Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій українознавство icon

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій українознавство




НазваМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій українознавство
Сторінка4/7
Дата09.09.2014
Розмір1.51 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5   6   7
^

НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

Варинська А.М., Гнот В.Г., Полупанова Н.В.

Одеська національна морська академія, м. Одеса



Терміни як засоби позначення спеціальних понять несуть у своїй змістовій структурі ознаки і спеціальних і логічних понять. У зв’язку з цим відбувається нашарування ознак логічного поняття на змістову структуру терміна.

Основні мовні засоби морської галузі спрямовані на інформування, пізнання, вплив і характеризуються:

  • великою кількістю наукової термінології (плавучість, румпель тощо);

  • оперуванням абстрактними, переважно іншомовними, словами (навігація, меридіан, корозія, локсодромія);

  • використовуванням суто наукової фразеології, стійких термінологічних словосполучень (лежати у дрейфі, акваторія порту тощо);

  • окрім переважного вживання іменників та відносних прикметників наявні дієслівні форми, частіше безособові, узагальнені чи неозначені, як правило, теперішнього часу, що констатують певні явища і факти; значну роль відіграють дієприслівникові та дієприкметникові звороти, які додатково характеризують дії, предмети та явища ( прокладати курс, стабілізувати хитавицю, плавучий маяк, підрулювальний пристрій, рекомендований шлях тощо).

На сучасному етапі творення і функціонування української морської термінології нові терміни вводяться в мову на чітких наукових засадах. Аналіз процесу формування цих термінів дозволяє виявити основні закономірності їх становлення , що є необхідною умовою упорядкування сучасної термінології для досягнення її логічної та лінгвістичної системності, прогнозування тенденції розвитку.

В основу аналізу взято заголовні одиниці (600), представлені у “Російсько-українському словнику морської термінології” (Торшина Л.М., Полупанова Н.В., Варинська А.М. та ін.).

Словник – перше в лексикографічній практиці видання, в якому зафіксовано морські терміни трьома мовами, продемонстровано сполучувальні можливості російських і українських термінів, подано інші важливі для користувачів відомості.

Статистичні дані, що має наука, дозволяють стверджувати, що склад лексики морської справи відзначається значною своєрідністю. Назвемо лише основні шари її стратифікаційної моделі:

а) загальновживані слова (наприклад, умови, час, призначення, пристрій і т. ін.),

б) загально-спеціальна нетермінологічна лексика в цілому (напр., карта, процес, поверхня, плавання тощо),

в) загально-спеціальна термінологія, що регулярно використовується широким колом спеціалістів (напр., акваторія, глибина, безпека та ін.),

г) загальногалузева термінологія, спільна для ряду суміжних галузей наук (напр., компас, споруда, стоянка тощо),

д) термінологія даної окремої сфери (напр., гавань, кінгстон, дрейф та ін.), в якій багато запозичених термінів (рейс – німецьке, лоція – голландське, шельф – англійське, шхери – шведське, лиман – грецьке) і термінів з ряду суміжних наукових дисциплін.

За семантикою терміни об’єднуються в тематичні групи: 1) назви частин архітектурної будови судна: палуба, відсік, корпус та ін.; 2) назви морехідних якостей судна: вантажомісткість, запас плавучості, непотоплюваність; 3) назви механізмів, обладнання та основних виробничих комплексів судна: баластна суднова система, гідропривід, повітроохолоджувач та ін.; 4) назви умов плавання, морських небезпек та засобів навігаційного обладнання морських шляхів: фарватер, гавань, глибини, течії, буй, маяк та ін.; 5) назви технічних засобів судноводіння: компас, секстант, лот та ін.; 6) назви, пов’язані з астрономією: зірка, схід, захід, азимут, світило (небесне) та ін.

Основна одиниця словника – словосполучення, утворене заповненням однієї з синтаксичних позицій при заголовній одиниці, яке відповідає критерію змістової завершеності і називає якусь реалію.

У словник вміщено найважливіші словосполучення, які регулярно відтворюються і дають змогу економно і в той же час досить повно передати вживання термінів у текстах навчальних дисциплін.

Відповідно до наведених кількісних показників стає зрозумілим, що з усіх видів термінів у морській терміносистемі найбільш продуктивними є двокомпонентні сполучення (44%) та слова-терміни (41%). Непоширеними виявилися полікомпонентні словосполучення. Пояснюється це явище тим, що людський менталітет іде шляхом економії розумових зусиль, використовуючи для назви нових понять та реалій ті моделі утворення термінологічних словосполучень, які містять меншу кількість компонентів (у нашому випадку 2 компоненти).

Стабільне зростання продуктивності синтаксичної деривації в морській термінології зумовлене складністю морських понять, тенденцією до створення однозначних термінів. Головне слово у структурі складеного найменування передає категоріальне поняття, а залежне слово вказує на конкретні особливості дій, предметів, властивостей. Наприклад: лінійне судноплавство, клас судна, митна територія, загальна аварія, вільний перевізник, страховий сертифікат. У багатокомпонентних словосполученнях залежна частина репрезентує складну ономасіологічну ознаку, яка виражає кілька суттєвих характеристик поняття. Наприклад: перша відкрита вода, фрахтовий тоннажний ринок.

Процес утворення термінів підпорядковується законам мовної синтагматики. Позамовний фактор прагнення до точнішого відображення складного поняття, до уточнення диференційних ознак у формальній частині термінів зумовлює більшу вживаність складних найменувань в українській морській термінології.

Дослідження показало, що терміни-словосполучення, як правило, будуються на основі іменника. Відповідно, більшість двослівних термінів-словосполучень виявляються атрибутивними сполученнями, які складаються з означуваного слова та того, що виступає в атрибутивній функції. Означення може бути виражене різними частинами мови: прикметниками, прислівниками, іменниками у присвійному та загальному відмінку, а також іменниками з прийменниками.

Серед різноманітних моделей утворення досліджуваних лексичних одиниць виділяються такі:

  • “прикметник + іменник” – вахтова служба, морське агентування, берегова лінія,

  • “іменник + іменник”: тоннаж флоту, обгін суден. Вихідним словом для їх творення є іменник.

Тричленні конструкції термінів мають відповідні структури:

  • “прикметник + прикметник + іменник” – морська арбітражна комісія, загальне морське підприємство;

  • “прикметник + іменник + іменник” – пакетне перевезення вантажів;

  • “іменник + іменник + іменник” – бюджет часу флоту, терміни зберігання вантажів, договір фрахтування судна.

Термінологічні словосполучення не піддаються членуванню без деформації семантико-синтаксичної єдності. При введенні до їх складу нового слова або при пропущенні якогось члена вони цілком змінюють своє понятійне навантаження. Швидкий розвиток науки і техніки стає причиною швидкої зміни стійких понять та їх термінологічних позначень. Цим пояснюється мобільність термінологічних систем.

При розгляді структури термінів і термінів-слів по вертикалі у вигляді сукупності лексико-семантичних варіантів та по горизонталі, тобто як сукупності спільних і диференціальних компонентів окремих значень, у морській термінології виділяються певні групи термінів.

Виходячи із функціонування термінів у певній царині науки й техніки і базуючись на класифікації наук за Б.М. Кедровим, морські терміни ми ділимо на три функціональні групи: унікальні, спільні і універсальні.

Терміни “універсальні” та “спільні” даються услід за А.І. Мойсеєвим [4, 314]. Найменування, які увійшли до складу морської термінології із інших областей науки й техніки, виділені в особливу групу. Вони називаються залученими термінами. Назва “залучені” запозичена з розвідок В.М. Лейчика [2, 18].

Групу унікальних термінів складають спеціальні найменування, співвідносні з поняттями лише однієї галузі науки чи техніки (на нашому матеріалі – царини морського транспорту).

Спільні терміни співвідносяться з поняттям наук чи галузей техніки у випадку, коли вивчаються близькі за своєю природою процеси та явища і має місце оперування рядом спільних понять.

Універсальні терміни функціонують у несуміжних галузях науки, техніки й різних сферах діяльності людей.

Залучені терміни – це терміни, запозичені в морську термінологію із якої-небудь галузі науки ( фізика, хімія) чи техніки (суднобудування, будова судна).

Основу термінологічних словосполучень морської галузі становить питома лексика, що ввійшла в науковий обіг шляхом її демінування. Національна наука розвивається рідною мовою, і саме національна термінолексика використовується фахівцями для закріплення й відтворення наукових здобутків. Але становлення морської термінології – це не тільки національно-історична проблема, а й проблема інтернаціональна.

У спеціальній лексиці значне місце становлять запозичення. Їх використання пов’язане з прагненням до точності викладу:

  1. запозичення не пов’язані для носіїв української мови з будь-якими додатковими асоціаціями і тому однозначні;

  2. значна кількість запозичень має інтернаціональний характер і, таким чином, їх уживання у науковому стилі відображає тенденцію до міжнародної стандартизації мови науки.

Усі іншомовні слова можна поділити на дві групи: слова засвоєні і слова чужі. Слова засвоєні – це ті, що увійшли в мову давно, змінилися відповідно до її системи. Наприклад: бушлат, капітан, док, якір, штурвал. Термінами чужими називають ті слова, які увійшли в мову порівняно недавно, мають чужомовні прикмети і ще не змінилися під впливом мови реципієнта: чартер, карго, менеджмент, коносамент, овертайм, диспаша, танкер, радар.

Серед запозичених термінів виділяється пласт інтернаціоналізмів, тобто міжнародних термінів, які вживаються не менш ніж у трьох неспоріднених мовах і мають греко-латинську основу. Наприклад: навігація, капітан, інженер, механік, танкер, радар.

Внутрішні ресурси національної мови доповнюються зовнішніми у вигляді запозичень на різних рівнях мовної ієрархії, зокрема у складі термінологічних словосполучень. Запозичені терміни в національній термінології набувають певних особливостей у синтагматичному й парадигматичному аспектах. Лінійні контакти між мовними одиницями, зокрема запозиченим терміном на позначення родового поняття і власномовними одиницями, призводять до формування нової складеної номінації, яка комплексно відображає термінологічне значення через родово-видові відношення. Наприклад: митна декларація, капітанська декларація, морський порт, безпечний порт, географічна ротація, географічний опціон, рік полісний.

Структура термінів-словосполучень, утворених в українській термінології на основні запозиченого іменника, залежить від спроможності терміна повністю покривати відповідну частину поняттєвого поля морської термінології, бути адекватним за структурою структурі поняття. Склад термінологічних словосполучень залежить від багатьох суто лінгвістичних та екстралінгвістичних факторів, які впливають на їхню можливість збільшувати склад компонентів у відповідь на збільшення ознак для уточненої деталізованої номінації поняття. Наприклад: фрахтовий ринок, фрахтовий тоннажний ринок, відкриття фрахтового ринку; рейсовий чартер, бербоут-чартер.

Українська морська лексика останнім часом інтенсивно розвивається. Дослідження термінології як найбільш інформативної частини національної лексики завжди буде актуальним, оскільки з часом наука знаходить усе надійніші знаки, за допомогою яких вона відображає дійсність.

ЛІТЕРАТУРА




  1. Даниленко В.П. Русская терминология. Опыт лингвистического описания / В.Даниленко. – М. : Наука, 1977. – 246с.

  2. Лейчик В.М. Критерии разграничения простых многословных и составных терминов (терминологических сочетаний) / В.М. Лейчик // Научно-техническая конференция, 22-26 февр. 1971 г. Секция теории и методики преподавания иностранных языков : Рефераты докладов. –М. : МГПИИЯ, 1971. – С.18.

  3. Лейчик В.М. Проблемы отечественного терминоведения в конце ХХ века / В.М. Лейчик // Вопросы филологии : научный журнал. – №2 (5). – 2000. – С. 20-30.

  4. Моисеев А.И. Специальные термины и языковая непрерывность / А.И. Моисеев // Семиотические проблемы языка науки, терминологии и информатики. – М. : Изд-во МГУ, 1971. – С. 314.

  5. Тараненко О. Лінгвістичні проблеми української термінології на сучасному етапі / О. Тараненко // Українська термінологія і сучасність : матеріали II Всеукраїнської наукової конференції. – К., 1997. – С. 3-10.

  6. Торшина Л.М. Російсько-український словник морської термінології / авт.-уклад. Торшина Л.М., Полупанова Н.В., Варинська А.М. та ін. – К. : Видавничий дім “КМ Academia”, 2000. – 282 с.

^ КОНЦЕПЦІЯ КУРСУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ “ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННА СПРАВА”

1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій українознавство iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій
move to 1192-20458
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій українознавство iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій
move to 1192-20420
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій українознавство iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій
move to 1192-20402
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій українознавство iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджую»
move to 0-20350166
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій українознавство iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджено»
move to 0-20869793
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій українознавство iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій
move to 1192-20459
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій українознавство iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій
move to 1192-20468
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій українознавство iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій
move to 1192-20424
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій українознавство iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій
move to 1192-20423
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій українознавство iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджено»
move to 0-20869795
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи