В. Ю. Туряк, методист географії іппочо icon

В. Ю. Туряк, методист географії іппочо




Скачати 114.53 Kb.
НазваВ. Ю. Туряк, методист географії іппочо
Дата10.08.2012
Розмір114.53 Kb.
ТипДокументи

В.Ю. Туряк, методист географії ІППОЧО


Організація допрофільної підготовки і профільного навчання географії

в системі загальної середньої освіти


Одним із пріоритетних напрямків розвитку освіти в Україні є підвищення якості освіти школярів, оновлення форм, методів організації навчально-виховного процесу, використання інноваційних та інформаційних технологій з урахуванням інтеграційних процесів європейського освітнього простору.

Входження України в європейський освітній простір потребує реформування всіх ланок загальної середньої освіти. Нові підходи до організації освіти у старшій школі закладено в Національній доктрині розвитку освіти (2002), Законі України «Про загальну середню освіту», Концепції профільного навчання у старшій школі (2003).

Профільне навчання спрямоване на формування єдиної життєвої, світоглядної, наукової, культурної та професійної компетентностей учнів, що забезпечить їх подальше самовдосконалення та самореалізацію.

На зміст географічної освіти у профільній школі покладається дуже важлива функція соціалізації особистості.

Застосування компетентнісного підходу до створення змісту та методики навчання географії в профільній школі передбачає наближення наукового знання до міри використання його учнями у реальному житті, розвитку інтегративного напряму навчання та активізації навчальної практично-дослідної діяльності учнів. Такий підхід дає можливість знайти спільні сторони розвитку змісту географічної освіти та критично переглянути деякі усталені підходи до його формування.

Профільному навчанню передує допрофільне. Диференціація та індивідуалізація навчання і виховання учнів 8-9 класів стають основоположним принципом роботи загальноосвітніх навчальних закладів. У них створюється педагогічна система на засадах урахування освітніх потреб, можливостей і пізнавальних інтересів учнів, яка забезпечує як роботу з обдарованими дітьми, так і запобігання неуспішності і відставанню учнів. Це досягається, зокрема, ефективним поєднанням інваріантної і варіативної складових Базового навчального плану у процесі задоволення запитів учнів і досягнення ними найкращих освітніх результатів. У допрофільній підготовці варіативна складова забезпечує головним чином поглиблене вивчення географії або освітньої галузі загалом за спеціальними програмами. Додаткові години можуть також спрямовуватися на факультативні заняття, курси за вибором, наприклад «Географія культури Європи», «Основи топографії і картографії», «Основи геології», «Географічне краєзнавство», «Етнічні землі України та географія української діаспори» тощо.

Поглиблене вивчення предмета географії в допрофільній підготовці спрямоване на формування наукового мислення і світогляду, є основою розуміння сучасних технологій і виробництва.

Диференціація навчання географії може здійснюватися двома шляхами: інтеграції і спеціалізації. Початковий етап диференціації починається в старших класах неповної середньої школи, де вона має попередній, орієнтований характер. Диференціація здійснюється в 8-9 класах з метою професійної орієнтації учнів, сприяння у виборі ними напряму профільного навчання у старшій школі (10-12 класи).

Загальні принципи організації диференційованого навчання географії:

  • єдність індивідуально-особистіного і соціального в диференційованому процесі навчання;

  • гуманістична направленість диференціації;

  • адаптаційно-розвивальний характер диференціації.

Географічна допрофільна підготовка учнів ґрунтується на законах освітнього менеджменту. Учитель географії може внести пропозиції адміністрації навчального закладу щодо створення системи допрофільної підготовки та профільного вивчення предмета. Це можна здійснити у формі стратегічного планування на 5-6 років і планування віддаленого майбутнього – на 10, 20 або більше років, що дає змогу скоординувати дії вчителя та адміністрації школи.

У стратегічному плануванні слід передбачити крім основних напрямків географічної допрофільної підготовки заходи навчального і виховного характеру, оприлюднення результатів роботи шляхом публікацій у пресі, питання співробітництва, мотивації, контролю тощо.

Основним критерієм розроблених планів та стратегії розвитку є практичність навчальних програм факультативів, курсів за вибором тощо. Вона повинна відповідати основній меті географічної допрофільної підготовки – професійній орієнтації учнів, сприяти вибору ними напряму профільного навчання в старшій школі.

Умовами для створення допрофільних класів є:

  • урахування освітніх потреб і природних нахилів учнів 8-9 класів (діагностика, анкетування учнів і батьків);

  • перспективи здобуття подальшої освіти випускниками шкіл;

  • кадровий потенціал та матеріально-технічна база навчального закладу.

Географічна допрофільна підготовка учнів 8-9 класів передбачає врахування освітніх потреб, особливостей учнів, створення умов для навчання відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті та структурі організації навчання. Воно спрямоване на формування єдиної життєвої, світоглядної, наукової, культурної та професійної компетентності учнів, що забезпечить їх подальше самовдосконалення і самореалізацію.

Формами реалізації допрофільної підготовки учнів 8-9 класів з метою професійної орієнтації, сприяння у виборі ними напряму профільного навчання у старшій школі можуть бути:

  • курси за вибором;

  • факультативи;

  • предметні гуртки;

  • наукові товариства учнів;

  • Мала академія наук;

  • предметні олімпіади;

  • кабінети профорієнтації.

Метою вивчення географії у профільній школі є диференціація та індивідуалізація навчальних курсів географії, яка враховує освітні потреби, нахили і здібності учнів, створює умови для визначення старшокласниками власної професійної орієнтації, навчання відповідно до обраної сфери майбутньої діяльності, формування і розвитку їх пізнавальних інтересів. Диференціація навчання забезпечується шляхом збагачення та розширення традиційних цілей, змісту, структури та організації навчально-виховного процесу в інтересах конкретного учня.

У профільній школі передбачено вивчення навчальних предметів географічного змісту на трьох рівнях, які сприяють розвитку самостійності учні у набутті та оцінці власних навчальних досягнень.

Рівень профільної підготовки зводиться до рівня підготовки до майбутньої професії. Насамперед це предмети географічного змісту в географічному, природознавчому, історико-географічному, гео- та соціоекологічному, біологічному, економічному, туристсько-краєзнавчому, країнознавчому та інших профілях природничо-математичного і суспільно-гуманітарного напрямів. Тобто там, де передбачається підготовка учнів для природничо-наукової або суспільно-політичної професійної діяльності (географія, екологія, історія, політологія, економіка, дипломатія тощо) та роботи у сфері послуг (туризм, підприємницька діяльність тощо).

Академічний рівень забезпечує вивчення навчального предмета «Географія» на достатньому для успішного проведення учнівських досліджень, організації подальшого самонавчання та вступу випускників шкіл до вищих навчальних закладів рівні. Географія на академічному рівні як базовий загальноосвітній предмет вивчається в усіх профілях крім тих, де вона обрана для поглибленого вивчення. Рівень стандарту передбачає обов’язковий мінімум змісту географії як навчального предмета.

Географічна освіта має важливе значення для формування в людини адекватної картини світу, виховання активного відповідального громадянина і діяча.

Профіль навчання визначається з урахуванням освітніх потреб замовників освіти в одному з визначених напрямів профілізації: суспільно-гуманітарному, природничо-математичному, технологічному, художньо-естетичному, спортивному. Профільне навчання передбачає отримання учнем загальноосвітньої та базової підготовки до майбутньої професійної діяльності.

Зміст профілю навчання конкретизується у специфічній комбінації базових, профільних загальноосвітніх предметів і курсів за вибором.

^ Базові (нормативні) загальноосвітні курси відображають обов’язкову для всіх школярів інваріантну частину навчання і спрямовані на завершення загальноосвітньої підготовки школярів. З цих курсів складається інваріантна частина навчальних планів, для них розроблено державні освітні стандарти, їх освоєння є необхідною умовою продовження освіти.

Профільні курси забезпечують поглиблене вивчення окремих предметів і орієнтовані насамперед на підготовку випускників для подальшого професійного навчання.

Профільне навчання у старшій школі впроваджується через таку форму освітньої діяльності як елективні курси (курси за вибором). Це новий елемент навчального плану, що доповнює зміст профілю, новий механізм актуалізації та індивідуалізації процесу навчання.

^ Елективні курси (курси за вибором) – це компонент варіативної частини змісту освіти у старших класах, спрямований на задоволення індивідуальних освітніх інтересів, потреб кожного школяра. Це обов’язковий атрибут допрофільної підготовки і профільного навчання. Саме вони є найважливішим засобом побудови індивідуальних навчальних програм, оскільки безпосередньо пов’язані з вибором школярами змісту навчання залежно від інтересів, здібностей, життєвих планів.

Елективні курси виконують кілька функцій:

  • завдяки «надбудові» додатковий профільний курс стає у повному обсязі поглибленим;

  • сприяють розвитку змісту одного з базових курсів вивчення якого здійснюється на мінімальному загальноосвітньому рівні, що дає змогу підтримувати вивчення суміжних навчальних предметів на профільному рівні або отримати додаткову підготовку для проходження ЗНО;

  • сприяють задоволенню пізнавальних інтересів, потреб і нахилів учнів;

  • є майданчиком для створення та експериментальної перевірки підручників і навчальних матеріалів нового покоління.

Розрізняють допрофільні і профільні елективні курси. Основне завдання допрофільних елективних курсів – допомогти учням основної школи вибрати профіль подальшого навчання. У зв’язку з цим допрофільні елективні курси розраховані на порівняно невелику кількість годин. Це дає можливість школярам випробовувати себе упродовж року в різних видах діяльності згідно із запропонованими профілями. Вирізняють загальноорієнтаційні, предметно-орієнтаційні та міжпредметні елективні курси.

Загальнорієнтаційні елективні курси покликані інформувати учнів про різні профілі навчання у старшій школі специфіку видів діяльності, ознайомити з колом професій, допомогти вибрати профіль навчання з урахуванням своїх індивідуальних особливостей, здійснити професіональні проби і спроектувати професіональну кар’єру.

Предметно-орієнтаційні елективні курси спрямовані на здійснення допрофільної підготовки з певного навчального предмета. Вчителі прагнуть створити такий елективний курс, який спонукає учня до подальшого вивчення предмета в класі даного профілю.

Міжпредметні елективні курси в системі допрофільної підготовки не тільки орієнтують учнів на вивчення конкретного навчального предмета на профільному рівні, а й розкривають специфіку його вивчення у взаємозв’язку з іншими профільними предметами. Наприклад, «Природознавство», «Основи біогеографії» тощо.

Факультативний – необов’язковий, запропонований курс, який вибирають учні для поглиблення і розширення знань з предмета, теми або питання відповідно до їхніх бажань та інтересів.

Мета факультативних курсів:

  • поглиблене вивчення предметів;

  • професійна орієнтація;

  • розвиток пізнавальних інтересів;

  • вирівнювання.

Факультативні курси забезпечують поглиблене вивчення понять, що вивчаються в основному курсі, обсяг знань обмежений шкільною програмою. Під час викладання факультативних курсів застосовуються форми та методи, характерні для позакласних занять.

Розрізняють такі типи факультативних курсів:

  • систематичні (поглиблюють основний матеріал);

  • позапрограмові (спецкурси);

  • прикладні;

  • міжпредметні;

  • особлива група (гуртки, секції, творчі об’єднання).

Учителями шкіл України та науковцями створено ряд програм елективних курсів. Зокрема, «Географія країн Європейського Союзу», «Географічні інформаційні системи», «Соціальна географія», «Історична географія», «Географія економічних систем світу», «Країнознавство», «Медична географія», «Географія населення з основами демографії», «Конструктивна географія», «Геоекологія» тощо. В цьому навчальному році в ряді шкіл області апробуються посібники «Туристське країнознавство» і «Туристське краєзнавство» (автори Туряк В.Ю. і Фостій В.В.).

Географія – це єдина навчальна дисципліна, яка маючи величезний світоглядний потенціал, формує у молоді комплексне узагальнююче уявлення про Землю як планету людей, виховує патріотизм і любов до свого краю, Батьківщини, вчить орієнтуватися в складних світових соціально-економічних процесах, що постійно змінюються. Пізнавальна, освітньо-виховна, інформаційна, аналітично-пояснювальна, діяльнісно-інтегративна, комунікативна, культурологічна, ціннісно-орієнтаційна, світоглядна функції шкільної географії є єдиним цілим в особистісно зорієнтованому навчанні.

Поглиблене вивчення географії можна реалізувати через організацію в навчальному закладі профілів навчання:

  • природокористування, географічного, геоекологічного, природознавчого, біогеографічного, біологічного, медико-біологічного, астрономічного та інших профілів у природничо-математичному напрямі;

  • країнознавчого, суспільно-географічного, економіко-географічного, історико-географічного, історико-краєзнавчого та інших суспільно-гуманітарних напрямів;

  • географічні інформаційні технології, агротехнологічного та інших – у технологічному напрямі;

  • туристсько-краєзнавчого або іншого – у спортивному напрямі тощо.

Основним завданням вивчення географії у профільній школі є формування основ природничо-наукової картини світу та визначення місця людини на Землі.

Географічні знання мають сприяти активному сприйманню молоддю таких загальнолюдських цінностей: правова держава, екологічна культура, повага до культур інших народів, збереження своїх етнічних особливостей.

Вчитель географії, який працює у профільних класах, повинен відповідати наступним вимогам:

  • дотримуватись варіативності змісту освіти;

  • вміти проектувати індивідуальні освітні траєкторії учнів;

  • формувати компетенції, необхідні для продовження освіти у відповідній сфері майбутньої професійної діяльності;

  • мати здібність і готовність вносити в освітній процес інтерактивні, діяльнісні компоненти, включати проектно-дослідницькі, комунікативні, креатині підходи у життєвій діяльності.

До ключових компетенцій, необхідних вчителю профільних класів відносяться:

  • уміння створювати дидактичні матеріали для різнопрофільного навчання;

  • засвоєння методів, що забезпечують варіативність освітнього простору;

  • здатність поєднувати методологію, технологію і методику викладання навчального предмета (фундаментальність);

  • готовність ставити і обговорювати проблеми, що вимагають виходу в різні сфери життєдіяльності (інтегрування);

  • бажання розвивати пізнавальні здібності учнів різної профільної спрямованості в контексті формування творчих підходів;

  • здатність розвивати мислення в учнів профільних класів;

  • володіння технологіями, що сприяють розвитку певних типів пізнання дійсності в учнів профільних класів;

  • володіння прийомами, що попереджають перевантаження учнів;

  • освоєння методів, що забезпечують формування освітньо-професійних напрямів старшокласників;

  • оволодіння проектно-дослідницькими і комунікативними уміннями і навичками.

Головне завдання вчителів географії у профільній школі – допомогти учням визначитися зі своїми здібностями і можливостями, створити умови для самореалізації в період навчання в старших класах.

Література

  1. Галузева програма впровадження профільного навчання на 2008-2010 роки // Інформаційний збірник МОН України. – 2008, № 16-17.

  2. Гільберг Т.Г. Роль елективних курсів (курсів за вибором) в організації допрофільної підготовки і профільного навчання // Географія та основи економіки в школі. – 2009, № 5.

  3. Концепція профільного навчання в старшій школі // Інформаційний збірник МОН України. – 2003, №24.

  4. Концепція шкільної географічної освіти // Географія та основи економіки в школі. – 2001, № 3.

  5. Корнєєв В.П., Корнєєв О.В., Круглик Л.І., Топузов О.М. Особливості вивчення географії в старшій школі // Географія. – 2008, № 17.

  6. Назаренко Т.Г. Зміст і структура методики навчання географії в профільній школі // Географія та основи економіки в школі. – 2008, № 7-8.

  7. Профільне навчання: теорія і практика. – К.: ВВП «Компас», 2007. – 192 с.

  8. Топузов О.М., Назаренко Т.Г. Проблема підготовки вчителів географії до роботи в умовах профільного навчання // Географія та основи економіки в школі. – 2009, № 6.

  9. Топузов О.М. Профільне навчання: проблеми формування змісту курсів за вибором та організація навчальної діяльності в загальноосвітніх навчальних закладах. – К.: Пед. Думка, 2008. – 544 с.

  10. Яценко В.С. До профільна географічна підготовка: Методичний посібник. – Х. – Вид. група «Основа», 2009. – 95 с.

Схожі:

В. Ю. Туряк, методист географії іппочо iconСлухали: Сукачову Н. М., секретаря комісії, яка ознайомила присутніх з даними по кількості (29) та географії робіт (5 – з районів, 24 – з міст) педагогічних працівників, поданих на розгляд комісії зі схвалення власних методичних розробок. Слухали
«учитель-методист», «викладач-методист», «педагог-організатор-методист», «практичний психолог-методист», «керівник гуртка-методист»...
В. Ю. Туряк, методист географії іппочо iconМетодичні рекомендації щодо підготовки та проведення І-ІІ етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад з географії у 2012/2013 н р. Туряк В. Ю., методист нмц природничо-математичних
Методичні рекомендації щодо підготовки та проведення І-ІІ етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад з географії у 2012/2013 н р
В. Ю. Туряк, методист географії іппочо iconГеографія В. Ю. Туряк
Завданням навчання географії в школі є формування систематизованих знань про навколишній світ, ознайомлення з основними здобутками...
В. Ю. Туряк, методист географії іппочо iconМінченко Т. А, методист українознавства іппочо
У рамках серпневих інструктивно-методичних нарад педагогічних працівників Чернівецької області відбулися секційні засідання вчителів...
В. Ю. Туряк, методист географії іппочо iconУпорядник: Попов В. Д., методист з географії, економіки Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Рецензенти: Ткаченко О. Л
Попов В. Д., методист з географії, економіки Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
В. Ю. Туряк, методист географії іппочо iconІлащук О. В.: методист-психолог нмцппср іппочо, Шурубура С. Т
Соціально-психологічний клімат це якісний бік міжособистісних стосунків, що виявляється у сукупності психологічних умов, які сприяють...
В. Ю. Туряк, методист географії іппочо iconІнформація про проведення ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з географії у 2011/2012 н р. 4 грудня
Згідно Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади з базових дисциплін та методичних рекомендацій іппочо ІІ етап Всеукраїнської...
В. Ю. Туряк, методист географії іппочо iconРобота над розвитком мовлення учнів на уроках румунської мови та літератури Методист іппочо говорнян Л. С
Мова – це не тільки засіб порозуміння між людьми. У мові нація загодовує всю свою історію, багатовіковий досвід, здобутки культури,...
В. Ю. Туряк, методист географії іппочо iconТороус Л. О., методист біології іппочо про розвиток творчої особистості
Очевидно, із зростанням темпу розвитку економіки зростає число професій, які вимагають уміння приймати самостійні рішення в ході...
В. Ю. Туряк, методист географії іппочо icon23 серпня 2011 року на базі Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області було проведено 8 нарад-семінарів з усіх предметах природничо-математичного напряму, основ здоров’я та трудового навчання (технологія) І креслення
Організаторами цих зібрань були методисти природничо-математичного центру іппочо: О. Я. Біляніна, В. Ю. Туряк, Ю. М. Воскобойник,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи