Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджую» icon

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджую»




Скачати 381.62 Kb.
НазваМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджую»
Дата30.07.2012
Розмір381.62 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

національний університет харчових технологій


«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Голова приймальної комісії НУХТ,

ректор С.В. Іванов

« » 2012 р.


програма

фахового вступного випробування для зарахування на навчання

за ОКР «бакалавр» за напрямом підготовки 6.140103 «Туризм»




Схвалено на засіданні кафедри

туристичного та готельного бізнесу

Протокол № 12 від 14 лютого 2012 р.

Завідувач кафедри

доцент _________ Д.І.Басюк


Схвалено Вченою радою факультету

готельно-ресторанного

та туристичного бізнесу

Протокол № від " " 2012 р.

Голова Вченої ради факультету

професор В.Ф. Доценко



Київ - 2012

ЗМІСТ


Вступ……………………………………………………………………………

3

1. Основи туризмознавства




1.1 Зміст дисципліни………………………………………………………...

4

1.2 Перелік питань до вступних випробувань з дисципліни

" Основи туризмознавства "……………………………………………….......


8

1.3 Список рекомендованих джерел……………………………………….

9

^ 2. Туристичне країнознавство




2.1 Зміст дисципліни………………………………………………………...

11

2.2 Перелік питань до вступних випробувань з дисципліни "Туристичне країнознавство"………………………………………………….


17

2.3 Список рекомендованих джерел………………………………………..

18


^ 3. Вища та прикладна матиматика




3.1Перелік питань для вступного випробування з дисципліни "Вища та прикладна математика"……………………………………………………



19

3.2 Список рекомендованих джерел………………………………………


20







^ Критерії оцінювання знань вступників на навчання за ОКР «бакалавр» на основі ОКР «молодший спеціаліст» з дисциплін фахового вступного випробування за напрямом 6.140103 «Туризм»...............................................




21



Вступ

Сучасний розвиток готельно-ресторанного бізнесу в Україні є одним з перспективних напрямів національної економіки. Світовий досвід свідчить про швидке зростання туристичного та готельного господарства. Як в Україні, так і за її межами туристичний та готельний бізнес мають тенденцію збільшення із року в рік.

Необхідність підготовки фахівців за спеціальністю "Туризм" зумовлена розвитком відносин в Україні, структурною перебудовою національної економіки, входження України у світовий економічний простір, в тому числі на міжнародний ринок послуг індустрії гостинності.

Метою підготовки фахівців за спеціальністю "Туризм" є забезпечення зростаючих потреб підприємств індустрії гостинності – суб'єктів ринку готельних та туристичних послуг у висококваліфікованих кадрах, які матимуть всебічну теоретичну та практичну підготовку з питань технології надання послуг в підприємствах (закладах) готельного та туристичного бізнесу, а також з питань регулювання ринку готельних і туристичних послуг, організації бізнесу в ньому.

Претендент для навчання за ОКР "бакалавр" за спеціальністю "Туризм" повинен володіти основами планування та організації роботи підприємств готельного та туристичного господарств, вдосконалювати та впроваджувати нові технології туристичних та готельних послуг, уміти підбирати оптимальне за технічними показниками устаткування готельно-туристичного господарства, працювати з нормативними документами, які регулюють роботу закладів готельного та туристичного господарства.


^ 1. Основи туризмознавства

Знання:

Понятійний апарат в сфері туристичної діяльності. Основні види туризму, турів, маршрутів, типів та класів туристичного обслуговування,

Переліку питань, що розкривають теоретичні засади туристичного бізнесу,а саме: функції туризму та класифікацію туризму за видами і формами, класифікацію туристичного обслуговування та туристичних підприємств, типів туристів; історію міжнародного та вітчизняного туризму; формування міжнародної, національної туристичної політики та взаємодії складових механізму державного регулювання підприємств сфери туризму;класифікацію туристичних ресурсів, ;формування соціально-просторової моделі організації надання туристичних послуг; проектування якості туристичних послуг, стандартизація та сертифікація в туризмі.

Основний зміст умов та принципів підприємницької діяльності в галузі організації туристичних подорожей та їх документального оформлення, надання туристичних послуг та організації дозвілля туристів, робота туристичних бюро та фірмах, що займаються як туроператорської , так і турагентською діяльністю, основи організації туристичного бізнесу, правове регулювання туристичної політики України.

Вміння:

Класифікувати та аналізувати фактори, що впливають на розвиток туризму. Класифікувати туризм за організаційними засадами, формою організації,сезонністю, класом обслуговування, мотивацією. Працювати з нормативною та законодавчою базою, що регулює туристичну діяль­ність в Україні. Оцінювати кон'юнктурну ситуацію на ринку туристичних послуг та впливу факто­рів, що її обумовлюють. Обгрунтовувати концепцію діяльності новостворюваного туристичного підприємства. Запроваджувати заходи щодо підвищення якості туристичних послуг.


^ 1.1 Зміст дисципліни

Функції туризму, умови та фактори його розвитку

Туризм як сфера господарської діяльності. Туризм як вид соціокультурної та рекреаційної діяльності. Роль та місце туризму в сучасному суспільстві. Соціально-економічні проблеми розвитку туризму в суспільстві. Туристична економіка.

Основні поняття та визначення в туризмі: турист, туризм, туристична діяльність, туристична та паратуристина інфраструктура, туристична індустрія, туристичні ресурси, суб’єкт туристичної діяльності.

Функції туризму в суспільстві: оздоровча (рекреаційна), виховна, політична, економічна, екологічна, холістична, господарсько-економічна функція туризму.

Умови розвитку туризму: природно-географічні, історико-політичні, соціально-економічні, демографічні. Зовнішні та внутрішні умови та фактори розвитку туризму. Фактори залучення (що спонукають до подорожі) та фактори розподілу і диференціації попиту (що впливають на вибір місця подорожі).

Третинний сектор економіки. Поняття туристичної послуги, її соціально-економічна характеристика. Значення сфери послуг та її складової частини - туризму в структурі народного господарства країни.Туристичний продукт та його складові: туристичні послуги, туристичні товари, ресурси. Специфічні особливості туристичного продукту як товару[3;4;7;9].

Організація ринку туристичних послуг

Сегментація ринку туристичних послуг. Види туристичних послуг та їх функціональна класифікація. Організація послуг комунікацій, організація послуг розміщення, зрганізація послуг харчування, організація рекреаційних послуг. Просторова структура гриступеневої організації послуг; соціальна структура ядрово-мережної організації послуг.

Соціально-економічне значення сфери послуг. Міжнародна система послуг. Способи постачання послуг. Специфіка виробництва та постачання послуг.

Споживачі й виробники туристичних послуг. Туристичне посередництво. Туристич­ний консорціум та корпорація. Ресурси туризму. Види ресурсів та їх цінність.

Мотивація та потреби споживачів (туристів). Попит на туристичні послуги специфіка його формування. Мотивація подорожей. Попит на міжнародному туристичному ринку. Споживчі вимоги до якості туристичних послуг [4;6;9].

Класифікації в туризмі

Класифікація туризму за різними ознаками класифікації: за спрямованістю туристичних потоків; за охопленням території; за терміном подорожі; за сезонністю; за ступенем організованості; за демографічним та соціальним складом учасників подорожі; за формою організації подорожі та обслуговування; за засобом пересування; за метою подоро Значення туризму за видами.

Класифікація туризму за формами: групові та індивідуальні подорожі.

Класифікація маршрутів та турів за терйторіальною ознакою, за вибором засо пересування, за сезонністю, за тривалістю, за змістом програм, за складом учасни подорожі, за формою організації подорожі, за побудовою траси маршруту.

Класифікація туристичного обслуговування.

Класифікація туристичних підприємств. Види підприємствуроператорів та агентів.

Типи туристів та ознаки їх класифікації [4;7;9;14].

Міжнародні, регіональні та національні показники розвитку сфери туризму

Статистика туризму: методологія розрахунків та показники розвитку міжнародно туризму. Терміни «турист», «відвідувач», «подорожани». Основні показники, які включен статистику туризму.

Рекомендації ВТО по метрологічній структурі туризму.

Проблеми обліку туристичних витрат та розрахунок мультиплікативного ефекту туризму.

Сталий розвиток туризму та дестинацій. Міжнародні документи, які обумовлюють перспективи розвитку туристичної сфери в світі [4;7;10].

[7;10;20].

Світова туристична політика та роль ВТО у її формуванні

Характеристика розвитку туризму в світі на сучасному етапі. Транснаціоналізація готельно-туристичного бізнесу.

Міжнародні туристичні організації та їх роль в проведенні світової (регіональної) реурвстичної політики. Показники стану та перспективи розвитку туризму в світі, їх динаміка. Міжнародне співробітництво в галузі туризму Туристична політика: визначення та класифікація.

Світова туристична політика та роль міжнародних організацій в її формуванні, регулювання.

Всесвітня туристична організація: структура, роль та значення у формуванні міжнародних туристичних обмінів. Комітети та комісії ВТО: їх функції, завдання.

Туристичні прибуття: їх структура. Формування туристичного балансу країни. Країни активного та пасивного туризму.

Формування міжнародних контактів та міжнаціональної туристичної політики. Міжнародні організації: загальні, спеціальні, регіональні та інші.

Інтеграційні та глобалізаційні процеси в туризмі. Міжнародна інтеграція в туризмі. Формування та роль транснаціональних корпорацій у сфері туризму [4;9;10].

Туристична політика України на сучасному етапі

Структура управління туристичною сферою в Україні. Завдання та функції Державної служби туризму та курортів Міністерства культури і туризму України. Міністерво туризму та курортів АР Крим: функції та завдання. Документи, які регулюють діяльність виконавчих органів в галузі туризму.

Установи та організації управління туризмом в Україні. Їх основні функції та завдання. Недержавні громадські організації та їх місце в регулюванні та розвитку туристичної сфери.

Сучасний стан та перспективи розвитку туризму в Україні. Показники, які характеризують стан туристичного ринку, кількість туристів та екскурсантів за регіонами, районами, містами та курортами.

Державні, національні програми розвитку основних туристичних дестинацій. Законодавчі та підзаконні акти розвитку окремих туристичних дестинацій.

Державна програма розвитку туризму. Програми розвитку окремих видів туризму. Місцеві та регіональні туристичні програми та концепції [1;2;3;18].

Механізм державного регулювання туризму

Організаційно-правовий механізм регулювання туристичної діяльності. Туристичне законодавство. ЗУ «Про туризм»: положення, статті, регулювання.

Соціальний механізм регулювання. Соціальне значення туризму. Соціальні пільги та туризм. Досвід міжнародних країн у формуванні туристичних пакетів та програм для різних соціальних груп.

Економічний механізм регулювання. Економічне значення туризму та його внесок в державний, місцевий бюджет. Податкові державні та місцеві пільги щодо розбудови туристичної інфраструктури.

Екологічний механізм регулювання. Екологічний туризм та геологістика природніх ресурсів країни.

Транскордонне співробітництво та стимулювання міжнародних обмінів в прикордонних зонах (коридорах) [1;2;3].

Порядок ліцензування туристичної діяльності та сертифікації туристичних послуг

Ліцензування в туризмі. Види туристичної діяльності, що підлягає ліцензуванню. Ліцензійні умови та правила їх виконання. Вимоги до матеріально-технічної бази, кадрового складу та інші умови забезпечення ліцензійних умов.

Сертифікація та стандартизація сфери складових індустрії туризму (за видами туристичних підприємств, за складовими туристичної сфери).

Порядок надання туристичних послуг. Регіональні та місцеві правила та інструкції. Порядок проведення екскурсійної діяльності. Порядок надання дозволів та туристичний супровід. [1;2;3;5].


^ 1.2 Перелік питань для вступного випробування з дисципліни "Основи туризмознавства"


  1. Туризмологія як наука, її завдання і принципи, зв'язок з іншими дисцилінами.

  2. Поняття «туризм», багатогранність визначень та підходів.

  3. Основні умови розвитку туризму в світовому масштабі.

  4. Фактори розвитку туризму в др. половині ХХ століття.

  5. Дуалізм природи туризму. Позитивні та негативні наслідки розвитку туризму в світі, в регіоні.

  6. Функції туризму. Сутність економічної функції .

  7. Сутність соціальної та гуманітарної функції туризму.

  8. Функції туризму. Рекреаційна та екологічна функція туризму.

  9. Основні види туризму (в’їздний, виїзний , внутрішній), їх значення для економіки країни.

  10. Класифікація туризму.

  11. Особливості культурно – пізнаального та рекреаційного туризму.

  12. Особливості організації екологічного та сільського зеленого туризму.

  13. Особливості організації ділового, освітнього та наукового туризму.

  14. Відвідувачі, туристи. Екскурсанти. Поняття „турист”: необхідні та достатні ознаки.

  15. Класифікація туристів.

  16. Індустрія туризму, основні складові компоненти, їх характеристика.

  17. Транспортне забезпечення туризму.

  18. Заклади харчування, їх значення та класифікація.

  19. Управління туристичною галуззю в Україні. Мета і завдання туристичної політики.

  20. Законодавчо-нормативна база туристичної діяльності в Україні.

  21. Рекреаційно- туристичні ресурси України, їх види і характеристика.

  22. Перспективи розвитку туризму в Україні в контексті підготовки до Євро 2012.

  23. Туристичний продукт. Структура туристичного продукту.

  24. Особливості послуги як специфічного виду товару. Туристичні послуги, їх види.

  25. Тур, туристичний маршрут, їх класифікація.


^ 1.3 СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ:


Основні:

  1. Закон України „Про внесення змін до закону України „Про туризм”, від 18.11.2003 р. //Офіційний Вісник України. – 2003. - № 50. – С. 34 -55.

  2. Александрова А.Ю. Международный туризм: Учебное пособие для вузов. – М.: Аспект Пресс, 2001. – 464 с.

  3. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування: Монографія. – К.: ВПЦ „Київський університет”, 2001. – 395 с.

  4. Биржаков М.Б. Введение в туризм. – СПБ. 6 „Издательский дом Герда”, 2001. – 320 с.

  5. Большой глоссарий терминов международного туризма /The Great Glossary of Terms for the International Tourism / Под ред. М.Б. Биржакова, В.И. Никифорова – СПб.: „Издательский дом Герда”, „Невський Фонд”, 2002. – 704 с.

  6. Глобальный Етический кодекс туризма. Сантьяго (Чили), 01.10.99/Правове регулювання тур.-ї д-ті в Україні: Збірник норм.-прав актів/ Під заг. ред. проф. В.К. Федорченка; Київ. ун.-т туризму, економіки і права. – К.: Юрінком Інтер., 2002. – 640 с.

  7. Гостиничный и туристический бизнес.: Учебник /Под ред.проф.Чудновского А.Д.-М.: Издательство ЭКМОС, 1999.-352 с.

  8. Ефремова М.В. Основы технологии туристического бизнеса: Учебное пособие. – М.: Издательство «Ось 89», 1999. – 192 с.

  9. Зорин И.В., Квартальнов В.А. Энциклопедия туризма: Справочник. – М.: «Финансы и статистика», 2000. – 368 с.

  10. Ильина Е.Н. Туроперейтинг: организация деятельности: Учебник. – М.: «Финансы и статистика», 2001. – 256 с.

  11. Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні. – Чернівці: Зелена Буковина, 2003.-312 с.

  12. Ляпина И.Ю. Организация и технология гостиничного обслуживания: Учебник /Под ред. А.Ю. Лапина. – М.: Проф.Обр. Изд., 2002. – 208 с.

  13. Мальська М.П., Худо В.В., Цибух В.І. Основи туристичного бізнесу.- Київ : Центр навчальної літератури, 2004.-272с.

  14. Менеджмент туризма: Туризм и отраслевые системы: Учебник / И.В. Зорин, А.И. Зорин, Т.А. Ирисова и др. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 272 с.

  15. Менеджмент туризма: Туризм как вид деятельности: Учебник / В.А. Квартальнов, И.В. Зорин, Т.П. Каверина и др. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 288 с.

  16. Менеджмент туризма: Туризм как объект управления: Учебник / В.А. Квартальнов, И.В. Зорин, П.А. Виноградов и др. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 302 с.

  17. Организация туризма: Учеб.пособие /А.П. Дурович, Н.И. Кабушкин, Т.М. Сергеева и др.; Под общ.ред. Н.И. Кабушкина и др. – Мн.: Новое знание, 2003. – 632 с.

  18. Основы туристской деятельности. Учебник / Г.И. Зорина, Е.Н. Ильина, Е.В. Мошняга и др. Сост. Е.Н. Ильина. – М.: Сов. Спорт, 2000. – 224 с.

  19. Правове регулювання туристичної діяльності в Україні: Збірник нормативних актів /Під ред. проф.. Федорченка В.К. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 640 с.

  20. Сокол Т.Г. Організація туристичної діяльності в Україні: Навч. Посібник. - К: Рокор, 2001.-200 с.

  21. Соколова М.В. История туризма: Учебн.пособие . – М.: Мастерство, 2002. – 352 с.

  22. Туризм, гостеприимство, сервис: Словарь-справочник /Г.А. Аванесова, Л.П. Воронкова, В.И. Маслов, А.И. Фролов; Под ред. Л.П. Воронковой. – М.: Аспект Пресс, 20012. – 367 с.

  23. Туристический терминологический словарь: Справочно-методологическое пособие /Авт.-сост. И.В. Зорин, В.А. Квартальнов. – М.: Советский спорт, 1999. – 664.

  24. Уокер Дж. Р. Введение в гостиприимство: Учебник /Пер. с англ. – М.: ЮНИТИ, 1999

  25. Франжіаллі Ф. Тенденції розвитку міжнародного туризму. – К., 2002. –

  26. Черных Н.Б. Технология путешествий и организация обслуживания клиентов: Учебн.пособие . – М.Слветский спорт, 2002. – 320 с.

Додаткові:

  1. Туризм, гостеприимство, сервис: Словарь-справочник /Г.А. Аванесова, Л.П. Воронкова, В.И. Маслов, А.И. Фролов; Под ред. Л.П. Воронковой. – М.: Аспект Пресс, 20012. – 367 с.

  2. Туристический терминологический словарь: Справочно-методологическое пособие /Авт.-сост. И.В. Зорин, В.А. Квартальнов. – М.: Советский спорт, 1999. – 664.

  3. Федорченко В.К., Мініч І.М. Туристський словник-довідник: Навчальний посібник. – К.: Дніпро, 2000. – 160 с.



^ 2. Туристичне країнознавство

Знання:

Понятійний апарат навчальної дисципліни. Міжнародні та регіональні організації, глобальні міжнародні утворення. Географічне розташування міжнародних туристичних центів країн Європи, їх соціально-економічні,природні та антропогенні ресурси. Географічне розташування міжнародних туристичних центів країн Азії, їх соціально-економічні ,природні та антропогенні ресурси. Географічне розташування міжнародних туристичних центів країн Америки, їх соціально-економічні ,природні та антропогенні ресурси. Географічне розташування міжнародних туристичних центів країн Африки, їх соціально-економічні ,природні та антропогенні ресурси. Географічне розташування міжнародних туристичних центів країн Австралії та Океанії, їх соціально-економічні ,природні та антропогенні ресурси.

Вміння:

Охарактеризувати основні закономірності у країнознавстві. Виділяти складові економіко-географічного положення держави. Охарактеризувати туристичні ресурси держави. Виявляти причинно-наслідкові зв'язки в особливостях формування туристичних центрів . Визначати тенденції розвитку туризму в регіонах світу.

^ 2.1 Зміст дисципліни

Країнознавство як наукова дисципліна

Сучасні підходи до тлумачення «країнознавства». Функції і завдання країнознавства. /Ііждисциплінарний характер науки країнознавства. Еволюція країнознавчої наукової думки. Іаукові школи країнознавства. Видатні дослідники-країнознавці.

Регіон як основний об’єкт дослідження в країнознавстві. Метод країнознавства: класична хронологічна концепція та парадигма територіальної організації. Принципи країнознавства. Екологічний підхід в країнознавстві: географічний детермінізм та географічний посибілізм. Інструментарій країнознавчого дослідження.

Предмет країнознавства. Програма країнознавчого дослідження. Аналітичний та синтетичний типи досліджень. Підходи до країнознавчого дослідження: наукове, інформа­ційно-пошукове та публіцистичне країнознавство. Наукові концепції країнознавчого дослідження; концепція проблемного країнознавства, концепція культурно-образного країнознавства [4;5;9].

Країнознавство у сфері туризму

Передумови формування країнознавчої науки в туризмі. Система географічних наук в туризмі. Особливості та специфіка туристичного країнознавства. Категорійний апарат туристичного країнознавства. Туристичний центр. Туристська дестинація.

Система країнознавчої інформації. Джерельна база.країнознавчих досліджень в туризмі. Структура та характеристика джерел країнознавчої інформації для цілей туризму. Методика та технологія пошуку, накопичення і обробки країнознавчої інформації.

Типова програма країнознавчого дослідження в туристичному бізнесі. Туристичне країнознавство в системі маркетингу туристичних підприємств. Країнознавство та статистична звітність підприємств туристичної індустрії [4;6;11].

Туристичне регіонознавство

Районування, як основний метод країнознавчого дослідження в туризмі. Принципи та критерії районування в туризмі. Поняття регіону. Регіоналізація. Підходи до визначення регіонів, їх різномасштабність. Межі регіону. Супермакрорегіон, макрорегіон, субрегіон. мезорегіон, мікрорегіон. Історико-географічні регіони.

Сучасні підходи до регіонального поділу світу: Західна Європа, Східна та Центральна Європа, Північна Європа, Південна Європа, Південно-Західна Азія, Центральна Азія, Південна Азія, Східна Азія, Південно-Східна Азія, Північна Америка, Центральна Америка, Північна Америка, Англо-Америка та Латинська Америка, Мезоамерика, Країни Карибського басейну. Вест-Індія, Ла-Платські країни, Андські країни, Північна Африка, Західна Африка Центральна Африка, Східна Африка, Південна Африка, Австралія і Нова Зеландія, Океанія Меланезія, Полінезія, Мікронезія. Історико-географічні субрегіони: Близький Схід, Середнії Схід, Далекий Схід, Середня Азія, Сахель, Магриб, Левант, Закавказзя, Скандинавія, Прибалтика Балканські країни.

Особливості туристичного районування світу згідно з ЮНВТО (в залежності від обсягів турпоїздок, обсягів валютних находжень, темпів зростання чисельності відвідувачів) Типологія країн світу в залежності від геополітичного положення (географічного демографічного, економічного, політичного, історичного), наявності природно-рекреаційни; ресурсів, стану туристичної інфраструктури. Типологія країн за економіко-географічнимі передумовами сталого розвитку туризму [2;4;7;8;12].

Природно-географічна характеристика

Географічна характеристика країни с точки зору туризму. Опис території країни, ї властивостей і складу. Визначення географічного положення країни. Географічне положенш як умова розвитку туризму в країні. Послідовність опису природного середовища країни Природні умови та природні ресурси країни, що мають інтерес для туризму.

Туристична характеристика клімату в країні. Визначення кліматичних поясів та параметрів клімату та їх впливу на туристичну активність ь країні. Сезонні коливання кліматичних умов в країні, як фактори розвитку туризму. Оцінка параметрів погоди в процесі країнознавчого дослідження.

Вивчення вод світового океану та внутрішній вод, як елементів туристичної характе­ристики країни. Туристична характеристика морів, річок, озер та болот. Підземні води та їх роль в підвищенні туристичної привабливості країни чи регіону.

Туристична характеристика рослинного та тваринного світу країни (флора і фауна). Визначення природних ' рослинних зон і країні. Оцінка умов існування тварин в країні. Тварини та рослини, що зникають і що охороняються. Ендемічні та реліктові тварини і рослини. Природоохоронна діяльність в країні. Опис природоохоронних територій (державних заповідників, заказнирв, резерватів та національних парків), як специфічних об’єктів туризму. Унікальні природні явища та природні об’єкти в країні [2;5;7;9].

Політична, економічна та історична характеристика

Вплив політичних умов в країні на розвиток туризму. Політична характеристика держави. Суверенітет держави. Визначення наявності залежних та спірних територій. Політичні конфлікти та «гарячі точки». Визначення форми правління в країні (монархія, республіка, країни Співдружності, джамахирія) та форми державного устрою (унітарна, федеративна та конфедеративна держава). Плюралістичні та клерикальні держави та типи політичного режиму в країні. Політична структура країни, її відношення до однопартійних чи багато- партійні держав. Столиця країни та адміністративно-територіальний поділ. Державні символи. Державна та офіційні мови в країні. Назви державних органів влади та державних посад.

Входження країни в міжнародні організації і союзи. Політичні блоки та економічні союзи. Змішані блоки країн. Підписані країною міждержавні договори та протоколи.

Економічні умови в країні та їх вплив на розвиток туризму. Оцінка рівня еконо­мічного розвитку країни та його вплив на туризм. Визначення укладу економіки країни та головних статей експорту та імпорту. Оцінка галузевої структура економіки, що має вплив на розвиток туризму (ступінь розвитку туристичної інфраструктури): транспорт, готельне та ресторанне господарство, мережа туроператорів та турагентів, зв'язок, комунальне госпо­дарство, індустрія розваг і дозвілля, охорона здоров’я, освіта, спорт, сільське господарство, шродні промисли. Характеристика грошової одиниці країни. Банкноти і моменти, що мають ходження.

Роль історичної інформації в підвищенні туристичній привабливості країни. Основні ямки історичної характеристики країни для сфери туризму: історія становлення дерржави, історія народів, видатні історичні події, видатні історичні особи, історичні регіони, геологічні та історичні пам’ятки [2;3;5;6].

Соціальна характеристика та культура

Населення країни як фактор (умова) та суб’єкт розвитку туризму в країні. Значення графічної характеристики населення для визначення туристичної привабливості країни. Оцінка показників «якості» населення країни, структури зайнятості та рівня безробіття.Розміщення та густота населення. Розселення та ступінь урбанізації в країні. Опис міста та передмістя, як основних туристських дестинацій країни. Основні підходи до районування Агломерати та мегаполіси країни. Процеси субурбанізації. Визначення головних міст країни. Характеристика сільських поселень. Форми сільського розселення в країні. Оцінка стану міграції населення в країні.

Туристична характеристика народів країни. Визначення расового, етнічного та національного складу населення, національних меншин та аборигенів.

Релігійна приналежність людини як важлива складова туристичного вивчення народів країни. Характеристика релігійного складу населення. Традиційні та нетрадиційні релігії і вірування в країні. Релігійні конфесії, що існують в країні. Наявність і роль в країні релігійного права.

Туристична характеристика культури народу, як об’єкту атракції. Складові культури. Характеристика мови та писемності в країні. Входження мови народу в мовну групу та мовну сім’ю. Відмінності між літературною та розмовною мовою. Існування діалектів мови. Невербальні форми спілкування народу. Символіка кольору. Характеристика мистецтва в країні. Характеристика національної архітектури та архітектурних пам’яток, музики і театру. Опис фольклору та його жанрів. Характеристика декоративно-прикладного мистецтва. Місце музеїв в туристичному описі країни. Видатні твори мистецтва. Культурні події та явища в як сучасні обєкти туриської атракції.

Необхідність врахування культурних традицій нараду в туристичній характеристиці країни. Етнічні, етнографічні танаціональні традиції. Опис звичаїв, обрядів, ритуалів та церемоній. Народні свята, фестивалі та ярмарки в країні. Характеристика національного одягу, народної творчості та ремесел. Традиційні для країни види спорту. Розвиток масової культури в країні.

Кулінарія як компонент культури. Традиції та культура харчування народів. Продукти харчуваня та раціон. Національна домашня та ресторанна домашня кухні. Найпоширеніші кухні світу та їх характерні риси. Національні страви та напої. Релігійні особливості та обмеження в харчуванні.

Цивілізаційний підхід в туристичному країнознавстві. Цивілізаційний базис. Види сучасних цивілізацій. Проблеми міжцивілізаційних взаємовідносин в умовах глобалізації та розвитку міжнародного туризму.

Спеціальна туристична характеристика країни

Послідовність туристичного опису країни. Стан розвитку туристичної галузі в країні та її місце на міжнародному ринку туристичних послуг. Структура та динаміка туристских потоків, грошових надходжень та витрат. Види туристичних ресурсів. Об’єкти туризму за їх класифікацією. Основні туристські дестинації країни. Туристські атракції. Рекреаційні зони, курорти та парки. Розроблені туристичні маршрути. Розвинуті види туризму в країні та їх географія. Органи управління туризмом та туристична політика. Рекорди країни.

Спеціальна туристична інформація про країну та необхідність її отримання туристом. Збір інформації щодо природних небезпечностей, безпеки життя, здоров’я та власності. Врахування поясного часу та його різниці з київським часом. Ступінь розвитку телефонного та мобільного зв’язку. Список довідкових телефонних номерів. Курси обміну національної валюти в основні валюти світу. Перелік святкових та неробочих днів. Робочий та неробочий час в країні. Напруга і частота електричного струму та специфіка електричної фурнітури в готелях. Митні правила, обмеження та туристичні формальності країни. Необхідність отримання візи, реєстрація та строки перебування в країні. Правила поведінки в країні. Можливість та розміри чайових в закладах гостинності. Туристична характеристика видів транспорту та спеціальної транспортної інфраструктури. Транспортна мережа, платні автотраси та можливість прокату авто. Правила дорожнього руху. Традиційні покупки туристів в країні та сувеніри. Наявність tax-free [2;4;5;9].

Європейський туристичний макрорегіон

Структура та загальна характеристика європейського туристичного регіону. Туристичне районування та зонування території країн СНД, зарубіжної Європи та країн Східного Середземномор’я. Провідні туристичні країни регіону, їх туристичні центри, розвинені види туризму [4;7;8;12].

Близькосхідний туристичний макрорегіон

Структура та загальна характеристика Близькосхідного туристичного регіону. Туристичне районування та зонування території країн Південно-Західної Азії, Єгипту та Лівії. Провідні туристичні країни регіону, їх туристичні центри, розвинені види туризму [ 4;7;8;12].

Південно-Азійський та Азійсько-Тихоокеанський туристичні макрорегіони

Структура та загальна характеристика Південно-Азійського та Азійсько-Тихоокеанського туристичного регіону. Туристичне районування та зонування території країн Південної, Південно-Східної, Східної Азії, Австралії та Океанії. Провідні туристичні країни регіону, їх туристичні центри, розвинені види туризму [ 4;7;8;12].

Африканський туристичний макрорегіон

Структура та загальна характеристика Африканського туристичного регіону. Туристичне районування та зонування території країн, Африки (крім Лівії та Єгипту). Провідні туристичні країни регіону, їх туристичні центри, розвинені види туризму [ 4;7;8;12].

Американський туристичний макрорегіон

Структура та загальна характеристика Американського туристичного регіону. Туристичне районування та зонування території країн Північної, Південної, Центральної Америки, острівних країн і територій Карибського басейну. Провідні туристичні країни регіону, їх туристичні центри, розвинені види туризму [4;7;8;12].


^ 2.2 Перелік питань для вступного випробування з дисципліни "ТУРИСТИЧНЕ КРАЇНОЗНАВСТВО"

1. Туристичне районування Бразилії.

2.Туристичне районування Великобританії.

3.Туристичний потенціал Середземноморського узбережжя Франції.

4.Бальнеологічні курорти Німеччини.

5.Туристичний потенціал Середземноморського узбережжя Іспанії.

6. Туристичний потенціал Південної Німеччини.

7. Туристичний потенціал Північної Італії.

8. Туристичний потенціал Південної Італії.

9. Туристичний потенціал Центральної Італії.

10. ЮНЕСКО. Світова спадщина ЮНЕСКО.

11. Туристичний потенціал Греції.

12. Канада, провінція Онтаріо: Оттава,Торонто.

13 .Передумови розвитку туризму в США.

14. Канада, провінція Манітоба: Вінніпег.

15. Проблеми розвитку туризму Австралії.

16. Проблеми розвитку туризму Італії.

17.Тематичні парки (історичний розвиток, принципи функціонування).

  1. Туристичний район Каліфорнія (США).

  2. Курорти Єгипту: Шарм-Аль-Шейх.

  3. Туристичні центри Єгипту: Хургада.

  4. Туристичний район Гаваї (США).

  5. Курорти Австралії.

  6. Особливості розвитку туризму Японії.

  7. Туристичний потенціал Нової Зеландії.

  8. Туристичний потенціал Північної Німеччини.


^ 2.3 СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ:

Основні:

  1. Безуглий В.В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн: Навч.посібн. - К.:ВЦ«Академія», 2005

  2. Колосов В.А. Политическая география. Проблемы и методы. - Л.:Наука, 1988

  3. Масляк П.О. Країнознавство - К.: Знання, 2008

  4. Машбиц Я.Г. Комплексное страноведение - Москва-Смоленск , 1998

  5. Мироненко Н.С. Страноведение: Теории и методы - М.: АспектПресс ,2001

  6. Петранівський В.Л., Рутинський М.Й. Туристичне краєзнавство - К,:2006

  7. Романов А.А. Зарубежное туристское страноведение - Москва: «Советский спорт», 2001

  8. Соціально-економічна географія світу/ за ред. Кузика С.П. - Тернопіль: Підручники і посібники, 1998

  9. Экономика зарубежных стран. Капиталистические и развивающиеся страны - М.: Наука, 1992

  10. Юрківський В.М. Країни світу. — К.: Либідь, 2001. — 366 с

Додаткові:

    1. Дністрянський М.С. Україна в політико-географічному вимірі. — Л: ЛНУ, 2000, — 310 с.

    2. Дубович ІЛ. Країнознавчий словник-довідник. — Л.: Ліга-прес, 2005. — 819 с.

    3. Кузик С, Книш М. Економічна і соціальна географія Америки. — Л.: ЛНУ. 1999. — 299 с.

    4. Масляк П.О., Дахно І.І Економічна і соціальна географія світу. — К.: Вежа. 2004, — 279 с.

    5. Масляк П.О., Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Словник-довідник учня з економічної і соціа­льної географії світу. — К.: Лібра, 1996. — 397 с.

    6. Олійник Я.Б., Шищенко П.Г., Степаненко А.В., Масляк П.О. Географія для старшокласни­ків та абітурієнтів. — К.: Знання, 2006. — 455 с.

    7. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Підручник / За ред. В.В. Ковалевського.

    8. Світова економіка. К.: Либідь, 2001. — 582 с.

    9. Соколенко СІ. Глобалізація і економіка України.- К.: Логос, 1999. — 566с.

    10. ЯценкоБ.П. Політична географія. — К.: НАНУ, 2005. — 132 с.



^ 3. ВИЩА ТА ПРИКЛАДНА МАТЕМАТИКА

3.1Перелік питань для вступного випробування з дисципліни "вища та прикладна математика"


1. Основні елементарні функції, їх властивості та графіки.

2. Границя функції в точці. Нескінченно малі функції та їх властивості.

3. Неперервність функції в точці. Властивості функцій неперервних на відрізку.

4. Похідна функції, її геометричний зміст. Таблиця похідних.

5. Похідні та диференціали вищих порядків.

6. Екстремуми функції і їх знаходження за допомогою похідних.

Загальна схема дослідження функцій та побудова їх графіків.

7. Визначники другого і третього порядків та їх властивості.

8. Системи лінійних рівнянь. Правило Крамера.

9. Матриці. Дії над матрицями. Матричний метод розв"язування систем лінійних

рівнянь.

10. Вектори. Дії з векторами. Скалярний добутк векторів.

11. Декартова і полярна система координат. Різні рівняння прямої на площині.

12. Лінії другого порядку на площині: коло, еліпс, гіпербола, парабола, їх

геометричні властивості та рівняння.

13. Рівняння площини і прямої в просторі. Поверхні другого порядку.

14. Функції двох змінних. Частинні похідні, повний диференціал.

Екстремум функції двох змінних.

15. Похідна за напрямом, градієнт та його властивості.

16. Невизначений інтеграл та його властивості. Таблиця інтегралів.

17. Методи інтегрування: заміна змінної, інтегрування частинами.

18. Визначений інтеграл та його властивості. Формула Ньютона-Лейбніца.

19. Невласні інтеграли та їх властивості. Застосування визначених інтегралів в

економічних задачах.

20. Основні поняття теорії диференціальних рівнянь. Диференціальні рівняння

першого порядку.

21. Лінійні диференціальні рівняння другого порядку: однорідні та неоднорідні.

22. Основні класи диференціальних рівнянь, що інтегруються в квадратурах.

Застовання диференціальних рівнянь для розв’язання економічних задач.


^ 3.2 СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ.

Основні:

1. Дубовик В.П., Юрик 1.1. Вища математика, -К.: В.ш., 1993.

2. Вища математика: Збірник задач /За ред. В.П.Дубовика, І.І.Юрика.К.:Вищашк., 1999.

3. Пискунов Н.С. Дифференциальное й интегральное исчисления для вузов, т.1, т.2, М.: Наука 1978.

4. Дев'ятко В.І., Юрик 1.1. Різницеві рівняння. Дискретне перетворення Лапласа. Конспект лекцій, - К.: УДУХТ, 2000

5. Мартиненко М.А., Юрик 1.1. Теорія функцій комплексної змінної. Операційне числення. , - К.: Вид.дім. Слово 2007, 296 с.

6. Методичні вказівки та індивідуальні завдання "Диференціальне числення функції однієї змінної". - К.: УДУХТ 1997, №5047

7. Методичні вказівки та індивідуальні завдання "Лінійна і векторна алгебра та аналітична геометрія" -К.: УДУХТ 1996, №3359

8. Методичні вказівки та індивідуальні завдання "Ряди" - К.: УДУХТ 2000,

№5620

9. Методичні вказівки та індивідуальні завдання "Функції комплексної змінної, операційне числення" - К.: УДУХТ 1996, №3360

10. Методичні вказівки до виконання контрольних робіт для студентів технологічних спеціальностей заочної форми навчання. -К.: УДУХТ 1999, №5401

11. Методичні вказівки до виконання контрольних робіт для студентів заочної та денної форми навчання. - К.: НУХТ 2006, № 6622

Додаткові:

12. Чинаев П.И. й др. Вьісшая математика. Специальньїе главьі, -К.: В.ш., 1981.

13. Жевняк Р.М., Карпун. Вьісшая математика, 4.1-5, -М, В.ш., 1987.

14. Арамович И.Г., Лунц Г.Л., Зльсгольц П.З. Функции комплексной

переменной. Операционное исчисление. Теория устойчивости, -М., Н., 1968.

15. КрасновМ.Л., Киселев А.Й., Макаренко Г.И. Функции комплексной

переменной. Операционное исчисление, теория устойчивости, -М., Н., 1981

16. Перхач В.С. Математичні задачі електроенергетики, -Л., В.ш., 1982.


^ КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ ВСТУПНИКІВ
на навчання за ОКР «бакалавр» на основі ОКР «молодший спеціаліст»
за напрямом 6.140103 «Туризм»


на вступному випробуванні з фахових дисциплін


Вступне випробування оцінюється за 100 – бальною шкалою. Воно складається з п’яти завдань, одне з яких з організації ресторанного господарства, одне – з організації готельного господарства, три - з вищої та прикладної математики, кожне із завдань оцінюється в 20 балів.

20 балів за завдання виставляється, якщо вступник виявив повні і глибокі знання програмного матеріалу, достатній рівень умінь і навичок, вміння вільно виконувати завдання, чітко та вичерпно відповідати на поставлені в завданні питання, правильно і обґрунтовано формулювати практичні висновки, засвоїв основну літературу, рекомендовану програмою.

Оцінювання в 20 балів здійснюється коли вступник вільно володіє науковими програмами, термінами, виявляє творчі здібності щодо прийняття рішень, виконання професійних завдань, важливих для фаху і освітнього рівня, що здобувається, виявляє комунікативну культуру.

15 балів – заслуговує вступник, який виявив повне знання навчального програмного матеріалу; достовірний рівень знань та вмінь для вирішення завдань заданої складності, що передбачені програмою; засвоїв літературу, рекомендовану програмою. Оцінювання в 10 балів здійснюється коли вступник виявив стандартні, але обмежені знання з програмних дисциплін, допустив несуттєві неточності, проте здатний самостійно удосконалювати рівень знань в ході подальшого навчання.

10 балів – за виконання завдання виставляється, якщо вступник слабо володіє основним навчальним програмним матеріалом, питання розкрив частково, не завжди послідовно, набуті знання застосовує з труднощами. Оцінювання в 10 балів здійснюється коли вступник володіє необхідними уміннями та навичками для вирішення стандартних завдань, проте допускає суттєві неточності, не виявляє самостійності суджень, демонструє недоліки комунікативної культури.

0 балів – за виконання завдання виставляється коли вступник виявив обмежені знання з основного навчального програмного матеріалу, допустив суттєві неточності та принципові помилки під час виконання завдань, передбачених програмою; не надав відповідь на завдання, продемонстрував низький рівень комунікативної культури. 0 балів виставляється вступникам, які не володіють необхідними знаннями, вміннями, термінами, не виявляють самостійності суджень і неспроможні навчатися без додаткових занять з дисциплін програми.

Згідно з Правилами прийому до Національного університету харчових технологій 2012 року вступне фахове випробування вважається не складеним, якщо сумарно вступник набрав менше 25 балів.


Голова фахової атестаційної комісії

доцент Д.І. Басюк


^ КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ ВСТУПНИКІВ
на навчання за ОКР «бакалавр» на основі ОКР «молодший спеціаліст»

за напрямом 6.140103 «Туризм»

з дисциплін фахового вступного випробування,

що проводиться у формі співбесіди для категорій вступників,

яким таке право надано згідно Правил прийому до НУХТ у 2012 році

Мета випробування:

• визначити наявний рівень фахової підготовки вступників;

• перевірити вміння вступників застосовувати набуті знання і навички для вирішення практичних фахових задач, що відповідають функціональним обов'язкам посад, зазначеним у кваліфікаційній характеристиці бакалавра.

На випробуванні вступнику пропонується відповісти на питання за програмою вступного випробування.

Знання вступника оцінюються за обсягом і якістю наданих ним відповідей такими рівнями: «високий», «достатній», «недостатній».

Високий” рівень отримує вступник, який виявив систематичне і глибоке знання програмного матеріалу, вміння вільно виконувати завдання, передбачене програмою; засвоїв основну і знайомий з допоміжною літературою, рекомендованою програмою. “Високий” рівень, як правило, виставляється вступникам, які засвоїли взаємозв’язок основних понять програмних дисциплін в контексті їх значення для фаху, що здобувається; які виявили творчі здібності у розумінні, викладенні і використанні програмного матеріалу. Можливі незначні одна-дві помилки у розкритті другорядних питань, що не призводять до помилкових висновків.

Достатній” рівень отримує вступник, який виявив знання основного програмного матеріалу в обсязі, необхідному для навчання з фаху; який справляється з виконанням завдань, передбачених програмою; знайомий з основною літературою, рекомендованою програмою. “Достатній” рівень, як правило, виставляється вступникам, які допустилися непринципових похибок при виконанні екзаменаційних завдань.

Недостатній” рівень отримує вступник, який виявив знання з основного навчально-програмного матеріалу не в повній мірі, допустив принципові помилки у виконанні передбачених програмою завдань. “Недостатній” рівень, як правило, виставляється вступникам, які неспроможні навчатися без додаткових занять з дисциплін програми.

Особи, рівень знань яких оцінений як “Недостатній”, до участі в конкурсі для зарахування за цими результатами не допускаються.

Голова фахової атестаційної комісії

доцент Д.І. Басюк


Схожі:

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджую» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджую»
move to 0-20350166
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджую» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджую»
move to 1192-20437
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджую» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України національний університет харчових технологій Затверджую
move to 1192-20450
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджую» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджую»
move to 1192-20467
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджую» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджую»
move to 1192-20431
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджую» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджую»
move to 1192-20436
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджую» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджую»
move to 1192-20432
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджую» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджую»
move to 1192-20435
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджую» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджую»
move to 1192-20434
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджую» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджую»
move to 1192-20466
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджую» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет харчових технологій «затверджую»
move to 1192-20465
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи