Н. О. Ткаченко, старший викладач кафедри економічної теорії Університету економіки та права «крок» Оцінка зовнішніх ефектів освітньої сфери icon

Н. О. Ткаченко, старший викладач кафедри економічної теорії Університету економіки та права «крок» Оцінка зовнішніх ефектів освітньої сфери




Скачати 91.71 Kb.
НазваН. О. Ткаченко, старший викладач кафедри економічної теорії Університету економіки та права «крок» Оцінка зовнішніх ефектів освітньої сфери
Дата13.09.2012
Розмір91.71 Kb.
ТипСтатья

Н.О. Ткаченко,

старший викладач

кафедри економічної теорії

Університету економіки та права «КРОК»

Оцінка зовнішніх ефектів освітньої сфери

Стаття присвячена дослідженню зовнішніх ефектів, зокрема, ефектів освіти. Запропонована модель розрахунку зв’язку між освітнім рівнем та трьома індикаторами, у яких виявляються екстерналії освіти.

Н.А. Ткаченко,

старший преподаватель

кафедры экономической теории

Университета экономики и права «КРОК»

Оценка внешних эффектов образовательной сферы

Статья посвящена исследованию внешних эффектов, в частности, эффектов образования. Предложена модель расчета связи между образовательным уровнем и тремя индикаторами, в которых обнаруживаются экстерналии образования.

N. Tkachenko

Estimation of external effects of educational sphere

The article under review discloses the external effects and education external effects in particular. It proposes the connection calculation model between the educational level and three indicators through which education externalities are revealed.

Ключові слова

Зовнішній ефект, оцінка екстерналій, освітня сфера, економетрична модель.

Постановка проблеми

Впливу освітньої сфери на розвиток людини та на формування позитивних ефектів з їх постійним зростанням приділялась увага дослідників ще з кінця ХІХ ст. Освіта є важливою для успішної професійної та дослідницької діяльності, вона створює людський капітал, який безпосередньо впливає на акумуляцію знань, а відповідно, – на зростання продуктивності та на економічне зростання.

Вважається, що країни з більшою середньою кількістю років навчання працюючих мають тенденцію до більш швидшого економічного зростання, при тому, що всі інші показники в них можуть бути майже однакові. У післявоєнний період країни, що розбудували свою освітню сферу швидше та якісніше, ніж інші, отримали більший розвиток і вищі темпи зростання.

Дослідження екстерналій освіти – їх визначення, класифікація, кількісна оцінка впливу – є передумовою створення ефективного механізму державного управління освітою.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідженню зовнішніх ефектів присвячувались роботи вчених ще з кінця ХІХ ст. Так, у своїх роботах Артур Пігу [1] та Рональд Коуз [2] розглядали екстерналії як конкретні явища, що потребують детального аналізу та винайдення інструментів впливу. В подальшому проблему зовнішніх ефектів досліджували в різних сферах економіки.

Продукт освітньої сфери є благом із значною кількістю зовнішніх ефектів. Ефектами від освіченості людей та способами підвищення освітнього рівня населення цікавився Джон Стюарт Міль. Свої думки він виклав у відомій праці «Основи політичної економії». Дж. С. Міль вважав, що «в процесі навчання людина отримує не тільки освітні та професійні знання і навички, що допомагають їй у житті, а й побічні продукти у вигляді тренування її активних сил (кмітливості, розсудливості, вміння володіти собою). У випадку, якщо батьки чи особи, від яких залежить людина, не мають можливості дати їй освіту, страждають не тільки ті особи, які недоотримали виховання та знання, а й всі співгромадяни країни. Діяльність навчальних закладів та способи отримання поліпшеної освіти спонукають до появи видатних постатей у суспільстві, які визначають прогрес знань та змушують суспільство рухатись шляхом цивілізації» [3].

Сучасні дослідники продовжують аналіз ефектів освітньої сфери. Їм присвячені роботи Енріко Моретті [4], Ерлінга Барса [5], Томаса К. Бауера та Матіаса Ворела [6], Нормана Джеммела [7]. Згадані вчені аналізують та розраховують екстернальні частки освіти, що проявляються у доходах населення, продуктивності праці та створеному продукті.

Українська дослідниця освітньої сфери Ірина Каленюк вважає, що «позитивний ефект, породжений діяльністю освітньої сфери, проявляється у декількох вимірах: загальне охоплення дітей шкільного віку середньою освітою, випуск кваліфікованих працівників за різними спеціальностями, випуск фахівців вищих рівнів освіти тощо. Результат навчання значною мірою залежить від власне технологічного процесу передачі учню інформації: методики навчальної роботи, навичок педагогічної діяльності, вміння викладача активізувати увагу слухачів тощо» [8].

Невирішені раніше частини загальної проблеми

Найбільш складною проблемою у дослідженні екстерналій освітньої сфери є їх (екстерналій) кількісне визначення. Існує декілька підходів до кількісної оцінки екстерналій. Кожен з них має як переваги, так і обмеження. Пошук більш досконалої методики оцінки екстерналій освіти залишається актуальною проблемою.

Формулювання цілей статті

Метою статті є окреслення положень теорії зовнішніх ефектів, розрахунок взаємозв’язку рівня освіти та декількох макроекономічних показників, з’ясування впливовості зовнішніх ефектів від освіти.

Виклад основного матеріалу дослідження

Теорія зовнішніх ефектів виокремилася у спеціальний напрямок економічних досліджень, який розвинувся на засадах неокласики, економіки добробуту, нової інституціональної економіки.

Проблема оцінки зовнішніх ефектів (екстерналій) є актуальною, принаймні, з двох причин. По-перше, її вирішення мало б засвідчувати практичне застосування теорії зовнішніх ефектів, отже, – її прикладний характер. По-друге, реалістична оцінка екстерналій могла б використовуватися для визначення меж державного втручання у тих сферах, де виникають зовнішні ефекти.

До положень теорії зовнішніх ефектів, які мають бути враховані при вирішенні проблеми їх оцінки, на наш погляд, належать такі:

  1. Зовнішній ефект – це особливий вид благ з ознакою «розмивання прав власності», за якого існують вигоди та витрати не лише для економічних суб’єктів, безпосередньо причетних до його створення, а й для інших суб’єктів – «третіх осіб».

«Розмивання прав власності» спричиняє послаблення стимулів до виробництва у випадках з позитивними зовнішніми ефектами та посилення – у випадках з негативними. Відповідно, при обмежених стимулах існує брак відповідних благ, а при додаткових стимулах – відносний надлишок.

...

Перелік зовнішніх ефектів від освіченості охоплює такі прояви:

  • вища продуктивність праці в масштабах усієї економіки і вищі темпи економічного зростання при зростанні загального освітнього рівня населення, підняття благоустрою населення;

  • краща пристосовуваність людей з вищим освітнім рівнем до технологічних і соціальних змін, відтак, менші державні витрати у зв’язку з безробіттям, погіршенням здоров’я, вихованням дітей, порушенням закону тощо.

Застосування розглянутих нами положень теорії зовнішніх ефектів до тих зовнішніх ефектів, що спостерігаються в освітній сфері, дає можливість зробити узагальнення, представлені у табл. 1.

^ Таблиця 1

Застосування положень теорії зовнішніх ефектів

Загальні положення теорії зовнішніх ефектів

Застосування загальних положень теорії зовнішніх ефектів в аналізі освітньої сфери

  1. Зовнішній ефект – це особливий вид благ з ознакою «розмивання прав власності» та вигодами і витратами «третіх осіб»

Третіми особами у випадку освітніх екстерналій можуть ставати суспільство в цілому, що має вигоди від вищого загального рівня добробуту і цивілізованості, окремі колективи та окремі особи, які підвищують продуктивність за рахунок співпраці з освіченими працівниками

  1. Зовнішні ефекти виникають при виробництві суспільних і приватних благ

В освітній сфері створюються зовнішні ефекти від виробництва благ з ознаками суспільних – послуги загальної обов’язкової середньої освіти та з ознаками приватних загальнодоступних – послуги спеціальної середньої та вищої освіти

  1. Зовнішні ефекти можуть реалізуватися у споживчій, розподільчій та технологічній сферах

Найбільш очевидно реалізується технологічна екстерналія освітньої сфери, яка пояснюється тим, що людський капітал, запас якого визначається роками навчання та охопленням освітою населення країни, є виробничим ресурсом. Розподільча екстерналія освіти може бути пов’язана зі зміною доходів «третіх осіб» у зв’язку з нагромадженням людського капіталу

  1. Зовнішні ефекти пов’язані з вигодами або витратами економічних суб’єктів, що не відображаються звичними інструментами узгодження (координації) дій

При формуванні вартості освітніх послуг не враховується вартість зовнішніх ефектів, що при цьому створюються освіченими особами, а при формуванні державою витрат на освітню сферу неможливо вирахувати всі вигоди

  1. Існування зовнішніх ефектів означає неоптимальний (неефективний) розподіл виробничих ресурсів або соціальну нераціональність

Вигоди, отримані від освіченої частини населення, не враховуються у загальній вартості навчання та оплати за отримання освіти

  1. Відновлення ефективного розподілу ресурсів при виникненні зовнішніх ефектів передбачає їх інтерналізацію – перетворення у внутрішні

Уникнення зовнішніх ефектів від освіти можливе лише при повному переведенні освітньої сфери на ринкові (матеріальні) відносини, що в свою чергу може спонукати до негативних наслідків: зниження можливостей населення до отримання та підвищення освітнього рівня, втрата стимулів до співпраці та допомоги оточуючим, зниження темпів економічного зростання

  1. Зовнішні ефекти спричиняють відмінності між суспільними й приватними вигодами або суспільними та приватними витратами

Освітня сфера стимулює до появи не тільки приватних вигод тих осіб, що отримують чи підвищують свій освітній рівень, а й суспільних вигод у вигляді підвищення загальної продуктивності праці, поштовхів до інновацій та економічного зростання

Для розробки методики оцінки екстерналій освітньої сфери ми робимо припущення, що рівень освіти громадян проявляється у трьох індикаторах (показниках):

  1. індексі людського розвитку;

  2. індексі нерівності розподілу доходів;

  3. витратах бюджету на науково-дослідні роботи.

...

Економічна інтерпретація моделі: на прикладі вищевказаних країн ЦСЄ, Балтики та СНД підтверджується наявність стійкої залежності між рівнем макроекономічного добробуту та рівнем державних витрат на науку, ефективністю розподілу багатства у суспільстві, рівнем людського розвитку. Тобто в економічному розвитку цих країн спостерігається явище позитивного зовнішнього ефекту (екстерналії): внаслідок того, що збільшуються вигоди окремої людини від зростання інвестицій у науку та інші складові людського розвитку, а також від забезпечення більш справедливого розподілу доходів у суспільстві, відповідно зростає вигода всього суспільства (підвищується рівень загального добробуту населення, оцінений величиною душового ВВП).

Висновки

На макроекономічному рівні будь-який зовнішній ефект проявляється з різним ступенем інтенсивності, але його вплив розрахувати досить важко. Причинами цього можуть бути: недосконалість статистичної системи, відсутність можливості розрахунку реальних показників екстернальних складових.

Ми можемо говорити про багато видів екстерналій, зокрема, від освітньої сфери, але відчути дію кожного ефекту окремо чи оцінити його особливий вплив досить важко. Але ігнорувати зовнішні ефекти при оцінці загальної ефективності не можна. Саме освіта є базовою основою людського капіталу, джерелом виникнення дослідницьких ідей, стимулом для розвитку та інвестування. Екстерналії від освіти відчуває на собі кожна людина впродовж всього життя та суспільство в цілому. Тому методики екстерналій освіти мають вдосконалюватися.

Література

  1. Пигу А. Экономическая теория благосостояния / А. Пигу. – М.: Прогресс, 1985.

  2. Коуз Р. Фирма, рынок, право / Р. Коуз; пер. с англ. Б. Пинскер. – М.: Новое издательство, 2007. – 224 с. [Библиотека Фонда «Либеральная миссия»].

  3. Милль Дж. С. Основы политической экономии: в 3-х т. / Милль Дж. С.; пер. с англ.; под общ. ред. чл.-кор. АН СССР А.Г. Милейковского. – М.: Изд-во «Прогресс», 1981. – Т. 3: Экономическая мысль запада. – 447 с. – С. 347–355.

  4. Moretti, Enrico. Human Capital Externalities in Cities // Handbook of Regional and Urban Economics. – Vol. IV. Еditors J. Vernon Henderson and Jacques-François Thisse. – Elsevier: North-Holland, 2004 [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://www.nber.org/papers/w9641 (11.06.2008) – Назва з екрану.

  5. Bart E. External Effects of education? Evidence from the wage structure. Institute for social research. – Oslo, Norway, 2000 [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://www.etla.fi/PURE/Extedu-Pure2000.pdf (11.06.2008) – Назва з екрану.

  6. Thomas K. Bauer, Matthias Vorell. External Effects of Education: Human Capital Spillovers in Firms. Ruhr-Universitat Bochum. IZA Bonn. – February 2008 [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://espe.conference-services.net/resources/321/1533/pdf/ESPE2009_0105_paper.pdf (11.06.2008) – Назва з екрану.

  7. Gemmell N. Externalities to higher education: a review of the new growth literature. [Електронний ресурс] // The National Committee of inquiry into Higher Education. Report 8. – Режим доступу до звіту: www.ecsocman.edu.ru/db/msg/204480.html. (16.04.2008) – Назва з екрану.

  8. Каленюк І.С. Економічна природа та особливості розвитку освітнього потенціалу України (2000–2002): дис. … д-ра екон. наук: 08.00.01 / Каленюк Ірина Сергіївна. – К.: Національний аграрний університет, 2002. – 415 с. – С. 67–70.

  9. Бланшар Ш. Державні фінанси в умовах демократії. Вступ до фінансової науки / Бланшар Ш. – К.: Либідь, 2000. – С. 78–79, 550–552.

  10. Менкур О. Влада і процвітання. Подолання комуністичних і капіталістичних диктатур / Менкур О. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2007. – С. 51.

  11. Наукова бібліотека Буковини [Електронний ресурс]. – Режим доступу до бібл.: http://buklib.net (18.05.2010) – Назва з екрану.

  12. Лебедев М. Честная бедность [Электронный ресурс] // Экономическая газета. – 2010. – №20(1337). – Режим доступа к газете: http://www.neg.by/publication/2010_03_16_12824.html?print=1 (18.05.2010) – Название с экрана.




Схожі:

Н. О. Ткаченко, старший викладач кафедри економічної теорії Університету економіки та права «крок» Оцінка зовнішніх ефектів освітньої сфери iconВ. П. Решетило Харків – хнамг – 2012
Чуприн Костянтин Сергійович,, к екон наук, доцент кафедри статистики І бухгалтерського обліку Харківського національного університету...
Н. О. Ткаченко, старший викладач кафедри економічної теорії Університету економіки та права «крок» Оцінка зовнішніх ефектів освітньої сфери iconРектору Вищого навчального закладу «Університет економіки та права «крок»
Прошу зарахувати мене на курси за програмою «крок до web-дизайну» Університету економіки та права «крок»
Н. О. Ткаченко, старший викладач кафедри економічної теорії Університету економіки та права «крок» Оцінка зовнішніх ефектів освітньої сфери iconФормування інтегрального показника економічної безпеки торговців цінними паперами герасименко О. М
Викладач кафедри економіки підприємства Східноєвропейського університету економіки і менеджменту
Н. О. Ткаченко, старший викладач кафедри економічної теорії Університету економіки та права «крок» Оцінка зовнішніх ефектів освітньої сфери iconТип модуля: обов’язковий Семестр: І обсяг модуля
Бурбан Іванна Ігорівна викладач Стельмах Леся Богданівна викладач Вдовін Вікторія Вікторівна, старший викладач Драпалюк Галина Степанівна,...
Н. О. Ткаченко, старший викладач кафедри економічної теорії Університету економіки та права «крок» Оцінка зовнішніх ефектів освітньої сфери iconМетодичні вказівки до виконання дипломної роботи для студентів заочної форми навчання та слухачів, що здобувають другу вищу освіту
Укладачі: В. Я. Чевганова, к е н., доцент; І. А. Брижань, к е н., доцент; В. Б. Васюта, к т н., доцент, Т. О. Галайда, старший викладач;...
Н. О. Ткаченко, старший викладач кафедри економічної теорії Університету економіки та права «крок» Оцінка зовнішніх ефектів освітньої сфери iconТип модуля: обов’язковий Семестр: ІІІ обсяг модуля
Вдовін Вікторія Вікторівна, викладач Корицька Галина Іванівна, викладач Цимбрило Світлана Михайлівна, викладач Сидорчук Олена Валеріївна,...
Н. О. Ткаченко, старший викладач кафедри економічної теорії Університету економіки та права «крок» Оцінка зовнішніх ефектів освітньої сфери iconПрограма навчальної дисципліни за вибором студентів «маркетинг»
Розробник – Жук А. В., ст викладач кафедри економічної теорії та соціально-економічної політики
Н. О. Ткаченко, старший викладач кафедри економічної теорії Університету економіки та права «крок» Оцінка зовнішніх ефектів освітньої сфери iconПрограма навчальної дисципліни за вибором студентів «Менеджмент»
Розробник – Жук А. В., ст викладач кафедри економічної теорії та соціально- економічної політики
Н. О. Ткаченко, старший викладач кафедри економічної теорії Університету економіки та права «крок» Оцінка зовнішніх ефектів освітньої сфери iconПрограма навчальної дисципліни за виборолм студентів «соціальна політика»
Розробник – Жук А. В., ст викладач кафедри економічної теорії та соціально- економічної політики
Н. О. Ткаченко, старший викладач кафедри економічної теорії Університету економіки та права «крок» Оцінка зовнішніх ефектів освітньої сфери iconНовак анатолій анатолійович старший викладач, кандидат сільськогосподарських наук
Стан, продуктивність І відновлення дубових деревостанів в умовах аеротехногенного забруднення довкілля (на прикладі рівнинної частини...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи