Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджено» icon

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджено»




Скачати 192.42 Kb.
НазваМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджено»
Дата30.07.2012
Розмір192.42 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

національний університет харчових технологій


«ЗАТВЕРДЖЕНО»

Голова приймальної комісії,

ректор С.В. Іванов

" 27 " лютого 2012 р.


програма

фахового вступного випробування для зарахування на навчання

за ОКР «магістр» за спеціальністю

8.05140105 «Екологічна біотехнологія та біоенергетика»






Схвалено на засіданні кафедри

біотехнології і мікробіології

Протокол № 12 від "21" лютого 2012 р.

Завідувач кафедри _________ Т.П. Пирог


Схвалено Вченою радою факультету

біотехнології та екологічного контролю

Протокол № 7 від " 22 " лютого 2012 р.

Голова Вченої ради факультету,

В.о. декана Г.І. Архіпова



Київ – 2012

1. Загальна мікробіологія та вірусологія

^ Предмет, мета, об’єкти та завдання мікробіології. Становлення та розвиток мікробіології. Положення мікроорганізмів у природі.

Будова мікробної клітини. Характерні ознаки еукаріот та прокаріот. Морфологія мікроорганізмів. Хімічний склад бактеріальної клітини.

Структурні, генетичні, функціональні та хімічні відмінності прокаріот та еукаріот. Характерні ознаки грампозитивних та грамнегативних бактерій.

Адаптивні реакції мікроорганізмів на стресові дії. Живлення мікроорганізмів. Фізіологія росту.

^ Систематика прокаріот. Недоліки фенотипової систематики. Геносистематика бактерій. Філогенетична систематика.

Гриби. Загальна характеристика грибів. Систематика грибів. Біологічно активні речовини грибів. Екологічні групи грибів.

Дріжджі. Будова дріжджової клітини. Розмноження. Сучасна систематика дріжджів. Характеристика деяких промислових дріжджів.

Віруси. Відкриття вірусів. Загальна характеристика вірусів. Будова вірусів. Віруси бактерій (розмноження вірулентного фага: літичний цикл; розвиток помірних фагів: лізогенія). Відношення вірусів і плазмід до утворення пухлин (онкогенезу). Класифікація вірусів.

^ Загальні поняття про метаболізм. Шляхи катаболізму глюкози та інших вуглеводів.

Дихальний ланцюг та фосфорилювання (синтез АТФ) при переносі електронів

Метаболічна активність аеробних гетеротрофів

^ Біосинтетичні процеси у мікроорганізмів.

Типи бродіння. Пропіоновокисле бродіння та пропіоновокислі бактерії. Мурашинокисле бродіння та родина Enterobacteriaceae. Маслянокисле та ацетоно-бутилове бродіння. Гомоацетатне бродіння: СО2 як акцептор водню. Зброджувані та незброджувані природні сполуки.

Утворення метану при відновленні карбонату. Утворення ацетату при відновленні карбонату. Утворення сукцинату при відновленні фумарату. Відновлення іонів Fe (III) до Fe (II).

Ціанобактерії. Процеси фотосинтезу. Використання світлової енергії гало бактеріями.

^ Регуляція метаболізму. Регуляція активності ферментів. Механізми регуляції синтезу ферментів. Механізми регуляції активності ферментів.

Мікроорганізми і геологічна історія Землі.

^ Еволюція мікроорганізмів (первинна атмосфера Землі; хімічна еволюція; біологічна еволюція; еволюція прокаріот; перехід від первинної атмосфери до атмосфери, яка містить кисень; еволюція еукаріот).

^ ЛІТЕРАТУРА: [6]; [13], [16], [18-22]; [24], [26], [27]; [30].


2. Загальна біотехнологія

Природа та багатоманітність біотехнологічних процесів. Перспективи розвитку біотехнології. Основні біотехнологічні терміни.

Біотехнологічна сировина. Основна та допоміжна сировина. Джерела мінерального харчування. Середовища для культивування мікроорганізмів.

^ Узагальнена біотехнологічна схема. Передферментаційні процеси. Підготовка поживного середовища, біологічного агента, апаратури та комунікацій. Стерилізація повітря.

^ Процеси ферментації. Способи культивування біологічних агентів. Одержання продуктів. Основні процеси очищення та концентрування продуктів біотехнології.

^ Продуценти і їх селекція. Традиційні способи збільшення продуктивності штамів. Мутагенез та відбір. Гібридизація шляхом схрещування. Генетичні перебудови in vivo. Плазміди. Злиття протопластів. Злиття клітин тварин. Гібридоми. Генетична рекомбінація in vitro (калусні культури, клонування і ембріональне клонування).

^ Біотехнологія і харчова промисловість. Спиртове виробництво. Виробництво пива. Виноробство. Хлібопечення. Молочні продукти. Білкові продукти. Харчові додатки. Вітаміни.

^ Біотехнологія та медицина. Отримання антибіотиків, гормонів, моноклональних антитіл, іммунногенних препаратів і вакцин. Застосування технологій рекомбінантних ДНК у медичній діагностиці.

^ Хімічна біотехнологія. Виробництво органічних кислот, розчинників, амінокислот, антибіотиків, ферментів, стероїдів. Отримання біополімерів. Полісахариди. Полі-b-гідроксибутират. Поліфенілен.

^ Сільськогосподарська біотехнологія. Кормовий білок. Бобові культури і фіксація азоту при симбіозі. Агротехнічне застосування клітинних культур рослин. Переробка відходів сільського господарства. Трансгенні рослини та тварини.

^ Навколишнє середовище та біотехнологія. Біологічна переробка промислових відходів. Біодеградація ксенобіотиків у навколишньому середовищі. Мікробне вилуження.

Навколишнє середовище та біотехнологія. Перетворення, накопичення та іммобілізація металів мікроорганізмами. Біоконверсія енергії. Біофотоліз води. Біопаливо. Біосенсори.

^ Селекція на оптимізацію технологічних властивостей. Спрямований відбір на підставі регуляторних мутантів. Досягнення молекулярної генетики і генної інженерії та їх використання в біотехнології.

^ Особливості біотехнологічних процесів на основі культивування рослинних та тваринних клітин. Суспензійні культури, умови їх отримання та вирощування. Культивування калусних та суспензійних культур з метою одержання продуктів вторинного синтезу (алкалоїдів, глікозидів, ефірної олії, стеринів).

^ Поверхневий та глибинний способи культивування. Періодичний та безперервний процеси біосинтезу. Особливості, переваги, недоліки при отриманні БАР.

Принципи вибору системи біологічної очистки рідких промислових відходів. Типові схеми очистки промислових стоків (аеробні і анаеробні способи очистки стоків).

^ ЛІТЕРАТУРА: [2-6]; [12], [13], [15]; [16], [21], [25], [30].


3. Генетика

Поняття про спадковість та змінність ознак. Фенотип та генотип і їх прояв. Типи схрещування та отримання гібридів.. Молекулярні основ мітозу та мейозу; кросинговер.

Генетика. Дискретність спадковості. Хромосомна теорія Т.Моргана. Шляхи розмноження мікроорганізмів.

Молекулярні основи мутагенезу. Структурна модель ДНК за Уотсоном Д, Кріком Ф. Механізми транскрипції і трансляції. Будова і функції тРНК. Будова генетичного коду та його властивості. Універсальність коду. Мутагенні агенти та характер їх дії на хромосому.

Типи мінливості. Спадкова мінливість. Поняття про спадкову і неспадкову мінливість. Модифікаційна мінливість. Комбінативна мінливість, механізми її виникнення, роль у еволюції і селекції.

Класифікація мутацій. Спонтанні і індуковані мутації. Мутації генні, хромосомні, геномні, прямі та зворотні, хромосомні перебудови дублікації, інверсії, транслокації, делеції, інерції.

Генетичний аналіз мікроорганізмів. Трансформація і трансдукція у мікроорганізмів. Стан компетентності клітин. Лізогенія загальна та специфічна. Бактеріофаг як збудник фаголізісу. Форми взаємовідносин бактеріофага з клітинами бактерій і актиноміцетів. Помірні і вірулентні бактеріофаги. Трансдукуючі бактеріофаги.

Кон’югативність бактерій. Статева диференційованість клітин. Механізм переносу, генетичної інформації в процесі кон’югації. Картування за градієнтом переносу генетичний контроль кон’югативності. Комплементаційний аналіз. Цис-транс-тест. Отримання міжвидових гібридів.

Регуляція активності генів. Будова апарату, що здійснює регуляторні функції (оперон, промотор, оператор, регуляторні та структурні гени). Негативний і позитивний контроль експресії генів. Індукція, репресія, атенуація. Кооперативна, комулятивна, каскадна регуляція. Природа регуляції експресії генів шляхом інгібування кінцевим продуктом.

Проблеми стабільності генетичного матеріалу. Типи репараційних процесів. Механізми ексцизійної і постреплікаційної репарації. Фотореактивація та репаративний синтез ДНК. Роль репараційних систем у забезпеченні генетичних процесів.

Генна інженерія. Позахромосомні фактори спадковості. Плазміди та їх класифікація. Векторні молекули. Будова і дія векторних молекул Рестриктази та метилази клітин; їх значення і використання у генній інженерії. Клонування генів. Банк генів. Конструювання клітин мікроорганізмів продуцентів БАР за допомогою методів генної інженерії.

Транспозони еукаріотів, їх структурні та функціональні особливості. Ретротранспозони еукаріотів.

Генетичні основи селекції мікроорганізмів. Селекція на оптимізацію технологічних властивостей. Спрямований відбір на підставі регуляторних мутантів. Досягнення молекулярної генетики і генної інженерії та їх використання в біотехнології.

^ ЛІТЕРАТУРА: [6]; [10], [13], [14]; [16], [28], [29].


4. Біохімічні основи мікробіологічного синтезу

Класифікація практично важливих продуктів мікробного синтезу (препарати на основі біомаси, первинні та вторинні метаболіти, продукти бродіння).

Синтез структурних компонентів мікробної клітини.

Синтез органічних кислот. Утворення оцтової кислоти та оцтовокислі бактерії. Утворення органічних кислот грибами. Механізм утворення кислот у грибів.

Особливості синтезу амінокислот мікроорганізмами. Регуляція синтезу амінокислот. Методи одержання штамів – продуцентів амінокислот (ауксотрофні та регуляторні мутанти). Біосинтез лізину, глутамінової кислоти, проліну, треоніну. Особливості біосинтезу ароматичних амінокислот (фенілаланіну, триптофану, тирозину).

Біосинтез вітамінів. Характеристика вітамінів, одержуваних шляхом мікробного синтезу (рибофлавін, ціанкобаламін, ергостерин – вихідний продукт для одержання вітаміну D, β-каротин – попередник вітаміну А). Біосинтез вітаміну В12. Біосинтез вітаміну В2. Біогенез провітаміну А. Біосинтез ергостерину. Участь мікроорганізмів у синтезі аскорбінової кислоти (трансформація D-сорбіту в L-сорбозу, одержання 2-кето- L-гулонової кислоти).

Особливості біосинтезу екзополісахаридів на вуглеводних і невуглеводних субстратах.

Особливості біосинтезу гіберелінів.

Біосинтез поверхнево-активних речовин на гідрофобних субстратах.

Біосинтез антибіотиків. Синтез антибіотиків, що походять від єдиного первинного метаболіту. (хлорамфенікол, нуклеозидні антибіотики). Антибіотики, утворювані конденсацією кількох метаболітів (лінкоміцин, новобіоцин). Антибіотики, утворювані шляхом олігомеризації або полімеризації. Нерибосомальні поліпептиди – граміцидін, бацитрацин. Біосинтез пеніцилінів і цефалоспоринів. Антибіотики, утворювані полімеризацією ацетатних та пропіонатних одиниць. Біогенез гризеофульвіну, тетрацилінів. Біосинтез 12-, 14- та 16-членних макролідів (полікетидів І типу). Біосинтез еритроміцину, авермектинів. Біосинтез анзаміцинів (рифаміцинів). Біосинтез аміноглікозидних антибіотиків (аміноциклітолів).

^ Біосинтез продуктів бродіння. Утворення етилового спирту дріжджами і бактеріями. Утворення молочної кислоти молочнокислими бактеріями. Утворення органічних розчинників клостридіями (ацетон, бутанол, пропанол).

^ ЛІТЕРАТУРА: [1]; [3], [6], [8]; [13], [16-18], [30].


5. Методи дослідження в біотехнології

Хроматографічні методи, їх класифікація. Паперова, газова, газорідинна, рідинна, афінна хроматографія, гель-хроматографія.

Електрофорез, ультрацентрифугування, ізоелектрофокусування. Принцип роботи амінокислотного аналізатора. Кристалізація білків.

Спектрофотометрія. Полярографія. Спектри поглинання. Метод флуоресценції. Мас-спектрофотометрія. ЯМР-спектроскопія. ЕПР-спектроскопія. Рентгеноструктурний анализ. Ізотопні методи.

^ Очистка ферментних білків. Фракціонування. Критерії чистоти ферменту. Субстратна специфічність ферментів. Вивчення кінетики ферментативних реакцій (ферментативний каталіз). Теорія Міхаеліса. Рівняння Міхаеліса-Ментена. Методи визначення константи Міхаеліса. Визначення V та KM .Залежність швидкості ферментативних реакцій від середовища та стеричної будови активного центру фермента. Вплив рН середовища та температури на швидкість ферментативних реакцій. Стерична будова ферментів. Механізм дії ферментів.

^ ЛІТЕРАТУРА: [2]; [5], [6], [9]; [12], [13]; [16], [17], [21]; [22].


6. Технологія продуктів мікробного синтезу

Виробництва, засновані на отриманні мікробної маси. Технології отримання мікробної маси харчового та кормового призначення. Виробництво хлібопекарських та кормових дріжджів.

Отримання препаратів, що впливають на мікрофлору людини. Пробіотики – сучасний стан вітчизняного та світового виробництв.

^ Використання бродіння та інших метаболітичних процесів для отримання біологічно активних сполук. Отримання етанолу. Характеристика мікроорганізмів – продуцентів етилового спирту.

Технології виробництва органічних кислот. Технологічні схеми отримання лимонної, молочної та інших органічних кислот.

Отримання полісахаридів. Промислові продуценти. Умови культивування та біосинтезу полісахаридів.

Технології отримання мікробних ліпідів. Дріжджі.

Технології отримання амінокислот. Промисловий біосинтез глутамінової кислоти. Технологічна схема.

Технології отримання амінокислот. Лізин. Способи інтенсифікації виробництва лізину з використанням різноманітних ростових факторів. Отримання кристалічних амінокислот, сучасні методи очистки. Технологічні схеми очистки.

^ Виробництво клітинної маси рослин та тварин. Технології отримання засобів захисту рослин та ентомопатогенних препаратів.

Технології отримання нуклеотидів. Мікробіологічний синтез нуклеотидів та їх похідних. Синтез АТФ.

^ Технології отримання вітамінів. Вітаміни групи В – рибофлавін, ціанкобаламін. Ергокальциферол. Характеристика промислових продуцентів, складу поживних середовищ, умов біосинтезу. Каротиноїди, умови культивування та отримання готового продукту.

^ Утилізація та знешкодження відходів виробництв біологічно-активних сполук. Очищення промислових стічних вод. Очищення викидів у атмосферу. Створення замкнених технологічних циклів.

Ферменти. Основні джерела отримання ферментів. Мікроорганізми-продуценти ферментів. Промислові штами мікроорганізмів – продуцентів ферментних препаратів. Принципи та методи визначення ферментативних активностей.

Ферментні препарати, отримані поверхневим способом.

Ферментні препарати, отримані глибинним та гетерофазним способом. Приклади отримання ферментних препаратів з індексом Г2Х, П2Х та Г3Х, П3Х.

Осадження органічними розчинниками та солями. Сушіння ферментних препаратів в вакуум-сушарних шафах, сублімаційних сушарках.

Ферменти для медицини. Іммобілізація ферментів, методи, сучасний стан та перспективи. Отримання високоочищених та кристалічних форм. Ультрафільтрація, фракційний осад, молекулярна сорбція, гель-фільтрація, термічна кислотна інактивація та ін. методи очистки.

Антибіотики. Загальнобіологічне значення. Використання антибіотиків у медицині, сільському господарстві, ветеринарії, харчовій промисловості.

Специфічність дії основна властивість антибіотиків. Розподіл антибіотиків за механізмом біологічного впливу. Антибіотики вузького та широкого спектрів дії. Явище резистентності. Класифікація антибіотиків за хімічним складом. Класифікація антибіотиків за механізмом біологічної дії.

Мікроорганізми-продуценти антибіотиків. Характеристика промислового штаму, особливості технологічної схеми отримання поліміксину М. Граміцидини, форми граміцидинів. Бацитрацини. Стрептоміцин, неоміцин, канаміцин. Технологія отримання гентаміцину. Технологія отримання пеніциліну. Технологічна схема, апаратурне оформлення. Виробництво ін’єкційної форми ампіциліну натрівої солі. Тетрациклінові антибіотики. Кормовий біоміцин. Препарати бацитрацину, гризину, нізіну, трихотецину.

^ ЛІТЕРАТУРА: [2-6]; [9], [11-13], [17]; [21-23], [25], [30].


7. Основи екологічної біотехнології

Типові процеси екологічної біотехнології. Класифікація ксенобіотиків. Шляхи біодеградації ксенобіотиків. Доля ксенобіотика у навколишньому середовищі. Етапи біотрансформації ксенобіотика мікробною клітиною. Роль бактерій роду Pseudomonas у біодеградації ксенобіотиків. Метаболічні шляхи біодеградації ксенобиотиків, створені методами генної інженерії. Використання іммобілізованих клітин мікроорганізмів у процесах екобіотехнології. Біотехнологія очищення водного басейну. Основні види світового водоспоживання. Загальні показники забруднення стічних вод. Очищення стічних вод. Аеробні процеси біохімічного очищення стічних вод. Біологічне очищення газових викидів. Боремедіація грунтів. Біодеградація твердих відходів. Компостування органічних відходів. Одержання біопалива. Біогеохімічне вилучення металів з руд.

^ ЛІТЕРАТУРА: [2-4]; [6], [9], [13], [17]; [22], [30], [32-33].

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ ВСТУПНИКІВ

на навчання за ОКР «магістр» на основі ОКР «бакалавр»/«спеціаліст»

з дисциплін фахового вступного випробування

за спеціальністю 8.05140105 «Екологічна біотехнологія та біоенергетика»


Мета випробування:

• визначити наявний рівень фахової підготовки вступників;

• перевірити вміння вступників застосовувати набуті знання і навички для вирішення практичних фахових задач, що відповідають функціональним обов'язкам посад, зазначеним у кваліфікаційній характеристиці бакалавра.

На випробуванні вступнику пропонується виконати комплексне кваліфікаційне завдання (ККЗ). Рівень знань вступника оцінюється за обсягом і якістю виконаного ним завдання.

Фахове вступне випробування оцінюється за стобальною шкалою. Загальний бал визначається як середньоарифметичне балів за окремі складові завдання. Округлення до цілого проводиться за математичними правилами округлення.

Знання вступника по окремих складових завданнях ККЗ оцінюються так:

^ 0 балів – вступник не дав відповідь на складову завдання ККЗ або не має уявлення про об’єкт вивчення (питання).

10 балів – вступник має нечіткі уявлення про об’єкт вивчення (питання), не може відтворити основні поняття.

30 балів – вступник має уявлення про об’єкт вивчення, фрагментарно відтворює незначну частину навчального матеріалу, може навести деякі елементарні основні визначення, виявляє здатність елементарно викласти думку.

50 балів – вступник має уявлення про об’єкт вивчення, відтворює менше половини навчального матеріалу, може навести деякі елементарні основні визначення, виявляє здатність елементарно викласти думку.

60 балів – вступник знає (відтворює) приблизно половину навчального матеріалу, знає тільки основні визначення та поняття, їх зміст та може дати їм пояснення, але допускає незначні помилки, може за зразком повторити відповідну операцію.

65 балів – вступник знає (відтворює) приблизно половину навчального матеріалу, знає тільки основні визначення та поняття, їх зміст та може дати їм пояснення, але допускає незначні помилки. Вступник не вміє самостійно аналізувати, узагальнювати, робити висновки. У відповіді може бути порушена послідовність викладення навчального матеріалу, можуть бути помилки у формулюванні складних теоретичних положень.

70 балів – вступник знає і розуміє більше половини навчального матеріалу, знає основні положення, визначення та поняття, їх зміст та може дати їм пояснення, може частково самостійно аналізувати, узагальнювати, робити висновки. У відповіді немає порушень в послідовності, але можуть бути помилки у формулюванні складних теоретичних положень.

75 балів – вступник правильно та логічно відтворює навчальний матеріал, знає основні та допоміжні визначення, їх зміст та може дати їм пояснення, може самостійно аналізувати, узагальнювати та робити висновки, вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження викладених думок. Але відповідь має деякі незначні неточності.

80 балів – вступник правильно та логічно відтворює навчальний матеріал, знає основні та допоміжні визначення та поняття, їх зміст, може дати їм пояснення, може встановлювати найсуттєвіші зв’язки між явищами, фактами. Може самостійно аналізувати, узагальнювати, робити висновки. Вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження викладених думок. Відповідь виконана у повному обсязі і логічно побудована. У відповіді відчуваються необхідні навички та вміння при рішенні практичних питань.

85 балів – вступник вільно володіє вивченим матеріалом, застосовує отримані знання в дещо змінених ситуаціях, вміє узагальнювати і систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази у власній аргументації. Вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження викладених думок. У відповіді відчуваються необхідні навички при вирішенні практичних завдань.

90 балів – вступник володіє глибокими і міцними знаннями, застосовує отримані знання в нестандартних ситуаціях, вміє узагальнювати і систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази у власній аргументації. Вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження викладених думок. Критично оцінює окремі нові факти і явища.

95 балів – вступник володіє глибокими і міцними знаннями, застосовує отримані знання в нестандартних ситуаціях, вміє узагальнювати і систематизувати інформацію. Критично оцінює окремі нові факти і явища, ідеї, виявляє особисту позицію щодо них. Суттєвим моментом відповіді вступника повинен бути зв’язок теорії з практикою, вміння застосовувати теоретичні знання при розв’язанні практичних завдань.

100 балів – вступник володіє глибокими, міцними, узагальненими, дієвими знаннями предмету, виявляє неординарні творчі здібності, аргументовано застосовує отримані знання в нестандартних ситуаціях, самостійно знаходить джерело інформації, узагальнює і систематизує її, може самостійно ставити та розв’язувати проблеми. Переконливо аргументує особисту позицію, узгоджуючи її з отриманими знаннями та загальними цінностями, розвиває свої обдарування та нахили.

Особи, рівень знань яких оцінений нижче як 60 балів, до участі у конкурсі для зарахування на навчання не допускаються.

Голова фахової атестаційної комісії, проф. Т.П. Пирог

^ КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ ВСТУПНИКІВ
на навчання за ОКР «магістр» на основі ОКР «бакалавр»/«спеціаліст»
за спеціальністю 8.05140105 «Екологічна біотехнологія та біоенергетика»
з дисциплін фахового вступного випробування,
що проводиться у формі співбесіди для категорій вступників,
яким таке право надано згідно Правил прийому до НУХТ у 2012 році



Мета випробування:

• визначити наявний рівень фахової підготовки вступників;

• перевірити вміння вступників застосовувати набуті знання і навички для вирішення практичних фахових задач, що відповідають функціональним обов'язкам посад, зазначеним у кваліфікаційній характеристиці бакалавра.

На випробуванні вступнику пропонується відповісти на питання за програмою вступного випробування.

Знання вступника оцінюються за обсягом і якістю наданих ним відповідей такими рівнями: «високий», «достатній», «недостатній».

Високий” рівень отримує вступник, який виявив систематичне і глибоке знання програмного матеріалу, вміння вільно виконувати завдання, передбачене програмою; засвоїв основну і знайомий з допоміжною літературою, рекомендованою програмою. “Високий” рівень, як правило, виставляється вступникам, які засвоїли взаємозв’язок основних понять програмних дисциплін в контексті їх значення для фаху, що здобувається; які виявили творчі здібності у розумінні, викладенні і використанні програмного матеріалу. Можливі незначні одна-дві помилки у розкритті другорядних питань, що не призводять до помилкових висновків.

Достатній” рівень отримує вступник, який виявив знання основного програмного матеріалу в обсязі, необхідному для навчання з фаху; який справляється з виконанням завдань, передбачених програмою; знайомий з основною літературою, рекомендованою програмою. “Достатній” рівень, як правило, виставляється вступникам, які допустилися непринципових похибок при виконанні екзаменаційних завдань.

Недостатній” рівень отримує вступник, який виявив знання з основного навчально-програмного матеріалу не в повній мірі, допустив принципові помилки у виконанні передбачених програмою завдань. “Недостатній” рівень, як правило, виставляється вступникам, які неспроможні навчатися без додаткових занять з дисциплін програми.

Особи, рівень знань яких оцінений як “Недостатній”, до участі в конкурсі для зарахування за цими результатами не допускаються.

^
Голова фахової атестаційної комісії, проф. Т.П.Пирог



ЛІТЕРАТУРА


  1. Безбородов А.М. Биохимические основы микробиологического синтеза. М.: Лег. и пищ. пром-сть. 1984. 394 с.

  2. Бекер М.Е., Лиепиньш Г.К., Райпулис Е.П. Биотехнология. – М.: Агропромиздат, 1990. – 334 с.

  3. Биотехнология: Биологические агенты, технология, апаратура / У.Э.Виестур, И.А.Шмите, А.В.Жилевич – Рига: Зинатне, 1987. – 263 с.

  4. Виестур У.Э., Шмитте И.А., Жилевич А.В. Биотехнология: биотехнологические агенты, технология, аппаратура / Рига: Зинатне, 1987. – 263 с

  5. Воробьева Л.И. Промышленная микробиология: Учеб. пособие, – М.: Изд-во МГУ, 1989. – 294 с: ил.

  6. Глик Б., Пастернак Дж. Молекулярная биотехнология. Принципы и применение: Пер. с англ. - М.: Мир, 2002. - 589 с.

  7. Государственная фармакопея СССР XI., М.:Медицина, 1990, – 400с.

  8. Готтшалк Г. Метаболизм бактерий. – М.: Мир, 1982. – 310 с.

  9. Грачева И.М., Кривова А.Ю. Технология ферментных препаратов./ М.: Элевар, 2000. – 512 с

  10. Дубинин Н.П. Общая генетика. – М.: Наука, 1986. – 560 с.

  11. Егоров Н.С. Основы учения об антибиотиках: 6-е изд., перераб. и доп. / Н.С. Егоров. - М.: Изд-во МГУ; Наука, 2004. - 528 с

  12. Елинов Н.П. Основы биотехнологии. СПБ.: Издательская фирма "Наука", 1995. – 600с.

  13. Інтенсифікація технологій мікробного синтезу / В.С. Підгорський, Г.О. Іутинська Т.П. Пирог К.: Наукова думка, 2010. – 328 с

  14. Инге-Вечтомов. Генетика с основами селекции. – М.: Высш. шк., 1989. – 447с.

  15. Манаков М.Н., Победимский Д.Г. Теоретические основы технологии микробиологических производств. – М.: Агропромиздат, 1990 – 227с.

  16. Мартиненко О.І. Методи молекулярної біотехнології / За наук. ред. чл.-кор. НАН України, проф. Д.М. Говоруна. – К.: Академперіодика, 2010. – 232 с.

  17. Микробиологическое производство биологически активных веществ и препаратов / В.А. Быков, И.А. Крылов, М.Н. Манаков и др. – М.: Высш. шк., 1987. – 144 с.

  18. Пирог Т.П. Біохімічні основи мікробного синтезу (курс лекцій). – К.: НУХТ, 2006. – 162 с.

  19. Пирог Т.П. Загальна мікробіологія. – К.: НУХТ, 2004. – 471 с.

  20. Пирог Т.П. Загальна мікробіологія: Підруч. – 2-е вид., доп і перероб. – К.: НУХТ, 2010. – 632 с.

  21. Пирог Т.П., Ігнатова О.А. Загальна біотехнологія. – К.: НУХТ, 2009. – 336 с.

  22. Промышленная микробиология. / Под ред. Н.С. Егорова. М.: Высшая школа, 1989. – 686 с.

  23. Промышленная технология лекарств. /под ред. Чуешова В.И. т.2 – Харьков: УкрФА, 1999.

  24. Сергійчук М.Г., Позур В.К., Вінніков А.І. та ін. Мікробіологія. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2005. – 375 с.

  25. Сидоров Ю.І., Влезло Р.Й., Новіков В.П. Процеси і апарати мікробіологічної промисловості (З томи). – Львів: Видавництво Національного університету „Львівська політехніка", 2004. – 252 с

  26. Современная микробиология. Прокариоты. Том 1 / под.ред. Ленгеера Й., Древса Е., Шлегеля Г. – М.: Мир, 2005. – 656 с.

  27. Современная микробиология. Прокариоты. Том 2 / под.ред. Ленгеера Й., Древса Е., Шлегеля Г. – М.: Мир, 2005. – 496 с.

  28. Стрельчук С.І., Демідов С.В., Бердишев Г.Д., Голда Д.М. Генетика з основами селекції. – К.:Фітосоціоцентр, – 2000. – 292с.

  29. Тоцький В.М. Генетика – В 2-х т. – Одесса: Астропринт, – 2002. – 712 с.

  30. Ферментативные процессы в биотехнологии / А.М.Безбородов, Н.А. Загустина, В.О. Попов. М.: Наука, 2008. – 335 с.

  31. Швед О.В., Миколів О.Б., Комаровська-Порохнявець О.З., Новіков В.П. Екологічна біотехнологія: У 2 кн. Кн. 1. Львів: Вид-во Нац. ун-ту «Львівська політехніка», 2010. – 424 с.

  32. Швед О.В., Миколів О.Б., Комаровська-Порохнявець О.З., Новіков В.П. Екологічна біотехнологія: У 2 кн. Кн. 2. Львів: Вид-во Нац. ун-ту «Львівська політехніка», 2010. – 368 с.

  33. Экологическая биотехнология / Под ред. К.Ф. Фостера и Д.А.Дж. Вейза. – Л.: Химия, 1990. – 384 с .



Схожі:

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджено» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджено»
move to 0-20869793
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджено» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджено»
move to 0-20596896
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджено» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджено»
move to 0-20869795
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджено» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджено»
move to 1192-20391
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджено» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджено»
move to 1192-20395
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджено» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджено»
move to 1192-20464
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджено» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджено»
move to 1192-20396
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджено» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджено»
move to 1192-20463
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджено» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджено»
move to 1192-20439
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджено» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджено»
move to 1192-20397
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджено» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджено»
move to 1192-20398
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи