Кульгейко О. Підприємство, робітники І нова влада (Ніжинський засолочний завод в добу окупації 1941-1943 р.) icon

Кульгейко О. Підприємство, робітники І нова влада (Ніжинський засолочний завод в добу окупації 1941-1943 р.)




Скачати 80.32 Kb.
НазваКульгейко О. Підприємство, робітники І нова влада (Ніжинський засолочний завод в добу окупації 1941-1943 р.)
Дата14.09.2012
Розмір80.32 Kb.
ТипДокументи

Кульгейко О.

Підприємство, робітники і нова влада (Ніжинський засолочний завод в добу окупації 1941-1943 р.)

Одним з підприємств м. Ніжина, яке відновило роботу після встановлення німецького окупаційного порядку був Ніжинський засолочний завод.

Культура Ніжинського огірка має давню історію. Вперше ніжинські огірки згадуються в документах 1763 року. В середині ХІХ ст. в Ніжині розпочинається промислове виробництва солоних огірків. На кінець століття ніжинські огірки експортувались у 56 країн світу. В радянську добу виробництво консервації в Ніжині зосереджується на Ніжинському консервному заводі. В жовтні 1927 року розпочалось будівництво засолювального пункту «Червоний Жовтень». Протягом наступного десятиліття комбінат розширив своє промислове виробництво за рахунок сіл Вертіївки, Черняхівки та Великої Кошелівки. В 1940 році до складу засолзаводу входило сім переробних засолпунктів.

Воєнні дії 1941 р., відступ радянської армії суттєво вплинув на становище комбінату. Частина обладнання зникла (була вивезена. або розграбована), зруйновано виробничі приміщення, безслідно зникла й частина сировини та готової нереалізованої продукції.

З 15 вересня 1941 року Ніжин був окупований німецькою армією. Влада в місті зосередилася в руках новоствореної Німецької польової комендатури № 197, очолювана комендантом міста штандартенфюрером Віндлером. Уже на третій день окупації за ініціативи фельдкомендатури почала формуватися Ніжинська міська управа – підпорядкований коменданту орган міського самоврядування.

Міській Управі були підпорядковані міські підприємства і в тому числі Ніжинський засолювальний комбінат.

Першочерговим завданням нової влади було організувати відновлювальні роботи для збереження того майна і продукції, що вціліло після окупації. Щоб припинити мародерство було організовано денну та нічну охорону (12 чоловік). Згодом були набрані й робітники для відновлення господарства (32 чоловіки). Однак за об'єктивних причин відчувалась гостра нестача робочої сили.

Нова адміністрація заводу провела ревізію за якою вціліле майно було оцінено у 121 450 крб. Найбільше постраждав засолзавод №1 на суму 1255,5 тис. крб., найменше - Кошелівський заготівельний пункт – 21,4 тис. крб. Загальна сума збитків по комбінату становила 2113, 3 тис. крб..

На перше жовтня також була підрахована кількість готової продукції солоних огірків різних сортів по засолзаводу № 1 і №2 - 4209 бочки, вагою 314,7 тонн. З цієї кількості за рішенням Земельного управління м. Ніжина для продажу через магазини було направлено 62 банки, вагою 3,1 тонни, на зимове зберігання - решту продукції.

В короткий термін було створено план роботу по відновленню підприємства, збереженню вцілілого майна та відбудови зруйнованих будівель.

Роботи на заводах планувалися закінчити до 5 листопада з поступовим зменшенням кількості працівників, тому на завершальному етапі сортування огірків від робіт звільнялися механік, бондар та слюсар, що працювали на заводі №1 при умові, якщо на заводі не будуть проводитись роботи до сезону 1942 року.

В подальшому були наміри перейти до відновлення тих господарств, які необхідні на той випадок, якщо завод працюватиме в 1942 році. У випадку остаточної зупинки роботи заводу в наступному році вся готова продукція на заводах №1 і №2 повинна була перенестись до «льодовиків», попередньо підготувавши їх на зимовий період, заклавши лід, установивши там вентиляції [ 16, арк. 32-36].

Однак підприємство продовжило свою роботу у 1942 р. Був окреслений промисловий план на 1942 року, а для його реалізації в жовтні 1942 року Засолкомбінат отримав короткотерміновий кредит від Господарського банку в розмірі 200 000 крб. Кредит був взятий для закупівлі реманенту. За користування позикою нараховувалося 5 % річних, у випадку затримки виплати коштів – 8 % на рік. Як гарантія виплати коштів завод під заставу заклав своє рухоме і нерухоме майно на суму 472 800 крб. В подальшому кредитні позики неодноразово будуть братися для розширення виробництва – здійснення робіт для пропарки бочок. Як зазначалось в документі «основна проблема з пропаркою бочок була пов’язана з витратами топлива і наявності робочої сили». В підготовчий період до сезону 1942 року засолкомбінату потрібно було пропарити 115 тис. бочок для засолки. Пропарка, як і в минулі роки передбачалася подвійною, робоча сила враховувалася з розрахунку на кожну бочку з опаркою в рази.

Нововідкритий Комбінат на 1942 п. складався із центрального виробничого заводу №1, який мав засолювальний, бондарний, машинний, капустяний цехи, цехи по переробці огірків (приміщення колишнього пожежного депо), шахти, підвали, столову для робітників [1] та 7 заготіввельних пунктів: №2, 3, 4 знаходилися в м. Ніжині, 5-й в с.Вертіївці, 6-й в с.Черняховка, 7-й та 8-й в с. Велика Кошелівка.

Крім виробничих комплексів комбінату, де здійснювалась обробка і заготівля продукції у структуру виробництва входили:

- сільськогосподарські угіддя для вирощування потрібних комбінату сільськогосподарських культур. Наприклад, на квітень 1942 р. комбінат орендував у Ніжинської районної інспекції сільського господарства 22 гектари придатної для сільського господарства землі з вільного земельного фонду (колишнє поле ніжинського стрільбища). На цих землях завод самостійно вирощував картоплю. Плата за оренду була встановлена натуральна - одна тонна з одного гектара (всього за 22 гектара 22 тони) [2]. Крім того, на інших сільськогосподарських угіддях вирощувались капуста, картопля, буряки, морква, гірчиця, окріп [1]. Вирощувались також і огірки декількох видів: водянка, корнішони і крупні зелені [3].

- деревообробне виробництво для виготовлення тари. Промисловість по переробці овочів потребує жорстку дерев'яну тару, тобто бочки твердої породи ємкістю від 10 до 200 л.

Щорічно таких бочок потрібно було 150 000 бочкоцентнерів. Оскільки бочкотара була дефіцитним товаром в місті, її повернення відбувалося шляхом укладення договорів підприємства із клієнтами заводу про повернення тари після її використання.

У бондарній майстерні працювало 100 чоловіків бондарів. Потужності майстерні вистачало на ремонт старої та виготовлення 20-25 бочкоцентнерів ново бочко тари. [7, арк. 47].

- сінокоси для коней (розташовувались біля болота Соломянка). Коні відігравали велику роль при транспортуванні сировини та готової продукції, їх спеціально закуповували у селах Дроздовці і Жуківці Куликівського району [2].

- заготівельні пункти: відділ заготовки плодового насіння та відділ заготовки овочів (на 1942 р – 8 пунктів). Вони займалися скуповуванням сировини у місцевого населення. Найбільші розташовувались у с. Вертіївці «Табакбаза» та «Плодоовоч» [6, арк.209] .

- підвали для зберігання картоплі (підвал Грецької церкви [4] та підвал Інститутської бібліотеки по вул. Гоголя, колишній будинок воєнкомату, склад №80). Періодично їх утеплювали, робили вентиляційні труби, дерев'яні щитки з дошок . [1, арк. 231].

Нова адміністрація заводу складалася з наступних посад: директор (до 12 травня 1942 р. Гаврилюк П. Є., потім Григор’єв П.М.), помічник директора, головний бухгалтер, бухгалтер, технік, плановик, агроном, секретар, касир, експедитор, завгосп.

Серед працівників підприємства можна виділити наступні категорії: робітники по переробці овочів, бондарі, охоронці, вантажники, прибиральники металу. Управляв ними завідуючий промисловістю за допомогою десятників.

Найвища заробітна плата була у вантажників (234-274 крб.) і бондарів (260-280 крб.), [3].

Робочий день на заводі тривав з 8 ранку до 4 годин [7, арк. 68]. Робітники мали право на оплачувані лікарняні. Для них були створенні їдальні, де персонал харчувався в обід. До порції входило зазвичай суп, гарнір, компот, її вартість становила 3 крб. Всі виручені кошти йшли на рахунок заводу [спр. 19, арк. 148]. Також робітникам видавалися щомісяця картки, які вони могли обміняти в магазині від Хлібокомбінату [3, арк. 42].

Асортимент виготовленої продукції був не дуже широким. Виготовлення та переробка плодоовочів м. Ніжина і Ніжинського району полягало в засолці огірків, помідорів, квашеної капусти, приготуванні овочевих маринадів, квашених яблук в незначній кількості (80-100 тонн) та сульфітації ягід, також об'єми не значні (25-30 тонн).

Для чіткого контролю над працівниками заводу керівникам і робітникам були видані посвічення. Також для безпеки ж власної працівники заводу повинні були вдягати нарукавні пов’язки [спр.16, арк. 3].

Відразу ж після окупації Міська Управа взяла під свій контроль сферу оподаткування. Головнокомандуючий Німецькими військами Фон Браухіч від 23.10.1941 р. та додаткової інструкції § 17 від 26.01.1942 р. зобов'язував дану установу сплачувати податки, в тому числі й від товарного обігу відділу фінансів м. Ніжина. Для цього завод зобов'язували подати відомості про реалізацію продукції для нарахування податків з обігу за ІV-й квартал 1941 р. та за січень 1942 р. [7, арк. 88].

Відповідно до інструкції було визначено розрахунки управління м. Ніжина та його відділів із засолкомбінатом на 1.01.1942 року при чому виявлено:

  1. Базами Управління м. Ніжина, одержано від засолзаводу огірків і тари, згідно прикладеного акту на загальну суму 195 575 37 крб.

  2. В рахунок цього Управління м. Ніжина проведено розплату наступним чином:

  1. Внесено сільгоскоменданту Німецької Армії згідно з його розпорядженням 136 898 00.

  2. Виплачено зарплату робітникам Засолзаводу за час з 1.10 по 1.01. 1942 рік 57 553 31.

Таким чином рахується сальдо на 1.01.1942 року на користь засолкомбінату 1 12406.

Також згідно з тимчасовим розпорядженням від 26.01.1942 року про тимчасове стягнення податків від реалізованої продукції по селу Вертіїївці та Черняхівці відраховувалось 2%, тобто 5578 крб. 38 коп та перераховувалось на рахунок Ніжинської філії Госпбанку до 20 липня.

Оподатковувалися і заробітні плати робітників при двоякому заробітку. Наприклад, заробіток в 250 крб. податок – 5 крб, 500 крб. -30 крб, при 1000 крб. - 80 крб. і так далі. Ті робітники та службовці, які мали у своєму утриманні 4-х і більше чоловік отримували пільгу 30%. Оподаткування розпочиналося з лютого місяця 1942р. включно (спр.16, арк.96).

Фельдкомендатура також ввела податок на всіх робітників та культтабір [7, арк. 77].

Нова влада намагалася контролювати всі можливі витрати і попередити різні порушення. Так зокрема директора Павло Гаврилка було звільнено з роботи за розпорядженням Конфліктної комісії від 26 червня 1942 року, оскільки він визнав свій борг заводу в розмірі 760 крб. (нагадаємо заробітна плата директора становила близько 300 крб.). Додатковий контроль не оминув і навіть звичайних прийомщиків окропу. Згідно з розпорядженням адміністрації заводу вони повинні складати квитанції в трьох екземплярах вказуючи письмовими літерами кількість отриманого окропу. Квитанції виписувалися здатчику, другий екземпляр прикріплювався до авансового звіту і третій залишався в прийомщика.

Ніжинський комбінат співпрацював з такими установами:

- Ніжинською міською друкарнею, де закуповувався папір [7, арк. 124].

- З Бондарним заводом, закуповував у нього нову тару [7, арк. 47].

Серед постійних клієнтів комбінату були:

- міський харчокомбінат, якому підприємство продавало перемерзлу картоплю для крохмалю [3],

- промисловий відділ (миловарний цех), якому продавалась каустична сода [1, арк.162],

- військові частини, яким відпускалася капуста, картопля, солоні огірки Зокрема, за розпорядженням німецького командування до Дарниці, де заходився заготівельний пункт було направлено пів тони свіжих [9, арк. 92], згодом туди направлялися й солоні огірки [10 арк.190, 192]. Також Спілка Кооператорів від імені Германської Армії виписувала огірки – 55 тонн. Для реалізації огірків була встановлена чітка ціна – водянки і крупно зелені коштували 960 крб за тонну. До цієї суми додавалася вартість бочки, в разі повернення тари в придатному стані віднімалась засолочна ціна бочки в розмірі 85% її вартості.

Отже, новостворена влада за коротки терміни відновила діяльність заводу відповідно до відпрацьованої схеми за попередні місяці війни. Її господарювання на окупованих територіях заключалося в копіюванні радянської влади.


^ Структура підпорядкування службовців виглядає наступним чином:




СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

1. Відділ Чернігівського Обласного Державного Архіву в м. Ніжині (далі ВЧОДАН), ф. р-4377, оп.1, спр. № 2.

2. ВЧОДАН, ф. р-4377, оп.1, спр. № 18.

3. ВЧОДАН, ф. р-4377, оп.1, спр. № 3.

4. ВЧОДАН, ф. р-4377, оп.1, спр. № 4.

5. ВЧОДАН, ф. р-4377, оп.1, спр. № 15.

6. ВЧОДАН, ф. р-4377, оп.1, спр. № 14.

7. ВЧОДАН, ф. р-4377, оп.1, спр. № 16.

8. ВЧОДАН, ф. р-4377, оп.1, спр. № 17.

9. ВЧОДАН, ф. р-4377, оп.1, спр. № 19.

10. ВЧОДАН, ф. р-4377, оп.1, спр. № 12.

11. Ніжинська Старовина. - Вип. 4(7). - Ніжин, 2007

Схожі:

Кульгейко О. Підприємство, робітники І нова влада (Ніжинський засолочний завод в добу окупації 1941-1943 р.) iconЯковенко В. Повсякденне життя житомирян в умовах окупації (липень 1941 – грудень 1943 рр.)
Великої Вітчизняної війни належить до однієї з найбільш недосліджених І сфальсифікованих сторінок історії нашого народу
Кульгейко О. Підприємство, робітники І нова влада (Ніжинський засолочний завод в добу окупації 1941-1943 р.) iconІіі міжнародна студентська наукова Інтернет-конференція «Повсякденність окупації: «новий порядок» та суспільство окупованих регіонів СРСР у 1941 1944 рр.»
«Повсякденність окупації: «новий порядок» та суспільство окупованих регіонів СРСР у 1941 1944 рр.»
Кульгейко О. Підприємство, робітники І нова влада (Ніжинський засолочний завод в добу окупації 1941-1943 р.) iconІі міжнародна студентська наукова Інтернет-конференція «Повсякденність окупації: «новий порядок» та суспільство окупованих регіонів СРСР у 1941 1944 рр.»
«Повсякденність окупації: «новий порядок» та суспільство окупованих регіонів СРСР у 1941 1944 рр.»
Кульгейко О. Підприємство, робітники І нова влада (Ніжинський засолочний завод в добу окупації 1941-1943 р.) iconО. І. Ісаюк Центр досліджень визвольного руху
...
Кульгейко О. Підприємство, робітники І нова влада (Ніжинський засолочний завод в добу окупації 1941-1943 р.) iconОсобливості розроблення бренда атзт «Сумський фарфоровий завод»
Сумський фарфоровий завод був побудований в 1964 році. З травня 1965 року вийшла перша продукція порцелянових виробів. Протягом своєї...
Кульгейко О. Підприємство, робітники І нова влада (Ніжинський засолочний завод в добу окупації 1941-1943 р.) iconОсобливості розроблення бренда атзт «Сумський фарфоровий завод»
Сумський фарфоровий завод був побудований в 1964 році. З травня 1965 року вийшла перша продукція порцелянових виробів. Протягом своєї...
Кульгейко О. Підприємство, робітники І нова влада (Ніжинський засолочний завод в добу окупації 1941-1943 р.) iconХажанець Вікторія Варвинське повстання 1943 року
П.І. П'янигу, В. Ф. Пітухова, Ф.І. Оніщенка, В. М. Цицуру та інших членів підпілля І диверсійної групи. Дехто, психологічно не витримавши...
Кульгейко О. Підприємство, робітники І нова влада (Ніжинський засолочний завод в добу окупації 1941-1943 р.) iconСценарий переделанной русской народной сказки
Голос за кадром( гзк ): Создал дед Афанасий завод по переработке репы и назвал его «Turnip factory», ну по нашенски – «Репко-завод»....
Кульгейко О. Підприємство, робітники І нова влада (Ніжинський засолочний завод в добу окупації 1941-1943 р.) iconСценарий переделанной русской народной сказки
Голос за кадром( гзк ): Создал дед Афанасий завод по переработке репы и назвал его «Turnip factory», ну по нашенски – «Репко-завод»....
Кульгейко О. Підприємство, робітники І нова влада (Ніжинський засолочний завод в добу окупації 1941-1943 р.) iconПеревод Мусоросжигающий завод в Кристиансанде идет в ногу со временем. Это будет способствовать развитию теплоснабжения столицы южной части Норвегии
Й завод в южном городе Кристиансанд будет производить энергию в ближайшее время. Завод будет сжигать 120 тысяч тонн отходов в год...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи