15 січня – 162 років від дня народження румунського поета-романтика Міхая Емінеску (1850-1889) icon

15 січня – 162 років від дня народження румунського поета-романтика Міхая Емінеску (1850-1889)




Скачати 73.09 Kb.
Назва15 січня – 162 років від дня народження румунського поета-романтика Міхая Емінеску (1850-1889)
Дата10.08.2012
Розмір73.09 Kb.
ТипДокументи


15 січня – 162 років від дня народження румунського поета-романтика Міхая Емінеску (1850-1889)


Л. С. Говорнян, методист румунської мови та літератури

ІППОЧО


І завжди, як тільки Тебе я згадаю,

Бідну мою душу стогін розтинає,

Рідна Буковино!

М.Емінеску


Чи багато ми знаємо про Міхая Емінеску — геніального поета планетарного масштабу, палкого речника національного духу свого народу — нащадка царственого й гордовитого Риму та свободолюбної і невпокореної Дакії?.. Уявляється він «людиною не від світу сього», гривастим романтиком, відстороненим від сірих буднів життя байроністом і фрондером, чарівником поетичного слова, людиною великих пристрастей. Йому на роду було написано в муках долати Голгофу життя, не зазнавши до кінця коротких днів своїх ні справжнього визнання, ні сімейного затишку.

Народився поет у селі Іпотешті Ботошанського повіту (Румунія) у сім’ї дрібного поміщика. Його юні роки пов’язані з Україною, з чарівною і неповторною столицею буковинського краю — Чернівцями. Тут, у гомінкому, барвистому й різномовному місті над Прутом, навчався він у гімназії, тут знялося на крило його перше поетичне слово.

К
Меморіальний будинок в селі Іпотешті
ласик румунської літератури, першорядний поет у світовому вимірі, Міхай Емінеску (справжнє прізвище — Емінович) прожив коротке, але бурхливе, сповнене злигоднів і поневірянь життя. З сімнадцяти років почалася його фактично безперервна одіссея вічного блукальця. Не здобувши середньої освіти, він пристав до трупи мандрівного театру, був суфлером, переписуевачм, перекладачем, робітником сцени. Кількарічні мандри, попри бідацтво і богемність існування, збагатили його знанням життя, рідного краю, народної творчості. Емінеску вважається неперевершеним знавцем вітчизняного фольклору.

У
^ Будинок у Відні, де жив ​​Емінеску (Kollergasse 3)
1869-1873 р. поет проживав у Відні і Берліні, був вільним слухачем філософського факультету Віденського університету, два роки прожив у Берліні, де прослухав університетський цикл лекцій із філософії та політичної економії. З 1874 р., повернувшись на Батьківщину, працював у Яссах бібліотекарем, інспектором народних училищ. На Батьківщині змушений був перебиватися з хліба на воду, поневіряючись по провінційних містах і м істечках. У 1877 р. переїхав до Бухаресту, де протягом шести років обіймав посаду редактора консервативної газети «Тімпул» («Час»), але навіть і там не зміг нажити належних матеріальних статків.

Із безлічі написаного — прози і поезії — лише дещиця побачила світ у різних періодичних виданнях та колективних збірниках. Єдина прижиттєва книжка віршів, далеко не повна, була опублікована лише1883 року. У сонеті «Пройшли роки» М.Емінеску скрушно зауважував:


Щоб розбудити хоч єдиний звук,

Щоб знову ти, душе моя, тремтіла,

Беру я ліру до студених рук.

Та все даремно —

юність пролетіла.

Смеркаю… Вже за мною вироста

Час інший, та німі його уста.

(Переклад Д.Павличка)

У
^ Цвинтар «Bellu» у Бухаресті
1883 р. захворів на важкий душевний розлад. Невлаштований побут, виснажлива праця, гостре сприйняття соціальної несправедливості й політичного пристосуванства, слабке здоров’я і, можливо, спадковість призвели, врешті-решт, до нервового зриву, тяжкого душевного захворювання. Лікування в різних клініках та санаторіях, у тому числі у Відні й Одесі, дарувало лише нетривалі миті просвітлення, в які поет намагався й далі працювати над своїми творами. Помер Міхай Емінеску 15 червня 1889 року в одній із бухарестських лікарень, не доживши й до сорока років… Був похований видатний румунський поет на цвинтарі «Bellu» у Бухаресті.

Але скільки праці та високих поривань, неперебутніх творчих здобутків умістилось у ці неповних сорок років! Перший свій вірш М.Емінеску, як уже згадувалось, написав у Чернівцях і присвятив пам’яті улюбленого гімназійного учителя румунської словесності Арона Пумнула, переконаного патріота, учасника революції 1848 року. Патріотична тема зрештою не тільки стає домінуючою у творчості М.Емінеску, а й визначає його життєву позицію взагалі.

Він - активний учасник студентського гуртка «Молода Румунія» у Відні, столиці тієї держави, яка пригнічувала його рідний край. Із самого початку, а потім — під впливом подій, пов’язаних із Паризькою Комуною, поезія Емінеску перейнята революційним, громадянським пафосом, роздумами про сутність історії та людського буття. Це особливо переконливо засвідчили його поеми «Епігони», «Memento mori», «Імператор і пролетар». Остання дозволила дослідникам зробити висновок про те, що М.Емінеску першим у румунській і одним із перших у європейській літературі звернувся до теми пролетаріату, трансформуючи її у вічну тему боротьби добра і зла. П’ять «Послань» поета — один із взірців патріотичної і водночас сатиричної лірики, яка особливо гостро сприймалась патріотично налаштованою молоддю.

П
^ Збірник віршів „Poezii” - 1884
ерший вірш опублікував у 1866 р. Поет-романтик, М. Емінеску писав і прозові твори — оповідання, новели, йому належить блискучий за задумом та виконанням, але не завершений роман «Спустошений геній». У поезії Емінеску важливе місце займають романтичні антитези добра і зла («Ангел і Демон»), мистецтва і життя («Венера Мадонна»), любові земної і любові «досконалої», ідеальної (поема-казка «Мирон і блискуча красуня») та інші.

В останні роки свого життя у ліриці Емінеску все частіше звучать мотиви самотності, відчаю, недоступності щастя. Хоча у його ліриці починають звучати мотиви туги, смутку, сумнівів, але вона наповнена такими яскравими, щирими почуттями, що і сьогодні нею не можна не захоплюватися.

Один із кращих творів Емінеску філософсько - символічна романтична поема «Лучафер», вершиною творчості класика, справжнім художнім шедевром стала ця поема— багатобарвна й осяжна космічна алегорія, що образно розкриває драму великого художника. Небесне світило Лучафер закохується в земну дівчину, хоче спуститися на землю, стати смертним. Однак не може переступити закон богів, зажити простим людським життям, з його бідами й радощами… Так і поет: щоб світити іншим, треба відмовитись від земних благ і утіх. У поемі відчувається помітний вплив індійської філософії, якою М.Емінеску захоплювався. Але над усім домінує життєдайний дух народної творчості, адже саме ім’я Лучафер, хоч і схоже з ім’ям володаря тьми — Люцифера, бере своє начало в язичництві й ототожнюється з яскравою вечірньою зорею.

Творчість Емінеску збагатила румунську і європейську романтичну поезію, сприяла оновленню словника і ритміки румунської мови. З Емінеску завершується романтичний напрямок у румунській літературі. Його поезії відомі у багатьох країнах світу, деякі стали народними піснями.

У центрі його поезії – чистий і проникливий образ жінки. Прототипом її служить Вероніка Міклі, яка у віках залишається поруч з поетом, як Беатріче - поруч з Данте.

Міхай Емінеску познайомився з Веронікою, в 1872 році. Тоді чарівна Вероніка приїхала на лікування до Відня і, хоча була одружена з Ясським професором Штефаном Міклі, запаморочила голову юному і романтичному поетові, який до того часу вже більше двох років жив на березі Дунаю і був вільним слухачем Віденського Університету.

Красуня з яскравим рум'янцем на щоках, середнього зросту, округлих форм, з гнучким станом. Біляве волосся, укладене на гарненькій голівці недбалою башточкою, відливало на сонці золотом.

Відома своєю великою привабливою красою, Вероніка була за своєю природою турботливою, щедрою, дуже терплячою, тепло ставилася до поета.

М.Емінеску володів навдивовижу глибокими і різноманітними знаннями, в основному — завдяки самоосвіті. Вивчав філософію Платона, Шелінга й Шопенгауера, релігійні віровчення, християнство, буддизм і конфуціанство, санскритську граматику. Цікавився політекономією, правом, географією, філологією, етнографією. Переклав румунською мовою «Критику чистого розуму» Іммануїлаи Канта. Йому належать глибокі, сповнені філософського змісту слова: «Світ — це сон нашої душі. Немає ні часу, ні простору — вони існують лише в нашій душі. Минуле і майбутнє сховані в моїй душі, як ліс у зародку жолудя, подібно до того, як і безкінечність схована у віддзеркаленні зоряного неба у краплині роси» (повість «Бідний Діоніс»).

Поета небезпідставно вважають «цілісним вираженням румунської душі», «квінтесенцією румунського духу», оборонцем румунської мови. Тудор Аргезі стверджував: «Емінеску, певним чином, — пречистий святий румунського вірша». Він єдиний з румунських поетів створив для власного користування словник рим.

У
^ Будинок Аглеї Дроглі- сестри поета
Чернівцях з життям М.Емінеску пов’язані приміщення ЗОШ № 14 (колишня початкова школа, де поет навчався протягом 1858-1960 р.); ЗОШ № 1 (колишня німецька гімназія, де поет навчався з перервами в 1860-1866 роках); будинок № 19 по вулиці Пумнула, де Емінеску жив на квартирі у професора Арона Пумнула, наглядаючи за його бібліотекою і де він написав перші свої поезії; будинок Аглеї Дроглі – сестри поета (вул. Університетська, 60).

Ім’я М.Емінеску носить одна з вулиць м. Чернівців.

На приміщенні Чернівецької середньої школи № 1
15 червня 1989 р. встановлено меморіальну дошку з барельєфом поета. Напис українською мовою сповіщає: «У цьому будинку у 1860-1863 роках навчався класик літератури румунського народу Міхай Емінеску» (автор - скульптор Микола Мірошниченко).

У 2000 р. у сквері на розі вулиць Університетської та Ватутіна встановлено бронзовий пам’ятник поету (автор Думітру Горшковський). У краєзнавчому музеї діє кімната М.Емінеску...

…Аж наприкінці минулого століття з’явилося 16-томне зібрання творів великого мислителя, поета, журналіста. Як казковий Фет-Фрумос народився зі сльозини, так і Міхай Емінович зродився з дум і страждань свого народу, з його сподівань на кращу долю.

Зоря мрійливого генія, «блукаючого поета» Міхая Емінеску недовго яскравіла над смертним світом. Але тільки тлін поринає у морок забуття. Слово ж і дух поета — вічні.


*
Пам’ятник поету

(автор Д. Горшковський)
**

Він з-поміж нас підняв свою зорю,

з-поміж людей у горде високостя.

І він прийшов назавжди, а не в гості –

сказав собі: «Горю, та не згорю!»

В.Вознюк «Зоря Михая Емінеску»

Схожі:

15 січня – 162 років від дня народження румунського поета-романтика Міхая Емінеску (1850-1889) iconЗапрошуємо Вас узяти участь у роботі науково-практичної конференції “Світові виміри української культури: До 100-річчя від дня народження Григорія Антоновича Нудьги”, яка відбудеться 21-22 січня 2013 року
Дня народження Григорія Антоновича Нудьги”, яка відбудеться 21-22 січня 2013 року у Львівському національному
15 січня – 162 років від дня народження румунського поета-романтика Міхая Емінеску (1850-1889) iconДо уваги керівників навчальних закладів!
...
15 січня – 162 років від дня народження румунського поета-романтика Міхая Емінеску (1850-1889) iconШановні науковці!
Мислицький Валентин Францович: 70 років від дня народження, М65 років наукової, педагогічної та громадської діяльності. Чернівці
15 січня – 162 років від дня народження румунського поета-романтика Міхая Емінеску (1850-1889) iconКультурно-просвітницька робота читальних залів бібліотеки 2013 р. Січень
«Слідами Шандора Петефі» – до 190 річчя від дня народження Шандора Петефі (1823–1849), угорського поета, прозаїка, публіциста
15 січня – 162 років від дня народження румунського поета-романтика Міхая Емінеску (1850-1889) icon«Урок у початковій школі»
«Батьківщину … рідну, славну, кров’ю перемиту, я тебе нікому не віддам!» 100 років від дня народження А. Малишка
15 січня – 162 років від дня народження румунського поета-романтика Міхая Емінеску (1850-1889) iconСумський державний університет. Бібліотека. Довідково-інформаційний відділ
Економіст світової слави: До 140 річчя від дня народження М. І. Туган Барановського// Урядовий кур`єр. 2005. 22 січня. С. 10
15 січня – 162 років від дня народження румунського поета-романтика Міхая Емінеску (1850-1889) icon125 років від дня народження Михайла Тершаковецького (1883-1978)
Йосипа Бадалича (1888—1985), хор­ватського літературознавця-славіста День працівників легкої промисловості
15 січня – 162 років від дня народження румунського поета-романтика Міхая Емінеску (1850-1889) iconПлан заходів Наукової бібліотеки на грудень 2012 року
«Батьківщину … рідну, славну, кров’ю перемиту, я тебе нікому не віддам!» 100 років від дня народження А. Малишка
15 січня – 162 років від дня народження румунського поета-романтика Міхая Емінеску (1850-1889) iconСтепан степанович костишин до 80-ї річниці від дня народження
Степан Степанович Костишин: до 80-ї річниці від дня народження : бібліогр список літератури / уклад. М. І. Махмутова, В. І. Ткач,...
15 січня – 162 років від дня народження румунського поета-романтика Міхая Емінеску (1850-1889) iconНаказ №967 м. Севастополь Про проведення міського конкурсу літературно-музичних композицій
«Про відзначення 100-річчя з дня народження Андрія Малишка», листа Міністерства освіти, молоді та спорту України від 23. 08. 2012...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи