Університет економіки та права “крок” затверджую заступник голови Приймальної комісії icon

Університет економіки та права “крок” затверджую заступник голови Приймальної комісії




Скачати 160.81 Kb.
НазваУніверситет економіки та права “крок” затверджую заступник голови Приймальної комісії
Дата14.09.2012
Розмір160.81 Kb.
ТипДокументи




Вищий навчальний заклад

Університет економіки та права “КРОК”


ЗАТВЕРДЖУЮ

Заступник голови Приймальної комісії

О.М. Шикова

______ _______________2012 р.


ПРОГРАМА

фахового випробування

для вступників на ОКР «магістр»

спеціальність 8.03020401 «Міжнародна інформація»

Автор: Терещук В.І., кандидат політичних наук, доцент



^ РОЗГЛЯНУТО І СХВАЛЕНО

на засіданні кафедри

міжнародних відносин та інформації

(протокол № 6 від «25» січня 2012 р.)

Завідувач кафедри Ткач Д.І.



Київ, 2012


ЗМІСТ


Вищий навчальний заклад 1

Університет економіки та права “КРОК” 1

ВСТУП 3

ПРОГРАМА 4

^ РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА 15



ВСТУП


Мета. Програма призначена для проведення вступних іспитів для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр» зі спеціальності 8.030204 «Міжнародна інформація».

^ Вимоги до здібностей і підготовленості абітурієнтів. До складання вступного іспиту допускаються особи, котрі одержали освітньо-кваліфіка­ційний рівень бакалавра в галузі знань 0302 «Міжнародні відносини».

^ Характеристика змісту програми. Програма побудована за модульною системою і розрахована на виявлення ступеня опанування фахівцем — бакалавром в галузі знань 0302 «Міжнародні відносини» таких основних сфер професійного становлення, як історія та сучасність міжнародних відносин, та міжнародна інформація.

Програма містить 20 екзаменаційних білетів, кожен з яких містить 2 теоретичних питання (по одному з кожного модуля) та 1 практичне завдання (з одного з модулів).

^ Порядок проведення іспиту визначається Положенням про приймальну комісію Університету економіки та права «КРОК».

ПРОГРАМА


Модуль 1 «Міжнародні відносини та світова політика»

Тема 1. Вступ до курсу

Системний метод вивчення міжнародних відносин: його ґенеза, пе­ре­ваги та недоліки. Система міжнародних відносин: дефініція, типологія. Суб’єкти системи міжнародних відносин. Держава як суб’єкт міжнарод­них відносин. Зміни в системі міжнародних відносин: риси перехідного етапу.

Тема 2. Формування Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних відносин (1919–1922 рр.)

Вихід Росії з війни. Брестський мир. Розстановка сил на міжнарод­ній арені після закінчення війни. Паризька мирна конференція та її рішен­ня. Плани повоєнного облаштування світу. «14 пунктів» Вудро Вільсона. Переділ колоній. Мандатна система. Версальський мирний договір: зміст та історичне значення. Договори із союзниками Німеччини та історична доля колишніх учасників Четверного союзу. Вашингтонська конференція 1921–22 рр. «Договір чотирьох», «Договір п’яти», «Договір дев’яти». Пла­ни повоєнного облаштування світу. Створення Ліги Націй. Основні прин­ципи Версальсько-Вашингтонського міжнародного порядку.

Тема 3. Еволюція Версальсько-Вашингтонської системи
(1922–1933 рр.)

Репараційне питання як проблема міжнародних відносин. Генуезька конференція. Рапалльський договір. Локарнська конференція. Рурська криза. План Дауеса. Спроби економічної «реконструкції» Європи. Конфе­ренції в Генуї, Гаазі, Лозанні. Рейнський гарантійний пакт. Розвиток паци­фістського руху в Європі. Пакт Бріана-Келлога. Міжнародні відносини в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Загострення суперечностей між прові­дними країнами в період світової економічної кризи. План Юнга. Спроби створення системи колективної безпеки в Європі.

Тема 4. Криза та розпад Версальсько-Вашингтонської системи (1933–1939 рр.)

Встановлення тоталітарних режимів в Європі, їх зовнішньополітич­на програма як передумова кризи Версальсько-Вашингтонської системи. Ініціативи створення системи колективної безпеки. Ремілітаризація Рейнської демілітаризованої зони. Зовнішня політика Італії. Агресія проти Ефіопії та Албанії. Зовнішня політика Японії. Меморандум Танака. Агре­сія Японії в Китаї. Конфлікт між СРСР та Японією. Громадянська війна в Іспанії. Зовнішня політика Німеччини. Аншлюс Австрії. Нарощування оз­броєнь. Формування блоку держав-агресорів. Політика «умиротворення агресора». Мюнхенська угода. Віденські арбітражі. Пакт Молотова-Ріб­бентропа.

Тема 5. Міжнародні відносини в період Другої світової війни (1939–1945 рр.)

Початок війни в Європі та на Далекому Сході. Зміни в блоці держав-агресорів. Геополітична активність СРСР на європейському континенті. Міжнародні відносини до 22 червня 1941 року. Ліга Націй на початковому етапі війни. «Зимова війна» та її міжнародно-політичне значення. Напад Німеччини на СРСР. Особливості формування та діяльність антифашист­ської коаліції. Вступ США у війну. Конференції лідерів «великої трійки» у Тегерані та Ялті. Міжнародні відносини у Азійсько-Тихоокеанському ре­гіоні (АТР) під час війни. Дискусії щодо повоєнного світоустрою.

Тема 6. Повоєнне врегулювання. Формування Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин
у 1945 – на початку 1950-х рр.

Завершення Другої світової війни. Наслідки війни. Вирішення проб­лем повоєнного миру та безпеки на міжнародних конференціях. Потсдам­ська конференція та її рішення. Німецьке питання. Створення Організації Об’єднаних націй (ООН), порівняння ООН та Ліги Націй. Ситуація в країнах Центральної та Східної Європи. Економічне відновлення Європи. «План Маршалла». Наростання напруженості у міжнародних відносинах. Передумови та причини «холодної війни». Розкол Німеччини. Японія піс­ля війни. Сан-Франциська мирна угода 1951 р. Основні принципи Ялтин­сько-Потсдамської системи міжнародних відносин.

Тема 7. Структурне оформлення двоблокової системи
(1950–1955 рр.)

Створення Ради економічної взаємодопомоги (РЕВ) та Північноат­лантичного союзу (НАТО). Корейська війна. «Повернення» Німеччини в Європу. Підписання Варшавського договору. Зустрічі в Женеві. Америка­нська «доктрина доміно». Фактор ядерної зброї у міжнародних відноси­нах. Зародження європейської інтеграції. Європейське об’єднання вугілля та сталі. Зміна керівництва у СРСР. Десталінізація. Антирадянські виступи 1953 р. в Німеччині. Вступ Федеративної Республіки Німеччини у НАТО та Західноєвропейський союз. Підписання Багдадського пакту. Вирішення австрійської проблеми. Міжнародні відносини у Азійсько-Тихоокеансько­му регіоні. Корейська війна та її вплив на повоєнні міжнародні відносини.

Тема 8. Апогей «холодної війни». Зміщення конфліктності в зону міжнародної периферії (1956–1962 рр.)

Зовнішньополітична доктрина «мирного співіснування». «Криза надій» у Центрально-Східній Європі. Антикомуністичні рухи в Польщі та Угорщині. Суецька криза. Революція на Кубі. Деколонізаційні процеси. Друга «берлінська криза». Карибська криза. Пакт «Нассау». Процес деко­лонізації та новоутворені держави як фактор у міжнародних відносинах. Початок європейської інтеграції та її вплив на міжнародну політику. Про­тиріччя між СРСР та КНР. Китайсько-радянські відносини як приклад ко­нфлікту між соціалістичними державами.

Тема 9. Становлення політики детанту (розрядки) (1962–1968 рр.)

Поняття «детанту» або розрядки міжнародної напруженості. «Нова східна політика» Віллі Брандта. Кульмінація радянсько-китайського про­тистояння. Курс Франції на розрядку та співробітництво. Вихід Франції зі структур НАТО. Американсько-китайське зближення. Концепція «страте­гічного паритету» та американо-радянське зближення. Генрі Кіссінджер. Гельсінський процес. Пошуки алгоритму зміцнення безпеки в Європі. На­рада з безпеки та співробітництва в Європі. Заключний акт НБСЄ. Договір про скорочення ядерних випробувань 1963 р. Початок війни у В’єтнамі. «Шестиденна війна». Утворення АСЕАН.

Тема 10. Стабілізація міжнародної системи (1968–1973 рр.). Особливості розвитку регіональних систем міжнародних відносин

Зміни в стратегіях зовнішньої політики СРСР та США. Радянсько-китайські відносини. Війна у В’єтнамі. Близькосхідний конфлікт. Договір про непоширення ядерної зброї 1968 р. Спроби реформ в Угорщині та Че­хословаччині. «Доктрина Брежнєва». Регіональний фактор у міжнародних відносинах.

Тема 11. Міжнародні протиріччя та криза детанту (1974–1979 рр.)

Проблема обігу «нафтодоларів» у міжнародних відносинах. Енерге­тична криза та її подолання. Проблема прав людини у міжнародних відно­синах. Трансформація військового протистояння у економічне та політич­не русло. Підписання Гельсінського акту. Об’єднання В’єтнаму. Відноси­ни між США, СРСР та КНР. Виникнення партнерських відносин між СРСР та країнами Африки. Китайсько-в’єтнамський конфлікт. Початок війни в Афганістані. Наростання протиріч між США та СРСР.

Тема 12. Поновлення біполярної конфронтації (перша половина 1980-х рр.)

Зовнішньополітичні стратегії США та СРСР. Польська криза. Докт­рина «нового глобалізму». СРСР як «імперія зла». Війна в Афганістані та її вплив на міжнародні відносини. Загальноєвропейський інтеграційний процес у 70–80-х рр. «Стратегія санкцій». Ірано-іракська війна. Фолкленд­ська війна. Економічне виснаження СРСР. Зміна керівництва СРСР та по­новлення діалогу із Заходом. Внутрішня криза «соціалістичного табору».

Тема 13. Розпад Ялтинсько-Потсдамського порядку та крах біполярної структури (кінець 1980-х – початок 1990-х рр.)

Нова зовнішньополітична стратегія СРСР. Нормалізація відносин між СРСР та КНР. Доктрина невтручання М. Горбачова. Загострення еко­логічних проблем міжнародної безпеки. Міжнародно-правове регулюван­ня проблеми Афганістану. Паризька хартія для нової Європи. Антикому­ністичні революції в Центрально-Східній Європі. Об’єднання Німеччини. Еволюція близькосхідної проблеми. Війна у Перській затоці. Розпад Орга­нізації Варшавського договору. Підписання договору про скорочення нас­тупальних та стратегічних озброєнь (СНО-1). Розпад СРСР та Югославії. Утворення Співдружності незалежних держав.

Тема 14. Міжнародні відносини наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст.

Постбіполярний світ. Трансформація російсько-американських від­носин та підписання договору про скорочення наступальних та стратегіч­них озброєнь (СНО-2). Регіональні конфлікти на території колишнього СРСР та Югославії. Європейська інтеграція. Становище на Корейському півострові та «ядерна тривога» 1994 р. Близькосхідний конфлікт. Утво­рення Європейського Союзу. Глобальне лідерство США. Становлення держав-нових світових лідерів: Китай, Індія, Південна Корея. Проблема контролю над озброєннями.

Тема 15. Контури та особливості сучасного світового порядку

Трансформація міжнародних відносин в умовах глобалізації. Конф­лікт у Косово. Інтеграційні процеси в світі. Нова структура міжнародних організацій. Проблема боротьби з міжнародним тероризмом. «Доктрина Буша». Розширення ЄС та НАТО. Глобалізація та антиглобалісти. Індія та Китай на міжнародній арені. Центрально-Східна Європа у нових умовах. Регіональні системи міжнародних відносин. Нові методи вирішення між­народних суперечностей. ООН у світовому порядку ХХІ ст.: проблема ефективності.

Тема 16. Політологія міжнародних відносин

Основні підходи до аналізу міжнародних відносин. Політологічні методи та інструментарій аналізу міжнародних відноси. Політологічний аналіз міжна­родних відносин західними фахівцями. Переваги застосуван­ня політологічних підходів.

Тема 17. Світова політика: дефініція, основні засади, сучасні тенденції

Світова політика, міжнародна система: характеристика термінів. Ос­новні підходи до типології міжнародного порядку. Еволюція міжнарод­но­го порядку в історичній ретроспективі. Основні риси сучасного міжнарод­ного порядку.

Тема 18. Зовнішня політика країн світу

Держава як ключовий актор на міжнародній арені. Поняття націона­льного інтересу. Засоби та методи його реалізації на міжнародній арені. Процес прийняття зовнішньополітичних рішень. Відносини взаємозалеж­ності між країнами світу. Юридичне закріплення зовнішньополітичних стратегій. Аналіз зовнішньополітичних стратегій країн-світових лідерів. Зовнішня політика США, Франції, Великої Британії, Японії та Китаю.

Тема 19. Місце України у сучасній конфігурації міжнародної системи

Становлення розуміння зовнішньополітичних інтересів та пріорите­тів України. Етапи становлення України як суб’єкта міжнародних відно­син. Участь України у міжнародних ініціативах. Законодавче підґрунтя участі України у міжнародному житті. Центри прийняття зовнішньополі­тичних рішень в Україні.


^ Модуль 2 «Міжнародна інформація»

Тема 1. Інформаційна парадигма сучасної цивілізації

Інформація як глобальна проблема сучасності. Зростання ролі інфор­мації у вирішенні інших глобальних проблем. Трансформація міжнародних відносин під впливом інформаційної революції. Нерівноправність держав у міжнарод­ному інформаційному обміні. Цифровий розрив. Теорії інформаційної цивілізації. Концепція інформаційного суспіль­ства (Й. Масуда), концепція "постіндустріального суспільства" (Д. Белл), концепція мережевого суспільства (М. Кастельс), теорія "трьох хвиль" (Е. Тоффлер) та ін. Ключові ознаки інформаційної цивілізації.

Тема 2. Основні поняття міжнародної інформації

Поняття міжнародної інформації. Підходи до тлумачення міжнарод­ної інформації. Види міжнародної інформації. Функції міжнародної інфор­мації. Інформаційний потенціал суб’єктів міжнародних відносин: поняття, види. Складові інформаційної могутності. Міжнародний інформаційний простір: поняття, структура. Націо­нальний інформаційний простір, його складові. Проблема державного контролю національного інформаційного про­с­тору. Форми контролю національного інформаційного простору.

Тема 3. Джерела міжнародної інформації

Типологія джерел міжнародної інформації: офіційні та неофіційні, прями та опосередковані. Відкриті та закриті джерела міжнародної інформації. таємні та кон­фіденційні джерела. Джерела політичної інформації. Інформаційна джерела держав. Інформаційна джерела ООН та її спеціалізованих організацій. Бази даних правової інформації. Засоби масової інформації. Джерела економічної інформації. Інформаційна джерела держав. Джерела статистичної інформації про показники соціально-економічного розвитку країн (ООН, Світовий банк, ЮНКТАД та ін.). Спеціалізовані засоби масової інформації.

Тема 4. Правові основи міжнародної інформації

Міжнародне інформаційне право: поняття, об’єкт, предмет, суб’єкти, мета, інститути. Джерела міжнародного інформаційного права. Структура міжнародного інформаційного права. Загальна частина. Основні права людини у сфері інформації та комунікації. Особлива части­на: медіаправо, телекомуніка­ційне право, кіберправо, право інформаційної інтелектуальної власності. Класи­фікація норм міжнародного інформаційного права: за змістом і місцем у сис­темі права, за масштабом дії, за юридичною силою викорис­тання, за сферою дії, за джерелом. Норми, які розглядаються окремо. Основні типи правових доку­ментів в сфері міжнародн­ого обміну інформацією і міжнародної комунікації.

Тема 5. Міжнародна інформаційна політика

Інформаційна політика міжнародного співтовариства. Актори між­народних відносин, які здійснюють вплив на формування та реалізацію міжнародної інформаційної політики. Основні напрями інформаційної політики міжнародного співтовари­ства. Державна інформаційна політика. Основні напрями (сфери) держав­ної інформаційної політики. Інформаційний простір держави як ключовий об’єкт державної інформаційної політики. Міжнародний аспект державної інформаційної політики. Інтереси держави у міжнародному інформаційному просторі.

Тема 6. Інформаційна політика міжнародних організацій

Інформаційна політика ООН. Роль ООН у формуванні інформацій­ної політики міжнародного співтовариства. Напрями інформаційної полі­тики ООН. Система інформації ООН. Департамент публічної інформації, Комі­тет з інформації Генеральної асамблеї ООН, Інформаційні центри ООН. Інформаційна політика ЮНЕСКО. Роль ЮНЕСКО у формуванні інформаційної політики міжнародного співтовариства. Напрями інформа­ційної політики ЮНЕСКО. Відділ публічної інформації ЮНЕСКО. Основні стратегії ЮНЕСКО в галузі інформації та комунікації.

Тема 7. Європейська інформаційна політика

Засади на напрями інформаційної політики Європейського Союзу. Базові документи та програми: Доповідь «Європа і глобальне інформа­цій­не суспільство» 1994 року («Доповідь Бангемана»), План дій «Шлях Євро­пи до інформаційного суспільства» 1994 року, План дій «eEurope 2002», План дій «eEurope 2005», Програма ЄС «i2010», Програма ЄС «Цифровий порядок денний для Європи». Основні суб’єкти інформаційної політики ЄС: основні (Рада Мініс­трів ЄС, Європейський Парламент, Європейська Комісія), спеціалізовані. Політика Ради Європи у сфері інформації та комунікації. Міністер­ські конференції Ради Європи з питань політики у сфері ЗМІ. Основні суб’єкти інформаційної політики Європи.

Тема 8. Міжнародні неурядові та спеціалізовані організації в галузі інформації та комунікації

Поняття та особливості міжнародних неурядових та спеціалізованих організацій як акторів міжнародних відносин. Причини та наслідки зрос­тання ролі МСО та МНУО у міжнародних відносинах. Історія політичної та суспільної діяльності МСО та МНУО. Перші міжнародні спеціалізовані організації в галузі інформації та комунікації. Роль МСО та МНУО у сфері міжнародного інформаційного обміну, їх статус при міжнародних та європейських інституціях. Класифікація МСО та МНУО, що функціонують у сфері інформацій­ного обміну. Міжнародні організації загальної компетенції. Міжнародні організації спеціальної компетенції.

Тема 9. Міжнародний інформаційний бізнес

Інформаційна економіка: сутність, особливості. Роль сучасних ІКТ у формуванні інформаційної економіки. Вплив ІКТ на перебіг економічних процесів. Поняття та види інформаційних компаній. Телекомунікаційні, софт­верні, хардверні, мультимедійні тощо компанії. Їх роль у національній та світовій економіці. ТНК і міжнародний обмін інформацією. Вплив ТНК на міжнародні інформаційні відносини. Зростання ролі ТНК у міжнародних відносинах, причини та наслідки цього. Механізми впливу ТНК на національну та між­народну політику.

Тема 10. Міжнародна інформаційна безпека

Поняття та основні аспекти міжнародної інформаційної безпеки. Характерні риси міжнародної інформаційної безпеки, які відрізняють її від інших видів безпеки. Інформаційна безпека в міжнародних відносинах. Реалістичний та ліберальний підходи до інформаційної безпеки в міжнародних відносинах, їх переваги та недоліки. Інформаційна безпека держави в контексті міжнародної інформацій­ної безпеки. Основне призначення інформаційної безпеки держави. Рівні інформаційної безпеки держави. Найбільш критичні з позицій забезпечен­ня інформаційної безпеки сфери громадського життя.

Тема 11. Інформаційно-аналітичне забезпечення зовнішньої політики

Загальна характеристика інформаційно-аналітичного забезпечення зовнішньополітичної діяльності. Роль інформаційно-аналітичного забезпе­чення у формуванні зовнішньополітичного курсу держави. Суб’єкти та об’єкти інформаційно-аналітичного забезпечення зовнішньополітичної діяльності. Аспекти інформаційно-аналітичного забезпечення зовнішньополіти­чної діяльності: пропагандистський (ідеологічний), аналітичний, інформа­ційно-технологічний, комунікаційний. Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності зовнішньополіти­чних відомств. Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності дипло­матичних установ у країні перебування.

Тема 12. Міжнародна іміджева інформація

Роль іміджу в міжнародних відносинах. Зміст поняття іміджу, сумі­жні поняття: авторитет, престиж, репутація, реноме, стереотип. Поняття та структура міжнародного іміджу держави. Основні скла­дові, їх зміст та роль. Функції іміджу держави: ідентифікації, ідеалізації, протиставлення. Типи іміджу держави: об’єктивний, суб’єктивний, модельований. Фактори, що впливають на імідж держави: умовно-статичні, умовно-динамічні, ті, що очікуються в майбутньому; їх особливості та роль у фор­муванні міжнародного іміджу держави.

Тема 13. Зовнішньополітичні технології РR

Поняття та роль зовнішньополітичних технологій РR. Ключова роль гло­балізації комунікацій у сучасному світі. Основні задачі та напрями дер­жавного міжнародного PR. Зовнішньополітичний аспект державного між­народного PR. Трансформація методів та форм дипломатії під впливом нових інформаційно-комунікаційних технологій. Публічна дипломатія, її форми. Віртуальна (мережева) дипломатія. Роль "м’якої сили" у зовнішньополітичних стратегіях. Зміст концеп­ції "м’якої сили" Дж. Ная. Ресурсна та поведінкова сила держави. Брендінг країни. Структура державного бренду (шестикутник С. Ан­хольта).

Тема 14. Міжнародна масова комунікація

Учасники міжнародної масової комунікації, їх особливості та роль у формуванні міжнародних інформаційних потоків. Основні світові агентства новин: AFP, Associated Press, Reuters, ИТАР-ТАСС, Сіньхуа та ін., їх історія та місце на світовому ринку новин. Ключові регіональні агентства новин. Міжнародна трибуна: поняття, приклади використання. Трибуна міжнародних організацій. Звернення та послання державних та релігійних лідерів. Україна в міжнародній масовій комунікації. Українські агентства но­вин, їх особливості.

Тема 15. Інфоетика цифрового суспільства

Поняття інформаційної етики та її роль у сучасному суспільстві. Проблематика інформаційної етики в міжнародній та регіональній інфор­маційній полі­тиці. "Ханойська заява про етичні аспекти інформаційного суспільства" (2008 р.). Діяльність ЮНЕСКО в галузі інформаційної етики. Конгреси ЮНЕСКО з інфоетики. Проект "Кодексу етики для інформаційного суспі­льства" (2010 р.). Професійні етичні кодекси в галузях журналістики та PR. Інформаційна етика в комп’ютерних мережах. Кодекс комп’ютерної етики. "Хакерська етика". Сучасні інформаційні технології та право на приватність.


^

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА


  1. 21st Century Communication: A Reference Handbook / Ed. by William F. Eadie. — Thousand Oaks, CA: SAGE Publications, 2009. — 942 p.

  2. Абдеев Р. Ф. Философия информационной цивилизации / А. Ф. Аб­деев. — М.: ВЛАДОС, 1994. — 336 с.

  3. Аналітика, експертиза, прогнозування: монографія / Є. А. Мака­ре­нко, М. М. Рижков, М. А. Ожеван. — К.: Наша культура і наука, 2003. — 614 с.

  4. Анхольт С. Бренд Америка / Саймон Анхольт, Джереми Хильдрет. — М.: Добрая книга, 2010. — 232 с.

  5. Внешняя политика Соединенных Штатов Америки: принципы фор­мирования и закономерности реализации. Монография. В 2-х томах. Т.1. / Колл. ав. Под общей редакцией академика О. А. Колобова. — Нижний Новгород: ФМО/ИСИ ННГУ; Изд-во АГПИ им. А. П. Гай­дара, 2008. — 614 с.

  6. Зовнішня політика України в умовах глобалізації. Анотована істори­чна хроніка міжнародних відносин (1991-2003) / С. В. Віднянський [та ін.]; НАН України, Інститут історії України. — К.: Генеза, 2004. — 616 с.

  7. Информация. Дипломатия. Психология. — М.: Известия, 2002. — 616 с.

  8. Карпенко В. О. Інформаційна політика та безпека: Підручник / В. О. Карпенко. — К.: Нора-Друк, 2006. — 320 с.

  9. Кудрявцева С. П. Міжнародна інформація: навчальний посібник / С. П. Кудрявцева, В. В. Колос. — К.: Видавничий дім "Слово", 2008. — 400 с.

  10. Ліпкан В. А. Національна і міжнародна безпека у визначеннях та поняттях / В. А. Ліпкан, О. С. Ліпкан, О. О. Яковенко. — К.: Текст, 2006. — 256 с.

  11. Макаренко Є. А. Віртуальна дипломатія: підручник / Є. А. Макарен­ко, Н. О. Піпченко. — К.: Центр вільної преси, 2010. — 302 с.

  12. Манойло А. В. Государственная информационная политика в усло­виях информационно-психологической войны: учебное пособие / А. В. Манойло, А. И. Петренко, Д. Б. Фролов. — М.: Горячая линия - Телеком, 2003. — 541 с.

  13. Мировая политика и международные отношения: учеб. пособие для студ. вузов / под ред. С. А. Ланцова, В. А. Ачкасова. — СПб.: Питер, 2005. — 448 с.

  14. Міжнародна інформаційна безпека: сучасні виклики та загрози / Є. А. Макаренко, М. М. Рижиков, М. А. Ожеван. — К.: Центр віль­ної преси, 2006. — 916 с.

  15. Міжнародні відносини: Історія. Теорія. Економіка. Право: навчаль­ний посібник / за ред. М. З. Мальського, Ю. М. Мороза. — К.: Знан­ня, 2010. — 463 с.

  16. Муковський І. Т. Інформаційно-аналітична діяльність у міжнародних відносинах: навчальний посібник / І. Т. Муковський, А. Г. Міщенко, М. М. Шевченко. — К.: Кондор, 2012. — 224 с.

  17. Пантелеймонов О. Є. Інформаційні агентства світу в умовах форму­вання глобального комунікаційного простору: монографія / О. Е. Па­нтелеймонов. — К.: Відділ оперативної поліграфії Ін-ту міжнар. відносин Київського нац. ун-ту імені Т. Шевченка, 2003. — 212 с.

  18. Перепелиця Г. М. Асиметрія міжнародних відносин / Г. М. Перепе­лиця, О. В. Заремба, Пол Д’аньєрі [та ін]; за ред. Г. М. Перепелиці, О. М. Субтельного. — К.: Видавничий дім «Стилос», 2005. — 555 с.

  19. Почепцов Г. Г. Інформаційна політика: навчальний посібник / Г. Г. Почепцов, С. А. Чукут. — К.: Знання, 2006. — 663 с.

  20. Роговский Е. А. США: информационное общество (экономика и по­литика) / Е. А. Роговский. — М.: Международные отношения, 2008. — 408 с.

  21. Тихомирова Є. Б. Паблик рилейшнз у глобалізованому світі: моно­графія / Є. Б. Тихомирова. — К.: Науково-видавничий центр "Наша наука і культура", 2006. — 489 с.

  22. Україна і світ: прагення змін: монографія / М. Антонович, Н. Висо­цька, С. Курбатов [та ін.]. — К.: Дух і літера, 2010. — 448 с.

  23. Чернов А. А. Становление глобального информационного общества: проблемы и перспективы / А. А. Чернов. — М.: Издательско-тор­говая корпорація „Дашков и К”, 2003. — 232 с.

  24. Чічановський А. А. Інформаційні процеси в структурі світових кому­нікаційних систем: підручник / А. А. Чічановський, О. Г. Старіш. — К.: Грамота, 2010. — 568 с.

  25. Шевченко О. В. PR-технології в міжнародних відносинах (європей­ський досвід та перспективи України): монографія / О. В. Шевченко. — К.: Відділ оперативної поліграфії Ін-ту міжнар. відно­син Київсь­кого нац. ун-ту імені Т. Шевченка, 2003. — 187 с.

  26. Щорс Т. Общественная информация ООН в условиях глобализации / Татьяна Щорс. — М.: Весь Мир, 2009. — 204 с.

  27. Чугунов А. В. Развитие информационного общества: теории, кон­цепции и программы: Учебное пособие / А. В. Чугунов. — СПб.: Ф-т филологии и искусств СПбГУ, 2007. — 98 с.

  28. Moore J. A. Encyclopedia of the United Nations / John Allphin Moore, Jr., Jerry Pubantz. — N.Y.: Facts On File, 2008. — 686 p.

  29. Rosa J.-J. The Second Twentieth Century: How the Information Revolution Shapes Business, States And Nations / Jean-Jacques Rosa. — Stanford, California: Hoover Institution Press, 2006. — 390 p.

  30. The Handbook of Information and Computer Ethics / Ed. by Kenneth Einar Himma, Herman T. Tavani. — Hoboken: NJ: John Wiley and Sons, 2008. — 671 p.


Схожі:

Університет економіки та права “крок” затверджую заступник голови Приймальної комісії iconУніверситет економіки та права “крок” затверджую заступник голови Приймальної комісії
Тема Предмет І завдання загальної психології. Становлення експериментальної психологічної науки
Університет економіки та права “крок” затверджую заступник голови Приймальної комісії iconУніверситет економіки та права “крок” затверджую заступник голови Приймальної комісії
Прийом абітурієнтів, які мають диплом спеціаліста для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» за спеціальністю «Правознавство»,...
Університет економіки та права “крок” затверджую заступник голови Приймальної комісії iconУніверситет економіки та права “крок” Факультет економіки та підприємництва Кафедра фінансів та банківського бізнесу затверджую заступник голови Приймальної комісії
«бакалавр» за напрямом підготовки «Фінанси І кредит», проводиться за результати фахових вступних випробувань з дисциплін циклу професійної...
Університет економіки та права “крок” затверджую заступник голови Приймальної комісії iconУніверситет економіки та права “крок” Факультет економіки та підприємництва Кафедра фінансів та банківського бізнесу затверджую заступник голови Приймальної комісії
«магістр» та «спеціаліст» за спеціальністю «Фінанси І кредит», проводиться за результати фахових вступних випробувань з дисципліни...
Університет економіки та права “крок” затверджую заступник голови Приймальної комісії iconУніверситет економіки та права “крок” затверджую заступник голови Приймальної комісії
«Магістр» зі спеціальностей «Економіка підприємства», «Маркетинг», «Фінанси І кредит», «Облік І аудит» та «Банківська справа»– перевірка...
Університет економіки та права “крок” затверджую заступник голови Приймальної комісії iconУніверситет економіки та права “крок” затверджую заступник голови Приймальної комісії
Мета вступного іспиту зі спеціальності 03060107 «Логістика» на освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр» — виявлення рівня знань,...
Університет економіки та права “крок” затверджую заступник голови Приймальної комісії iconУніверситет економіки та права “крок” затверджую заступник голови Приймальної комісії О. М. Шикова 2012 р. Програма фахового випробування для вступників на окр «магістр»; «спеціаліст»
Об`єкти бухгалтерського обліку, їх групування за складом І розміщенням, за джерелами утворення І цільовим призначенням. Характеристика...
Університет економіки та права “крок” затверджую заступник голови Приймальної комісії iconУніверситет економіки та права “крок” затверджую заступник голови Приймальної комісії
Мета проведення вступного іспиту з іноземної мови на освітньо-кваліфікаційний рівень «Магістр» зі спеціальності «Правознавство» –...
Університет економіки та права “крок” затверджую заступник голови Приймальної комісії iconУніверситет економіки та права “крок” затверджую заступник голови Приймальної комісії
Мета проведення вступного іспиту з іноземної мови на освітньо-кваліфікаційний рівень «Магістр» зі спеціальності «Психологія» – перевірка...
Університет економіки та права “крок” затверджую заступник голови Приймальної комісії iconУніверситет економіки та права “крок” затверджую заступник голови Приймальної комісії О. М. Шикова 2012 р. Програма фахового випробування для вступників на окр «спеціаліст»
Прийом абітурієнтів, які мають диплом бакалавра для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» за спеціальністю «Правознавство»,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи