Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Кафедра екології та збалансованого природокористування icon

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Кафедра екології та збалансованого природокористування




НазваМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Кафедра екології та збалансованого природокористування
Сторінка1/6
Дата13.09.2012
Розмір0.81 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Рівненський державний гуманітарний університет

Кафедра екології та збалансованого природокористування


"ЗАТВЕРДЖУЮ"


Голова приймальної комісії

Рівненського державного

гуманітарного університету


___________ проф. Постоловський Р.М.


“27” лютого 2012 р.


ПРОГРАМА ФАХОВОГО ВИПРОБУВАННЯ


для вступників на навчання для здобуття

освітньо–кваліфікаційного рівня "СПЕЦІАЛІСТ"


за галуззю знань 0401 "Природничі науки"

зі спеціальності 7.04010601

"Екологія та охорона навколишнього середовища"


на основі освітньо–кваліфікаційного рівня "БАКАЛАВР"


Рівне – 2012

ПРОГРАМА фахового випробування для вступників на навчання для здобуття освітньо–кваліфікаційного рівня "СПЕЦІАЛІСТ" за галуззю знань 0401 "Природничі науки" зі спеціальності 7.04010601 "Екологія та охорона навколишнього середовища" на основі освітньо–кваліфікаційного рівня "БАКАЛАВР – Рівне: РДГУ, 2012. – 81 с.


Розробник: Лико Д.В., доктор сільськогосподарських наук, професор, зав.кафедри екології та збалансованого природокористування РДГУ.

Рецензент: Клименко М.О., доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри екології НУВГП;

^ Трохимчук І.М., ст. викладач кафедри біології РДГУ.


Програма фахового випробування для абітурієнтів спеціальності 7.04010601 „Екологія та охорона навколишнього середовища” складена з урахуванням вимог освітньо-професійної програми та освітньо-кваліфікаційної характеристики, у відповідності з навчальним планом підготовки фахівців за напрямом 0401 „Екологія” та нормативною документацією Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

До програми включені навчальні дисципліни професійної та практичної підготовки фахівця згідно з вимогами Державного стандарту освіти.


Програма фахового випробування схвалена і рекомендована до друку кафедрою екології та збалансованого природокористування (протокол № 2 від 14 лютого 2012 р.)


© РДГУ, 2012

^ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


Перевірка остаточного рівня знань випускників вищих навчальних закладів з дисципліни циклів професійної та практичної підготовки, що передбачені навчальним планом підготовки спеціалістів на вступній співбесіді є сновною метою виявлення готовності до навчання за спеціальністю 7.04010601 „Екологія та охорона навколишнього середовища”.

Програма фахового випробування включає навчальні дисципліни циклів професійної та практичної підготовки, що передбачені навчальним планом підготовки спеціалістів.

На фаховому випробуванні вступники повинні продемонструвати:

  • глибину знань основних розділів екології;

  • відповідність знань сучасному рівню розвитку екологічної науки;

  • усвідомлення знань практичного еколога для забезпечення всебічного розвитку особистості;

  • загальну орієнтацію у методах і методиках екологічних досліджень та їх застосування у практичній роботі еколога;

  • рівень оволодіння теоретично-практичними навичками проведення екологічної експертизи різних об’єктів та практичного застосування екологічного законодавства.

Під час фахового випробування екзаменатори беруть до уваги рівень сформованості у вступників вмінь:

  • проводити науково–дослідну роботу;

  • встановлювати міжпредметні зв’язки;

  • аналізувати екологічні явища, екологічні ситуації та приймати рішення щодо їх розв’язання;

  • давати оцінку екологічного стану природних ресурсів, навколишнього природного середовища;

  • здійснювати проведення екологічної експертизи, складати відповідну нормативну документацію;

  • застосовувати правові акти.

Фахове випробування проводиться за білетами, затвердженими кафедрою екології та збалансованого природокористування.

^ ПРОГРАМА ФАХОВОГО ВИПРОБУВАННЯ


СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 7.04010601

ЕКОЛОГІЯ ТА ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА”


До програми фахового випробування включені навчальні дисципліни циклів професійної та практичної підготовки, що передбачені навчальним планом підготовки спеціалістів.


^ ХІМІЯ З ОСНОВАМИ БІОГЕОХІМІЇ


Метою вивчення дисципліни „Хімія з основами біогеохімії” є поглиблене засвоєння фундаментальних знань в області хімії, які являються основою для подальшого вивчення циклу хіміко-екологічних дисциплін та також будуть широко використані в практичній роботі фахівця-еколога.

Основна увага при викладанні дисципліни приділяється створенню системи знань та уявлень, що лежать в основі тих хімічних перетворень, які супроводжують найбільш важливі технологічні процеси в промисловості та на транспорті, а також закономірностей зміни фізико-хімічних властивостей речовин як функції зміни базових характеристик їх складу і будови. Особлива увага приділяється вивченню фундаментальних основ хімічних процесів, що приходять у результаті взаємодії речовин з об’єктами біосфери або в результаті дії антропогенних чинників. Розглянуті також основи біогеохімічних процесів, що проходять в педосфері Землі та їх особливості в окремих регіонах, біогеохімічні цикли найбільш важливих і розповсюджених елементів земної поверхні.

Такий напрямок дозволить майбутнім фахівцям в галузі екології створити природничий фундамент, на базі якого будуть розвиватись та поглиблюватись знання в області охорони навколишнього природного середовища, в тому числі конструктивної екології як найбільш прогресивного напрямку захисту довкілля.

Дисципліна є однією з найбільш важливих і базових у підготовці еколога. Знання з хімії будуть використані при вивченні основ моніторингу об’єктів навколишнього середовища, вимірюванні його параметрів, очистки атмосфери, води і ґрунтів, утилізації відходів, основ токсикології та ін.

За результатами вивчення теоретичного курсу та лабораторно-практичної підготовки студенти повинні

знати:

  • значення хімії та біогеохімії для екології та вирішення практичних задач охорони НПС; закономірності протікання найбільш важливих біогеохімічних циклів;

  • основні визначення та роль стехіометричних законів у хімії; періодичний закон Д.І. Менделєєва та структуру періодичної системи;

  • сучасні уявлення про будову атомі;

  • природу, типи та основні властивості хімічних зв’язків;

  • закономірності взаємодії структурних елементів (атомів, іонів, молекул) в конденсованому стані речовин;

  • термохімічні аспекти хімічних перетворень; закономірності перебігу хімічних реакцій та їх направленості;

  • протікання процесів адсорбції та їх роль в охороні довкілля;

  • сучасні уявлення про розчини та основні закономірності процесів розчинення;

  • основні властивості дисперсних систем, в тому числі колоїдних розчинів;

  • електролітичну дисоціацію та реакції в розчинах сильних і слабких електролітів;

  • протікання процесів гідролізу в водних розчинах солей; донорно-акцепторну теорію утворення координаційного зв’язку;

  • будову та поведінку в розчинах комплексних сполук;

  • сучасні уявлення про металевий стан, включаючи основи зонної теорії;

  • закономірності протікання окислювально-відновних реакцій;

  • процеси на межі метал–розчин;

  • прикладні аспекти електрохімічних явищ;

  • корозію та способи захисту металів; гідроген, його сполуки та екологічну чисту енергетику;

  • благородні гази, сполуки з Фтором і Оксигеном;

  • хімію галогенів і їх найбільш важливих сполук;

  • хімію і біогеохімію неперехідних елементів IV групи;

  • властивості і глобальні біогеохімічні цикли сполук Нітрогену, Фосфору та елементів підгрупи Арсену;

  • проблему жорсткості води та способи її усунення;

  • властивості та біогеохімію лужних металів;

  • хімію елементів підгрупи Скандію та Титану, їх застосування в ядерній енергетиці;

  • елементи підгрупи Купруму і проблеми ціанідного забруднення довкілля.

вміти:

  • виконувати якісні і кількісні експерименти в хімічній лабораторії;

  • проводити одержання і вивчення властивостей всіх класів неорганічних сполук;

  • виконувати рішення стехіометричних задач;

  • визначати за допомогою кількісних вимірювань грам-еквіваленти елементів;

  • будувати електронні оболонки всіх атомів;

  • визначати типи гібридизації та форми молекул;

  • проводити на якісному рівні прогнозування полярності ковалентних зв’язків та окремих молекул;

  • проводити термохімічні розрахунки ентальпій, ентропій та енергій Гіббса процесів;

  • оцінювати вплив різних факторів на напрямок зміщення хімічної рівноваги;

  • визначати напрямок протікання хімічних реакції за допомогою термодинамічних характеристик; готувати розчини необхідних концентрацій; вирішувати стехіометричні задачі з застосуванням розчинів;

  • проводити визначення заряду частинок дисперсної фази золів;

  • проводити розрахунки та експериментальне визначення водневого показник;

  • проводити визначення концентрацій розчинів методом титрування;

  • складати координаційні формули комплексних сполук та виконувати аналіз їх поведінки в водних розчинах;

  • складати рівняння окислювально-відновних реакцій;

  • проводити порівняльний аналіз окислювальної та відновної здатності;

  • проводити теоретичне та експериментальне визначення параметрів електролізу;

  • визначати катодні та анодні ділянки при корозії заліза і його сплавів;

  • визначати особливості дії найбільш розповсюджених кислот на метали;

  • проводити хімічні експерименти з галогенами та їх сполуками;

  • визначати властивості найбільш важливих сполук Оксигену та Сірки;

  • закріпляти з допомогою якісних дослідів властивості сполук Нітрогену, включаючи сполуки біогеохімічного циклу;

  • проводити вивчення властивостей елементів підгрупи Хрому за допомогою якісних реакцій;

  • вивчати властивості сполук Мангану і закономірності впливу кислотності середовища на склад продуктів відновлення перманганату;

  • проводити вивчення сполук Феруму;

  • вивчити властивості найбільш важливих сполук Купруму та Аргентуму.

Перелік питань,

що виносяться на вступне випробування:


  1. Основи атомно-молекулярного вчення. Основні визначення та роль стехіометричних законів у хімії.

  2. Сучасні уявлення про будову атомів. Атомна модель Резерфорда, будова атомів за Бором, квантово-механічна будова атомів, принципи розміщення електронів в атомах.

  3. Природа, типи та основні властивості хімічних зв’язків. Іонний, ковалентний, водневий, металічний зв’язки. Донорно-акцепторний механізм утворення ковалентного зв’язку.

  4. Періодичний закон і періодична система елементів Менделєєва. Атомне ядро, радіоактивність елементів, використання радіоактивних ізотопів.

  5. Класифікація неорганічних сполук. Загальніхімічні властивості та методи добування оксидів, основ, кислот і солей.

  6. Класифікація, характерні ознаки та закономірності перебігу окислювально-відновних реакцій. Вплив середовища на хід реакції окислення-відновлення.

  7. Швидкість хімічних реакцій. Вплив концентрації, температури, каталізаторів на швидкість реакцій. Закон діючих мас, правило Вант-Гоффа.

  8. Вплив зміни концентрації реагуючих речовин і температури на стан хімічної рівноваги. Значення хімічної рівноваги для промисловості та природи.

  9. Сучасні уявлення про розчини та основні закономірності процесів розчинення. Концентрація розчинів та способи її вираження.

  10. Колігативні властивості розчинів. Закон осмотичного тиску Вант-Гоффа, закони Рауля. Використання колігативних властивостей розчинів на практиці.

  11. Основні положення теорії електролітичної дисоціації. Іонні реакції в розчинах електролітів.

  12. Іонний добуток води. Буферні розчини та принцип їх дії.

  13. Протікання процесів гідролізу у водних розчинах солей. Залежність ступеня гідролізу від концентрації і температури розчину. Влив реакції середовища на рівновагу процесу гідролізу.

  14. Основні положення координаційної теорії Вернера. Хімічний зв’язок у молекулах комплексних сполук. Класифікація, номенклатура, ізомерія комплексних сполук.

  15. Стан комплексних сполук у розчинах. Роль комплексних сполук у навколишньому середовищі.

  16. Класифікація біоелементів та їх розповсюдження у природі. Роль хімічних елементів у будові біосфери.

  17. Гідроген, найважливіші способи його одержання, хімічні властивості гідрогену та його сполук.. Екологічно чиста енергетика.

  18. Розповсюдження карбону в природі. Будова атома, хімічні властивості карбону та найважливіших сполук.

  19. Хімія найважливіших сполук сульфуру. Сульфур у природі, та його значення для сільського господарства.

  20. Властивості і глобальні біогеохімічні цикли нітрогену та фосфору.

  21. Хлор та йод у навколишньому середовищі. Застосування хлору, йоду та їх сполук.

  22. Найпоширеніші сполуки неперехідних біометалів натрію і калію та їх використання. Комплексні сполуки, біологічна роль, ресурси та кругообіг натрію і калію у природі.

  23. Проблема твердості води та способи її усунення. Комплексні сполуки, біологічна роль, ресурси та кругообіги магнію та кальцію у природі.

  24. Біологічна роль, форми знаходження та трансформації сполук мангану у грунтах. Найважливіші солі та комплексні сполуки мангану та їх використання.

  25. Найважливіші солі та комплексні сполуки купруму та їх використання. Значення купруму в природі та його біологічна роль.


Список рекомендованої літератури:


  1. Карнаухов О.І., Мельничук Д.О., Чеботько К.О., Копілевич В.А. Загальна та біонеорганічна хімія. – К.: Фенікс, 2001.

  2. Корчинський Г.А. Хімія. - Вінниця: Поділля – 2000, 2002.

  3. Романова Н.В. Загальне та неорганічна хімія. – К.: Перун, 2002.

  4. Степаненко О.М., Рейтер Л.Г., Лєдовських В.М., Іванов С.В. Загальна та неорганічна хімія. – К.: Педагогічна преса, 2002.

  5. Телегус В.С., Бодак О.І., Заречнюк О.С., Кінжибало В.С. Основи загальної хімії. – Львів: Світ, 2000.

  6. Алексеенко В.А. Экологическая геохимия. – М.: Логос, 2000.

  7. Башкин В.М. Биогеохимия. – М.: Научный мир, 2004.

  8. Блинов Н.Н. Химико-экологический словарь-справочник. – СПб.: Лань, 2002.

  9. Добровольский В.В. Основы биогеохимии. – М.: Высш. шк., 1998.

  10. Зарицкий П.В. Геохимия окружающей среды. – Х.: Изд-во ХНУ, 2001.

  11. Коровин Н.В. Общая химия. – М.: Высш. шк., 1998.

  12. Сает Ю.Е., Ревич Б.А., Янин Е.П. и др. Геохимия окружающей среды. – М.: Недра, 1990.

  13. Химия окружающей среды (Пер. с англ. под ред. А.П. Цыганкова). – М.: Химия, 1982.

  14. Чернобаев И.П. Химия окружающей среды. – К.: Вища шк., 1990.

  15. ЧерткоН.К. Геохимическая екология. – Минск: Изд-во БГО, 2002.

ГРУНТОЗНАВСТВО


Навчальна дисципліна „Ґрунтознавство” забезпечує можливість формування студентами системи знань щодо екологічних умов формування, структури ґрунтового покриву України, а також ґрунтів світу, знайомство з географією поширення та властивостями основних типів ґрунтів. Для майбутніх екологів важливим є формування уявлення, що грунт представляє собою функцію екологічних умов місця його формування і є дзеркалом ландшафту. Дисципліна знайомить майбутніх фахівців з історією розвитку науки про грунт, з умовами та факторами, що впливають на формування ґрунтового профілю, на властивості ґрунтів та їх продуктивність, закладає основи екології ґрунтів та раціонального використання ґрунтів, створення системи моніторингу ґрунтів. Одним з центральних є питання, пов’язані з вивченням хімічного складу мінеральної та органічної речовини грунту, водно-фізичних, фізико-хімічних властивостей грунту, географії та характеристики основних ґрунтів України.

Дана навчальна дисципліна має велике теоретичне та прикладне значення, вона є фундаментом для суміжних дисциплін, створює базу для ефективного засвоєння знань з „Загальної екології( та неоекології)” тощо.

В процесі навчальної та наукової діяльності студент повинен знати:

  • визначення ґрунтознавства як науки про грунт, поняття «ґрунт», місце, роль та функції його в біосфері;

  • визначення ролі факторів грунтоутворення в цілому, і, зокрема, клімату, рельєфу, ґрунтоутворюючих порід, покриву та господарської діяльності у формуванні та розвитку ґрунтів;

  • класифікації ґрунтів і порід за гранулометричним складом га екологічні функції різних фракцій;

  • режими грунту, основні фізичні, водно-фізичні та фізико-хімічні показники та вплив їх на властивості й продуктивність грунту;

  • принципи формування протиерозійного захисту;

  • характеристика стану земельних ресурсів України;

  • знання основ, принципів та задач організації системи моніторингу ґрунтового покриву.

З навчальної дисципліни в процесі навчальної та наукової діяльності студент повинен

вміти:

  • визначати домінантну роль того чи іншого фактору ґрунтоутворення, характерні його риси, характеризувати умови формування ґрунту;

  • діагностувати морфологічні ознаки грунту, визначити вплив екологічних умов, типу ґрунтоутворення й антропогенезу на морфологічну організацію ґрунту;

  • визначати вміст гумусу у ґрунті, за допомогою вмісту та складу органічної речовини;

  • у польових та лабораторних умовах визначати фізичні, водно-фізичні та фізико-хімічні властивості ґрунту;

  • характеризувати шляхи регулювання й підвищення родючості ґрунтів;

  • діагностувати ступінь еродованості грунту га визначати причини розвитку різних видів ерозії в різних географічних зонах України;

  • характеризувати стан земельних ресурсів, виявляти негативні тенденції у використанні земельних (сільськогосподарських) угідь, розробляти підходи щодо раціонального використання земельного фонду;

  • розробляти заходи щодо охорони ґрунтового покриву, організовувати систему моніторингових спостережень.

Перелік питань,

що виносяться на вступне випробування:

  1. Грунтознавство як наука. Розвиток та становлення грунтознавства на наукову основу.

  2. Поняття про грунт, родючість грунту, фактори родючості.

  3. Вивітрювання гірських порід, види вивітрювання, їх характеристика.

  4. Материнські породи, їх походження та характеристика.

  5. Гранулометричний та мінералогічний склад грунту та материнських порід.

  6. Класифікація грунту за гранулометричним складом, методи визначення гранулометричного складу грунту.

  7. Сутність процесу грунтоутворення, типи ґрунтоутворення.

  8. Сутність підзолистого процесу грунтоутворення.

  9. Сутність дернового процесу ґрунтоутворення.

  10. Сутність болотного процесу грунтоутворення.

  11. Процес засолення грунту, його сутність.

  12. Будова ґрунтового профілю, морфологічні ознаки профілю.

  13. Фактори грунтоутворення їх характеристика.

  14. Органічна частина грунту, джерела органічної речовини грунту.

  15. Процеси перетворення органічної частини грунту, поняття про гумус.

  16. Роль гумусу при формуванні родючості та в грунтотворчому процесі.

  17. Грунтові породи, їх будова та значення в процесі грунтоутворення.

  18. Понятгя про вбирну здатність грунту, види вбирної здатності. Практичне значення вбирної здатності грунту.

  19. Кислотність та лужність грунту. Поняття про хімічну меліорацію грунтів.

  20. Загальні властивості грунту: щільність, щільність твердої фази грунту, шпаруватість та аерація.

  21. Фізико-механічні властивості грунту, структура грунту, її види, шляхи збереження структури.

  22. Основні водні властивості грунту, їх характеристика.

  23. Водний режим та водний баланс грунту.

  24. Тепловий та повітряний режим грунту.

  25. Поняття про деградацію грунтового покриву, ерозія грунту; види ерозії.

  26. Заходи боротьби з водною та вітровою ерозією.

  27. Таксономічні одиниці, їх поняття.

  28. Грунтово-кліматичні зони, вчення про зональність.

  29. Грунти арктичної, тундрової та лісотайгової зон.

  30. Грунти лісостепової та степової зон.

31 Основні грунтові відміни пустинної та напівпустинної зон, зони сухих і вологих субтропіків.

  1. Інтразональні грунти.

  2. Предмет і завдання агрономічної науки, історія її розвитку.

  3. Поняття про живлення рослин.

  4. Мінеральні добрива, їх види та значення в житті рослин.


Список рекомендованої літератури:


  1. Голубев И.Ф. Почвоведение с основами геоботаники. – М.: «Колос», 1970.

  2. Лико Д.В. Конспект лекцій з грунтознавства. Ч. 1. (48-027). – Рівне: РДГУ, 2004.

  3. Мелиоративное почвоведение / Под редакцией С.Т. Вознюка и П. К. Кузьмича. Львов, 1984.

  4. С.Т. Вознюк, В.Г. Крыштоф и др. Использование результатов анализов почв в целях повышения их плодородия и определение потребности в мелиорациях. – Киев, 1988.

  1   2   3   4   5   6

Схожі:

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Кафедра екології та збалансованого природокористування iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Кафедра екології та збалансованого природокористування
Програма співбесіди з "географії" для вступників на навчання для здобуття освітньо–кваліфікаційного рівня "бакалавр". – Рівне: рдгу,...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Кафедра екології та збалансованого природокористування iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Кафедра екології та збалансованого природокористування
Програма вступного екзамену з "географії" для вступників на навчання для здобуття освітньо–кваліфікаційного рівня "бакалавр". – Рівне:...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Кафедра екології та збалансованого природокористування iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Кафедра екології та збалансованого природокористування
Програма вступного екзамену з "географії" для вступників на навчання для здобуття освітньо–кваліфікаційного рівня "бакалавр". – Рівне:...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Кафедра екології та збалансованого природокористування iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Кафедра екології та збалансованого природокористування
Програма співбесіди з "Хімії" для вступників на навчання для здобуття освітньо–кваліфікаційного рівня "бакалавр" / Укладачі: Войтович...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Кафедра екології та збалансованого природокористування iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Кафедра екології та збалансованого природокористування
Програма вступного екзамену з "Хімії" для вступників на навчання для здобуття освітньо–кваліфікаційного рівня "бакалавр" / Укладачі:...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Кафедра екології та збалансованого природокористування iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Кафедра екології та збалансованого природокористування
Програма вступного екзамену з "Хімії" для вступників на навчання для здобуття освітньо–кваліфікаційного рівня "бакалавр" / Укладачі:...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Кафедра екології та збалансованого природокористування iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Кафедра екології та збалансованого природокористування
Програма фахового випробування для вступників на навчання для здобуття освітньо–кваліфікаційного рівня "Магістр" за галуззю знань...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Кафедра екології та збалансованого природокористування iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Кафедра екології та збалансованого природокористування
Програма фахового випробування для вступників на навчання для здобуття освітньо–кваліфікаційного рівня "Магістр" за галуззю знань...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Кафедра екології та збалансованого природокористування iconМіністерство освіти і науки України Рівненський державний гуманітарний університет
Укладачі: Лико Д. В., доктор сільськогосподарських наук, професор, зав кафедри екології та збалансованого природокористування
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Кафедра екології та збалансованого природокористування iconМіністерство освіти і науки України Рівненський державний гуманітарний університет
Укладач: Лико Д. В., доктор сільськогосподарських наук, професор, зав кафедри екології та збалансованого природокористування рдг
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи