Методичні рекомендації щодо освітньо-виховних та icon

Методичні рекомендації щодо освітньо-виховних та




Скачати 71.42 Kb.
НазваМетодичні рекомендації щодо освітньо-виховних та
Дата10.08.2012
Розмір71.42 Kb.
ТипМетодичні рекомендації

Методичні рекомендації

щодо освітньо-виховних та

інформаційно-просвітницьких заходів

з відзначення 170 – річчя з дня народження

Миколи Лисенка, композитора, піаніста,

педагога, хорового диригента, дослідника

українського фольклору, основоположника

української класичної музики


На виконання наказу Міністерства культури України від 23.01.2012 №52 «Про заходи з відзначення 170- річчя з дня народження Миколи Лисенко» з метою гідного пошанування пам’яті й відзначення на належному рівні 170-річчя від дня народження Миколи Лисенка, композитора, піаніста, педагога, хорового диригента, дослідника українського фольклору основоположника української класичної музики Інститут післядипломної педагогічної освіти пропонує провести в загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах освіти за участю науковців, композиторів, письменників, громадських та культурних діячів освітньо-виховні заходи, присвячені творчому спадку і діяльності ювіляра.

Забезпечити єдність навчальної, виховної та просвітницько- пропагандистської роботи з учнями, максимально використовуючи книжкові фонди бібліотек шкіл, ПТНЗ, викладачам музики, художньої культури, українознавства, історії, української мови та літератури створити в кабінетах виставки, які допомагали б висвітлити життєвий шлях М. Лисенка та його творчий спадок.

Провести освітньо-виховні заходи: дні музики, присвячені творчості М. Лисенка, конкурси на кращий письмовий твір з подальшим друкуванням творів на сторінках періодичних видань, вечори зустрічі з композиторами Буковини на тему: «Микола Лисенко та розвиток музичної культури на Буковині», «Микола Лисенко – організатор музичного товариства «Боян», «Микола Лисенко – Буковина», »Микола Лисенко – фольклорист», «Микола Лисенко – українські пісні»; літературно-музичні години: «Микола Лисенко – основоположник української національної класичної музики», «Микола Лисенко – музикант – етнограф, який заклав основи української наукової фольклористики»; педагогічні читання: «Микола Лисенко – син старовинного козацького роду». «Вагомий внесок М.Лисенка у скарбницю української камерно-вокальної музики»; науково-практичні конференції на такі теми: «Микола Лисенко – яскрава творча особистість, громадський діяч – демократ, справжній патріот своєї країни», «Микола Лисенко – засновник «Українського клубу», »Роль Миколи Лисенка у розвитку українських співочих і музичних товариств Буковини», «Значення приїзду М.Лисенка на Буковину в 1903, 1904 роках», «Вплив М.Лисенка на творчість видатних композиторів – М.Леонтовича, Я.Степового, К.Стеценка» та ін.

^ Микола Віталійович Лисенк (22 (10) березня 1842, Гриньки (Полтавщина) — 6 листопада (24 жовтня) 1912, Київ) — український композитор, піаніст, диригент, педагог, збирач пісенного фольклору, громадський діяч.

Походив з козацько-старшинського роду Лисенків. 1855 р. Миколу віддали до привілейованого навчального закладу — другої Харківської гімназії. У Харкові він займався з відомими музикантами М.Дмитрієвим і чехом Вільчеком. Талановитий підліток швидко став популярним у місті піаністом, якого запрошували на вечори і бали, де він виконував п'єси Моцарта, Бетховена, Шопена, блискуче імпровізував на теми українських народних пісень.

Закінчивши гімназію, Лисенко вступив на природничий факультет Харківського університету. Але 1860 р. через матеріальні труднощі родина Лисенків переїхала до Києва, і Микола разом із троюрідним братом Михайлом Старицьким перевівся до Київського університету. Його він закінчив з відзнакою, а 1865 р. навіть захистив дисертацію на тему «Розмноження нитчастих водоростей».

Становлення Лисенка як громадського діяча пройшло у «Київській Громаді».

З 1865 по 1867, одразу після закінчення Київського університету, Лисенко працював у Таращі на посаді мирового посередника. Там же в Таращі на посаді офіцера драгунського полку працював і батько Миколи Лисенка, — Віталій Романович Лисенко. В цей період Лисенки активно збирають фольклор та публікують роботу «Про історичні вподобання у смаках і модах народного одягу у Сквирському та Таращанському повітах».

Влітку 1868 року Микола Віталійович одружився з Ольгою О'Коннор, яку він привіз до Лейпціга.

18671869 — завершив музичне навчання у Лейпцізькій консерваторії.

18741875 — вдосконалював майстерність у Петербурзі в М.Римського-Корсакова.

У 1878 році М. Лисенко займає посаду педагога з фортепіано в інституті шляхетних дівчат. Тоді ж настають зміни і в особистому житті — Микола Віталійович бере другий шлюб з Ольгою Липською, яка була піаністкою і його ученицею. Від цього шлюбу М. Лисенко мав п'ятеро дітей.

З 1869 р. жив у Києві, де працював учителем гри на фортепіано, а 1904 року відкрив власну музично-драматичну школу.

Був у центрі музичного і національно-культурного життя Києва — виступав з концертами як піаніст, організовував хори, концертував з ними у Києві і по всій Україні. Брав участь у «Філармонічному товаристві любителів музики і співу», «Гуртку любителів музики і співу», «Гуртку любителів музики» Я.Спиглазова, в організації недільної школи для хлопців-селян, пізніше — в підготовці «Словника української мови», у переписі населення Києва, в роботі Південно-Західного відділення Російського Географічного Товариства. Виступав як піаніст у концертах Київського відділення Російського музичного товариства, на вечорах Літературно-Артистичного Товариства, членом правління якого він був, у щомісячних народних концертах у залі Народної аудиторії. Організовував щорічні шевченківські концерти. Разом з О.Кошицем був організатором музичного товариства «Боян» (1905).

19081912 — голова ради правління «Українського Клубу».

У хорах Лисенка здобули початки мистецької освіти К.Стеценко, П.Демуцький, Л.Ревуцький, О.Лисенко та інші. Грошовий збір від концертів йшов на громадські потреби, зокрема, на користь 183 студентів Київського університету, відданих у солдати за участь в антиурядовій демонстрації 1901 року.

Лисенка переслідував царський уряд, 1907 року він був на деякий час заарештований.

Помер 6 листопада 1912 року у Києві, похований на Байковому кладовищі (надгробок — бетон, граніт; скульптор Ю. І. Білостоцький; встановлений у 1939 році)[1].

^ Творча спадщина

Микола Лисенко заслужено вважається засновником українського музичного мистецтва. У цьому відношенні велику цінність представляє як його музична так і етнографічна спадщина.

Етнографічна спадщина Лисенка — запис весільного обряду (з текстом і музикою) у Переяславському повіті, запис дум і пісень кобзаря О.Вересая, розвідки «Характеристика музыкальных особенностей малорусских дум и песен, исполняемых кобзарем Остапом Вересаем» (1874), «Про торбан і музику пісень Відорта» (1892), «Народні музичні інструменти на Вкраїні» (1894).

У композиторській спадщині Лисенка особливо важливе місце займають твори на тексти Т.Шевченка. Музика до «Кобзаря», «Радуйся, ниво неполитая», «Б'ють пороги», «Гайдамаки», «Іван Гус» тощо, що стали наріжним каменем подальшого розвитку українського академічного музичного мистецтва та утвердження його самобутності. Лисенко — автор опер «Різдвяна ніч» (1874), «Утоплена» (1885), «Наталка Полтавка» (1889),«Тарас Бульба» (1890), «Енеїда» (1910), дитячих опер «Коза-дереза» (1880), «Пан Коцький» (1891), «Зима і Весна» (1892), оперети «Чорноморці», які стали основою українського національного оперного мистецтва.

Попри політику царського уряду, спрямовану на знищення української мовної самосвідомості, що простягалася й на музичну сферу, зокрема Емський акт 1876 р. забороняв також і друкування українською текстів до нот, Микола Лисенко займав однозначну й непохитну позицію щодо статусу українського слова в музичній творчості[2]. Доказом принципового ставлення митця до українських текстів є те, що в своїх численних хорах (26) і солоспівах (51), написаних на слова різних поетів, він звертався переважно до українських авторів (І.Франко, Леся Українка, О.Олесь, О.Кониський та ін.), а коли брав за основу вірші інших — наприклад, Г.Гейне чи А.Міцкевича, то завжди в перекладах, здійснених М.Старицьким, Лесею Українкою, М.Славинським, Л.Старицькою-Черняхівською тощо. Показово, що у кількісно великій вокальній спадщині Миколи Лисенка є лише один романс «Признание» на російський текст С.Надсона. Однак уже інший солоспів на вірші цього вельми популярного серед музикантів російського поета — «У сні мені марилось небо» — перекладний.

Схожі:

Методичні рекомендації щодо освітньо-виховних та iconМетодичні рекомендації щодо освітньо-виховних та інформаційно-просвітницьких заходів з відзначення
Гната Мартиновича Хоткевича – українського письменника, історика, композитора, мистецтвознавця, етнографа
Методичні рекомендації щодо освітньо-виховних та iconМетодичні рекомендації щодо проведення освітньо-виховних заходів в начальних закладах області
Провести літературно-музичні вечори: «Він живе у вічності», «Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну», «Він, як пісня, завжди...
Методичні рекомендації щодо освітньо-виховних та iconМетодичні рекомендації щодо проведення освітньо-виховних та інформаційно-просвітницьких заходів
О. Курбаса; конкурси на кращий письмовий твір з подальшим друкуванням творів на сторінках періодичних видань; вечори зустрічі з артистами...
Методичні рекомендації щодо освітньо-виховних та iconМетодичні рекомендації щодо розробки складових стандартів вищої освіти Університету Львів 2012 зміст
Нормативно-методичні засади щодо розроблення освітньо-кваліфікаційної характеристики
Методичні рекомендації щодо освітньо-виховних та iconМетодичні рекомендації щодо написання курсових робіт освітньо-кваліфікаційних рівнів "бакалавр" зі спеціальності 030102 Психологія
Методичні рекомендації щодо написання курсових робіт освітньо-кваліфікаційних рівнів “бакалавр”
Методичні рекомендації щодо освітньо-виховних та iconМетодичні рекомендації щодо проведення уроків чи позакласних виховних заходів з питань ґендерної рівності
По суті, ґендер є соціокультурним аналогом статевого (біологічного) диморфізму. Відтак стать як категорія складається з двох посутніх...
Методичні рекомендації щодо освітньо-виховних та iconМетодичні рекомендації щодо вивчення тем
Методичні рекомендації щодо самостійної роботи з вивчення навчальної дисципліни „Функціонально-вартісний аналіз” для студентів денної...
Методичні рекомендації щодо освітньо-виховних та iconМетодичні рекомендації щодо самостійної роботи
Методичні рекомендації щодо самостійної роботи з дисципліни „Кредитна система” для студентів денної та заочної форми навчання спеціальності...
Методичні рекомендації щодо освітньо-виховних та iconМетодичні рекомендації щодо самостійної роботи (для студентів денної форми навчання спеціальності „Психологія ) Львів 2010
Програма, плани семінарських занять та методичні рекомендації щодо самостійної роботи
Методичні рекомендації щодо освітньо-виховних та iconМетодичні рекомендації щодо ведення сторінок класного журналу Коренева І. В., методист трудового навчання Сумського оіппо
Методичні рекомендації на 2012-2013 навчальний рік щодо вивчення трудового навчання в 5-9 класах
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи