Програма фахового випробування icon

Програма фахового випробування




Скачати 336.7 Kb.
НазваПрограма фахового випробування
Дата15.09.2012
Розмір336.7 Kb.
ТипПояснювальна записка


Рівненський державний гуманітарний університет

Інститут мистецтв

Музично-педагогічний факультет


«Затверджую»

Голова приймальної комісії РДГУ

____________Постоловський Р.М.

27 лютого 2012р.


ПРОГРАМА

фахового випробування

для вступників на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Спеціаліст»

за напрямом підготовки


0202 «Мистецтво»

спеціальність 7.02020401 – «Музичне мистецтво»

спеціальність 7.02020401 – «Музичне мистецтво*»


Рівне – 2012


ПРОГРАМА фахового випробування для вступників на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Спеціаліст» за напрямом підготовки 0202 «Мистецтво» спеціальність 7.02020401 – «Музичне мистецтво» спеціальність 7.02020401 – «Музичне мистецтво*». – Рівне: РДГУ,2012.– 16с.


Укладачі:

Гумінська О.О. - кандидат педагогічних наук, доцент кафедри історії, теорії музики та методики музичного виховання РДГУ,

Крижановська Т. І. - кандидат педагогічних наук, доцент кафедри історії, теорії музики та методики музичного виховання РДГУ


Рецензенти:

Буцяк В.І. - кандидат педагогічних наук, доцент кафедри гри на музичних інструментах РДГУ

Григорчук І. С. - кандидат педагогічних наук, доцент кафедри пісенно-хорової практики та поставки голосу РДГУ


Відповідальний за випуск:

Крижановська Т. І. - кандидат педагогічних наук, доцент кафедри історії, теорії музики та методики музичного виховання РДГУ


Ухвалено кафедрою історії, теорії музики та методики музичного виховання РДГУ (протокол № 6 від 14 лютого 2012р.).


^ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


Фахове випробування має на меті виявити якість музично-педагогічної підготовки вступників, ступінь засвоєння ними програми курсу «Методика музичного виховання». При цьому в першу чергу слід звернути увагу на глибину розуміння вступниками завдань сучасності та завдань, що стоять сьогодні перед загальноосвітніми навчальними закладами в цілому та перед музичним вихованням зокрема.

У зв’язку з вищевказаним вступник має продемонструвати:

- достатньо широкі знання в галузі теорії та історії масового музичного виховання;

- розуміння специфіки уроку музики як уроку мистецтва, а також спільних рис з іншими шкільними уроками;

- розуміння методики музичного виховання учнів різного шкільного віку та шляхів її застосування в конкретних умовах (з урахуванням ввікових особливостей та можливостей учнів, їх індивідуальних якостей і т.д.);

- знання та розуміння змісту програми предмету “Музичне мистецтво” для загальноосвітніх навчальних закладів;

- знання існуючих методик з окремих питань музичного навчання, розвитку та виховання школярів;

- вміння орієнтуватись в конкретних навчально-виховних ситуаціях;

- знання методичної літератури з питань музичного виховання;

- вільне володіння вокально-хоровим та інструментальним матеріалом, який може бути використаний для роботи зі школярами різного віку на уроках музики та в позакласній роботі.

Щоб отримати повне уявлення про рівень підготовки вступників фахове випробування складається з теоретичної та практичної частини.

Теоретична частина екзамену - це усна відповідь на одне з питань білетів, які охоплюють зміст усієї програми курсу. Така відповідь має продемонструвати точність, глибину знань, гнучкість мислення в галузі методики музичного виховання, вміння наводити правильні приклади з історії, теорії музики та інших видів мистецтва. Відповідь має бути достатньо короткою, логічно побудованою, свідчити про добре володіння словом абітурієнтом.

В практичну частину вступного екзамену входить демонстрація різноманітних видів музичної діяльності на уроці музики та виконання пісень шкільного репертуару (на пам’ять, з супроводом чи акапельно, одноголосно чи з грою другого голосу, із знанням літературного тексту до кінця). Така демонстрація передбачає коротку методичну анотацію щодо мети використання даного виду музичної діяльності в певному класі, його зв’язок з темою чверті, мету його використання в роботі з дітьми (завдання навчального, розвиваючого та виховного плану), можливі труднощі та методи їх переборення.

Таким чином, оцінка на вступному екзамені з фаху є комплексною, відображає усі сторони підготовки вступника.


^ ЗМІСТ ПРОГРАМИ


РОЗДІЛ 1. ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ МУЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

1.1 Вступ. Курс “Методика музичного виховання” у підготовці педагога-музиканта. Професійні вимоги до вчителя музики загальноосвітнього навчального закладу.

Курс методики музичного виховання – важлива профілююча дисципліна у підготовці кваліфікованого вчителя музики для ЗНЗ. Зв’язок методики музичного виховання з іншими дисциплінами психолого-педагогічного, історико-теоретичного, виконавчого циклів та з педагогічною практикою в школі.

Роль учителя музики у виховання школярів, творчий характер його діяльності. Специфічні види діяльності учителя музики. Актуальні проблеми музичного виховання школярів та підготовки кваліфікованих спеціалістів – учителів музики ЗНЗ. Професійні знання, навички, вміння та педагогічна творчість сучасного вчителя музики. Значення самостійної підготовки в підвищенні рівня знань та майстерності.


^ 1.2 Музика як вид мистецтва. Специфіка музичного мистецтва.

Мистецтво як особлива форма суспільної свідомості та творчої діяльності людини, відображення дійсності художніми образами. Поєднання пізнання та оцінки зображуваних явищ, цілісне зображення людської долі та характерів. Поняття про види мистецтва як історично складені форми мистецтва: архітектура, образотворче мистецтво, література, музика, театр, кіно, телебачення тощо. Способи та засоби відтворення дійсності різними видами мистецтв.

Музика як мистецтво, що відображає дійсність і впливає на людину з допомогою особливо організованих за часом звучання (ритм) і висотою (мелодія, лад) звуків. Вплив музики на емоційний та духовний світ людини, здатність викликати думки та асоціації, народжуючи в уяві образи, які є особливим відображенням оточуючого світу. Специфічні особливості музики: мелодія – думка, що генетично пов’язана з інтонацією людської мови; лад, ритм, метр, гармонія, тембр - засоби створення музичного образу. Емоційний вплив на людину – одна з переваг музики перед іншими мистецтвами: вона здатна без зорових образів передати найтонші, найглибші відтінки людських переживань (недарма для посилення впливу на внутрішній світ людини її застосовують у храмі, в театрі, кіно, на телебаченні).


^ 1.3 Музика як навчальний предмет. Завдання формування особистості засобами музичного мистецтва

Вплив музичного мистецтва на сенсорні здібності (здібності сприйняття); на емоційну сферу людини, на думки, поняття, переконання. Музика як стимул психічних процесів (мислення, сприймання, уяви, фантазії) та конкретних дій (рухів, виконавства). Пробудження в людині найкращих почуттів, прагнень, устремлінь, потреб через втілення високого морального змісту, ідеї краси. Музика – засіб єднання: емоції, думки та почуття твору одночасно стають надбанням багатьох людей, хто її чує чи виконує. Вплив на духовний світ людини: сприйнявши, переживши музичний твір, людина по-новому дивиться на себе, на оточуючий світ, на інших людей.

Музичне мистецтво – незамінний і могутній засіб формування особистості: емоційної сфери, культури почуттів, моральних норм, позитивних рис характеру, високоморальних потреб, ідеалів, цінностей, естетичного смаку та естетичних потреб.

Музичне мистецтво як засіб формування здатності сприймати, розуміти, інтерпретувати й оцінювати твори мистецтва, розвитку музичних здібностей, творчої активності, творчих здібностей (уяви, фантазії, імпровізації та інтерпретації), пізнавальних процесів (уваги, пам’яті, мислення), виконавських здібностей, здатності до художньо-творчої реалізації. Розширення кругозору, пізнання краси в житті та мистецтві, осягнення зв’язків музики з життям, жанрової, інтонаційної та процесуальної сторін музичного мистецтва, пізнання художніх цінностей, формування системи знань про сутність, види та жанри мистецтва, особливості музичної мови, збагачення емоційно-естетичного досвіду.


^ 1.4 Історичний досвід становлення музичного виховання в Україні.

Три напрямки музичного мистецтва древньої Русі, починаючи з XI ст.: провізантійський, запозичення музики, текстів для церковних обрядів та домашнього вжитку з Візантії; антиподний, запозичення лише текстів з Візантії; демократичний музично-естетичний напрямок, створення самобутнього руського мистецтва.

XII-XV ст. – створення вокально-хорової школи на національній основі. Система навчання ладо-інтонаційна (відносна).

Значення народних та братських шкіл у поширенні музичної грамотності й професіоналізму в Україні. Акапельний хоровий спів на ладо-ступеневій основі як основний вид музикування. Церковний спів. Псальми і канти у розвитку світського пісенного жанру.

Методичні положення в галузі методики музичного виховання у роботі М.Ділецького (близько 1630-1690 рр.) “Граматика музикальна”. Основа – стара церковно-ладова із застосуванням гексахордової системи. Наочні посібники, вокальні вправи, творчі завдання.

Відкриття у Глухові спеціальної музичної школи з підготовки кваліфікованих співаків-регентів, приєднання її до Придворної капели в Петербурзі.

Педагогічна діяльність та методична спадщина українських композиторів-класиків. М.Лисенко як основоположник шкільного репертуару на фольклорній основі, автор перших українських дитячих опер. М.Леонтович та основні методичні положення навчання співу, вивчення музичної грамоти. Методика навчання співу, прийоми оволодіння нотною грамотою у практиці та спадщині К.Стеценка. Я.Степовий як автор пісенних збірок. Поєднання різних видів діяльності (співу, рухів, драматизації, гри) у розвитку музикальності за В.Верховинцем. «Шкільний співаник» Ф.Колесси та педагогічні принципи поступовості, послідовності у розвитку музичних здібностей.


^ 1.5 Зарубіжний досвід масового музичного виховання

Ритмічна гімнастика та розвиток музикальності в педагогічному досвіді Еміля Жака-Далькроза (1865-1950), швейцарського музиканта-педагога, композитора, піаніста і диригента, професора Женевської консерваторії. Е. Жак-Далькроз засновник системи ритмічної гімнастики чи, як її називають сьогодні, – ритміки, в якій рухи під музику, ритмічні вправи та ігри стали на один щабель із вокально-хоровою роботою. Організатор і керівник Інституту ритмічної гімнастики в Хеллерау (біля Дрездена), де у 1910—1911 рр. навчались ритміки представники з Москви і Львова. Розвивати музичні здібності, як стверджував Жак-Далькроз, необхідно засобами ритму. Ритм необмежений, і тому можливості його фізичної інтерпретації невичерпні. Вносячи порядок у рухи дитини, виховуючи в ній почуття ритму, ми цим самим готуємо її до життєвої і, зокрема, музичної діяльності. Наш слух, голос і тіло знаходяться в прямій залежності одне від одного і від наших душевних якостей. Щоб бути музично освіченою людиною, писав Жак-Далькроз, треба мати слух, тобто бути спроможним запам’ятати звуки і сприймати їхню різноманітну довготу; володіти тілом, здатним відтворювати звуки та їх довготу.

Система дитячого музичного виховання та творчий розвиток дитини за Карлом Орфом (1895-1982), австро-німецьким композитором та педагогом. В основі його музично-педагогічної концепції – система комплексної музичної діяльності, яка ґрунтується на поєднанні рухів, співу та гри на спеціально створених дитячих інструментах. Головна мета музичного виховання - формування творчої особистості учня. Вона досягається через виконання завдань на розвиток музично-ритмічного чуття, музичного слуху, навчання грі на дитячих інструментах; розвиток уміння імпровізувати, творити в процесі індивідуального і колективного музикування; стимулювання творчої ініціативи й самостійності учнів. Заснував разом з хореографом Доротеєю Гюнтер школу гімнастики, музики й танцю, в 50-60 роках викладав композицію у Вищій музичній школі Мюнхена, автор «Шульверку. Музики для дітей» 1950-54 рр., керівник Інституту музичного виховання в Зальцбургу.

Масова музична грамотність школярів у педагогічному досвіді Золтана Кодая (1882-1967), угорського композитора, вченого-фольклориста й педагога. «Музичне виховання не може опиратися тільки на розвиток музичних здібностей. Мета його – взяти на себе частину завдань всебічного формування особистості дитини». Непохитна ініціатива, невтомний ентузіазм, розуміння, наскільки важливим є кожна дрібниця, демократичність ідеї, що визначає його педагогічне кредо: музика повинна належати усім! – особливості педагогічної діяльності З.Кодая. Натхненник та організатор руху “Співаюча молодь”. Близько 200 книг, статей, методичних посібників. Викладання музики за системою Кодая в загальноосвітній школі міста Кечкемет у 1950р. 60-і роки – міжнародний педагогічний авторитет. Жодна освіта неповноцінна без музики, людина, що не розуміє чи не любить музику, дуже багато в житті втрачає; в основі музичного виховання, справжнього переживання і розуміння музики має бути активна музична діяльність, практичне музикування. Свої педагогічні ідеї та положення З.Кодай виклав у передмові до тритомної праці учениці Ержебети Сьоні “Методика сольфеджіо і диктанту” (1954-1955рр.): спів без акомпанементу має передувати засвоєнню будь-якого інструменту; найвищим рівнем вокального та інструментального виховання є такий, коли музика читається очима, як книжка освіченими дорослими, мовчки, але з повною уявою звучання.

Інтерес до музики як провідна ідея спілкування учнів з музичним мистецтвом у музично-педагогічній концепції та програмі з музики Дмитра Борисовича Кабалевського (1904-1987), російського композитора, педагога і просвітителя. Д. Кабалевський протягом багаторічної роботи з дітьми прагнув знайти таку педагогічну концепцію, такі принципи, методи і прийоми, які допомогли б зацікавити дітей музикою, захопити їх, наблизити до них це прекрасне мистецтво, що втілює в собі безмежні можливості духовного збагачення людини. Основні положення педагогічної системи. Метою музичних занять є формування в школярів музичної культури як невід’ємної і важливої частини їх духовного розвитку. Урок музики повинен бути процесом емоційного, активного сприйняття музики, охоплювати різноманітну діяльність учнів слухання музики, спів, музикування, рухи під музику. Інтерес як основне питання музичних занять у ЗНЗ: без інтересу, емоційного захоплення музикою неможливо добитись навіть найменших результатів. Пісня, танець, марш – найрозповсюдженіші, наймасовіші, найдемократичніші галузі музики, основа, підґрунтя для вивчення вершин музичного мистецтва, для розуміння зображальності, виразності, образності. Зв’язок музики з життям. Зв’язок теорії з практикою: “жодного правила чи вправи, що відірвані від живої музики, що потребують довгого заучування та багаторазових повторень, протягом уроку має панувати живе образне мистецтво”. Музична грамотність – не лише знання нотної грамоти та елементарної теорії музики, а здатність на слух визначити характер музики, співвіднести характер музики з характером її виконання, здатність на слух визначити автора незнайомої музики, якщо вона характерна для цього автора.


^ 1.6 Інноваційність музичної освіти й виховання як ознака сучасності

Інноваційні пошуки гуманізації навчання і виховання школярів на сучасному етапі розвитку української шкільної освіти. Предметна специфіка дисциплін художньо-естетичного циклу у застосуванні традиційних технологій (трансляційних, інформаційних, репродуктивних) та інноваційних технологій. Види інноваційних художньо-педагогічних технологій: інтегративні, проблемно-евристичні, ігрові художньо-педагогічні, інтерактивні, комп’ютерні, модульні, сугестивні.


^ РОЗДІЛ 2. ТЕОРІЯ МУЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ


2.1 Мета та завдання музичного виховання. Зміст музичного виховання. Зміст музичної освіти в державних нормативних документах

Музичне виховання в широкому розумінні – виховання Людини (особистості): формування її духовних потреб, моральних уявлень, інтелекту, розвиток емоційного сприйняття та естетичної оцінки життєвих явищ. У вузькому розумінні – формування музичної культури людини: здатності до сприйняття музики, яке реалізується через такі форми музичної діяльності – слухання музики, виконавство, творчу діяльність, пізнавальну діяльність (теоретичне вивчення музики) та діяльність з пропаганди музичного мистецтва.

Зміст музичного виховання школярів – виховно зорієнтована та педагогічно виправдана система музичних знань, умінь та навичок, яка виступає у єдності з досвідом музично-творчої діяльності та емоційно-морального відношення людини до дійсності.

Мета та завдання освітньої галузі «Музичне мистецтво»: виховання в учнів ціннісного ставлення до дійсності та творів мистецтва, збагачення емоційно-почуттєвої сфери; збагачення досвіду практичної мистецької діяльності, формування спеціальних художніх умінь, навичок спілкування з питань мистецтва; набуття системи знань та уявлень про мистецтво, його значення в житті людини і суспільства; розвиток художньо-творчого потенціалу особистості; виховання здатності до художньої самореалізації, потреби в мистецькій самоосвіті.

Зміст музичної освіти: особистісне художньо-естетичне сприймання музики українських і зарубіжних композиторів у широкому діапазоні її видів, жанрів і форм (хорової, симфонічної, вокальної, інструментальної, вокально-інструментальної тощо); інтерпретація інтонаційно-образного змісту та оцінювання прослуханих творів; особливості музичної мови, специфіки вираження художньої інформації в музиці та її зв’язків з іншими видами мистецтва; практичне засвоєння основних музичних понять та необхідної термінології; розвиток дитячого голосу, виконання народних і композиторських (класичних та сучасних) пісень; вивчення українського фольклору (автентичного та стилізованого); елементи гри на музичних інструментах: народних, класичних, сучасних (електронних); імпровізація (вокальна, інструментальна тощо), ритмічне фантазування в народному та сучасному стилі; музичний твір – засіб комунікації та творчого самовираження особистості.

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів: усвідомлення значення музики в житті людини та суспільства; уявлення про музичне мистецтво, його специфіку, основні види, жанри і форми, зв’язок музики з іншими видами мистецтв; знання про творчість відомих композиторів минулого і сучасності; уміння простежувати та усвідомлювати розвиток музичного образу, висловлювати та аргументувати особистісно-ціннісне ставлення до музичного твору, інтерпретувати його зміст, користуючись відповідною термінологією; володіння основними вокально-хоровими навичками, вміння виразно виконувати українські народні пісні, композиторські твори; уявлення про особливості гри на різних музичних інструментах; уміння імпровізувати прості мелодичні звороти, ритмічний супровід до пісень.

Діючі шкільні програми з музики. Державний стандарт початкової та базової загальної освіти, зміст освітньої галузі «Мистецтво», зміст та державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів з «Музичного мистецтва». Коротка характеристика шкільних програм з музичного мистецтва: структура та зміст. Особливості програм. “Музичне мистецтво. 1-4 класи”, розроблено творчою групою під керівництвом О.Ростовського; “Музичне мистецтво. 5-8 класи”, розроблено творчою групою під керівництвом Б.Фільц.


^ 2.2 Методи музичного виховання

Поняття методу: у широкому змісті слова як сукупності педагогічних способів, спрямованих на вирішення завдань і освоєння змісту музичної освіти; у вузькому змісті як прийому, спрямованого на освоєння музичних знань, умінь, навичок. Загальнопедагогічні методи викладання музики. Класифікація за джерелом отримання інформації (зовнішня форма прояву): словесні методи навчання: лекція, бесіда, розповідь, пояснення, дискусії, робота з книгою; наочні методи: ілюстрування, демонстрування, спостереження; практичні методи: самостійна робота, вправи, лабораторний досвід. Класифікація за внутрішньою сутністю: за характером пізнавальної діяльності учнів – на репродуктивні, пояснювально-ілюстративні, проблемні, частково-пошукові, дослідницькі; за характером логічного мислення – на індуктивні, дедуктивні, традуктивні (аналогії); за принципом розчленування чи об’єднання знань – на аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, класифікація. Класифікація за успішністю учнів у навчанні – методи контролю і самоконтролю: усного контролю, письмового контролю, спостережень, самоконтролю. Класифікація методів, яка відповідає основним цільовим завданням уроку: методи усного викладу знань учителем і активізації пізнавальної діяльності учнів (розповідь, пояснення, шкільна лекція, ілюстрація та демонстрація); методи закріплення вивченого матеріалу (бесіда, робота з підручником); методи самостійної роботи учнів над осмисленням нового матеріалу (робота з підручником, роздатковим матеріалом); методи формування умінь, навичок та застосування їх на практиці (практичні та письмові вправи); методи перевірки та оцінки знань, умінь та навичок (щоденні спостереження за роботою учнів, усне опитування різними формами, перевірка домашніх завдань, контрольні роботи). Класифікація за призначенням: надбання знань, формування умінь і навичок, застосування знань, творчої діяльності, закріплення надбаних знань, перевірка знань. Класифікація за дидактичними цілями: методи, що сприяють первинному засвоєнню матеріалу, закріпленню й удосконалюванню надбаних знань (методи порівняння, узагальнення, конструювання, планування, дослідницькі методи і т. ін.).

Специфіка методів і засобів музичної освіти, їхня спрямованість на розвиток особистості і творчих здібностей учнів. Характеристика методів за їх зв’язком з основними завданнями музичної освіти: а) методи, спрямовані на розвиток в учнів емоційно-ціннісного відношення до музики; б) методи, спрямовані на розвиток художньо-пізнавальних здібностей, уміння слухати і чути музику; в) методи, спрямовані на розвиток в учнів самовираження в музичному мистецтві.

Спеціальні та інноваційні методи музичної освіти: метод спостереження за музикою, метод переконання і захоплення музикою, метод імпровізації (Б.Асаф’єв); метод співпереживання (Н.Ветлугіна, Д.Кабалевський); метод роздумів про музику (Д.Кабалевський); метод забігання вперед і повернення до вивченого (Д.Кабалевський); метод створення композицій (Д.Кабалевський, Л.Горюнова); метод музичного узагальнення (Е.Абдуллін); метод емоційної драматургії (Д.Кабалевський, Е.Абдуллін); метод створення художнього контексту (Л.Горюнова); метод інтонаційно-стильового осягнення музики (Б.Асаф’єв, Д.Кабалевський, В.Медушевський, О.Критська); метод переінтонування (В.Медушевський, О.Критська); метод моделювання художньо-творчого процесу (В.Давидов, А.Мелік-Пашаєв, Л.Школяр); метод "створення вже створеного" (В.Усачева, Л.Школяр) та ін.


^ 2.3 Види музичної діяльності

Зміна різних видів діяльності – основа життя людини. Гра, навчання, праця – види діяльності, що здійснюють найбільший вплив на розвиток особистості (генетично змінюючи одна одну, вони співіснують протягом усього життя людини). Пізнавальна діяльність як активність людини, спрямована на відображення і пізнання навколишнього світу. Зв’язок пізнавальної діяльності з пізнавальними процесами: увагою, відчуттям, сприйманням, пам’яттю, мисленням, уявою.

Діяльність композитора, виконавця та слухача як основа видів музичної діяльності. «Ці види діяльності відображають три необхідні умови існування самої музики і можуть на уроці музики існувати в нерозривній триєдності» (Л. Школяр). Види музичної діяльності учнів як способи активного творчого прилучення дітей до музичного мистецтва.

Сприймання музики. Діяльність учня-слухача. Організація слухання музики. Роль тематизму як системотворчого фактора розвитку учня-слухача.

Виконання музики: хоровий спів. Діяльність учня-виконавця, співака, учасника хору. Хоровий спів як найбільш розповсюджений, масовий вид виконавського музичного мистецтва в Україні. Розвиток вокально-хорових навичок. Форми вокально-хорової роботи на уроці. Розучування вокально-хорового репертуару.

Виконання музики: музикування на елементарних музичних інструментах. Діяльність учня-виконавця, інструменталіста, учасника оркестру. Можливості застосування: вивчення та виконання пісні, слухання музики, вивчення музичної грамоти як самостійний вид діяльності, як музична творчість. Групи інструментів. Музикування з партитурою та без партитури.

Виконання музики: рухи під музику. Діяльність учня-виконавця, актора, танцюриста. Рухи як найважливіший і обов’язковий компонент у музичному вихованні, як засіб розвитку відчуття ритму, природної музикальності, уяви, прагнення до самовираження, емоційного відгуку на музику, здатності осмислено, усвідомлено сприймати і виконувати музичні твори, основний спосіб розвитку діяльності й мислення, тренування нервово-психічних процесів, засіб розвитку соціально-комунікативних навичок. Спрямованість рухів на пластичне вираження музики: її загальних особливостей – характеру, настрою, образу музичного твору; специфічних властивостей – засобів музичної виразності (елементів музичної мови), жанрових особливостей (пісенність, танцювальність, маршовість), оркестровки (імітація гри на музичних інструментах).

Творчість. Діяльність учня-композитора. Реальне та уявне експериментування з виразними засобами, імпровізації та різноманітні спроби створення музики. Зацікавлення винаходом власної інтерпретації музичного твору, підголосків і варіантів наспіву, власного варіанта інсценізації пісні, власного елементарного інструментального супроводу, власної вправи для розспівування тощо. Матеріал для творчості: віршований і прозаїчний текст, його зміст, звукові фарби й інтонації (шлях від мовного ритмоінтонування до ритмоінтонування музичного); сама музика, глибоке проникнення в її різноманітний світ (“музичні слова”, “фрази”, “розповіді”); оточуючий дитину світ звуків (цокіт копит, щебетання птахів, стукіт падаючих крапель, вигуки голосів, дзенькіт дзвонів тощо); програмно-ілюстративні завдання; ритми рухів, у тому числі танцювальних, образних. Напрямки учнівської творчості: літературний, образотворчий, театрально-драматичний, музичний.

Музично-теоретична діяльність: засвоєння знань, формування умінь та навичок, пов’язаних з опануванням закономірностей, природи, форм побутування музичного мистецтва, творчості композиторів, виконавців, слухачів, елементарної музичної грамоти.


^ 2.4 Форми музичного виховання. Урок музики. Структура уроку

Урок музики (музичного мистецтва) як основна форма реалізації завдань музичного виховання. Специфіка уроку музики як уроку мистецтва. Загальнопедагогічна структура уроку: повідомлення теми, мети, завдань уроку, мотивація учіння школярів; перевірка, оцінка і корекція засвоєних раніше знань, навичок, умінь; відтворення і корекція опорних знань учнів; сприймання та осмислення, узагальнення та систематизація учнями нових знань; підсумки уроку, повідомлення домашнього завдання.

Специфіка та варіативність структури уроку музичного мистецтва: вхід до класу під музику, музичне вітання; повідомлення теми, мети, завдань уроку, мотивація учіння школярів; бесіда за темою уроку; бесіда та слухання музики; розспівування, робота над вокально-хоровою вправою; розучування та виконання пісні; музикування на елементарних музичних інструментах; рухи під музику; творчі завдання; підсумки уроку, повідомлення домашнього завдання; вихід із класу під музику. Різні підходи до організації уроку музики, його структури.

Репетиційний процес на уроці – співробітництво вчителя й учнів на шляху освоєння музичного твору. Осягнення музичного твору різними видами діяльності.

Драматургія уроку музики, його основна, наскрізна "художньо-педагогічна ідея". Логіка заняття, його цілісність; взаємозв’язок фрагментів уроку. Установка на творчу, зацікавлену атмосферу уроку. Нетрадиційні типи уроків та нетрадиційні ситуації. Імпровізаційний характер процесуальної сторони уроку. Особливості спілкування між учителем-музикантом й учнями. Роль музики і вчителя-виконавця в цьому процесі. Технологія підготовки уроку. Технологія аналізу уроку.


^ 2.5 Позаурочна музично-виховна робота

Форма позаурочної виховної роботи як конкретний спосіб організації їх відносно вільної діяльності в школі, їх самодіяльності при педагогічно доцільному керівництві дорослих.

Позаурочні форми музично-виховної роботи як продовження уроків музичного мистецтва. Наступність позаурочної роботи із загальною спрямованістю уроків, метою та основними завданнями музичної освіти. Загальні принципи організації занять у системі позаурочної освіти: добровільність, змістовність, різноманітність.

Зміст позаурочної роботи: різні види творчої (продуктивної) діяльності школярів, в яких дитина може проявити власну творчу активність, здатність до новаторства, самостійність дій.

Загальнопедагогічні організаційні форми виховної роботи – словесні (політінформація, збори, лекція, доповідь, диспут, бесіда тощо), практичні (трудові об’єднання, спортивні команди, музично-виконавські колективи, спартакіади, конкурси), наочно-ілюстративні (оформлення виставок, вітрин, стендів, включення аудіовізуальних засобів), частково-пошукові або дослідницькі (об’єднання військово-патріотичного, науково-технічного та естетичного характеру з елементами творчої діяльності).

Напрямки виховної діяльності (громадсько-організаційний, трудовий, естетичний, фізкультурно-спортивний). Напрямки музично-виховної діяльності (класичний, народний, сучасний, слухацький, виконавський, творчий).


^ 2.6 Гурткова робота з музики в ЗНЗ

Гуртки – найбільш відома, випробувана, дієва форма організації позаурочної діяльності школярів. Вимоги до організації гуртка: автономність та самобутність; наявність провідної ідеї, що визначає основні напрямки його розвитку; відкритість учнівського об’єднання, яка передбачає добровільність входження, виходу та переходу; самоврядування, самоорганізація, самодіяльність; комфортний мікроклімат, стиль взаємовідносин “на рівних; динамічність членського складу об’єднання; співпраця і координація діяльності з різними позаурочними структурами. Мета діяльності: різнобічна освіта й виховання, розвиток здібностей, умінь, навичок.

Форми гурткової роботи (хор, оркестр, ансамбль, фольклорний колектив, гурток ритміки, бального танцю, музично-театральний гурток, дитяча оперна студія і т.ін.). Індивідуальний підхід до дітей – членів гуртка, вивчення здібностей і можливостей, планування перспективи їх музичного розвитку; укладення репертуару, що відповідає інтересам дітей і поєднує в собі завдання ближньої, середньої і далекої перспективи; розвиток загальної музичної культури і спеціальних виконавських та творчих здібностей, пов’язаних з конкретним видом музичної діяльності дітей. Спрямованість на досягнення одного з головних результатів занять – відчуття себе (дитини) художником, учасником творчого процесу. Критерії та показники сформованості художнього колективу. Участь шкільних музичних колективів в оглядах, конкурсах, фестивалях різних рівнів.

Хор як музична організація, вокально-виконавський колектив, об’єднаний і організований творчими цілями і завданнями. Хор – великий за кількістю учасників вокальний ансамбль, що складається з хорових партій. Основою кожної хорової партії служить унісон, що припускає повну злитість усіх вокально-хорових компонентів виконання – звукоутворення, інтонації тембру, динаміки, ритму, дикції. Співоча діяльність – найбільш доступний спосіб музикування. Головна мета: розвиток особистості дитини, розвиток його емоційної сфери, інтелекту, зародження і розвиток естетичних почуттів, становлення моральної позиції, пізнання законів людської моралі. Основні принципи організації музично-виховної роботи в шкільному хоровому колективі: єдина спрямованість, систематичність, комплексний характер музичного впливу на особистість дитини в системі класної і позаурочної роботи; демократичність.


^ 2.7 Масові форми позаурочної музично-виховної роботи

Класифікація масових форм за способами (методами, типами) виховного впливу (слово, переживання, діяльність, гра). Словесно-логічні форми: бесіди різної тематики, дискусії, конференції, лекції й ін. Основний засіб впливу – слово (переконання словом). Головне: обмін інформацією, повідомлення учнів, вчителів і дорослих, обговорення проблем. Образно-художні форми: концерт, спектакль, свято, дискотеки і т. ін., де головним засобом впливу є спільне, переважно естетичне переживання. Головне: викликати сильні, глибокі колективні емоції, що облагороджують, подібні тим, що люди переживають у театрі, на святах, в інших подібних ситуаціях. Ігрові (дозвіллєві) форми роботи: ігри (пізнавальні, змагальні, конкурсні), спільний відпочинок, змістовні розваги. Усі вони сполучають різні засоби впливу: слово, образ, почуття, роботу.

Обов’язкові елементи усіх форм роботи з учнями: інформація – це те нове і важливе, про що довідаються учні, беручи участь у тій чи іншій справі; переживання – це їхнє емоційне сприйняття інформації і всього що відбуває, оцінка, відношення; дії – це їх спільна (один з одним і дорослими) діяльність, що збагачує і розвиває.

Масові форми проводяться як у масштабі всієї школи, так і в рамках класу чи двох паралельних класів, лише в початковій школі чи тільки зі старшокласниками. Вони об’єднують як гуртківців, так і дітей, незадіяних у постійно функціонуючих позаурочних заняттях. Вони можуть бути сплановані класним керівником, учителем музики разом з учителями літератури, образотворчого мистецтва, або передбачені планом школи.

Різноманітність форм масової позаурочної роботи з музичного мистецтва, організації музичного дозвілля школярів: вечори, випуски стіннівки, радіогазети, екскурсії, зустрічі, конкурси (музичні таланти, КВК, «Зірки на сцену»), концерти, музичні перерви з учнями початкових класів, наукові читання, практикуми вивчення народних пісень, свята, фестивалі, лекції-концерти, тематичні тижні (музики, мистецтва рідного краю) тощо.

Тематика: музика і життя, ознайомлення з життям і творчістю композитора, вивчення окремих творів композитора, музика композиторів-піснярів краю, «Біля джерел майстерності», музика сім’ї, пісні під гітару тощо. Значення освітніх та виховних заходів з музики в розвитку музично-естетичного кругозору, формуванні музичних смаків та переконань. Передовий педагогічний досвід в організації масової музично-виховної позаурочної роботи в ЗНЗ.


РОЗДІЛ 3. Методика музичного виховання в початковій школі (1-4 класи).


^ 3.1 Загальна та музична характеристика молодшого школяра

Особливості молодших школярів: швидка втомлюваність від одноманітного положення, діяльності; відсутність навичок систематичної, цілеспрямованої розумової роботи, але хороша пам’ять; яскрава образна уява, її конкретність; схильність до гри: через ігрові форми легко засвоюється навіть складний матеріал.

Характеристика співацьких можливостей та особливостей сприйняття музики молодшими школярами. Виявлення дітей, які неточно інтонують, та робота з ними. Розвиток музичного слуху та емоційного відгуку на музику – важливі завдання у всіх видах діяльності на уроці.

^ 3.2 Програми з музики для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів: структура та зміст

Мета музичної освіти в початковій школі, визначена програмою «Музика» – формування основ музичної культури учнів як важливої і невід’ємної частини їхньої духовної культури.

Основні завдання, спрямовані на формування базових освітніх компетентностей та загальний естетичний розвиток учнів: введення учнів у світ добра й краси, відбитий у музичних творах, засвоєння ними початкових знань про особливості художньо-образної мови музичного мистецтва; розвиток чуттєво-емоційного сприйняття навколишнього світу крізь призму музичного мистецтва, прилучення учнів до животворного джерела людських почуттів і переживань, втілених у музиці; збагачення емоційно-естетичного досвіду учнів, підведення їх до осягнення художньо-образної суті музичного мистецтва в його найпростіших втіленнях; сприяння розвитку образного мислення, уяви, загальних та музичних здібностей учнів; формування здатності до різних видів активної музично-творчої діяльності, опанування елементарними практичними вміннями та навичками; формування універсальних (духовних, моральних, громадянських, естетичних) якостей творчої особистості; виховання ціннісного ставлення до музичного мистецтва.

Зміст програми «Музика» для 1-4 класів і послідовність тем як визначення необхідності розвитку в учнів здатності до співпереживання тих почуттів і станів, що виражає музика; осягнення художньо-образної суті музичного мистецтва у найпростіших виявах, засвоєння елементів музичної мови; можливостей усвідомлення зв’язків музики з життям, набуття практичного досвіду.

Послідовність формування ритмічного, звуковисотного, ладового чуття, вокально-хорових навичок, навичок емоційно-осмисленого сприймання музики, навичок гри на елементарних музичних інструментах, на сопілці.

^ 3.3 Особливості музично-виконавської діяльності на уроках музики в початковій школі

Особливості організації хорового співу. Навчання співу та розвиток музичних здібностей і активне, зацікавлене й творче ставлення учнів до музики. Початковий етап двоголосного співу. Підбір відповідних вокально-хорових вправ на різні види двоголосся. Виконання канонів, пісень з частковим імітаційним та терцовим двоголоссям.

Рухи під музику як пластичне вираження змісту музики (пластичне інтонування, вільне диригування, танцювальні рухи, крокування, „гра” на уявних музичних інструментах тощо), розвиток музичних здібностей учнів, їх здатності емоційно й свідомо сприймати музику.

Музикування на елементарних музичних інструментах на уроках музики як спосіб розвитку музичного слуху, уміння розрізняти ритмічні, темброві та динамічні особливості звучання. Різні види виконавства на дитячих, народних, шумових інструментах: відтворення простих ритмічних мотивів, ансамблева гра, добір інструментів для супроводу, створення (імпровізування) ритмічних супроводів до пісень тощо.

^ 3.4 Особливості музично-творчої діяльності на уроках музики в початковій школі

Творча діяльність учнів як спосіб ознайомлення школярів з музичним мистецтвом, створення умов для творчої самореалізації дітей. Система завдань, спрямованих на творчий розвиток дітей: складання мелодій і супроводів, ритмічна, вокальна, пластична імпровізація, створення звукових композицій, співставлення музичних, літературних, живописних творів, інсценування та театралізація музичного матеріалу тощо.

^ 3.5 Особливості оволодіння музичною грамотністю на уроках музики в початковій школі

Осолодіння музичною грамотою - засвоєння відомостей про музику, до яких відносяться: загальні музично-естетичні поняття - про зв’язок музики з життям, про зв’язок різних видів мистецтв, про види музики (народна, класична, сучасна), про зміст музики (характер, образність музичних творів) тощо; поняття про виразні засоби музики, за допомогою яких виявляється в музиці художній задум (ритм, висотність, рух мелодичної лінії, динаміка, темп, тембр, структура, фактура тощо); знання про способи позначення записом основних виразних засобів (нотна грамота); короткі відомості про способи виконання музики (людські голоси, хор, інструменти, оркестри); короткі відомості про народну творчість, про деяких, найбільш видатних композиторів-класиків, про вітчизняних композиторів.

Зв’язок музичної грамоти із сприйманням та виконанням музичних творів на уроці музики. Послідовність засвоєння ключових, жанрово-стилістичних понять та понять музичної грамоти. Методи та прийоми пояснення термінів та понять (розповідь, бесіда, вірш, казка, гра). Практичне засвоєння теоретичних понять.


РОЗДІЛ 4. Методика музичного виховання в основній школі (5-8 класи).


^ 4.1 Загальна та музична характеристика учнів 5-8 класів

Фізіологічні та психологічні особливості учнів молодшого та середнього підліткового віку. Зміни настрою, неврівноваженість, надмірна активність, негативізм та можливості знайти їм застосування на уроці музики. Розвиток ініціативності та самостійності мислення учнів цього віку. Використання активних методів роботи на уроці музики, творчих завдань, ігрових та проблемних ситуацій. Особливості перебудови голосового апарату підлітків. Охоронна методика розвитку голосу в мутаційний період.

^ 4.2 Зміст програми «Музичне мистецтво, 5-8 класи»: тематизм, завдання музичної освіти та розвитку

Відображення в тематиці та характері репертуару, який пропонується програмою 5-8 класів, поступового ускладнення завдань музичного виховання. Зміст програми 5-го класу: зв’язки музики з мистецтвом слова і візуальним мистецтвом, поняття синтезу мистецтв (у храмі, театрі, кінематографі), особливості вокальної та інструментальної, програмної і непрограмної музики на прикладі творів різних жанрів (пісня, кантата, опера, балет, симфонія, соната тощо), зіставлення і порівняння музичних, літературних і візуальних образів сприяє розвитку асоціативного мислення учнів, поліхудожнього виховання. Зміст програми 6-го класу: духовний світ людини, багатство її почуттів та емоцій, відображених у музичних образах, приклади творів різних жанрів поліфонічної та гомофонно-гармонічної музики, що дають учням можливість спостереження за власними думками, переживаннями, відчуттями у процесі сприймання і виконання музичних творів, осмислення своїх інтересів, духовних потреб, світосприйняття. Зміст програми 7-го класу: зв’язки музики з життям через опанування інтонаційного-образного змісту музичних творів та усвідомлення понять “стиль, драматургія, композиція, форма”. Зміст програми 8-го класу: соціокультурне значення музичного мистецтва в різні епохи, роль музики в сучасній культурі.

Послідовність засвоєння ключових, жанрово-стилістичних понять та понять музичної грамоти, методи їх пояснення. Значення практичного засвоєння теоретичних понять.

^ 4.3. Методи проблемно-пошукового навчання на уроках музичного мистецтва в 5-8 класах

Проблемно-пошукове навчання музичного мистецтва як засіб самореалізації підлітка на уроці. Питальна форма подачі інформації (бесіда за темою уроку, про композитора, музичний твір, засоби музичної виразності). Проблемні (творчі) завдання (сприймання, аналіз, інтерпретація музичного твору). Завдання дослідницького характеру як спосіб поглиблення знань з музичного мистецтва.

^ 4.4 Інтерактивні методи на уроці музичного мистецтва

Інтерактивні методи на уроці музичного мистецтва як засіб активізації взаємодії між учнями в навчальній діяльності. Парні та групові форми роботи. Сюжетно-рольові та інтерактивні ігри. Інтерактивні методи під час роботи над піснею (метод проблем, рольова імітаційна гра, виконавський конкурс), в процесі організації слухання музики („Світська розмова”, рольова імітаційна гра, асоціації, робота в групах, конкурс, вікторина, „Мікрофон”), засвоєння навчальної інформації (образні моделі, епіграф, „Дерево мудрості”, метод проекту, рольові імітаційні ігри „Кореспонденти”, „Прес-конференція”, „Наукова конференція”).

^ 4.5 Формування інтересу до музики та уроків музичного мистецтва у підлітків

Інтерес як вибіркова спрямованість психологічних процесів людини на предмети і явища дійсності, прагнення займатися діяльністю, що приносить задоволення. Інтерес як побудник активності, що забезпечує інтенсивне протікання всіх психічних процесів і продуктивність діяльності.

Стимулювання інтересу до музики та уроків музичного мистецтва у підлітків через зміст навчання: образна форма викладу матеріалу, точність, унікальність і несподіваність образу, естетичні оцінки і судження з приводу фактів, подій, явищ, що вивчаються, звернення до наукових відкриттів, цікавих фактів з життя композитора, історії створення твору, введення понять, що мають характер світоглядних знань (гармонія, краса, музикальність і т. ін.).

Стимулювання інтересу через методи та форми навчання: логічна послідовність, стройність і завершеність пізнавальної діяльності, нетрадиційні ситуації на уроці та нетрадиційні уроки, поєднання колективних та індивідуальних видів діяльності, пошуковий характер діяльності та елементи творчості, що поєднуються з репродуктивною діяльністю, творчі роботи, які пов'язані з активізацією уяви і фантазії учня.

Стимулювання інтересу через міжособистісні стосунки в колективі: особистісне відношення вчителя до змісту уроку, що виявляється в судженнях, яким він ділиться з учнями, розкриття на уроці особистості вчителя і виявлення індивідуальних якостей (артистичності, енергійності, особливої здатності співпереживати з учнями, м'якості і т. ін.), орієнтація на індивідуальні особливості учня і врахування їх у виборі змісту, у створені самостійних робіт, взаєморозуміння в класному колективі, доброзичливі відносини.


^ ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ


1. Сучаснi вимоги до вчителя музичного мистецтва.

2. Музика як вид мистецтва. Її освiтнi та виховнi можливостi.

3. Уpок музики як уpок мистецтва.

4. Уpок музики в ЗНЗ, методика його проведення.

5. Види дiяльностi на уpоцi музики. Виконання пісні шкільного репертуару.

6. Методи музичного виховання. Наочний метод на уроці музики.

7. Видатні представники музичної педагогіки в Укpаїнi: М.Дилецький, М.Лисенко, М.Леонтович, К.Стеценко, Я.Степовий, П.Козицький, Ф.Колесса, В.Верховинець.

8. Видатні представники зарубіжної музичної педагогіки Е.Жак-Далькроз, К.Орф, З.Кодай.

9. Музично-педагогiчна концепцiя Д.Кабалевського.

10. Хоровий спів на уроці музики в ЗНЗ. Виконання пісні шкільного репертуару.

11. Методика pозучування пiснi на уроці музики. Виконання пісні шкільного репертуару.

12. Методика організації слухання музики.

13. Методика організації рухів пiд музику.

14. Творчі форми роботи на уроці музики.

15. Музикування на дитячих музичних інструментах.

16. Теоретичне вивчення музики та його зв’язок з практичними видами діяльності на уроці музики.

17. Абсолютна та відносна системи сольмізації.

18. Пpогpама "Музичне мистецтво" для 5-8 класiв загальноосвiтньої школи. Стpуктуpа та змiст. Виконання пісні шкільного репертуару.

19. Масові форми позаурочної музично-виховної pоботи в ЗНЗ.

20. Позаурочна музично-виховна pобота в ЗНЗ. Напрямки й форми роботи.

Методика організації хорового колективу в ЗНЗ.

21. Проблема інтересу в методиці музичного виховання.

22. Програми з музики для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Виконання пісні шкільного репертуару.

23. Особливості музично-виконавської діяльності на уроках музики в початковій школі. Виконання пісні шкільного репертуару.

24. Особливості музично-творчої діяльності на уроках музики в початковій школі.

25. Особливості оволодіння музичною грамотністю на уроках музики в початковій школі.

26. Особливості вивчення музичного мистецтва в 5-8 класах ЗНЗ. Виконання пісні шкільного репертуару.

27. Проблемні технології навчання музичного мистецтва.

28. Ігрові технології навчання музичного мистецтва.

29. Інтерактивні технології навчання музичного мистецтва.

30. Інтегративні технології навчання музичного мистецтва.


КРИТЕРІЇ

оцінювання відповіді абітурієнта

на питання екзаменаційного білету


Відповідь абітурієнта на питання екзаменаційною білету оцінюється за такими критеріями.


^ Шкала

оцінювання

100-200

балів

Критерії оцінювання знань абітурієнтів

100-123

Абітурієнт демонструє науково правильне й глибоке розуміння суті питань білета, глибоке і повне розкриття їх змісту, теоретичної основи та історичних аспектів, уміння пов'язати розглядувані проблеми зі шкільною практикою.


124-151

Абітурієнт демонструє науково правильне розуміння суті питань білета, але при розкритті змісту, теоретичної основи та історичних аспектів допускає деякі неточності та виявляє певну невпевненість у застосуванні теоретичних педагогічних положень щодо розв'язання проблем шкільної практики.


152-180

Абітурієнт демонструє правильне розуміння суті питань білета, однак, при цьому він неповно й не глибоко розкриває зміст питань та виявляє певну невпевненість у застосуванні теоретичних педагогічних положень щодо розв'язання проблем шкільної практики.


181-200

Абітурієнт демонструє нерозуміння суті питань білета, а також невміння розкрити їх зміст та застосувати теоретичні педагогічні положення щодо розв'язання проблем шкільної практики.



^ РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА


Аpчажникова Л.Г. Пpофессия - учитель музыки: Кн.для учителя. - М.:Пpосвещение, 1984. - 111с.

Абдуллин Э.Б., Николаева Е.В. Методика музыкального образрования: Учебник для студ. высш. учеб. заведений. - М.: Музыка, 2006. - 336с.

Алиев Ю.Б. Настольная книга школьного учителя-музыканта: Учеб. пособие для студентов пед.институтов. - М.:Владос, 2002. - 228с.

Апраксіна О. Про можливість дослідницької роботи вчителя музики в загальноосвітній школі // Музика в школі. - Вип.8. - К.: Муз.Україна, 1983. - С. 3 - 9.

Вишнякова Н. Специфіка засвоєння музичних знань молодшими школярами в процесi творчої діяльності // Музика в школі. Вип.10. - К.: Муз.Україна, 1982. - С.24-29.

Гpисюк О.М. Оpiєнтовно-мiжпpедметнi зв’язки (Ефективнiсть викоpистання на уpоках музики дитячого музичного фольклоpу) // Початкова школа.-1996.-№9.-С.31-33.

Горюнова Л.В. Развитие ребенка как его жизнетворчество // Искусство в школе. - 1993. - N 1. - С. 15-21.

Гумінська О.О. Уроки музики в загальноосвітній школі: Метод. Посібник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан,2003. - 105с.

Гумінська О.О., Пелячик І.Ф. Практична спрямованість професійної підготовки майбутнього учителя музики: Метод. посібник. - Рівне,1999.-102с.

Из истории музыкального воспитания: Хрестоматия / Сост. О.А.Апраксина. - М.:Просвещение,1990. - 207с.

Кабалевский Д.Б. Воспитание ума и сердца: Кн. для учителя. -2-е изд., испр. и доп. - М.: Просвещение,1984. - 206с.

Кабалевский Д.Б. Як розповідати дітям про музику?. - К.: Муз. Україна,1989. - 191с.

Леонтович М.Д. Практичний курс навчання спiву у середнiх школах України.-К.:Муз.Укра·на,1989.-134с.

Масол Л. Виховний потенціал мистецтва – джерело освітніх інновацій // Мистецтво і освіта. – 2001. - №1. – с.2-5.

Методологическая культура педагога-музыканта: Учеб. пособие для студ. высш. пед. Учеб. заведений / Под ред Э.Б.Абдуллина. – М.: Академия, 2002. – 272с.

Музыкальное образование в школе: Учеб пособие для студ. муз. фак. высш. учеб. заведений / Под. Ред Школяр Л.В. – М.: Академия,2001. – 232с.

Падалка Г.М. Учитель, музика, діти. - К.: Муз.Україна, 1982. - 144с.

Печерська Е.П. Уроки музики в початковій школі: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2001. – 272с.

Пономаренко М.І. Педагогічна і творча діяльність українських композиторів у музично-естетичному вихованні школярів. - Рівне:РДГУ,2003, - 300с.

Масол Л. Виховний потенціал мистецтва – джерело освітніх інновацій // Мистецтво і освіта. – 2001. - №1. – с.2-5.

Масол Л. М., Очаковська Ю.О. Предметний тиждень. Музика. У двох частинах. Частина 1: Методичний посібник для вчителів. – Харків: Скорпіон, 2005. – 80с.

Музика (авт. Ростовський О., Хлєбникова Л., Марченко Р.). Програми для середньої загальноосвiтньої школи. 1-4 класи. -К.: Початкова школа, 2006. – С.344-371.

Музика (авт. Лобова О.). Програми для середньої загальноосвiтньої школи. 1-4 класи. -К.: Початкова школа, 2006. – С.372-393.

Раввінов О.Г. Методика хорового співу в школі. - К.: Муз.Україна,1969. - 129с.

Ростовський О.Я. Методика музичного виховання в основній школі. - Т.: Богдан, 2000.

Ростовський О.Я. Методика музичного виховання в початковій школі. - Т.: Богдан, 2000.

Тарасов Г. Психологические особенности музыкального обучения младших школьников // Музыка в школе.-1983.-№2.-С.14-18.

Хлєбникова Л.О. Методика хорового співу у початковій школі: Методичний посібник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2006. – 216с.

Хлєбникова Л.О. Позакласна робота з музики та співів у школі. - К.:Рад.школа,1961. - 90с.

Художньо-естетичний цикл, 5-11 класи: Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Перун, 2005.


Схожі:

Програма фахового випробування iconПрограма в ступного фахового випробування з дисципліни «Теорія І спеціальна методика виховання дітей з порушеннями зору»
В ході фахового випробування абітурієнти мають відповісти на 3 запитання, які представляють теоретичну та практичну складові дисциплін,...
Програма фахового випробування iconПрограма фахового випробування
Програма фахового випробування для вступників на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня „Спеціаліст” зі спеціальності 04010201...
Програма фахового випробування iconПрограма фахового вступного випробування з журналістики
Програма фахового вступного випробування складається з пояснювальної записки, вимог до рівня підготовки, структури і завдань, критеріїв...
Програма фахового випробування iconПрограма фахового випробування для вступників на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня
Програма фахового випробування з англійської мови та методики для вступників зі спеціальності 02030302 «Мова і література (англійська)»...
Програма фахового випробування iconПрограма вступного фахового випробування
Програма вступного фахового випробування зі спеціальності 03050301 „Міжнародна економіка” галузі знань 0305 „Економіка та підприємництво”...
Програма фахового випробування iconПрограма фахового вступного випробування зі спеціальностей 03060101 Менеджмент організацій І адміністрування
Програма фахового вступного випробування складена відповідно до гсвоу мону „Освітньо-кваліфікаційної програми” підготовки бакалавра...
Програма фахового випробування iconПрограма фахового вступного випробування зі спеціальностей 03060101 Менеджмент організацій І адміністрування
Програма фахового вступного випробування складена відповідно до гсвоу мону „Освітньо-кваліфікаційної програми” підготовки бакалавра...
Програма фахового випробування iconПрограма фахового вступного випробування зі спеціальностей 03060102 «Менеджмент інноваційної діяльності»
Програма фахового вступного випробування складена відповідно до гсвоу мону „Освітньо-кваліфікаційної програми” підготовки бакалавра...
Програма фахового випробування iconВ. П. Кравець 2012 р. Програма фахового вступного випробування з туризмознавства
Програма фахового вступного випробування з туризмознавства для вступників за напрямом підготовки 140103 «Туризм», на базі освітньо-кваліфікаційного...
Програма фахового випробування iconВ. П. Кравець 2013 р. Програма фахового вступного випробування з туризмознавства
Програма фахового вступного випробування з туризмознавства для вступників за напрямом підготовки 140103 «Туризм», на базі освітньо-кваліфікаційного...
Програма фахового випробування iconПрограма фахового випробування
Програма фахового випробування для вступників на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» за напрямами підготовки 040102...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи