Тороус Л. О., методист біології іппочо про розвиток творчої особистості icon

Тороус Л. О., методист біології іппочо про розвиток творчої особистості




Скачати 66.68 Kb.
НазваТороус Л. О., методист біології іппочо про розвиток творчої особистості
Дата10.08.2012
Розмір66.68 Kb.
ТипДокументи

Тороус Л.О.,

методист біології ІППОЧО


ПРО РОЗВИТОК ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ

…щоб знання було інструментом, а не непотрібним мотлохом на задвірках інтелекту.


Орієнтація суспільних систем освіти на підготовку професійно навчених виконавців, здатних забезпечити максимальний прибуток, а не на розвиток їх творчих здібностей – наслідки сучасних економічних і соціально-політичних процесів. Очевидно, із зростанням темпу розвитку економіки зростає число професій, які вимагають уміння приймати самостійні рішення в ході ситуацій, що непередбачено змінюються. Отже, потрібні творчі особистості.

Прикро констатувати, що рівень базових знань більшості учнів загальноосвітніх навчальних закладів не відповідає новим соціально-економічним умовам, які формуються в Україні. Протягом останніх років у частини учнів взагалі створилося відчуження щодо необхідності оволодінням загальнокультурним рівнем знань і умінь. За таких умов школі важко реалізувати завдання щодо виховання високих моральних якостей особистості, формування наукового погляду про сучасні соціальні та етичні проблеми, розкриття сутності життя і призначення людини на Землі.

Маючи мету і зміст предмету навчання, шкільний педагог має зосередити увагу на питанні «Як навчати?» Відомо, що інтерес є найсильнішим стимулом до навчання, який значно підвищує продуктивність шкільної праці. А інтерес виникає на основі потреби, яка є величезною рушійною силою в діяльності людини. Це стосується і школяра. Розуміння необхідності тих чи інших конкретних знань у власному житті сприяє виникненню у нього потреби, а отже і інтересу. Пізнання, у такому разі, набуває для учня характеру життєво необхідної, свідомої діяльності.

Процес формування потреби у знаннях – це процес вироблення системи аргументів. У результаті, відчуття потреби у чомусь породжує в учнів мотив, тобто внутрішній стимул до дії, усвідомлене спонукання до певного виду діяльності. І тоді сама робота захоплює учня, стає для нього цікавою і важливою. Процес навчання, де учні стикаються з життєвими фактами і явищами, які потребують теоретичного обґрунтування, збуджують допитливість, яка породжує бажання знайти відповіді на поставлені питання, прагнення «знань про незнане». У дитини виникає інтерес не тільки до результатів навчання, а й до здобування знань. Отже, розвиток потреби в знаннях є першим і необхідним ступенем до глибокого оволодіння навчальним матеріалом та розумового розвитку школяра.

Розглядаючи мотиваційну сторону навчання, треба враховувати, що школа повинна успішно навчати не тільки тих, хто хоче, а й тих, у кого не сформоване позитивне ставлення до навчання. Ефективність навчання залежить від професійного уміння будувати педагогічний процес так, щоб він завжди спонукав будь-якого учня до нових перемог у шкільній праці.

Суттєві зрушення на шляху вирішення даної проблеми може забезпечити диференціація навчання. У цій системі окремих завдань, очевидно, потребуватимуть учні, в яких втрачена потреба у знаннях на основі нерозв’язаних важких, непосильних навчальних завдань, які «сприяли» наростанню пасивної участі в учбовій діяльності. Запропоновані учителем полегшені завдання можуть і повинні викликати практичну дію такого учня. А певна практична дія – це вже початок думки. Необхідно створювати обставини, за яких учень не може сидіти на уроці, як відзначав К.Д. Ушинський, «без думки в голові, без справи в руках».

Класифікація методів і прийомів навчання характеризує діяльність учителя, учнів, але не характеризують особистість учня. Для різних дітей, які поділяються за стилем свого мислення на тих, хто має математичний стиль мислення, і тих, хто має гуманітарний склад мислення, методи і прийоми, що найбільш дієво стимулюють пізнавальний інтерес до навчального предмету, мають бути різними.

Так, для дітей з гуманітарним стилем мислення найбільший вплив має гуманізація навчального процесу. І це ні в якому разі не має на меті зниження науковості навчальної інформації або цитування на уроках наївних віршів, які не несуть жодного змістовного навантаження. Гуманізувати матеріал для учнів – це означає поставити в основу науки не формулу, а думку і, за необхідності, доповнити навчальний матеріал цікавими дрібницями.

Важливо зацікавити і тих, хто має високий рівень знань і володіє математичним стилем мислення. Запроваджений логічний метод вивчення і дослідження природи є домінуючим для них і, безперечно, для методології всієї галузі «Природознавство». Для таких учнів необхідно розкрити незавершеність природничих наук та той вклад, який молодь може внести в науку, її теорію та практичне застосування.

Але для всіх перелічених груп учнів, без винятку, значний ефект дає метод використання нестандартних ситуацій, парадоксальних явищ (коли щось не так, то це стає цікавим).

Для дітей з високим рівнем навчальних досягнень (обох стилів мислення) важливим є запровадження міжпредметних зв’язків і якомога частіше. І тоді біологія стане цікавіша учневі, який уже віддав перевагу іншому предмету.

Привертання мимовільної уваги є найбільш ефективним способом навчання дітей з початковим рівнем навчальних досягнень. Особлива роль приділяється і фактору доступності викладання (усе потрібне Бог створив простим, а усе складне непотрібним).

Один із головних обов’язків вчителя є розвиток мислення учня. Для більш міцного засвоєння змісту шкільного курсу треба проводити неодноразове повторення матеріалу, але кожного разу у новій ситуації. Для встановлення зворотного зв’язку, закріплення, повторення, систематизації і контролю знань важливо більш ефективно використовувати тестові завдання (насамперед, тих форматів, які практикуються у ЗНО).

Основною рушійною силою процесу навчання біології є планомірне формування і розвиток біологічних понять. Засвоєння конкретних понять іде паралельно з осмисленням та запам’ятовуванням термінів. А процес оволодіння інформацією стикається з певними проблемами, пов’язаними з великою кількістю понять і термінів, які треба запам’ятати. Крім того, як правило, біологічні терміни давньогрецького, латинського походження, саме тому вони і потребують етимологічного і семантичного тлумачення.

Прийоми педагогічної техніки підтримують один одного, складаючись у систему. Основних принципів педагогічної техніки нараховують всього п’ять і кожний з них реалізується за допомогою гами конкретних прийомів.

^ Принцип вільного вибору. Ніхто з нас не любить нав’язані дії, далекі рішення, відсутність вибору. І особливо не люблять цього діти. Тому у будь-якій навчальній або керуючій дії, де тільки можливо, необхідно надавати учневі право вибору. З однією важливою умовою – право вибору завжди врівноважується усвідомленою відповідальністю за свій вибір.

^ Принцип відкритості. «Я знаю, що я нічого не знаю», - говорив мудрий грек. «Я добре знаю хімію, літературу й історію», - говорить благополучний випускник школи. Але цей випускник не знає головного: ВІН НЕ ЗНАЄ, ЧОГО ВІН НЕ ЗНАЄ. Досить невиразно уявляє сьогодні школяр границі своєї інформованості і зовсім «туманно» – границі пізнання наук. Звідки ж тоді узятися допитливості, без якої будь-яке навчання  – лише виховання виконавців!

Актуальним завданням для вчителя є не тільки подання знань. Очевидно, не сума акуратно покладених у голову відповідей на стандартний перелік питань має стати головним надбанням школяра! Зіткнення учня із проблемами, рішення яких лежать за межами шкільного курсу, мають стимулювати жадібність до пізнання й саморозвитку.

^ Принцип діяльності. «Напханий знаннями, але не спроможний їх використати, учень нагадує фаршировану рибу, яка не може плавати», - говорив академік Олександр Львович Мінц.

Бернард Шоу стверджував: «Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність». Ефективне засвоєння учнями знань, умінь, навичок, варто організовувати переважно у формі діяльності.

Доки перевіркою знань уважається жвава відповідь-переказ у режимі фонографа, доки вивчення й повторення здійснюються в режимі завчання, школа працює відсотків на дев’яносто в холостому режимі.

Що значить працювати зі знаннями? Це означає їх застосовувати, шукати умови й границі застосування, перетворювати, розширювати й доповнювати, знаходити нові зв’язки й співвідношення, розглядати в різних моделях і контекстах... Практичне застосування оригінальних методик розвитку творчого мислення дитини допоможуть вчителю, у певній мірі, реалізувати проблему розвитку пізнавального інтересу в учнів на уроках біології і не тільки…

^ Принцип зворотного зв’язку. Тільки вчитель на уроці відслідковує такі параметри як настрій учнів, ступінь їхньої зацікавленості, рівень розуміння... Учитель не має «термометра настрою» або «висотоміра розуміння», але в нього є свій набір прийомів, що дозволяють чітко зорієнтуватися в ситуації.

^ Принцип ідеальності (високого ККД). Будь-яка наша дія характеризується не тільки одержуваної від неї користю, але й витратами - витратами сил, нервів, часу, грошей... Ідеальність дії тим вище, чим більше користь і чим менше витрати. Щодо педагогічної техніки це означає, що деякі прийоми й технології були відкинуті, незважаючи на їхню корисність. Відкинуті через низьку ідеальність, тобто або занадто багато сил учителя вони вимагали для свого втілення, або занадто рідких якостей педагога. Варто максимально використовувати можливості, знання, інтереси самих учнів з метою підвищення результативності й зменшення витрат у процесі створення схеми навчального процесу.

Чим більша активність, самоорганізація учнів, тим вище ідеальність навчальної або керуючої дії. Якщо вчитель грамотно узгодить зміст і форми навчання з інтересами школярів, то вони тоді самі будуть прагнути довідатися: а що ж далі? Необхідно узгоджувати темп, ритм і складність навчання з можливостями учнів  і тоді вони відчують свою успішність і самі захочуть її закріпити.

А результат – добре організована праця вчителя, добре організований клас, добре організований процес здобуття знань.


(За матеріалами педагогічної преси)

Схожі:

Тороус Л. О., методист біології іппочо про розвиток творчої особистості iconТороус Л. О. методист іппочо на шляху до об’єктивності оцінювання навчальних досягнень учнів
Результати навчальної діяльності учнів на всіх етапах шкільної освіти не можуть обмежуватися знаннями, уміннями І навичками – метою...
Тороус Л. О., методист біології іппочо про розвиток творчої особистості icon«Професійний розвиток та становлення особистості сучасного фахівця в умовах освітнього простору»
Мета конференції розвиток творчої активності спеціалістів гуманітарної сфери, психолого-педагогічний розвиток особистості студента,...
Тороус Л. О., методист біології іппочо про розвиток творчої особистості iconІлащук О. В.: методист-психолог нмцппср іппочо, Шурубура С. Т
Соціально-психологічний клімат це якісний бік міжособистісних стосунків, що виявляється у сукупності психологічних умов, які сприяють...
Тороус Л. О., методист біології іппочо про розвиток творчої особистості iconСамовиховання студентської молоді як проблема формування творчої особистості постановка проблеми
Усі ці фактори роблять значний, не завжди позитивний, вплив на особистості юнацького віку. Це означає, що існує необхідність у переконанні...
Тороус Л. О., методист біології іппочо про розвиток творчої особистості iconІІ, ІІІ та ІV етапи Всеукраїнської учнівської олімпіади з біології Інформаційно-аналітичний бюлетень
Голубенко Т. С., методист біології та екології Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
Тороус Л. О., методист біології іппочо про розвиток творчої особистості iconРозвиток уяви у дітей молодшого дошкільного віку в процесі проведення сюжетно-рольової гри багаліка Наталія
Діти України” визначено, що центром виховного впливу має стати дитина, а метою – формування соціально активної, творчої, гуманістично...
Тороус Л. О., методист біології іппочо про розвиток творчої особистості iconДошкільна освіта (2012-2013 рр.)
В її основу покладено пріоритетність дошкільної ланки в єдиній національній системі неперервної освіти, а основним завданням визначено...
Тороус Л. О., методист біології іппочо про розвиток творчої особистості iconДошкільна освіта (2012-2013 рр.)
В її основу покладено пріоритетність дошкільної ланки в єдиній національній системі неперервної освіти, а основним завданням визначено...
Тороус Л. О., методист біології іппочо про розвиток творчої особистості iconПедагогічні умови формування творчої особистості підлітка в сучасній загальноосвітній школі
Теризовано творчість як важливу передумову змін у навчально-виховному процесі сучасної школи; розкрито сутність поняття «творча особистість»;...
Тороус Л. О., методист біології іппочо про розвиток творчої особистості iconМінченко Т. А, методист українознавства іппочо
У рамках серпневих інструктивно-методичних нарад педагогічних працівників Чернівецької області відбулися секційні засідання вчителів...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи