Міністерство освіти і науки України Національний університет харчових технологій Національний музей Тараса Шевченка icon

Міністерство освіти і науки України Національний університет харчових технологій Національний музей Тараса Шевченка




НазваМіністерство освіти і науки України Національний університет харчових технологій Національний музей Тараса Шевченка
Сторінка3/9
Дата09.09.2014
Розмір1.27 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Висновки. Результати дослідження засвідчують, що козацькі літописи стали для Тараса Шевченка першоджерелом написання низки поезій, творення образів історичних постатей, які знайшли власну інтерпретацію у творчості митця. Геній Т. Шевченка полягав в умінні творити неперевершені, не бачені досі поетичні образи, які мали колосальну ідейну спрямованість і стояли недосяжно від первісних джерел. Митець зчаста використовував у своїй творчості наступні літописні елементи: використання героїчних імен (Б.Хмельницький, Сагайдачний, Конецпольський, молитву до Бога за долю України, стиль, мотив «слави козацької», який є характерним для всіх козацьких літописів і який трансформується у поезії Шевченка в мотив «туги за славою козацькою» («Минулось, пропало… / Згадай добре — серце в’яне / Чому не осталось? / Отож гляну та згадаю: / Було, як смеркає, / Защебече на калині — ніхто не минає…», «Все сумує, — тільки слава сонцем засіяла») [2, с.23].

Література

1. Збірник козацьких літописів: Густинський, Самійла Величка, Грабянки / упоряд.та перекл.: В. Крекотень, В. Шевчук, Р. Іванченко. — К.: Дніпро, 2006. — 954 с.

2. Шевченко Т.Г. Кобзар / Т.Г. Шевченко. — К.: Дніпро,1987. — 639 с.

8. Образ жінки в інтимній ліриці Т.Г. Шевченка

Юлія Загородна

Маріупольський державний університет

Вступ. Тарас Григорович був поетом-ліриком і, як кожна людина, жив емоціями, які під досконалим пером Кобзаря знайшли своє місце у поезії. Завдяки такому втіленню емоцій ми дізнаємось про головні епізоди його життя, серед яких величезної ролі набуває любов. Глибше погляди поета на кохання дають зрозуміти нам праці таких видатних дослідників як: Іван Франко, Валерія Смілянська, Оксана Забужко, Григорій Грабович та інші.

^ Мета роботи полягає в опрацюванні інтимної лірики Тараса Шевченка, в якій він постає перед нами не як палкий захисник народу, а як поет кохання, і чи не найбільший у світі співець жінки, дівочої краси, найтонших порухів серця та ідилії мрійливого щастя.

^ Виклад основних результатів дослідження. Письменник по-справжньому захоплювався жінками, вважав їх «самым блестящим перлом в венце созданий» [3]. Його життя завжди супроводжували представниці прекрасної статі, починаючи з дитячих років.

Глибоким і тривалим захопленням була Ганна Закревська, яку особисто він називав Ганною-вродливою. Свої ніжні почуття він майстерно виразив у поезії: «Усміхнися, моє серце, / Тихесенько-тихо, / Щоб ніхто і не побачив… / Та й більше нічого» [1, с.580]. Ганна полюбляла фліртувати з чоловіками, навіть у присутності Шевченка, через що він рішуче заклявся не повертатись до неї. Він дотримав слова, та прочитавши рядки вірша «Не журюсь я, а не спиться», можна зрозуміти, як краялося його серце і як нестерпно почував себе.

Найзапекліший і найболючіший відбиток у його і без того трагічній долі залишила жінка-кріпачка на ім’я Ликерія (Глікерія) Полусмакова. Коли б хтось хотів описати докладно цей Шевченків трагічний роман, то, справді, не знайшов би кращого заголовка, як «Поет і проза»… Це був навдивовижу трагічний роман, адже поет закохався до безтями, як тільки побачив (як Данте або Петрарка). Перед сватанням дівчини, він мав досить серйозну розмову з своїми друзями — інтелігентами, які досить негативно відносились до дівчини і його рішення. Вони були обурені не Шевченковим одруженням із кріпачкою, а тим, що обраницею серця була саме Ликера.

І вона все ж дала хоч і холодну, та жадану ним згоду. Шевченко вислав гроші на купівлю садиби над Дніпром, приспішивши реалізацію заповітної надії-мрії, вже стільки разів оспіваної в різних поезіях ще на засланні, а тепер, як йому здавалося, от-от близької до здійснення. Отже ясно, що він тепер викладав новій нареченій плани свого подружнього ідилічного життя — як будуть вони з тої вимріяної «хатиночки в гаю»: «Удвох дивитися з гори, / На Дніпр широкий, на яри, / Та на лани золотополі…» [1, с.726].

Про те, де має поставити «оту хатиночку в гаю», про те, що Ликера має там зогріти його «серце замучене», «поточене горем». Обіцяв їй за це свою довічну любов і батьківську опіку. Аджеж місяць перед тим, ще не звірившись ані самій Ликері, ані кому іншому із свого оточення із своїм до неї почуттям, він, описуючи щасливе подружнє життя якихось нам незнаних Філемона і Бавкіди, молився: «Подай же й нам, всещедрий Боже, / Отак цвісти, отак рости, / Любов предвічную, сугубу / На той світ тихий принести» [1, с. 877].

Життя Тараса Григоровича супроводжували й інші жінки, вони викликали в нього певні почуття, які поет занотовував на папері, а головне були для нього музами, серед яких були Марія Максимович («Якби така в мене була жінка, повінчався б та й умер»)[5], Агата Ускова («Ця найпрекрасніша жінка для мене є благодать Божа. Це одна-єдина істота, якою я захоплююсь, іноді навіть до поезії»)[3], Марко Вовчок, у вірші до якої називає її донею: «Пророче наш! Моя ти доне! / Твоєю думу назову» [1, с.815].

Але у його поетичній спадщині присутні і вірші не тільки до коханих жінок, а до жінок, які були закохані в нього, та без взаємності. Одна з таких була Варвара Репніна, якій була присвячена російськомовна поема «Тризна»: Для Вас я радостно сложил / Свои житейские оковы / Священно действовал я снова / И слезы в звуки перелил. / Ваш добрый ангел осенил / Меня бессмертными крилами / И тихостройными вещами / Мечты о рае пробудил.

В інтимній ліриці Кобзаря присутні й інші поезії, які не мають адресатів, або ж вони не відомі, серед таких слід виокремити: «І станом гнучим, і красою…» (вважається, що вірш присвячений татарці Забаржаді, але точного підтвердження дослідники не мають), «N. N.» («Така, як ти, колись лілея…») (вірш присвячено дочці священика Крупицького).

Висновки. Для Т.Г. Шевченка кохання було надзвичайно важливим, він прагнув створити свій куточок раю серед житейського пекла. Поет мав свій ідеал жінки; протягом усього життя його серце було відкрите любові, завжди було переповнене цим почуттям, яке він досконало втілював у віршах та поемах, створюючи чудові зразки ліричної поезії.

Література

1. Шевченко Т.Г. Кобзар / Т.Г. Шевченко. — Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2007. — 960 с.

2. Шевченкознавчі студії: зб. наук. праць. — Л.: Світ, 2005. — 288 с.

3. Листи Т. Шевченка до Бр. Залевського [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.t-shevchenko.name/uk/Corresp/1852-55/1854-10-09.html

4. http://www.t-shevchenko.name/uk/Studies/Zajcev/1859-61/LykeraPolusmak.html (Ликера)

5. Лист Шевченка до М. Максимович // http://www.t-shevchenko.name/uk/Corresp/1859/1859-03-25.html =

^ 9. Мотиви біблійних пророцтв у творчості Т.Г. Шевченка

Катерина Золотарьова

Маріупольський державний університет

Вступ. Біблія — священна книга християн, твір, який найчастіше перекладається у сучасному світі. «Книга книг» дає відповіді на питання, які завжди хвилювали людей, допомагає ïм розв’язувати складні проблеми сьогодення. Біблія впливає на людську свідомість, віддзеркалюється у творчості митців, впливає на появу нових архітектурних, живописних, музичних та літературних творів.

Тарас Шевченко — центральна постать українського літературного процесу ХІХ ст. Він збагатив літературу новими темами й ідеями, став новатором у пошуках нових художніх форм та засобів. Митець звертався до Біблії здебільшого як до літературного твору, а не як до Святого Письма. Прикметно, що у Шевченка біблійні мотиви наявні саме в суспільно-політичній поезії. «Давидові псалми» (1847) — це один із перший переспівів біблійних текстів у творчості поета, а вже після заслання побачили світ наступні Шевченкові біблійні рецепції: «Подражаніє Ієзекіїлю», «Царі», «Осія. Глава 14», «Ісаія. Глава 35 (Подражаніє)».

^ Мета роботи полягає у визначенні та дослідженні біблійних мотивів у творчості Т.Г. Шевченка, розкритті багатства його біблійних ремінісценцій на прикладі поезій «Осія. Глава 14», «Ісаія. Глава 35 (Подражаніє)».

^ Виклад основних результатів дослідження. В останній період своєї творчості Тарас Шевченко часто звертається до Біблії як джерела творчого натхнення. Іван Франко слушно зауважував, що це був «незвичайний підйом релігійного духу» [2, с.302].

Творчу уяву Т. Шевченка полонить старозавітній єврейський пророк Ісаія, якому приписують авторство однієї з книг Біблії. Розділ 35 Ісаії, вільний переспів якого зробив Шевченко, належить до найдавнішої частини книги його пророцтв, що датується другою половиною VІІІ ст до н. е. Відштовхнувшись від змальованих у Біблії картин пишної природи й одужання немічних у майбутньому земному раю, Шевченко переосмислює й конкретизує її, створюючи таким чином натхнений гімн прийдешній перемозі розкутих від кайданів «рабів німих» [1, с.510] над своїми гнобителями. Автор відразу налаштовується на біблійній лад. Його поезія «Ісаія. Глава 35 (Подражаніє)» починається зі звертання у наказовій кличній формі до ниви, до землі. Явища природи персоніфіковані. Звертання асоціюється з молитвою, звучить молитовно: «Радуйся, ниво неполитая! / Радуйся, земле, не повитая / Квітчастим злаком! Розпустись, / Рожевим крином процвіти!» [1, с.509].

Шевченко надає поезії динамічності, ландшафтні орієнтири пустиня-степ змінено на ниву-землю, троянду на лілею. Вимальовуючи картину оновлення землі, поет використовує такі біблійні топоніми: «І честь Кармілова і слава / Ліванова, а не лукава, / Тебе укриє дорогим, / Золототканим, хитрошитим, / Добром та волею підбитим, / Святим омофором своїм» [1, с.509].

У поезії Тараса Шевченка постає центральна проблема — людина і природа в їхній гармонійній сполуці. Порівнюючи тексти митця із Біблією, знаходимо текстові подібності, аналогічні мотиви, але автор «подражанія» відходить від першоджерела, змінює образну систему. Вірш Т.Г. Шевченка «Ісаія. Глава 35 (Подражаніє)», як і його біблійний прототип, завершується поетичним образом шляхів у переносному розумінні цього слова — шляхів життя, життєвих доріг.

Поезію «Осії. Глава XIV (Подражаніє)» Шевченко написав незадовго до власної смерті. Саме в ньому, як стверджують літературні критики, митець, інтерпретуючи біблійний сюжет, попереджає українське панство про майбутню справедливу кару за знущання над своїм народом, за зраду його національних інтересів [див. 3, 12]. Поет звертається до земляків, благає жити мудро, дбати про народну справу: «Мій любий краю неповинний! / За що тебе Господь кара, / Карає тяжко? За Богдана, / Та за скаженого Петра…» [1, с.533]. Тарас Шевченко надає біблійному тексту музичну риму і крилатий ритм і при тому майже не відступає від першоджерела.

Висновки. Знання Біблії, захоплення її красою та глибиною алегоричного змісту, поданого у високохудожній формі, дозволили Т.Г. Шевченкові збагатити свою творчість численними біблійними образами й темами, які під пером майстра наповнилися новим змістом. Як поет-революцiонер, вiн закликав до боротьби свій народ, засуджував кріпосництво та тогочасну владу. Митець виступав не тільки поетом, а ще й пророком. Він утвердив в українській літературі новий жанр віршованого «подражанія» і на його основі створив високохудожні пророцтва — «Ісаія. Глава 35 (Подражаніє)», «Подражаніє Ієзекіїлю. Глава 19», «Осія. Глава ХІV. Подражаніє». Біблія для Тараса Шевченка — наймудріша книга, джерело невичерпної наснаги.

Література

1 Шевченко Т.Г. Кобзар / Т.Г. Шевченко. — К.: Дніпро, 1984. — 606 с.

2. Франко І. Я. Шевченкова «Марія» / І. Я. Франко // Зібр. тв.: у 50 т. — Т. 39. — К.: Наук. думка, 1982 — С. 300-310.

3. Гуляк А.Б. Віддзеркалення релігійного світогляду Тараса Шевченка у художній системі «Кобзаря» / А.Б. Гуляк // Українська мова і література в сучасній школі. — 2012. — №3. — С. 9-15.

^ 10. Романтичний настрій у ранніх баладах Т.Г. Шевченка

(на прикладі балади «Причинна»)

Марія Ляхова

Маріупольський державний університет

Вступ. Творчість Тараса Шевченка є цінною спадщиною української літератури. Жанрово і тематично поезії Шевченка дуже різноманітні. Його твори є справжнім скарбом і натхненням для деяких людей. Рання творчість Т. Шевченка має виразний романтичний характер. Починав поет з традиційного для романтиків жанру балади, подавши такий її зразок, як «Причинна».

^ Мета роботи полягає у виокремленні романтичних ознак у баладі Тараса Шевченка «Причинна», де поет звертає увагу на найістотніше в образі своєї землі та духовному єстві українського народу.

Виклад основних результатів дослідження. В основі сюжету лежать народнопоетичні перекази про перетворення дівчини на причинну, бо «так ворожка поробила». Почуття дівчини до парубка сильне і яскраве, а біль від розлуки з ним усепроймаючий. Конфлікт між бажаним, прагненням до щастя й тими перешкодами, що стоять на шляху до нього («чужі люди»), призводить до трагічної розв’язки. Драматизм розповіді про недолю дівчини-сироти, яку русалки залоскотали, підсилюється сценою самогубства парубка («зареготавсь, розігнався — та в дуб головою!»). Сила його почуття така сама безмірна, як і любов до нього коханої дівчини.

Природно, що у рядки на папері виливаються спогади про край, де залишилось серце автора, і перед нами постає оповита смутком, але яскрава і неповторна у своїй красі батьківщина.

Новим у баладі були ліричні відступи, у яких Т. Шевченко виявив своє ставлення до героїв твору, до зображуваних подій.

У баладі слід виділити прийом своєрідного фольклорного порівняння, яке ще називається паралелізмом. Повтори та порівняння роблять народні пісні більш стрункими за сюжетом, вони ніби підкоряються власній внутрішній логіці. Ті самі прийоми використовує і Кобзар у ранніх баладах.

Духовний і естетичний досвід поета, привнесений у структуру балади, забезпечує традиційним символічним образам повноцінне існування в культурному часопросторі романтизму, їхню поліфункціональність у творенні новітньої картини світу. Слово-символ як проміжна ланка між означенням предмета та його осмисленням концентрує викликані в героя або читача асоціації в єдиний комплекс духовного сприйняття. Тому символ можна розглядати як образ макросвіту довкілля, зосереджений у мікросвіті художнього слова [1, с.180].

Поет звертається в баладі до національного світу, зображуючи побутові та етнографічні особливості, повір’я, образи-символи, що творять збірний образ України («червона калина», «зелений явір», «зелена діброва», «понад Дніпром високі могили», «верби високі») [, с.117]. Дніпро як велична річка України і пісня як одна з її найбільших духовних святинь — це ті образи-символи, що є чи не найважливішими в баладі «Причинна», які організовують її в єдине ціле.

Балада «Причинна» ґрунтується на контрасті, а одним із виявів його є пейзаж. Так, смерть дівчини відтінюється світлим життєствердним пейзажем: «Защебетав соловейко — пішла луна гаєм»; «Червоніє за горою, плугатар співає». Пейзаж допомагає авторові передати внутрішні переживання героїв. Так, буря на Дніпрі грозової ночі («Реве та стогне Дніпр широкий…») співзвучна порухам роз’ятреної душі молодої дівчини, її тривогам [, с.123].

Шевченко ні в чому не відходить від жанрових вимог: у драматично напруженому сюжеті має бути елемент фантастики. У баладі «Причинна» фантастика тісно пов’язана з народними віруваннями. Відомо багато народних пісень про русалок. Пісня, яку співає мати-русалка, безперечно, фольклорного походження: «Ух! Ух!...Солом’яний дух, дух!...Мене мати породила, Нехрещену положила» [, с.130].

Висновки. Тарас Шевченко впевнено ступив на літературну стежину, яка потім стане широким шляхом. Шевченко дуже любив народну творчість і неодноразово звертався до народних мотивів у своїх віршах. Символ як універсальне загально-філософське поняття у художній системі (народнопоетичній, індивідуально-авторській), незважаючи на різне його походження й функціонування у цій системі, стає фактом відповідної словесно-художньої реальності, своєрідним конструктором поза яким не можна уявити конкретної мистецької даності як цілості. Усі ці особливості творчої манери дають нам право назвати баладу «Причинна» романтичним твором і зауважити, що її автор — справжній митець, художник слова.

Література

1. Науменко Н.В. Символіка як стильова домінанта української новелістики кінця ХІХ — початку ХХ ст.: монографія / Н.В. Науменко. — К.: НУХТ, 2005. — 204 с.

2. Шевченко Т. Г. Кобзар / Тарас Шевченко. — К.: Дніпро, 1987. — 503 с. 


^ 11. Втілення трагічного образу жінки в творах Шевченка

Діана Морозова

ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»

Вступ. Багато творів написано на теми кохання, заклику до боротьби, зображення суті російського імперського режиму, відродження нації, соціального примирення, розбудову нового вільного та незалежного суспільства задля пробудження у читачів патріотичних почуттів відповідальності за рідну батьківщину, але, на мою думку, найяскравіше автор передає у своїх творах неповторний образ трагічності жіночої долі. Тарас Шевченко у своїх творах розкриває цю тему за допомогою особливих засобів зображення подій, завдяки яким читач повністю поринає у вир почуттів, які змушують затамовувати подих у зв’язку із непередбачуваним сюжетом та переживаннями за героїв.

^ Мета роботи. Розкриття теми трагічності жіночої долі в творах видатного співця прекрасного — Тараса Григоровича Шевченка на прикладі його власних життєвих подій та переживань, пов’язаних із жінками.

^ Виклад основних результатів дослідження. Твори видатного письменника надзвичайно славляться влучним розкриттям трагічного образу жінки в тогочасному суспільстві, адже кохання в житті Шевченка — чи не найболючіша сторінка в його долі, бо не мав він сімейного щастя, сповненого родинним теплом, до якого так прагнула його душа. Письменнику не вистачало хатинки, обсадженої садочком, люблячої дружини та діточок, які б наповнювали сенсом кожен прожитий день. Звичайно, протягом життя він закохувався багато разів. Тарас Шевченко також був коханим, але завжди якась незвідана сила ставала на перешкоді одруженню та створення родини. Перше кохання, мабуть, найсильніше, обірвав пан Енгельгардт, забравши з собою Тараса-козачка у далекі мандри світом, а його кохану — Оксану Коваленко, у січні 1840 р. видавши заміж за кріпака К.М. Сороку [1]. Таким чином, коли Шевченко нарешті отримав волю і повернувся в рідну Кирилівку, вона вже була заміжньою жінкою. Т.Г. Шевченко ж зберіг її образ на все життя і не раз відтворював його у своїх поезіях.

У багатогранній скарбниці творів письменника найвлучніше розкриває образ жінки-покритки поема «Наймичка» Тема скривдженої долі жінки, змушеної приховувати своє материнство, розкривається в новому аспекті: зображенні морально-психологічної драми головної героїні. Розкриваючи образ Ганни, ми бачимо, що вона уособлює безмірно глибоку натуру, сповнену неосяжною любов’ю до своєї дитини. Героїня, в хвилину розпачу залишивши дитину у чужих людей, спокутує свою провину до кінця життя. Дбаючи про його майбутнє, молода жінка підкинула немовля заможним бездітним людям. Але не для того, щоб забути свій гріх або щоб викреслити зі свого життя незаконнонароджену дитину, а для того, щоб наймичкою увійти в цей дім, день у день, рік у рік дбати, піклуватися про свого Марка. Турбота про майбутнє сина сягала так далеко, що Ганна відхилила пропозицію бути матір’ю на весіллі. Вона пішла на прощу в Київ молитися за щастя молодої сім’ї. Поет всім сеpцем співчуває і захищає у своїх твоpах жінку-покpитку. Хоч наpодна моpаль її засуджує (є навіть термін «покритництво» як соціально-правовий концепт того часу), його серце сповнене глибокого жалю до цієї скривдженої жінки. Він наголошує, що її дитина — то плід великого почуття. І не її провина, що своє щире, безоглядне кохання вона подарувала негідній людині [2].

Не менш яскравим прикладом для розкриття окресленої теми є поема «Катерина». Поема розповідає про трагічну долю покритки й дитини-безбатченка в умовах тогочасного суспільства, у якому норми народної моралі були надто жорстокими. Нам залишається лише уявляти, що переживали матері, які народжували позашлюбних дітей: їх цуралися навіть рідні. Але Тарас Шевченко не тільки не цурався зганьблених жінок, а й ставав на їх захист. Образ жінки-кріпачки поетові був близький своїм трагізмом: багатостраждальною була доля його матері, яку «у могилу нужда та праця положила», і рідних сестер, у яких «у наймах коси побіліли».

Образ Катерини осяяний щирістю почуттів і надією на краще майбутнє. Не зважаючи на пережите, вона до останньої миті сподівалася на взаємне кохання. Але у відповіді обранця дівчина почула приниження й огиду: «Дура, отвяжися! Возьмите прочь безумную!». І після цих подій у героїні серце розривається на дрібні уламки. У розпачі Катерина скоює страшний гріх — накладає на себе руки, порушивши волю Всевишнього, а до того ж прирікає на вірну смерть свого сина. Навіть у такій ситуації Т.Г. Шевченко не засуджує свою героїню [3].

Висновки. Тема материнства та розкриття трагічного образу жінки у творах Тараса Шевченка втілилася в образах скривджених і нещасних жінок. Жіночий ідеал, омріяний поетом, на жаль, так і не став дійсністю. Образ матері змальований у поезії Шевченка доволі проникливо, тому що, як раніше вже зазначалося, одним із найзаповітніших його сподівань була мрія про власну родину, люблячу дружину, дітей та сімейний затишок.

Література

1. Кохання в житті Тараса Григоровича Шевченка [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://kpel.kiev.ua/private/Susp_gum/Kovalchuk/p_z_5.htm.

2. Жінки в житті Тараса Шевченка [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://lib.vntu.edu.ua/page.html?item=127.

3. Жіночі образи у творах Тараса Шевченка [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://osvita.ua.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

Міністерство освіти і науки України Національний університет харчових технологій Національний музей Тараса Шевченка iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України дз “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” днвз “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди” інформаційний лист
На базі дз “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” 17 жовтня 2013 року відбудеться IV всеукраїнська науково-практична...
Міністерство освіти і науки України Національний університет харчових технологій Національний музей Тараса Шевченка iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій українознавство
Голова – Іванов С. В., доктор хімічних наук, професор, ректор, завідувач кафедри експертизи харчових продуктів Національного університету...
Міністерство освіти і науки України Національний університет харчових технологій Національний музей Тараса Шевченка iconІнформаційний лист! Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни дз «луганський національний університет імені тараса шевченка»
«Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» запрошує Вас прийняти участь у міжнародній науково-практичній конференції...
Міністерство освіти і науки України Національний університет харчових технологій Національний музей Тараса Шевченка iconМіністерство освіти та науки, молоді та спорту України Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»
Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»
Міністерство освіти і науки України Національний університет харчових технологій Національний музей Тараса Шевченка iconМіністерство освіти І науки України Національний університет харчових технологій       «затверджую»
Положення про Раду молодих вчених Національного університету харчових технологій / Уклад.: А. В. Шаран, В. Л. Зав’ялов, В. М. Ковбаса....
Міністерство освіти і науки України Національний університет харчових технологій Національний музей Тараса Шевченка iconМіністерство освіти І науки України Державний заклад „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”
Тема дисертаційного дослідження: «Формування дослідницького потенціалу майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін у процесі...
Міністерство освіти і науки України Національний університет харчових технологій Національний музей Тараса Шевченка iconМіністерство освіти І науки України Національний університет харчових технологій       «затверджую»
move to 1192-20746
Міністерство освіти і науки України Національний університет харчових технологій Національний музей Тараса Шевченка iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій
move to 1192-20420
Міністерство освіти і науки України Національний університет харчових технологій Національний музей Тараса Шевченка iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій
move to 1192-20458
Міністерство освіти і науки України Національний університет харчових технологій Національний музей Тараса Шевченка iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджено»
move to 0-20596896
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи