Професійний імідж бібліотечного працівника в сучасній бібліотеці icon

Професійний імідж бібліотечного працівника в сучасній бібліотеці




Скачати 110.34 Kb.
НазваПрофесійний імідж бібліотечного працівника в сучасній бібліотеці
Дата13.09.2012
Розмір110.34 Kb.
ТипДокументи

Борисова О.С., завідувач

бібліотеки ВКІ


Професійний імідж бібліотечного працівника

в сучасній бібліотеці

Бібліотечна професія відома з давніх – давен, вона існувала в таких країнах світу, як Шумер, Вавилон, Ассірія, Стародавня Греція і Рим (III тис. до н. е. – I ст. н. е.). Це одна з найпоширеніших у світі професій, оскільки її знаряддям є книга, яка несе знання людям.

Питання самостійності бібліотечної професії постало з виникнення книгодрукування і накопичення книг. Коли друковане слово було основним джерелом інформації, професія бібліотекаря вважалась однією з шанованих. Першими бібліотекарями були вчені люди, письменники і поети, в церквах і монастирських бібліотеках – найосвіченіші монахи.

Із збільшенням книжкових фондів і кількості відвідувачів зростали труднощі в управлінні бібліотеками. Ситуація все наполегливіше вимагала появи професійних бібліотекарів. Формування бібліотечної професії відбулося в II пол. XIX ст.

Сьогодні вже не стоїть питання «Чи потрібен імідж працівників бібліотеки?». Найбільш актуальним для бібліотечних працівників створити позитивний імідж та змінити стереотипи зневажливого ставлення до бібліотечної професії як до рутинної, нетворчої, неперспективної.

Новітні технології поступово стають фактором функціонування дедалі більшої кількості бібліотек . Збільшуються їх можливості щодо надання нових і якісних послуг користувачам; зростання іміджу бібліотекаря пов’язується з його професіоналізмом, комунікативною компетентністю, самовдосконаленням.

І поширеною стає думка про те, що важливими складовими нашої професії є прагнення до нового, до творчості, вдосконалення діяльності, відмови від застарілих, неефективних форм і методів роботи. Але окрім високих технологій, потрібні і творчі уми. Наразі дедалі частіше стосовно бібліотечної діяльності вживається поняття «креативність».

Врешті – решт питання зводиться до того, чи має сучасний бібліотекар достатньо професійної снаги або мотивації для того, щоб підтримувати гідний авторитет галузі й професії та забезпечити розвиток свого закладу до сучасного світового рівня.

У фаховій літературі досить докладно висвітлено чинники, що негативно впливають на професійну вмотивованість, серед них, зокрема:

- низький статус бібліотечної професії, невідповідність між самооцінкою бібліотекарів і оцінкою їхньої роботи у суспільстві, відсутність належної уваги з боку владних органів, недостатній соціальний захист;

- незадовільний матеріальний стан, нерівномірність фінансування, розвитку інформаційних ресурсів та матеріально – технічної бази;

- гостра кадрова проблема: старіння персоналу, наявність психологічних бар’єрів в оволодінні новітньою технікою, закоснілість; поширена психологічна пасивність у колективах: лінь, безвідповідальність, байдуже ставлення працівників до свого розвитку як спеціалістів та особистостей, невіра в себе, небажання відповідати за результат; проблеми з підготовкою і залученням до бібліотечної діяльності молодих фахівців які не бачать перспектив професії;

- зависока консервативність бібліотечного фаху, сувора обмеженість нормами і правилами, бюрократичний стиль керівництва;

- зневіра працівників невеликих книгозбірень у можливості досягти рівня провідних. Зниження корпоративної солідарності , бо виникає хибне уявлення про те, що в разі відсутності спільних проблем немає й спільних інтересів;

Але сучасний стан бібліотечної галузі такий , що запровадження інновацій

(сучасних технологій, нових послуг, методик спілкування із користувачем) стало фактором збереження професії у XXI ст., запорукою її подальшого існування. Із запровадженням нових електронних технологій бібліотечна професія стає більш творчою, повертаючи втрачену у деякі періоди її існування стрижневу функцію розвитку. Існуючі стереотипи, що стосуються бібліотек і бібліотекарів і часто кидають тінь на професію, добре відомі.

У дослідженнях, проведених фахівцями з бібліотечної справи різних країн, простежується три основні стереотипи бібліотекарів. Найпоширеніший із них є відверто негативним. Сама бібліотека асоціюється у даному випадку з похмурим казенним приміщенням, повним недоступних книжок, де працюють такі ж похмурі та непривітні люди. Цей стереотип поділяє частина суспільства, власне та, яка бібліотеками не користується.

З розвитком інформаційних технологій та відчутною підтримкою освіти на всіх рівнях у сприйнятті частини користувачів бібліотек з’явився новий, більш поміркований, хоча й, знову ж таки, мало привабливий стереотип бібліотекаря. Його бачать як фахівця своєї справи, котрий добре знається на інформаційних технологіях, але є людиною байдужою і зверхньою.

Крім цих двох, існує ще й третій, позитивний, стереотип. Він містить схвальну характеристику бібліотек, відображає користь, яку вони несуть для суспільства, дає гідну оцінку рівню професійної підготовки бібліотекарів. Шкода тільки, що поширений він у дуже вузькому колі бібліотечної громадськості.

У суспільній свідомості продовжує побутувати думка про те, що у бібліотеках не роблять нічого, крім того що, видають книжки і читають їх самі. З такої точки зору виходить, що кожен бібліотекар, не залучений до безпосереднього обслуговування користувачів ( особливо це стосується великих бібліотек), сприймається суспільством як представник бюрократичної машини, і безперечно, є зайвим.

У негативному іміджі бібліотекар постає як людина пасивна, безпорадна і просто невдаха. Частенько йому приписують ще й деякі комплекси. Саме через таке сприйняття бібліотека розглядається як місце тихої й спокійної праці ( щось на зразок заслання), де можуть працювати тільки безініціативні та загальмовані особи. На додаток, бібліотекарів змальовують як людей немодних і позбавлених стилю. Існуюча фемінізація професії внесла свій завершальний штрих до загального іміджу працівника бібліотеки: жінка невизначеного віку в окулярах із зібраним на потилиці у пучок волоссям.

Сучасна бібліотечна громадськість стурбована таким станом речей і таким підходом, негативний вплив яких проявляється в окремих країнах у невисокому соціальному забезпеченні і суспільному статусі професії і, як результат, відчутному браку молодих працівників.

Зрозуміло, стереотипи рідко зникають самі по собі. Щоб їх змінити або замінити іншими, тим більше покращити, треба вдаватись до активних цілеспрямованих дій. Проте навіть тоді не можна розраховувати на швидкий результат – зміни настануть не відразу і не будуть всеохоплюючими, цей процес є поетапним і дуже довгим.

Намагаючись покращити імідж бібліотечного працівника і підвищити престиж бібліотечного фаху, керівництво зарубіжних бібліотек вдається до таких заходів, як зміна назв бібліотечних посад ( слово «бібліотекар» виводиться з ужитку, натомість з’являється назви «менеджер з інформації», «медіа спеціаліст») та функцій бібліотечного працівника, коли, наприклад, його обов’язки з надання послуг на пункті обслуговування замінюються новими – заходами із залучення нової аудиторії.

Іншим дієвим засобом покращення існуючої думки про бібліотекарів є повна професіоналізація бібліотечного персоналу. Тобто необхідно позбутись аматорства, а приймати на роботу , що потребує кваліфікації і передбачає співробітництво з користувачами, виключно фахівців. Ними можна вважати осіб з інформаційно – бібліотечною кваліфікацією або інших спеціалістів, освіта яких відповідає роботі у бібліотеці.

Для громадськості показовими рисами високого професіоналізму є комунікабельність, інноваційність, високий загальний рівень. Саме вони створюють позитивний імідж працівника. Аналіз списків компетенцій багатьох бібліотек показав, що саме ці компетенції є серед основних вимог до працівника.

Дані, отримані шляхом анкетування різних категорій населення, засвідчили зменшення престижу бібліотечного фаху було спричинене зменшенням значення книги. Якщо враховувати зростання ролі інформації, а доступ до неї стає все необхіднішим для сучасної людини, то бібліотечний фах має всі шанси на своє відродження, оскільки саме інформація є сферою діяльності бібліотек. І тут найвідчутніше проявляється необхідність наявності високої кваліфікації та загального освітнього рівня бібліотечних працівників.

Одним із прикладів знайдення способу подоланні негативного іміджу є досвід датських бібліотекарів, які започаткували роботу читацьких груп у цифровому форматі. Це дозволяє бібліотекарям спілкуватися з користувачами он-лайн.

Даний проект є надзвичайно корисним, оскільки він, сприяючи підтримці читання і залучення нових користувачів, дає можливість осучаснити і змінити на краще імідж бібліотечного працівника. Те, що все спілкування відбувається у вебі, демонструє глибоку обізнаність бібліотекарів із новітніми технологіями. Вони виступають не просто як хранителі книжкової мудрості, експерти чи радники, але як активні блогери, жваві, компетентні й цікаві співбесідники, котрі йдуть у ногу з часом.

Становлять інтерес напрацювання британських учених. Досліджуючи проблему у бібліотечній сфері, вони акцентують увагу на необхідності підвищення ефективності роботи керівництва бібліотек, зокрема розвитку якостей лідерства.

Як показали результати досліджень британських науковців, на жаль, лідерство не є явищем, характерним для бібліотечної сфери. За визначенням самих бібліотекарів, основна маса керівників бібліотек не сприймає себе з лідерських позицій, вони є людьми книг, , але не лідерами. Та й взагалі риси, притаманні лідеру, дуже відрізняються від рис, властивих бібліотекареві.

Дослідження показують, що серед бібліотечних фахівців вищої ланки практично відсутнє прагнення зайняти пост керівника або стати лідером. Причини цього, за словами самих бібліотечних працівників, можуть бути різними: від небажання брати на себе тягар, який передбачає посада керівника, до такого пояснення: «Багато людей є надто розумними для того, щоб хотіти бути керівником». А загалом очевидно, що брак лідерства у сфері є об’єктивною реальністю, але не підлягає сумнівам.

Щоб подолати цей недолік, навчальні заклади деяких країн, починаючи з 1990-х років, запровадили програми з підготовки лідерів у бібліотечній сфері. Основою таких програм є твердження, лідерства можна навчитись, пройшовши спеціальний курс навчання і отримавши відповідну підготовку.

Серед основних рис, притаманних лідерам, визначають чесність, бачення перспективи, здатність надихнути інших і компетентність. Як зазначає британський дослідник Дж. МакГрегор Бернс, лідерство відрізняється від управління тим, що зачіпає не лише голову , але й серце.

Дискусії навколо іміджу бібліотекаря та його сприйняття широкою громадськістю відбувалися неодноразово і здебільшого їхнім висновком було одне: для підвищення свого суспільно статусу сучасні бібліотекарі повинні ширше проявляти себе як фахівці в галузі інформації, спеціалісти у сфері культури, інформаційні архітектори і т. ін. Коло їхніх обов’язків давно вийшло за межі організації свого книжкового фонду та його видачі. У сучасному суспільстві, пронизаному новітніми технологіями і позначеному бурхливим розвитком, не можна уникати нових викликів, їх треба приймати і активно йти вперед.

З’ясовуючи причини побутових уявлень про бібліотечну професію як меншовартісну, можна дійти висновку, що самі бібліотекарі часто створюють собі саме такий імідж та принижують свою значущість.

Багатьом представникам цього фаху притаманні такі риси: скромність, невибагливість, замкнутість, поміркованість, сумлінність, пасивність. Але ж основними рисами людини, котра активно створює власний успіх, є прагнення до нього, здорове честолюбство, постійний саморозвиток , комунікабельність, творчий підхід, створення позитивного іміджу. На жаль, бібліотекарям часто не вистачає цих рис.

На сучасному етапі одним з основних напрямків соціально – психологічної роботи в бібліотеці є сприяння підвищення професійної активності бібліотекарів, розвитку у них таких властивостей, самостійність, ініціативність, комунікабельність, впевненість у своїх силах, творчість, а також сприяння виробленню у них установок на професійну самореалізацію для успішної роботи в нових умовах.

У цій роботі дуже важливе розуміння керівництвом цих завдань, його допомоги в їх реалізації.

Позитивний імідж особистості залежить від внутрішнього почуття впевненості в собі та позитивної Я-концепції особи. Позитивна Я-концепція особи – це її позитивне ставлення до себе, самоповага, самосприйняття, відчуття власної цінності.

Культура бібліотечної діяльності в значній мірі визначається дотриманням працівниками бібліотек естетичних норм поведінки і спілкування.

Успіх усієї діяльності бібліотеки визначає ефективність спілкування бібліотекаря з читачем.

Професія бібліотекаря вимагає від спеціаліста бути уважним, тактовним, витриманим, а також привабливим, охайним, із почуттям певного обов’язку.

Поряд із високою професійністю в індексі переваг читачів стоїть ввічливість бібліотекаря, чемність, дотримання правил пристойності.

Навіть в екстремальних ситуаціях він повинен бути тактовним, добросовісним, знати почуття міри.

Професіонал високого класу знаходить спільну мову із студентами, приваблює до себе людей, намагається бути уважним під час виконання роботи, терпимим по відношенню до чужої, навіть альтернативної думки, характеру та звичок співрозмовника.

Відмінною рисою бібліотекаря має бути доброзичливість, яка відбивається в особливостях поведінки і ставленні до людей. Важливо, щоб бібліотечний працівник зберігав високий внутрішній духовний стан, стримував себе від проявів емоцій, мав добрий смак.

Особливості професії вимагають уособлення таких рис, як зібраність, зосередженість, здатність вислухати співрозмовника, вияв особливої уваги до змісту розмови і форми її висловлення. Допитливість, уважність і чуйність, до того ж сприяє залученню до книги навіть пасивних студентів.

Відомо, що бібліотечна комунікація, являє собою поліфонічне явище, це і книги і студенти, і всі сфери життєдіяльності бібліотеки, тобто багатогранне середовище. Тому, дуже важливо розвивати комунікаційні якості, бути завжди привітним та товариським, здатним встановлювати і підтримувати контакт зі студентом, або цілою групою. Це вимагає від бібліотекаря мистецтва володіння мовою.

Для того щоб професійно рекомендувати літературу, аргументувати свою точку зору, вести дискусію, бібліотекар має знати основи риторики як науки про слово, яка навчає мистецтву спілкування, впливу слова на розум та серце студента. Вміння володіти словом – запорука успіху у житті, необхідна умова високого професіоналізму.

У розмові бібліотекар має логічно побудувати речення, дбаючи про переконливість й обґрунтованість аргументів. Сучасна інформаційна ситуація і динамізм життя ставлять вимоги до професії бібліотекаря.

Він має бути освіченим, начитаним, ерудованим, володіти глибокими знаннями літератури, психології, риторики, а головне – любити свою справу і людей, володіти професійним тактом, який проявляється в шануванні до студентів, розумінні того, що їм необхідно, що їх цікавить.

Бібліотекар – це людина, яка протягом всього життя має потребу поповнення своїх знань. Система підвищення кваліфікації, самоосвіта, постійна робота над собою, аналіз і співставлення дійсності та свого життєвого досвіду, осмислення постійних змін в освіті, спілкування в сім’ї в колі друзів, спілкування зі студентами дозволяє бібліотекарям повноцінно виконувати своє призначення в суспільстві.

Бібліотекар навчального закладу це педагог. Він проводить бібліотечно –бібліографічні заняття, допомагає студентам у вирішенні самостійної роботи, консультує при написанні рефератів, курсових та дипломних робіт, проводить масові заходи, співпрацює з викладачами.

Бібліотекар в навчальному закладі виконує специфічні функції бібліотечної професії – обслуговування, бібліографування, каталогізацію, обробку, вивчає читацькі потреби ті інтереси студентів, проводить роботу по збереженню фонду бібліотеки навчального закладу.

Сьогодні бібліотекаря розглядають як медіа спеціаліста, що володіє інформаційними технологіями, має знання з сучасних досліджень в галузі педагогіки, психології, володіє сучасними технологіями навчання студентів, інформаційної грамотності. Сучасний бібліотекар навчального закладу – це менеджер, він має знати основи управління структурним підрозділом, вміти прогнозувати запити всіх членів педколективу, організовувати інформаційно – бібліотечне обслуговування навчально – виховного процесу, планувати моделювання та аналізувати свою роботу.

Виходячи з моделі функціонування бібліотеки в навчальному закладі, як психологічного та релаксаційного центру, бібліотекар має бути психологом. Працюючи зі студентами, вивчаючи потреби вчителів, бібліотекар має мати добре розвинену пам'ять , мислення, інтуїцію і уяву, знати стилі спілкування, вміти емоційно саморегулюватись, вміти дати оцінку особистості читача, отримувати читача, отримувати від нього необхідну інформацію, вести бесіди з студентами при записі в бібліотеку, при відвідуванні ними бібліотеки, вміти шукати виходи з педагогічних проблемних ситуацій, володіти навиками з бібліотечної конфліктів у бібліотеці.

Висока культура поведінки бібліотекарів, їхнє адекватне само сприйняття та самооцінка, повага до себе і до оточуючих створюють позитивний імідж бібліотечного працівника в навчальному закладі.

Схожі:

Професійний імідж бібліотечного працівника в сучасній бібліотеці iconПрограма курсу «інтелектуальна свобода та доступність інформації в демократичному суспільстві. Етика бібліотечного працівника» Програма розроблена докт. іст наук, доцентом В. С. Пашковою
«інтелектуальна свобода та доступність інформації в демократичному суспільстві. Етика бібліотечного працівника»
Професійний імідж бібліотечного працівника в сучасній бібліотеці iconІмідж та брендінг банку імідж банку
Разом з цим багато хто з нас із ним добре знайомі. Завдяки зростанню обсягів комунікативних потоків про імідж постійно віщують з...
Професійний імідж бібліотечного працівника в сучасній бібліотеці iconЗавдання на самостійну роботу лекція 01
Дізнатися, які журнали по застосуванню обчислювальної техніки І програмного забезпечення є в бібліотеці Вашого інституту або інший...
Професійний імідж бібліотечного працівника в сучасній бібліотеці iconНародний театр та вертеп. Придворний та шкільний театр. Професійний український театр
Пройшовши багатовіковий шлях самостійного розвитку, народний театр на Русі мав великий вплив на театр професійний. Без народного...
Професійний імідж бібліотечного працівника в сучасній бібліотеці iconНадія Горішна (Тернопіль) розвиток професійної компетентності соціального працівника у системі безперервної освіти США
Ня знань, вдосконалення вмінь та навичок. Соціальна робота вимагає створення такої системи освіти, яка б забезпечувала неперервний...
Професійний імідж бібліотечного працівника в сучасній бібліотеці iconМетодичні рекомендації щодо порядку розроблення та оформлення посадової інструкції працівника
Посадова інструкція – це організаційно-правовий документ, у якому визначаються основні функції, обов'язки, права і відповідальність...
Професійний імідж бібліотечного працівника в сучасній бібліотеці iconМетодичні рекомендації щодо порядку розроблення та оформлення посадової інструкції працівника
Посадова інструкція – це організаційно-правовий документ, у якому визначаються основні функції, обов'язки, права і відповідальність...
Професійний імідж бібліотечного працівника в сучасній бібліотеці iconРейтингова оцінка роботи науково-педагогічного працівника за 2010-2011 н р
Рейтинг науково-педагогічного працівника визначається як сума балів, отриманих за виконання основних напрямів роботи
Професійний імідж бібліотечного працівника в сучасній бібліотеці iconСистема менеджменту якості методичні рекомендації щодо порядку розроблення та оформлення посадової інструкції працівника
Методичні рекомендації щодо порядку розроблення та оформлення посадової інструкції працівника університету (далі – Методичні рекомендації)...
Професійний імідж бібліотечного працівника в сучасній бібліотеці iconЗі спеціальності 24. 00. 01 «Олімпійський І професійний спорт»
Визначити І обґрунтувати основні поняття: олімпійський спорт, професійний спорт, спорт вищих досягнень, резервний спорт, дитячо-юнацький...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи