Коваленко Є. Економічна діяльність Ніжинського лісництва у 1941-43 рр icon

Коваленко Є. Економічна діяльність Ніжинського лісництва у 1941-43 рр




НазваКоваленко Є. Економічна діяльність Ніжинського лісництва у 1941-43 рр
Дата14.09.2012
Розмір70.4 Kb.
ТипДокументи

Коваленко Є.

Економічна діяльність Ніжинського лісництва у 1941-43 рр.

В умовах війни з глибоким проникненням на територію противника стратегічним завданням Німеччини стало налагодження ресурсної експлуатації окупованих регіонів. За умови ефективного використання ресурсного потенціалу окупованої зони, воююча німецька армія мала можливість забезпечити себе всім необхідним не перевантажуючи німецької економіки з одного боку і не перенапружуючи і без того недосконалої в СРСР транспортної мережі. Це чудово розуміли і Гітлер і його Генштаб. Тому вже в план «Барбароса» була включена економічна частина, в якій накреслювались принципи використання ресурсних можливостей захоплених в майбутній війні земель СРСР. Більш детально економічна політика в окупованих регіонах була визначена в Директивах по керівництву економікою окупованих східних областей, або т.з. «Зеленій папці» Герінга [1].

Чернігівщина разом з м. Ніжином була окупована протягом жовтня 1941 р. і увійшла в зону військового управління німецької армії. З точки зору ресурсних можливостей регіон був важливим для німців не лише як продовольча база, але і як джерело деревини. В «Зеленій папці» Герінга в особливому додатку наголошувалось на важливості для Німеччини лісового господарства та деревообробної промисловості окупованих регіонів. [1,33] Таким чином одним з пріоритетних завдань окупаційної влади на Ніжинщині стала організація ефективної роботи лісового господарства.

Київське головне управління лісами


Чернігівська обласна дирекції лісів

Головне Ніжинське лісництво






Участкові лісництва



^ Схема 1. Структура управління лісовим господарством Чернігівщини.

На території Чернігівського Полісся було створено кілька десятків лісництв. В організаційному плані вони підпорядковувались Головним лісництвам, які в свою чергу, управлялись Чернігівською обласною дирекцією лісів (з 1942 р. Німецька Чернігівська дирекція лісів). Вище управління лісовим господарством окупованої України здійснювалось Київським головним управлінням лісами. (див. схема 1.)

Райони

Лісництва

Ніжинський район

Ніжинське лісництво

Веркіївське лісництво

Носівський район

Мринське лісництво

Носівське лісництво

Козарське лісництво

Ново-Басанський район

Новоселицьке лісництво

Бобровицький район

Кобижське лісництво

Колежинське лісництво

Старо-Басанське лісництво

Таблиця 1. Структура Головного Ніжинського лісництва.

У склад Головного Ніжинського лісництва увійшло 9 лісництв, які об’єднували лісові масиви чотирьох районів. На території Ніжинського району було створено Ніжинське та Веркіївське лісництво, в Носівському районі – Мринске, Носівське та Козарське, в Ново-Басанському – Новоселицьке, в Бобровицькому – Кобижське, Колежинське та Старо-Басанське.

На чолі Ніжинського Головного лісництва стояв призначуваний чернігівською дирекцією старший (з 1942 – головний) лісничий. Цю посаду в 1941-43 рр. обіймали Белінський та Наливайко. В штат Головного лісництва також входили головний інженер, спеціаліст лісокультури, бухгалтерія і т.п.

Все економічне життя Ніжинського головного лісництва жорстко контролювалось з боку Головної бухгалтерії Чернігівської дирекції. Ще в «Зеленій папці» зазначалось, що використання лісу, пиломатеріалів, використання дров потребує суворої організації. [1,33] Контроль здійснювався через систему регулярних звітів і періодичних перевірок. Відповідно і Головне лісництво вимагало від участкових лісництв детальних звітів. За «Табелем надсилки оперативної звітності» Головне лісництво зобов’язувало лісників регулярно надсилати 13 різних форм звітності. З них: 2 декадних звіти (про заготівлю та вивозку дров, про хід лісокультурних робіт); 3 півмісячні звіти (про хід заготівлі та вивозки лісу; про рух продукції ручної переробки; про рух продукції на пунктах механічної переробки); 6 місячних звітів (про реалізацію лісопродукції, про хід хімічної переробки, про хід рубок та вихід деревини при рубках, про виконання протипожежних заходів, про кількість робітників та транспорту на виробництві, про відпуск лісоматеріалів); 2 квартальних звіти (про використання лісосічного фонду, про лісопорушення). [2, арк. 12.] Після обробки і зведення інформація надсилалась в Дирекцію. Протягом 1942-43 рр. Дирекцією вводились додаткові регулярні форми звітності, крім того час від часу по вимозі Головне лісництво мало готувати особливі статзведення.

Ніжинське головне лісництво працювало за планами робіт, які надсилались з Дирекції і приймались після узгодженням з головним лісничим. Відповідні плани були розроблені практично по всім видам виробництва: лісосічним роботам, ручній і механічній переробці деревини; смолокурінню і дьогтьокурінню; роботі лісозаводів, реалізації і т.д. Але, як видно із звітності, зазначені плани часто не виконувались переважно через нестачу робочих рук, фахівців та техніки.

Завдяки налагодженій роботі Ніжинське головне лісництво вже в 1942 р. перетворилось на найбільшу господарську структуру регіону. Зокрема за відомістю кількості потрібних робітників для виконання плану на ІІ півріччя 1942 р. в лісництві мало працювати на різних ділянках робіт 22797 чол. [6, арк.8]

Всі види робіт, що здійснювались в господарствах Головного ніжинського лісництва можна об’єднати в 4 групи: лісосічні роботи – заготівля лісоматеріалів та їх вивезення до вантажних пунктів; організація лісокультурних робіт; лісохімія; деревообробна промисловість.

Першочерговим завданням Головного лісництва і підпорядкованих йому лісництв була організація лісосічних робіт та вивезення лісу. Кожне лісництво мало кілька видів господарств: соснове, дубове, твердолистяне, мяколистяне, вільхове, на яких заготовлювались відповідні породи дерев. [3, арк. 148] Заготоване дерево або вивозилось підводами на вантажні пункти залізничних станцій (Бобровиця, Заворичі, Носівка, Веркіївка) або переправлялось сплавом по річках (наприклад по р. Остер сплав здійснювався до приплави «Торговиця»).

Відпуск лісоматеріалів здійснювався: військовим частинам, військово-повітряним частинам, залізницям, органам «ТОД», власним лісозаводам, іншим споживачам. [2,арк.16] За особливих розпоряджень Дирекції лісоматеріали надавались для ремонту і будівництва мостів, громадським господарствам, установам та підприємствам, місцевому населенню і т.п.

На заготівлі та вивезенні лісоматеріалів в Ніжинському головному лісництві було задіяно найбільша кількість робітників. Станом на 1942 р. для виконання планів Дирекції Ніжинські лісництва потребували біля 9 тис. лісорубів, і 13 тис. перевізників. Але реальних робітників було набагато менше. На 1 січня 1943 р. в Ніжинському Головному лісництві працювало 565 лісорубів і 87 візників. [4, арк. 6].

Важливе місце в діяльності лісництва займала заготівля і відпуск дров. Дров потребували в першу чергу німецькі установи та військові частини, що розташовувались на Ніжинщині: фельдкомендатура, військова частина № 173, 2-ий та 3-ій батальйони. Наприклад за грудень 1942 р. для їх опалення було лісництвами було поставлено 4325 кбм. дров, що складає близько 40 % від загального обсягу поставленого деревного палива. [5, арк.16] Крім того дровами з ближніх лісництв забезпечувались практично всі адміністративні та господарські установи Ніжина та чотирьох районів (міська та 4 районні управи, кооперація, земуправи, облземупроавління, Госбанк, МТС, шкірзавод, засолзавод ковбасна фабрика Ніжина і т.п.). Відпускались дрова і населенню, але в обмеженій кількості.

Наступним важливим напрямом роботи Головного лісництва була організація лісокультурних робіт: насадження молодняка та догляд за ним, проріджування, прочистка лісів, освітлення, санітарна рубка. Проте в умовах війни на цій діяльності Дирекція особливої уваги не зосереджувала. Зокрема за відомістю кількості потрібних робітників для виконання плану на ІІ півріччя 1942 р. для ведення лісокультурних робіт в Ніжинському Головному лісництві передбачалось 400 чол. (2% від загальної кількості). [6, арк.8]

Важливим, але малорозвиненим напрямом роботи лісництв була лісохімія, зокрема смолокуріння та дьогтьокуріння. Щоправда до кінця окупаційного періоду виробництва смоли так і не вдалось налагодити. В той же час дьогтьокуріння було організоване в Казарському, Новоселицькому, Колежинському та Старо-Басанському лісництві. Загалом в другій половині 1942 р. в цій сфері працювало всього 16 чол. [6, арк.8]

Деревообробна галузь Ніжинського головного лісництва складалась з лісозаводів та пунктів механічної переробки деревини. На зазначених об’єктах зі зрубаного лісоматеріалу вироблялись: половники, ободні кряжі, кругляки, будівельники, різнорозмірні дошки, пластини, бруски, тарні дощечки, штахетки тощо. В якості матеріалу використовувались практично всі породи дерева. [4, арк.4]

Крім механічної обробки важливою частиною деревообробної галузі лісництва було ручне виробництво. Лісництва виконували спецзамовлення на виробництво для німецької армії клепок (дубових), мілітаризованих ободів, військових дубових спиць, дубових і осикових бочок. [4, арк.8] Крім того вироблявся широкий асортимент виробів для народного господарства: ступки, ціпи, вила, рубачі, граблі, сані, держаки для лопат тощо. Загалом на виробництві в другій половині 1942 р. працювало 288 чол. [5, арк.8]

Таким чином окупаційна влада в досить короткий термін змогла не лише відновити роботу великого лісового господарства Ніжинщини та суміжних районів, але й перетворити його на наймаштабніший виробничий комплекс регіону. Робота Головного лісництва і підпорядкованого йому господарства жорстко контролювалась і регламентувалась відповідними інстанціями і спрямовувалась на найповніше задоволення потреб німецької армії, прифронтового тилу, та тих владних і господарських структур які були створені в окупованих землях.


Література.

1. «Зеленая папка» Геринга // Ратоборец. Военно-исторический журнал. – 1991. - № 5.

2. Відділ Чернігівського Обласного Державного Архіву в місті Ніжині (далі ВДАЧО). - Ф.р4370, оп.1, спр. 137.

3. ВДАЧО. - Ф.р4370, оп.1, спр. 8.

4. ВДАЧО. - Ф.р4370, оп.1, спр. 733.

5. ВДАЧО. - Ф.р4370, оп.1, спр. 3.

6. ВДАЧО. - Ф.р4370, оп.1, спр. 1.

Схожі:

Коваленко Є. Економічна діяльність Ніжинського лісництва у 1941-43 рр iconТема Міжнародна економічна діяльність Питання теми
Міжнародна економічна діяльність підприємств, її сутність, характеристика та форми
Коваленко Є. Економічна діяльність Ніжинського лісництва у 1941-43 рр iconТема Міжнародна економічна діяльність Питання теми
Міжнародна економічна діяльність підприємств, її сутність, характеристика та форми
Коваленко Є. Економічна діяльність Ніжинського лісництва у 1941-43 рр iconТема Міжнародна економічна діяльність Питання теми
Міжнародна економічна діяльність підприємств, її сутність, характеристика та форми
Коваленко Є. Економічна діяльність Ніжинського лісництва у 1941-43 рр iconМіжнародна економічна діяльність Питання теми Сутність, види та форми міжнародної економічної діяльності
Міжнародна економічна діяльність підприємств, її сутність, характеристика та форми
Коваленко Є. Економічна діяльність Ніжинського лісництва у 1941-43 рр icon«фінансово-економічна діяльність»
«Фінансово-економічна діяльність підприємств» (для студентів 4 курсу денної та 5 курсу заочної форм навчання напряму підготовки 0709...
Коваленко Є. Економічна діяльність Ніжинського лісництва у 1941-43 рр iconТема 1 Міжнародна економічна система. Міжнародна економічна діяльність
Елементи і характеристика соціально-культурного середовища міжнародних економічних відносин
Коваленко Є. Економічна діяльність Ніжинського лісництва у 1941-43 рр iconТема 1 Міжнародна економічна система. Міжнародна економічна діяльність
Елементи і характеристика соціально-культурного середовища міжнародних економічних відносин
Коваленко Є. Економічна діяльність Ніжинського лісництва у 1941-43 рр iconТема 1 Міжнародна економічна система. Міжнародна економічна діяльність
Ознаки систематизації країн світу за методиками Організації Об’єднаних Націй і Світового Банку
Коваленко Є. Економічна діяльність Ніжинського лісництва у 1941-43 рр iconС. М. Програма фахових вступних випробувань
Основи менеджменту та адміністрування”, „Управління персоналом”, „Зовнішньо-економічна діяльність підприємства”, „Операційний менеджмент”,...
Коваленко Є. Економічна діяльність Ніжинського лісництва у 1941-43 рр icon«фінансово-економічна діяльність» для студентів 4 курсу денної форми навчання спеціальності
Методичні вказівки до практичних занять з курсу «Фінансово-економічна діяльність» (для студентів 4 курсу денної форми навчання спеціальності...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи