Історія І шляхи створення бібліотечно-інформаційних консорціумів та практика їх діяльності icon

Історія І шляхи створення бібліотечно-інформаційних консорціумів та практика їх діяльності




Скачати 180.57 Kb.
НазваІсторія І шляхи створення бібліотечно-інформаційних консорціумів та практика їх діяльності
Дата13.09.2012
Розмір180.57 Kb.
ТипДокументи

Історія і шляхи створення бібліотечно-інформаційних консорціумів

та практика їх діяльності


Дякун Ольга Олександрівна

провідний бібліотекар Дніпропетровської

консерваторії ім. М. Глінки.


Серед іншого світова мережа Інтернет дарує людству реальну можливість інтегрувати свої інформаційні ресурси для кращого їх використання [1]. Перелік мотивації і технологічних засобів такої інтеграції на сьогодні вже є достатньо широким: Інтернет красується великим розмаїттям. Наразі в Інтернет виникає усе більше установ, у тому числі і бібліотек усього світу, які об’єднують свої інформаційні ресурси в корпоративні інформаційні системи на основі протоколу Z39.50. Цей протокол дозволяє реалізувати одночасний пошук інформації в неоднорідному комп’ютерному середовищі з динамічним підключенням різноманітних баз даних. І, до речі, незалежно від їхньої структури та методу доступу до даних на місці їх фізичного існування. Це бібліотечно-інформаційні консорціуми. Зазвичай – регіональні. Інколи – галузеві. В разі потреби – локальні галузеві та гібридні. Є певна тенденція до побудови загальнодержавних і міждержавних.

Відомо, що кооперативні бібліотечно-інформаційні системи на основі протоколу Z39.50 почали вперше з’являтись на початку 90-х років минулого століття в США і приблизно через десять років – у Західній Європі. Сьогодні практично всі більш-менш значні бібліотеки США і Європи забезпечують корпоративний доступ до своїх каталогів. Останнім часом корпоративні системи стали створюватися й у Росії [2]. З побудовою нового комплексу Національної бібліотеки Білорусі у Мінську по такому шляху крокують і бібліотеки цієї країни.

Зазначимо, консорціуми бібліотек можуть створюватися за будь-якими мотивами і принципами, але мета такого заходу завжди одна: взаємна консолідація, об’єднання спільних ресурсів і зусиль на вирішення певної проблеми, вирішити яку самостійно кожний учасник такого консорціуму не в змозі. Додамо, коли мова йде про інформаційну діяльність, то йдеться про віртуальне об’єднання бібліотек, чи то інформаційних служб, заради спільного створення і використання інформаційних ресурсів [3,4,5].

Світова практика показує, що бібліотечні консорціуми зазвичай створюються за територіальним або відомчим (галузевим) принципом. А на початковому етапі навіть за технологічним принципом – по одному чи двом бібліотечним процесам. Як правило, принцип об’єднання бібліотек у бібліотечні консорціуми обирають власне бібліотеки, які погодилися на таку співпрацю, якщо ці бібліотеки є юридичними особами.

Цілком зрозуміло, що приступаючи до практичного створення бібліотечно-інформаційного консорціуму, необхідно знати і розуміти не тільки принцип створення такого консорціуму, але й світовий досвід у цій непростій справі [6]. З усього ж навколишнього світу найближчим до України на сьогодні є фактично російський досвід. Відомо, що у Росії, наприклад, основним дороговказом шляхів і принципів створення бібліотечних консорціумів стали у 90-ті роки конкурси під гаслом «Російські корпоративні бібліотечні системи», що проводились під егідою інституту «Відкрите суспільство».

З урахуванням специфіки Російської Федерації – величезні території, у цьому заході перевага віддавалась створенню регіональних бібліотечних консорціумів. На такому ґрунті, серед інших, виникла бібліотечна мережа закладів освіти та науки Північно-Західного регіону Росії – RusLaNet. Вона створена ще у 1998 році. Тепер загальновизнано, що це – цілком вдалий проект. Сьогодні в Російській Федерації лише у складі асоціації регіональних бібліотечних консорціумів «АРБИКОН» діють вже декілька потужних бібліотечно-інформаційних консорціумів. А враховуючи велику спорідненість принципів побудови і функціонування бібліотек України і Росії, що ґрунтується на їх спільній «бібліотечній» історії, російський досвід заслуговує на особливу увагу для дослідження, концептуального запозичення принципів розвитку і робочої взаємодії за сучасних соціально-політичних реалій.

Повчальним є, наприклад, таке. В рамках цього російського проекту створення консорціуму RusLaNet почалося з побудови зведеного каталогу бібліотек-учасниць консорціуму. Такий електронний каталог було створено на базі сервера «Руслан». Спочатку – фізично централізований на одному сервері, а згодом – на більш прийнятних організаційних принципах – концепції територіально розподілених баз даних.

В Україні елементи аналогічного проекту втілюються сьогодні у Кіровоградській ОУНБ [7]. Цією бібліотекою на солідарній основі з іншими ОУНБ південно-західного регіону країни створюється та використовується каталог періодичних видань. Це – так званий Центрально-Український корпоративний каталог – ЦУКК. На жаль, цей український проект не наслідує весь спектр сервісів проекту RusLaNet, бо у ньому відсутній блок спільної каталогізації книжкового фонду, а головне – немає спільної електронної бібліотеки. Ані зведеної, ані розподіленої.

Прикладом практичного втілення корпоративних проектів, тобто консорціумів, безпосередньо в Україні є також проект Національної бібліотеки імені Вернадського [8]. Його змістовна сутність – створення національної електронної наукової бібліотеки України. Цей проект був ініційований у 1999 році і передбачає формування фонду електронних наукових документів (наукових праць) на основі принципу зацікавленості авторів у висвітленні результатів своїх інтелектуальних напрацювань в національних інформаційних ресурсах. Наразі у створюваній електронній бібліотеці зібрано, опрацьовано та надано для публічного доступу вже більш як 100 тисяч документів. Ознак корпоративного цьому проекту надає участь у ньому Інституту проблем реєстрації інформації НАН України [9]. Ця установа у співпраці з Національною бібліотекою імені Вернадського здійснює аналітичний розпис статей із серіальних наукових видань на основі інформації, що надається авторами. Відомо: механізм працює.

Іншим прикладом створення бібліотечно-інформаційного консорціуму, але в освітній сфері за регіональним принципом, може бути досвід Миколаївського Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова [10]. Фахівці бібліотечної сфери цього регіону своїми реальними діями і практичними досягненнями показали доцільність регіональної інтеграції бібліотечно-інформаційних ресурсів ВНЗ [11]. Головною особливістю реалізації «миколаївського проекту» став той факт, що чи не вперше в Україні практично реалізована спроба інтеграції регіональних інформаційних ресурсів бібліотек різнопрофільних та різногалузевих вузів.

На цьому проекті фахівці ще раз дійшли висновків, що гібридні консорціуми – це більш складні і менш керовані бібліотечні утворення в порівнянні з суто галузевими або суто територіальними бібліотечно-інформаційними консорціумами. І хоча процес створення такого консорціуму на цей час ще не завершено, набутий досвід та його наукові узагальнення сьогодні вже можуть використовувати інші. Бо «миколаївці» відкриті до плідної співпраці.

Більш повчальним для бібліотек вищих навчальних закладів України щодо створення бібліотечного консорціуму може бути досвід Національного авіаційного університету [12]. Бо це – приклад суто галузевого бібліотечно-інформаційного консорціуму. І хоча офіційна назва цього консорціуму – «об’єднання», його функціональна сутність – «консорціум». Бо учасники цього бібліотечного проекту об’єднались не за рішенням Уряду чи іншого владного органу, а на добровільних засадах. Разом з тим, на сьогодні це – юридична особа, з усіма похідними від цього юридичними наслідками у сфері регулювання спільного господарювання. Зрозуміла річ, що виключно в інформаційній царині.

Збираючи досвід створення бібліотечно-інформаційних консорціумів, проведеним дослідженням встановлено, що на теренах України окремої уваги заслуговує Кримська міжвузівська електронна бібліотека [13]. Вона створена на засадах об’єднання творчих потенціалів кримських вузів разом з ресурсними можливостями регіональних органів державної влади – Верховної ради Республіки Крим, Уряду РК, мерій міст Криму – при активній допомозі спонсорів та меценатів. Реальна практика створення бібліотечно-інформаційних консорціумів тепер знає і таке. А це значить, що консорціуми торують собі шлях до життя – без надмірної догматизації принципів, а насамперед – творчо.

Оцінюючи наведений досвід Російської Федерації та українських вишів, зрозуміло, що першим кроком майже завжди стає створення зведеного електронного каталогу періодики. Але, поза те принципи і послідовність побудови бібліотечно-інформаційних консорціумів бібліотек вищих навчальних закладів України, на наш погляд, вже з перших кроків такої діяльності мають забезпечувати:

по-перше: створення служб електронного замовлення і доставки документів;

по-друге: створення зведеної електронної бібліотеки освітніх ресурсів.


Відомо, що створення бібліотечно-інформаційного консорціуму – це технологічна інновація, яка потребує на свою реалізацію певних коштів. Бо дійсно, в такому разі кожному учаснику, або партнеру необхідно значно збільшити кількість комп’ютерів, що використовуються. До того ж, у кожній бібліотеці необхідно облаштування локальної комп’ютерної мережі. Зрозуміло, що кожному учаснику потрібні також комп’ютери для облаштування серверів взаємодії в межах консорціуму. Цілком вірогідно, що для потреб консорціуму знадобиться також створення потужного, спільного для усіх бібліотек-учасниць консорціуму, Інтернет-порталу. Це – щодо технічної інфраструктури цього проекту.

А щодо організаційного боку цієї справи, то слід зазначити таке. На наш погляд, у кожній бібліотеці-учасниці консорціуму необхідно створити РБІЦ – регіональний галузевий бібліотечно-інформаційний центр. З одного боку – це структурний підрозділ вищого навчального закладу, а з іншого – регіональний галузевий Центр Знань. А це також тягтиме за собою певні витрати на таку реорганізацію бібліотеки вузу та утримання такої дещо розширеної бібліотечної організаційної структури.

Не менш значне фінансове навантаження на учасників бібліотечно-інформаційного консорціуму виникатиме і у зв’язку з необхідністю оцифрування власних інформаційних ресурсів бібліотечних фондів. І це – також певні витрати. Крім цього, кожна бібліотека буде зобов’язана створити електронний каталог наявного бібліотечного фонду. Бо це – стрижень взаємодії у бібліотечно-інформаційному консорціумі. Те ж саме стосується створення цифрового контенту підручників, навчальних та методичних посібників ВНЗ.

Виходячи з відомого афоризму «критерій істини – практика», наведемо деякі приклади практичного втілення ідей корпоративного вирішення нагальних для суспільства інформаційних проблем. Зрозуміло – на ґрунті використання мережі Інтернет. Не бібліотеками ВНЗ, а звичайними ентузіастами. Мова йде про так звані Інтернет-бібліотеки. Таких прикладів вже є досить багато у Світовій Павутині. Якщо серед усіх виділити лише україномовні та російськомовні, які прийнятні для вітчизняного користувача, то таких бібліотек за даними веб-сайта сьогодні налічується понад п’ять тисяч. Це – статистика станом на вересень 2010 року [14]. А в цей час Інтернет-простір вирує: постійно виникають нові і нові проекти таких Інтернет-бібліотек.

Питання змісту бібліотечних веб-сайтів в Інтернеті дедалі все більше починає цікавити фахівців бібліотечної справи. Класичні бібліотеки на своїх веб-сайтах полюбляють наводити посилання на вже створені Інтернет-бібліотеки. А це вже певний крок до їх корпоративної консолідації. А проведеним дослідженням в українському секторі мережі Інтернет серед інших виявлено бібліотеку «Ізборник» [15]. Це – проект електронної бібліотеки давньої української літератури. Принагідно з наявного контенту цієї Інтернет-бібліотеки можна створити медіа-версію на CD- та DVD- дисках для користувачів бібліотечних послуг, як складову загального інформаційного ресурсу їх корпоративної електронної бібліотеки. Можливі й інші технологічні рішення.

Крім електронної Інтернет-бібліотеки «Ізборник» бібліотекарям в Україні відомо багато інших електронних Інтернет-бібліотек. Особливо це важливо для тих бібліотек, які вже запровадили до використання Інтернет-центри і так звані «електронні читальні зали». Вельми цікавою для вищих навчальних закладів є бібліотека електронних підручників [16]. Цей веб-сайт – фактично найбільша в Україні електронна бібліотека навчальної літератури. В українському сегменті мережі Інтернет таким проектом є, безумовно, цілком успішний веб-сайт української книги з назвою «Буквоїд» [17]. Ще одним прикладом бібліотечного веб-сайту української книги є, безумовно, «Народна бібліотека» [18].

Загалом на сьогодні у світовій мережі Інтернет електронних бібліотек з україномовним контентом вже нараховується десятки. А вкупі з тими, що запроваджені представниками української діаспори за кордоном, – фактично вже сотні. І ця кількість постійно множиться. Бо в українському суспільстві є чітке усвідомлення феномену Інтернет. Бо ментальність світового українства відзначається неабиякою працьовитістю та прагненням до прогресу.

Особливо цікавим для українського користувача бібліотечних послуг є такий потужний російський бібліотечно-інформаційний корпоративний проект, як «Інтернет-бібліотека Мошкова». Бо є там і вагомий український сегмент. Цікавим з такої точки зору є також проект електронної бібліотеки «Альдебаран», що налічує понад п’ятдесят тисяч електронних копій різноманітних друкованих видань практично усіх літературних жанрів. Не менш цікавою є також електронна Інтернет-бібліотека «Славянская библиотека».

Досить цікавим є ще один російський Інтернет-проект; мова йде про бібліотеку Янко Слави Fort/Da. Особливістю цього проекту є те, що його організатори пропонують бібліотечній системі країн СНД кваліфіковані послуги сканування друкованих видань і створення на такій основі електронних книг та їх колекцій на платній основі – на замовлення користувачів цих послуг. А це для бібліотечно-інформаційних консорціумів – зовсім не лишній партнер.

Все це – приклади Інтернет-бібліотек так званого гуманітарного контенту, що цікавий усім. Наразі Інтернет-простір насичений і, скажімо, електронними ресурсами видань медичної галузі знань. Це насамперед різноманітні наукові журнали. Їх багато. І бібліотеки медичних університетів зазвичай на усі такі веб-сайти дають посилання на сторінках своїх власних сайтів. Тож близьким стає той час, коли ці бібліотеки зроблять ще один крок заради задоволення інформаційних потреб своїх користувачів бібліотечних послуг.

Багаточасовою навігацією в мережі Інтернет нами встановлено, що на багатьох веб-сайтах поступово запроваджується відео-контент. Розмаїття доволі значне. Але, серед інших вирізняється і так званий «музичний». Цей різновид контенту слугує для посилення наочності у демонстрації таланту композиторів. Це стосується також оранжировщиків. Відеоконтент є дуже цінним для демонстрації виконавської майстерності музикантів, співаків, музичних та хорових колективів, оркестрів. Тому це мають приймати до уваги вищі навчальні заклади музичної освіти, якщо братимуться до створення бібліотечно-інформаційного консорціуму у своїй галузі.

Останнім часом на веб-сайтах почали з’являтися інтерактивні навчальні системи для он-лайнового використання. Самої різноманітної тематики! А це – ще один щабель, на який піднімається інформаційний сервіс, що базується на програмно-технічній платформі світової мережі Інтернет. І практично все це доцільно використовувати тим, хто наважиться створювати бібліотечно-інформаційний консорціуми для своєї галузевої, чи то територіальної, ланки бібліотек. Мають брати до уваги такі факти і вищі навчальні заклади, які мають згодом стати регіональними Центрами Знань.

Дослідженням встановлено і те, що в мережі Інтернет сьогодні діють багаточисельні веб-сайти Інтернет-магазинів. Серед інших – української книги, а саме: «Українська книга», «Центр навчальної лiтератури», «Книжник-ревю», «Книжковий Клуб», «Знайка», «Бамбук», «Книга», «Фантазер», «Книжна лавка», «Книга», «Петрівка», «Зелений пес», «Професія», «Ліберея», «Матрікс Прес», «Ідея», «Книгоноша», «Фоліо» та інші. Є в Україні також Інтернет-магазини букіністичної книги. Серед іншої літератури на цих сайтах постійно пропонується для реалізації досить великий перелік літератури. Зазвичай добре представлені потрібні культурологія та мистецтвознавство, історія і філософія. Усі ці Інтернет-магазини – потенційні партнери майбутніх і вже діючих бібліотечно-інформаційних консорціумів. І про це слід пам’ятати та активно залучати їх до дієвого партнерства.

Все це розмаїття варіантів і варіацій збирання і подання інформаційного контенту користувачам красномовно вказує на те, що ми вже сьогодні починаємо реально жити в благодатному інформаційному середовищі для запровадження бібліотечно-інформаційних консорціумів. Розрізнених партнерів – вдосталь. Потрібна «кристалізуюча» роль бібліотек. І бібліотеки ВНЗ у цьому процесі мають стати фактично базовими.

А ось ще один вражаючий факт. Вже світового порядку. У році 2008-му, 20 листопада в Брюсселі відбулась презентація Європейської цифрової бібліотеки EUROPEANA. В ній – два мільйони цифрових об’єктів: текстів, графічних зображень, аудіо та відео файлів, що представляють інформаційні ресурси європейських музеїв, архівів та бібліотек. І все це розмаїття подається на двадцяти п’яти мовах народів Європи. Це – факт. І це також – консорціум. Бібліотечно-інформаційний! Континентальний! Фактично – глобальний!

Тому, викладення здобутків проведеного дослідження буде не повним, якщо не викласти наступне. До створення консорціумів бібліотеки спонукає ще й такий бік справи. Отримання найновішої інформації з усього світу – нагальна потреба науковців, викладачів, студентів, дослідницьких інституцій будь-якої галузі знань у кожній країні. Проте, більшість бібліотек українських вишів сьогодні не мають відповідних коштів на одноосібну передплату зарубіжних друкованих наукових періодичних видань. Тому корпоративні об’єднання бібліотек заради спільної передплати зарубіжних періодичних наукових і культурологічних видань, або іншого доступу до них, поступово стали метою і прагненням на теренах усієї української освітньої системи. Виникла потреба у певній «локомотивній» ролі.

На цьому тлі у 2003 році в Україні за ініціативою наукової бібліотеки НаУКМА було створено «Інформатіо-Консорціум» [19] – громадську організацію, яка сьогодні об’єднує в Україні понад п’ятдесят організацій-учасниць, що бажають мати доступ до західноєвропейської наукової періодики. Це – також різновид консорціуму. Реалізація такого проекту відкриває університетам-членам постійний он-лайновий доступ через Інтернет до широкого переліку наукових журналів з усього світу в електронному форматі. А для охочих – навіть отримання відповідних баз даних на CD- або DVD- дисках. Закордонним партнером цього консорціуму є поважна у світі видавнича компанія EBSCO [20]. Крім доступу до інформаційних ресурсів системи EBSCO «Інформатіо-Консорціум» пропонує доступ до мережі міжнародного бібліотечного консорціуму Eiffel.NET. До того ж, – на основі низки ексклюзивних знижок за надані інформаційні послуги. А це вже світовий рівень. Воістину – глобальний!

З огляду на усі виявлені проведеними дослідженнями факти необхідно зробити висновок: цілком зрозуміло, що право на існування мають електронні бібліотеки усіх організаційних форм і джерел фінансування, усіх різновидів тематичної направленості і усіх мов народів світу, усіх напрямків науки, культури і мистецтва та усіх форм власності. Мають право на існування як суто корпоративні електронні бібліотеки, так і відкриті для усього суспільства, міжнародні і трансконтинентальні. Не зайвими будуть платні і не можуть бути заборонені безоплатні. Нехай будуть державні і приватні. Мають право на існування як малі так і великі електронні бібліотеки. І при цьому – жодного елемента будь-якого монополізму. Навпаки, – для усіх і кожного учасника цього напрочуд насиченого і яскравого ринку інформаційних послуг чи не єдиним гаслом має стати заклик до найширшої консолідації на рівноправних партнерських засадах, тобто до участі у створенні бібліотечно-інформаційних консорціумів та активної діяльності у їх складі.

Розглядаючи корпоративний рух бібліотек вищих навчальних закладів України саме в такому контексті і з таких позицій, приємно відзначити значну активізацію цього руху у 2010 році. Так, згідно з повідомленням веб-сайту наукової бібліотеки імені М.Максимовича цей рух вже охопив п’ять методичних зон, тобто більше їх половини. А загалом до цієї важливої справи вже долучилися десятки університетів. Так, це не більш як чверть-відсоткова частина ВНЗ України. Так, це ще дуже хитка кількісна потуга бібліотек ВНЗ України. Але той рубікон, який інколи називають так званою «точкою неповернення», вже пройдено. І це – реальний фундамент для подальшого нарощування будь-якої конкретики у цій творчій справі.

Яскравим прикладом дієвості корпоративного руху у бібліотечній справі України може слугувати ще зовсім молодий корпоративний проект «ElibUkr – Електронна бібліотека України: створення Центрів знань в університетах України». Та позаяк – напрочуд активний. Бо вірно визначено його концепцію. Враховано реальні потреби університетів. Відкинуто все не суттєве, побічне і вторинне. І тому немає жодних сумнівів, що цей проект буде жити. А це – консорціум за визначенням. Бібліотечно-інформаційний консорціум. Український!

Приємно повідомити, що у нас в Дніпропетровську ВНЗ також поступово рухаються в бік корпоратизації. І цей рух очолює наукова бібліотека Дніпропетровського національного університету. Ми усвідомлюємо, що цей рух не надто активний. У ньому учасниками є лише чотири ВНЗ з тих 18-ти, які ми маємо під прапором обласного методичного об’єднання ВНЗ області. І охоплює цей рух не таке вже й широке коло бібліотечних процесів, бо наразі мова йде тільки про «Корпоративний електронний каталог статей українських періодичних видань». Але, «дорогу подолаєш ідучи». Саме так народна мудрість визначає потенції до перемоги на філософському рівні. І ми віримо, що така філософія вірна.

Дуже приємно відзначити, що не відсторонюється від корпоративного руху, як такого, і наукова бібліотека Вінницького медичного університету ім. М.І.Пирогова. Ця бібліотека, як обласний методичний центр бібліотек ВНЗ, ще з 2004 року працює над проектом «Міжрегіональна корпоративна система медичних бібліотек». За п’ять років, що минули, є певні здобутки. Про це своє вагоме слово скажуть фахівці цієї бібліотеки. Я – лише про цей факт.

Музичні бібліотеки України, на превеликий жаль, наразі ще до цього руху ще не долучилися. Та маємо свої сподівання на радикальну зміну ситуації на краще вже найближчим часом. Бо висловлюю з цієї трибуни як свої особисті устремління, представника цієї ланки бібліотек ВНЗ України, так і точку зору Української бібліотечної асоціації, членом якої я є і маю право її точку зору тут презентувати.

Узагальнюючи викладене, і заглядаючи трохи «за обрій», зробимо наступні висновки. З огляду на світову, в Україні формується національна політика і стратегія подальшого руху по шляху втілення корпоративних принципів у бібліотечній системі. Попереду, зрозуміла річ, НАН України. Далі – університети потужних відомств. Є успіхи і в університетах системи МОНУ та ВНЗ системи МКТУ. Очевидно, що тут МОНУ є лідером.

В усіх ланок бібліотечної системи України шляхи і темпи корпоративного руху різняться. Часом навіть дуже радикально. Діючі бібліотечно-інформаційні консорціуми ще надто слабкі. Їх фактично не бачить і не оцінює суспільство. Але загальнодержавна тенденція така: усі ланки бібліотечної інфраструктури країни вже свідомо сприйняли цей рух, як цілком природний та необхідний. Усі працюють і набирають обертів. А за кінцеву мету мають створення в Україні так званого Інфополісу. Цей феномен представляє собою синтез бібліотечного, інформаційного, наукового та видавничого комплексів країни в єдине ціле на принципах ідеї і концепції консорціуму. Таке воістину мега-утворення буде виступати в якості системностворюючої компоненти інформаційної сфери суспільства, що має сприяти кардинальному підвищенню статусу та ролі бібліотек. За оцінками експертів бібліотеки із інформаційної інфраструктури, що зараз вважається у суспільстві допоміжною, мають перетворитися в інформаційні основи виробничих, наукових, освітніх та культурологічних структур майбутнього.

Така національна інформаційна політика держави України. Але Україна сьогодні будує громадянське суспільство, в якому держава не домінує тотально в усіх інфраструктурних змінах. Тому бібліотечна система має іти до побудови Інфополісів суто демократичними шляхами. Саме тому, зважаючи на глибинну сутність процесу корпоратизації у бібліотечній сфері, експерти визначають, що найближчим часом в Україні очікується «злива» корпоративних бібліотечних проектів, тобто консорціумів. І нехай так і буде!


Список використаних джерел і літератури


  1. Ярошенко,Т. Наукові комунікації 21-го століття: електронні ресурси для науки та освіти України [Текст] / Т. Ярошенко // Бібл. вісн. – 2006. - №5. - С. 17-22.

  2. Компанія «Росийские корпоративные библиотечные системы». - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://consortium.ruslan.ru/rus/.

  3. Антопольский, А.Б. Мультимедиа, как феномен культуры [Текст] / А.Б.Антопольский // Библиография. – 2004. - №6. – С. 84-86.

  4. Артемов, Ю. Формирование электронных фондов документов в библиотеках [Текст] / Ю. Артемов // Бібл. форум України. – 2007. - №4. - С. 13-16.

  5. Баркова, О. Електронна бібліотека як перспективний засіб організації доставки документів та обслуговування по МБА [Текст] / О. Баркова // Бібл. вісн. – 2002. - №1. - С. 47-54.

  6. Ільганаєва, В.О. Корпоративний рух в Україні : стан та перспективи розвитку [Текст] / В.О. Ільганаєва. // Бібл. форум України.- 2006. - №2 – С.13-15.

  7. Кіровоградська обласна універсальна наукова бібліотека імені Д.Чижевського. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.library.kr.ua.

  8. Національна бібліотека імені В.І.Вернадського НАН України. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/.

  9. Інститут проблем реєстрації інформації НАН України. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ipri.kiev.ua/ukr/.

  10. Миколаївський національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nuos.edu.ua/.

  11. Костирко, Т. Бібліотеки ВНЗ в інформаційно-освітньому просторі Миколаївського регіону [Текст] / Т.М. Костирко // Вісн. Харк. Держ. Акад. культури: зб. наук. праць. – Х.: ХДАК. 2006. - Вип.18. - С. 173-181.

  12. Російська Національна бібліотека. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nlr.ru/inter/work.htm.

  13. Кримська міжвузівська електронна бібліотека. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://elib.crimea.edu/.

  14. Проект «Центр міжнародних освітніх програм». - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.edu-cip.kz/ru/index.php.

  15. Електронна Інтернет-бібліотека давньої української літератури «Ізборник». - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.litopys.org.ua/.

  16. «Библиотека электронных учебников». - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.book-ua.org/.

  17. Електронна Інтернет-бібліотека української книги «Буквоїд». - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bukvoid.com.ua/.

  18. Українська електронна книга в Інтернеті «Народна бібліотека». - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.biglib.com.ua/.

  19. Компанія «Інформатіо-Консорціум» в Україні. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.informatio.org.ua/.

20. Сайт Західноєвропейського партнера «Інформатіо-Консорціум» – видавництва (EBSCO). - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.realib.ru/docs/EBSCO.html




Схожі:

Історія І шляхи створення бібліотечно-інформаційних консорціумів та практика їх діяльності iconРегламент роботи: Вступне слово 5 хв
Стан І перспективи збереження бібліотечно-інформаційних ресурсів в добу цифрових технологій
Історія І шляхи створення бібліотечно-інформаційних консорціумів та практика їх діяльності iconЗбереження бібліотечно-інформаційних ресурсів
Закон України "Про бібліотеки І бібліотечну справу" від 27. 01. 1995 р. №32/95-вр [Електронний ресурс]. – Режим доступу
Історія І шляхи створення бібліотечно-інформаційних консорціумів та практика їх діяльності iconПаспорт спеціальності 05. 13. 06 інформаційні технології
Розроблення наукових І методологічних основ створення та застосування інформаційних технологій та інформаційних систем для автоматизованої...
Історія І шляхи створення бібліотечно-інформаційних консорціумів та практика їх діяльності icon05. 13. 06 − інформаційні технології І. Формула спеціальності
Розроблення наукових І методологічних основ створення І застосування інформаційних технологій та інформаційних систем для автоматизованої...
Історія І шляхи створення бібліотечно-інформаційних консорціумів та практика їх діяльності icon05. 13. 06 − інформаційні технології І. Формула спеціальності
Розроблення наукових і методологічних основ створення і застосування інформаційних технологій та інформаційних систем для автоматизованої...
Історія І шляхи створення бібліотечно-інформаційних консорціумів та практика їх діяльності iconПоложення про необхідність забезпечення рівного доступу до якісної освіти, утвердження новітніх інформаційних педагогічних технологій
У статті висвітлено шляхи активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках фізики, розкрито переваги використання проектних технологій...
Історія І шляхи створення бібліотечно-інформаційних консорціумів та практика їх діяльності iconКомунальний вищий навчальний заклад
Засвідчуємо вам свою повагу та запрошуємо взяти участь у роботі ІІ всеукраїнської науково-методичної конференції «Психолого-педагогічні...
Історія І шляхи створення бібліотечно-інформаційних консорціумів та практика їх діяльності iconШляхи вдосконаленя обліково-аналітичного забезпечення діяльності сільськогосподарських підприємств студенти Бондарчук Наталія Сергіївна
Шляхи вдосконаленя обліково-аналітичного забезпечення діяльності сільськогосподарських підприємств
Історія І шляхи створення бібліотечно-інформаційних консорціумів та практика їх діяльності iconКафедра міжнародних організацій і дипломатичної служби Бакалавр Історія України (Дипломатична історія України)
«Історія України (Дипломатична історія України)» є відтворення й оцінка зусиль вітчизняної дипломатії щодо забезпечення сприятливих...
Історія І шляхи створення бібліотечно-інформаційних консорціумів та практика їх діяльності iconПлани практичних занять з дисципліни
Об’єктивні закономірності виникнення центральних банків, шляхи їх створення та етапи розвитку
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи