Міністерство освіти І науки україни icon

Міністерство освіти І науки україни




Скачати 154.94 Kb.
НазваМіністерство освіти І науки україни
Дата11.08.2012
Розмір154.94 Kb.
ТипДокументи

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


Національний авіаційний університет

ІНСТИТУТ НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ



Індекс Н - № - 2



“Затверджую”

Проректор університету

з навчальної роботи

________________ Полухін А.В. “____”_____________ 2008р.




НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА


з дисципліни: Радіаційна біологія і радіоекологія

Спецкурс проф. Гудкова Д.І. (НАНУ)



Усього годин – 909

в тому числі аудиторних – 594

іспит – 1, 2, 3, 4, 5, 6 семестр








Київ – 2008



Навчальна програма дисципліни "Радіаційна біологія і радіоекологія" складена на основі робочого навчального плану ІНТ (для технічних спеціальностей), затвердженого “______”_____________2008 р.


Навчальну програму склав:


Доктор біологічних наук

професор кафедри екології Гудков Дмитро Ігорович


Навчальна програма обговорена і ухвалена на засіданні науково-методичної редакційної ради ІНТ, протокол № від “____”_________2008 р.


Голова НМРР ________________ Кузнєцова О.Я.





“Згоден”

Декан ІНТ

______________ О.Я. Кузнєцова

“____” __________ 2008 р.

















^ 1. Пояснювальна записка


Радіобіологія, або радіаційна біологія, – це наука про дію іонізуючих випромінювань на живі системи всіх рівнів організації.

Основним завданням радіобіології є вивчення закономірностей дії іонізуючих випромінювань на живий організм з метою пошуку можливостей щодо керування його реакціями на цей фактор Основні завдання радіобіології такі: вивчення чутливості рослин, тварин та інших організмів, в т.ч. і людини, до іонізуючих випромінювань; розробка способів підвищення стійкості до радіаційного ураження, тобто протирадіаційного захисту та після радіаційного відновлення; поширення масштабів використання іонізуючих випромінювань у радіаційно-біологічних технологіях сільськогосподарського виробництва, харчовій промисловості, медицині; дослідження шляхів міграції радіоактивних речовин у навколишньому середовищі і специфіки біологічної дії інкорпорованих рослинами і тваринами радіонуклідів. Втім, останнє завдання є основним для окремого розділу радіобіології - радіоекології.

Радіоекологія, або радіаційна екологія, - це розділ радіобіології, який виник на стику її з екологією. Радіоекологія вивчає концентрації та міграцію радіоактивних речовин (радіонуклідів) в навколишньому середовищі та вплив іонізуючого випромінювання на живі організми та їх угруповання.

Основні завдання радіоекології такі: виявлення територій, забруднених радіоактивними речовинами, та визначення концентрацій окремих радіонуклідів; вивчення міграції радіоактивних речовин в об’єктах навколишнього середовища та шляхів, якими вони потрапляють в рослині, організм тварин і людини; вивчення біологічної дії іонізуючих випромінювань інкорпорованих радіонуклідів на живі організми; розробка основ раціонального використання забруднених радіоактивними речовинами територій, в особливості сільськогосподарських та лісних угідь; дослідження впливу інших антропогенних факторів, що привносяться в агросистему (меліоранти, мінеральні та органічні добрива, фізіологічно-активні речовини, важкі метали кислотні дощі та інші), на перехід радіоактивних речовин в продукцію; розробка науково-обгрунтованої системи ведення рослинництва і тваринництва, що обмежує надходження та накопичення радіоактивних речовин в сільськогосподарські рослини та організм сільськогосподарських тварин і забезпечує постійне зменшення рівня радіоактивного забруднення продукції.

Головна ціль цих завдань – зменшення надходження радіоактивних речовин до організму людини по харчовому ланцюгу „грунт – рослини – тварини – продукція рослинництва та тваринництва – продукти харчування – людина” шляхом переривання або послаблення екологічних зв’язків на будь-якій ділянці цього ланцюгу і зниження дози його внутрішнього опромінення.

Основна мета вивчення дисципліни “Радіаційна біологія та радіоекологія” є оволодіння глибокими знаннями з дії іонізуючих випромінювань на живі організми, освоєння прикладних аспектів спеціальності, пов’язаних з радіаційною безпекою та регламентацією радіаційного фактору, а також практичне застосування знань для вирішення прикладних та дослідницьких завдань.

Як результат вивчення радіобіології та радіоекології студент повинен:

знати джерела іонізуючих випромінювань у навколишньому середовищі, механізми дії випромінювань на живі організми, радіочутливість основних видів рослин та тварин, принципи захисту живих організмів від випромінювань та забруднення радіоактивними речовинами, шляхи застосування радіаційно-біологічних технологій у різних сферах господарювання, теоретичні та прикладні основи застосування радіоактивних ізотопів в еколого-біологічних дослідженнях;

уміти оцінювати радіаційну обстановку за допомогою дозиметричних приладів різних систем, розробляти систему заходів попередження радіаційного ураження живих організмів та забруднення об’єктів навколишнього середовища радіоактивними речовинами, застосовувати радіоактивні ізотопи у наукових дослідження.

Дисципліна базується на знаннях, що одержані студентами при вивченні фізичних, хімічних та біологічних навчальних дисциплін, а знання, одержані з навчальної дисципліни є підґрунтям для вивчення професіонально-орієнтованих дисциплін екологічного напрямку.


^

2. Зміст навчальної дисципліни



Радіобіологія як наука: предмет і завдання, історія та перспективи


Тема 1. Визначення радіобіології та історія розвитку.

Визначення радіобіології як науки. Радіоекологія – складова частина радіобіології. Місце радіобіології і радіоекології серед суміжних наук. Напрями розвитку радіобіології. Історія радіобіології та радіоекології. Роль досягнень ядерної фізики наприкінці 19 століття у виникненні радіобіології. Етапи розвитку радіобіології.


Тема 2. Сучасні проблеми радіобіології та радіоекології.

Специфіка дії на живі організми малих доз іонізуючих випромінювань, особливості дії на живі організми хронічного опромінення, профілактика і терапія гострих і хронічних радіаційних уражень, радіаційне порушення імунітету, віддалені наслідки опромінення, спільна дія на організм іонізуючих випромінювань та інших факторів, міграція природних та штучних радіоактивних речовин в об’єктах навколишнього середовища, особливості дії на організм інкорпорованих радіоактивних речовин, блокування надходження радіоактивних речовин в рослини, організм тварин і людини, виведення радіоактивних речовин з організму.


Тема 3. Основні завдання радіобіології та радіоекології.

Цілі і завдання сучасної радіобіології та радіоекології. Теоретичне і практичне значення радіобіології. Необхідність широкої пропаганди радіобіологічних знань


^ Типи іонізуючих випромінювань, їх характеристика та дозиметрія


Тема 4. Характеристика іонізуючих випромінювань.

Радіоактивність як явище. Закон радіоактивного розпаду. Природа іонізації атомів і молекул речовини. Визначення поняття іонізуючих випромінювань. Типи іонізуючих випромінювань: електромагнітне і корпускулярне випромінювання. Види електромагнітних іонізуючих випромінювань: рентгенівське, гамма- і гільмівне випромінювання. Фізичні характеристики основних видів випромінювань: альфа-, бета-, протонного, дейтронного та нейтронного випромінювань.


Тема 5. Дозиметрія іонізуючих випромінювань.

Експозиційна, поглинута та еквівалентна дози іонізуючих випромінювань. Потужність дози. Види опромінення в залежності від потужності дози, фактору часу і кратності опромінення: гостре і пролонговане (хронічне), одноразове і багаторазове (фракціоноване). Одиниці радіоактивності і доз іонізуючих випромінювань. Зв’язок між радіоактивністю речовини і дозою іонізуючого випромінювання.


Тема 6. Основні проблеми дозиметрії.

Поняття критичного органа і критичної групи населення. Моделі оцінки поглинених доз випромінювання від різних джерел. Індивідуальна еквівалентна доза іонізуючого випромінювання. Колективна еквівалентна доза іонізуючого випромінювання. Концепція прийнятного ризику та аналіз співвідношення користь – шкода внаслідок впливу іонізуючого випромінювання. Проблеми дозиметрії на забруднених радіонуклідами територіях.


^ Джерела іонізуючих випромінювань у навколишньому середовищі


Тема 7. Природні джерела іонізуючих випромінювань.

Космічне випромінювання і випромінювання природних радіоактивних елементів. Сонячне і галактичне випромінювання. Випромінювання радіоактивних елементів з родин урану, актиноурану і торію. Внесок випромінювання радону. Випромінювання позародинних природних радіоактивних ізотопів. Внесок випромінювання радіоактивного калію. Космогенні радіоактивні елементи. Радіоактивні водень і вуглець. Природний радіаційний фон. Оцінки доз опромінення живих організмів, зумовлених природним іонізуючим випромінюванням. Можливе значення природного випромінювання в процесах життєдіяльності організмів.


Тема 8. Штучні джерела іонізуючих випромінювань.

Іонізуюче випромінювання від штучних радіоактивних речовин. Джерела штучних радіоактивних речовин в навколишньому середовищі. Випромінювання від радіоактивних речовин, що утворюються внаслідок випробувань атомної зброї. «Глобальні» радіоактивні опади. Випромінювання радіоактивних речовин, що надходять у довкілля від підприємств ядерної енергетики. Випромінювання від джерел, що застосовуються в медицині та побуті.


^ Біологічні ефекти іонізуючих випромінювань


Тема 9. Поняття радіобіологічного ефекту.

Визначення поняття радіобіологічного ефекту. Класифікація радіобіологічних ефектів. Соматичні і генетичні радіобіологічні ефекти.


Тема 10. Основні типи радіаційних ефектів.

Суть радіаційної стимуляції. Радіаційна стимуляція у рослин і тварин. Основні типи морфологічних змін органів рослин і тварин під впливом іонізуючої радіації. Суть тератогенної дії іонізуючих випромінювань. Поняття радіаційної химери. Канцерогенна дія випромінювань. Ознаки променевої хвороби у рослин. Види і ступені променевої хвороби ссавців. Вплив іонізуючих випромінювань на прискорення старіння і тривалість життя. Загибель організмів при високих дозах опромінення. «Загибель під променем». Специфіка радіаційної загибелі рослин. Особливості дії іонізуючого випромінювання на лісові насадження.


Тема 11. Радіаційні мутації.

Неспецифічність типів мутацій, що виникають при дії іонізуючих випромінювань. Безпороговий характер канцерогенної і генетичної дії іонізуючих випромінювань. Безпорогова і порогова концепції дії іонізуючої радіації в радіобіології.


Тема 12. Динаміка прояву радіаційних ефектів.

Близькі та віддалені ефекти іонізуючих випромінювань. Стохастичний характер віддалених наслідків радіаційного ураження. Особливості дії малих доз іонізуючої радіації на живі організми: стимуляційна, антиімунна, канцерогенна, генетична. Радіаційний гормезис. Біологічні ефекти радіоміметиків.

^ Радіочутливість організмів


Тема 13. Радіочутливість і радіостійкість.

Поняття радіочутливості та радіостійкості організмів. Ефективні дози: летальні, півлетальні і критичні. Принципи і методологія побудови кривих доза-ефект. Аналіз кривих доза-ефект та визначення на них ефективних доз іонізуючих випромінювань.


Тема 14. Порівняльна радіочутливість організмів.

Порівняльна радіочутливість видів різного таксономічного походження. Радіочутливість рослин. Порівняльна радіочутливість вегетуючих рослин і насіння. Радіочутливість рослин на окремих етапах онтогенезу. Радіочутливість тварин. Радіочутливість сільськогосподарських тварин. Радіочутливість інших організмів: птахів, риб, амфібій, плазунів, безхребетних тварин, найпростіших, бактерій, вірусів, грибів. Радіочутливість тварин на окремих етапах онтогенезу. Радіочутливість біоценозів. Причини широкої варіабельності радіочутливості організмів: структурні і функціональні фактори.


Тема 15. Радіочутливість клітини.

Порівняльна радіочутливість клітин на різних фазах розвитку. Закон (правило) Бергон’є і Трібондо. Репродуктивна та інтерфазна загибель клітин. Критичні тканини і органи.


^ Протирадіаційний біологічний захист і радіосенсибілізація


Тема 16. Антагонізм і синергізм в радіаційній біології

Явища антагонізму і синергізму при спільній дії на живі організми іонізуючих випромінювань та інших факторів. Поняття модифікації радіаційного ураження організму. Протирадіаційний біологічний захист і сенсибілізація радіаційного ураження.


Тема 17. Фізичні чинники радіаційного захисту.

Фізичні радіозахисні і радіосенсибілізуючі фактори: склад атмосфери, температура, вологість, світло та інші. Кисневий ефект. Кількісна характеристика кисневого ефекту – коефіцієнт кисневого посилення (ККП).


Тема 18. Хімічні чинники радіаційного захисту.

Хімічні радіозахисні речовини і радіосенсибілізатори. Визначення понять радіопротекторів, радіоблокіраторів і радіодекорпорантів. Основні вимоги до характеристики радіозахисних речовин. Фактор зміни дози (ФЗД) і його визначення. Основні класи радіопротекторів. Природні радіопротектори. Нативні радіопротектори клітин. Радіопротектори пролонгованої дії. Механізми дії радіопротекторів: індукція гіпоксивного стану, «перехоплювання» вільнорадикальних станів, утворення змішаних дисульфідів, гіпотеза «біохімічного шоку». Хімічні радіосенсибілізуючі речовини. Механізми дії радіосенсибілізаторів.


^ Післярадіаційне відновлення організмів


Тема 19. Післярадіаційне відновлення.

Поняття післярадіаційного відновлення. Основні шляхи післярадіаційного відновлення: репарація, репопуляція, регенерація та компенсаторне відновлення.


Тема 20. Процеси відновлення біологічних структур на різних рівнях організації.

Репарація ДНК та інших молекул і структур клітини. Сублетальні та потенційно летальні пошкодженя ДНК та їх репарація. Фотореактивація. Темнова репарація. Пострепликативна репарація. SOS-репарація. Самозбирання надмолекулярних асоциатів. Репарація мембранної системи клітини. Відновлення хромосом.


Тема 21. Тканинна та клітинна радіочутливість на різних стадіях онтогенезу

Гетерогенність клітин критичних тканин та органів рослин і тварин. Радіочутливість клітин у різні фази клітинного циклу. Стан клітинного спокою. Роль радіостійких клітин та клітин поза циклом у формування резервів репопуляційного відновлення. Тканини і органи у стані спокою. Центри регенерації. Роль апікального домінування рослин у їх регенераційному відновленні. Тимчасове прискорення поділу клітин критичних тканин та органів як первинна реакція на радіаційне ушкодження. Дедиференціація клітин як окремий шлях їх післярадіаційного відновлення. Можливості управління процесами післярадіаційного відновлення.


^ Міграція радіоактивних речовин у навколишньому середовищі


Тема 22. Надходження радіонуклідів в екосистему.

Повітряний шлях надходження радіонуклідів. Інші шляхи надходження радіонуклідів в екосистему. Коефіцієнти накопичення і переходу радіонуклідів в екосистемах. Камерні моделі в радіоекології. Особливості надходження радіонуклідів у прісноводні та морські екосистеми. Надходження радіонуклідів у лісові екосистеми. Надходження радіонуклідів в агроекосистеми.


Тема 23. Міграція радіоактивних речовин у навколишньому середовищі.

Загальні закономірності міграції радіоактивних речовин у навколишньому середовищі. Міграція радіоактивних речовин в атмосфері. Міграція радіоактивних речовин у ґрунті. Надходження радіоактивних речовин в рослини. Перехід радіоактивних речовин в організм тварин.


Тема 24. Біологічні ефекти інкорпорованих радіонуклідів.

Біологічна дія інкорпорованих радіонуклідів на рослини. Біологічна дія інкорпорованих радіонуклідів на тварин. Радіаційне ураження під дією “гарячих частинок”. Принципи дозиметрії випромінювань інкорпорованих радіонуклідів. Прогнозування надходження радіоактивних речовин в продукцію сільського господарства.


Тема 25. Вплив радіонуклідів на мікроорганізми, рослини та тварини.

Радіочутливість мікроорганізмів. Особливості впливу радіонуклідів на мікроорганізми у природних середовищах. Роль мікроорганізмів на трансформацію, міграцію і перерозподіл радіонуклідів у водних і наземних екосистемах. Радіорезистентність вищих рослин. Чутливість рослин до хронічного опромінювання. Вплив радіонуклідів на популяції рослин. Генетичні наслідки опромінення рослин. Радіоекологія горілого лісу. Вплив радіонуклідів на безхребетних. Вплив радіонуклідів на риб. Вплив радіонуклідів на амфібій і рептилій. Вплив радіонуклідів на птахів. Вплив радіонуклідів на диких ссавців. Мутагенна дія радіонуклідів на тварин.


Тема 26. Вплив радіонуклідів на людину.

Гостра і хронічна променева хвороба. Опромінення і репродуктивна функція. Онкогенні наслідки опромінення. Опромінення і тривалість життя. Особливості надходження різних радіонуклідів в організм і їх біологічний вплив. Вплив на здоров'я людини великих радіаційних аварій. Гранично допустимі дози випромінювання.


Тема 27. Радіаційна ємність екосистем.

Поняття радіоємності екосистеми. Радіоємність непроточного прісноводного водоймища. Практичне застосування моделі радіоємності на прикладі водойми-охолоджувача атомної станції. Роль біоти як депо накопичення радіонуклідів. Радіоємність каскаду прісноводних водоймищ. Радіоємність морської екосистеми. Радіоємність лісової екосистеми. Радіоємність агроекосистеми.


Тема 28. Міграція радіонуклідів у морських та прісноводних екосистемах.

Розподіл радіонуклідів у морській екосистемі. Аналіз морських екосистем з позиції радіоємності. Загальні властивості прісноводних екосистем. Розподіл радіонуклідів по основним компонентам прісноводних водоймищ. Накопичення радіонуклідів гідробіонтами. Проблеми радіоємності прісноводних екосистем.


Тема 29. Радіоекологія міст і агроценозів.

Місто як екосистема. Надходження радіонуклідів у міські екосистеми, їх розподіл і міграція. Радіоємність міської екосистеми. Надходження радіонуклідів в сільськогосподарські рослини. Радіоекологія зрошувального землеробства. Радіоекологія сільськогосподарських тварин.


Тема 30. Антропогенне забруднення радіонуклідами великих територій.

Радіонуклідне забруднення природних середовищ внаслідок Киштимської аварії: радіаційна обстановка після аварії; міграція радіонуклідів у навколишньому середовищі; вплив радіонуклідів на природні екосистеми. Радіонуклідне забруднення природних середовищ внаслідок Чорнобильської аварії: забруднення водної екосистеми Дніпра; радіонуклідне забруднення природної рослинності і тваринного світу. Проблеми забруднення радіонуклідами значних територій.


Тема 31. Контрзаходи в радіоекології.

Контрзаходи в умовах радіаційних аварій. Методи радіоекологічної оцінки ефективності контрзаходів в умовах радіоекологічної аномалії. Принципи вибору контрзаходів. Порівняльний аналіз контрзаходів під час аварії на Чорнобильській АЕС.


Тема 32. Радіоекологічна експертиза підприємств ядерного паливного циклу.

Принципи і мета радіоекологічної експертизи. Зміст і основні завдання радіоекологічної експертизи. Програма і реалізація радіоекологічної експертизи на прикладі атомної електростанції.


Тема 33. Радіоекологія радону.

Основні терміни, кількісні характеристики й одиниці виміру. Джерела і рівні вмісту радону у приміщеннях. Біологічні ефекти радонового випромінювання. Контрзаходи щодо радонового опромінювання.


Тема 34. Використання іонізуючих випромінювань в агропромисловому виробництві, медицині та харчопереробній промисловості.

Визначення поняття радіаційно-біологічної технології. Порівняльні масштаби використання іонізуючих випромінювань у світовому сільському господарстві і в Україні. Радіаційна техніка, яка використовується в сільському господарстві. Шляхи використання іонізуючих випромінювань у рослинництві. Шляхи використання іонізуючих випромінювань у тваринництві. Застосування іонізуючих випромінювань у харчовій промисловості. Застосування в медицині.


^ Радіаційна безпека та основи радіаційної гігієни


Тема 35. Біологічне нормування іонізуючої радіації.

Принципи нормування радіаційного впливу. Безпорогова дія випромінювань. Концепція припустимого (прийнятого) ризику. Поняття про ліміт дози, граничні рівні, контрольні рівні і рівні дії. Категорії осіб, що опромінюються. Дозові межі опромінення іонізуючою радіацією. Дозові межі зовнішнього опромінення. Допустимі рівні внутрішнього опромінення. Гранично допустиме надходження, допустимий вміст в організмі і допустима концентрація радіоактивних речовин. Допустимі рівні (ДР) і тимчасово допустимі рівні (ТДР) вмісту радіоактивних речовин в продуктах харчування. Контрольні рівні вмісту радіоактивних речовин в продукції сільського господарства. Допустимі рівні забруднення поверхонь. Санітарно-дозиметричний контроль. «Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)».


Тема 36. Радіаційна безпека та основи радіаційної гігієни.

Принципи радіаційної безпеки. Радіаційно-гігієнічні регламенти. Групи радіотоксичності радіоактивних речовин. Основні принципи захисту при роботі з закритими та відкритими джерелами іонізуючих випромінювань. Шари половинного послаблення випромінювань. Класифікація радіаційних аварій. Контрзаходи втручання та їх класифікація. Населення в умовах радіаційної аварії. Основні правила безпеки при проживанні в сільській місцевості на забруднених радіоактивними речовинами територіях. Гігієна праці під час проведення робіт на забруднених радіоактивними речовинами сільськогосподарських та лісогосподарських угіддях. Організаційні, санітарно-технічні та лікувально-профілактичні заходи, що зменшують імовірність радіаційного ураження людини. «Основні санітарні правила роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань України (ОСП-2001)».


^

3. Основна рекомендована література



Белов А.Д., Киршин В.А. и др. Радиобиология. – М.: Колос, 1999. – 384 с. (попередні видання: Белов А.Д., Киршин В.А. Ветеринарная радиобиология. – М.: Агропромиздат, 1987. - 287 с.; Белов А.Д., Киршин В.А. Радиобиология. – М.: Колос, 1981. – 255 с.)

Гродзинский Д.М. Радиобиология растений. – К.: Наук. думка, 1989. – 370 с.

Гродзинський Д.М. Радіобіологія. – К.: Либідь, 2000. – 448 с.

Гудков И.Н. Основы общей и сельскохозяйственной радиобиологии. – К.: Изд-во УСХА, 1991. – 327 с.

Калетник М.М., Патлай І.М., Краснов В.П. та ін. Основи лісової радіоекології. – К.: Ярмарок, 1999. – 252 с.

Кудряшов Ю.Б. Радиационная биофизика (ионизирующие излучения) / Под ред. В.К. Мазурика, М.Ф. Ломанова. – М.: ФИЗМАТЛИТ, 2004. – 448 с.

Куликов Н.В., Молчанова И.В. Континентальная радиоэкология (почвенные и пресноводные экосистемы). – М.: Наука, 1975. – 184 с.

Куликов Н.В., Чеботина М.Я. Радиоэкология пресноводных биосистем. – Свердловск: УрО АН СССР. – 1988. – 129 с.

Кутлахмедов Ю.О., Корогодін В.І., Кольтовер В.К. Основи радіоекології. – К.: Вища школа, 2003. – 320 с.

Трапезников А.В., Молчанова И.В., Караваева Е.Н., Трапезникова В.Н. Миграция радионуклидов в пресноводных и наземных экосистемах (в 2-х томах) – Екатеринбург: Изд-во Урал. ун-та, 2007. – 880 с.

Ярмоненко С.П., Вайнсон А.А. Радиобиология человека и животных. – М.: Высшая школа, 2004. – 550 с. (попередні видання: Ярмоненко С.П. Радиобиология человека и животных. – М.: Высшая школа, 1988. – 424 с.; 1984. – 375 с.).

Gudkov I.M., Vinichuk M.M. Radiobiology and Radioecology. – K.: NAUU, 2006. – 295 p.

Схожі:

Міністерство освіти І науки україни iconПоложення про нагородження нагрудним знаком "А. С. Макаренко" Міністерства освіти І науки України
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconПоложення про нагородження нагрудним знаком "Василь Сухомлинський" Міністерства освіти І науки України
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconПоложення про нагородження нагрудним знаком "Софія Русова" Міністерства освіти І науки України
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconРішення про нагородження Нагрудним знаком ухвалюється Колегією Міністерства освіти І науки України, затверджується наказом Міністра І публікується в газеті "Освіта України"
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconРішення про нагородження Нагрудним знаком ухвалюється Колегією Міністерства освіти І науки України, затверджується наказом Міністра І публікується в газеті "Освіта України"
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconРішення про нагородження Нагрудним знаком ухвалюється Колегією Міністерства освіти І науки України, затверджується наказом Міністра І публікується в газеті "Освіта України"
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconМіністерство освіти І науки україни 01135, м. Київ, проспект Перемоги
Міністерства освіти і науки України від 17. 04. 2009 року №341 «Про затвердження Плану дій щодо вдосконалення викладання дисципліни...
Міністерство освіти І науки україни iconПоложення про нагородження нагрудним знаком "Петро Могила" Міністерства освіти І науки України
Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської І севастопольської міських...
Міністерство освіти І науки україни iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління (департаменти) освіти і науки обласних, Київської і Севастопольської...
Міністерство освіти І науки україни iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління (департаменти) освіти і науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління (департаменти) освіти і науки обласних, Київської...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи