Навчально-методичний посібник для слухачів Інституту підготовки професійних суддів Одеса 2008 Укладачі icon

Навчально-методичний посібник для слухачів Інституту підготовки професійних суддів Одеса 2008 Укладачі




НазваНавчально-методичний посібник для слухачів Інституту підготовки професійних суддів Одеса 2008 Укладачі
Сторінка10/11
Дата01.06.2013
Розмір2.04 Mb.
ТипНавчально-методичний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
Тема 6. Кваліфікація злочинів проти громадської безпеки

^ Практичне заняття – 2 години.

  1. Загальна характеристика злочинів проти громадської безпеки.

  2. Класифікація злочинів проти громадської безпеки.

  3. Загальна характеристика злочинів, пов’язаних зі створенням злочинних об’єднань, участю в них і у вчинюваних або пов’язаних з ними злочинах.

  4. Кваліфікація бандитизму та його розмежування із суміжними складами злочинів.

  5. Загальна характеристика злочинів, пов’язаних з незаконним поводженням зі зброєю, боєприпасами, вибуховими речовинами і радіоактивними матеріалами.

  6. Загальна характеристика злочинів, пов’язаних з порушенням встановлених правил, які забезпечують громадську безпеку.

Задачі

1. Керівники восьми комерційних структур об’єдналися в організацію, діяльність якої була спрямована на незаконне відшкодування ПДВ. Внаслідок таких операцій вони незаконно одержали з державного бюджету понад 55 млн. грн.

^ Вирішить питання щодо відповідальності.

2. Ф., Т. і Н. скоїли вночі чотири збройних напади на магазини, залишившись при цьому ніким не поміченими. Чверть награбованого вони віддали М. за те, що той передав у їх розпорядження револьвер системи „Наган”. Останній участі в нападах не брав.

^ Кваліфікуйте дії Ф., Т., Н. та М.

3. Брати В.К. та Г.К., П. і Щ. вбили працівника міліції Ш. і заволоділи пістолетом. Після цього всі вони вчинили 4 збройних напади на окремих громадян. Одного разу В.К. прийшов разом з братом додому вночі, зізнався дружині, що вони вчинили напад на сім’ю А., і попросив викинути в річку їхні черевики та замити сліди на кухні. Дружина виконала прохання.

^ Кваліфікуйте дії В.К., Г.К., П., Щ. та дружини В.К.

4. Ч. з телефону-автомата зателефонував до чергової частини РУВС м. Києва і під погрозою вибуху міни в лікарні зажадав відпустити затриманого за підозрою у вчиненні розбійного нападу його друга Ш. Через півгодини зателефонував удруге, попередивши, що до вибуху залишилося менше години. Хворі та персонал лікарні були змушені покинути приміщення, обстеженням якого встановлено, що ніякої міни в ньому немає.

Кваліфікуйте дії Ч.

5. В. виготовив вибуховий пристрій типу міни-пастки розвантажувальної дії, який вмонтував у коробку, запакував і бандероллю відправив на адресу свого недруга С. Одержавши в супроводі 2 своїх товаришів у поштовому відділенні бандероль, С. на одному з її боків помітив вусик. Не відкриваючи бандеролі, він здав її в міліцію. Вибуховий пристрій, який мав убивчу силу в радіусі 5 м, було знешкоджено.

Кваліфікуйте дії В.

6. В. у стані сп’яніння їхав у вагоні потяга, маючи при собі виготовлений ним на роботі ніж типу „фінського”. У тамбурі він палив цигарку. До нього підійшов п’яний Г. і попросив запалити. В. відмовив. Г. почав лаятися. У сварку втрутився приятель Г. Ф., що теж був напідпитку. Тримаючи в руці ніж зі складеним лезом, Ф. схопив В. за груди і притис в куток тамбура, погрожуючи розправою. На допомогу Ф. поривався Г., якого утримував сторонній чоловік. Обороняючись, В. дістав з кишені свого саморобного ножа і ударив ним Ф. у живіт, спричинивши тяжке тілесне ушкодження.

^ Кваліфікуйте дії В., Г. та Ф.

7. Мисливець К. при поверненні з полювання не розрядив рушниці й не зачохлив її. Коли К. їхав у трамваї, 12-річний Ш. непомітно для К. звів курок і натиснув на спусковий гачок. Пострілом було заподіяно середньої тяжкості тілесне ушкодження пасажиру П.

^ Кваліфікуйте дії К. та Ш.

8. На підприємстві «Кримтеплоенергомонтаж» (сховище ізотопів) зберігалися пристрої та устаткування, у процесі перевірки яких, із залученням відповідних фахівців, було виявлено перевищення норми випромінювання.

Проте ніякого обліку небезпечного устаткування службовці підприємства не вели: будь-які документи про прилади та пристрої, що містилися у сховищі, їх кількість і характеристики були відсутні. Крім того, частину пристроїв було виявлено за межами сховища.

^ Дати кримінально-правову оцінку ситуації.

9. К. разом з іншими речами рейсовим пасажирським літаком перевіз з Борисполя до Одеси 3 кг амоніта та 1 л ацетону.

Варіант 1. К. перевіз пістолет Макарова.

Варіант 2. К. перевіз газовий пістолет.

Кваліфікуйте дії К.

Тестові завдання

1. Створення злочинної організації вчиняється з метою:

а) нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб;

б) вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину;

в) вчинення будь-яких злочинів.

^ 2. Кількісний склад банди утворюють:

а) 2 суб’єкти;

б) 3 суб’єкти;

в) понад 10 суб’єктів.

3. Склад злочину, передбаченого ст. 262 КК, за конструкцією є:

а) формальний;

б) матеріальний;

в) усічений.

4. Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів вчиняється:

а) у формі умислу;

б) у формі необережності;

в) з подвійною формою вини.

^ 5. КК встановлює відповідальність за такі дії з холодною зброєю:

а) носіння, виготовлення, ремонт, збут;

б) носіння, придбання, зберігання, збут;

в) носіння, придбання, зберігання, виготовлення, ремонт, збут.

^ 6. Суб’єктом злочину, передбаченого ст. 270 КК, є:

а) будь-яка особа;

б) службова особа;

в) особа, яка є відповідальною за дотримання правил пожежної безпеки.


Нормативні акти

  1. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. // Відомості ВРУ. – 2001. - № 25-26. – Ст. 131.

  2. Повітряний кодекс України від 04.05.1993 р. // Відомості ВРУ. – 1993. - № 25. – Ст. 274.

  3. Про боротьбу з тероризмом: Закон України від 20.03.2003 р. // Відомості ВРУ. – 2005. – № 25. – Ст. 335.

  4. Про відходи: Закон України від 05.03.1998 р. // Відомості ВРУ. – 1998. – № 36-37. – Ст. 242.

  5. Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку: Закон України від 08.02.1995 р. // Відомості ВРУ. – 1995. – № 12. – Ст. 81.

  6. Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру: Закон України від 08.06.2000 р. // Відомості ВРУ. – 2000. – № 40. – Ст. 337.

  7. Про об’єкти підвищеної небезпеки: Закон України від 18.01.2001 р. // Відомості ВРУ. – 2001. – № 15. – Ст. 73.

  8. Про поводження з радіоактивними відходами: Закон України від 30.06.1995 р. // Відомості ВРУ. – 1995. – № 27. – Ст. 198.

  9. Про пожежну безпеку: Закон України від 17.12.1993 р. // Відомості ВРУ. – 1994. – № 5. – Ст. 21.

  10. Положення про дозвільну систему: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 р. № 576.

  11. Інструкція про порядок виготовлення, придбання, зберігання, облік, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів: Затв. наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 р. № 622.

  12. Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 р. № 3.

  13. Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 13.


Рекомендована література

  1. Бандурка А.М., Ємельянов В.П. Проблемы построения системы преступлений против общественной безопасности: сравнительно-правовой поход // Право и политика. – 2002. - № 12. – С. 116-125.

  2. Бриллиантов А., Бурковская В. К вопросу о направлениях унификации законодательства государств-участников СНГ о борьбе с терроризмом и захватом заложников // Уголовное право. – 2003. - № 1. – С. 105-107.

  3. Водько Н.П. Уголовно-правовая борьба с организованной преступностью: Науч.-практ. пособие. – М.: Юриспруденция, 2000. – 80 с.

  4. Голіна В.В. Кримінологічні та кримінально-правові проблеми боротьби з бандитизмом. Соціально-правове і кримінологічне дослідження. – Х.: Регіон-інформ, 2004. – 212 с.

  5. Гришко Е.А. Организация преступного сообщества (преступной организации): уголовно-правовой и криминологический аспекты. – М.: Центр юрид. защиты «Щит», 2001. – 136 с.

  6. Ємельянов В.П. Злочини терористичної спрямованості. – Х.: Рубікон, 1997. – 160 с.

  7. Єрмак О. Умови звільнення від кримінальної відповідальності учасника злочинної організації (порівняльно-правовий аспект) // Підприємництво, господарство і право. – 2002. - № 9. – С. 88-91.

  8. Закалюк А.П. Організована злочинна діяльність: сутність і потреби нормативного визначення // Вісник Академії правових наук України. – 2002. – № 1 (28). – С. 130-141.

  9. Зарубежное законодательство в борьбе с терроризмом / Отв. ред. И.С. Власов. – М.: Городец-издат, 2002. – 144 с.

  10. Іващенко В. Проблеми правового регулювання боротьби з тероризмом // підприємництво, господарство і право. – 2003. - № 3. – С. 55-57.

  11. Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник / За ред. М.І. Мельника, В.А. Клименка. – К.: Юрид. думка, 2004. – 656 с.

  12. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник / За ред. проф. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 544 с.

  13. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К.: Юрид. думка, 2007.

  14. Савченко А.В. Кримінально-правова боротьба з тероризмом: міжнародні, національні та порівняльні аспекти // Наук. вісник НАВСУ. – 2002. – № 2.

  15. Семикін М.В. Створення терористичної групи чи терористичної організації: кримінально-правове дослідження: Монографія / За заг. ред. В.П. Ємельянова. – Х.: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003. – 145 с.

  16. Тихий В.П. Ответственность за хищение огнестрельного оружия, боевых припасов и взрывчатых веществ по советскому уголовному праву. – Х.: Вища шк., 1976. – 129 с.

  17. Тихий В.П. Злочини проти суспільної (загальної) безпеки. – Х., 1996.

  18. Хавронюк М.І. Кримінально-правові засоби протидії організованій злочинній діяльності: досвід зарубіжних країн і законодавчі пропозиції для України // Кримінальне право України. – 2006. - № 1. – С. 84-99.

  19. Хавронюк М.І., Мельник М.І. Ознаки і поняття організованої групи та злочинної організації (кримінально-правовий аспект) // Право України. – 2000. - № 4. – С. 59-64.

  20. Яценко С.С. Караність тероризму за кримінальними кодексами європейських держав // Кримінальне право України. – 2006. - № 1. – С. 70-83.


Тема 7. Кваліфікація злочинів проти громадського порядку та моральності

Практичне заняття – 2 години.

  1. Кваліфікація масових заворушень.

  2. Особливості кваліфікації хуліганства.

  3. Кваліфікація діянь, пов’язаних з проституцією та втягуванням у злочинну діяльність.

Задачі

1. А., Б. та В. біля будинку Верховної Ради України під час роботи народних депутатів у сесійній залі організували мітинг. Його учасники заблокували рух транспорту та вимагали виконання їхніх вимог і погрожували зняти блокування руху транспорту доти, поки їхні вимоги не будуть виконані. У зв’язку з цим працівники міліції мали намір звільнити проїжджу частину вулиці. Організатори мітингу почали закликати учасників мітингу не виконувати вимоги працівників міліції, бо таким чином не буде забезпечено виконання вимог, які вони висунули до парламенту.

^ Дайте кримінально-правову оцінку діям організаторів мітингу.

2. Перебуваючи у міському автобусі, С. у стані сп’яніння почав ображати жінок та голосно висловлюватися брутальною лайкою. На зауваження Н. він вдарив того кулаком по голові, заподіявши легке тілесне ушкодження без розладу здоров’я.

Варіант 1. Н. було заподіяно легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров’я.

Варіант 2. С. на зауваження Н. вийняв ніж та завдав тому поранення, які були визнані як середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Варіант 3. Н. був працівником міліції.

Дайте кримінально-правову оцінку діям С.

3. Під час перебування на практиці на заводі направлений від професійно-технічного училища неповнолітній Н. був прикріплений до М., який був працівником цього заводу. М. був попереджений про те, що стажист Н. мав схильність до пияцтва. Так, одного разу після робочого часу М. попросив Н. допомогти йому виконати деяку роботу на присадибній ділянці біля його дому, а після виконання робіт пригостив Н. горілкою та передав як плату за працю декілька пляшок з горілчаними напоями. Н. по дорозі додому, випивши горілки, отруївся та помер. Було встановлено, що горілка виявилася підробкою, про що М. не знав.

^ Дайте кримінально-правову оцінку діям М.

4. Перебуваючи у готелі, С. запропонував Т., подзвонивши по телефону, за плату вступити у статевий контакт з жінками в нього на квартирі, на що Т. погодився. Причому номера телефонів кімнат готелю та дані про інших мешканців готелю надавала йому прибиральниця готелю К., яка таким чином могла дізнаватись про матеріальне становище мешканців готелю. Сексуальні послуги «клієнтам» з готелю надавали 14-річня А. та 18-річна Ю., які раніше запропонували С. на випадковій зустрічі таким чином заробляти гроші.

Варіант 1. Т. вступив у статевий зв’язок тільки з А.

Варіант 2. Т. вступив у статевий зв’язок тільки з Ю.

^ У діях яких осіб виявляються ознаки складів злочинів, передбачені Кримінальним кодексом України?

5. Громадянин України П., проживаючи в Білорусії, організував нічний клуб. У клубі він відвів ряд приміщень, де змушував танцівниць надавати послуги сексуального характеру особливо важливим клієнтам. Дівчат він купував в Україні у громадянина України О.

^ Кваліфікуйте дії П. і О.

Тестові завдання

          1. Об’єктивна сторона хуліганства характеризується:

а) закликами до вчинення дій, що загрожують громадському порядку;

б) організацією групових дій, що призвели до грубого порушення громадського порядку;

в) грубим порушенням громадського порядку.

^ 2. Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 304 КК (втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність), виражається:

а) у втягненні неповнолітніх у злочинну діяльність;

б) у втягненні неповнолітніх у пияцтво;

в) у втягненні неповнолітніх у заняття жебрацтвом та азартними іграми;

г) всі вищезазначені дії (а, б, в).

^ 3. Суб’єктом злочину, передбаченого ст. 304 КК (втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність), є:

а) особа, яка на момент вчинення злочину досягла 14-річного віку;

б) особа, яка на момент вчинення злочину досягла 16-річного віку;

в) особа, яка на момент вчинення злочину досягла 18-річного віку.


Нормативні акти

  1. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. // Відомості Верховної Ради України УРСР . – 1984. - № 51. – Ст. 1122.

  2. Основи законодавство про культуру від 14.02.1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 21. – Ст. 294.

  3. Про видавничу справу: Закон України від 05.06.1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 32. – Ст. 206.

  4. Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні: Закон України від 16.11.1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 1. – Ст. 1.

  5. Про захист суспільної моралі: Закон України від 20.11.2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 134 – Ст. 192.

  6. Про кінематографію: Закон України від 13.01.1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 22. – Ст. 114.

  7. Про охорону культурної спадщини: Закон України від 08.06.2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 39. – Ст. 333.

  8. Про тваринний світ: Закон України від 13.12.2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 14. – Ст. 97.

  9. Про телебачення і радіомовлення: Закон України від 21.12.1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 10. – Ст. 43.

  10. Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону: Закон України від 22.06.2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000. – № 30. – Ст. 1248.

  11. Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2004 р. № 2.

  12. Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 р. № 5.

  13. Про судову практику у справах про хуліганство: Постанова Пленуму Верховного суду України від 23.12.2006 р. № 10.


Рекомендована література

    1. Дудоров О. Порнографія і кримінальний закон: питання кваліфікації, проблеми вдосконалення законодавства // Юрид. вісник України. – 2000. – 7-13 груд.

    2. Иванов Н. Хулиганство: проблемы квалификации // Российская юстиция. – 1996. - № 8.

    3. Навроцький В.О. Злочини проти громадської безпеки, громадського порядку та народного здоров’я: Лекції для студ. юрид. фак. – Л., 1997. – С. 4-29.

    4. Піщенко Г. Правові аспекти та відмінні особливості кримінально караного хуліганства // Право України. – 1997. – № 2. – С. 67-69.

    5. Піщенко Г. Кваліфікуючі ознаки хуліганства: проблеми та їх вирішення // Право України. – 1997. – № 7. – С. 53-56.

    6. Піщенко Г. Громадський порядок як об'єкт посягання хуліганських дій // Право України. – 1997. - № 8.

    7. Піщенко Г. Відмежування хуліганства від суміжних злочинів і його адміністративного делікту // Право України. – 1999. – № 3. – С. 50-55.

    8. Піщенко Г. Чи потрібна стаття про хуліганство в КК України? // Право України. – 2001. – № 2. – С. 91-92.

    9. Практика застосування статей 135, 218-220 КК України // Вісник Верховного Суду України. – 2001. – № 1. – С. 20-29.

    10. Рудяк А., Кучинська О. Застосування законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну та іншу антигромадську діяльність: Коментар судової практики з кримінальних справ // Бюл. законодавства і юрид. практики України. – 1996. – № 6. – С. 72-77.

    11. Топольськова І.О. Боротьба із втягненням неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність / Наук. ред. д-р юрид. наук, проф. В.П. Ємельянов. – Луганськ: РВВ ЛАВС, 2003. – 192 с.

    12. Ульянов О.І. Поняття та елементи громадського порядку // Вісник Одес. ін-ту внутр. справ. – 2002. - № 4. – С. 21.

    13. Яценко С.С. Масові безпорядки // Юрид. енцикл. – К.: Укр. енцикл., 2001. – Т. 3. – С. 592-593.


Тема 8. Кваліфікація злочинів у сфері службової діяльності

Практичне заняття – 2 години.

        1. Загальна характеристика злочинів у сфері службової діяльності.

        2. Поняття та види злочинів, пов’язаних із корупцією.

        3. Особливості кваліфікації зловживання владою або службовим становищем та перевищення меж влади або службових повноважень.

        4. Службове підроблення як злочин у сфері службової діяльності й засіб вчинення інших злочинів.

        5. Службова недбалість та її відмінність від інших злочинів у сфері службової діяльності.

        6. Кваліфікація злочинів, що утворюють хабарництво.

Задачі

1. Управління з контролю за використанням та охороною земель у Херсонській області Держземінспекції України повідомило, що група службових осіб Азово-Сивашського національного природного парку організувала і здійснила самовільне будівництво житлового модуля та гелікоптерного посадочного майданчика на березі коси Бирючий острів. Загальна площа самовільної забудови - 691,69 кв. м. Необхідні правовстановлюючі документи на вказані об’єкти відсутні. За даними прокуратури Генічеського району, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.04.1998 р. № 521, розмір шкоди, заподіяний самовільним використанням земельних ділянок, становить 138338 грн.

Кваліфікуйте дії службових осіб.

2. Бухгалтер Куйбишевської сільської ради З. за видатковим касовим ордером отримала в НТЦ „Земля і люди” грошові кошти в сумі 2000 грн. як благодійну фінансову допомогу на ремонт сільського будинку культури. Отримані кошти в сумі 2000 грн. З. не оприбуткувала в касі Куйбишевської сільської ради, а використала на власний розсуд.

Кваліфікуйте дії З.

3. На засіданні профкому Гайсинського вузлу поштового зв’язку начальника пересувного відділення зв’язку Л. було зобов’язано пройти медичний огляд щодо можливості виконання робіт з вогнепальною зброєю в поліклініці відділу охорони здоров’я УМВС України у Вінницькій області. За результатами проходження тестів було встановлено, що Л. виявляє ознаки стану, який потребує спостереження для винесення рішення. Наступного дня Л., взявши із собою 470 грн. та усвідомлюючи, що в разі отримання негативного висновку вона може втратити роботу, знову звернулася в Центр ПП та ППВ у Вінницькій області. У кабінеті було два лікаря-психіатри Д. і С. З метою „вирішення питання щодо позитивного повторного обстеження” Л. дістала із своєї сумки триста гривень та поклала їх на стіл. Однак Д. відразу вийшов з кабінету і через короткий час повернувся з працівниками ВДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області, які зафіксували вказаний факт.

Кваліфікуйте дії Л.

4. Працівники міліції за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 101 КК України, затримали неодноразово судимого раніше М. Перебуваючи в приміщенні для затриманих, М. почав дивно поводитись: битись о стіни та двері, просити відпустити його. Після цього Н. разом з іншими трьома не встановленими працівниками міліції почав бити М. руками, ногами, дубинками. Через деякий час М. знову почав поводитись дивно. Його знову побили. Судово-медична експертиза показала, що смерть М. настала від серцевого нападу. Тілесні ушкодження, які були на тілі померлого, не були небезпечні для життя і належали до категорії легких тілесних ушкоджень.

Кваліфікуйте дії Н.

5. Керівник ЗАТ „Ім. Т.Г. Шевченка” Д. протягом серпня-листопаду склав і надав Раздільнянській податковій інспекції заздалегідь підроблені документи – виписки з рішень засідань виконавчого органу ЗАТ „Ім. Т.Г. Шевченка”, які насправді не проводились, про відчуження майна, яке мало бути під податковою заставою. На той час податкова заборгованість складала 13 тис. грн.

Кваліфікуйте дії Д.

Тестові завдання

^ 1. Визначення службової особи дається:

а) у Конституції України;

б) у Законі України „Про боротьбу із корупцією”;

в) у Законі України „Про державну службу”.

^ 2. Які злочини у сфері службової діяльності не є проявом корупції:

а) зловживання владою або службовим становищем;

б) перевищення влади або службових повноважень;

в) службове підроблення;

г) службова недбалість;

д) одержання хабара;

е) давання хабара;

є) провокація хабара.

^ 3. Зловживанням владою визнаються такі дії:

а) використання службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби;

б) вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень;

в) вчинення дій, виконання яких дозволяється тільки в особливих випадках, або з особливого дозволу, або з додержанням особливого порядку, – за відсутності цих умов.

^ 4. Предметом службового підроблення є:

а) документи, печатки, штампи;

б) документи;

в) печатки, штампи.

5. Суб’єктивна сторона службової недбалості виявляється:

а) як у формі умислу, так і необережності;

б) у формі необережності;

в) у формі умислу.

^ 6. Одержання хабара вважається закінченим злочином з моменту:

а) одержання службовою особою хоча б частини матеріальних цінностей, незалежно від того, чи були вчиненні дії в інтересах хабародавця;

б) вчинення дій в інтересах хабародавця;

в) одержання службовою особою всієї, обумовленої угодою, суми матеріальних цінностей.

^ 7. Особа, яка дала хабар, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо:

а) службова особа відмовилась від отримання хабара;

б) хабар було запропоновано особі, яка не є службовою;

в) особа добровільно заявила про те, що сталося, до порушення кримінальної справи щодо неї.

^ 8. Об’єктивна сторона провокації хабара виявляється у:

а) вимаганні хабара;

б) створенні обставин і умов, що зумовлюють пропонування або одержання хабара;

в) підбурюванні до пропонування або одержання хабара.


Нормативні акти

  1. Про засади запобігання і протидії корупції: Закон України від 7 квітня 2011 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 40. – Ст. 404.

  2. Про державну службу: Закон України від 16 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.

  3. Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов’язані з корупцією: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1998 р. № 13.

  4. Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 р. № 15.

  5. Про судову практику у справах про хабарництво: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 5.


Рекомендована література

  1. Андрушко П.П. Загальна характеристика злочинів проти службової діяльності // Законодавство України. – 2005. – № 9. – С. 28-87.

  2. Андрушко П.П. Кримінально-правова характеристика окремих злочинів у сфері службової діяльності // Законодавство України. – 2005. – № 10. – С. 31-79.

  3. Бантишев О.Ф. Злочини у сфері службової діяльності (питання кваліфікації). – К.: МАУП, 2002 . – 128 с.

  4. Бантишев О. Відповідальність за злочини у сфері службової діяльності // Юрид. журн. – 2003. – № 7. – C. 69-77.

  5. Бантишев О.Ф. Відповідальність за злочин у сфері службової діяльності. – К.: Ін Юре, 2003. – 116 с.

  6. Васильєв А.С., Стрельцов Є.Л. До питання про поняття, ознаки і функції службової особи // Вісник Академії правових наук України. – 1995. – № 3. – С. 125-136.

  7. Доник О. Злочини у сфері службової діяльності: сукупність злочинів // Юрид. журн. – 2004. – № 1. – С. 47-49.

  8. Дудоров О. Кваліфікація одержання хабара, поєднаного з вимаганням // Право України. – 1994. – № 5-6. – С. 34-37.

  9. Жук В.Г. Деякі проблемні питання застосування судами законодавства про відповідальність за посадові злочини // Вісник Верховного Суду України. – 2000. – № 5. – С. 46-50.

  10. Застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за окремі посадові злочини // Вісник Верховного Суду України. – 1997. – № 1. – С. 30-35.

  11. Зейкан І. Поняття посадової особи в кримінальному законодавстві: порівняльний аналіз // Право України. – 2002. – № 3. – С. 118-120.

  12. Злочини у сфері службової діяльності // Юрид. журн. – 2004. – № 1. – С. 101-108.

  13. Зубарев С. Интересы службы как объект уголовно-правовой охраны // Уголовное право. – 2003. – № 4. – С. 26-27.

  14. Ільковець Л. Спеціальний суб'єкт злочину у сфері службової діяльності: Щодо визначення поняття "службова особа" як спеціального суб'єкта // Вісник прокуратури. – 2003. – № 7. – C. 63-67.

  15. Клименко В.А., Мельник Н.И., Хавранюк Н.И. Уголовная ответственность за должностные преступления. – К.: Блиц-Информ, 1996. – 162 с.

  16. Ліходєд К.М. Доказування повноважень особи , що є суб'єктом злочинів у сфері службової діяльності // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2002. – № 3 . – C. 223-233.

  17. Мельник М. Корупційні злочини: сутність і поняття // Право України. – 2000. – № 11. – С. 126-130.

  18. Мельник М.І. Хабарництво: Загальна характеристика, проблеми кваліфікації удосконалення законодавства. – К.: Парламент. вид-во, 2000. – 256 с.

  19. Мельник М., Хавронюк М. Розмежування складів злочинів ”зловживання владою або посадовим становищем” та „перевищення влади або посадових повноважень” // Право України. – 1997. – № 2. – С. 31-33.

  20. Новаков О.С. Класифікація мотивів злочинної поведінки працівників міліції у сфері службової діяльності // Право і безпека. – 2002. – № 4. – С. 192-196.

  21. Новаков О.С. Характеристика злочинів, які вчиняються працівниками міліції у сфері службової діяльності // Вісник Запоріз. держ. ун-ту. – 2004. – № 1. – С. 162-167. – (Сер.: Юрид. науки).

  22. Пилипенко О.А. Загальна характеристика злочинів у сфері службової діяльності та злочинів проти правосуддя, що вчиняються працівниками ОВС на стадії досудового розслідування // Наук. вісник Юрид. академії М-ва внутр. справ. – 2002. – № 1 (7). – C. 160-167.

  23. Попов І.М. Провокація хабара або крайня (службова) необхідність?! // Право і безпека. – 2002. – № 4. – С. 134-137.

  24. Светлов А.Я. Ответственность за должностные преступления. – К.: Наук. думка, 1978. – 252 с.

  25. Слуцька Т.І. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у сфері службової діяльності: Навч. посіб. для вузів: Рек. МОН. – К.: КНТ, 2007. – 168 с.

  26. Шиманський Ф.В. Злочини у сфері службової діяльності (кримінально-правовий аналіз): Навч. посіб.: Рек. МОН. – О.: Юрид. літ., 2006. – 272 с.

  27. Яновська О. Соціально-правові аспекти злочинності у сфері службової діяльності // Юрид. журн. – 2004. – № 1. – С. 40-42.


^ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

Контрольна робота є самостійним видом роботи, передбаченим навчальним планом із спецкурсу „Кваліфікація злочинів”. Вона складається з трьох завдань:

1. Теоретичне завдання, яке повинно бути оформлено таким чином:

- план;

- висвітлення питання із спецкурсу;

- посилання на використану літературу;

- список літератури.

2. Тестове завдання. Слухачеві пропонується запитання з відповідями, серед яких треба обрати правильну відповідь. Її необхідно відмітити будь-якою позначкою.

3. Практичне завдання. Для слухачів Інституту підготовки суддів з реальних кримінальних справ були відібрані складні ситуації і записані у вигляді задач з конкретними запитаннями. Слухачам потрібно вирішити запропоновані задачі й надати обґрунтовану відповідь з посилання на нормативно-правові акти. Обов’язковим є використання постанов Пленуму Верховного Суду України.

Обсяг контрольної роботи повинен бути не менше 15 листів.

Посилання на використану літературу оформляються наприкінці кожної сторінки під горизонтальною лінією. Нумерація посилань на кожній сторінці починається з початку.

Наприклад:

____________________________________

Вирішення судами питань, пов’язаних із кримінально-правовою оцінкою діянь особи, що віддала чи виконала злочинний наказ (за матеріалами узагальнення судової практики) // Вісник Верховного Суду України. – 1999. - № 3. – С. 10.


Під час оформлення списку літератури його слід умовно поділити на дві частини: нормативні акти і спеціальна література.

Нормативні акти розміщуються за їх юридичною силою (Конституція, закони, підзаконні акти). Нормативні акти однакової юридичної сили розміщуються в хронологічному порядку.

До списку включаються лише ті джерела, які були вивченні під час написання роботи і на які були зроблені посилання в самій роботі. Список літератури не включається до обсягу контрольної роботи, проте нумерація сторінок продовжується.

Список літератури повинен виглядати так.

Наприклад:

Нормативна база

  1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30.– Ст. 141.

  2. Кримінальний кодекс України: Офіційний текст. – К.: Юрінком Інтер, 2001.

  3. Кримінально-процесуальний кодекс України: Офіц. вид. – К.: Видавничий Дім „Ін Юре”, 2003.

  4. Кримінально-виконавчий кодекс України від 11 липня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 3-4. – Ст. 21.

  5. Про податок з доходів фізичних осіб: Закон України від 22 травня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 37. – Ст. 308.

  6. Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 8 жовтня 2004 р. № 15 // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – № 11.


Спеціальна література

  1. Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений. – М.: Юристъ, 2001. – 304 с.

  2. Музика А.А. Відповідальність за злочини у сфері обігу наркотичних засобів. – К.: Логх, 1998. – 322 с.


Контрольна робота оформляється на листах А4. Спочатку виконується теоретичне завдання, потім – тестове завдання (з нової сторінки), потім – практичне завдання (з нової сторінки).

Слухачі повинні обирати завдання до контрольної роботи, виходячи з першої букви свого прізвища. Наприклад, слухачі з прізвищами від „А” до „Ж” виконують одне завдання, слухачі з прізвищами від „З” до „О”, від „П” до „Я” – інше.

Контрольна робота оцінюється: „зараховано”, „не зараховано”. У разі не зарахування контрольної роботи вказуються причини цього.

Контрольна робота може бути не зарахована у випадках:

  • виконання не того варіанта контрольної роботи;

  • теоретичне завдання виконано з порушенням вимог до нього, у тому числі щодо обсягу.

Не зарахована контрольна робота повертається слухачеві для виправлення недоліків. Після усунення вказаних недоліків необхідно повернути як не зараховану контрольну роботу, так і новий варіант контрольної роботи.


^ Контрольне завдання для слухачів з прізвищами від „А” до „Ж”


Теоретичне завдання

1. Розмежування злочинів проти власності за об’єктивними та суб’єктивними ознаками.

2. Проблеми визначення значної шкоди, великих і особливо великих розмірів під час кваліфікації злочинів проти власності.


^ Тестове завдання

1. Під час вчинення крадіжки потерпілому Р. була заподіяна матеріальна шкода на суму 2000 грн. Як визначається значна шкода для потерпілого при крадіжці (ч. 3 ст. 185 КК)?

а) визнається з врахуванням матеріального становища потерпілого та якщо йому спричинені збитки на суму від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

б) визнається, якщо йому спричинені збитки на суму від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або з врахуванням матеріального становища потерпілого;

в) визнається з врахуванням тільки матеріального становища потерпілого.

^ 2. Що є предметом привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося в неї (ст. 193 КК)?

а) чуже майно, що знайдено або випадково опинилося в особи;

б) чуже майно, що має особливу історичну, наукову, художню, культурну цінність;

в) чуже майно, що знайдено або випадково опинилося в особи та має особливу історичну, наукову, художню, культурну цінність або є скарбом.


^ Практичне завдання

Задача № 1

В., Л. і Б., маючи намір заволодіти матеріальними цінностями Я., пішли за ним по міському парку. Підійшовши до потерпілого в погано освітленій частині парку, В. запропонував Я. віддати все, що в нього є, погрожуючи в іншому разі побити його. Я. злякався і почав тікати від зловмисників. Наздогнавши Я., В., Л. і Б., з метою подавити спротив, почали його бити, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження. У непритомного Я. злочинці відібрали гаманець, телефон і зняли з нього куртку. Внаслідок нанесених ушкоджень Я. через неділю помер в лікарні.

Кваліфікуйте дії В., Л. і Б.


Задача № 2

П., Р. і К. мали намір викрасти з приміщення складу електротехніки партію мобільних телефонів, про що завідомо домовились, спланувавши посягання. У день поставки товару співучасники перебували неподалік від самого складу. Скориставшись неуважністю водія-постачальника, діючи «за ситуацією», вони заволоділи транспортним засобом, у якому знаходилися телефони, і зникли в невідомому напрямку. Згодом П., злякавшись відповідальності, не повідомляючи своїх спільників, поїхав і втопив вказаний автомобіль з телефонами в місцевій річці.

Дайте кримінально-правову оцінку діям П., Р. і К.


Задача № 3

Д., Ф. і М. об’єдналися для вчинення викрадення. Так як лише Д. був місцевим жителем і з-за цього добре знав, кого можна обікрасти з найбільшою вигодою, він став організатором майбутнього злочину. А Ф. і М. повинні були здійснити задуманий Д. план. Поселення, в якому задумувалося вчинити злочин, було новим і побудованим за загальним проектом, тому багато будинків були схожими один на одного. Отримавши інструкції від Д. щодо помешкання, яке необхідно обікрасти, Ф. і М. у нічний час «вийшли на справу». Але випадково, помилившись будинками, вони викрали майно з будинку, який належить самому Д. Серед викрадених речей були як речі Д., так і речі його батьків, які проживали з ним.

Варіант: Всі викрадені речі належали Д.

Кваліфікуйте дії Д., Ф. і М.


^ Контрольне завдання для слухачів з прізвищами від „З” до „О”


Теоретичне завдання

1. Розмежування злочинів проти життя та здоров’я особи за об’єктивними та суб’єктивними ознаками.

2. Проблеми кваліфікації умисного вбивства за наявності обтяжуючих обставин.


Тестове завдання

^ 1. Як потрібно кваліфікувати дії виконавця злочину, який за грошову винагороду вчинив умисне вбивство на замовлення?

а) умисне вбивство з корисливих мотивів (п. 6 ч. 2 ст. 115 КК);

б) умисне вбивство, вчинене на замовлення (п. 11 ч. 2 ст. 115 КК);

в) умисне вбивство з корисливих мотивів, вчинене на замовлення (п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК).

^ 2. Умисне вбивство (ч. 1 ст. 115 КК) від тяжких тілесних ушкоджень, що потягли за собою смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК), можна відмежувати:

а) за суб’єктом злочину;

б) за способом вчинення;

в) за формою вини.


Практичне завдання
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

Навчально-методичний посібник для слухачів Інституту підготовки професійних суддів Одеса 2008 Укладачі iconНавчально-методичний посібник для слухачів Інституту підготовки професійних суддів Одеса 2008 Укладачі
Методичні вказівки, плани семінарських занять, нормативні джерела, рекомендована література, тестове завданя 48
Навчально-методичний посібник для слухачів Інституту підготовки професійних суддів Одеса 2008 Укладачі iconНавчально-методичний посібник для слухачів Інституту підготовки професійних суддів Одеса 2011 Рекомендовано до видання
Призначення покарання: Навчально-методичний посібник / Авт кол.; Відп ред. В. О. Туляков. – О.:, 2011. с
Навчально-методичний посібник для слухачів Інституту підготовки професійних суддів Одеса 2008 Укладачі iconНавчальний план з дисципліни «Державна служба в Україні» для студентів денної І заочної форм навчання, слухачів Інституту підготовки професійних суддів І магістратури державної служби

Навчально-методичний посібник для слухачів Інституту підготовки професійних суддів Одеса 2008 Укладачі iconНавчально-методичний посібник для студентів професійно-кваліфікаційного рівня "бакалавр" за напрямом підготовки 0902
З-38 Технологічні основи машинобудування: Навчально-методичний посібник. – Суми: Вид-во СумДУ, 2004. – 98 с
Навчально-методичний посібник для слухачів Інституту підготовки професійних суддів Одеса 2008 Укладачі iconПолітична історія України навчально-методичний посібник
Навчально-методичний посібник «Політична історія України» з базового курсу для студентів інженерно-технічних, економічних І гуманітарних...
Навчально-методичний посібник для слухачів Інституту підготовки професійних суддів Одеса 2008 Укладачі iconНавчально-методичний посібник для Інституту прокуратури та слідства Одеса 2011 Колектив авторів: Албул С. В
Балобанова Д. О., канд юрид наук, доцент – тема 1 Загальної частини; тема 42 Особливої частини
Навчально-методичний посібник для слухачів Інституту підготовки професійних суддів Одеса 2008 Укладачі iconНавчально-методичний посібник для Інституту прокуратури та слідства Одеса 2011 Колектив авторів: Албул С. В
Балобанова Д. О., канд юрид наук, доцент – тема 1 Загальної частини; тема 42 Особливої частини
Навчально-методичний посібник для слухачів Інституту підготовки професійних суддів Одеса 2008 Укладачі iconНавчально-методичний посібник для студентів напряму підготовки "Початкова освіта " денної та заочної форми навчання
Двокрилля: математика+мистецтво: навчально-методичний посібник для студентів напряму підготовки 040201 Математика*
Навчально-методичний посібник для слухачів Інституту підготовки професійних суддів Одеса 2008 Укладачі iconНавчально-методичний посібник для середніх загальноосвітніх шкіл з поглибленим вивченням біології
Планування роботи дошкільного навчального закладу. Навчально-методичний посібник
Навчально-методичний посібник для слухачів Інституту підготовки професійних суддів Одеса 2008 Укладачі iconНавчально-методичний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів
Шамне А. В. Основи самостійного вивчення курсу загальної психології : навчально-методичний посібник для студентів вищих педагогічних...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи