Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет icon

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет




НазваМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет
Сторінка1/6
Дата13.09.2012
Розмір0.59 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Рівненський державний гуманітарний університет

Психолого-природничий факультет

Кафедра вікової та педагогічної психології

Кафедра практичної психології та психотерапії

Кафедра загальної психології та психодіагностики


«Затверджую»

Голова приймальної комісії Рівненського державного гуманітарного університету

__________ проф. Постоловський Р.М.

«27» лютого 2012 р.


Програма фахового випробування

для вступників на навчання для здобуття

освітньо-кваліфікаційного рівня «Спеціаліст»
за напрямом підготовки 0301- «Психологія»


зі спеціальності 7.03010201 - «Психологія»


на основі освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»


Рівне – 2012


Програма фахового випробування для вступників на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» за напрямом підготовки 0301- «Психологія» зі спеціальності 8.03010201 - «Психологія» на основі освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» / Укладачі А.М. Воробйов, Р.В. Павелків, В.М. Ямницький. – Рівне: РДГУ, 2012.


Програма фахового випробування призначена на допомогу вступникам на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» на основі освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» у Рівненському державному гуманітарному університеті. В ній визначені вимоги до рівня підготовки вступників, запропоновані питання, які розкривають зміст фахової підготовки вступників в межах освітньо-професійної програми бакалавра, охарактеризовані критерії оцінки відповідей вступників на фаховому випробуванні, подано список рекомендованої літератури.


Програма схвалена і рекомендована до друку кафедрою вікової та педагогічної психології (протокол № 5 від 19.01.2012), практичної психології та психотерапії (протокол № 1 від 25.01. 2012), загальної психології та психодіагностики (протокол № 1 від 31.01.2012).


Пояснювальна записка


Фахове випробування має на меті перевірку рівня професійної підготовленості майбутніх фахівців у галузі психології. До програми фахового випробування включені блоки змістових модулів наступних дисциплін: загальної психології, вікової психології, педагогічної психології, соціальної психології, психодіагностики, психологічного консультування, психокорекції.

Відповіді вступників повинні продемонструвати:

  • глибину знань основних розділів психології;

  • відповідність знань сучасному рівню розвитку психологічної науки;

  • усвідомлення завдань практичного психолога по забезпеченню всебічного особистісного розвитку;

  • загальну орієнтацію у методах психологічного дослідження та їх застосування у практичній роботі психолога;

  • рівень оволодіння інструментарієм практичного психолога, психодіагностичними методиками та прийомами вивчення особистості в умовах виробництва, школи, сім’ї та спілкування.

Фахове випробування проводиться за білетами, затвердженими кафедрами вікової та педагогічної психології, практичної психології та психотерапії, загальної психології та психодіагностики. Білет фахового випробування з психології складається з трьох запитань: перше - із курсу загальної психології, друге – вікової, педагогічної чи соціальної, а третє – з психодіагностики, психологічного консультування, психокорекції тощо.

Вступники повинні знати

  • інструктивні матеріали, що визначають діяльність психологічної служби;

  • порядок оформлення документації психолога;

  • анатомію та фізіологію людини, основи фізіології людини, антропологію, основи психіатрії та психотерапії;

  • основи теорії ймовірностей, математичну статистику, інформатику;

  • теорію та історію загальної, соціальної, вікової, педагогічної, експериментальної, психодіагностики;

  • основи психодіагностики, психокорекції, психологічного консультування; основи психології спілкування, психологічних здібностей, інтелекту, самосвідомості;

  • сучасний стан науково-прикладних розробок у галузі психології;

  • основи психолого-педагогічної експертизи;

  • перспективні напрямки розвитку психологічної науки.

Вступники повинні вміти :

  • проводити психологічну діагностику індивідуально-типологічних особливостей різних категорій осіб;

  • забезпечувати проведення відповідними установами психолого-професійного відбору при найманні на роботу;

  • розробляти розвиваючі, корекційні програми навчально-виховної діяльності з урахуванням індивідуальних, статевих, вікових особливостей індивідуумів;

  • здійснювати пошук, добір та розвиток обдарованих дітей;

  • сприяти свідомому вибору професії з урахуванням ціннісних орієнтацій, здібностей, життєвих планів та можливостей;

  • проводити психолого-виробничу експертизу і психолого-педагогічну корекцію асоціальної поведінки та неуспішності;

  • формувати психологічну культуру населення (вихованців, учнів, педагогів й батьків);

  • проводити психопрофілактичну роботу по своєчасному попередженню відхилень у становленні особистості, запобігати конфліктам;

  • допомагати органам державного управління освітою в оцінці професійної придатності педагогічних та управлінських кадрів;

  • застосовувати основні методи збору психологічних даних, зокрема психологічної діагностики;

  • використовувати основні методи та способи обробки і інтерпретації зібраних психологічних даних;

  • застосовувати основні методи та прийоми психологічної корекції;

  • розробляти рекомендації щодо оптимізації організаційного, кадрового, психогігієнічного та психопрофілактичного чинників діяльності установ та закладів;

  • вести психолого-просвітницьку роботу за вузькими напрямками, зокрема: розвиток самосвідомості, формування креативності, творчості, профвідбір, профздібності і оптимізація їх розвитку, психологічні фактори функціонування мікрогруп (відділ, цех, бригада, сім’я), способи психотерапевтичної самодопомоги тощо - зі всіх проблем, що є актуальними для сучасного стану суспільства.

Під час екзамену екзаменатори беруть до уваги рівень сформованості у студентів вмінь:

    • встановлювати міжпредметні зв’язки;

    • аналізувати психічні явища, виходячи із вимог системного методу;

    • здійснювати порівняльний аналіз явищ психічного з точки зору різних психологічних шкіл та концепцій.

Знання і уміння вступників оцінюються за 200-бальною шкалою відповідно до повноти і правильності відповіді на кожне з питань. При цьому фаховою атестаційною комісією виставляється оцінка за наступними критеріями:

181-200 – за правильне і глибоке розуміння суті питання програмного матеріалу; вміння інтегрованого застосування теоретичних психологічних знань, творчий підхід до інтерпретації психологічних явищ, вільне володіння і адекватне застосування термінології;

152-180 - за правильне і глибоке розуміння суті питання програмного матеріалу; вміння встановлювати міжпредметні зв’язки, адекватно застосувати термінологію, але при цьому допускаються окремі неточності непринципового характеру;

124-151 – за правильне розуміння суті питання програмного матеріалу; у відповіді відсутній інтегрований глибокий аналіз суті проблеми з одного-двох питань білету;

^ 106-123 - за невірні, фрагментарні відповіді, які демонструють нерозуміння суті програмового матеріалу в цілому.

ЗМіст програми


Загальна психологія


Змістовий модуль І. Вступ у психологію

^ Тема 1. Загальна характеристика психології як науки

Особливості психології як науки та її місце у системі наук. Відмінності наукової та життєвої психології.

Передумови виникнення психологічного знання як самосвідомості людства.

Етапи розвитку психології: донауковий і науковий. Міфологічно-теологічні уявлення про психічне життя (донауковий етап). Розвиток психології у рамках природознавства і філософії. Перші спроби використання експерименту у психологічних дослідженнях. Створення першої експериментальної лабораторії.

Становлення психології як самостійної науки, створення власного категоріального апарату психології. Проблема предмету психології.

Психологія свідомості. Метод інтроспекції як спосіб вивчення змісту і станів свідомості. Психологія як наука про поведінку. Характеристика сучасного етапу розвитку психології, основні напрями вітчизняної та зарубіжної психології: гештальтпсихологія (М.Вертгеймер, К.Левін), біхевіоризм (Дж.Уотсон, Б.Скіннер, К.Халл, Є.Толмен), психоаналіз (З.Фрейд, А. Адлер, Е. Еріксон, Е.Фромм, К.Хорні, К.Юнг), генетична психологія (Ж.Піаже,), когнітивна психологія, гуманістична психологія (А.Маслоу, К.Роджерс, В.Франкл, У.Штерн, В.І.Слободчиков, Є.І. Ісаєв, В.А.Роменець), діяльнісний підхід (О,М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн, Л.С. Виготський, Г.С. Костюк, Л.І.Божович, П.Я.Гальперін, Д.Б.Ельконін). Зв’язки психології з іншими науками.

Принципи класифікації галузей психології і структура сучасної психологічної науки. Інтеграція галузей, комплексне дослідження психічних явищ.


^ Тема 2. Психологія як система знань. Методологічні принципи психології. Методи психологічних досліджень

Визначення методології та її рівнів: філософського, загально-наукового, методичного. Методологічні принципи психології: детермінізму, відображення, єдності психіки і діяльності, розвитку, системно-структурний.

Вимоги до проведення різних етапів психологічного дослідження. Поняття про метод, методику, техніку та процедуру психологічного дослідження. Класифікація методів.

Спостереження як метод психології, його види. Вимоги до наукового спостереження.

Експеримент. Лабораторний та природний, констатуючий та формуючий види експерименту.

Опитування (анкетування, інтерв’ю). Правила складання анкети і проведення анкетування. Використання даних анкетування та інтерв’ю. Бесіда, її значення для роботи практичного психолога.

Тестування. Історія виникнення і використання методу. Види тестів.

Аналіз продуктів діяльності як метод психології.

Методи експертних оцінок (рейтинг).

Соціометрія та референтометрія як методи дослідження міжособистісних стосунків у групі.

Методи діагностики. Методи активного впливу на особистість: психологічна консультація, корекція, тренінг, терапія та реабілітація.

Проблема достовірності і репрезентативності даних психологічного дослідження. Валідність. Види валідності.


^ Тема 3. Природничонаукові основи психології

Будова, функціонування і властивості центральної нервової системи. Загальна будова нервової системи людини, її центральна та периферійна частини. Будова головного мозку. Будова окремого нейрона і принципи його роботи. Поняття та види рецептора. Поняття аналізатора. Структура і основні поля кори головного мозку. Пред­став­ництво основних психічних процесів та станів людини в корі головного мозку. Положення в центральній нервовій системі, роль та функції ретикулярної формації.

Психіка та мозок: принципи та загальні механізми зв'язку. Взаємовідношення психічних явищ з роботою мозку. Модель концептуальної рефлекторної дуги за Е.М.Соколовим. Еволюція умовнорефлекторного розуміння психіки з початку XX століття до нашого часу. Вчення М.О.Бернштейна про участь психіки в регуляції рухів. Психофізіологічна поведінкова теорія К.Халла. Функціональна система за П.К.Анохіним як модель взаємодії психічних та фізіологічних процесів і явищ в їх спільному керівництві поведін­кою. Головні функціональні блоки мозку, їх зв'язок з психічними процесами та роль у керівництві поведінкою. Проблема взаємно однозначної залежності (локалізації) психічних явищ та певних структур мозку: аргументи за і проти локалізаціонізму. Два шляхи проведення сенсорної інформації: специфічної та неспецифічної.

Анатомо-фізіологічне представництво в мозку психічних процесів та станів людини. Фізіологічні механізми, структури головного мозку і тілесні органи, які беруть участь у формуванні відчуттів. Коркові зони основних аналізаторів: зору, слуху, дотику, нюху, смаку, рівноваги. Зір як провідний орган чуття. Фізіологічні основи сприймання. Елементи анатомо-фізіологічної будови органа зору. Роль функціональної асиметрії мозку в сприйманні. Фізіологічні механізми уваги, роль в їх роботі різних відділів ретикулярної формації. Теорія Т.Рібо про фізіологічні механізми довільної уваги. Домінанта та орієнтувальний рефлекс. біологічні основи пам'яті. Пам'ять як загальна властивість органічної матерії зберігати сліди попередніх впливів та минулих подій. Роль кори головного мозку в керівництві пам'яттю. Нейронний механізм фіксації слідів. Морфо­фізіоло­гічні зміни в клітинах головного мозку під впливом досвіду. Роль підкіркових структур в керівництві пам'яттю. Гіпотеза Д.О.Хебба про фізіологічні механізми короткочасної та довготривалої пам'яті. Гліальна гіпотеза про механізми довготривалої пам'яті. Роль рибонуклеїнової кислоти (РНК) в процесах пам'яті. Структури головного мозку, які можливо пов'язані з пам'яттю. Органічні основи мотивації та емоцій. Еволюційна концепція емоцій Ч.Дарвіна. Співвідношення органічних та емоційних процесів і явищ у теоріях Джемса-Ланге, Кенона-Барда. біологічні структури, які відповідають за емоції.

Генетичні корені психології та поведінки. Проблема генотипного та середовищного, біологічного та соціального в детермінації психічного та поведінкового розвитку людини. Перші спроби її вирішення на основі уявлень про механізми спадковості. Дослідження генотипних впливів на психіку і поведінку людини методом близнюків. Монозиготні та дизиготні близнюки. Основні психологічні властивості, які передаються людині генетичним шляхом. Вплив генотипу на темперамент, емоційність, мовлення та інтелект людини. Взаємодія генотипу та середовища в розвитку організму, формуванні психіки та поведінки. Залежність генотипних та середовищних впливів від віку дитини. Спадкові варіанти електроенцефалограми, їх генетична основа і зв'язок з психікою та поведінкою.


^ Змістовий модуль ІІ. Розвиток психіки

Тема 4. Походження і розвиток психіки у філогенезі. Виникнення свідомості людини. Закономірності і динаміка розвитку психіки дитини в онтогенезі. Вікова періодизація

Система і рівні основних форм відображення (фізичне, фізіологічне, психічне). Розвиток форм відображення дійсності. Характеристика психічного відображення.

Проблема об'єктивного критерію психіки. Історія спроб визна­чення межі непсихічних (допсихічних) і психічних форм існування матерії (пан-, біо-, антропо-, нейропсихізм, функціональні критерії).

Гіпотеза про об'єктивний критерій психіки О.М.Леонтьєва (відображення біологічно нейтрального впливу, сигнальна поведінка). Подразливість як допсихічне відображення. Чутливість, її об'єктивний і суб'єктивний аспекти. Адаптивне значення психіки, умови виникнення і розвитку психіки. Основні тенденції розвитку психіки у філогенезі (ускладнення здатності до індивідуального научіння, ускладнення форм психічного відображення ). Примат діяльності в розвитку психічного відображення. Можливість розходження між ступенем біологічного розвитку і психічним розвитком.

Типи і форми поведінки: біологічно доцільні реакції, інстинктивна, научіння (звикання, спроби, помилки, інсайт), інтелектуальна.

Стадії та рівні розвитку психіки у філогенезі (О.М.Леонтьев, К.Е.Фабрі). Особливості відображення і поведінки тварин, що пов'язані з кожним рівнем елементарної сенсорної і перцептивної психіки.

Основні форми прояву психіки та їх взаємозв'язок: психічні процеси, стани, властивості.

Особливості мовлення і спілкування у тваринному світі. Відсутність семантичної функції, генетична фіксованість мовних систем. Особливості виготовлення і використання тваринами знарядь.

Основні особливості психічної діяльності тварин на відміну від психіки людини. Друга сигнальна система.

Свідомість як вищий рівень психічного відображення. Гіпотеза про походження свідомості: роль праці та мови. Природа людської психіки. Культурно-історична теорія Л.С.Виготського: людина і природа; людина та її власна психіка. Будова вищих психічних функцій, генетичні аспекти, перетворення інтерпсихічних відношень у інтрапсихічні. Засвоєння суспільно-історичного досвіду як генеральний шлях онтогенезу людського індивіду.

Мозок і психіка. Проблема співвідношення психічних і фізіологічних процесів і явищ.

Поняття про розвиток і його відмінності від інших перетворень, що відбуваються з віком у психіці дитини. Джерела і рушійні сили розвитку (психічного). Основні протиріччя в житті дитини, вирішення яких зумовлює розвиток. Поняття провідної діяльності і сензитивних періодів розвитку.

Основні закономірності психічного розвитку дитини. Провідна роль навчання і виховання у розвитку, правильній організації життя дитини, її спілкування і діяльності. Вплив спадковості на психічний розвиток. Проблема впливу дозрівання на розвиток.

Загальні закономірності психічного і поведінкового розвитку дітей. Проблема періодизації розвитку. Соціальна та історична мінливість вікових меж розвитку. Зв'язок періодизації з поняттям провідної діяльності. Вікові та індивідуальні закономірності дитячого розвитку. Нерівномірність процесу розвитку. Акселерація фізичного і психічного розвитку дітей, її причини і соціально-педагогічні наслідки.


^ Змістовий модуль ІІІ. Психологія діяльності

Тема 5. Діяльність

Визначення діяльності. Співвідношення понять "діяльність", "поведінка" та "активність". Специфіка людської діяльності. Основні атрибути діяльності. Структура діяльності. Поняття дії, операції та засобів здійснення діяльності. Мотивація діяльності. Внутрішні та зовнішні компоненти діяльності, взаємопереходи між ними.

Основні поняття i принципи теорії діяльності (О.М.Леонтьев). Визначальна роль діяльності у розвитку свідомості. Принцип свідомості i поведінки. Принцип активності. Відмінність діяльності від активності i реактивності. Мотиваційні аспекти діяльності.

Ієрархічна будова свідомості. Особливості діяльності; психофізіологічні функції.

Характеристика дії. Управління дією та контроль за її виконанням. Поняття про установку. Компоненти дiї.

Операції як спосіб виконання дії. Психологічне визначення задачі. Походження операцій (несвідома адаптація, автоматизація дій ).

Психофізілогічні функції як передумови i засоби виконання діяльності (сенсорні, мнемічні, моторні ).

Освоєння діяльності. Збільшення (зменшення) одиниць дiяльності. Уміння як сукупніть знань i навичок. Характеристика, види навичок i етапи їx формування. Структура i взаємодія навичок. Звички i ix роль у поведінці людини.

Походження внутрішньої психічної діяльності із зовнішньої практичної (інтеріорізація). Екстеріоризація та її роль в контролі психічних прoцесів.

Види людської діяльності.


^ Тема 6. Спілкування як діяльність. Розвиток спілкування в онтогенезі

Функції спілкування. Проблема співвідношення спілкування i діяльності. Спілкування як самостійний вид діяльності i його вплив на психічний розвиток.

Емоційне спілкування немовляти з батьками, близькими дорослими. Роль спілкування з дорослими у здійсненні предметної діяльності, гри і навчанні дитини. Генезис основних форм i мотивів спілкування дитини з дорослими та однолітками. Особливості орієнтації на ровесників у дошкільному i молодшому шкільному віці. Виняткове значення спілкування з ровесниками у підлітковому віці. Особливості спілкування у юнацькому віці.

Суб"єкт - суб"єктивне (діалог) i суб"єкт - об"єктне (маніпуляція) спілкування.

Сторони спілкування: комунікативна, інтерактивна, перцеп­тивна.

Спілкування як обмін інформацією. Особливості обміну інформації між людьми. Суб"єктивне значення інформації. Специфічні комунікативні бар"єри. Засоби передачі інформації (мова, оптикокінетична система; паралінгвістична; візуальний контакт, проксеміка), характеристика їx особливостей i значення у процесі комунікації.

Спілкування як взаємодія. Планування та організація спільної діяльності. Типи взаємодії, Моделі організації взаємодії. Рольове спілкування. Поняття соціальної ролі, класифікація соціальних ролей. Конфлікт між учасниками взаємодії, структура, динаміка, функцiї, типологія, стратегії вирішення конфлікту.

Спілкування як сприймання, розуміння i оцінка соціальних об"ектів. Специфічні риси i механізми соціальної перцепції. Атрибутивний характер соціальної перцепції. Причини соціальноперцептивних перекручень. Аттракція (причини згідно дaниx експериментальних досліджень). Зворотний зв"язок у спілкуванні.

Поняття комунікативної компетентності. Здібності до спілкування з людьми. Діагностика умінь i навичок спілкування у дітей. Розвиток комунікативних умінь шляхом сопіальнопсихологічного тренінгу.


^ Тема 7. Психологічна характеристика iгpової діяльності. Розвиток особистості дитини у грі.

Виникнення гри на певному етапі розвитку цивілізації. Гра як підготовка дітей до життя у суспільстві і праці. Теорії гри.

Види гри: сюжетнорольові, рухливі, дидактичні, спортивні. Розвиток форм гри в онтогенезі. Характеристика переходу: предметна діяльність - сюжетнорольова гра. Використання в грі предметів-захисників. Прийняття на себе ролі іншої людини. Прагнення бути таким, як дорослі - головний мотив сюжетнорольової гри, власні ігрові мотиви. Будова гри (тема, сюжет, ролі, ігрові дії, ігровий матеріал, рольові вiднoшeння, реальні відносини). Одиночні (молодший дошкільний вік) і спільні відносини, режисерська гра.

Значення керівництва дорослого в організації гри. Розвиток мотиваційної сфери i самосвідомості дитини в грі. Розвиток довільного управління власною діяльністю (планування майбутніх дій; виконання їx згідно певних правил; постановкаi досягнення віддалeниx і проміжних цілей ).

Використання ігрових форм навчання дітей молодшого шкільного віку.


^ Тема 8. Психологічна характеристика учбової діяльності. Закономірності формування учбової діяльності

Процес учіння як теоретична i прикладна проблема психології. Структурні компоненти учіння. Мотивація учіння Види навчальних мотивів. Закономірні зміни в мотивації учіння, зумовлені віковими особливостями дитини. Шляхи формування внутрішньої мотивації учіння. Взаємозв"язок когнитивного i емоційного в процесі учіння.

Навчання, його цілі. Проблема взаємозв"язку навчання i розвитку. Поняття про актуальний рівень i "зону найближчого розвитку". Орієнтація на "зону найближчого розвитку" i сензитивні періоди як умова оптимізації процесу навчання.

Психологічний зміст здатності до навчання i способи діагностики. Виявлення причин неуспішності у навчанні i проведення розвиваючої, корекційної роботи по її подоланню.

Наочність у навчанні; правило підбору i використання засобів наочності.

Закономірності засвоєння i використання знань. Формування способів навчальної роботи. Види учбових дій та їx характерис­тика. Критерії сформованості учбової діяльності (особливості планування, вoлoдіння уміннями, навичками, самоконтролю і самоoцi нки).

Сучасні тeoрiї учіння i навчання (Д.Б. Ельконін, В.В. Давидов, П.Я.Гальперін, К.Роджерс та інші)


^ Тема 9. Психологічна характеристика трудової діяльності. Розвиток особистості в процесі праці

Психологічні ознаки праці (свідоме передбачення соціальноцінного результату; усвідомлення обов"язковості досягнення соціально фіксованої цілі, свідомий вибір, застосування, вдосконалення або створення знарядь, засобів діяльності; усвідомлення міжлюдських виробничих залежностей, відношень). Зародження i розвиток елементів праці в предметній діяльності, грi i нав­чанні .

Залежність розвиваючого ефекту праці від наявності елементів ініціативності, самостійності. Мотиви трудової діяльності. Проблема визначення "професійної відповідності".

Завдання практичного психолога по профоорієнтації школярів.

Психічні процеси як внутрішні компоненти діяльності. Залежність розвитку психічних процесів людини від її діяльності. Ідентичність будови зовнішньої (практичної) і внутрішньої (психічної) діяльності. Участь у процесах відчуття і сприймання діяльності. Діяльність та увага. Активний, діяльнісний характер уявлень. Участь діяльності у формуванні і розвитку пам'яті людини. Діяльність та інтелектуальні процеси. Залежність мовлення від характеру діяль­ності людини.

Вміння та навички як структурні елементи діяльності. Утворення вмінь та навичок. Моторні вміння та навички. Пізнавальні вміння та навички: перцептивні, мнемічні, інтелектуальні, орієнтувальні. Практичні вміння та навички. Поняття звички та її місце в структурі діяльності.


^ Змістовий модуль ІУ. Психологія пізнавальної діяльності. Діагностика і прийоми розвитку

Загальна характеристика пізнавальних процесів. Характеристика пізнавальних процесів як індивідуальна якість. Фактори розвитку пізнавальних процесів.
  1   2   3   4   5   6

Схожі:

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Кафедра педагогіки І психології (дошкільної)
Для вступників на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр»
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Факультет іноземної філології Кафедра романо-германської філології
«Магістр» у галузі знань 0203 «Гуманітарні науки» зі спеціальності «Мова І література*» (французька)
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Фізико-технологічний факультет Кафедра методики викладання фізики І хімії
Програма співбесіди для вступників до Рівненського державного гуманітарного університету
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни рівненський державний гуманітарний університет Кафедра романо-германської філології
...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни рівненський державний гуманітарний університет Кафедра романо-германської філології
...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет
«магістр» за напрямом підготовки 0301 «Соціально-політичні науки» зі спеціальності 03010201 «Психологія*» на основі освітньо-кваліфікаційного...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни рівненський державний гуманітарний університет
Галуха Л., Давидюк Р., Десятничук І., Шеретюк В. Історія України. Програма вступних випробувань до рдгу за напрямом 0203 «Гуманітарні...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни рівненський державний гуманітарний університет кременецький обласний гуманітарно-педагогічний інститут ім.
Доповіді конференції будуть надруковані у наукових записках Рівненського державного гуманітарного університету «Оновлення змісту,...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Кафедра екології та збалансованого природокористування
Спеціаліст" за галуззю знань 0401 "Природничі науки" зі спеціальності 04010601 "Екологія та охорона навколишнього середовища" на...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни рівненський державний гуманітарний університет
Бакалавр” 0203 ’’Гуманітарні науки’’ за напрямом підготовки 020303 «Філологія*» (українська мова І література) на основі освітньо-кваліфікаційного...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Кафедра екології та збалансованого природокористування
Програма співбесіди з "географії" для вступників на навчання для здобуття освітньо–кваліфікаційного рівня "бакалавр". – Рівне: рдгу,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи