Політика зберігання фондів як засіб якісного інформаційного забезпечення науки та освіти Маєвська Л. В., бібліотекар І категорії наукової бібліотеки Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова icon

Політика зберігання фондів як засіб якісного інформаційного забезпечення науки та освіти Маєвська Л. В., бібліотекар І категорії наукової бібліотеки Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова




Скачати 90.13 Kb.
НазваПолітика зберігання фондів як засіб якісного інформаційного забезпечення науки та освіти Маєвська Л. В., бібліотекар І категорії наукової бібліотеки Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова
Дата13.09.2012
Розмір90.13 Kb.
ТипДокументи

Політика зберігання фондів

як засіб якісного інформаційного забезпечення науки та освіти


Маєвська Л.В., бібліотекар І категорії

наукової бібліотеки Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова


Якісне інформаційне забезпечення навчального, наукового та виховного процесів вищих навчальних закладів (ВНЗ) полягає в організації бібліотечного фонду відповідно до його профілю та інформаційних потреб усіх категорій користувачів. Складовою цього напрямку роботи є зберігання документально-інформаційних ресурсів, яке включає облік, раціональне розміщення, реставрацію, консервацію, оцифровування, вилучення документів.

Питання збереження бібліотечного фонду у науковій бібліотеці ВНМУ ім. М. І. Пирогова знаходиться під постійним контролем адміністрації бібліотеки та регламентуються рядом нормативних документів.

Особлива увага приділяється роботі з першокурсниками. На перших загальних зборах кожного факультету представник бібліотеки коротко інформує про правила користування літературою та відповідальність за втрату або пошкодження книг. Під час отримання підручників кожному студенту І курсу видається «Пам’ятка першокурснику», де оговорені всі моменти стосовно зберігання отриманої літератури. Ця інформація виставлена також на сайті бібліотеки.

Актуальним питанням збереження бібліотечного фонду є проблема боротьби з читацькою заборгованістю. В університеті є обов’язковим підпис бібліотекою обхідного листа в разі вибуття студента або звільнення працівника університету. За видачу документів без підпису бібліотеки в обхідному листі передбачено персональну відповідальність деканів, працівників відділу кадрів та бухгалтерії. Працівники навчального абонементу щороку звіряють списки студентів із картотекою читачів бібліотеки. Складніше контролювати студентів-іноземців. Їх списки звіряються 2-3 рази в рік (у серпні, на початку навчання; в грудні та можливий позаплановий варіант). Вже другий рік як бібліотека разом з деканатом іноземних студентів запровадила нововведення: перед початком навчального року іноземні студенти підписують обхідний лист, який дозволяє отримати допуск до занять. Таким чином ведеться додатковий контроль за заборгованістю за минулий навчальний рік.

Зовсім по-іншому ведеться ліквідація читацької заборгованості серед працівників університету. Методи постійного нагадування про борги не завжди були результативними. Тому в 2010 р. бібліотека розпочала чергову перереєстрацію читачів, одночасно створюючи БД «Читач», куди заносяться всі відомості про читача, в т.ч. адреса електронної пошти. Таким чином була повернена до бібліотеки значна частина літератури, яка кілька років була у читачів.

Цінні і рідкісні видання бібліотеки виділені в окремий «Сектор рідкісних видань», який налічує понад 3000 прим. Задля ефективного збереження цього фонду бібліотека проводить ретельну роботу: атрибуцію видань, ідентифікацію вихідних даних та інших дефектів у документах. Кожне видання рідкісного фонду паспортизується: крім основних елементів бібліографічного опису наводяться додаткові відомості щодо наявності конволют, маргіналій, дарчих написів, автографів, екслібрисів, печаток, штампів та інших позначок на виданнях. Такий паспорт книги забезпечує збереження кожного документа та полегшить роботу при створенні БД фонду рідкісної книги.

Особливим і пріоритетним напрямком роботи є збереження наукової спадщини університету. Відрадно, що більшість науковців віддають належне бібліотеці як основному осередку навчального закладу. Результатом такого розуміння є часте поповнення фонду бібліотеки подарунками – працями професорсько-викладацького складу (монографіями, підручниками, навчальними виданнями, методичними посібниками тощо). Такі видання бібліотека по одному примірнику залишає у фонді рідкісних книг з метою збереження історичної спадщини університету в майбутньому. З цією ж метою зберігаються в бібліотеці особисті бібліотеки передчасно померлих професорів Білика В.Д. (в минулому – ректора нашого університету) та Братусь Н.В. (зав. кафедри нормальної фізіології).

Окрім того дисертанти та магістранти, які захищаються в нашому університеті, подають до бібліотеки не лише паперовий варіант, але й електронну копію своєї праці.

Проте бібліотека не завжди має можливість вчасно відслідковувати всю видавничу продукцію науковців університету, таким чином інформація втрачається як для сучасного читача, так і для прийдешніх поколінь. Тому це питання було піднято на вченій раді університету, в результаті було зобов’язано всіх авторів разом із щорічним звітом про наукову роботу передавати до наукового відділу не менше трьох примірників кожного з власних видань у друкованому варіанті, і, за наявності, на електронних носіях з подальшою передачею їх до бібліотеки. Таким чином формується в науковій бібліотеці ВНМУ ім. М.І. Пирогова колекція праць вчених університету та фонду електронних документів, довгострокове їх зберігання та розширення доступу читачів до цих видань.

Традиційно фонд бібліотеки комплектується авторефератами дисертацій, який налічує близько 40 тисяч одиниць і активно використовується читачами.

Бібліотека зберігає періодичні університетські видання «Вісник ВНМУ», «Вісник морфології» та «Biomedical and biosocial anthropology», які надходять із друкарні у 2-х обов’язкових примірниках. Із 1960 р. започаткована університетська газета «Молодий медик». Бібліотека втішається тим, що лише вона є власником комплекту цього видання, яке відображає історію та становлення інституту-університету.

Запорукою надійного збереження бібліотечного фонду є своєчасний облік надходжень та контроль за їх місцезнаходженням. Другий рік бібліотека веде електронний облік нових надходжень періодичних видань в БД. Крім того в автоматизованому режимі обліку надходжень неперіодичних видань бібліотека працює уже понад 10 років.

Контрольна функція зі збереження бібліотечного фонду покладається на процес інвентаризації. У 2009 році бібліотека ВНМУ вперше провела інвентаризацію фонду читальної зали №1 із застосуванням комп’ютерних технологій. Виходячи із власного досвіду, бібліотека у серії «Нові форми роботи в бібліотеках ВНЗ» підготувала методичні рекомендації «Традиційна та інноваційна методика проведення інвентаризації бібліотечного фонду». Видання розкриває технологічний процес перевірки фонду одночасно по індикаторах і в електронному каталозі (ЕК).

Зберігання фонду – комплекс заходів, що забезпечують найраціональніше розміщення, організацію правильного обліку і найдовшого збереження в бібліотеці творів друку, а саме: створення відповідних санітарно-гігієнічних, світлових умов, оптимального фізико-хімічного і біологічного режимів збереження у приміщеннях, забезпечення їх спеціальним устаткуванням протипожежними заходами, консервацію і реставрацію видань тощо.

Чинники, що становлять загрозу для друкованої продукції, часто добре відомі, однак не завжди усвідомлюються наслідки їхнього ігнорування.

Передусім бібліотеки мають розміщуватись у місцях, віддалених від пожежонебезпечних об‘єктів, що забруднюють повітря газами і пилом, або є потенційним джерелом поширення гризунів.

Вплив таких факторів як температура, вологість, освітлення, стан атмосферного повітря і шкідливі домішки в повітрі можуть викликати або стимулювати реакції руйнування. Основним фізичним чинником, який призводить до швидкого руйнування матеріальної основи документів з паперовими носіями, є світло.

^ Ультрафіолетове випромінювання найшкідливіше. Світло призводить до ослаблення й ломкості целюлози, клею, тканини і шкіри. Хімічні реакції, що почалися під дією світла, продовжуються навіть після того, як джерело світла вилучене і документи розміщені в темному сховищі, бо пошкодження викликані світловим опроміненням, - незворотні.

На фізичний стан друкованої продукції впливають температура і вологість повітря. Волога слугує каталізатором хімічних реакцій, а підвищення температури прискорює ці реакції.

Підвищена температура у поєднанні з низькою відносною вологістю призводить до десикації (висихання) і ламкості деяких матеріалів (шкіра, папір, ключі речовини). Висока ж температура при підвищенні вологості стимулює ріст плісняви і сприяє появі комах та інших шкідників. Холод (нижче 10°С) при високій відносній вологості й поганій циркуляції повітря може призвести до появи вогкості, і, як наслідок, - до появи плісняви.

Рекомендовані покажчики температури і відносної вологості повітря у приміщеннях книгосховищ, повинні відповідати нормам і становити 17-19°С і 50-55% відповідно.

На жаль, в наших книгосховищах умови рідко відповідають нормативам, що негативно позначається на фізичному стані друкованих видань.

Стан атмосферного повітря і шкідливі домішки в ньому – ще одна причина пошкодження паперу. Такі шкідливі домішки як сірчаний ангідрид, сірководень, двоокис азоту сполучаються з вологою в повітрі, утворюючи кислоти, які викликають пошкодження матеріальної основи друкованої продукції.

Частки сажі, бруду і пилу сприяють стиранню, забрудненню і деформації документів.

У складі пилу є частки епітелію людини, дуже дрібні частки мінеральних або рослинних матеріалі, волокна тканини, промисловий дим, жирові речовини та інші органічні і неорганічні сполуки.

Велике значення для збереження фонду має дотримання правил роботи з друкованими матеріалами. Книжки і журнали – продукція зі складною структурою. Далеко не всі книжки можна відкривати на 180°, не боячись механічного пошкодження. Настійно рекомендується відкривати будь-яку книжку або журнал тільки на 120°, а книжки з глухим (приклеєним) корінцем – не більше ніж на 90°. Палітурки не такі міцні, якими їх вважають і потребують обережного ставлення.

Для роботи з неміцними і цінними виданнями найкращими є пінопластові підставки. На них книжка розміщується під кутом 20°, що зручно для читання, при цьому вона розкривається не більше, ніж на 120°, що забезпечує надійну опору всьому корінцю.

При роботі з цінною друкованою продукцією забороняється: робити позначки в тексті або писати, поклавши на них папір, брати матеріали брудними руками, торкатися руками книжкового живопису, кольорових зображень або тексту (відбитки пальців слугують сприятливим середовищем для розвитку шкідливих бактерій.

Читальну залу необхідно обладнати зручним місцем для перегляду документів, що перевершують звичайний формат, підставками для книжок, бавовняними рукавичками для перегляду цінних документів, папероутримувачами для аркушевої продукції, що зберігається в рулонах (карти, плакати).

Безпосередньо впливають на строк експлуатації друкованої продукції методи її зберігання і розміщення. І якщо правильне зберігання продовжує «життя» документа, то непродумане розміщення і неякісне обладнання можуть прискорити його старіння. На жаль , велика завантаженість книгосховищ не дає змоги розмістити весь фонд, дотримуючись необхідних норм і правил, а недостатнє фінансування – придбати якісне устаткування в достатній кількості.

Бажано обладнувати сховища металевими шафами або металевими стелажами з навісом зверху, щоб захистити видання від потрапляння пилу і шкідливої дії світла.

Для зберігання журналів рекомендується використовувати папки або картонні коробки (футляри). Вони виготовляються з картону, який не повинен місти лігнін, сірчані з‘єднання і мати у своєму складі більше 87% целюлози. В таких футлярах можна зберігати журнали, газети, а також пошкоджені книжки і книжки в неміцних і цінних палітурках. Футляри мають велике значення для збереження друкованої продукції, оскільки вони забезпечують захист від пилу, впливу від світла, а також від змін стану навколишнього середовища, а в екстремальних випадках – від води і диму.

Розміщувати книжки і папки на полицях треба так, щоб їх можна було легко знімати і ставити на місце. Важливо, щоб полиця не була вужчою, ніж документи, які на ній зберігаються. Друковану продукцію великого формату, важку, з пошкодженими корінцями треба розміщувати горизонтально, щоб механічне навантаження на палітурку було рівномірним.

При зберіганні газет у стосах треба розміщувати їх на полицях таким чином, аби забезпечити вільну циркуляцію повітря, інакше можливе локальне підвищення температури і створення сприятливих умов для появи плісняви.

Не зайвим буде нагадування, що розміщення бібліотечного обладнання суттєво впливає на збереженість книжкових фондів: так, стелажі повинні бути не вище 2,05 м, на двохсторонньому стандартному стелажі повинно розміщатися не більше 1000 книг, ширина магістрального проходу - 1м 20 см, допоміжного – 60см. Відстань між торцями і елементами конструкції – 0,45 см, між стелажами - 0,75 см, між стелажами і паралельними стінами – 0,75. Розумію, що наші умови зберігання далекі від ідеальних, але вважаю, що час від часу не зайве нагадування про них.

Насамкінець хочу зупинитися на визначеннях: збереження, зберігання, збереженість та різниці між ними.

^ Збереження фонду – забезпечення цілості та нормального фізичного стану документів, які зберігаються у фонді. Створюється правильним утриманням фонду та охороною його від псування і розкрадання.

Зберігання фонду – комплекс заходів, що забезпечують найраціональніше розміщення, організацію правильного обліку, і найдовшого збереження в бібліотеці творів друку, а саме: створення відповідних санітарно-гігієнічних, світлових умов, оптимального фізико-хімічного і біологічного режимів збереження у приміщеннях, забезпечення їх відповідним устаткуванням, протипожежними засобами, консервацію і реставрацію видань тощо.

Збереженість передбачає фізичну наявність документа, цілісність усіх його складових частин, їхню незмінність. Таким чином, збереженість – вужче поняття, ніж зберігання. Це не процес, а стан фонду, що є наслідком зберігання. Збереженість, зокрема, забезпечується охороною фонду від псування і крадіжок.

Отже, збереження бібліотечних фондів (що ґрунтується на максимальній активності обігу кожної одиниці зберігання) взагалі є питанням не тільки бібліотечної діяльності. Це глобальна проблема, від вирішення якої значною мірою залежить доступність суспільству необхідної інформації. Однак, це питання повинно вже бути темою для іншого виступу.

Схожі:

Політика зберігання фондів як засіб якісного інформаційного забезпечення науки та освіти Маєвська Л. В., бібліотекар І категорії наукової бібліотеки Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова iconМетодичне об’єднання бібліотек вищих навчальних закладів м. Вінниці Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова Наукова бібліотека Серія: «На допомогу бібліотечному фахівцю»
Організація І проведення конкурсів у бібліотеці (з досвіду роботи наукової бібліотеки Вінницького національного медичного університету...
Політика зберігання фондів як засіб якісного інформаційного забезпечення науки та освіти Маєвська Л. В., бібліотекар І категорії наукової бібліотеки Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова iconМетодичний центр бібліотек внз м. Вінниці 21018 м. Вінниця, вул. Пирогова, 56 Контактні телефони: (0432) 35-37-97, 35-55-33 факс: 67-01-91 (для бібліотеки)
Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова Методичний центр бібліотек внз м. Вінниці
Політика зберігання фондів як засіб якісного інформаційного забезпечення науки та освіти Маєвська Л. В., бібліотекар І категорії наукової бібліотеки Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова icon16-04-2010 Прес-реліз Італійські інкунабули та раритетні видання із фондів Наукової бібліотеки Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова
Серед найцінніших стародруків, які зберігаються у фондах Наукової бібліотеки Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова,...
Політика зберігання фондів як засіб якісного інформаційного забезпечення науки та освіти Маєвська Л. В., бібліотекар І категорії наукової бібліотеки Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова icon«перший крок в науку – 2013»
Ректорат, науковий відділ, рада Студентського наукового товариства та профспілковий комітет студентів Вінницького національного медичного...
Політика зберігання фондів як засіб якісного інформаційного забезпечення науки та освіти Маєвська Л. В., бібліотекар І категорії наукової бібліотеки Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова iconЛютий 02 – 70 років
України (2010),  Заслужений діяч науки та техніки України (1993), академік Академії вищої школи, доктор медичних наук (1984), професор...
Політика зберігання фондів як засіб якісного інформаційного забезпечення науки та освіти Маєвська Л. В., бібліотекар І категорії наукової бібліотеки Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова iconМетодичні вказівки з мікробіології, вірусології, імунології для студентів фармацевтичного факультету
Методичною радою загальнотеоретичних дисциплін Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова
Політика зберігання фондів як засіб якісного інформаційного забезпечення науки та освіти Маєвська Л. В., бібліотекар І категорії наукової бібліотеки Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова iconПроректор з навчальної роботи Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова проф. Ю. Й. Гумінський
Ендоскопічні методи дослідження лор-органів. Попередній тестовий контроль базового рівня
Політика зберігання фондів як засіб якісного інформаційного забезпечення науки та освіти Маєвська Л. В., бібліотекар І категорії наукової бібліотеки Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова iconТематичний план практичних занять з курсу мікробіології, вірусології, імунології для студентів 3 курсу медичного факультету (спеціальність медична психологія) Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова
Збудники зоонозів – чуми, туляремії. Морфологія та біологічні властивості. Мікробіологічна діагностика захворювань
Політика зберігання фондів як засіб якісного інформаційного забезпечення науки та освіти Маєвська Л. В., бібліотекар І категорії наукової бібліотеки Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова iconЗатверджую проректор з навчальної роботи Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова
Протеїни і білки. Вітаміни. Макро- і мікроелементи. Органічні кислоти. Глюкозиноляти (тіоглікозиди) і ціаногенні глікозиди
Політика зберігання фондів як засіб якісного інформаційного забезпечення науки та освіти Маєвська Л. В., бібліотекар І категорії наукової бібліотеки Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова iconПроректор з навчальної роботи Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова проф. Ю. Й. Гумінський
Введення в спеціальність. Ендоскопічні методи дослідження лор-органів. Попередній тестовий контроль базового рівня
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи