Творчий проект: Планування І проведення у птнз тижня історії: структура, зміст, форми І методи роботи icon

Творчий проект: Планування І проведення у птнз тижня історії: структура, зміст, форми І методи роботи




Скачати 400.42 Kb.
НазваТворчий проект: Планування І проведення у птнз тижня історії: структура, зміст, форми І методи роботи
Сторінка1/3
Дата10.08.2012
Розмір400.42 Kb.
ТипДиплом
  1   2   3


Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України

Головне управління освіти

Чернівецької обласної державної адміністрації

Інститут післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області


ТВОРЧИЙ ПРОЕКТ:

«Планування і проведення у ПТНЗ тижня історії:

структура, зміст, форми і методи роботи

(З досвіду роботи)»


Виконаний слухачем курсів

підвищення кваліфікації

вчителів історії і правознавства

Петровською Любов’ю Іванівною,

вища категорія,

викладач-методист,

Вище професійне училище радіоелектроніки

м. Чернівці


м. Чернівці

02-20.04.2012 р.


ЗМІСТ


ЗМІСТ ____________________________________________________ 2

ВСТУП____________________________________________________ 3

РОЗДІЛ І. Позаурочна робота з історії як об’єкт педагогічних

досліджень________________________________________ 6

РОЗДІЛ ІІ. Предметний тиждень – дієвий шлях розвитку

пізнавального інтересу учнів до історії_______________ 13

2.1 Планування предметного тижня

2.2 Методика підготовки, організації та проведення заходів

предметного тижня з історії

2.3 Зміст та форми позаурочної роботи, що використовуються

під час проведення предметних тижнів

РОЗДІЛ ІІІ. Ефективність проведення предметних тижнів з історії у ПТНЗ _________________________________________ 28

ВИСНОВКИ _______________________________________________ 31

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ______________________________________33


ВСТУП

Викладання історії у навчальному закладі - це складний і багатогранний процес, адже цей предмет має не лише освітнє й виховне значення, а й світоглядне спрямування. Історична освіта завжди була потужним духовним чинником нації. Викладач має можливість не тільки передати учням певну систему знань, виховувати їх на кращих прикладах світової і вітчизняної історії, а й формувати в учнів світобачення, об'єктивність в оцінках подій та постатей, активну громадянську позицію, вміння і прагнення встановлювати історичну правду в суперечливих питаннях.

Плутарх сказав: „Вдивляючись в історію, як у дзеркало, я намагаюся змінити на краще власне життя і влаштувати його за прикладом тих, про чиї доблесті розповідаю". Як викладачу, мені дуже би хотілося, щоб цей підхід до вивчення історії став переконанням моїх учнів, щоб історія не була для них просто навчальним предметом, а служила дороговказом у житті, допомагала уникати помилок і вчила бути справжніми громадянами своєї держави, адже побудова демократичної України неможлива без людей нової генерації. Нове покоління має бути готовим до вирішення складних завдань державотворення, розуміти своє значення у розбудові громадянського суспільства, бачити своє місце в ньому, як активних учасників, а не пасивних спостерігачів.

Значною мірою свідоме активне вивчення учнями історії залежить від рівня їхнього інтересу до предмету, а його формування і розвиток є одним з пріоритетних завдань викладача, якщо він прагне до успіху у своїй роботі. Це передбачає, що викладач має досконало продумати оптимальні і ефективні шляхи і методи впливу на учнів з тим, щоб вони із задоволенням йшли до нього на урок і прагнули пізнати більше, ніж передбачається навчальною програмою.

З 90-х років ХХ ст. динамічні процеси, які відбуваються в усіх сферах життя, формування демократичної держави і громадянського суспільства призвели до реформування системи національної освіти, зокрема, викликали значні зміни у її структурі, змісті, спрямованості і завданнях. У цьому контексті історична освіта покликана вирішувати важливі і складні завдання: розвиток інтелектуального потенціалу особистості, розкриття здібностей і талантів кожного учня, виховання високоморальної особистості, формування активної громадянської позиції учнів.

Актуальність проблеми полягає в тому, що в сучасних умовах в цьому напрямку є значні проблеми і упущення, молоде покоління не завжди відповідає вимогам і викликам часу. Тому я, як викладач, приділяю увагу і навчанню історії, і використанню її виховного потенціалу.

Логічним продовженням процесу навчання є позаурочна робота з предмету, яка також значною мірою спрямовує учнів на шлях інтелектуального і морального розвитку, усвідомлення своєї ролі в суспільстві, прилучення до національної історії. Впродовж предметних тижнів є найбільше можливостей закцентувати увагу учнів на важливі історичні події чи постаті, на зв’язок сьогодення з минулим, на роль кожного в складних політичних та економічних процесах і т.ін. Тому проведення предметних тижнів є доцільною, ефективною і потрібною формою роботи з учнями в професійній діяльності викладача історії.

Мета проведення предметних тижнів з історії – активізувати творчу і пізнавальну діяльність учнів, формувати в них сталий інтерес до вивчення й дослідження історичних питань, створити для учнів сприятливі умови і дати їм можливість презентувати здобуті знання у нестандартних формах роботи, реалізувати виховний потенціал предмету.

^ Основне завдання організації і проведення предметних тижнів ґрунтується не на тому, щоби учні засвоювали давно відомі істини, а на створенні такої атмосфери, за якої кожен учень під керівництвом педагога прагне навчитися інтерпретувати історичний матеріал, самостійно здобувати додаткові історичні знання, робити з історичного матеріалу висновки морального характеру, які би безпосередньо стосувалися його життя.

^ Практичне значенн проблеми організації і проведення предметних тижнів з історії полягає в тому, що виникає необхідність шукати й розробляти нові підходи до конструювання раціональної системи позаурочних занять з учнями з метою повнішої реалізації їх педагогічних можливостей.

^ РОЗДІЛ І. ПОЗАУРОЧНА РОБОТА З ІСТОРІЇ

ЯК ОБ’ЄКТ ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Впродовж останніх років в Україні відбулися значні зміни, що стали реальним підґрунтям для неухильного просування нашої держави до такого рівня розвитку суспільства, за якого буде забезпечено найбільше сприяння всьому новому, сучасному. Головною прикметою руху в такому напрямку є визнання важливості принципу людського виміру в усіх сферах життєдіяльності. Стаття 3 Конституції України закріпила положення, що найвищою соціальною цінністю є людина. Особливу роль у становленні людини як особистості держава відводить освіті взагалі та історичній освіті зокрема, адже саме історії, за твердженням Баханова К.О., «належить визначальна роль у забезпеченні можливостей для адаптації та самореалізації молоді в сучасній соціокультурній ситуації, для розвитку громадянської свідомості особистості. Історична освіта… стає стрижнем консолідації політичної нації, важливим фактором стабільності, єдності, утвердження національної державності [1, с.8-9]».

На сучасному етапі історичного розвитку суспільство потребує активних, самостійних, творчих людей, здатних адаптуватися до стрімких змін у світі. В їх формуванні головний акцент робиться на зростанні ролі уміння здобувати, переробляти, переосмислювати інформацію, одержану з різних джерел, застосовувати її для індивідуального розвитку та самовдосконалення людини. Важлива роль у практичній реалізації цього завдання належить не тільки процесу навчання, а й активізації та урізноманітненню позаурочної роботи з предмету. Вона є складовою частиною навчально-виховного процесу й проводиться для розширення знань, умінь та навичок учнів, розвитку їх самостійності та індивідуальних здібностей і нахилів, а також задоволення пізнавального інтересу до предмету.

Основні завдання позаурочної роботи такі ж, як і завдання уроків з історії, а саме: формування історичних знань учнів, розвиток їх історичного мислення, виховання громадянських рис та загальнолюдських цінностей, підготовка учнів до свідомої активної участі в суспільному житті. Проведення предметних тижнів з історії дає широкі можливості використання різних форм і методів позаурочної роботи. У педагогічній науці за останні роки значно посилилась увага до їх пошуку та дослідження проблем активізації пізнавального інтересу учнів до вивчення історії. Вагомий внесок у розробку теоретичної бази з даного питання внесли наукові праці Баханова К.О., Пометун О.І., Химинця В.В., Левітаса Ф. Л. і Салати О.О., Мочкіної Л.І. та інші. Сучасні дослідження дозволили систематизувати результати наукових досягнень та педагогічної практики, що стосуються питань позаурочної роботи з історії.

Систематизований виклад основних форм позаурочної роботи з історії представлений у «Професійному довіднику учителя історії» Баханова К. О.

[1, с. 202-233]. Автор подає не лише їх класифікацію (масові, групові, індивідуальні), а й опис та рекомендації щодо правильної організації та проведення багатьох з них, зокрема: предметної олімпіади, історичного турніру, екскурсій по визначних місцях, вікторин та ігор на історичні теми, читацьких конференцій за історичними творами, тематичних історичних вечорів тощо

У методичних посібниках Пометун О.І. [див___ 2, 3] висвітлено інтерактивні технології навчання історії, представлено розробки уроків з їх застосуванням, що можна використовувати у власній практиці підготовки до відкритих уроків, як складової предметного тижня.

Теоретичні основи сучасних інноваційних педагогічних технологій детально описано у книзі Химинця В.В. «Інноваційна освітня діяльність» [4, с.201-277]. Автор простежив еволюцію поняття «педагогічна технологія» від питань використання технічних засобів навчання до чіткого планування і побудови навчально-виховного процесу, його індивідуалізації за рахунок широкого впровадження найсучаснішої комп’ютерної техніки. Опис окремих технологій дає можливість обирати оптимальні форми і методи позаурочної роботи, зокрема й під час підготовки й організації проведення предметних тижнів. Інтеграційні технології забезпечують використання міжпредметних зв’язків, що на практиці дає дуже цікаві й змістовні форми роботи. Ігрові технології – ділові та рольові ігри, театралізовані дійства, імітаційні вправи та ін. дозволяють розвивати творчі здібності учнів. Інформаційно-комп’ютерні технології активізують пізнавальну діяльність учнів, відкривають доступ до різноманітних джерел інформації, яка поглиблює здобуті на уроках знання. Автор підкреслює, що на практиці різні технології можна активно і дуже результативно поєднувати.

Різні шляхи організації та проведення навчання з історії з використанням інноваційних технологій пропонує у своєму дослідженні Мокрогуз О.П. [див__5]. Методичні поради щодо групової роботи учнів, організації ігрової діяльності, дискусій на уроці можуть бути використані й для позаурочних заходів.

У посібнику Левітаса Ф. Л. і Салати О.О. з методики викладання історії [див __6] зазначено, що позаурочна робота з історії повинна мати зв’язок з уроками, бути спрямованою на розвиток пізнавальної активності учнів. Автори визначають її основні напрямки та форми, акцентують увагу на необхідності чітко продумати тематику та розробити методику організації того чи іншого заходу. А у практикумі для вчителя цих же авторів [див__7] даються конкретні методичні рекомендації щодо форм роботи, які успішно можна використати під час проведення предметних тижнів, зокрема: з методики підготовки та форм нестандартних уроків, дослідницької діяльності учнів, проектних, інформаційних та ігрових технологій, використання документальних матеріалів. У посібнику також містяться розробки уроків, де використовуються зазначені методики та технології, пояснюються механізми та способи їх використання.

Важливими в контексті дослідження даної проблеми є характеристика різних форм роботи, методичні рекомендації та настанови Л.І. Мочкіної у посібнику «Позакласна робота з історії України» [див__ 8]. Даний посібник – чимала допомога викладачам історії у розв’язанні виховних завдань, адже автор пропонує не тільки орієнтовний план предметного тижня, але й сценарії історичних вечорів.

Івакін О.О. упорядкував «Сценарії позакласних заходів з історії» [див__9], які вийшли у серії «Бібліотека журналу «Історія та правознавство» та присвячені видатним діячам української історії, відтворюють найбільш драматичні її події: голодомор 1930-х рр., голокост, Чорнобиль…

В останні декілька років з’явилося багато фахової довідкової літератури для вчителів історії та правознавства, яка дає відповіді на типові запитання щодо організації навчально-виховного процесу, зокрема й щодо різних аспектів позаурочної роботи. Авторами-упорядниками цих видань є Галегова О.В., Нікітіна І. П., Євтушенко Р. І.. Наприклад, у «Довіднику учителя історії, правознавства та етики в запитаннях та відповідях» [10, с. 38-156, 196-200, 283-353, 405-430) та у «Книзі вчителя історії, етики та основ правознавства» [див__11] вміщено головні нормативно-правові документи, які регламентують організацію навчально-виховного процесу, корисні матеріали й рекомендації щодо вивчення суперечливих питань в історії, поради щодо організації роботи з обдарованими учнями.

Настільною книгою для правильної і чіткої організації навчально-виховного процесу у різних його аспектах може стати навчально-методичний посібник Щербаня П.М. «Прикладна педагогіка» [див__12]. Цінність посібника у його практичній значущості. Структурно-тематичні схеми з теорії навчання і виховання, а також основ педагогічної майстерності допомагають визначати головні напрями, завдання, структурні елементи, форми, методи та інші важливі аспекти ефективної діяльності педагога, спрямованої на розвиток і виховання підростаючого покоління.

Проведення предметного тижня вимагає від викладача творчого підходу й побудови заходів на таких історичних фактах та прикладах, які би відрізняли їх від уроків нестандартними формами завдань, приваблювали учнів можливістю мислити самостійно, виробляти навички зосереджуватися, розвивати фантазію. У цьому плані теж є ряд посібників, які стануть у нагоді викладачам історії. Книга Кожем’яки О.Л. [див.__13] присвячена методиці використання інтелектуальних ігор на уроках історії. На думку автора, ігрова діяльність є одним з найбільш ефективних заходів формування творчого, допитливого, озброєного знаннями учня. «Було чи не було. Весела історична енциклопедія» [див__14] - це збірник історичних загадок, що висвітлюють значущі проблеми світової історії. В ньому вміщено багатий науково-історичний матеріал, ілюстрований веселими малюнками.

Посібники викладачів-практиків Козака І.Р. [див. __15] та Оліщука О.В. [див __16] пропонують історичні кросворди та ребуси як одну з форм активізації пізнавальної діяльності учнів, яка успішно може бути використана при проведенні вікторин, турнірів, конкурсів.

Цікаві й змістовні розробки і сценарії заходів з історичної тематики, узагальнений досвід кращих педагогів щороку пропонують фахові і методичні журнали «Історія України» [див__17], «Все для вчителя» [див__18], «Позакласний час» [див__19], тематичні збірники «Тиждень історії та правознавства в школі»[див__20], посібники на допомогу класним керівникам, зокрема «Педагогічний пошук класного керівника» Середюк Г.М. [див__21], матеріали газети «Освіта Буковини» та ін. Дуже зручно, що тепер матеріали цих видань можна знайти в мережі Інтернет. З 2010 р. значною допомогою для викладачів ПТНЗ став щомісячний науково-методичний веб-журнал «Виховна робота у професійно-технічних навчальних закладах» [див__22], у випусках якого завжди можна почерпнути корисні поради про сучасні форми виховної роботи, ознайомитися з матеріалами, присвяченими інноваційому досвіду виховної роботи, в т.ч. і з питань історії.

Однак вивчення нормативно-інструктивних документів галузевого міністерства, аналіз наведених вище матеріалів педагогічної, методичної літератури та фахової періодики з питань позаурочної роботи з історії показує, що проблема методики організації та проведення предметних тижнів не була раніше предметом спеціальних педагогічних досліджень. Вона висвітлюється на рівні загальних підходів або окремих інновацій у позаурочній роботі (технологій, методів, прийомів та засобів навчання і виховання). Однак сучасне викладання історії вимагає комплексного, системного вивчення питання про предметний тиждень з історії. Це викликало необхідність аналізу та характеристики усіх його складових, як важливої форми позаурочної роботи та, насамперед, як ефективного шляху розвитку пізнавального інтересу учнів до вивчення історії, що є базовою дисципліною для формування світогляду підростаючого покоління та його громадянської активності.

В умовах ПТНЗ позаурочна робота має особливо важливе значення. Соціальні вимоги до якості підготовки фахівця й реальний стан загальнокультурного рівня розвитку молоді знаходяться в протиріччі, усунути яке можливо лише з впровадженням прогресивних і ефективних форм навчально-виховної роботи. Якість знань, умінь та навичок учнів з суспільних дисциплін, глибина їхнього світогляду, формування вміння орієнтуватися у складних реаліях сьогодення визначаються, насамперед, ефективністю уроків. Проте урочний час суворо обмежений, його погоджено з навчальною програмою, а відступ від неї часто неможливий. Тому певну частину завдань навчання і виховання майбутніх кваліфікованих робітників слід вирішувати в позаурочний час і під час найрізноманітніших заходів, зокрема предметних тижнів, в яких вони й акумулюються.

Отже, об’єктом даного дослідження є предметний тиждень з історії у всіх його аспектах – від планування й до впливу заходів на учнів.

Предмет дослідження – можливості використання основних форм позаурочної роботи з предмету та оновлення її змісту згідно з вимогами та потребами сьогодення.

Мета дослідження полягає в тому, щоби представити власний досвід з питань організації і проведення предметних тижнів в умовах ПТНЗ, дати характеристику основних позаурочних форм роботи та можливостей їх використання, з’ясувати особливості різних форм виховних заходів з історичної тематики. Певною мірою міркування та рекомендації з власного досвіду мають компенсувати брак узагальненої літератури з даної проблеми.

Практична значимість даного дослідження з питань організації і проведення предметних тижнів з історії, на мою думку, полягає в тому, що ряд факторів, прийомів, методів та рекомендацій, які я застосовую у своїй роботі з історії (і практика показала їх доцільність і ефективність), є актуальними і для інших навчальних предметів, а тому можуть бути враховані як колегами по фаху, так і іншими педагогами.


^ РОЗДІЛ ІІ. ПРЕДМЕТНИЙ ТИЖДЕНЬ – ДІЄВИЙ ШЛЯХ

РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ УЧНІВ ДО ІСТОРІЇ


2.1 Планування предметного тижня

Кожен викладач мріє про те, щоби учні мали інтерес до його предмету, адже в цьому є запорука успішного навчання – якщо учневі цікаво на уроці, то він завжди уважний і активний, не обмежується лише інформацією з підручника, а буде користуватися додатковою та довідковою літературою, в нього завжди будуть виникати запитання.

Важливим фактором формування сталого інтересу до історії є практика проведення предметних тижнів. Вона відкриває широкі можливості для задоволення індивідуальних нахилів та здібностей учнів саме до цього предмету.

Ефективність і успіх проведення предметного тижня залежить від різноманітних факторів, але починається з чіткого планування. Це перший етап даної форми роботи, який вимагає від викладача, насамперед, відповіді самому собі на запитання: що я хочу передати дітям, чого я прагну досягти, наскільки цікаво я можу це зробити? Планування передбачає не лише перелік заходів, а також і систему їх підготовки, отже воно не має бути спонтанним, хаотичним, а повинно:

1) відображати спрямованість заходів на досягнення конкретно визначеної мети, наприклад: ознайомлення учнів з важливими сторінками історії, залучення їх до вшанування пам’ятних дат, зацікавлення їх малодослідженими історичними проблемами, визначення ролі та внеску в історію того чи іншого діяча і т.д.

2) бути пов’язаним з навчальним матеріалом, щоби учням був зрозумілий зміст тематики заходів.

Форма плану, затверджена в училищі, відображає зміст та форму заходів, місце і час проведення, групи, з якими проводяться заходи, та відповідальних за підготовку (додаток 1).

Додаток 1.

Розглянуто Погоджено Затверджую

на засіданні м/о Методист Заступник директора з НР

суспільно-гуманітарних дисциплін ________ Л.М. Крилова ________ О. В. Ганжелюк

Протокол № __ від «__» ___2011 р. «__» _____ 2011 р. «__» _____ 2011 р.

Голова м/о _______ Л.І. Петровська


^ План

предметного тижня

з історії та правознавства

5-9 грудня 2011 р.


^ Дата, день тижня


Зміст заходів

З ким проводиться

Місце і час проведення


Відповідальні


5.12

понеділок

Відкритий урок з історії України.

Тема: «Нацистський «новий порядок». Рух Опору та його течії».



Гр.№10


Каб. №7

7-й урок


Петровська Л.І.


6.12

вівторок

Засідання історичного гуртка.

Тема: «Нюрнберзький і Токійський міжнародні трибунали над військовими злочинцями. Суд пам’яті»



Члени історичного гуртка


Каб.№7

16.00


Петровська Л.І.


7.12

середа

Загальноучилищна година спілкування. Тема: «Краса і велич

з глибини віків»

(до 1000-ліття Софійського собору)



Учні груп

І-ІІ курсів


Актовий зал

15.15


Петровська Л.І.

Учні гр. №17


8.12


Правознавчий турнір


Команди учнів груп

І курсу



Актовий зал

15.15



Петровська Л.І.


9.12

Презентація

«Данило Галицький»

(до 810-ї річниці

з дня народження)



Гр. №22


Каб. №7

14.15

Петровська Л.І.

Мелевська Т.М.

  1   2   3

Схожі:

Творчий проект: Планування І проведення у птнз тижня історії: структура, зміст, форми І методи роботи iconПрограма І навчально-тематичне-планування
Завдання І структура курсу. Способи роботи учнів з підручником, додатковою навчальною літературою, електронними та Інтернет ресурсами....
Творчий проект: Планування І проведення у птнз тижня історії: структура, зміст, форми І методи роботи iconМальцева О.І. Зміст, форми та методи роботи загальноосвітньої школи України з сім’єю у 20 – 30-х роках ХХ століття
Мальцева О.І. Зміст, форми та методи роботи загальноосвітньої школи України з сім’єю у 20 – 30-х роках ХХ століття // Вісник лну...
Творчий проект: Планування І проведення у птнз тижня історії: структура, зміст, форми І методи роботи iconМетодичні рекомендації щодо освітньо-виховних та
Птнз, викладачам музики, художньої культури, українознавства, історії, української мови та літератури створити в кабінетах виставки,...
Творчий проект: Планування І проведення у птнз тижня історії: структура, зміст, форми І методи роботи iconПоложення про проведення конкурсу «Кращий бізнес-проект» зміст стор. Загальні положення 3 Строки та місце проведення конкурсу 3
Конкурс «Кращий бізнес-проект» проводиться для виявлення кращих науково-проектних робіт у розробці бізнес-проектів (далі Бізнес-проекти)...
Творчий проект: Планування І проведення у птнз тижня історії: структура, зміст, форми І методи роботи iconТема фінансове планування зміст І принципи фінансового планування
Фінансове планування — специфічна сфера управління. На всіх етапах історичного розвитку воно потребувало особливих підходів щодо...
Творчий проект: Планування І проведення у птнз тижня історії: структура, зміст, форми І методи роботи iconСтруктура та зміст підвищення кваліфікації керівних кадрів птнз лариса Ляхоцька
Перспективи впровадження інформаційних та комунікаційних технологій у навчально-виховний процес: зб матеріалів науково-практичної...
Творчий проект: Планування І проведення у птнз тижня історії: структура, зміст, форми І методи роботи iconГрафік проведення практик студентів
Перший етап соціально-професійної практики організовується на І курсі протягом першого тижня навчання та останнього тижня першого...
Творчий проект: Планування І проведення у птнз тижня історії: структура, зміст, форми І методи роботи iconМетодичні рекомендації з проведення тематичного заняття Європейського тижня місцевої демократії для учнів 6-7 кл. (підготувала вчителька історії та правознавства зош №37 м. Чернівців Боднарюк О. М.)
Підготувала вчителька історії та правознавства зош №37 м. Чернівців Боднарюк О. М
Творчий проект: Планування І проведення у птнз тижня історії: структура, зміст, форми І методи роботи iconПоложення педагогічного менеджменту: принципи, зміст, форми та методи; знання про планування та організацію навчально-виховного процесу в школі; основи вивчення і впровадження перспективного педагогічного досвіду; уміти
Обсяг модуля: загальна кількість годин – 54 (кредитів єктс – 1,5); аудиторні години – 24 (лекцій – 10, семінарських занять – 14,...
Творчий проект: Планування І проведення у птнз тижня історії: структура, зміст, форми І методи роботи iconПоложення педагогічного менеджменту: принципи, зміст, форми та методи; знання про планування та організацію навчально-виховного процесу в школі; основи вивчення і впровадження перспективного педагогічного досвіду; уміти
Обсяг модуля: загальна кількість годин – 54 (кредитів єктс – 1,5); аудиторні години – 20 (лекцій – 10, семінарських занять – 8, лабораторних...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи