Програма фахового вступного випробування для зарахування на навчання за окр “бакалавр” за напрямом підготовки 051301 icon

Програма фахового вступного випробування для зарахування на навчання за окр “бакалавр” за напрямом підготовки 051301




Скачати 301.23 Kb.
НазваПрограма фахового вступного випробування для зарахування на навчання за окр “бакалавр” за напрямом підготовки 051301
Дата30.07.2012
Розмір301.23 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ


НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

«ЗАТВЕРДЖЕНО»


Голова приймальної комісії НУХТ,

ректор____________ С.В. Іванов

“ 27 ” лютого 2012 р.


програма

фахового вступного випробування для зарахування на навчання

за ОКР “бакалавр” за напрямом підготовки 6.051301

"Хімічна технологія"



Програма схвалена (протокол №___від "___"____________2012р.)

на засіданні кафедри фізичної і колоїдної хімії


Завідувач кафедри __________О.В. Грабовська



Схвалено Вченою радою факультету

технології оздоровчих продуктів і харчової

експертизи

Протокол № ___від "___"_________2012р.

Голова Вченої ради факультету,

Декан__________________ Л.Ю. Арсеньєва




2012

^ Загальні положення

Мета вступного випробування полягає в комплексній перевірці знань студентів, отриманих ними в результаті вивчення дисциплін, передбачених освітньо-професійною програмою і навчальним планом освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» та оцінці відповідності цих знань вимогам до навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр».

Студент повинен продемонструвати фундаментальні та професійно-орієнтовані уміння, знання і здатність вирішувати типові професійні завдання.


^ ЗМІСТ ПРОГРАМИ

На фахове вступне випробування виносяться питання з дисциплін хімічного циклу (загальної та неорганічної хімії, органічної хімії, аналітичної хімії, фізичної та колоїдної хімії), загальної хімічної технології в межах навчального плану ОКР «молодший спеціаліст», а саме:

1. Загальна та неорганічна хімія

Основні поняття та закони. Атом, молекула, хімічний елемент, прості і складні речовини, ізотопи, ізобари, алотропна модифікація. Атомна та молекулярна маси, кларк, кількість речовини (моль). Ступінь окиснення, валентність.

Стехіометричні закони хімії. Закон збереження маси (закон збереження матерії). Закон сталості складу. Закон еквівалентів (еквівалент та еквівалентні маси). Закон кратних співвідношень. Закон Авогадро та його наслідки. Об’єднаний газовий закон. Формула Клапейрона.

Періодичний закон і електронна будова атомів. Будова електронних оболонок атомів.

Періодична система елементів Д.І.Менделєєва. Періодичний закон та структура Періодичної системи елементів (періоди, групи). Зв’язок Періодичної системи з будовою атомів (метали та неметали, s-, p-, d-, f -елементи).

Хімічний зв’язок. Ковалентний та іонний зв’язки. Енергія зв’язку, довжина зв’язку. Типи ковалентного зв’язку ( σ-, π-, δ- зв’язок).

Розчини. Загальна характеристика розчинів. Процес розчинення, сольватація, теплота, ентропія та вільна енергія розчинення. Розчинність речовини. Вплив на розчинність природи речовини, температури та тиску. Способи вираження концентрації розчинів: масова частка, молярна частка, моляльність, молярність, молярна концентрація еквівалентів.

Розчини електролітів. Дисоціація води. Водневий показник (рН) та способи його визначення. Шкала значень рН. Кислотно-основні індикатори. Іонні рівняння реакцій. Реакції обміну в розчинах електролітів. Добуток розчинності. Гідроліз. Константа гідролізу. Ступінь гідролізу.

Фізико-хімічні закономірності перебігу хімічних реакцій. Тепловий ефект реакції. Тепловий ефект реакції та термохімічні розрахунки. Закон Гесса. Основи кінетики та каталізу хімічних реакцій. Хімічна рівновага. Оборотні та необоротні реакції. Константа рівноваги. Зміщення хімічної рівноваги. Принцип Ле-Шательє: вплив температури, тиску, концентрації речовин.

Комплексні сполуки. Будова комплексних сполук. Основні положенні координаційної теорії Вернера. Номенклатура комплексних сполук. Просторова будова комплексів. Ізомерія комплексних сполук: гідратна, іонізаційна, координаційна, ізомерія зв’язку, геометрична, оптична.

Література: [1 – 4]


2. Органічна хімія

Класифікація і номенклатура органічних сполук. Теорія хімічної будови органічних сполук Бутлерова. Сучасні теоретичні уявлення в органічній хімії. Основні положення теорії молекулярних орбіталей. Типи хімічних зв’язків в органічних сполуках. Класифікація органічних реакцій і реагентів. Механізми органічних реакцій.

Насичені вуглеводні. Алкани. Гомологічний ряд. Ізомерія та номенклатура. Фізичні властивості. Молекулярна структу­ра. Просторова будова молекул.

Ненасичені вуглеводні. Алкени. Алкадієни. Алкіни. Гомологічний ряд. Номенклатура. Структурна та просторова ізомерія. Фізичні властивості.

Ароматичні вуглеводні. Гомологічний ряд. Ізомерія. Фізичні властивості. Молекулярна структура. Особливості просторової електронної структури.

Спирти і феноли. Класифікація та номенклатура. Фізичні властивості. Амфотерні властивості спиртів. Кислотність. Утворення алкоголятів, їх будова. Нуклеофільність і основність спиртів і алкоголят-іонів, їх реакції з галоген-алканами. Реакції нуклеофільного заміщення. Якісні реакції на гідроксильну групу в спиртах і фенолах.

Альдегіди і кетони. Класифікація та номенклатура. Фізичні властивості. Молекулярна структура. Хімічні властивості. Реакції приєднання нуклеофільних реа­гентів до карбонільної групи. (HCN, NH2OH,ROH тощо) Реакції приєднання-відщеплення. Механізми цих реакцій. Альдольна і кротонова конденсації. Реакції єнолізації та галогенування. Реакція Канніццаро. Конден­сація з С-Н кислотами. Механізми цих реакцій. Реакції окиснення альдегідів і кетонів до карбонових кислот. Якісні реакції на карбонільну групу.

Карбонові кислоти, гідроксикислоти. Класифікація та номенклатура. Фізичні та хімічні властивості. Кислотні властивості, утворення функціональних похідних, декарбоксилювання. Властивості мурашиної, оцтової, акрилової, кислот. Вищі карбонові кислоти-пальмітинова, стеаринова, олеїнова. Жири.

Галогензаміщені кислоти. Кла­сифікація та номенклатура. Способи добування: із насичених карбоно­вих кислот та їх похідних. Фізичні та хімічні властивості. За­лежність хімічних властивостей від взаємного розташування галогену та карбоксильної групи.

Амінокислоти. Класифікація та номенклатура. Амфотерний характер. Ізоелектрична точка. Кислотність та основність. Реакції за карбоксильною та аміногрупами. Особливості хімічних властивостей a-, b- та g-амінокислот. Ароматичні амінокислоти.

Нітросполуки. Класифікація та номенклатура. Фізичні властивості. Молекулярна структура. Хімічні властивості. Таутомерія пер­винних та вторинних нітросполук. Взаємодія з HNO2 та жирними альдегідами. Відмінність властивостей ароматичних сполук.

Аміни. Класифікація та номенклатура. Фізичні властивості. Молекулярна структура амінів. Хімічні влас­тивості. Основність амінів: константа основності, вплив будови на основність. Реак­ція амінів з кислотами, будова солей, їх номенклатура та властивості. Алкілування та ацилування амінів: механізми цих реакцій. Четвертинні амонійні солі. Якісні реакції на первинні, вторинні та третинні аміни.

Гетероциклічні сполуки. Класифікація і номенклатура гетероциклів. Будова та хімічні властивості нітрогеновмісних, гетероциклів (пірол, індол, піридин, піримідин). Піримідинові та пуринові основи як складові нуклеїнових кислот.

Вуглеводи. Моносахариди. Будова та стереохімія моносахаридів. Номенклатура. Способи зображення-формули Фішера та проекційні формули Хеуорса, правила написання циклічних формул. Хімічні властивості моносахаридів.

Дисахариди. Уявлення про моно та диглікозидні зв’язки. Властивості дисахаридів.

Література: [5 – 7]


6. Аналітична хімія

Якісний та кількісний хімічний аналіз. Відбір та зважування представницької середньої проби. Розмір проби. Розкладання та розчинення проби. Загальні принципи та особливості розчинення органічних сполук, біотехнологічних об’єктів.

Розділення та концентрування. Методи розділення, виділення, концентрування: осадження та співосадження; екстракція; хроматографічні методи розділення та концентрування та ін.

Розчин як середовище проведення реакцій між іонами. Поняття про аналітичні реакції кислотно-основної взаємодії, осадження, окиснення-відновлення, комплексоутворення.

Кількісний аналіз. Титриметрія. Принцип кількісного аналізу, його значення та перспективи розвитку. Класифікація методів: хімічні (гравіметричний, титриметричний), фізичні та фізико-хімічні. Порівняльна оцінка методів кількісного визначення.

Кислотно-основне титрування. Кислотно-основна рівновага. Протолітична теорія Бренстеда-Лоурі. Сила протолітів – кислот та основ та їх стан у розчинах сильних та слабких кислот і основ. Буферні розчини, їх значення у хімічному аналізі. Гідроліз солей. Розрахунки концентрації іонів водню і рН у розчинах кислот, основ, буферних розчинах та розчинах солей, які гідролізують. Використання явищ гідролізу та амфотерності в аналітичній хімії.

Методи кислотно-основного титрування, їх характеристика: стандартні розчини, первинні стандарти, визначення точки еквівалентності.

Комплексонометрія. Комплексони та інші органічні та неорганічні комплексометричні титранти. Характеристика комплексонів та їх комплексів з іонами металів (склад, структура, міцність, вплив рН). Металохромні індикатори, їх властивості, визначення кінцевої точки титрування. Можливості комплексонометрії в аналітичному контролю біотехнологічних виробництв (визначення кальцію, магнію) та використання комплексонометрії для визначення загальної твердості води. Відомості про засоби усунення накипу на технологічному обладнанні за допомогою комплексонів.



Окисно-відновне титрування (редоксиметрія). Основи редоксиметрії та її застосування в біотехнологічних технологіях. Застосування окисно-відновних реакцій для виявлення, розділення та визначення речовин. Стандартні електродні окисно-відновні потенціали. Вплив різних факторів на величину окисно-відновних потенціалів та напрямок окисно-відновних реакцій. Константа рівноваги, швидкість окисно-відновних реакцій, залежність від температури, рН, присутності каталізаторів. Спряжені реакції. Способи фіксування точки еквівалентності у редоксиметрії. Криві титрування, інтервал переходу редокс-індикаторів та вибір індикатора за стрибком потенціалу на кривій титрування.

Гравіметричний (ваговий) аналіз. Осаджувана і гравіметрична форми, вимоги до них. Механізм процесу осадження.

Фізико-хімічні методи аналізу. Класифікація фізико-хімічних методів аналізу. Оптичні методи аналізу. Спектральні (оптичні) методи аналізу. Колориметрія. Фотоелектроколориметрія, спектрофотометрія. Нефелометрія і турбідиметрія.

Атомно-абсорбційний аналіз. Емісійна спектроскопія. Полум’яна фотометрія. Люмінесцентний метод аналізу. Рефрактометричний метод. Поляриметричний метод.

Хроматографічні, рентгенівські, радіометричні та кінетичні методи аналізу. Принципи та методи в хроматографії. Класифікація методів за механізмом розділення, агрегатним станом та за технікою розділення. Теорія хроматографічних процесів. Газова, рідинна, високоефективна рідинна, тонкошарова, паперова, іонообмінна та іонна хроматографія.

Електрохімічні методи аналізу. Аналіз індивідуального зразка. Класифікація та характеристика методів. Потенціометрія, теоретичні основи. Кондуктометрія. Вольтамперометрія. Кулонометрія. Автоматичні та сенсорні аналізатори. Екологічний моніторинг.

Література: [8 – 11]


4. Фізична та колоїдна хімія

Основні положення хімічної термодинаміки. Перший закон термодинаміки.

Термохімія. Закон Гесса. Калориметрія. Теплоти утворення, згоряння, розчинення, нейтралізації.

Другий та третій закон термодинаміки. Ентропія, її фізичний смисл. Ентропія та ймовірність стану системи. Статистичний характер другого закону термодинаміки.

Термодинамічні потенціали. Внутрішня енергія Гіббса, енергія Гельмгольца. Критерії рівноваги та напрямку процесів. Рівняння Гіббса—Гельмгольца, його практичне застосування у технології біотехнологічної продукції.

Термодинаміка хімічної рівноваги. Критерії рівноваги. Закон діяння мас, його виведення. Різні способи вираження константи хімічної рівноваги. Рівняння ізотерми хімічної реакції Вант-Гоффа. Залежність константи рівноваги від температури. Рівняння ізохори та ізобари хімічної реакції Вант-Гоффа.

Фазова рівновага в однокомпонентних системах. Правило фаз Гіббса. Рівняння Клаузіуса - Клапейрона. Діаграма стану для системи, що складається з одного компоненту.

Фазова рівновага у бінарних системах. Фазові діаграми системи з двох компонентів. Поняття про фізико-хімічний аналіз (М.С. Курнаков). Термічний аналіз, його застосування у біотехнологічній практиці.

Фазова рівновага у потрійних системах. Закон розподілу. Екстракція. Розподіл речовини між двома незмішуваними розчинниками. Закон розподілу Нернста. Рівняння Шилова - Лєпінь. Екстракція, її значення в технології виробництва біотехнологічної продукції.

Ідеальні розчини. Колігативні властивості розбавлених розчинів. Ідеальні розчини. Закон Рауля. Зміна температур замерзання та кипіння рідин внаслідок утворення розчинів. Кріоскопія і ебуліоскопія. Осмос. Осмотичний тиск. Значення колігативних властивостей розчинів для виробництва біотехнологічної продукції та лікарських засобів з використанням біотехнологічних методів. Відхилення від закону Рауля у реальних розчинах. Поняття про активність. Узагальнене рівняння закону Рауля.

Формальна кінетика. Хімічна кінетика, її значення для фармації. Швидкість реакції, її залежність від різноманітних факторів. Молекулярність і порядок реакції. Кінетичні рівняння реакцій нульового, першого, другого і третього порядків.

Молекулярна кінетика. Теорія активних співударів. Енергія активації. Стеричний фактор. Поняття про теорію перехідного стану або активованого комплексу.

Каталіз. Загальні положення та закономірності каталізу. Енергія активації каталітичних реакцій. Гомогенний каталіз. Кислотно-основний каталіз. Ферментативний каталіз. Гетерогенний каталіз, його особливості. Основи теорій гетерогенного каталізу.

Властивості розчинів електролітів. Електрична провідність розчинів електролітів. Теорія Арреніуса. Ступінь дисоціації. Ізотонічний коефіцієнт. Теорія розчинів сильних електролітів Дебая - Хюккеля. Поняття про іонну атмосферу. Іонна сила розчинів і активність електролітів.

Електродні потенціали та електрорушійні сили. Потенціометрія. Механізм виникнення електродного потенціалу. Рівняння Нернста. Класифікація гальванічних елементів. Оборотні та необоротні гальванічні елементи. Кола без переносу і з переносом. Концентраційні кола. Дифузійний потенціал. Потенціометрія.

Нерівноважні електродні процеси. Закони Фарадея. Поняття про електродну поляризацію. Поняття про концентраційну та хімічну поляризацію. Електроліз. Напруга розкладу. Перенапруга. Полярографія та її застосування у аналізі.

Поверхнева енергія і поверхневий натяг. Змочування. Когезія. Адгезія. Поверхнева енергія Гіббса. Поверхневий натяг. Змочування, його кількісні характеристики. Розтікання. Вибіркове змочування. Інверсія змочування. Практичне значення змочування. Когезія. Адгезія.

Сорбційні процеси, їх класифікація. Адсорбція. Адсорбція: основні поняття та визначення.

Деякі аспекти практичного застосування поверхневих явищ. Ефект Ребіндера, його практичне значення. Застосування сорбційних процесів у технології біотехнологічних препаратів. Поняття про хроматографію (М.С. Цвєт). Класифікація хроматографічних методів, їх практичне використання.

Класифікація, одержання та очищення дисперсних систем. Дисперсні системи. Дисперсна фаза і дисперсійне середовище. Ступінь дисперсності. Класифікація дисперсних систем за різними ознаками. Методи одержання дисперсних систем. Методи очищення колоїдних систем: діаліз, електродіаліз, ультрафільтрація, електроультрафільтрація.

Окремі класи дисперсних систем. Аерозолі, класифікація, одержання, властивості. Стійкість аерозолів і фактори, що її визначають. Методи руйнування аерозолів. Застосування аерозолів у біотехнології. Порошки, їх властивості та способи одержання. Злежування, грануляція та розпилювання порошків. Суспензії: одержанння та властивості. Стійкість суспензій. Седиментаційний аналіз суспензій (М.А. Фігуровський). Пасти. Застосування у біотехнології. Піни, їх одержання. Стійкість та руйнування пін. Значення пін та піноутворення. Емульсії: класифікація, методи одержання і властивості. Типи емульсій. Емульгатори і механізм їх дії. Обернення фаз емульсій. Застосування емульсій.

Колоїдні поверхнево-активні речовини. Міцелоутворення в розчинах колоїдних ПАР. Критична концентрація міцелоутворення та її визначення. Будова міцел ПАР. Явище солюбілізації та його значення у технології виготовлення біотехнологічної продукції та фармацевтичних препаратів, одержаних методами біотехнології. Застосування колоїдних ПАР у біотехнології та фармації.

Класифікація, методи одержання та фізико-хімічні властивості ВМС. Поняття про ВМС, їх класифікація та методи одержання. Структура і форма макромолекул, типи зв’язку між ними. Гнучкість макромолекул. Кристалічний та аморфний стан ВМС. Пружно-твердий, високоеластичний та пластичний стан полімерів. Зв’язок між будовою і механічними властивостями полімерів.

Література: [12 – 16]


^ 5. Загальна хімічна технологія

Хімічна технологія - наука про промислові методи та процеси переробки сировини в продукти споживання та засоби виробництва. Етапи розвитку хімічної технології. Місце та роль хімічної промисловості в народно­господарському комплексі країни. Основні напрямки в розвитку хімічної технології - створення високоефективних безвідходних та маловідходних виробництв на основі комплексного використання сировини та паливно- енергетичного ресурсів, збільшення одиничної потужності технологічного обладнання, комбінування та об'єднання виробництв, механізації та автоматизації виробництва на базі впровадження АСУ.

Динаміка і масштаби виробництва основних видів продукції хімічної промисловості.

Поняття хімічного виробництва як хіміко-технологічної системи /ХТС/ взаємозв'язаних елементів, призначеної для переробки сировини в засоби виробництва та продукти споживання, ХТС як сукупність підсистем підготовки сировини, хімічного перетворення, виділення продукту, утилізації та знезаражування відходів, тепло- та енергозабезпечення, водопідготовки, підсистем керування процесом.

Основні технологічні компоненти: сировина, цільовий та побічний продукти, напівпродукти, відходи виробництва; енергетичні ресурси.

Якісна та кількісна оцінка ефективності хімічного хімічного виробництва: технологічна (ступінь перетворення, селективність, вихід продукту, затратні коефіцієнти), економічна (продуктивність, потужність, собівартість продукції, приведені затрати на виробництво одиниці продукції, капітальні затрати), експлуатаційна (надійність та безпечність функцтювання виробництва), соціальна (екологічна чистота, ступінь автоматизації, тощо).

Хіміко-технологічна система - конкретне вираження хімічного виробництва. Загальні вимоги до описання ХТС. Структура ХТС. Способи описання ХТС: графічний, описовий, математичний. Технологічний зв'язок елементів і потоків у ХТС: послідовні, паралельні, послідовно-обхідні, оборотні, перехресні, розгалужені. Розімкнуті та замкнуті ХТС.

Основні концепції при виборі ХТС: глибина переробки сировини, комплексне використання сировинних та енергетичних ресурсів, мінімізація відходів виробництва, оптимальне використання обладнання.

Способи реалізації високоефективних виробництв. Енерготехнологічні системи, особливості їх побудови, переваги. Комбінування виробництв. Аналіз ХТС. Взаємна залежність режимів, оптимальність системи в цілому, проблеми надійності. Розрахунки ХТС, методи складання матеріального та теплового балансів ХТС та підсистем. Ексергетичний аналіз як метод оцінки ефективності використання сировини та енергії. Структура техніко-економічних показників Х'ГС та методи їх розрахунку.

Характеристика та класифікація сировини за походженням, агрегатним станом, хімічною природою. Відтворювані та невітдворювані джерела сировини. Заміна харчової сировини нехарчовою. Використання відходів виробництва та вторинних матеріальних ресурсів. Підготовка сировини: сортування, подрібнення, агломерація, збагачення. Методи збагачення: фізичні, хімічні, фізико-хімічні (флотація).

Вода як сировина та допоміжний компонент хімічного виробництва Джерела води. Вимоги до якості води. Промислова водопідготовка. Хімічні, механічні, фізико-хімічні та біологічні методи очищення води від природних домішок. Накипи, шляхи запобігання та усунення. Знесолення та опріснення води. Основні методи очистки води від шкідливих домішок шляхом співосдження, сорбції, іонного обміну та ін. Стічні води та методи їх очищення.

Енергетика у хімічній промисловості. Види та джерела, енергії, що використовуються у хімічних виробничих процесах. Суть комплексного енергохімічного використання горючих копалин та використання тепла екзотермічних процесів, регенерації та повторного використання енергії. Енерго-технологічні схеми. Перспективи використання різноманітних енергоджерел у хімічних виробництвах.

Література: [17 – 20]

Перелік питань

для підготовки до фахового вступного випробування
^




  1. Екологічні проблеми хімії. Роль хімії в охороні навколишнього середовища.


  2. Атомно-молекулярне вчення. Молекули. Атоми.

  3. Сталість складу речовин. Відносна атомна та відносна молекулярна маса.

  4. Закон збереження маси, його значення в хімії. Кількість речовини. Моль. Молярна маса.

  5. Закон Авогадро та молярний об'єм газу. Об'ємні відношення газів у реакціях. (Розрахункові задачі).

  6. Хімічний елемент, прості і складні речовини. Хімічні сполуки та механічні суміші.

  7. Розрахунки масової частки хімічного елемента в речовині за формулою. (Розрахункові задачі)

  8. Встановлення хімічної формули речовини за її складом. (Розрахункові задачі).

  9. Хімічні рівняння. Розрахунки за хімічними рівняннями практичного виходу продуктів реакції та маси чи об’єму продуктів реакції, якщо до складу реактивів входили домішки. (Розрахункові задачі).

  10. Відкриття Д. І. Менделєєвим періодичного закону та створення періодичної системи елементів. Залежність властивостей елементів від положення в періодичній системі. Періодичність зміни властивостей простих речовин та сполук елементів.

  11. Електронегативність хімічних елементів і хімічний зв'язок. Ковалентний зв'язок (полярний і неполярний). Донорно-акцепторний механізм утворення ковалентного зв'язку. Іонний зв'язок, його відмінність від ковалентного. Водневий зв'язок.

  12. Класифікація хімічних реакцій. Реакції сполучення, розкладу, заміщення. обміну.

  13. Необоротні і оборотні хімічні реакції. Хімічна рівновага. Поняття про константу рівноваги. Умови зміщення хімічної рівноваги. Принцип Ле Шательє.

  14. Основні поняття термохімії. Тепловий ефект реакції. Теплоти утворення та згоряння. Закон Гесса.

  15. Окисно-відновні реакції.

  16. Швидкість хімічних реакцій. Залежність швидкості від природи реагуючих речовин, концентрації, площі поверхні зіткнення реагуючих речовин, температури.

  17. Каталіз і каталізатори. Каталітичні і некаталітичні реакції., значення каталітичних процесів.

  18. Розчини. Розчинність речовин. Залежність розчинності речовин від їхньої природи, температури і тиску. Теплові ефекти при розчиненні.

  19. Способи кількісного вираження складу розчинів: масова частка і молярна концентрація. Густина розчинів. (Розрахункові задачі).

  20. Поняття про кристалогідрати. Приготування водних розчинів твердих, рідких, газоподібних речовин з певною масовою часткою розчиненої речовини. (Розрахункові задачі).

  21. Електролітична дисоціація. Ступінь дисоціації.

  22. Сильні та слабкі електроліти. Властивості основ, кислот та солей у світлі теорії електролітичної дисоціації.

  23. Оксиди. Класифікація оксидів. Способи добування, властивості та застосування оксидів.

  24. Основи. Нерозчинні основи і луги, їх хімічні властивості. Амфотерні гідроксиди, їх властивості. (Розрахункові задачі).

  25. Кислоти, їх склад і назви. Класифікація кислот. Фізичні та хімічні властивості, способи добування кислот. (Розрахункові задачі).

  26. Солі, їх склад та назва. Хімічні властивості солей. Добування солей. Поняття про кислі солі та комплексні сполуки. Поняття про гідроліз солей.

  27. Хімічні властивості водню: взаємодія з неметалами, оксидами металів, органічними речовинами. Добування водню в лабораторії та промисловості.

  28. Застосування водню як екологічно чистого палива і сировини для хімічної промисловості.

  29. Оксиген, будова атома, поширення в природі. Кисень, його фізичні та хімічні властивості, добування та застосування.

  30. Повітря. Охорона повітря від забруднення.

  31. Вода. Хімічні властивості й застосування води. Очищення води. Створення безвідходних технологій.

  32. Хлор, реакції з неорганічними та органічними речовинами. Хлороводень, його добування і властивості. Соляна (хлоридна) кислота, її солі.

  33. Загальна характеристика елементів головної підгрупи VI групи періодичної системи. Сірка, її фізичні та хімічні властивості.

  34. Сірчана (сульфатна) кислота, її властивості. Хімічні реакції, які лежать в основі виробництва сірчаної (сульфатної) кислоти контактним способом, та закономірності їх перебігу. Окислювальні властивості концентрованої сірчаної (сульфатної) кислоти. (Розрахункові задачі).

  35. Нітроген, положення в періодичній системі, будова атома. Азот, його фізичні та хімічні властивості.

  36. Аміак, його промисловий синтез, фізичні та хімічні властивості. Солі амонію.

  37. Хімізм виробництва азотної (нітратної) кислоти. Хімічні особливості азотної (нітратної) кислоти. Нітрати. Азотні добрива.

  38. Загальна характеристика елементів головної підгрупи V групи періодичної системи. Фосфор, його алотропні форми, хімічні та фізичні властивості. Оксид фосфору (V), ортофосфорна кислота та її солі. Фосфатні добрива. (Розрахункові задачі).

  39. Карбон, положення в періодичній системі, будова атома, алотропні форми. Хімічні властивості вуглецю. Оксиди карбону(ІІ) і (IV), їх хімічні властивості. Вугільна (карбонатна) кислота та її солі. (Розрахункові задачі).

  40. Загальна характеристика елементів головної підгрупи IV групи періодичної системи. Кремній, його хімічні властивості. Оксид силіцію (IV), кремнієва (силікатна) кислота та її солі. Будівельні матеріали: скло, цемент, бетон. (Розрахункові задачі).

  41. Метали, особливості будови атомів. Металічний зв'язок. Електрохімічний ряд напруг металів. Характерні фізичні і хімічні властивості металів. Поняття про корозію та засоби боротьби з нею.

  42. Лужні метали, їх характеристика за положенням у періодичній системі та будовою атомів. Калійні добрива.

  43. Кальцій, характеристика за положенням у періодичній системі та будовою атома, його сполуки у природі. Оксид та гідроксид Кальцію, їх хімічні властивості, добування і застосування. (Розрахункові задачі).

  44. Ферум, будова атома і поширення в природі. Хімічні властивості заліза, його оксиди і гідроксиди. Хімічні реакції, на яких базується виробництво чавуну і сталі.

  45. Метали в сучасній техніці. Основні способи промислового добування металів: відновлення вугіллям, оксидом карбону (II), воднем, алюмотермія, електрохімічні способи добування металів з їх сполук. (Розрахункові задачі).

  46. Теорія хімічної будови органічних сполук О. М. Бутлерова. Залежність властивостей органічних речовин від хімічної будови. Ізомерія.

  47. Електронна природа хімічних зв'язків у молекулах органічних сполук. Способи розриву зв'язків, поняття про вільні радикали.

  48. Гомологічний ряд насичених вуглеводів (алканів), їх електронна і просторова будова, sp3-гібридизація. Номенклатура алканів, їх фізичні та хімічні властивості. (Розрахункові задачі).

  49. Етиленові вуглеводні (алкени), їх електронна будова, 2-гібридизація, σ- і π-зв'язки, подвійний зв’язок.

  50. Ізомерія, номенклатура і хімічні властивості етиленових вуглеводнів, правило Марковникова. Етилен, добування і застосування у промисловості. (Розрахункові задачі).

  51. Ацетилен, особливості його будови, -гібридизація, потрійний зв'язок. Добування ацетилену карбідним способом та з метану, хімічні властивості, застосування.

  52. Бензол, його електронна будова, хімічні властивості, промислове добування і застосування.

  53. Природні джерела вуглеводнів: нафта, природний і попутний нафтові гази, вугілля. Перегонка нафти. Крекінг нафтових продуктів, коксування вугілля.

  54. Спирти, їх будова, номенклатура. Водневий зв'язок і його вплив на фізичні властивості спиртів.

  55. Хімічні властивості насичених одноатомних спиртів. Промисловий синтез і застосування метанолу, етанолу. (Розрахункові задачі).

  56. Фенол, його будова, взаємний вплив атомів у молекулі. Хімічні властивості фенолу в порівнянні з властивостями спиртів та бензолу.

  57. Альдегіди, їх хімічні властивості. Добування і застосування мурашиного й оцтового альдегідів.

  58. Карбонові кислоти: будова, номенклатура, добування, фізичні та хімічні властивості. Головні представники одноосновних карбонових кислот: оцтова, стеаринова, пальмітинова, олеїнова кислоти та їх солі. Мило.

  59. Взаємозв’язок між вуглеводнями, спиртами, альдегідами і карбоновими кислотами.

  60. Естери, їх будова, добування та хімічні властивості. Жири як представники естерів, їх роль у природі, хімічна переробка.

  61. Глюкоза, її будова, хімічні властивості, одержання, роль у природі. (Розрахункові задачі).

  62. Сахароза, її гідроліз, загальна схема виробництва цукру. (Розрахункові задачі).

  63. Крохмаль, целюлоза, їх будова, хімічні властивості, роль у природі та технічне застосування.

  64. Поняття про ВМС. Специфічні властивості полімерів. Гнучкість макромолекул.

  65. Аерозолі. Класифікація, властивості та методи їх одержання. Стійкість та руйнування аерозолів.

  66. Класифікація емульсій. Властивості, методи одержання та застосування емульсій.

  67. Хімічна технологія як наукова основа хімічного виробництва. Особливості хімічної технології як науки. Зв'язок хімічної технології з іншими науками.

  68. Історичні аспекти розвитку хімічної технології. Роль хімічної технології в господарському комплексі України.

  69. Основні тенденції розвитку хімічних виробництв. Масштаби і асортимент виробництва хімічної продукції.

  70. Визначення понять: хімічна сировина, хіміко-технологічний процес, хімічна продукція.

  71. Критерії оцінки ефективності ХТС: економічні, соціальні, експлуатаційні, технологічні.

  72. Технологічні критерії ефективності ХТП: ступінь перетворення, вихід цільового продукту, селективність, потужність, інтенсивність, швидкість.

  73. Матеріальний баланс ХТП. Мета складання балансу. Величини, що використовуються при складані матеріального балансу процесу.

  74. Тепловий баланс ХТП. Мета складання балансу. Величини, що використовуються для складання теплового балансу: фізична теплота речовини, теплота реакцій, фазового переходу.

  75. Сировинні джерела хімічної промисловості. Класифікація сировинних ресурсів. Комплексне використання сировини.

  76. Підготовка сировини для ХТП. Збагачення твердої, рідинної сировини та концентрування (збагачення) газових сумішей.

  77. Вода як сировина і технологічний компонент ХТП. Промислова водопідготовка. Показники якості води. Твердість води і методи пом'якшення води. Іоніти в підготовці води.

  78. Проблеми неповної переробки сировини. Відходи виробництва та їх класифікація. Типові схеми знешкодження газових, рідких і твердих відходів виробництва.

  79. Характеристика промислових газових викидів. Очищення газів від аерозолів. Очищення газів від пароподібних і газоподібних домішок.

  80. Енергетичні джерела хімічної промисловості. Раціональне використання енергії. Основні технологічні методи утилізації вторинних енергоресурсів.

^ Приклади розрахункових задач


  1. У харчовій промисловості як консервант широко використовують бензойну кислоту та її натрієву сіль. Кислоту одержують при окисненні толуену киснем повітря. Визначте масу кислоти, яку можна одержати із 1 кг толуену, якщо вихід реакції 60%.

  2. Для виготовлення напоїв, як харчову добавку, використовують концентрований розчин фосфатної кислоти ( = 90%,  = 1,74 г/мл). Визначить молярну концентрацію H3PO4 у розчині.

  3. Для надання характерного смаку напоям і, як консервант, використовують фосфатну кислоту. Який об’єм в мілілітрах 50%-го розчину H3PO4 ( = 1,34 г/мл) необхідно додати до 10 л води, щоб концентрація кислоти у розчині була 0,05%?

  4. Натрій нітрит, який використовують для консервування м’яса, одержують при прожарюванні NaNO3. Визначіть масу натрій нітрату необхідну для одержання 138 г NaNO2.

  5. Фосфатну кислоту, яку використовують як харчову добавку, одержують взаємодією фосфор (V) оксиду і води. Напишіть відповідне рівняння реакції, а також рівняння реакції взаємодії H3PO4 і NaOH. Яку масу фосфор (V) оксиду необхідно взяти для одержання 980 г кислоти?

  6. Для одержання "сухого" льоду використовують карбон (IV) оксид. Визначте яку масу матимуть 1000 л СО2 взятих за н.у.

  7. Олеїнова кислота (С17Н33СООН) – один із основних компонентів олій. Визначте вміст (%) Карбону у олеїновій кислоті.

  8. Цукор за хімічним складом являє собою вуглевод сахарозу (С12Н22О11). Визначте вміст (%) Гідрогену у сахарозі.

  9. Фосфор у молоці знаходиться у вигляді солей: CaHPO4 і Ca(H2PO4)2. Визначте вміст (%) Фосфору у CaHPO4.

  10. Для визначення вмісту води у житньому хлібі наважку хліба масою 20,0 г просушували при температурі 110оС впродовж однієї години. Маса зразка після просушування виявилась 11,0 г. Визначте вміст води (%) у хлібі.

  11. Для визначення вмісту води у макаронах наважку макаронів масою 40,0 г просушували при температурі 110оС впродовж однієї години. Маса зразка після просушування виявилась 34,8 г. Визначте вміст води (%) у макаронах.

  12. Згідно з вимогами щодо якості питної води, вміст у ній сульфат-іонів не повинен перевищувати 500 мг/л. Чи відповідає цим вимогам вода, в 1 л якої міститься 0,5 г CaSO4?

  13. У виноробстві при сульфітуванні використовують сульфур (IV) оксид. Яку масу сірки необхідно взяти для одержання 112 л (н.у.) SO2?

  14. Як розпушувач тіста, у хлібопеченні використовують натрій гідрогенкарбонат. Який об’єм вуглекислого газу (н.у.) виділиться при термічному розкладі 8,4 г NaHCO3?

  15. Яку масу NaOH необхідно взяти для взаємодії з вуглекислим газом, щоб добути в результаті реакції 168 г харчової соди NaHCO3?

  16. Харчову соду одержують за реакцією: NaCl+CO2+NH3+H2O = NaHCO3+NH4Cl. Яку масу NaCl необхідно взяти для одержання 420 г NaHCO3?

  17. Натрій нітрит, який використовують для консервування м’яса, одержують при прожарюванні NaNO3. Розрахуйте масу NaNO2, яку можна одержати при термічному розкладі 170 г NaNO3.

  18. Амоній гідрогенкарбонат, який використовують як розпушувач тіста, одержують пропускаючи у насичений розчин (NH4)2CO3 вуглекислий газ. Який об’єм СО2 (н.у.) необхідно взяти для одержання 790 г амоній гідрогенкарбонату, якщо СО2 береться із 30%-м надлишком?

  19. В стічних водах містяться іони Плюмбуму. Яку масу Na2S необхідно додати до 1 м3 такої води щоб виділити Плюмбум, якщо вміст Pb2+ в ній 50 мкг/л?

  20. Один із відомих консервантів у харчовій промисловості натрій гідрогенсульфіт NaHSO3. Його одержують при взаємодії водного розчину Na2CO3 із SO2. Яку масу NaHSO3 можна одержати із 212 г соди, якщо вихід реакції 80%?

  21. Молочна кислота утворюється при ферментативному бродінні глюкози за рівнянням: С6Н12О6  2СН3-СН(ОН)-СООН. Яка маса кислоти утвориться при зброджуванні 360 г глюкози, якщо відомо, що вихід реакції 90%.

  22. Для надання характерного смаку напоям і, як консерванти, використовують фосфатну кислоту. Яку масу Н3РО4 можна одержати з 1 кг Са3(РО4)2, якщо вихід реакції 90%?

  23. Олеїнову кислоту перетворюють на стеаринову гідруванням. Який об’єм водню (н.у.) необхідний для гідрування олеїнової кислоти кількістю 2 моль?

  24. Який об’єм вуглекислого газу (н.у.) виділиться при повному перетворенні 90 г глюкози на спирт під час бродіння?

  25. Зразок жиру – триолеатгліцерину, масою 442,0 г ввели в реакцію гідролізу в присутності H2SO4. Скільки грамів гліцерину і олеїнової кислоти отримали?

  26. Шестиатомний спирт сорбіт отримують при відновленні глюкози воднем. Напишіть рівняння цієї реакції і визначте, масу сорбіту, яку можна отримати із 0,5 моль глюкози.

  27. При визначенні олеїнової кислоти у соняшниковій олії, її зразок масою 1,0 г провзаємодіяв з розчином йоду у воді масою 10,8 г і масовою часткою І2 5%. Визначте масову частку олеїнової кислоти в олії.

  28. "Грушева есенція" використовуються для ароматизації солодких напоїв. Її отримують при взаємодії оцтової кислоти і 3-метил-1-бутанолу (ізоамілового спирту). Яку масу ізоамілацетату можна добути, якщо оцтова кислота і ізоаміловий спирт взяті кількістю по 0,5 моль, а вихід реакції складає 80% від теоретичного?

  29. Для аналізу розчину оцтової кислоти, зразок масою 50 г нейтралізували водним розчином NaHCO3. В результаті пропускання газу, що виділився, через вапняну воду добули осад масою 7,5 г. Знайдіть масову частку (%) оцтової кислоти у розчині.

  30. Оцтова кислота, яку одержують у промисловості, містить домішки хлоридної кислоти. Для очистки кислоти від домішки, до неї добавляють AgNO3 і переганяють. Визначте масу аргентум нітрату, яку необхідно додати до 1 кг розчину, що містить 1% НС1.

  31. З чого можна добути більше етилового спирту: з 1 кг глюкози, чи 1 кг крохмалю за умови, що всі реакції протікають кількісно. Відповідь обґрунтуйте.

  32. При переробці 2 т крохмалю одержують 400 кг етанолу. Визначте вихід спирту (%).

  33. Визначте об’єм аміаку (н.у.), який необхідно взяти для взаємодії із 60 г хлороцтової кислоти, щоб одержати в результаті реакції амінооцтову кислоту (гліцин).

  34. Для консервування деяких сортів м’яса використовують розсіл із масовою часткою кухонної солі 20%. Яку масу солі і води необхідно взяти для приготування 5 кг такого розсолу?

  35. Для миття обладнання у харчовій промисловості використовують 10%-й розчин натрій карбонату (кальцинованої соди). Визначте масу соди, яку необхідно взяти для приготування 10 л такого розчину. Густина розчину 1,1 г/мл.



^ КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

знань вступників з дисциплін фахового вступного випробування для зарахування на навчання за ОКР «бакалавр» на основі ОКР молодшого спеціаліста за напрямом підготовки 6.051301 "Хімічна технологія"



Мета випробування:

  • визначити наявний рівень фахової підготовки вступників;

  • перевірити вміння вступників застосовувати ці знання і навички для вирішення фахових задач, що відповідають функціональним обов’язкам посад, зазначеним у кваліфікаційній характеристиці бакалавра.

На випробуванні випускнику пропонується виконати комплексне кваліфікаційне завдання. Рівень оцінюється за якістю виконаного завдання. Фахове вступне випробування оцінюється за 100-бальною шкалою. Воно складається з п’яти завдань, три з яких з хімії, і два - з фахової дисципліни. Кожне із завдань оцінюється в 20 балів.

  • 20 балів виставляється, якщо вступник виконав завдання у повному обсязі без помилок; вичерпно відповів на поставлені у завданні питання, обґрунтував відповідь, навів приклади та ілюстрації, вірно розв’язав задачу з хімії.

  • 15 балів виставляється, якщо вступник виконав завдання у повному обсязі, проте припустився деяких неточностей, вірно відповів на поставлені у завданні питання, вірно розв’язав задачу з хімії, але отримав неточний результат через несуттєву помилку.

  • 10 балів виставляється, якщо вступник виконав завдання у повному обсязі, проте припустився несуттєвої помилки у розрахунках, висновках, загалом вірно відповів на поставлене у завданні питання, проте припустився несуттєвої помилки у термінології, узагальненнях, висновках, при розв’язанні задачі з хімії припустився деяких непринципових помилок.

  • 5 балів виставляється, якщо вступник виконав завдання у повному обсязі, проте припустився суттєвої помилки у розрахунках, висновках, дав неповну відповідь на поставлене у завданні питання, при розв’язанні задачі з хімії припустився помилок і отримав невірний результат.

  • 0 балів виставляється, якщо вступник не виконав завдання або виконав його не у повному обсязі, не відповів або дав невірну відповідь на поставлене у завданні питання, не розв’язав задачі або при розв’язанні припустився принципових помилок.

Вступники, які сумарно набрали менше 25 балів, до участі у конкурсі не допускаються.


Голова фахової атестаційної комісії О.В. Грабовська

^ КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ


знань вступників з дисциплін фахового вступного випробування у формі співбесіди для категорій вступників, яким згідно з Правилами прийому до НУХТ у 2012 році надано таке право , для зарахування на навчання за ОКР «бакалавр» на основі ОКР молодшого спеціаліста за напрямом підготовки 6.051301 "Хімічна технологія"


Мета випробування:

  • визначити наявний рівень фахової підготовки вступників;

  • перевірити вміння вступників застосовувати ці знання і навички для вирішення фахових задач, що відповідають функціональним обов’язкам посад, зазначеним у кваліфікаційній характеристиці бакалавра.


На фаховому вступному випробуванні у формі співбесіди вступник отримує листок співбесіди, який містить три завдання: два завдання з хімії та одне завдання з загальної хімічної технології.

При проведенні вступного випробовування в формі співбесіди знання вступника оцінюються за якістю відповідей на запитання за трьома рівнями: «високий», «достатній» і «недостатній».

Рівень знань вступника оцінюється як «високий» на основі наступних показників: відмінні знання всіх розділів перерахованих дисциплін, розуміння хімічної суті явищ, що розглядаються, глибокі і вичерпні відповіді з усіх питань в об’ємі програм, матеріал викладений в логічній послідовності, повністю розкриті всі поняття, характеристики та властивості, відповідь повна і правильна, задача розв’язана правильно, найбільш раціональним способом.

Рівень знань вступника оцінюється як «достатній» за умови твердих знань матеріалу розділів дисциплін, розуміння хімічної суті явищ, що розглядаються, але з допущенням несуттєвих помилок в відповідях на питання, неточностей у розрахунках при розв’язанні задач.

Рівень знань вступника оцінюється як “недостатній” за умови відсутності знань значної частини програмного матеріалу, нерозуміння суті хімічних явищ та основних законів, допущення суттєвих помилок в відповідях на питання та у розрахунках при розв’язанні задач.


^
Голова фахової атестаційної комісії О.В. Грабовська

ЛІТЕРАТУРА


  1. Глинка М.Л. Загальна хімія.- К.: Вища школа, 1982.-608с.

  2. Ахметов Н.С. Общая и неорганическая химия.- М.: Высшая школа, 1998.-743с

  3. Степаненко О.М., Рейтер Л.Г., Ледовських В.М., Іванов С.В. Загальна та неорганічна хімія т.1,2.- К.: Педагогічна преса, 2000 та 2002.- 580 та 784с.

  4. Григор’єва В.В., Самійленко В.М., Сич А.М. Загальна хімія.- К.: Вища школа, 1991.-431с.

  5. Моррисон Р., Бойд Р. Органическая химия. – М.:Мир, 1976. – 1132 с.

  6. Ластухін Ю.О., Воронов С.А. Органічна хімія. - Центр Європи, 2006. - 432 с.

  7. Глубiш П.А., Органiчна хiмiя: Навчальний посiбник.Ч.1.Алiфатичнi та ароматичнi вуглеводнi.-К.:НМЦВО, 2002.-296с.

  8. Бабко А.К., П’ятницький І.В. Кількісний аналіз. – К.: Вища шк., 1974. – 352 с.

  9. Дорохова Е.Н., Прохорова Г.В.. Аналитическая химия. Физико-химические методы анализа. – М: Высшая школа, 1991. – 256 с.

  10. Васильев В.П. Аналитическая химия. - М: Высшая школа, 1989, т 1. – 320 с., т.2. – 384 с.,2

  11. Скуг Д., Уэст Д.Основи аналитической химии. – М.:Мир, 1979. – Т.1, 2. – 918 с.

  12. Чумак В.Л., Іванов С.В. Фізична хімія. – К.: Книжкове вид-во НАУ, 2007. – 648 с.

  13. Киреев В.А. Краткий курс физической хими. – М.: Химия, 1978.

  14. Физическая химия. В 2 кн. Кн. 1. Строение вещества. Термодинамика: Учеб. для вузов /К.С. Краснов, Н.К. Воробьев, И.Н. Годнев и др.; под ред. К.С. Краснова. – 3-е изд., испр.- М.: Высш.шк., 2001.- 512 с., ил.

  15. Физическая химия. В 2 кн. Кн. 2. Электрохимия. Химическая кинетика и катализ: Учеб. для вузов /К.С. Краснов, Н.К. Воробьев, И.Н. Годнев и др.; под ред. К.С. Краснова. – 3-е изд., испр.- М.: Высш.шк., 2001.- 319 с., ил.

  16. Ю.Г. Фролов. Курс колоидной химии. Поверхносные явления и дисперсные системы. – М.: Химия, 1989.

  17. Гончаров А.І., Середа І.П. Хімічна технологія: Підручник, К.:Вища школа», 1980, 1 -2 ч.

  18. В.Т. Яворський, Т.В. Перекупко, З.О. Знак, Л.В. Савчук. Загальна хімічна технологія. - Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2005. - 552 с.

  19. Солтис М.М., Закордонський В.П. Теоретичні основи процесів хімічної технології. Львів Вид. Центр ЛНУ імені Івана франка, 2002. - 450 с.

  20. Кутепов А.Й., Бондарева Т.И., Беренгартен М.Г, Общая химическая технология. Учебник: М.: Высшая школа, 1990. - 520 с.



Схожі:

Програма фахового вступного випробування для зарахування на навчання за окр “бакалавр” за напрямом підготовки 051301 iconПрограма фахового вступного випробування для зарахування на навчання за окр “бакалавр” за напрямом підготовки 051301
move to 1192-20438
Програма фахового вступного випробування для зарахування на навчання за окр “бакалавр” за напрямом підготовки 051301 iconПрограма фахового вступного випробування для зарахування на навчання за окр “бакалавр” за напрямом підготовки 051301
«молодший спеціаліст» та оцінці відповідності цих знань вимогам до навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр»
Програма фахового вступного випробування для зарахування на навчання за окр “бакалавр” за напрямом підготовки 051301 iconПрограма фахового вступного випробування для зарахування на навчання за окр «бакалавр»
Окр «бакалавр» за напрямом підготовки: 030504 «Економіка підприємства», 030601 «Менеджмент», 030508 «Фінанси І кредит», 030509 «Облік...
Програма фахового вступного випробування для зарахування на навчання за окр “бакалавр” за напрямом підготовки 051301 iconПрограма фахового вступного випробування для зарахування на навчання за окр бакалавр на основі окр молодшого спеціаліста за напрямом підготовки 050101 «Комп`ютерні науки»
Окр бакалавр на основі окр молодшого спеціаліста за напрямом підготовки 050101 «Комп`ютерні науки»
Програма фахового вступного випробування для зарахування на навчання за окр “бакалавр” за напрямом підготовки 051301 iconПрограма фахового вступного випробування «Ресторанне І готельне обслуговування»
«Ресторанне І готельне обслуговування» для зарахування на навчання за окр «бакалавр» за напрямом підготовки
Програма фахового вступного випробування для зарахування на навчання за окр “бакалавр” за напрямом підготовки 051301 iconПрограма фахового вступного випробування «Ресторанне І готельне обслуговування»
«Ресторанне І готельне обслуговування» для зарахування на навчання за окр «бакалавр» за напрямом підготовки
Програма фахового вступного випробування для зарахування на навчання за окр “бакалавр” за напрямом підготовки 051301 iconПрограма фахового вступного випробування для зарахування на навчання за окр «магістр»
Програма фахового вступного випробування для зарахування на навчання за окр «магістр» за спеціальністю 03050701 «Маркетинг»
Програма фахового вступного випробування для зарахування на навчання за окр “бакалавр” за напрямом підготовки 051301 iconПрограма фахового вступного випробування " Теплотехніка " для зарахування на навчання за окр «бакалавр»
«молодший спеціаліст» та оцінці відповідності цих знань вимогам до навчання за освітньо-кваліфікаційними рівнями «бакалавр»
Програма фахового вступного випробування для зарахування на навчання за окр “бакалавр” за напрямом підготовки 051301 iconПрограма фахового вступного випробування " Холодотехніка " для зарахування на навчання за окр «бакалавр»
«молодший спеціаліст» та оцінці відповідності цих знань вимогам до навчання за освітньо-кваліфікаційними рівнями «бакалавр»
Програма фахового вступного випробування для зарахування на навчання за окр “бакалавр” за напрямом підготовки 051301 iconПрограма фахового вступного випробування " Електротехніка " для зарахування на навчання за окр «бакалавр»
«молодший спеціаліст» та оцінці відповідності цих знань вимогам до навчання за освітньо-кваліфікаційними рівнями «бакалавр»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи