситуацій заданої задачі, процес визначення оцінки та аналізу ефективності заданого алгоритму, процес покрокової деталізації, планування та представлення заданого алгоритму, допоміжні задачі заданого алгоритму, необхідність і доцільність реалізації заданого алгоритму мовою програмування

пояснює: відмінність між математичною моделлю і іншими видами моделей, підходи до визначення структури алгоритму і вхідних даних заданої задачі, критерії пошуку оптимального алгоритму розв’язання заданої задачі, підходи до визначення оцінки та аналізу ефективності заданого алгоритму, власні міркування щодо покрокової деталізації, планування та представлення заданого алгоритму, доцільність використання допоміжних задач у заданому алгоритмі, необхідність і доцільність реалізації заданого алгоритму мовою програмування

формулює: етапи створення алгоритму, поняття математичної моделі, критерії оптимальності алгоритму, критерії визначення оцінки та аналізу ефективності заданого алгоритму, поняття швидкості росту часу роботи алгоритму, поняття покрокової деталізації, планування та представлення заданого алгоритму, поняття допоміжних задач

обґрунтовує: побудовану математичну модель заданої задачі, вибір структури заданого алгоритму і вхідних даних, процес пошуку оптимального алгоритму розв’язання заданої задачі, узагальнення та аналіз його екстремальних ситуацій, оцінку та аналіз ефективності алгоритму, процес покрокової деталізації, планування та представлення алгоритму, необхідність використання допоміжних задач

порівнює: різні задачі за їх математичними моделями, вибором структури їх алгоритмів та вхідних даних, процесом пошуку оптимального алгоритму їх розв’язання, узагальнення та аналізу екстремальних ситуацій, оцінки та аналізу ефективності різних алгоритмів, покрокової деталізації, необхідністю використання допоміжних задач

класифікує: задачі за математичними моделями, структурою алгоритму та вхідних даних, оцінкою ефективності

аналізує: однотипність задач за їх математичними моделями, оцінкою ефективності алгоритмів, що їх реалізують

оцінює: коректність побудови математичної моделі заданої задачі іншими учнями, визначення ними оцінки ефективності побудованого алгоритму заданої задачі

висловлює судження: щодо побудови математичної моделі заданої задачі, визначення оцінки ефективності алгоритму, що реалізує задану задачу

розв’язує: завдання побудови математичної моделі заданої задачі, визначення оцінки ефективності алгоритму, що реалізує задану задачу

спостерігає: за процесом побудови математичної моделі заданої задачі іншими учнями, визначенням ними ефективності роботи алгоритму, що реалізує задану задачу

використовує: власні знання і рекомендації учителя для виконання завдань

дотримується правил: визначення оцінки ефективності заданої задачі







^ Тема: «Представлення інформації у комп’ютері. Алгоритми роботи з цілими числами у різних системах числення», 4 години

Зміст навчального матеріалу теми:

представлення у комп’ютері цілих та дійсних чисел, символів та рядків; алгоритм переведення чисел з однієї позиційної системи числення в іншу, алгоритм зв’язку між системами числення з основою 2k;

поповнення власної бібліотеки навчальних завдань


^ Практична робота:

«Алгоритми переведення чисел з однієї позиційної системи числення в іншу»



називає: діапазони зміни цілих та дійсних чисел різних типів у комп’ютерному представленні, символи та рядки, правила переведення цілих чисел з однієї позиційної системи числення в іншу

наводить: приклади цілих та дійсних чисел, символів та рядків, чисел у різних системах числення

розпізнає: цілі та дійсні числа, символи та рядки, числа у різних системах числення, правила переведення з однієї системи числення в іншу

характеризує: особливості представлення у комп’ютері цілих та дійсних чисел, символів та рядків, алгоритмів переведення чисел з однієї системи числення в іншу

описує: принципи визначення діапазонів зміни значень цілих і дійсних чисел, представлених у комп’ютері, послідовність виконання алгоритмів переведення чисел з однієї позиційної системи числення в іншу

пояснює: відмінність між представленням у комп’ютері цілих та дійсних чисел, символів та рядків, відмінність між алгоритмами для переведення заданих чисел з однієї позиційної системи числення в іншу

формулює: поняття системи числення, позиційних та непозиційних систем числення, правила переведення з однієї системи числення в іншу

обґрунтовує: представлення у комп’ютері цілих та дійсних чисел, символів та рядків, коректність використання обраного алгоритму для переведення заданих чисел з однієї позиційної системи числення в іншу

порівнює: результати виконання алгоритмів, що реалізують переведення чисел з однієї системи числення в іншу

класифікує: алгоритми за призначенням щодо реалізації переведення чисел з однієї системи числення в іншу

аналізує: результати виконання алгоритмів, що реалізують переведення чисел з однієї системи числення в іншу

оцінює: складність виконання розроблених алгоритмів, коректність власних відповідей та відповідей інших учнів

висловлює судження: щодо логічності та доцільності представлення у комп’ютері цілих та дійсних чисел, символів та рядків, необхідності існування різних алгоритмів, що переведення чисел із однієї позиційної системи числення в іншу

розв’язує: завдання по реалізації алгоритмів у вигляді програми переведення заданих чисел із однієї позиційної системи числення в іншу

спостерігає: за покроковим виконанням алгоритмів переведення заданих чисел із однієї позиційної системи числення в іншу

використовує: можливості середовища програмування для налагодження алгоритмів переведення заданих чисел із однієї позиційної системи числення в іншу

дотримується правил: роботи за комп’ютером, реалізації алгоритмів переведення чисел з однієї системи числення в іншу у вигляді програм

показує на комп’ютері: покрокове виконання створеної програми переведення чисел з однієї системи числення в іншу







^ Тема: «Структури даних», 10 годин

Зміст навчального матеріалу теми:

проста змінна; масив; стек; черга; зв’язний список; дерево;

поповнення власної бібліотеки навчальних завдань


^ Лабораторні роботи:

«Стек»,

«Черга»,

«Зв’язний список»,

«Дерево»



називає: просту змінну, масив, стек, чергу, зв’язний список, дерево

наводить: власні приклади простих змінних, масивів, стеків, черг, зв’язних списків, дерев

розпізнає: прості змінні, масиви, стеки, черги, зв’язні списки, дерева

характеризує: відмінність між простою змінною, масивом, стеком, чергою, зв’язним списком, деревом

описує: просту змінну, масив, стек, чергу, зв’язний список, дерево

пояснює: особливості використання простих змінних, масивів, стеків, черг, зв’язних списків, дерев

формулює: поняття простої змінної, масиву, стека, черги, зв’язного списку, дерева

обґрунтовує: доцільність та коректність використання простих змінних, масивів, стеків, черг, зв’язних списків, дерев у заданих алгоритмах

порівнює: доцільність та ефективність використання простих змінних, масивів, стеків, черг, зв’язних списків, дерев у заданих алгоритмах

класифікує: змінні за структурами даних

аналізує: відмінність між використанням простих змінних, масивів, стеків, черг, зв’язних списків, дерев у заданих алгоритмах

оцінює: результати роботи реалізованого у вигляді програми розробленого алгоритму з використанням простих змінних, масивів, стеків, черг, зв’язних списків, дерев

висловлює судження: щодо доцільності використання простих змінних, масивів, стеків, черг, зв’язних списків, дерев у заданих алгоритмах

розв’язує: завдання по реалізації алгоритмів у вигляді програми з використанням простих змінних, масивів, стеків, черг, зв’язних списків, дерев

спостерігає: за зміною значень елементів простих змінних, масивів, стеків, черг, зв’язних списків, дерев

використовує: можливості середовища програмування для налагодження алгоритмів з використанням простих змінних, масивів, стеків, черг, зв’язних списків, дерев

дотримується правил: роботи за комп’ютером, реалізації алгоритмів з використанням простих змінних, масивів, стеків, черг, зв’язних списків, дерев у вигляді програм

показує на комп’ютері: покрокове виконання створеної програми з використанням простих змінних, масивів, стеків, черг, зв’язних списків, дерев







^ Тема: «Пошукові алгоритми», 6 годин

Зміст навчального матеріалу теми:

основні поняття пошукових алгоритмів; лінійний та бінарний пошук; пошук у рядку; рекурсивні пошукові алгоритми; пошукові алгоритми на бінарних деревах;

поповнення власної бібліотеки навчальних завдань


^ Лабораторні роботи:

«Лінійний та бінарний пошук. Пошук у рядку»,

«Рекурсивні пошукові алгоритми»,

«Пошукові алгоритми на бінарних деревах»



називає: різні за призначенням пошукові алгоритми

наводить: приклади задач з використанням пошукових алгоритмів

розпізнає: пошукові алгоритми

характеризує: особливості використання кожного з пошукових алгоритмів

описує: послідовність дій кожного з пошукових алгоритмів

пояснює: відмінність між різними пошуковими алгоритмами

формулює: основні ідеї, що є базовими для кожного з пошукових алгоритмів

обґрунтовує: доцільність використання визначеного пошукового алгоритму у запропонованій задачі

порівнює: ефективність використання різних пошукових алгоритмів у запропонованій задачі

класифікує: задачі за використаними у них пошуковими алгоритмами

аналізує: відмінність між використанням різних пошукових алгоритмів у запропонованих задачах

оцінює: результати роботи реалізованого у вигляді програми розробленого алгоритму з використанням пошукових алгоритмів

висловлює судження: щодо коректності використання визначеного пошукового алгоритму у запропонованій задачі

розв’язує: завдання по реалізації алгоритмів у вигляді програми з використанням пошукових алгоритмів

спостерігає: за покроковим виконанням алгоритмів з використанням пошукових алгоритмів

використовує: можливості середовища програмування для налагодження алгоритмів з використанням пошукових алгоритмів

дотримується правил: роботи за комп’ютером, реалізації алгоритмів з використанням пошукових алгоритмів у вигляді програм

показує на комп’ютері: покрокове виконання створеної програми з використанням пошукових алгоритмів







^ Тема: «Методи сортування», 8 годин

Зміст навчального матеріалу теми:

основні поняття методів сортування та їх класифікація; прямі методи сортування вставленням, обміном, вибором; покращені методи сортування з двійковим включенням, шейкерне сортування; удосконалені методи сортування, швидке сортування;

поповнення власної бібліотеки навчальних завдань


^ Лабораторні роботи:

«Прямі методи сортування»,

«Покращені методи сортування»,

«Удосконалені методи сортування»



називає: різні за призначенням методи сортування

наводить: приклади задач з використанням методів сортування

розпізнає: методи сортування

характеризує: особливості використання кожного з методів сортування

описує: послідовність дій кожного з методів сортування

пояснює: відмінність між різними методами сортування

формулює: основні ідеї, що є базовими для кожного з методів сортування

обґрунтовує: доцільність використання визначеного метода сортування у запропонованій задачі

порівнює: ефективність використання різних методів сортування у запропонованій задачі

класифікує: задачі за використаними у них методами сортування

аналізує: відмінність між використанням різних методів сортування у запропонованих задачах

оцінює: результати роботи реалізованого у вигляді програми розробленого алгоритму з використанням методів сортування

висловлює судження: щодо коректності використання визначеного метода сортування для запропонованої задачі

розв’язує: завдання по реалізації алгоритмів у вигляді програми з використанням методів сортування

спостерігає: за покроковим виконанням алгоритмів з використанням методів сортування

використовує: можливості середовища програмування для налагодження алгоритмів з використанням методів сортування

дотримується правил: роботи за комп’ютером, реалізації алгоритмів з використанням методів сортування у вигляді програм

показує на комп’ютері: покрокове виконання створеної програми з використанням методів сортування
1   2   3   4

Схожі:

Навчальна програма поглибленого вивчення інформатики для учнів 10-11 класів iconІнформація про учнів: Загальна кількість учнів району: початкових класів; учнів 5-8 класів; 9-х класів; 10-11-х классов
Становлення індивідуального вибору учнів 5-7 класів через курси за вибором( по класах)
Навчальна програма поглибленого вивчення інформатики для учнів 10-11 класів iconОснови інформатики навчальна програма
Програма розрахована на вивчення основ інформатики у вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку...
Навчальна програма поглибленого вивчення інформатики для учнів 10-11 класів iconПояснювальна записка Програма складена для навчання учнів, які обрали хімію як предмет поглибленого вивчення
Навчання в класах із поглибленим вивченням хімії служить загальній меті сучасної школи: розвитку здібностей учнів, підвищенню престижу...
Навчальна програма поглибленого вивчення інформатики для учнів 10-11 класів iconПрограма стипендій Посольства США з вивчення англійської мови для учнів старших класів м. Луганська

Навчальна програма поглибленого вивчення інформатики для учнів 10-11 класів iconОпорна ні адреса бульвар Шевченка, 17 робоча навчальна програма з дисципл І ни
Сучасний стан демографічної ситуації в Україні вимагає від лікаря загальної практики поглибленого вивчення питань репродуктивного...
Навчальна програма поглибленого вивчення інформатики для учнів 10-11 класів iconАнотований каталог
Бариба Л. П. Позакласний захід з інформатики "Ми знаємо, ми уміємо" для учнів старших класів // Електронний ресурс: Учительський...
Навчальна програма поглибленого вивчення інформатики для учнів 10-11 класів iconКиївський фінансово-економічний коледж Національного університету державної податкової служби України
Оголошує олімпіаду з математики та інформатики для учнів 9х класів шкіл України
Навчальна програма поглибленого вивчення інформатики для учнів 10-11 класів iconНавчальна програма курсу «інформатика»
Курс «Інформатика» у 5 класі є перехідним від курсу «Сходинки до інформатики» до систематичного курсу «Інформатика», що вивчатиметься...
Навчальна програма поглибленого вивчення інформатики для учнів 10-11 класів iconКонспект лекції з курсу «Філософія» для поглибленого вивчення теми «Філософія ХХ ст.» для студентів усіх форм навчання
Карівець І. В. Феноменологічно-екзистенціальне розуміння філософії: Конспект лекції з курсу «Філософія» для поглибленого вивчення...
Навчальна програма поглибленого вивчення інформатики для учнів 10-11 класів iconНаказ №397 Про організацію та проведення конкурсу «Найкращий відгук на сучасну дитячу прозу» для учнів 4-5 класів
Міністерства освіти І науки України від 21. 08. 2009 р. №1/9-567, з метою популяризації сучасної вітчизняної книги, розвитку читацької...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи