Порівняльний аналіз результатів пілотного соціологічного дослідження icon

Порівняльний аналіз результатів пілотного соціологічного дослідження




Скачати 187.26 Kb.
НазваПорівняльний аналіз результатів пілотного соціологічного дослідження
Дата08.08.2012
Розмір187.26 Kb.
ТипДокументи

Порівняльний аналіз результатів пілотного соціологічного дослідження

з проблеми «Виявлення схильності до девіантної поведінки школярів»

науково-експериментальної лабораторії превентивного виховання молоді ІППО ЧО

з висновками та рекомендаціями


Регіональною концепцією виховання визначено, що «вся виховна діяльність суб’єктів має бути спрямована на формування світоглядних цінностей дитини як громадянина, сім’янина, професіонала та носія культури», чим визначено необхідність забезпечення у кожному навчально-виховному закладі відповідних умов для розвитку фізично і психічно здорової особистості і запобігання асоціальних проявів, що негативно впливають на здоров’я підростаючого покоління, а це означає, що в школі має бути побудований такий навчально-виховний процес, який би ніс в собі тривалий і цілісний виховний вплив. [10]

Оскільки «основою розвитку дитини як особистості є виховання в навчальному закладі, то вся виховна стратегія має відбуватися на уроках через учителів-предметників. Адже доцільно організоване за змістом і формою навчання під час уроку містить у собі потужний виховний потенціал», а вся сукупність навчально-пізнавальних занять має бути спрямована не тільки на формування гармонійно розвиненої особистості, але й сприяти набуттю дитиною досвіду громадської діяльності, вихованню найважливіших соціальних якостей, попередженню девіантної поведінки підлітків [10].

З метою виявлення проблемних зон у виховному просторі області, визначенні вибіркової сукупності респондентів для обласного соціологічного дослідження, апробації методик та написання методичних рекомендацій за отриманими результатами науково-експерентальною лабораторією превентивного виховання молоді Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області було проведене пілотне соціологічне дослідження, спрямоване на визначення схильностей до девіантних проявів, життєвих цінностей і референтних груп дітей та підлітків.

Це дослідження виконує функцію попередньої діагностики для відповідного планування його застосування на рівні області. Результати пілотного дослідження не можуть відображати ні обласний результат, ні результат окремих вікових груп. Дані є репрезентативними лише для вибраних класів шкіл, в яких проводилось опитування.

В опитуванні взяли участь учні 5-10 класів, всього – 231 респондент, з них: 118 дівчат та 113 хлопців.

Під час дослідження використовувались такі методики: анкета життєві цінності (Посібник самовиховання В.М.Оржеховська, Т.В.Хілько. С.В.Кириленко, Київ, 1996 р.), діагностика схильності до девіантної поведінки Н.Орел (Важковиховуваність за ред. О.Н. Полякової, Суми, 2009 р.), методика визначення референтів, що знаходяться за межами шкільного класу.

Аналіз результатів за «методикою схильності до девіантної поведінки» показав, що 16 % усіх опитаних респондентів мають схильності до девіантної поведінки (з них 17 % хлопчиків і 14 % дівчат). Найбільша кількість дітей, схильних до девіантної поведінки, сконцентрована у 10 класах (37 % від загальної кількості 10-класників). Найпоширенішими проявами якої серед учнів 5-10 класів є схильність до самоушкодження та до делінквентної поведінки. Схильності до порушення норм і правил та до адиктивної поведінки у школярів з’являються у 8 класі і значно зростають в 10 класі.

Найбільш орієнтованими на соціально бажані відповіді виявились учні 5 класів (95 %), далі кількість осіб із зазначеною характеристикою виявляє тенденцію до значного зменшення (10 клас – всього 25 %). Цікаво те, що у 5 класі майже відсутні будь-які прояви девіантної поведінки. На нашу думку, це може бути пов’язаним із прагненням до схвалення та високою орієнтацією на позитивну оцінку своїх вчинків та дій значимими дорослими (вчителі, батьки та ін.).

За результатами діагностики 3 % від загальної кількості опитаних школярів мають виражену схильність до порушення норм і правил. Така схильність з’являється у дітей, починаючи з 8 класу, а в 10 класі – зростає до 11 %.

У 4 % школярів виявлена схильність до адиктивної поведінки. Вона з’являється у 8 класі повільно зростаючи до 10 го, і становить 16 %.

Схильність до самоушкодження і саморуйнування з’являється у 6 класі серед хлопчиків (11 %), в 7 класі – і серед дівчат (12 %). У 8 класі ця схильність зберігається серед хлопців на тому ж рівні, але стрімко збільшується у 9 класі серед дівчат (25 %). В 10 класі кількість дівчат із вираженою схильністю спадає, а от чисельність хлопчиків зростає до 33 %. На схильність до самоушкодження і саморуйнування педагогам, психологам і батькам треба звернути особливу увагу, адже серед п’яти вимірюваних девіацій саме ця характеристика є найбільш вираженою для більшості (окрім 5 класів) вікових категорій для обох статей.

5 % усіх респондентів мають виражену схильність до агресії і насильства. Така схильність з’являється вже у 5 класі і повільно зростає до 9-го, а от у 10 класі стрімко збільшується до 13 % 10-класників. Цей факт треба взяти до уваги, плануючи виховну роботу навчальних закладів, адже схильність до агресії та насильства з’являється в досить ранньому шкільному віці. Відповідно, попереджувальні заходи необхідно планувати та починати проводити аж у початковій ланці освіти.

Вольовий контроль емоційних реакцій чітко проявляється в учнів 6 класу, але одночасно із ним спостерігається і поява перших девіантних проявів (5 %). У 7 класі девіації проявляються вже у 14 % дітей цієї категорії. Значний ріст вольового контролю спостерігається в учнів 10 класу, але кількість девіантних проявів не зменшується, а навпаки стрімко зростає. Із цього можна зробити висновок, що паралельно із появою здатності контролювати свої вчинки і емоції зростає і показник девіацій, що підтверджує необхідність піднімати питання відповідальності за свої вчинки й дії, починаючи з 5 класу.

Виражена схильність до делінквентної поведінки спостерігається у 8 % респондентів. Ця схильність дуже слабко проявляється у 5 класі, у 7 класі вона з’являється серед дівчат, зростає серед хлопців та досягає свого найвищого показника серед 10-класників (26 %). З огляду на це, рекомендуємо проводити профілактичну роботу, спрямовану на попередження делінквентної поведінки, починаючи з 5 класу, коли ця схильність ще не стає для дитини нормою поведінки і не вважається прийнятною.

З огляду на те, що така методика застосовувалась для отримання результатів окремо для хлопців і дівчат, вважаємо за доцільне у роботі з ними враховувати наступні рекомендації:

Для роботи з дівчатами:

  • профілактику девіантної поведінки починати проводити серед учениць 6 класів, коли в них ще не спостерігаються схильності до девіацій;

  • вживати превентивні заходи серед учениць 8 класів, коли зменшується кількість дітей, схильних до девіантної поведінки;

  • відмовитись від зловживання надмірним контролем, жорсткої критики та грубого несхвалення (особливо серед 7 класниць та 9 класниць), оскільки це може викликати приховану агресію і розвиток схильності до самоушкодження і саморуйнування у дівчат;

  • значну увагу звертати на попередження схильності до агресії і насильства, саме вона може викликати схильність до самоушкодження і саморуйнування;

  • особливу увагу приділяти профілактиці делінквентної поведінки, особливо серед учениць 9 класів, коли ця схильність значно спадає, а установка на соціальну бажаність зростає;

  • більше виховних і навчальних годин виділяти для вивчення проблеми вольового контролю, учні мають навчитися приймати принциповість свого рішення і не допускати для себе ніяких поблажок.



Для роботи з хлопцями:

  • профілактику девіантної поведінки починати проводити з 5 класу і продовжувати аж до 9-го;

  • особливу увагу приділяти профілактиці делінквентної поведінки та схильності до самоушкодження та саморуйнування (починати проводити профілактику названих схильностей вже у 5 і 6 класах, повторити профілактику у 9 класі);

  • у 8 і 9 класах проводити профілактику схильності до адиктивної поведінки і схильності до агресії і насильства;

  • серед учнів 10 класів превентивні заходи вже не дієві, оскільки кількість хлопців, схильних до девіантної поведінки в цій категорії, зростає до 50%.

За результатами анкети «Життєві цінності» простежується, що майже для всіх вікових категорій найважливішими цінностями є щастя у сімейному житті та здоров’я, але у 8 класі в учнів з’являється схильність до адиктивної поведінки і досягає найвищого показника у 10 класі.

Шкала «Чи говорять з Вами на такі теми» показує, що розмови щодо збереження здоров’я та попередження негативних звичок серед дітей та підлітків учителі регулярно починають обговорювати з учнями 10 класів (у середніх класах теми обговорюються нерегулярно та в залежності від ситуації). З огляду на те, що адиктивна поведінка з’являється у восьмикласників, необхідною є тема щодо збереження здоров’я і попередження негативних звичок для регулярного обговорення вже з учнями 5-6 класів, адже установка на збереження здоров’я у них є досить високою.

Важливою цінністю «мати свою улюблену справу, ремесло, професію» особисто для себе вважають учні 5, 8, 9 та 10 класів. Більшість учнів прагнуть «вміти знаходити вихід з будь-якої конфліктної ситуації». Досить важливою для респондентів (учні 5-10 класів) є цінність «бути впевненим у своїй порядності та чесності». Майже всі опитані діти прагнуть «знайти своє місце у суспільному житті». Отримані показники підтверджують необхідність проведення своєчасної профорієнтаційної роботи та включення до виховних заходів питань, які орієнтують дітей на подальшу життєву перспективу, що може сприяти зниженню схильності до саморуйнування та самоушкодження.

Рівень дітей, які вважають для себе важливою цінність «можливість брати на себе відповідальність у складних ситуаціях», є досить низьким, хоча, починаючи з 6-7 класу, у дітей починає зростати «вольовий контроль емоційних реакцій», і в той же час починають з’являтися і перші девіантні прояви. Це говорить про те, що більшість дітей усвідомлюють свої дії та можуть передбачити наслідки, але не завжди готові нести відповідальність за них. Звертаючи особливу увагу на цей показник, рекомендуємо піднімати питання відповідальності, починаючи з 4-5 класу, обговорюючи з дітьми різні ситуації як життєві, так і ті, що описані у художніх творах.

Згідно зі шкалою «характер проведення вільного часу учнів» майже всі учні 5-10 класів проводять свій вільний час так: «допомагають батькам у домашній роботі, ремонті», «просто відпочивають, спілкуються з товаришами по двору, вулиці». Регулярно «займаються фізкультурою, туризмом» учні 5, 7, 8 класів, «збирають і прослуховують музичні новини» учні 9-10 класів. Більше половини опитаних 10-класників відвідують місця зустрічі молоді – «тусовки». Проводячи порівняльний аналіз характеру проведення вільного часу учнівською молоддю, можна стверджувати, що менше половини дітей є задіяним у позаурочній діяльності.

Більшість опитаних стверджують, що не порушують громадський порядок та не вступають у конфлікт із законом, але час від часу беруть участь у «розборках», а це свідчить про те, що діти не вважають «розборки» злочином та порушенням громадського порядку. Однак порівняльний аналіз діагностик показує, що схильність до делінквентної поведінки вперше проявляється у 5-класників і досягає найвищого показника в учнів 10 класу, а це тягне за собою і підвищення схильності до порушення норм і правил. На нашу думку, питання кримінальної відповідальності неповнолітніх вкрай необхідно піднімати і обговорювати, починаючи вже з 5 класу як з учнями, так і з їхніми батьками.

За шкалою «прояв найкращих якостей» майже всі респонденти є переконаними в тому, що їм вдається проявити свої кращі якості у сімейній обстановці. Учні 6-7 класів проявляють їх у вільний час «на дозвіллі» та у навчальній діяльності. У середовищі своїх товаришів можуть проявити себе учні 7-10 класів. Половина 5-класників проявляють свої кращі якості у громадській роботі школи. Лише невеликий відсоток дітей та підлітків може проявити їх у громадській роботі поза школою та у творчій діяльності, а це ще раз доводить, що відсоток дітей, залучених до позаурочної діяльності, досить низький і потребує підвищення.

Велика кількість дітей відчуває напругу, а деякі учні – навіть роздратованість у спілкуванні з вчителями, і тільки незначний відсоток учнів демонструють легкість у спілкуванні з педагогами. Найбільший відсоток дітей, які відчувають напругу у спілкуванні з вчителями спостерігається у 5 класі (71 %), починаючи з 6-го і закінчуючи 8 класом, напруга у спілкуванні дещо спадає до 40 %, а в 9-10 класах – починає поступово зростати і досягає найвищого показника (63 % 10 класників). На нашу думку, це пов’язано із переходом дітей до середньої (саме тому є необхідність у налагодженні взаємостосунків між дітьми та вчителями-предметниками ще у 4-му класі) та старшої школи, що може бути пов’язаним із віковими особливостями, знання яких є необхідним у виховній роботі педагога.

Найбільший відсоток респондентів, які відчувають роздратованість у спілкуванні з вчителями, складають учні 9 класів (15 %), а найменший серед учнів 8 класів (2 %). Саме на цей показних варто звернути особливу увагу не тільки педагогічним колективам та адміністраціям загальноосвітніх навчальних закладів, а й управлінням та відділам освіти міст/районів.

Велику кількість респондентів задовольняє власний спосіб життя та роль, яку вони виконують у сім’ї. Викликає занепокоєння рівень задоволення способом життя та роллю, у якій учні перебувають у школі, оскільки цей показник не перевищує 30 % від загальної кількості дітей. На нашу думку, тут є над чим замислитись педагогічним колективам та адміністраціям навчальних закладів.

Проведена нами методика серед учнів 5-10 класів на визначення референтів, які знаходяться за межами шкільного класу, показала наступні результати: батьки посідають перше місце в референтній групі всіх опитаних, окрім учнів 10 класів, які першу сходинку віддають найкращому другу (подрузі), а батькам відводять друге місце. Референтна група учнів 5 класів складається тільки з родичів (батьки, брати, сестри, дідусі, бабусі, дядьки та тітки), а починаючи з 6 класу в референтних групах опитуваних з’являється найкращий друг та друзі.

Підсумовуючи, можемо зробити висновок, що референтною групою для наших респондентів (учні 5-10 класів) є батьки, а це означає, що саме батьки є тими «значимими дорослими», які здатні впливати на вчинки та рішення дітей і підлітків. З огляду на це, є необхідність у суттєвому покращенні роботи педагогічних колективів з батьківськими громадами навчальних закладів, спрямованої на підвищення обізнаності батьків з різноманітних питань виховання, навчання, розвитку та становлення особистісних властивостей дитини, а також нагальних питань, що ставить перед ними сучасне суспільство (шкідливі звички, різноманітні захворювання, злочинність та ін.).

^ Превентивне вихованняце цілісна система підготовчих, попереджувальних та профілактичних дій педагога з метою запобігання формуванню негативних звичок, рис характеру, проявів асоціальної поведінки підлітків та організації належного догляду за їх діяльністю. Ефективність превентивного виховання буде підвищуватись за умови створення цілісної системи виховних впливів на дітей, підвищення теоретичного і методичного рівня знань не тільки педагогів, а і батьків з питань запобігання девіантної поведінки та з питань виховання учнівської молоді. [9]

Завдання, які висуває суспільство перед школою, охоплюють комплекс питань соціально-педагогічних умов виникнення девіантної поведінки неповнолітніх; проблеми перебудови виховного процесу на основі наукових підходів до роботи з учнями в сучасних умовах; питання попередження та подолання відхилень у поведінці учнів; подолання втрати інтересу до навчання як однієї з першопричин асоціальної поведінки; особливості психолого-педагогічної корекції в роботі з важковиховуваними учнями; проблеми спільної профілактичної діяльності школярів, учителів, батьків, комітетів і служб у справах дітей як суб’єктів виховання; удосконалення процесу соціальної адаптації важковиховуваних підлітків у процесі пізнавальної діяльності та ін. А одним із основних завдань, які ставить перед собою превентивне виховання, є формування високоморальної свідомості учнів, яка є головним чинником, що впливає на вибір способів поведінки на основі морально-правових знань, уявлень, поглядів, переконань, почуттів, які склались в нашому суспільстві і становлять суспільну свідомість, що має вирішальний вплив на формування індивідуальної свідомості. Саме тому, для реалізації завдань, що висуває перед школою сучасне суспільство, педагогам вкрай необхідно оволодіти методикою організації превентивного виховання.

Для превентивного виховання добирається обсяг і зміст життєво важливої і доступної для шкільного віку морально-правової інформації та інформації про здоровий спосіб життя, яка дозволить в обмежений час досягти максимального виховного ефекту, не перевантажуючи пам’яті школярів непотрібними фактами і деталями. Морально-правові знання сприяють формуванню в учнів чіткого уявлення про те, що є моральним, а що – аморальним у конкретній ситуації, що корисне для здоров’я, а що шкідливе. Дитина, у якої сформовані правові, високоморальні погляди і переконання, не лише усвідомлює їх істинність, а й узгоджує свої дії відповідно до суспільних норм, правил і вимог законів [9; 3; 4].

Вплив суспільної свідомості на індивідуальну в умовах школи здійснюється через реалізацію виховних можливостей навчальних предметів, а також позаурочної виховної роботи, яку, на думку О.П. Краковського, варто планувати не в після урочний час, а проводити нульовим або першим уроком, адже після уроків діти є стомленими і не здатними до сприйняття та аналізування інформації, що намагаються донести до них класні керівники [1; 2].

Одним із завдань превентивного виховання є формування в учнів моральних почуттів, які б регулювали їхню поведінку: почуття законності обраної мети, правомірності шляхів і засобів їх реалізації, справедливості тощо. Наявність моральних почуттів допоможе учневі долати різну труднощі, конкретні ситуації, внутрішні суперечності, вибрати з різних шляхів саме той, який відповідав би нормам соціальної поведінки.

Другим завданням превентивного виховання є вироблення у дітей навичок і звичок високоморальної поведінки. Звички і навички є автоматизованими діями. Однак учень діє не машинально. Будь-які дії чи вчинки нормальної людини пов’язані із свідомістю. Для формування навичок і звичок нормативної соціальної поведінки школярів інформують, яким чином поводитись у конкретній ситуації, як використовувати моральні норми у запобіганні порушенням правил поведінки, на які правові норми при цьому спиратися, а також створюють умови, щоб учні мали можливість виявляти активність у діяльності й поведінці.

Оскільки вся виховна робота спрямовується на формування соціально-активної особистості, третім завданням превентивного виховання є формування в учнів активної позиції у соціальній сфері, тобто негативного ставлення до проявів девіантної поведінки, які ще мають місце у нашому житті, та вироблення уміння протистояти негативним впливам. А це, в свою чергу, передбачає розуміння учнями ролі моральних і правових норм у житті нашого суспільства, суворого здійснення принципу єдності прав, свобод, обов’язків та відповідальності.

Четвертим завданням превентивного виховання, є подолання в свідомості окремих учнів помилкових навичок і звичок поведінки, які сформувалися внаслідок помилок і недоліків виховання. Для окремих учнів, зокрема тих, які схильні до проявів девіантної поведінки, характерним є невміння зіставляти свої дії і вчинки з вимогами суспільних норм поведінки, наявність у таких учнів неправильних морально-правових поглядів і переконань вимагає спеціальної виховної роботи з метою їх виправлення [9; 3].

Вищезазначені завдання превентивного виховання учнів необхідно розглядати не як окремі, хоча і послідовні етапи виховної роботи школи, а як цілісну систему взаємопов’язаних виховних впливів на дітей та підлітків. Вирішення їх повинно здійснюватись в органічній єдності і взаємозалежності у навчально-виховному процесі школи і за її межами через реалізацію конкретного змісту превентивного виховання. Виховна робота має будуватися у комплексі взаємозв’язку «вчителі – батьки – діти – соціальне середовище».

Виділення превентивного виховання в самостійний напрям діяльності педагогів досить умовне, оскільки поєднує елементи правоохоронної і правовиховної, а також медико-оздоровчої діяльності. Вона необхідна для забезпечення стабільності навчально-виховного процесу, усунення психолого-педагогічних порушень соціальної адаптації неповнолітніх, вона потрібна для гуманізації всього життя сучасної школи.

Зміст превентивного виховання учнів визначається системою профілактичних заходів, спрямованих на попередження дезадаптованої поведінки молоді. При цьому важливу роль відіграє педагогічна профілактика адиктивної поведінки підлітків. Вона включає комплексний підхід до попередження вживання учнями наркотичних речовин: визначення груп наркотичного ризику, функцій профілактичної діяльності, напрями педагогічної профілактики наркотичних звичок, модель профілактичної діяльності, проведення днів, тижнів, місяців профілактичної роботи. Створення системи профілактики і раннього попередження випадків вживання речовин наркотичної дії та спиртних напоїв учнями є актуальною проблемою сучасного суспільства. У її попередженні зобов’язані брати участь всі, хто безпосередньо відповідає за виховання й моральний розвиток молоді: батьки, вчителі, класні керівники, психологи, працівники органів внутрішніх справ, учні. Батьки, адміністрація і педагогічний колектив школи повинні виявити максимальну пильність щодо можливого вживання учнями наркотичних речовин (виявлення будь-яких таблеток, ампул, інших медичних форм лікувальних засобів, а також слідів на шкірі й судинах від ін’єкцій) [3; 6; 9].

В позаурочній виховній роботі з попередження наркоманії серед учнів, рекомендується використовувати такі форми роботи як диспути, обговорення книжок, фільмів, спектаклів, картин, вечори й зустрічі з лікарями та інші. При цьому антинаркотичну пропаганду необхідно проводити не епізодично, а систематично через роз’яснення шкідливості наркоманії та її біологічних та соціальних наслідків.

Антиалкогольне виховання учнів повинно будуватися на основі принципів цілеспрямованості, плановості, неперервності, комплексності, доступності, іншими словами, весь комплекс заходів які проводяться з метою антиалкогольного виховання учнів, повинен бути спрямований на набуття ними твердих знань про згубний вплив алкоголю на розумовий і моральний розвиток особистості, про важкі наслідки пияцтва. Форми і методи антиалкогольного впливу повинні відбуватися із врахуванням вікових та індивідуально-психологічних особливостей учнів, рівня їх освіти, культури. Найважливіші серед них такі: лекції, бесіди, усні журнали, диспути, перегляд телепередач, кінофільмів тощо.

Класним керівникам варто звернути особливу увагу на сім’ї, де батьки зловживають спиртними напоями. Такі сім’ї рекомендується ставити на облік для проведення з ними відповідної роботи на антиалкогольну тематику [8].

Отже, як школярам, так і батькам потрібно дати реальні знання про наркоманію і алкоголізм, як про особливо загрозливі для підліткового віку людини, про необхідність застосувань найрадикальніших методів, способів подолання проблем у цій сфері.

До змісту превентивного виховання належить також статеве виховання учнів і профілактика ВІЛ/СНІДу. Сучасні профілактичні програми, які застосовуються у системі освіти і затвердженні для використання в освітньому процесі, дозволяють підліткам отримати знання з таких важливих тем як: кохання, статеві стосунки, ранній шлюб, вагітність, різноманітні захворювання, що передаються статевим шляхом, ВІЛ/СНІД тощо. Обізнаність саме в цих питаннях формує відповідальність підлітка за своє здоров’я, орієнтацію на здоровий спосіб життя, здатність робити свідомий і правильний вибір свого життєвого шляху [9] .

Зміст превентивного виховання передбачає також обов’язкову обізнаність учня з основними положеннями державного, адміністративного, сімейного, трудового і кримінального права. Школярі повинні чітко уявляти, що таке правопорушення і злочин. При цьому необхідно показати їм особливості кримінальної відповідальності стосовно неповнолітніх, невідворотність відповідальності за скоєний злочин. Такі знання позитивно впливають на поведінку учнів, оскільки дають можливість передбачити наслідки своїх вчинків шляхом свідомого вибору.

Асоціальна поведінка та правопорушення неповнолітніх – це небезпечні соціальні явища. А тому профілактика їх – справа надзвичайної ваги. Педагогічна профілактика має бути спрямована проти тих явищ соціального життя, які детермінують порушення норм моралі і виступають як один із засобів правильної соціальної орієнтації людей, стимулу соціально значимої поведінки. В.М. Оржеховська радить будувати профілактичну роботу на базі вивчення причин відхилень у поведінці, з обов’язковим плануванням профілактичної роботи на основі педагогічної діагностики і прогнозування; з урахуванням специфіки школи, рівня розвитку колективу. При цьому необхідне залучення важковиховуваних школярів у систему діяльності, зокрема, суспільно корисної продуктивної праці; використання індивідуального підходу до учнів; координування взаємодії школи, сім’ї та громадськості у попередженні і подоланні відхилень у поведінці школярів [3; 4; 5; 6].

Розвиток почуття відповідальності підлітка за свою поведінку сприяє глибокому усвідомленню не лише своїх прав, а й обов’язків. Почуття відповідальності, а точніше, соціальної відповідальності, є інтегрованим у формуванні моральних якостей важковиховуваних підлітків. Виховання соціальної відповідальності із її складовими – соціальною і трудовою активністю, гуманністю, культурою поведінки, самооцінкою, здоровим способом життя має бути покладено в основу комплексної програми профілактики правопорушень школярів на рівні кожного навчального закладу. Тому, в основу системного підходу до здійснення превентивного виховання в школі має бути покладено диференціацію, врахування вікових, психологічних та індивідуальних особливостей учнів, їх здібностей і нахилів через створення сприятливої психолого-педагогічної атмосфери, проведення ранньої діагностики та корекції відхилень у поведінці, всебічне вивчення індивідуальних особливостей дітей. Важливим є вчасне виявлення сімей молодших школярів, в яких дітям не приділяється достатньої уваги та допомоги, яка потрібна батькам у вихованні дитини.

До річного плану роботи навчального закладу варто включати такі питання превентивного виховання: розроблення системи роботи з учнями, схильними до асоціальної поведінки та з їх батьками; оформлення виставок літератури з питань профілактики негативних асоціальних проявів; організація консультацій для батьків із залученням спеціалістів; організація зустрічей учнів з лікарем, психологом, юристом, наркологом, дільничним інспектором та представниками кримінальної міліції у справах дітей; організація роботи батьківського лекторію, написання батькам подяк на місце роботи за хороше виховання дітей в сім’ї та активну участь у житті школи; залучення батьків до ведення гуртків, організації екскурсій; заслуховування на батьківських зборах (радах, конференціях, загальношкільних зборах) батьків, які негативно впливають на свідомість дитини або зовсім не займаються її вихованням; організація чергування членів батьківського комітету в мікрорайоні школи.

Для успішної профілактики асоціальних та негативних проявів у поведінці учнів необхідна грамотна і послідовна робота педагогічного колективу з попередження відхилень у поведінці дітей, глибокий аналіз чинників, причин і обставин, що зумовлюють правопорушення та своєчасне їх усунення [4; 6; 9].

Сьогодні особливо важливою є проблема зайнятості учнів у позаурочний час та педагогічного керівництва їх діяльністю в час дозвілля, оскільки вона може допомогти у вирішенні завдань, що ставить перед нами превентивна педагогіка.

Важливою сьогодні є робота, спрямована на підвищення професійної майстерності педагогів щодо організації профілактичної роботи з учнями, схильними до асоціальних проявів, оскільки ефективність превентивного виховання в цілому – є потребою часу.

Таким чином, через озброєння учнів знаннями про цінність здорового способу життя, про шкідливий вплив наркотичних речовин, алкоголізму і нікотину на організм, про норми морально правової поведінки повністю реалізується зміст виховання у системі профілактики девіантної поведінки дітей та підлітків.


^ Список використаної літератури:

    1. Важковиховуваність: сутність, причини, реабілітація: навчальний посібник для соціальних педагогів та практичних психологів освітніх закладів / за ред. Полякової О.М.. – Суми: Університетська книга, 2009. – 346 с.

    2. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. / Скрипченко О.В., Долинська Л.В., Огороднійчук З.В. та ін. – К.: Просвіта, 2001. – 416 с.

    3. Класний керівник у сучасній школі: Метод.посібник / Оржеховська В М., Пилипенко О.І. та ін.- К.: Інститут змісту і методів навчання, 1996. – 156 с.

    4. Краковский А.П.. О подростках (содержание возрастного, полового и типологического в личности младшего и старшего подростка). М.: «Педагогика», 1970. – 271.

    5. Краковский А.П.. Трудный возраст. – М.: «Просвещение», 1965. – 158 с.

    6. Оржеховська В.М., Пилипенко О.І.. Превентивна педагогіка. Навчальний посібник. Черкаси: Вид. Чабаненко Ю.- 2007. – 284 с.

    7. Оржеховська В.М., Хілько Т.В., Кириленко С.В.. Посібник самовиховання. – К.: ІЗМН, 1996. – 192 с.

    8. Оржеховська В.М.. Профілактика правопорушень серед неповнолітніх / Навчально-методичний посібник. – Київ, 1996. – 352 с.

    9. Рабченюк Т.С. Органзація превентивного виховання школярів: Навчально-методичний посібник. – Рівне: Ассоль, 1999. – 63 с.

    10. Регіональна Концепція вихованої діяльності навчальних закладів Чернівецької області на 2011-2015 роки.



Завідувач лабораторії Коміссарова Т.А.

Методисти лабораторії: Александровська А.В., Дончак Ю.О.

Схожі:

Порівняльний аналіз результатів пілотного соціологічного дослідження iconПрограма фахових вступних випробувань на окр «спеціаліст» та «магістр»
Поняття конкретно-соціологічного дослідження. Якісні та кількісні методи збору соціологічної інформації. Інструментарій ксд. Статистична...
Порівняльний аналіз результатів пілотного соціологічного дослідження iconЛьвівський національний унверситет імені івана франка програма фахових вступних випробувань на окр «спеціаліст»
Поняття конкретно-соціологічного дослідження. Якісні та кількісні методи збору соціологічної інформації. Інструментарій ксд. Статистична...
Порівняльний аналіз результатів пілотного соціологічного дослідження iconМетодичні вказівки до виконання контрольної роботи з дисципліни «Соціологія» на тему: «опрацювання програми емпіричного соціологічного дослідження»
«Соціологія» на тему: «Опрацювання програми емпіричного соціологічного дослідження» (для студентів всіх спеціальностей) /Упор. Іванкова-Стецюк...
Порівняльний аналіз результатів пілотного соціологічного дослідження iconТип модуля: обов‘язковий Семестр: 10 Обсяг модуля
Варіація та допустимі межі результатів дослідження. Параметричні та непараметричні методи порівняння результатів дослідження. Методи...
Порівняльний аналіз результатів пілотного соціологічного дослідження iconІнформації (пресу) в Україні" зу "Про телебачення І радіомовлення " Цивільний кодекс Встановлення логічного І психологічного значення слова "цензура"
Рівень усвідомлення проблеми цензури студентами інформаційно-аналітичної та правової сфер (на основі результатів соціологічного дослідження...
Порівняльний аналіз результатів пілотного соціологічного дослідження iconЛабораторна робота №3 Дослідження параметрів люмінесцентних ламп
Мета роботи: Дослідження впливу величини розрядного струму люмінесцентних ламп на їх світлову віддачу, визначення частки випромінювання...
Порівняльний аналіз результатів пілотного соціологічного дослідження iconСоціологічного дослідження
...
Порівняльний аналіз результатів пілотного соціологічного дослідження iconРезультати соціологічного дослідження
Упродовж вересня-жовтня 2007 року Інститут соціальних досліджень Рівненського державного гуманітарного університету провів соціологічне...
Порівняльний аналіз результатів пілотного соціологічного дослідження iconЗвіт про результати соціологічного дослідження " Корупція як негативне соціальне явище сьогодення " рівне 2010 р
Водночас аналіз наявних вад І недоліків в розвитку цих галузей дають змогу мати уявленя про те, що прогресивний розвиток держави...
Порівняльний аналіз результатів пілотного соціологічного дослідження iconКалендарний план лекцій з патопсихології для студентів 5 курсу медичного факультету №1 зі спеціальності „Медична психологія на весняний семестр 2010/2011р
Організація патопсихологічного дослідження. Аналіз отриманих результатів І формування висновків. Основні експериментально-психологічні...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи