Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій українознавство icon

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій українознавство




НазваМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій українознавство
Сторінка3/7
Дата09.09.2014
Розмір1.51 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5   6   7
^

То ж смакуйте


дрібними ковтками

і вдихайте її аромат -

не спіткніться! Помалу,

помалу…
Тут кава виступає багатогранним символом часу, його невблаганного плину, закликом цінувати кожну хвилину, кожну секунду відведеного людині життя.

Отож насолоджуймося!

ЛІТЕРАТУРА





  1. Винничук Ю. Таємниці львівської кави / Юрій Винничук. – Л. : Літопис, 2003. – 190 с.

  2. Парандовский Я. Олимпийский диск. Алхимия слова / Ян Парандовский ; пер. с пол. – М. : Прогресс, 1982. – 528 с.

  3. www.kava.lviv.ua

СЕКЦІЯ 2
Актуальні питання розвитку фахової термінології

у технічних галузях
Модератор секції – д. філол. наук, професор Науменко Н.В.
*
^ ВСТУПНЕ СЛОВО
Методика проведення наукових Інтернет-конферецій у Національному університеті харчових технологій перебуває у стадії розроблення. Йдеться не лише про те, яким в ідеалі повинен бути формат майбутнього заходу, а й про те, як саме його учасники мають репрезентувати результати своїх наукових пошуків та обмінюватися корисною інформацією.

Нинішня конференція ґрунтується на важливому питанні – викладанні соціогуманітарних дисциплін у вищому навчальному закладі технологічного профілю. Передусім слід ураховувати специфіку фаху та відповідно добирати тематику доповідей, способи співпраці викладачів зі студентами та один з одним, способи оформлення наукового матеріалу у статтю, яку читатиме широкий загал користувачів Усесвітньої павутини. Тому до розгляду було добрано дві концептуальні проблеми: «Історія української культури, науки та техніки: актуальні сторінки історії України» і «Актуальні питання розвитку фахової термінології у технічних галузях».

Мова – явище суспільне, вона живе, розвивається й функціонує в суспільстві, оскільки є засобом спілкування людей. Форма існування мови – мовлення, тобто різноманітне використання мови людьми в усіх сферах громадського й особистого життя.

Фахівці третього тисячоліття, яких готують у Національному університеті харчових технологій, повинні мати глибокі загальноінженерні, спеціальні та гуманітарні знання. Наявність у НУХТ достатньої кількості кадрів вищої кваліфікації (докторів і кандидатів наук) гуманітарного напряму дає змогу майбутнім технологам, механікам, студентам інших спеціальностей здобути необхідні загальноосвітні знання з історії України, культурології, історії української культури, політології, філософії, і передусім – з української мови.

Важливою умовою наближення рівня вітчизняної вищої освіти до принципів і завдань Болонського процесу є поглиблення демократизації під час вивчення гуманітарних дисциплін. Домінантою в цьому процесі має стати формування культури особистості українського студента, його національної самосвідомості, поваги до своєї історії, культури та мови, а у стратегічному плані – підготовка демократично орієнтованого майбутнього працівника.

Загалом можна стверджувати, що сьогодні фахівець різних галузей харчової промисловості – це і технолог, і спеціаліст із фізико-хімічних методів аналізу, і спеціаліст із математичної статистики. Це – фахівець, обізнаний у гуманітарних аспектах та етичних проблемах як свого профілю, так і загальнолюдських цінностей.

Нині, в період активної розбудови української державності, до майбутніх фахівців ставляться високі вимоги, які полягають не лише в досконалому знанні фаху, а й у рівні володіння українською мовою, вільному користуванню нею у професійній діяльності. Вдумлива робота з навчальними посібниками, словниками, уважне ставлення до кожного слова, вправи для розвитку мовних навичок – запорука успіху у вивченні української мови професійного спрямування.

Інтегративний підхід до вивчення фахової мови, який синтезує наукові концепти соціології, економіки, етнопсихології, культурології, соціо- та психолінгвістики, теорії соціальних комунікацій, – нагальна потреба часу. Вивчення мови професійного спілкування в цьому сенсі має глибокі традиції, репрезентовані науковим і творчим доробком О. Потебні, С. Смаль-Стоцького, В. Сімовича, Івана Огієнка, Олени Курило, Є. Тимченка, Ю. Шевельова, Є. Маланюка, М. Драгоманова, М. Возняка та інших. У контексті вивчення української мови (за професійним спрямуванням) студентами НУХТ важливим є також становлення мовленнєвого досвіду у студіюванні фахових дисциплін, закріплення знань, умінь та навичок, здобутих на першому курсі.

Мовна культура є основною ознакою загальної культури людини. Вона істотно впливає на рівень творчого потенціалу фахівця, є вагомим чинником його професійної майстерності; виявом мовної культури у майбутній професійній діяльності стають знання наукового та офіційно-ділового стилю. Вміння спілкуватися мовою професії сприяє засвоєнню спеціальних дисциплін, підвищує ефективність праці, допомагає орієнтуватися у професійній діяльності та ділових контактах.

Тому, вивчаючи курс «Українська мова (за професійним спрямуванням)», майбутні працівники промисловості засвоюють теоретичний матеріал на засадах дедукції – від загальних понять про літературну мову, її норми і стилі, фахову термінологію, методологію та організацію наукового дослідження – до культури професійного спілкування. Усі ці навички студенти під науковим керівництвом своїх викладачів репрезентують на секції «Актуальні питання розвитку фахової термінології у технічних галузях».

У контексті кожного з цих напрямів значна увага приділяється формуванню основ усного та писемного професійного спілкування, засвоєнню норм літературної мови. Не лишаються осторонь і міжпредметні зв’язки, які є однією з головних вимог організації навчання у вищій школі, – під час практичних занять з мови студенти закріплюють і розвивають знання з фахових (біологія, хімія, основи валеології, процеси та апарати харчових виробництв, харчові технології, основи кораблебудування тощо) та соціогуманітарних дисциплін (історія, культурологія, філософія, маркетинг, менеджмент організацій, менеджмент зовнішньоекономічної діяльності). Це дозволяє створити у свідомості студента комплексне бачення предмета майбутньої професійної діяльності.

Ключовою у підготовці фахівця для промисловості є культура усного професійного спілкування. Окрім традиційних складових цієї теми (культура мовлення, мовний етикет, види та жанри усного мовлення), взято до уваги й психологічну компоненту. Багатий словниковий запас, репрезентований передусім термінологічною лексикою, – важлива професійна якість працівника у технічних і технологічних галузях, яка розвивається під час вивчення гуманітарних та фахових дисциплін.

У форматі Інтернет-конференції користувачі матимуть змогу, читаючи доповіді викладачів та студентів, ділитися своїми враженнями, відгуками та коментарями, що їх організатори наукового заходу обов’язково ураховуватимуть у подальшій науковій співпраці.

Наталія Науменко

^ CПІВВІДНОШЕННЯ ТЕРМІНОЛОГІЇ ТА ПРОФЕСІОНАЛІЗМІВ

У ФАХОВОМУ МОВЛЕННІ ЕКОЛОГІВ ТА МІКРОБІОЛОГІВ
Бажан О.М.

Національний університет харчових технологій, м. Київ
Актуальність дослідження полягає в тому, що вперше досліджується фахове мовлення екологів та мікробіологів.

Звернення до даної проблеми відбулося з тієї причини, що у сучасному світі проблематика термінознавства заполонила мовні обрії. Біля витоків творення української термінології стояли наковці І. Верхратський, В. Левицький, С. Рудницький, Олена Курило, О. Огоновський, І. Пулюй та ін. Вони доклали багато зусиль для вироблення фахової термінології з різних наукових і технічних ділянок. Прагнучи до того, щоб термінологія була «всеукраїнська і поєднувала елементи власне національного і міжнародного» [5].

Слова термін, термінологія походять від імені латинського божества меж і кордонів – Термінус. Термін – це слово чи словосполучення, що вживається для точного вираження поняття з якої-небудь галузі знання:

  • науки (молекула, атом, спирт; оптика, діоптрія; клітина, ґенеза),

  • техніки (механізм, статор, різограф, комп'ютер, пульт, ксерокс, трансформатор),

  • суспільно-політичного життя (республіка, монархія, анархія, тоталітаризм, демократія, конституція, кодекс),

  • мистецтва (поезія, літографія, модернізм, роман, амплуа, ракурс, квартет).

^ Професіоналізми [лат. professio – заняття, спеціальність] – слова, вживання яких обмежене вузькоспеціальними потребами представників певної професії. До професіоналізмів зазвичай належать назви знарядь праці, трудових процесів, різні професійні означення загальномовних понять. Через обмеженість їх уживання більш-менш вузьким колом людей, а також у силу того, що в більшості випадків професіоналізми є неофіційними розмовними замінниками термінів, їх іноді називають професійними діалектизмами.

^ Мета роботи: осмислити фахове мовлення екологів та мікробіологів. Вирішення мети зобов’язує реалізацію конкретних завдань:

  • проглянути еволюцію понять: професіоналізм, термін;

  • дослідити специфіку фахового мовлення екологів та мікробіологів;

  • осмислити омонімію, синонімію, антонімію в екологічній терміносистемі.

У латинській мові (термін) воно означало «кінець», кордон», «межу». У середньовіччі набуло вже значення «визначення», «позначення». У старофранцузькій мові знаходять навіть номінацію «терме» – слово. В Україні ця назва поширюється вже в XVIII ст.

За терміном завжди стоїть предмет думки, але не думки загалом, а спеціальної думки, обмеженої певним полем. Термін є безперечно пов’язаний з науковим поняттям. На наш погляд, саме в цьому полягає найважливіша відмінність термінів від слів загальновживаної лексики: спеціальне слово не може бути зрозумілим без попереднього знайомства з предметом, який воно позначає. Від слова термін утворено термінологія, яка означає сукупність термінів з усіх галузей знання (або однієї галузі знання). Науку, що вивчає українську термінологію, називають термінознавством.

Терміни поділяються на:

- загальнонаукові;

- галузеві.

Загальнонаукові терміни – це терміни, які вживаються в одному значенні в багатьох галузях (аналіз, аргумент, ідея, процес, формула, синтез, документ, охорона).

Галузеві терміни – це слова або словосполучення слів, які відображають специфіку конкретної галузі (термінофіли (теплолюбні організми), прокаріоти (двоядерні організми), фузаріоз (суха гниль картоплі), фомоз (суха гниль моркви), фітофтороз (картопляна гниль; розповсюджена хвороба листя, стебел і бульб картоплі, збудником якої є гриб фітофтора. Плодова гниль яблук (моніліоз) – розвивається за механічного пошкодження шкірочки плода як на дереві, так і під час зберігання; теніаринхоз (бичачий ціп'як), ентеробіоз (гострики), фекалії (відходи) тощо.

Виникнення терміна «екологія» відносять до середини 19 ст. (1859), проте у науковий обіг його ввів у 1866 році німецький вчений Геккель. Термін походить від грец. слів «ойкос», що означає дім, помешкання та «логос» – наука. Поступово це поняття трансформувалося, збагачувалося фактичними даними. У 20-30-х роках формувалося уявлення про біоценози, з’явилися терміни – екосистема (Текслі), біогеоценоз (Сукачов), сформувалася екологія людини.

Мікробіологія (від мікро і біологія) наука, що вивчає мікроорганізми, — бактерії, мікоплазми, актиноміцети, дріжджі, мікроскопічні гриби і водоростіїх систематику, морфологію, фізіологію, біохімію, спадковість і мінливість, поширення і роль в круговороті речовин в природі, практичне значення.

Розвиток загальної мікробіології збагачує терміносистему сільськогосподарської і корінної мікробіології загалом термінами, які представляють собою класифікацію мікроорганізмів, їх структуру, семантику, генетику, виникнення, життєдіяльність, їх практичне використання і значення. Крім того, ми можемо говорити про терміни, які називають мікроорганізми, що здатні викликати хворобу у людини, тварини, рослини.

Першим мікроб побачив голландський натураліст А. ван Левенгук (1632-1723) із допомогою мікроскопа. Почали активно з’являтися праці, які були присвячені мікробіологічній тематиці. Саме в цей час з’явилися такі терміни як мікроскопічні форми грибків, пліснява, бульба, бактерії, мікроб, маленька тварина, бацила, кок, спірохета, спірила.

Мікроорганізми були відкриті в кінці 18 століття, але мікробіологія як наука сформувалася в кінці 18 ст., опісля геніальних відкриттів французького вченого Л. Пастера. Вчений довів, що бродіння – не хімічний процес; розробив основи дезінфекції, асептики і антисептики; запропонував метод вакцинації. Відкриття, які були зроблені Л. Пастером, дали життя наступним термінам: анаеробіз, бродіння, мікроорганізми, антисептика, вакцинація, бактеріальні культури тощо. Великий вклад внесли такі вчені як Кох, Мечников, Феликс, Ерліх (1889 рік). Ці відкриття посприяли появі таких термінів як імунітет, мікробний антагонізм, антитіло, антигени.

Загалом як екологія, так і мікробіологія – науки, які включають поняття з біології, медицини, фізики, економіки, психології, етики. Дуже багато лексики запозиченої.

У філології термін називають “офіційним професіоналізмом”. На відміну від останнього, терміни тяжіють до нейтральності, тобто беземоційності свого значення.

З активізацією національного відродження в усіх галузях почалося активне наукове словотворення в Україні. Більшість держав світу має свою національну термінологію (з елементами інтернаціональної лексики). У цивілізованій країні, якою нині прагне стати Україна, національна мова забезпечує всі галузі життя і, зокрема, фахове спілкування. Тому процес створення наукової термінології в українській мові є природним і необхідним.

Професіоналізми за їхнім стильовим забарвленням є емоційно-експресивними словами, а отже, належать до царини стилю художнього та розмовного, а не наукового чи офіційно-ділового.

На відміну від термінів, професіоналізми не мають строгого наукового визначення, не становлять цілісної системи, можуть мати експресивне забарвлення. Якщо терміни – це, як правило, абстрактні поняття, то професіоналізми – конкретні, вони надзвичайно детально диференціюють ті предмети, дії, якості, що безпосередньо пов'язані зі сферою діяльності відповідної професії. Наприклад, слова і звороти зі сфери мікробіології (проф. мікроб (мікробіонт), проф. хвиляста бактерія (спірила), проф. дрібноживець (мікроорганізм); проф. кишкова паличка (ешеріхія колі), харчова інфекція (дизентерія), токсин, що блокує нервову функцію і призводить до паралічу (терм. ботулоксин, викликає ботулізм тощо).

Професіоналізми виникають як розмовні неофіційні замінники вже наявних у певній галузі термінів. Це – загальнозрозумілі слова, але літературними вони не є.

У межах одного колективу, підприємства, відомства може народжуватись безліч нових професіоналізмів. Нові професіоналізми творяться за рахунок словоскладання, префіксів та суфіксів.

Наприклад: а) словоскладання (любити вологу – вологолюбність (гігрофіти); витривалість тіні – тіньовитривалість); б) префіксів до, недо, над, за, роз (забрудненість, розмноження, непарнокопитний (ссавець); суфіксів ість, -ат, -ація, -аж (пливучість, фактаж).

Такі професіоналізми вживають здебільшого в усному мовленні. У писемному спілкуванні, зокрема в діловому, вживання таких слів небажане. Проте широко розповсюджені вони в художній творчості, де їх використовують із метою мовної характеристики персонажів, відтворення мовного колориту різних професійних груп, із метою емоційного увиразнення мовлення.

Нейтральність термінології та емоційно-експресивне забарвлення професіоналізмів – межа вододілу між цими лексичними масивами наукової (ділової) та художньої (розмовної) лексики.

Для загальнолітературної мови найбільш характерні стилістичні синоніми – слова, які однакові за значенням, але різні за стилістичними відтінками. На відміну від загальнолітературної мови, у терміносистемах терміни – синоніми, виражаючи певне поняття, як правило, не характеризують його з різних сторін, а є дублетними найменуваннями, що ввійшли в термінологічну систему внаслідок різноманітних мовних контактів і різноспрямованих тенденцій у процесі її формування.

Синонімічні відношення як у науково-технічній термінології загалом, так і в екологічній, – це відношення значень, що виражені різними термінами, які передають істотні ознаки одного поняття і мають семантичний інваріант.

Найбільш поширеним семантичним явищем в екологічній терміносистемі є синонімія. До термінів-синонімів належать як питомі, так і запозичені лексеми, що вступають у синонімічні відношення у конструкціях типу:

  1. терміни – складні слова, які різняться одним терміноелементом, позначаючи при цьому одне поняття (авіафауна – орнітофауна; азотобактерії – азотофіксатори; аквакультура – марикультура [13])

  2. терміни-словосполучення, у складі яких синонімічними є один з компонентів виразник видового поняття: а) коли обидва компоненти є іншомовними (зрілість біогеоценозу – екосистеми; едафічнебіокосне середовище [13] ), кар’єрні – шахтні води [13] ); б) коли один компонент є іншомовним, а другий – власне українським (індекс аридності – сухості, термальнетеплове забруднення, пасторальнапасовищна дигресія (виснаження пасовищ) [13]), (мілітарне – військове забрудення, трофічнахарчова мережа, термодинамічнатеплова криза) [13 ]); в) коли обидва компоненти є національними (місце розташування існування, щільністьгустота популяції, навколишнєприродне середовище, побутовікомунальні відходи) [13]);

  3. терміни, де можливе паралельне використання як однослівного терміна, так і терміна-словосполучення: а) конструкції, які вміщують спільнокореневі компоненти (абісаль абісальна зона) [13]); б) конструкції, позбавлені спільнокореневих компонентів (апробіонт – індикатор забруднення (пристрій, який встановлює забруднення частин екосистеми), біолюмінесценція – світіння організмів, мікроландшафт – географічна фація, резистентність – екологічна стійкість ) [13]).

Однією з причин появи синонімічних відношень в екологічній термінології є випадки утворення епонімних одиниць, тобто термінів-словосполучень, до складу яких входить власна назва, та їх відповідників, створених на основі класифікаційної ознаки: закон Кюв’є – закон кореляції) [13].

Окремо слід виділити синонімічні відношення, які характерні для екологічних термінів, що вживаються на позначення назв і наукових напрямів: аутекологія – екологія видів, фітогеографія – ботанічна географія, мегаекологія – глобальна екологія, факторальна екологія – чинникові екологія [13]. Порівняйте зокрема: динекологія, еволюційно – динамічна екологія – «розділ екології, що вивчає динаміку та еволюційні взаємозв’язки особин та їхніх груп з довкіллям» [13], екологія канцерогенезу, онкологічна екологія – розділ медичної екології, що досліджує взаємозв’язки організмів між собою та навколишнім середовищем, які можуть спричинити утворення злоякісних новоутворень [13].

В екологічній терміносистемі можливі випадки синонімії між окремими компонентами словосполучення, які в загальнолітературній мові не є синонімами: підґрунтя – материнська порода, територіальність – територіальна поведінка, екологічне мислення – підхід, абсолютна – летальна доза [13].

Окремо можна виділити синонімічні ряди. До складу яких входять як екологічні терміни слова, так і терміни – словосполучення: антагонізм, суперництво, конкуренція організмів; пліофіт, світлолюбна рослина, світлова рослина; озоносфера, озоновий шар, озоновий екран; плетобіосфера, плівка життя, жива оболонка Землі.

Широко представлено в досліджуваній терміносистемі антонімію, у якій реалізується особливість мовного вираження протилежності понять, якими оперує екологічна наука. Протиставлення лексичних значень терміноодиниць є одним із важливих проявів системних відношень в аналізованій галузевій терміносистемі української мови.

Антонімія в екологічній терміносистемі представлена як на лексичному (забруднення – очищення, позитивнийнегативний фототаксис (рух простих організмів до джерела світла)), так і словотвірному (безпека – небезпека, спадкоємна – неспадкоємна мінливість) [13] рівнях мови.

У термінах-словосполученнях протиставляються окремі складові частини, які передають значення диференційної семи типу: а) наявність – відсутність ознаки (активнапасивна небезпека, відкритийзакритий ґрунт, залежні – незалежні популяції, токсичні – нетоксичні відходи) [13]; б) більший ступінь вияву ознаки – менша кількість або ступінь ознаки (макроорганізми – мікроорганізми, вищінижчі рослини, максимальниймінімальний стік) [13]; в) місце розташування у просторі або місце протікання процесу (вертикальна горизонтальна зональність, верховенизинне болото, нижняверхня межа біосфери) [13]; г) особливості форми, розміру та характеру (одноярусний – багатоярусний ліс, довгоіснуючі – короткоіснуючі радіоактивні відходи, сухийвологий клімат, великиймалий круг біотичного обміну, первиннийвторинний забруднювач) [13].

Аналізовані приклади показують, що фахова мова екологів та мікробіологів не лише багата на професіоналізми та терміни, а й вражає своїм специфічним лексичним складом, тобто синоніми, антоніми, омоніми просто зачаровують дослідників. Проте мовний її ґрунт потребує не одного пильного ока мовознавця.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо / Б. Антоненко-Давидович. – К.: Либідь, 2010.

  2. Домарецький В.А. Російсько-український термінологічний словник / В.А. Домарецький. – К.: УДУХТ, 1994.

  3. Золотухін Г.О. Фахова мова медика / Золотухін Г.О., Литвиненко Н.П., Місник Н.В. – К.: Здоров'я, 2002.

  4. Культура української мови: Довідник / за ред. В.М.Русанівського. – К.: Либідь, 1990.

  5. Паламар Л.М. Українське ділове мовлення / Паламар Л.М., Кацавець Г.М. – К.: Алерта, 2004.

  6. Панько Т.І. Українське термінознавство / Панько Т.І. та ін. – Львів, 1994. – С. 144.

  7. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика / М. І. Пентилюк. – К.: Вежа, 1994.

  8. Пономарів О. Стилістика сучасної української мови / О. Пономарів. – Т.: Богдан, 2000.

  9. Русанівський В.М. Мова в нашому житті / В.М. Русанівський. – К.: Либідь, 1989.

  10. Снакин В. В. "Словарь-справочник по экологии" (Под редакцией академика Яншина А. Л. Издание осуществлено при финансовой поддержке Российского фонда фундаментальных исследований (99-04-62081) и Фонда им. В. И. Вернадского

  11. Словарь "Термины и определения по охране окружающей среды, природопользованию и экологической безопасности"
    "Изд-во СПбГУ" ISBN: 5-288-02311-5, год выхода: 2001.

  12. Словник термінів мікробіолога enc-dic.commicrobiology / Mikrobiologija-2716.html

  13. Миркин Б. М. и Наумова Л. Г. Популярный экологический словарь. "Тайдекс ко".

^ ДИНАМІЧНІ АСПЕКТИ НОМІНАЦІЇ ГРОШЕЙ

В УКРАЇНСЬКІЙ НАУКОВІЙ ПРАКТИЦІ
Булаш А.В.

Національний університет харчових технологій, м. Київ
Етимологія – це наука, що вивчає первісне (істинне) значення слова. Слово це запозичено з грецької мови: «етимон» – «істина». Завдання її – прояснити походження і значення якогось слова через зіставлення його зі спорідненими словами тієї самої чи іншої мови [2, 3].

Та чи істинним було лише первісне значення слова? Можна сказати, що слово, поки воно живе серед людей і служить їм, завжди істинне. Але розкриваючи секрети слова-назви, ми тим самим розкриваємо й секрети історії, заховані в ньому, і секрети людської думки, винахідливості, таланту.

Із грошима ми маємо справу щодня: здійснюючи грошові розрахунки, вживаємо лексеми «гривня», «копійка», «валюта», «готівка», «монета», «купюра», «банкнота», «долар», «євро» тощо. Як і будь-які інші слова, ці найменування мають свою історію та етимологію.

Першоджерелом для найголовнішого в цій роботі слова – «гроші» послужило латинське словосполучення «grossus denarius», або «важка монета». У зв’язку з виходом динаріїв із обігу друга компонента цієї ідіоми відпала, а слово «grossus» через посередництво німецької мови потрапило до польської («grosz»), а потім – і до української [5].

Семантика слів «важкий, вага, зважування» збереглася в численних найменуваннях грошових одиниць інших країн: англійський «фунт стерлінгів»; італійська (до 2002 р.) та турецька «ліра», похідні від libra – «фунт»; іспанське «песо» (дослівно – «вага») у латиноамериканських державах [див. 1].

Згідно з «Сучасним тлумачним словником української мови», гроші – це «металеві і паперові знаки міри вартості при купівлі-продажу». Укладачі словника подають також найпоширеніші стійкі словосполучення, похідні від цієї лексеми: «готові гроші – готівка; гребти гроші лопатою – швидко багатіти; гроші на вітер пускати – марно тратити; сипати грошима – щедро роздаровувати гроші, робити велику кількість покупок» [6, 153].

Російський відповідник слова «гроші» – «деньги» походить зі східних мов. Слово «тамга», у перекладі з татарської – «тавро, печатка», вказувало на спосіб виготовлення грошей – карбування. Відтак уживане у формі однини слово «деньга», що первісно означало дрібну срібну монету («таньга»), розвинулося у лексему «деньги» як міру вартості. Деньги – назва селища у Черкаській області, яка дає змогу твердити, що тут у давнину велася жвава торгівля. Етимологічно споріднене з нею також слово «тенге» – найменування сучасної грошової одиниці Казахстану.

Велику суму грошей називають «капіталом». Первісно це слово було прикметником, який вживався у сполученні з іменником «фонд», а разом це означало «основний, статутний фонд». «Грошового» змісту та «іменникової» форми слово «капітал» набуло у слов’янських мовах, де вживається також у множині. Наявне в українській мові також переносне значення цього слова: «багатство, цінність, надбання» [6, 303] не лише матеріальне, а й духовне.

З латинської мови походить також лексема «монета» – одне з імен богині Юнони, яке в перекладі означає «порадниця»; «монетою» називалася грошова винагорода за сміливість у бою. Тому заведено вважати, що «монета» – це дар богині Юнони. Поряд із храмом богині розташовувалися карбувальні майстерні для металевих грошей, які відтак і стали називатися монетами [5]. Як родове найменування грошей слово це відоме в англійській мові – «money».

Слово «купюра» веде свій родовід із французької мови, де воно означає «відрізний талон, частина цінних паперів». Українська мова засвоїла це слово у ХІХ столітті, надавши йому трьох значень: «паперові гроші»; «цінний папір певної номінальної вартості»; «скорочення, вирізка, зроблена в тексті». Помилково було б думати, що «купюра» – це іменник, утворений від дієслова «купити»; тут спрацьовує принцип «несправжньої», або «народної» етимології. «Одомашнення» іншомовного терміна, більш чи менш тривале, свідчить про широкі асоціативні зв’язки, ґрунтовані на осмисленні нового слова через його подібність до уже відомої власномовної лексеми.

Із французької мови запозичено й слово «фінанси». Первісне його значення пов’язано з латинським словом «finis» – кінець, закінчення, платня за закінчену роботу. Подальший рух слова через латинське finantia веде до французького finance – виплата, і саме такого значення надають йому українці: «Фінанси – сукупність усіх грошових коштів держави» [6, 633].

Інколи слово це вживають у розмовній мові як синонім поняття «готівка», звідсіля свого часу з’явилася приказка «фінанси співають романси» – «грошей обмаль».

Слово «валюта» за походженням також латинське, хоча й запозичене з італійської мови. Латинське valere – «мати силу, ціну; коштувати» продовжується італійською дієслівною формою valuta – «оцінена». Отже, валюта – це стійкий грошовий знак, який має силу. Слово це включається у термінологічні словосполучення як головне (вільно конвертована валюта; валюта з обмеженою конверсією; неконвертована валюта) та похідне (валютні розрахунки, валютні банківські рахунки, валютні операції, кредитування у валюті, 10 відсотків річних у валюті тощо).

Слова «копійка» та «крейцер» містять у собі вказівку на зображення, яке карбувалося на аверсі монети. Заведено було зображати на монетах великого князя (згідно з іншою версією – Святого Георгія Звитяжця) зі списом у руці, верхи на коні. Саме «спис» (російською «копье») і дав назву слов’янській розмінній монеті. Своєю чергою, поняття «крейцер» утворилося від німецького слова Kreuz – «хрест».

Карбованець – аналог російського слова «рубль» – є питомо українською лексемою. Утворено його від дієслова «карбувати» – робити насічки. Тобто, буквально карбованець означає «монета з насічками на обводі». Від іншого дієслова – «рубати» – похідним є найменування російської та білоруської грошової одиниці – «рубль». Попервах рублем називали «обрубок» золотого або срібного зливка як засіб сплати за товари чи послуги. Хоча невдовзі їх було замінено на спеціальні грошові одиниці (як металеві, так і паперові), сама назва залишилася незмінною.

У радянські часи спільною для всіх союзних республік грошовою одиницею був рубль, хоча й називався він по-різному (на прикладі номіналу однокарбованцевої купюри): в Україні – один карбованець, у Білорусі – адзін рубель, у Литві – вієнас рубліс, у Молдові – о рубле, в Узбекистані, Казахстані, Киргизстані й Таджикистані – бір сом, в Азербайджані та Туркменістані – бір манат, в Естонії – юкс рублі.

Із 1992 до 1996 р. грошовою одиницею України був купоно-карбованець (у розмовній мові – «купон»). Різноманіттям декору дана валюта не надто вирізнялася (зображення пам’ятника засновникам Києва на аверсі, релігійних або культурних споруд – на реверсі).

Сучасну грошову одиницю України – гривню – введено в обіг у 1996 році, коли після здобуття Україною незалежності виникла потреба запровадити власну валюту.

Етимологія слова «гривня», яке позначає національну українську валюту, пізнається із історії одягу, зокрема жіночих прикрас. Віддавна на шиї носили різні прикраси – намиста, ґердани, згарди, кулони тощо. Зчаста робилися вони з дрібних металевих монет; саме тому вони й стали називатися «гривна» – тобто те, що носять на шиї. Цей звичай був поширений в Україні й подекуди зберігся й до сьогодні [3, 6-7; 8, 7]. У Київській Русі гривня – срібний зливок вагою близькою фунта (400 г), яким послуговувалися як грошовою та ваговою одиницею.

Унікальна технологія виготовлення планшетів, яку запровадив художник Василь Лопата, зумовила особливе кольорове вирішення та символіку зображень на аверсі (портрети державних і культурних діячів) та реверсі банкнот (історичні пам’ятки) [7, 101]. Сучасні паперові гривневі купюри мають номінал від однієї до 500 гривень і за 16 років пройшли декілька видозмін у дизайні. Так, купюра номіналом 10 гривень попервах мала фіолетовий колір, потому змінила його на малиновий – за аналогією зі старовинним найменуванням десяти карбованців «червінець». Купюри номіналом від 20 гривень, випущені після 2000 року, за розташуванням графічних елементів наближено до дизайну спільної європейської валюти (євро).

Із окремих слів, назв або імен в уважного читача поступово складатиметься мозаїчна картина життя українського народу в минулі віки: кожна назва, коли знаєш її походження і значення, перестає бути звичним, щоденним і буденним найменуванням розмінної монети або грошової одиниці, – вона стає свідченням історії. Етимологія назв грошових одиниць, купюр і монет здатна розповісти про те, як раніше виготовляли та декорували гроші, звідки вони походять, які предмети використовувалися як гроші під час фінансових операцій.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Большой иллюстрированный словарь иностранных слов. – М. : ЭКСМО-Пресс, 2003. – 848 с.

  2. Коваль А.П. Знайомі незнайомці : походження назв міст України / Алла Коваль. – К. : Наукова думка, 2000. – 133 с.

  3. Попова Л.М. Казначейська система [Текст] : навч. посібник / Л.М. Попова, С.М. Попова, В.І. Успаленко. – К. : Центр учбової літератури, 2011. – 164 с.

  4. Потебня О.О. Думка і мова / Олександр Потебня // Антологія світової літературно-критичної думки. – Л. : Літопис, 1996. – С. 31-41.

  5. Селігей П. З грошима й у пеклі не пропадеш [Електронний ресурс] / Пилип Селігей. – Режим доступу : 

http://www.nbuv.gov.ua/dyvoslovo.2006

  1. Сучасний тлумачний словник української мови / уклад. А.М. Яковлєва, Т.М. Афонська. – Х. : ТОРСІНГ ПЛЮС, 2010. – 672 с.

  2. Энциклопедия юного капиталиста. – К. : НОРА-ДРУК, 2010. – 157 с.

  3. Ющенко В.А. Історія української гривні / Віктор Ющенко, Володимир Панченко. – К. : Вид-во «Бібліотека українця», 1999. – 112 с.

^ ТВОРЕННЯ І ФУНКЦІОНУВАННЯ МОРСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ
1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій українознавство iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій
move to 1192-20458
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій українознавство iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій
move to 1192-20420
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій українознавство iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій
move to 1192-20402
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій українознавство iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджую»
move to 0-20350166
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій українознавство iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджено»
move to 0-20869793
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій українознавство iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій
move to 1192-20459
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій українознавство iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій
move to 1192-20468
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій українознавство iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій
move to 1192-20424
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій українознавство iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій
move to 1192-20423
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій українознавство iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджено»
move to 0-20869795
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи