Міністерство освіти і науки України Національний університет харчових технологій Національний музей Тараса Шевченка icon

Міністерство освіти і науки України Національний університет харчових технологій Національний музей Тараса Шевченка




НазваМіністерство освіти і науки України Національний університет харчових технологій Національний музей Тараса Шевченка
Сторінка6/9
Дата09.09.2014
Розмір1.27 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Висновки. Отже, Т. Шевченко виступив як поет-новатор, приніс із собою в українську літературу «слово нове», новий світ поезії, неповторні образи, картини й барви, небачене раніше багатство й широчінь тем, ідей, мотивів, жанрових форм, вивів українську літературу на шлях реалізму й народності.

Література

1. Бойко О. Д. Історія України: Посібник. — К.: Видавничий центр «Академія», 2002.

2. Культурологія: теорія та історія культури: Навч.пос. / За ред. І.І. Тюрменко. — К.: Центр учбової літератури, 2010.

3. Чуб Д. В. Живий Шевченко. — Австралія, Мельборн: Ластівка, 1987.
22. Тарас Григорович Шевченко — художник не тільки слова,

а й пензля

Яна Сиволобова

Національний університет харчових технологій

Вступ. Тарас Григорович Шевченко — людина з великої літери. Він — борець за справедливість, який став символом українського народу. Великий Кобзар належить до митців, які збагатили скарбницю духовної культури. Всі знають Тараса Шевченка як майстра слова та як видатного українського письменника. Проте більшість не знають його, як талановитого та майстерного художника.

^ Метою роботи є розкриття художнього генія Тараса Шевченка.

Виклад основних результатів дослідження. У шкільній програмі хоч і вивчається біографія та творчість Т. Шевченка, проте значна увага приділяється саме вивченню Т. Шевченка як поета. Тому не кожний навіть знає найвідомішу картину майстра — «Катерина». Хоча, на нашу думку, цю картину повинен знати кожен, як поезію «Заповіт». Адже не тільки писемність, а й художня творчість відіграє надзвичайно важливу роль у житті видатного майстра.

Ось одна історія з життя Тараса Шевченка у той час, коли він служив у пана Енґельґардта козачком, пов’язана з живописом. Коли господаря не було вдома, Тарас потай змальовував картини, що висіли на стінах. Одного разу він захопився й опам’ятався аж тоді, коли пан схопив його за вухо. Вранці Т. Шевченка висікли на конюшні за те, що він палив панські свічки. Тарас хотів після цього вбити пана [5, с. 364].

Наголосимо на тому, що саме завдяки живопису Т. Шевченко став вільною людиною. У Петербурзі Т. Шевченко у вільний час змальовував скульптури в Літньому саду, де його відкрив український художник І. Сошенко. Вислухавши життєву історію Тараса, Сошенко впав у відчай. Кріпакові допомогти було майже неможливо. Спочатку Шевченком заопікувалася українська художницька громада, в тому числі й славнозвісний тоді Венеціанов (за походженням грек родом із Ніжина), а потім і В. Григорович і, нарешті, еліта петербурзької інтелігенції — Карл Брюллов, Василь Жуковський, Михайло Вєлгурський… Портрет Жуковського, намальований Брюлловим, на лотереї викупила царська сім’я. Це сталося ранньої весни 1838 року [5, с. 364].

Дуже важливим є те, що талант художника проявився у Тараса Шевченка значно раніше, ніж талант поета. Якщо перші літературні спроби припадають на 1836–1837 рр., то найбільш ранній малюнок, що дійшов до нас і відомий під назвою «Погруддя жінки» або «Жіноча голівка», датований самим автором ще 1830 р. Саме з цієї юнацької роботи і розпочалась творчість видатного художника [1].

З його біографії ми знаємо, що з 1838 по 1845 р. Т. Шевченко навчався в Петербурзькій Академії мистецтв, виявивши неабиякі здібності у живописі маслом, аквареллю, малюнку олівцем. Коли його ім’я вже здобуло певної слави, меценат Григорій Тарновський купує його картину «Катерина», поклавши початок своїй українській колекції [2].

Подорожуючи Україною, Т. Шевченко не тільки поетичним пером, а й рукою художника відтворював життя простого люду. «Хутір на Україні», «Селянський двір», «Селянська сім’я», «Судна рада в селі» — ось неповний перелік сюжетів, які привернули увагу художника під час його подорожей [4, с. 65].

Малюнки Т. Шевченка мають чимале значення для його біографії. Є малюнки, узяті з побутової обстановки, що оточувала поета, з хронологічними датами. Окрім автобіографічного значення, малюнки Т. Шевченка мають значення історичне. У свій час поет, за дорученням київської археографічної комісії, змальовував пам’ятники старизни в Переяславі, Суботові, Густині, Почаєві, Вербках, Полтаві. Тут знаходяться малюнки будиночка Котляревського, розвалин Густинського монастиря до виправлення, місця поховання Курбського та ін. На сьогодні історичну цінність мають багато жанрових малюнків. Є ще одна сторона в малюнках Т. Шевченка, дуже цікава — етнографічна. Якщо розібрати малюнки Т. Шевченка з фольклорними цілями, то у результаті вийде коштовна етнографічна колекція. Так, для ознайомлення із спорудами можуть згодитися старовинна будівля в українському селі, комора в Потоці, батьківська хатина; для ознайомлення з костюмами — ярмарок, дівчина, яка розглядає рушник, жінка в намисті, що виходить з хатини, «Коло каші» (чотири селяни їдять під вербою кашу з казанчика), «Знахар» в костюмі, характерному для селян Київської губернії, «старости» в цікавий момент подачі нареченою рушників і багато що ін. [3].

Тарас Шевченко, як художник, завжди цікавився особливостями одягу, змальовував його крій, оздоблення, характерні деталі. Не випадково у своїх художні творах він намагався звернути увагу глядача то на вишиту сорочку в портреті В. Кочубея, то на пишний прозорий рукав блузи, оздобленої білою вишивкою в портреті М. Максимович. Любовно виписує він і орнамент червоної вишивки на сорочці матері в акварелі «Марія» [6, с. 33].

Живописна спадщина нараховує близько 1200 робіт, серед яких є автопортрети та портрети, а також картини, намальовані маслом, олівцем, аквареллю; сепії, офорти.

Висновки. Отже, на нашу думку, якщо Т. Г. Шевченко присвятив себе живопису, то його знали б, як українського Леонардо да Вінчі. Проте, без сумніву, його картини тісно переплітаються з його поетичною творчістю. Деякі картини можуть послугувати ілюстрацією до його віршів.

Талант Т. Шевченка не мав меж: він — геніальний поет, який увійшов в історію світової літератури. А також Т. Шевченко — великий український художник, живописець, майстер малюнка, акварелі та сепії.

Література

1. Войцехівська І., Абліцов В., Божко О. та ін. — Історія України в особах ХІХ — ХХ ст. — К.: Україна, 1995. — 479 с.

2. Історія декоративного мистецтва України. У 5 т. Т. 3 / НАН України. ІМФЕ ім. М. Т. Рильського; Наук. ред. Т. Кара-Васильєва. — К., 2009. — 516 с.

3. Попович М. В. — Нарис історії культури України. –К.: «Артек», 1998. — 728 с.

4. www.taras-shevchenko.in.ua. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://taras-shevchenko.in.ua/shevchenko_hudognik.html– Назва з екрану.

5. www.yaremche.org. — [Електронний ресурс]. — Сайт Яремче; Стаття Всеволода Кисілевського. — Режим доступу: http://yaremche.org/news/956.

6. www.tarasshevchenko.at.ua. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:// tarasshevchenko.at.ua.

^ 23. Мовні засоби реалізації експресивності та емоційності у щоденникових текстах на синтаксичному рівні (на матеріалі «Дневника» Т. Шевченка)

Юлія Любцова

Національний університет харчових технологій

Вступ. У статті розглянуто мовні засоби вираження найпоширеніших конструкцій експресивного синтаксису, вжитих у малодосліджених щоденникових текстах великого українського поета Тараса Григоровича Шевченка.

^ Метою роботи є дослідження особливостей синтаксичної організації щоденникових текстів Т. Шевченка в емоційно-експресивному аспекті.

Виклад основних результатів досліджень. Мовленнєва експресія — ознака тексту (у тому числі і щоденникового), що передає смисл зі збільшеною інтенсивністю, виражає внутрішній стан мовця.

Розглянемо деякі синтаксичні конструкції , які Т. Шевченко широко використовує у своєму щоденнику .

У «Дневнике» використовуються вставні конструкції , які виконують такі функції:

а) містять суб’єктивне ставлення автора до сказаного:

- Молодой, свежий, румяный толстяк (я, не знаю почему, особенно верую в доброкачественность подобного объёма и колорита людей) (щоденниковий запис від 2 липня 1857 р.);

б) логічного оформлення речення:

- Та же самая мучительная холодная дрожь пробежала по моему существу… (Одним словом, я превратился в ничто) (щоденниковий запис від 25 червня 1857 р.);

в) пояснення, уточнення, конкретизації:

- Дождь (весьма редкое явление) помешал мне возвращаться на огород, и я остался обедать у Мостковского (щоденниковий запис від 16 червня 1857 р.)

Окличні і питальні конструкції. За їх допомогою автор передає:

а) свій емоційний стан:

- На сердце страшная тоска, а я себя шуточками спотешаю! (щоденниковий запис від 29 червня 1857 р.);

б) різноманітні емоційні оцінки:

- Милое уединение! Ничего не может быть в жизни слаще, очаровательнее уединения. Особенно перед лицом улыбающейся цветущей матери природы (щоденниковий запис від 17 червня 1857 р.);

Автор дуже часто використовує повтори, які завжди доповнюють висловлювання експресивним відтінком, акцентуючи або інтенсифікуючи його певний смисл:

- Ветер всё тот же. Тоска та же самая (щоденниковий запис від 10 липня 1857 р.).

Висновки. У цьому матеріалі ми розглянули найпоширеніші конструкції експресивного синтаксису, які допомагають підійти до розуміння поглядів, симпатій відомого українського поета, його світосприйняття, творчої манери, способу життя.

Література

1. Арнольд И. В. Интерпретация художественного текста: типы выдвижения и проблемы экспрессивности // Экспрессивные средства английского языка: Сб. научных работ / Ред. И. В. Арнольд. — Л.: ЛГПИ,1975. — С. 15.

2. Шаховский В. И. Категоризация эмоций в лексико-семантической системе языка. — Воронеж: Изд-во Воронежск. ун-та, 1987. — С.123.

3. Лингвистический энциклопедический словарь / Гл. ред. В. Н. Ярцева. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — С. 81.

4. Солганик Г. Я. Синтаксическая стилистика. — М.: Высшая школа, 1973. — С. 103.

5. Маслова В. А. Лингвистический анализ экспрессивности художественного текста. — Минск, 1997. — С. 66.

^ 24. Унікальний внесок Тараса Шевченка в мистецтво України

Ірина Муравська

Національний університет харчових технологій

Вступ. Тарас Григорович Шевченко — центральна постать формування українського літературного процесу. Т. Шевченко не лише вправний володар слова, художник, який залишив унікальну спадщину шедеврів образотворчого мистецтва своїй Батьківщині.

^ Мета роботи. Показати внесок Т. Шевченка в мистецтво України, а також проаналізувати його творчість та виділити причини змін художніх жанрів у різні періоди таорчості.

^ Виклад основних результатів дослідження. Досягнення Тараса Шевченка в малярському і графічному портреті були значними. Він виконав близько 150 творів портретного жанру, половину з яких створив до заслання. У них відчувається романтична піднесеність людини, що наприкінці XVIII і в першій половині XIX ст. переважала у творчості багатьох європейських мистців.

Спочатку Т. Шевченка вабила не так олійна, як акварельна форма цього жанру. Він уподобав акварельну, маючи в ній певні навички, а можливо, й перші здобутки [1]. У ряді портретів простежується його прагнення підкреслити гармонійну сутність людини, виділити її моральну, інтелектуальну й фізичну досконалість. Для нього людина — творіння Бога. Особиста нота у цих творах дуже помітна. Вона відчувається в ретельному «вимальовуванні» вдачі й настрою шовковистими розмивками акварелі, ніжними напливами олійних фарб. Шевченко прагне поєднати у романтичному переживанні імпозантну зовнішність героїв з їхньою внутрішньою змістовністю. Миттєві почуття, зафіксовані поворотом голови, поглядом, — це не випадкові імпульси, а прояви характерів.

Романтична наснаженість портретних образів помітно видозмінюється в умовах заслання. Перехід на монохромні графічні засоби (сепія, олівець) надав творам Т. Шевченка рис стриманості й навіть суворості. Але заслання не згасило в авторові схвильовано-піднесеного сприйняття людини, не применшило людинолюбної вдачі. Портрети, створені у цей період, визначаються глибоким психологізмом. Акцентуються вже не так ліричні переживання, як дещо суворіші настрої героїв. Усе чіткіше окреслюється потяг митця до жанрового трактування портретного образу. Одним із виявів цих шукань є сепія «Молитва за померлими» (1856–1857), в якій змальовано дівчину в момент тривоги, глибокої зосередженості, аж до містичного переживання [2].

Доакадемічні малюнки Т. Шевченка на історичну тематику відбивають не просто зацікавленість ефектними сюжетами, а певну вибірковість і тенденційність («Смерть Лукреції», «Смерть Віргінії», «Смерть Сократа», «Смерть Олега, князя древлянського» та ін.). Він трактує смерть відомих персонажів історії як наслідок підступу й тиранії. Літературними сюжетами, історичними джерелами навіяні багато рисунків, зокрема, «Арешт Пугачова», «Умираючий гладіатор», «Діоген».

У картині «Катерина», створеній за мотивами однойменної поеми, Т. Шевченко одним із перших в українському мистецтві висловив протест проти безправного становища жінки. «Катерина» має риси традиційної української народної картини з її оповідністю, драматичним змістом, повчальним висновком. Ця подібність простежується і в окремих формально-виражальних засобах — пейзажному мотиві, атрибутах побуту, компонуванні постаті селянина, схожого на козака Мамая, у дзвінкому соковитому колориті. З особливою любов’ю змальована Катерина — проста й довірлива селянка. На її обличчі вираз глибокого жалю, терплячості, затамованих сліз [3].

Висновки. Великий син українського народу, геніальний поет, мислитель, Тарас Григорович Шевченко, як художник займає одне із найпочесніших місць в українському образотворчому мистецтві. Т. Шевченко був одним із перших художників, які прокладали новий реалістичний напрям, основоположник критичного реалізму в українському мистецтві.

Література

1. Дорошенко К. «Слово про Великого Кобзаря». — Київ, 1965.

2. Унікальний внесок Тараса Шевченка в образотворче мистецтво. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.kda.org.ua/statti/1145-unikalnyi-vnesok-tarasa-shevchenka-v-obrazotvorche-mystetstvo.html.

3. Слово про живописця Тараса Шевченка. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.lib.zt.ua/word_about_painter.html.

^ 25. Жінки в житті Тараса Шевченка

Ганна Купрієнко

Національний університет харчових технологій
Вступ. Сучасну українську культуру важко уявити без творчої спадщини Кобзаря — великого українського поета Тараса Григоровича Шевченка. Саме він перетворив українську літературу на явище всесвітньої літератури. У його творчості найвиразніше проявилося те, що потім стало важливим, провідним для передових українських письменників другої половини XIX — початку XX століть — народність і реалізм.

^ Метою роботи є висвітлення теми кохання у творчості Тараса Шевченка.

Виклад основних результатів дослідження. Перший цвіт серця. У творі «Мені тринадцятий минало...» поет не називає імені дівчини, але, безперечно, це була Оксана Коваленко. Саме їй Шевченко присвятив поему «Мар’яна-чорниця». До тринадцятого року життя Великого Кобзаря належить зворушливий епізод: він пас ягнята за селом, і його душу раптом огорнуло почугтя невимовного щастя. Раптом прийшло розуміння свого сирітства, самотності, бездомності та «хлинули сльози, тяжкі сльози». Цей плач почула дівчинка, що недалеко «плоскінь вибирала», і поцілунком стерла гіркі Тарасові сльози. Одного разу Т. Шевченко запитав брата про долю Оксани. Відповідь вразила Кобзаря. Той розповів йому: «Помандрувала ота Оксаночка в поход за москалями, та й пропала. Вернулась, правда, через год, та що з того! З байстрям вернулась, острижена. Було вночі сидить під тином, мов зозуля, Та кукає, або кричить, або тихесенько співає, Та ніби коси розплітає. А потім знов кудись пішла; Ніхто не знає, де поділась. Занапастила, одуріла».

Страшним пророцтвом долі, дитячої любові Т. Шевченка став образ зведеної москалем Катерини з першої його поеми і образ збожеволілої Оксани з поеми «Слепая». Згинула Оксана, перший цвіт його серця, і забрала із собою часточку поетової душі.

^ Художник і його музи. Потім була закоханість модного, але ще кріпосного художника у вільну Дуню Гусиківську, в натурницю Амалію Клоберг. В 1857 р. у «Щоденнику» він записав: «Уві сні бачив церкву святої Анни в Вільні та любу Дуню, чорнобриву Гусіковську, що молилась у тій церкві».

«Ганна вродлива». Ганна мала величезний успіх у колі численних гостей та прихильників. Щиро захоплювався нею і Тарас Шевченко, який тоді ж любовно писав її портрет. З нього на нас дивиться великими темно-голубими очима справді «Ганна вродлива», як називав її поет в одному зі своїх листів. Мабуть, глибоко в серце поета проник її пильний погляд, якщо про нього Шевченко проніс згадку ледве чи не через усе життя. Саме Ганні Закревській в 1848 р. і на засланні присвятив поет одну з найніжніших своїх поезій — «Г. З.», в якій із щирим захопленням звертався до Г. Закревської. На далекому Косаралі у хвилини душевної самотності, подумки розмовляючи з коханою жінкою, він висловив довірливо інтимні слова вдячної пам’яті, захоплення і щирого жалю, — бо ж «немає гірше, як в неволі про волю згадувать», і про тих найдорожчих, які залишилися так далеко. Афанасьєв-Чужбинський зазначає у своїх спогадах: «Запросила вона якось його (Шевченка) вранці — прочитати їй одну поему й сказала, що бажала б сама насолодитися читанням. Тарас Григорович виконав її бажання. Йшов він до неї з якимось трепетом. Але яка ж чекала на нього картина. У затишній вітальні красуня сиділа на канапі в оточенні студента-гусара й товстелезного генерала — трьох завзятих своїх залицяльників, і майстерно маневрувала по-своєму, одурюючи всіх трьох, потішаючи їх по черзі надією та вкидаючи в розпач. Поет зніяковів, і як чарівна господиня не атакувала його люб’язністю — він пішов з твердим наміром ніколи не відвідувати красуні і додержав свого слова…»

З ім’ям Ганни Закревської пов’язано також поезію «Якби зострілися ми знову…», написану в другій половині 1848 р., у якій є натяк на те, що

...не правдивим,

А сном лукавим розійшлось,

Слізьми-водою розлилось

Колишнєє святеє диво!

^ Нерозділене кохання. Закохане серце Варвари Рєпніної, дочки російського державного діяча, відчуло великий поетичний талант Т. Шевченка. Княжна першою назвала його генієм нехтуючи людськими забобонами, сміливо простягла руку через соціальну безодню між нею і поетом. Чи соціальна нерівність, чи відсутність справжнього почуття з боку поета стали на шляху до поєднання його долі з долею В. Рєпніної? Ця таємниця назавжди схована в їхніх серцях. Але вже той факт, що Т. Шевченко подарував їй свій автопортрет, присвятив поему російською мовою «Тризна», є свідченням глибокої симпатії до цієї неординарної жінки. Згодом вона стала близьким другом, сестрою і сумлінням поета.

Узимку 1854-1855 рр. Т. Шевченкові знов блиснула зірка кохання й закотилася. Йдеться про дружину коменданта Новопетровської фортеці, матір трьох дітей Агату Ускову. Поет захопився нею безтямно, відчайдушно. А скільки і яких високих мрій було виткано в душі! Агата Ускова довго здавалася йому вершиною досконалості. Тарас був у них як у рідній сім’ї. Товариство відзначало, що в портреті Агати Шевченко благородно використав божественні рембрандтівські світлотіні, передав в очах ніжність і материнство і просто опоетизував. А розчарування? Розчарування відбилося, зокрема, в прозових творах Т. Шевченка. Агафія в «Матроси, або Прогулянці із задоволенням і не без моралі» і Агафія Ємельянівна в «Художнику» — це вона, Агата Ускова.

^ Катерина Піунова. 20 вересня 1857 р. поет прибув до Нижнього Новгорода, де познайомився з 16-літньою Катериною. Це був прекрасний роман Поета і Актриси. Але актриса уклала роман із театром…

^ Марія Максимович. Новий повітряний замок кохання — вона одружена! Т. Шевченко говорив про неї так: «Якби така в мене була жінка — повінчався б та й умер».

Останнє Кохання. Вперше він побачив її в травні 1859-го, коли приятель, критик Микола Макаров, брат його старого друга Опанаса Марковича, затягнув його на літературну вечірку до своєї сестри Варвари Карташевської. Тоді у Петербурзі в моді було все українське. От і подавала їм дівчина Карташевських, одягнена у все українське. Він запропонував їй одружитися і виїхати в Україну. Вірив, що саме поруч з нею вдасться пережити всі негоди і знайти щастя у «хатині тихій і веселій». Адже неодмінною умовою «благодаті» він вважав сімейну ідилію у власній хатині. Але не судилося стати Ликері Шевченковою долею. Згодом вона виходить заміж за перукаря Яковлева. Серце поета переповнюють біль, розпач, безнадія від усвідомлення страшної, всепоглинаючої самотності.

Висновки. Отже, любовні поезії Т. Шевченка сумні, а подекуди й трагічні, як і його доля. Та навіки залишився з нами той, «хто зробив своє велике діло, хто не зазнав щастя живим і кого ждало інше щастя вже по смерті, тяжко зароблене щастя, безсмертне слово во віки і віки...».

Література

1. Блиндар Ю. Жінки Кобзаря / Ю. Блиндар // Культура і життя. — 2002. — 6 березня.

2. Автобиография. Дневник / Т. Г. Шевченко. — К.: Дніпро, 1988. — 343 с.

3. Канівець В. Поет і княжна; Віщі сни Прометея; Тарас і Ликера: драматичні твори / В. Канівець // Канівець В. Поет і княжна. — К., 2003. — С. 3-184.

4. Бондар М. «Дівча любе, чорнобриве...» / М. Бондар // Слово і час. — 1999. — № 3. — С. 11-15.

5. Біографія Т. Г. Шевченка за спогадами сучасників / Упоряд. В.Х. Косіян та ін. — К.: Вид. Академії наук Української РСР, 1958. — 440 с.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

Міністерство освіти і науки України Національний університет харчових технологій Національний музей Тараса Шевченка iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України дз “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” днвз “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди” інформаційний лист
На базі дз “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” 17 жовтня 2013 року відбудеться IV всеукраїнська науково-практична...
Міністерство освіти і науки України Національний університет харчових технологій Національний музей Тараса Шевченка iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій українознавство
Голова – Іванов С. В., доктор хімічних наук, професор, ректор, завідувач кафедри експертизи харчових продуктів Національного університету...
Міністерство освіти і науки України Національний університет харчових технологій Національний музей Тараса Шевченка iconІнформаційний лист! Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни дз «луганський національний університет імені тараса шевченка»
«Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» запрошує Вас прийняти участь у міжнародній науково-практичній конференції...
Міністерство освіти і науки України Національний університет харчових технологій Національний музей Тараса Шевченка iconМіністерство освіти та науки, молоді та спорту України Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»
Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»
Міністерство освіти і науки України Національний університет харчових технологій Національний музей Тараса Шевченка iconМіністерство освіти І науки України Національний університет харчових технологій       «затверджую»
Положення про Раду молодих вчених Національного університету харчових технологій / Уклад.: А. В. Шаран, В. Л. Зав’ялов, В. М. Ковбаса....
Міністерство освіти і науки України Національний університет харчових технологій Національний музей Тараса Шевченка iconМіністерство освіти І науки України Державний заклад „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”
Тема дисертаційного дослідження: «Формування дослідницького потенціалу майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін у процесі...
Міністерство освіти і науки України Національний університет харчових технологій Національний музей Тараса Шевченка iconМіністерство освіти І науки України Національний університет харчових технологій       «затверджую»
move to 1192-20746
Міністерство освіти і науки України Національний університет харчових технологій Національний музей Тараса Шевченка iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій
move to 1192-20420
Міністерство освіти і науки України Національний університет харчових технологій Національний музей Тараса Шевченка iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій
move to 1192-20458
Міністерство освіти і науки України Національний університет харчових технологій Національний музей Тараса Шевченка iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджено»
move to 0-20596896
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи