Урок Тема. \"Футлярність\" героїв А. П. Чехова. ( Оповідання \"Людина в футлярі\" та \" Ротшильдова скрипка\") icon

Урок Тема. "Футлярність" героїв А. П. Чехова. ( Оповідання "Людина в футлярі" та " Ротшильдова скрипка")




Скачати 269.31 Kb.
НазваУрок Тема. "Футлярність" героїв А. П. Чехова. ( Оповідання "Людина в футлярі" та " Ротшильдова скрипка")
Дата10.08.2012
Розмір269.31 Kb.
ТипУрок
1. /Chehov/Chevov_urok.docУрок Тема. "Футлярність" героїв А. П. Чехова. ( Оповідання "Людина в футлярі" та " Ротшильдова скрипка")

Урок



Тема. “Футлярність” героїв А.П.Чехова. ( Оповідання “Людина в футлярі” та ” Ротшильдова скрипка”)

Мета: систематизувати знання про життя і творчість письменника, ознайомити з оповіданнями“Людина в футлярі” та ” Ротшильдова скрипка”, проаналізувати художній світ оповідан­ня; дати характеристику головним героям творів; розвивати навички роботи з бібліографічним матеріалом, ведення лаконічних записів і навичок аналізу малого епічного жанру, виховувати людяність, повагу до оточуючих, любов до ближніх.

Обладнання : портрети А.П.Чехова, медіапроект “ Життєвий і творчий шлях А. П. Чехова”, уривки з художнього фільму “Людина у футлярі ”, тексти оповідань “Людина у футлярі ” та Ротшильдова скрипка “ українською мовою, афоризми А.П.Чехова, виставка книг письменника, скрипка.

Тип уроку : засвоєння нових знань .

Хід уроку.

Ніхто не розумів так ясно і тонко трагічність дрібниць життя, ніхто до нього не зумів так правдиво показати людям нікчемну

картину їхнього життя в хаосі міщанської буденності.

І.Оголошення теми, мети і плану уроку

План уроку.

  1. А. П .Чехов - один із найбільших російських письменників останніх десятиліть ХІХ століття. 2. Особливості оповідань А.П.Чехова. 3. Засудження “ футлярності ” ( оповідання “Людина у футлярі ”) 4. Трагедія занапащеного життя Якова Бронзи (оповідання Ротшильдова скрипка “) ІІ. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу

Життєвий і творчий шлях А. П .Чехова Вступне слово вчителя . Одним із найвизначніших російських письменників останніх десятиліть ХІХ століття вважають А.П.Чехова . Він, як новеліст і драматург, зробив особливо вагомий внесок у всесвітню художню літературу, його твори мали великий резонанс у різних країнах .Про його творчість написано безліч досліджень різними мовами . Мабуть, і в новому ХХІ столітті інтерес до цього майстра не зменшиться.

  • Представлення медіапроекту “ Життєвий і творчий шлях А. П .Чехова” ( Випереджальне завдання виконане групою учнів )

Слово вчителя. Душа А.П.Чехова знаходилась в постійній наполегливій праці. ” Надо себя дрессировать,”- писав А.П.Чехов в листі до дружини, з радістю помічав позитивні зміни в характері: ” Должен сказать тебе, что от природы характер у меня резкий …, но я привык сдерживать себя, ибо распускать себя порядочному человеку не подобает.” А.П.Чехов виховував свій характер і намагався впливати на своїх братів .

Він складає цілу програму морального самовдосконалення: “Воспитанные люди, по моему мнению, должны удовлетворять следующим условиям : - Они уважают человеческую личность, а потому всегда снисходительны, мягки, вежливы, уступчивы. … - Они сострадательны не к одним только нищим и кошкам . Они болеют душой и от того, чего не увидишь простим глазом … - Они чистосердечны и боятся лжи, как огня…Они не болтливы и не лезут с откровенностями, когда их не спрашивают… - Из уважения к чужим ушам они чаще молчат… Они не суетны. Их не занимают такие фальшивые бриллианты, как знакомства с знаменитостями… - Истинные таланты всегда сидят в потемках, в толпе, подальше от выставки…Даже Крылов сказал, что пустую бочку слышнее, чем полную… ”

ІІІ. Систематизація набутих знань. Проблемне запитання: “ Чому А.П.Чехов працює в жанрі оповідань, а не продовжує традиції своїх попередників – романістів ? ” Варіанти відповідей : Час романів, широких полотен життя йшов у небуття . Почалася епоха переоцінки цінностей, розчарувань в програмах спасіння та оновлення Росії . Помер Ф.Достоєвський, у Толстого почалася довга пауза в романній творчості. Криза широкої епічної форми висунула на перший план жанр оповідання. Але оповідання Чехова вирішують ті ж серйозні проблеми, що й великі епічні форми.

Бесіда (визначення первинного сприйняття текстів та емоційного настрою учнів).

  • Визначте жанр творів. Чи є підстави зробити висно­вок, що “Людина в футлярі” та “Ротшильдова скрипка “ оповідання? Пригадай­те, що це за жанр.

•Словникова робота.

Оповідання - невеликий прозовий твір, в яко­му змальовується одна подія з життя головного героя.

•Складання таблиці, яка переконує, що дані твори — оповідання.


Ознаки жанру

Людина в футлярі”

Ротшильдова скрипка “

1.Невелика кількість дійових осіб.


2.Нетривалий час дії.

3.Невеликий обсяг.

4.Прозова форма.

5.Одна подія із життя головного героя.

Белікова його колеги, Буркін, Коваленко Михайло Савич, Варенька; вчителі


Декілька сторінок.


Бажання головного героя одружитися, смерть

Яків Бронза,його дружина Марфа, Ротшильд, жителі містечка (лудильник Мойсей Ілліч Шахкес, фельдшер Максим Миколайович). Три доби.

Декілька сторінок.


Смерть дружини, переосмислення цінностей .
Аналіз оповідання “Людина в футлярі ” Історія створення оповідання. Слово вчителя. Теми та образи для своїх творів А.П.Чехов брав з життя. Навчаючись у Т аганрозькій гімназії (1869 -1879 р. ) юний письменник спостерігав панування деспотизму, брехні, чиношанування. Прообраз Белікова- реальна особа – інспектор Дьяконов, який жив під девізом: “Як би чого не вийшло”. Завдяки таким вихователям Таганрозька гімназія нагадувала арештантські роти . Звичайно, серед викладачів були й такі, які допомогли становленню творчої особистості митця . Із вчительського середовища Чехов виділяв Ф. П.Покровського, викладача історії, який на уроках з любов’ю говорив про Шекспіра, Гете, Пушкіна, але особливо про Щедріна, якого обожнював . Помітивши в Чехові гумористичний талант, Покровський дав йому прізвисько “ Чехонте”, яке незабаром стало псевдонімом письменника – початківця Під час роботи над твором учні занотовують головні риси “ футлярності” героя, ” беліковщини”. “Футлярність” героя або ” беліковщина Аналіз образу Белікова

  • Евристична бесіда.

Зупинимося на деталях портрета Белікова

—Яка деталь домінує в описі?

—Про що свідчить ця деталь?

—Як зображує автор спосіб життя Белікова?

—Що ми знаємо про життя Белікова?

—Яким, на вашу думку, є життєвий принцип Белікова?

—У портреті героя ми виділяємо як домінуючу де­таль чохол. На яких деталях наголошується в подаль­шому описі життя і поведінки героя?

Вибудовується синонімічний ряд: чохол —футляр - ящик.

—Чому саме на цих деталях наголошує оповідач?

  • Які стосунки склалися у Белікова з колегами?

—Чому товариські стосунки називаються "обов'язком"? Чи були у Белікова товариші?

—Яким було ставлення колег до Белікова?

  • Чому "порядні" і "мислячі" люди боялися Белікова?

—Який предмет викладає Беліков у гімназії ? Яким є ставлення до свого предме­та?

—З ким порівнюється Беліков? Чому?

Випробовування коханням головного героя оповідання: сюжетна інтрига та її розв'язка

—Яка подія, на думку оповідача Буркіна та його співрозмовника Івана Івановича, могла б змінити життя Белікова: "От тут би і відібрати у нього калоші та парасольку"?

  • Чи закохався наш герой?

  • Знову з'являється символічна деталь — фут­ляр. Що ховає Беліков у цей футляр?

—Знайдіть у тексті і прочитайте портрет героїні. На які особливості поведінки звертає увагу оповідач? Про що говорять деталі портрета?

  • Які порівняння вживає оповідач? Чому

  • Згадайте портрет Белікова. Які порівняння вживає автор там?

—Як Варя сприйняла міркування Белікова?
Перегляд епізоду художнього фільму“Людина в футлярі ” Побачення Белікова та Вареньки.

  • Чи можна взагалі уявити Белікова одруженим?

  • Як змінилося життя Белікова після загального рішення одружити його?

—Чому Варенька, яка бачила, який Беліков, була ладна вийти за нього заміж?

  • Чому потрапив він під вплив умовлянь колег, що він повинен одружитися?

  • Чи освідчився Беліков? Що зупиняло йо­го?

  • Чому лякає жвавий характер Вареньки?

  • Про який скандал говорить Буркін, оцінюючи його як грандіозний, той, що зупинив розвиток подій у напрямі освідчення, що зупинив "один з тих не­потрібних, дурних шлюбів, яких у нас від нудьги та знічев'я бувають тисячі"?

  • Що дивного було в поведінці Белікова наступ­ного дня?

  • Чому ж так обурився Коваленко, чому сказав, що "пошле до чортів собачих" тих, хто буде втручати­ся в його домашні та родинні справи? Яким було ставлення Коваленка до Белікова?

Відвідини Беліковим Коваленка.

—Чим закінчилася зустріч?

—Що стало причиною його смерті, на вашу дум­ку?

  • Яким Буркін запам'ятав його в останню мить

  • Звернемо увагу на таке словосполучення: "хо­вати — це велика приємність". Чи не вражають вас ці слова Буркіна ?

—Чи змінилося життя в місті після смерті Белі­кова?

  • Чи є вихід? Співрозмовник Буркіна Іван Івано­вич у розпачі говорить: "Ні, більше жити так немож­ливе!" - Чи є надія?

Підбиття підсумку: учні зачитують результати нотаток і роблять висновки :


Футлярність” героя або ” беліковщина”: --трепет перед усіма, хто має владу над іншими, стоїть вище на суспільній драбині --страх перед усім новим, незвичним, загнаним у чіткі параграфи, циркуляри, закони --боязнь висловлювати свої думки, виявляти власні почуття --страх індивіда перед людьми ; --страх перед моральними настановами, пересудами, забобонами суспільства, побоювання їх порушити --острах перед виявом природного у житті

А.П.Чехов зобра­зив трагізм життя, викрив штучність людських по­чуттів, бездуховність.

Не можна жити, ховаючись від життя, людина не повинна бути боязкою і нерішу­чою, вона має право на свободу, мрію і щастя.

ІV. Оповідання ” Ротшильдова скрипка”

А.П.Чехов увійшов у світову літературу як творець нового типу прози, дуже стислої і в той же час дуже насиченої і глибокої, зокре­ма завдяки майстерно втіленому підтексту, промовис­тим деталям. Оповідання "Скрипка Ротшильда" — один із шедеврів письменника, що являє собою довер­шений зразок органічного поєднання надзвичайно глибокого змісту та досконалої форми.

Оповідання має автобіографічні елементи: батько А.П.Чехова за характером неврівноважений, самодур, займався торгівлею. Самостійно опанував гру на скрипці, займався живописом у вільний від торгівлі час.Його артистизм передався дітям. Можливо, саме він і став прототипом Якова Бронзи.

Інсценізація : діалог двох Яковів: трунаря і творця.

2 (творець). Роблю я труни добрі, міцні.

  1. (трунар). Але замовлення на дитячі трунки беру дуже неохоче і роблю їх без мірки, з презирством. Сказати прав­ду, не люблю займатися дурницями.

  2. (творець). Дуже добре граю на скрипці, особливо російських пісень на весіллях.

1 (трунар). Це дає мені невеликий прибуток: Шахкес пла­тить 50 коп. за день, не враховуючи подарунків від гостей. Пауза.

  1. - й. Я ніколи не буваю у доброму настрої, бо мені раз у раз доводиться зазнавати страшенних збитків. Наприк­лад, у неділі й свята грішно працювати, понеділок — важ­кий день, і таким чином протягом року набирається до двохсот днів, коли мимоволі доводиться сидіти склавши руки; А це ж які збитки! Коли хтось у місті справляє весі­лля без музики або Шахкес не запрошує мене в оркестр, то це ж збиток. Поліцейський надзиратель був — теж зби­ток: два роки хворів, і я терпляче ждав, коли мені буде робота, але він виїхав до губернського міста лікуватися, там і помер. Збиток? Збиток! Принаймні карбованців на десять, бо труну довелося б робити дорогу, з глазетом.

2- й. Думки про збитки допікають мені, особливо ноча­ми; тоді я кладу поруч себе на постіль скрипку і, коли всякі дурниці лізуть до голови, торкаю струни, скрипка в пітьмі бринить, і мені стає легше.

1-й. Шостого травня моя дружина Марфа занедужала. Вона важко дихала, пила багато води і хиталася, але все ж таки вранці сама витопила піч і навіть ходила по воду. Пауза.

1 - й . Я цілий день грав на скрипці; коли ж зовсім стем­ніло, взяв записника, до якого щодня записував свої збит­ки, і з нудьги став підбивати підсумок за рік. Нарахував понад тисячу карбованців. Це так приголомшило мене, що я кинув рахівницю на підлогу і затупав ногами. Думав про те, що коли б цю пропащу тисячу карбованців покласти до банку, то за рік відсотків назбиралося б щонайменше сорок карбованців. Отже, і тут теж збиток. Одне слово, куди не повернись, скрізь самі збитки, й край! 2-й. Коли моя дружина, помираючи, мала щасливий вираз обличчя, неначе вона бачила смерть, свою визволитель­ку; і шепталася з нею, я чомусь згадав, що за все життя, здається, ні разу не приголубив її, не пожалів, ні разу не догадався купити їй хусточки або принести з весілля чогось солоденького, а тільки кричав на неї, лаяв за збитки, кидав­ся на неї з кулаками... 1 - й. Я заборонив їй пити чай, бо й без того втрати ве­ликі, і вона пила тільки гарячу воду. 2- й. Лише перед її смертю я зрозумів, чому вона має таке дивне, радісне обличчя, і мені стало моторошно. Пауза. 1 - й. Коли фельдшер Максим Миколайович, старий, про якого всі в місті говорили, що хоч він і питущий і б'ється, але тя­мить більше, ніж лікар, посилаючись на зайнятість, відмо­вився лікувати Марфу, сказавши: Пожила старенька, пора й честь знати, — неначе від нього залежало, померти старій чи жити, я відповів: Воно, звісно, справедливо зволите ска­зати, Максиме Миколайовичу, але дозвольте висловитися, всякій комашці жити хочеться.

2- й. Потім я суворо і насмішкувато глянув на лікарню і сказав: Понасаджувано вас тут, артистів! Багатому, не бійсь, по­ставили б банки, а для бідного чоловіка й однієї п'явки по­жалів. Іроди! 1- й. Коли приїхав з лікарні додому, я згадав, що завтра Іоанна Богослова, післязавтра Миколи Чудотворця, а потім неділя, потім понеділок— важкий день. Чотири дні не мож­на буде працювати, а Марфа, мабуть, помре в якийсь із цих днів; отже, труну треба робити сьогодні. Я взяв свій заліз­ний аршин, підійшов до жінки і зняв з неї мірку. Потім вона лягла, а я перехрестився і почав робити труну.

Коли роботу було закінчено, я надів окуляри і записав до своєї книжки:

”Марфі Івановій труна — 2 крб. 40 коп.. Пауза. 2- й. Коли востаннє Марфа спитала, дивлячись на мене радо: Пам'ятаєш, п'ятдесят літ тому нам Бог дав дитину з біленьким волоссячком? Ми з тобою тоді все на річці сиділи і пісень співали... під вербою. — І гірко посміхнувшись, вона дода­ла: — Померла дівчинка, я напружив пам'ять, але?!! Ніяк не міг згадати ні дитинки, ні верби. Пауза.

1-й. Коли Марфу поховали, я був дуже задоволений, що все так чесно, благопристойно й дешево і ні на кривду нікому.

Прощаючись востаннє з Марфою, я помацав рукою труну і подумав: Добра робота!

2- й. Та коли я повертався з кладовища, мене охопила сильна туга. Я чогось занедужав: дихання було гаряче й важке, ослабли ноги, хотілося пити. Згадав знову, що за довгі роки подружнього життя я ні разу не подумав про Марфу, не звернув на неї уваги, наче вона була кішкою або собакою. Мені хотілося плакати!!! Пауза. 2- й. І раптом у моїй пам'яті, як живе, постало малятко з біля­вим волоссям і верба, про яку говорила Марфа, і річка, а на річці качки та гуси. Я заплющив очі, і в моїй уяві пропливли величезні стада білей гусей. Пауза.

1-й. Увечері і вночі мені ввижалося малятко, верба, риба, різані гуси, і Марфа, схожа в профіль на птаха, якому хочеться пити, і бліде, злякане обличчя Ротшильда, і якісь пики насувалися з усіх боків і бубоніли про збитки. Я перекидався з боку на бік і разів п'ять вставав з ліжка, щоб пограти на скрипці.

1-й. Ідучи додому з лікарні, я міркував, що від смерті буде тільки одна користь: не треба ні їсти, ні пити, ні пла­тити податки, ні ображати людей... Від життя людині — зби­ток, а від смерті — користь.

2 - й. Це міркування, звісно, справедливе, але все-таки прикро й гірко: чого на світі такий дивний порядок, що жит­тя, яке дається людині тільки раз, минає без користі? Пауза.

2- й. Не жаль мені помирати, та як тільки я побачив скрипку, у мене защеміло в грудях. Скрипки не можна взяти з собою, і тепер вона зостанеться сиротою... Притискаючи до грудей скрипку, я думав про втрачене життя, потім заграв...

Лунає тужлива мелодія, що виконується на скрипці у виконанні учениці.

Грав сам не знаю що, але вийшло жалісне і зворушливе; і чим глибше я думав, тим сумніше співала скрипка. І сльози бризнули з очей на скрипку.

Дискусія Людина: трунар чи творець?. ( В процесі дискусії учні заповнюють таблицю)

Видиме : трунар (чорне)

Невидиме: творець ( біле )

V. Підсумки уроку, оцінювання. • Підсумкове слово вчителя. Чим же є людина за Чеховим? Вона водночас і трунар (ремесло Якова в оповіданні має символічне значення), який з кожним своїм виробом ховає, закопує в землю і свої найк­ращі якості, і музикант, митець, творець, здатний бачити і примножувати Красу, Духовність. Яку альтернативу обирає людина, залежить від неї самої. •Визначте проблеми, які порушує автор в оповіданнях “Людина в футлярі” та “Ротшильдова скрипка”.

(Оповідання невеликі за обсягом, та поліфонічні за про­блемами, над якими замислюється автор).

VІ .Домашнє завдання : підготувати розгорнуту відповідь на запитання: У чому трагедія Белікова та Якова Бронзи ?


Урок

Тема. “Футлярність” героїв А.П.Чехова. ( Оповідання “Людина в футлярі” та ” Ротшильдова скрипка”)

Мета: систематизувати знання про життя і творчість письменника, ознайомити з його творчою лабораторією, дати можливість учням відчути себе читачами-пошуковцями, тлумачами смислів художнього світу оповідан­ня; розвивати навички роботи з бібліографічним матеріалом, ведення лаконічних записів і навичок аналізу малого епічного жанру, виховувати моральні якості .

Обладнання: портрет А.П.Чехова, медіапроект “ Життєвий і творчий шлях А. П . Чехова”, художній фільм “Людина у футлярі ”, тексти оповідань “Людина у футлярі ”та Ротшильдова скрипка “ українською мовою, афоризми А.П.Чехова, виставка книг письменника .

Тип уроку : засвоєння нових знань .

Ніхто не розумів так ясно і тонко трагічність дрібниць життя,

ніхто до нього не зумів так правдиво показати людям нікчемну картину їхнього життя в хаосі міщанської буденності.

Хід уроку.

І.Оголошення теми, мети і плану уроку

План уроку.

1. А. П .Чехов - один із найбільших російських письменників останніх десятиліть ХІХ століття. 2. Особливості оповідань А.П.Чехова. 3. Засудження “футлярності” ( оповідання “Людина у футлярі ”) 4. Трагедія занапащеного життя Якова Бронзи (оповідання Ротшильдова скрипка “) ІІ . Життєвий і творчий шлях А. П .Чехова Вступне слово вчителя . Одним із найбільших російських письменників останніх десятиліть ХІХ століття вважають А.П.Чехова . Він, як новеліст і драматург, зробив особливо вагомий внесок у всесвітню художню літературу, його твори мали великий резонанс у різних країнах .Про його творчість написано безліч досліджень різними мовами . Мабуть, і в новому ХХІ столітті інтерес до цього майстра не зменшиться.

Медіапроект “ Життєвий і творчий шлях А. П .Чехова” ( Випереджальне завдання групи учнів )

Слово вчителя. Душа А.П.Чехова знаходилась в постійній наполегливій праці.” Надо себя дрессировать,”- писав А.П.Чехов в листі до дружини, з радістю помічав позитивні зміни в характері: ” Должен сказать тебе, что от природы характер у меня резкий … но я привык сдерживать себя, ибо распускать себя порядочному человеку не подобает.” А.П.Чехов виховував свій характер і намагався впливати на своїх братів .

Він складає цілу програму морального самовдосконалення: “Воспитанные люди, по моему мнению, должны удовлетворять следующим условиям : Они уважают человеческую личность, а потому всегда снисходительны, мягки, вежливы, уступчивы. … Они сострадательны не к одним только нищим и кошкам . Они болеют душой и от того, чего не увидишь простим глазом … Они чистосердечны и боятся лжи, как огня…Они не болтливы и не лезут с откровенностями, когда их не спрашивают… Из уважения к чужим ушам они чаще молчат… Они не суетны. Их не занимают такие фальшивые бриллианты, как знакомства с знаменитостями… - Истинные таланты всегда сидят в потемках, в толпе, подальше от выставки…Даже Крылов сказал, что пустую бочку слышнее, чем полную… ”

ІІІ. Систематизація набутих знань. Проблемне запитання: “ Чому А.П.Чехов працює в жанрі оповідань, а не продовжує традиції своїх попередників – романістів ? ” Варіанти відповідей : Час романів, широких полотен життя йшов у небуття . Почалася епоха переоцінки цінностей, розчарувань в програмах спасіння та оновлення Росії . Помер Ф.Достоєвський, у Толстого почалася довга пауза в романній творчості. Криза широкої епічної форми висунула на перший план жанр оповідання. Але оповідання Чехова вирішують ті ж серйозні проблеми, що й великі епічні форми.

Бесіда (визначення первинного сприйняття текстів та емоційного настрою учнів).

• Створення проблемної ситуації шляхом визначення жан­рових особливостей оповідання. .

Перший акорд аналізу визначить емоційний настрій учнів, рівень первинного сприйняття тексту.

  • Чиє серед вас такі, які прочитали твори А. П. Чехова із захопленням? Що його зумовило?

Обгрун­туйте свою думку.

  • Визначте жанр творів. Чи є підстави зробити висно­вок, що “Людина в футлярі” та “Ротшильдова скрипка “оповідання? Пригадай­те, що це за жанр.

•Словникова робота.

Оповідання - невеликий прозовий твір, в яко­му змальовується одна подія з життя головного героя.

•Складання таблиці, яка переконує, що дані твори — оповідання.


Ознаки жанру




Людина в футлярі”

Ротшильдова скрипка “

1.Невелика кількість дійових осіб.


2.Нетривалий час дії.

3.Невеликий обсяг.


4.Прозова форма.


5.Одна подія із життя головного героя.




Белікова його колеги, Буркін, Коваленко Михайло Савич, Варенька; вчителі


Декілька сторінок.


Бажання головного героя одружитися, смерть

Яків Бронза,його дружина Марфа, Ротшильд, жителі містечка (лудильник Мойсей Ілліч Шахкес, фельдшер Максим Миколайович).

Три доби.


Декілька сторінок.


Смерть дружини, переосмислення цінностей .



Аналіз оповідання “Людина в футлярі ”

Історія створення оповідання .Слово вчителя .Теми та образи для своїх творів А.П.Чехов брав з життя .Навчаючись у Таганрозькій гімназії (1869 -1879 р. ) юний письменник спостерігав панування деспотизму, брехні, чиношанування .Прообраз Белікова- реальна особа – інспектор Дьяконов, який жив під девізом: “ Як би чого не вийшло ”. Завдяки таким вихователям Таганрозька гімназія нагадувала арештантські роти .Звичайно, серед викладачів були й викладачі, які допомогли становленню творчої особистості митця . Із вчительського середовища Чехов виділяв Ф. П.Покровського, викладача історії, який на уроках з любов’ю говорив про Шекспіра, Гете, Пушкіна, але особливо про Щедріна, якого обожнював . Помітивши в Чехові гумористичний талант, Покровський дав йому прізвисько “ Чехонте”, яке незабаром стало псевдонімом письменника – початківця Під час роботи над твором учні занотовують головні риси “ футлярності” героя,” беліковщини”. “Футлярність” героя або ” беліковщина”:

Аналіз образу Белікова Визначимо, які художні прийоми використовує автор для розкриття образу Белікова:

  • портрет;

  • ставлення Белікова до оточуючих (колег), до своєї роботи;

—ставлення до Белікова його колег

— спосіб життя героя;

  • життєві принципи;

  • мовна характеристика героя.

Зупинимося на деталях портрета Белікова

—Яка деталь домінує в описі?

—Про що свідчить ця деталь?

—Як зображує автор спосіб життя Белікова?

—Що ми знаємо про життя Белікова?

—Яким, на вашу думку, є життєвий принцип Белікова?

—У портреті героя ми виділяємо як домінуючу де­таль чохол. На яких деталях наголошується в подаль­шому описі життя і поведінки героя?

Вибудовується синонімічний ряд: чохол —футляр - ящик.

—Чому саме на цих деталях наголошує оповідач?

  • Які стосунки склалися у Белікова з колегами?

—Чому товариські стосунки називаються "обов'язком"? Чи були у Белікова товариші?

—Яким було ставлення колег до Белікова?

  • Чому "порядні" і "мислячі" люди боялися Белікова?

—Який предмет викладає Беліков у гімназії?Яким є ставлення до свого предме­та?

—З ким порівнюється Беліков? Чому?

Випробовування коханням головного героя оповідання: сюжетна інтрига та її розв'язка

—Яка подія, на думку оповідача Буркіна та його співрозмовника Івана Івановича, могла б змінити життя Белікова: "От тут би і відібрати у нього калоші та парасольку"?

  • Чи закохався наш герой?

  • Знову з'являється символічна деталь — фут­ляр. Що ховає Беліков у цей футляр?

—Знайдіть у тексті і прочитайте портрет героїні. На які особливості поведінки звертає увагу оповідач? Про що говорять деталі портрета?

  • Які порівняння вживає оповідач? Чому

  • Згадайте портрет Белікова. Які порівняння вживає автор там?

—Як Варя сприйняла міркування Белікова?
Перегляд епізоду художнього фільму“Людина в футлярі ” Побачення Белікова та Вареньки.

  • Чи можна взагалі уявити Белікова одруженим?

  • Як змінилося життя Белікова після загального рішення одружити його?

—Чому Варенька, яка бачила, який Беліков, була ладна вийти за нього заміж?

  • Чому потрапив він під вплив умовлянь колег, що він повинен одружитися?

  • Чи освідчився Беліков? Що зупиняло йо­го?

  • Чому лякає жвавий характер Вареньки?

  • Про який скандал говорить Буркін, оцінюючи його як грандіозний, той, що зупинив розвиток подій у напрямі освідчення, що зупинив "один з тих не­потрібних, дурних шлюбів, яких у нас від нудьги та знічев'я бувають тисячі"?

  • Що дивного було в поведінці Белікова наступ­ного дня?

  • Чому ж так обурився Коваленко, чому сказав, що "пошле до чортів собачих" тих, хто буде втручати­ся в його домашні та родинні справи? Яким було ставлення Коваленка до Белікова?

Перегляд епізоду художнього фільму “Людина в футлярі ”. Відвідини Беліковим Коваленка.

—Чим закінчилася зустріч?

—Що стало причиною його смерті, на вашу дум­ку?

  • Яким Буркін запам'ятав його в останню мить

  • Звернемо увагу на таке словосполучення: "хо­вати — це велика приємність". Чи не вражають вас ці слова Буркіна ?

—Чи змінилося життя в місті після смерті Белі­кова?

  • Чи є вихід? Співрозмовник Буркіна Іван Івано­вич у розпачі говорить: "Ні, більше жити так немож­ливе!" - Чи є надія?

Підбиття підсумку: учні зачитують результати нотаток і роблять висновки : “Футлярність” героя або ” беліковщина”: --трепет перед усіма, хто має владу над іншими, стоїть вище на суспільній драбині --страх перед усім новим, незвичним, загнаним у чіткі параграфи, циркуляри, закони --боязнь висловлювати свої думки, виявляти власні почуття --страх індивіда перед людьми ; --страх перед моральними настановами, пересудами, забобонами суспільства,побоювання їх порушити --острах перед виявом природного у житті

А.П.Чехов зобра­зив трагізм життя, викрив штучність людських по­чуттів, бездуховність.

Не можна жити, ховаючись від життя, людина не повинна бути боязкою і нерішу­чою, вона має право на свободу, мрію і щастя.

ІV. Оповідання ” Ротшильдова скрипка”

А.П.Чехов увійшов у світову літературу як творець нового типу прози, дуже стислої і в той же час дуже насиченої і глибокої, зокре­ма завдяки майстерно втіленому підтексту, промовис­тим деталям. Оповідання "Скрипка Ротшильда" — один із шедеврів письменника, що являє собою довер­шений зразок органічного поєднання надзвичайно глибокого змісту та досконалої форми.

Оповідання має автобіографічні елементи : батько А.П.Чехова за характером неврівноважений, самодур, займався торгівлею . Самостійно опанував гру на скрипці, займався живописом у вільний від торгівлі час .Його артистизм передався дітям . Можливо, саме він і став прототипом Якова Бронзи .

Інсценізація : діалог "двох" Яковів: трунаря і творця.

2 (творець). Роблю я труни добрі, міцні.

  1. (трунар). Але замовлення на дитячі трунки беру дуже неохоче і роблю їх без мірки, з презирством. Сказати прав­ду, не люблю займатися дурницями.

  2. (творець). Дуже добре граю на скрипці, особливо російських пісень на весіллях.

1 трунар. Це дає мені невеликий прибуток: Шахкес пла­тить 50 коп. за день, не враховуючи подарунків від гостей. Пауза.

  1. - й. Я ніколи не буваю у доброму настрої, бо мені раз у раз доводиться зазнавати страшенних збитків. Наприк­лад, у неділі й свята грішно працювати, понеділок — важ­кий день, і таким чином протягом року набирається до двохсот днів, коли мимоволі доводиться сидіти склавши руки; А це ж які збитки! Коли хтось у місті справляє весі­лля без музики або Шахкес не запрошує мене в оркестр, то це ж збиток. Поліцейський надзиратель був — теж зби­ток: два роки хворів, і я терпляче ждав, коли мені буде робота, але він виїхав до губернського міста лікуватися, там і помер. Збиток? Збиток! Принаймні карбованців на десять, бо труну довелося б робити дорогу, з глазетом.

2- й. Думки про збитки допікають мені, особливо ноча­ми; тоді я кладу поруч себе на постіль скрипку і, коли всякі дурниці лізуть до голови, торкаю струни, скрипка в пітьмі бринить, і мені стає легше.

1-й. Шостого травня моя дружина Марфа занедужала. Вона важко дихала, пила багато води і хиталася, але все ж таки вранці сама витопила піч і навіть ходила по воду. Пауза.

1 - й . Я цілий день грав на скрипці; коли ж зовсім стем­ніло, взяв записника, до якого щодня записував свої збит­ки, і з нудьги став підбивати підсумок за рік. Нарахував понад тисячу карбованців. Це так приголомшило мене, що я кинув рахівницю на підлогу і затупав ногами. Думав про те, що коли б цю пропащу тисячу карбованців покласти до банку, то за рік відсотків назбиралося б щонайменше сорок карбованців. Отже, і тут теж збиток. Одне слово, куди не повернись, скрізь самі збитки, й край! 2-й. Коли моя дружина, помираючи, мала щасливий вираз обличчя, неначе вона бачила смерть, свою визволитель­ку; і шепталася з нею, я чомусь згадав, що за все життя, здається, ні разу не приголубив її, не пожалів, ні разу не догадався купити їй хусточки або принести з весілля чогось солоденького, а тільки кричав на неї, лаяв за збитки, кидав­ся на неї з кулаками...

1 - й. Я заборонив їй пити чай, бо й без того втрати ве­ликі, і вона пила тільки гарячу воду.

2- й. Лише перед її смертю я зрозумів, чому вона має таке дивне, радісне обличчя, і мені стало моторошно. Пауза.

1 - й.Коли фельдшер Максим Миколайович, старий, про якого всі в місті говорили, що хоч він і питущий і б'ється, але тя­мить більше, ніж лікар, посилаючись на зайнятість, відмо­вився лікувати Марфу, сказавши: "Пожила старенька, пора й честь" знати", — неначе від нього залежало, померти старій чи жити, я відповів: "Воно, звісно, справедливо зволите ска­зати, Максиме Миколайовичу, але дозвольте висловитися, всякій комашці жити хочеться".

2- й. Потім я суворо і насмішкувато глянув на лікарню і сказав: "Понасаджувано вас тут, артистів! Багатому, не бійсь, по­ставили б банки, а для бідного чоловіка й однієї п'явки по­жалів. Іроди!"

1- й . Коли приїхав з лікарні додому, я згадав, що завтра Іоанна Богослова, післязавтра Миколи Чудотворця, а потім неділя, потім понеділок— важкий день. Чотири дні не мож­на буде працювати, а Марфа, мабуть, помре в якийсь із цих днів; отже, труну треба робити сьогодні. Я взяв свій заліз­ний аршин, підійшов до жінки і зняв з неї мірку. Потім вона лягла, а я перехрестився і почав робити труну.

Коли роботу було закінчено, я надів окуляри і записав до своєї книжки:

"Марфі Івановій труна — 2 крб. 40 коп.". Пауза.

2- й. Коли востаннє Марфа спитала, дивлячись на мене радо: "Пам'ятаєш, п'ятдесят літ тому нам Бог дав дитину з біленьким волоссячком? Ми з тобою тоді все на річці сиділи і пісень співали... під вербою. — І гірко посміхнувшись, вона дода­ла: — Померла дівчинка", я напружив пам'ять, але?!! Ніяк не міг згадати ні дитинки, ні верби. Пауза.

  1. й. Коли Марфу поховали, я був дуже задоволений, що все так чесно, благопристойно й дешево і ні на кривду нікому.

Прощаючись востаннє з Марфою, я помацав рукою труну і подумав: "Добра робота!"

2- й. Та коли я повертався з кладовища, мене охопила сильна туга. Я чогось занедужав: дихання було гаряче й важке, ослабли ноги, хотілося пити. Згадав знову, що за довгі роки подружнього життя я ні разу не подумав про Марфу, не звернув на неї уваги, наче вона була кішкою або собакою. Мені хотілося плакати!!! Пауза.

2- й.І раптом у моїй пам'яті, як живе, постало малятко з біля­вим волоссям і верба, про яку говорила Марфа, і річка, а на річці качки та гуси. Я заплющив очі, і в моїй уяві пропливли величезні стада білей гусей. Пауза.

  1. й. Увечері і вночі мені ввижалося малятко, верба, риба, різані гуси, і Марфа, схожа в профіль на птаха, якому хочеться пити, і бліде, злякане обличчя Ротшильда, і якісь пики насувалися з усіх боків і бубоніли про збитки. Я перекидався з боку на бік і разів п'ять вставав з ліжка, щоб пограти на скрипці.

1-й. Ідучи додому з лікарні, я міркував, що від смерті буде тільки одна користь: не треба ні їсти, ні пити, ні пла­тити податки, ні ображати людей... Від життя людині — зби­ток, а від смерті — користь.

2- й. Це міркування, звісно, справедливе, але все-таки прикро й гірко: чого на світі такий дивний порядок, що жит­тя, яке дається людині тільки раз, минає без користі? Пауза.

2-й. Не жаль мені помирати, та як тільки я побачив скрипку, у мене защеміло в грудях. Скрипки не можна взяти з собою, і тепер вона зостанеться сиротою... Притискаючи до грудей скрипку, я думав про втрачене життя, потім заграв...

Лунає тужлива мелодія, що виконується на скрипці.

Грав сам не знаю що, але" вийшло жалісне і зворушливе; і чим глибше я думав, тим сумніше співала скрипка. І сльози бризнули з очей на скрипку.

Дискусія "Людина: трунар чи творець?". ( В процесі дискусії учні заповнюють таблицю)

Видиме : трунар (чорне) Невидиме: творець ( біле )


V.Підведення підсумків . • Підсумкове слово вчителя.

Чим же є людина за Чеховим? Вона водночас і трунар (ремесло Якова в оповіданні має символічне значення), який з кожним своїм виробом ховає, закопує в землю і свої найк­ращі якості, і музикант, митець, творець, здатний бачити і примножувати Красу, Духовність.

Яку альтернативу обирає людина, залежить від неї самої. •Визначте проблеми, які порушує автор в оповіданнях “Людина в футлярі” та “Ротшильдова скрипка”.

(Оповідання невеликі за обсягом, та поліфонічні за про­блемами, над якими замислюється автор.

1.Проблема духовності та людяності.

2.Проблема марно прожитого життя.

3.Проблема співіснування з іншими людьми.

4.Проблема ототожнення людини і предмета).

VІ .Домашнє завдання: Підготувати розгорнуту відповідь на запитання: "У чому трагедія Белікова та Якова Бронзи ?"

Схожі:

Урок Тема. \"Футлярність\" героїв А. П. Чехова. ( Оповідання \"Людина в футлярі\" та \" Ротшильдова скрипка\") iconКонкурс навчально методичних розробок «Дітям про Шопена» Урок монографія 6 клас (Тема семестру «Музика як мова почуттів»)
Урок рекомендовано провести в І семестрі 6 класу (Тема «Музика як мова почуттів») І використати одну з чотирьох годин резервного...
Урок Тема. \"Футлярність\" героїв А. П. Чехова. ( Оповідання \"Людина в футлярі\" та \" Ротшильдова скрипка\") iconОповідання з історії чернівецької області програма спецкурсу для 5 класу (35 год., 1 година на тиждень) пояснювальна записка програма спецкурсу з «Оповідання з історії Чернівецької області»
Україною, розвитку регіону як полікультурного та поліконфесійного європейського феномену ХІХ ст. Звертається увага на розвиток Чернівців...
Урок Тема. \"Футлярність\" героїв А. П. Чехова. ( Оповідання \"Людина в футлярі\" та \" Ротшильдова скрипка\") iconУрок у предмет Клас Учитель Тема

Урок Тема. \"Футлярність\" героїв А. П. Чехова. ( Оповідання \"Людина в футлярі\" та \" Ротшильдова скрипка\") iconГігієнічне обгрунтування вибору тест-культури для вивчення транслокаційних властивостей щодо кадмію І свинцю (за результатами патентно-інформаційного пошуку)
Ання І можуть викли­кати токсичний вплив на рослину І людину. Актуальність проблеми є в тому, що надходження вм відбувається по складній...
Урок Тема. \"Футлярність\" героїв А. П. Чехова. ( Оповідання \"Людина в футлярі\" та \" Ротшильдова скрипка\") iconХарківської обласної ради пути дальнейшего развития творческой инициативы
Урок – особенно хороший урок – сравним с театральным действием. Сценарий, постановка, актёры, декорации – все эти театральные понятия...
Урок Тема. \"Футлярність\" героїв А. П. Чехова. ( Оповідання \"Людина в футлярі\" та \" Ротшильдова скрипка\") iconТема 2 тема 2 середовище життєдіяльності людини програмна анотація
Навколишнє середовище — це вся сукупність природних та антропогенних факторів, у середовищі яких існує людина
Урок Тема. \"Футлярність\" героїв А. П. Чехова. ( Оповідання \"Людина в футлярі\" та \" Ротшильдова скрипка\") iconТема 2 тема 2 середовище життєдіяльності людини програмна анотація
Навколишнє середовище — це вся сукупність природних та антропогенних факторів, у середовищі яких існує людина
Урок Тема. \"Футлярність\" героїв А. П. Чехова. ( Оповідання \"Людина в футлярі\" та \" Ротшильдова скрипка\") iconУрок // Історія та правознавство. 2008. №22-23-24. С. 86-88
Україна у Великій Вітчизняній війні. 5 клас. Інтегрований (математика-історія) узагальнюючий урок
Урок Тема. \"Футлярність\" героїв А. П. Чехова. ( Оповідання \"Людина в футлярі\" та \" Ротшильдова скрипка\") iconДокументи
1. /Клавиатура.docx
2. /Почта в Интернет.docx
Урок Тема. \"Футлярність\" героїв А. П. Чехова. ( Оповідання \"Людина в футлярі\" та \" Ротшильдова скрипка\") iconНикифорак Світлана Юріївна вчитель початкових класів Чернівецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №27 Розробка першого уроку
Діти, я хочу подарувати вам незвичайний урок – урок у формі усного журналу. І присвячую його рідній Буковині
Урок Тема. \"Футлярність\" героїв А. П. Чехова. ( Оповідання \"Людина в футлярі\" та \" Ротшильдова скрипка\") iconТема 5: Людина І політика План
Роль особи як суб’єкта політики визначається І виявляється на соціальному, інституційному І персоніфікованому рівні
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи