Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Факультет іноземної філології Кафедра романо-германської філології icon

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Факультет іноземної філології Кафедра романо-германської філології




Скачати 239.55 Kb.
НазваМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Факультет іноземної філології Кафедра романо-германської філології
Дата13.09.2012
Розмір239.55 Kb.
ТипДокументи


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Рівненський державний гуманітарний університет

Факультет іноземної філології

Кафедра романо-германської філології


ЗАТВЕРДЖУЮ”

Голова приймальної комісії

Рівненського державного

гуманітарного університету

проф. Постоловський Р.М.

__________________

«27» лютого 2012 р.


Програма

фахового випробування

для вступників на навчання для здобуття

освітньо-кваліфікаційного рівня «МАГІСТР»

за напрямом підготовки 0302 «Гуманітарні науки»

зі спеціальності 8.02030302 «Мова та література*» (німецька)


на основі освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр»


Рівне - 2012

Програма фахового випробування для вступників на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «МАГІСТР»за напрямом підготовки 0302 «Гуманітарні науки» зі спеціальності 8.02030302 «Мова та література*» (німецька) на основі освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» – Рівне, РДГУ.


Програма складена на основі програми державних іспитів для студентів філологічних та педагогічних факультетів вищих навчальних закладів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.


Упорядники: кандидат філологічних наук, доцент, Терещенко Т.В.,

кандидат педагогічних наук, доцент Середюк Л.А.


Рецензенти: Федоришин О.П., кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри романо-германських мов та перекладу РІС КСУ.

Павлова О.І., кандидат філологічних наук, професор, завідувач кафедри романо-германської філології РДГУ.


Затверджено на засіданні кафедри романо-германської філології РДГУ, протокол № 6 від 29 січня 2012 р.


^ Пояснювальна записка

Фахове випробування з німецької мови, а також методики її викладання є перехідним етапом підготовки від висококваліфікованого вчителя загальноосвітньої школи до магістра педагогічної освіти з німецької мови.

Запропонована програма є інноваційною з огляду на такі чинники:

а) програма розроблена з урахуванням принципів гуманізації та демократизації освіти, на основі концепції полікультурності / діалогу культур, що є важливим складником підготовки вчителів іноземних мов в Україні);

б) програма базується на новітніх теоретичних здобутках і практичному досвіді в галузі укладання програм та курсів навчання іноземних мов;

в) документ укладено відповідно до Рекомендацій Ради Європи в галузі вивчення і викладання сучасних мов та оцінювання рівнів володіння ними (Modern Languages: Learning, Teaching, Assessment: A Common European Framework of Reference, Council for Cultural Co-operation, Education Committee, Strasbourg, 2001).

^ Цілі програми

Фахове випробування має на меті перевірити знання, вміння та навички студентів-випускників вищих навчальних закладів, які здобули освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра і планують продовжити навчанняза освітньо-професійною програмою магістра.

Вступники повинні:

  • вільно користуватися іноземною мовою у професійних, наукових та інших цілях;

  • володіти чотирма видами мовленнєвої діяльності на відповідному рівні;

  • знати синтаксичні, семантичні та фонетичні правила і закономірності іноземної мови;

  • використовувати соціокультурні знання і вміння в іншомовній комунікації;

  • застосовувати культурологічну інформацію у професійній діяльності;

  • реалізовувати наукові дослідження, оцінювати й аналізувати власний навчальний досвід та удосконалювати свої навчальні стратегії;

  • використовувати власний досвід оволодіння іншомовним мовленням у викладацькій діяльності;

  • удосконалювати мовленнєву підготовку шляхом використання автентичних іншомовних матеріалів;

  • демонструвати впевненість і позитивну мотивацію у користуванні іноземною мовою; усвідомлювати роль учителя як у шкільному, так і в позашкільному оточенні.

На фаховому випробуванні необхідно передусім виявити практичні знання, вміння і навички фахівця з німецької мови. Тому питання з практичного курсу іноземної мови обов’язково включаються в екзаменаційний білет.

Програма фахового випробування включає також перевірку знань з найважливіших проблем основних теоретичних мовознавчих дисциплін: теоретичної фонетики, теоретичної граматики, лексикології, історії мови, стилістики тощо.

Фахове випробування націлене на проведення контролю знань, вмінь та навичок вступників, спрямованого передусім на оцінку якості кінцевого продукту та його презентації під час іспиту. Цей вид контролю передбачає оцінювання трьох аспектів навчальної діяльності вступників, а саме:

· якості професійної підготовки

Кінцевий продукт, що має практичне і професійне спрямування, оцінюється з огляду на його змістовність, оригінальність, відповідність майбутнім професійним та навчальним потребам виконавців.

· якості презентації

Параметрами оцінювання усної та письмової презентації результатів навчання іноземної мови є чіткість презентації, її послідовність і логічність, різноманітність застосованих прийомів, сформованість вмінь публічного мовлення.

· якості мовної підготовки

На фаховому випробуванні перевіряються знання вступників лексичного, граматичного матеріалу з практичного курсу іноземної мови, а також з теоретичних мовознавчих курсів; вміння логічно будувати висловлювання та оформлювати їх у завершену за змістом розповідь, розуміти питання та зауваження екзаменаторів і на належному рівні відповідати на них.

У програмі подано список основної літератури, якою ж, звичайно, не слід обмежуватися під час підготовки до випробування.

Програма складена з урахування типових програм з мовознавчих дисциплін, програми з іноземної мови для вступних екзаменів в магістратуру (К., 2002).


І завдання містить читання, літературний переклад, інтерпретацію і лінгво-стилістичний аналіз уривку з оригінального твору художньої літератури.

Обсяг уривку: 1-2 сторінки друкованого тексту.

Час підготовки: 40-50 хвилин.

Відповідь вступника передбачає непідготовлене читання вголос 10-12 рядків, указаних екзаменатором, а також літературний переклад частини уривку українською мовою без словника, але з використанням глосарію.

Інтерпретація тексту включає літературний коментар, розкриття особливостей індивідуального авторського стилю і викладення короткого змісту уривку. Комплексний лінгво-стилістичний аналіз містить визначення ролі і місця стилістичних засобів у побудові смислової перспективи тексту, аналіз тексту як єдиного художнього цілого і опис мовних засобів художнього зображення, до яких вдається автор тексту.

Наведемо приклади стилістичного аналізу текстів з німецької мови, а також тексти для самостійної роботи студентів у період підготовки до іспиту.

Stilistische Аnalyse des Аuszuges

^ I. DAS THEMA

1. Der Autor behandelt folgende Thema :

• das alltägliche Leben der einfachen (armen, reichen, bekannten) Menschen;

• der Kampf gegen den Faschismus, für die Freiheit, Unabhängigkeit;

• unsere Heimat vor dem Krieg, nach dem Krieg, während des Krieges;

• die Gegenwart, unsere Zukunft, die Vergangenheit unserer Heimat.

2. Der Autor stellt das Leben, die Ereignisse lebenswahr, wahrheitsgetreu, meisterhaft, talentvoll, kritisch dar.

^ II. DAS PROBLEM

1. Der Autor versucht, ein wichtiges (aktuelles, akutes, lebenswichtiges) Problem zu lösen:

• das Problem der Beziehungen zwischen den Menschen: zwischen den Kindern und ihren Eltern;

zwischen den Jungen und Mädchen;

• das Problem der Beziehungen der Jugendlichen; das Problem der heranwachsenden Generation;

• das Problem der Beziehungen in der Familie, im Betrieb, in der Schule;

• das Problem der Erziehung der Jugendlichen in der Schule, in der Familie.

2. Die Hauptidee (der Grundgedanke). .. ist. ..

^ III. DAS HAUPTGESCHEHEN

• Die Handlung dieser Erzählung spielt in ... (Ort der Handlung), vor, während, nach (Zeit der Handlung, z.B. in den dreißiger Jahren, vor dem Zweiten Weltkrieg, während des Großen Vaterländischen Krieges, in den Nachkriegsjahren, nach der Revolution).

• Hier handelt es sich um ... .Es geht um .... Die Rede ist von.... . Es geschah folgendes :

• Der Autor beschreibt..., erzählt..., zeigt....

• Die Idee des Buches ist... .

• Es kam so, daß :...

• Es stellte sich heraus, daß ....

• Das hängt damit zusammen, daß ....

^ IV. DIE HAUPTPERSON

• Die Hauptperson dieser Erzählung (dieses Buches, dieser Novelle, dieses Textes... ) ist....

• Die handelnden Personen sind ...

• Im Mittelpunkt dieser Erzählung ist die Gestalt eines Jungen (eines Mädchens) namens...

• Der Autor zeigt einen mutigen Kämpfer gegen .... für...

• Der Autor zeigt eine Episode aus dem Leben von.....

• Der Autor beschreibt das Schicksal von ...

• Das Leben dieses Menschen (des Haupthelden) ist ein krasses, gutes Beispiel für... (ist ein Vorbild).

• Das war ein Mensch von starkem Willen, Charakter.

• Er (die Hauptperson) erwies sich als ein Mensch von starkem Charakter.

^ V. CHARAKTERISTIKEN

POSITIVE CHARAKTERZÜGE

1. Ein kluger, gescheiter, begabter, talentvoller, allseitig gebildeter, findiger, geistreicher Mensch.

2. heiter, lebendig, freundlich, lebhaft, gesellig, offen, aufrichtig, lebensfroh, witzig, humorvoll, redselig, gesprächig, liebenswürdig, rücksichtsvoll.

3. tapfer, mutig, stark, kräftig, ehrlich, energisch, charakterfest, willensstark, zielbewußt, unermüdlich, leidenschaftlich, arbeitsam, wißbegierig, selbstlos, selbstkritisch, gewissenhaft, ernst, beharrlich, streng. sicher, diszipliniert, pünktlich, tüchtig, artig, gehorsam, anständig, zurückhaltend.

4. gutherzig, gutmütig, hilfsbereit, sorgsam.

5. mitfühlend, großherzig, höflich, bescheiden, nett, zärtlich, feinfühlig.

6. Er war treu in Freundschaft und Liebe.

7. Im Umgang mit den Menschen ist (war) er immer schlicht

8. Er steht (stand) immer mit Rat und Tat zur Seite.

9. Er ist immer guter Laune.

10.Er hat Sinn für Humor.

^ NEGATIVE CHARAKTERZÜGE

1. Ein dummer, primitiver Mensch.

2. schwach, wülensschwach, egoistisch, schlau, feige, grob, leichtsinnig, undiszipliniert, faul, hochmütig, hochnäsig, frech, trotzig, lügnerisch, eigensinnig, aufdringlich, nachlässig.

3. verwöhnt, hilflos, kränklich, empfindlich, unschlüssig, eingebildet

4. schüchtern, schweigsam, verschlossen, mürrisch, düster, wortkarg.

5. gierig, neugierig, ehrgeizig, reizbar, hitzig, geschwätzig, ungehalten, unanständig, zerstreut,

ZUSTAND

gesund, krank, aufmerksam, arm, reich, ledig, verheiratet, müde, fertig, bereit, aufgeregt, verlegen,

nachdenklich, böse, stolz, besorgt, zufrieden, vernünftig, froh, fröhlich, glücklich, empört, traurig, erstaunt,

nervös, begeistert, zornig, überrascht, bestürzt, verzweifelt, verwundert, verblüfft, aufgebracht, erschrocken,

ängstlich, enttäuscht.

^ VI. HANDELN



Sein Benehmen war auffällig (fiel allen auf),

war komisch (seltsam)

-“--“- ärgerte alle (ihn, sie)

-“--“- war ihm (ihr) unangenehm

Er benahm sich wie ...

Das wunderte alle (ihm, sie)

Er tat sein Bestes = Er tat, was er konnte.

Er hat sein Ziel erreicht.

Er hielt es nicht aus.

Er ließ sich das nicht gefallen.

Er hat damit nicht einverstanden.

Er war nicht dafür = Er war dagegen

Er protestierte dagegen (gegen + Akk)

Er hatte nichts dagegen.

Er bestand auf seinen Worten (darauf).

Er äußerte seine Meinung.

Er ging seinen (anderen) Weg.

Er handelte unüberlegt.

Er verlor das Gleichgewicht.

Er benahm sich wie ein Kind.

Er wußte sich keinen Rat.

Er hatte keine Vorstellung davon.

Er glaubte seinen Augen nicht.

Er sprach kein Wort.

Er nahm alles ernst; das war sein Ernst.


^ VII. DER EINDRUCK VOM GELESENEN UND SEINE BEGRÜNDUNG

a) l. Ich finde dieses Buch (diese Erzählung, diese Novelle, dieses Kapitel, diesen Text, diesen Auszug) spannend (interessant, inhaltsreich, klug, lehrreich).

2. Dieses Kapitel (diese Erzählung, dieser Auszug, dieser Abschnitt, dieser Text) hat auf mich einen guten ( tiefen, unbeschreiblichen, unvergeßlichen, starken) Eindruck gemacht, weil _es (er, sie) interessant (spannend, usw.) ist.

3. Ich habe diese Erzählung mit großem Interesse gelesen.

4. Diese. Erzählung hat mich hingerissen, als ich sie las.

5. Ich bin von dieser Erzählung tiefbeeindrückt.

6. Diese Erzählung hat mir gut gefallen, weil... . Sie ist nämlich lehrreich.

b) l. Ich teile die Meinung des Autors.

2. Ich bin mit der Auffassung (Charakteristik, Meinung, Stellungnahme) des Autors einverstanden.

3. Was mich betrifft, so bin ich ganz anderer Meinung.

4. Ich bezweifle diesen Gedanken (Diesen Gedanken möchte ich bezweifeln).

5. Diese Tat zeugt von ... (Diese Episode zeugt davon, daß ...)

6. Vor allem muß ich sagen, daß es ...

7. Das kann ich an folgendem Beispiel beweisen,

8. Die Hauptperson gefällt (imponiert) mir.

9. Ich zweifle nicht daran, daß dieser Junge (die Hauptperson) ein guter Mensch werden wird.

l0.Ich möchte wissen, wie (ob usw.)...

11. Mich. interessiert, wie (ob usw.) ...

12. Ich fühle Mitleid mit diesem Menschen.

13. Ich bedauere sein Schicksal.

14. Ich mißbillige sein Benehmen.

15. Ich kann die Hauptperson rechtfertigen.

16. Es freut mich sehr, daß ...

17. Sein Benehmen (seine Tat, sein Leben) charakterisiert ihn als einen .... Menschen.

18. Zum Schluß (Anschließend) möchte ich sagen (betonen, unterstreichen, hinzufügen), daß ...
Grammatisch-lexikalische Аnalyse des Аuszuges

  1. Die Arten der Sätze nach dem Ziel der Aussage:

  1. Aussagesatz;

  2. Fragesatz;

  3. Aufforderungssatz.




  1. Der einfache Satz:

  1. der reine einfache Satz;

  2. der einfache erweiterte Satz;

  3. zweigliedrige oder eingliedrige;

  4. volle oder elliptische (z.B.: Wohin gehst du? – Ins Kino).




  1. Satzarten nach dem Typ des Subjekts:

  1. persönliche (Die Kinder lesen ein Buch);

  2. unbestimmt – persönliche Sätze (Man liest täglich Zeitungen);

  3. unpersönliche Sätze (Es regnet).




  1. Arten des Prädikats:

  1. einfaches verbales Prädikat (Das Kind lernt gut)

  2. zusammengesetztes verbales Prädikat (Ich muß hier umsteigen)

  3. zusammengesetztes nominales Prädikat. (Er ist Lehrer).

  4. verbal-nominales Prädikat (Der Junge will Flieger werden).

  5. besondere Art des Prädikats (Er treibt täglich Sport).

  1. Die Wortfolge.

  2. Der zusammengesetzte Satze:

  1. Satzreihe;

  2. Satzgefüge.




  1. Der Satzreihe:

  1. Satzreihe ohne Konjunktion;

  2. Satzreihe mit Konjunktionen oder, und, aber, sondern, denn, also, doch, jedoch; oder Konjunktionaladverbien dann, sonst, darum, deshalb, deswegen.




  1. Der Satzgefüge:

  1. Subjektsatz (Wer wagt, gewinnt).

  2. Prädikativsatz (Sie heisst, wie ihre Mutter heisst).

  3. Objektsatz (Ich weiss, dass er in seiner Jungend Sport getrieben hat).

  4. Attributsatz (Gestern habe ich das Werk besucht, in dem mein Vater arbeitet)-

  5. Adverbialsatz (Sie ist sehr froh, weil sie eine neue Wohnung mit allem Komfort bekommen hat).

  6. Arten des Adverbialsatzes:

  1. Adverbialsätze des Ortes (Lokalsätze)

  2. Adverbialsätze der Zeit (Temporalsätze): wenn, als, während…

  3. Adverbialsätze der Art und Weise (Modalsätze): indem, wobei…

  4. Vergleichsätze (Konsekutivsätze): wie, sowie.

  5. Folgesätze (Komparativsätze): so dass, dass.

  6. Adverbialsätze des Grundes (Kausalsätze): weil, da, denn, nähmlich.

  7. Adverbialsätze des Zieles (Finalsätze): damit, daß…

  8. Bedingungssätze (Konditionalsätze): wenn, falls, im Falle, dass…

  9. Einräumungssätze (Konzessivsätze): obwohl, obgleich.

  10. Restriktivsätze: insofern, soweit, soviel, nur dass…




  1. Antonyme, Synonyme.

  2. Grammatisch – lexikalische Mittel für Kopplung der Sätze im Text.


ІІ завдання передбачає проведення бесіди з актуальних проблем сучасного життя України та країни, мова якої вивчається, на основі заданої мовленнєвої ситуації та конкретного комунікативного завдання.

^ Орієнтовна тематика для бесіди

1. Проблема навчання та виховання молодого покоління в Україні та країнах, мова яких вивчається (система освіти в Україні та країнах, мова яких вивчається; проблема середньої та вищої школи у вихованні дітей; стан освіти в Україні; педагогічна практика).

2. Вчитель і суспільство (вимоги до особистості учня, роль та місце вчителя у вихованні молодого покоління).

3. Молодь у сучасному світі (молодіжні організації в Україні та країнах, мова яких вивчається; ставлення молоді до проблем суспільства; проблеми молоді: безробіття, наркотики та інше; молодь і майбутнє України).

4. Сім’я і шлюб (сім’я та суспільство, роль сім’ї у вихованні дітей; проблема батьків та дітей у сучасному суспільстві).

5. Людина й закон (права та обов’язки громадян в Україні згідно з Конституцією; закон на захисті людини; взаємозв’язок людини та права; правопорушення).

6. Традиції та звичаї України та країн, мова яких вивчається (старі та нові традиції України; нові свята України; офіційні і релігійні свята країн, мова яких вивчається).

7. Мистецтво в житті сучасної людини (живопис, архітектура; сучасні художники України та країн, мова яких вивчається; класична та сучасна музика в житті людини; видатні українські композитори та композитори країн, мова яких вивчається; театр; кіно).

8. Географія, історія і державний устрій країн, мова яких вивчається.

9. Становлення України як держави. Духовне відродження України (конституція – основний закон України; українська мова як важливий чинник духовного відродження; національна політика; роль жінки в суспільстві).

10. Міжнародні організації та їх роль у сучасному світі (ООН, ЮНЕСКО, Європейський Союз, прогресивні молодіжні організації в Україні та країнах мова яких вивчається).

11. Проблеми екології навколишнього середовища.

12. Проблеми студентства і молоді в сучасному світі (роль студентства в суспільно-політичному житті України та країнах, мова яких вивчається).

13. Література України і країн, мова яких вивчається.

14. Особистість і суспільство (роль особистості в суспільстві; видатні особистості України: визначні письменники, поети, політики, діячі культури та науки України; визначні поети, письменники, актори, вчені, державні діячі країн, мова яких вивчається).

15. Засоби масової інформації в Україні і країнах, мова яких вивчається (роль та функції засобі масової інформації в суспільстві; телебачення і суспільство).
^
Орієнтовна тематика мовленнєвих ситуацій з німецької мови

  1. Wie ich einmal das Weihnachten im BRD feierte.

  2. Ostern ist ein der größten kirchlichen Feste in der Ukraine.

  3. Ich persönlich bevorzuge das Lesen der Zeitungen vor dem Fernschen.

  4. Der Krieg: gibt es einige Alternative bei der Lösung der Konflikte?

  5. Warum ist die Ausbildung in der BRD so attraktiv für ausländische Studenten?

  6. Die Sehenswürdigkeiten der Ukraine, die Sie dem Ausländer zu sehen empfehlen können.

  7. Einige interessante Ereigrisse aus der Gerschichte der Ukraine.

  8. Die Außenpolitik der BRD imponiert mir.

  9. Wie ich mich ein Idealbild des Menschens vorstelle?

  10. Viele Frauen sollen heutzutage zwischen Kind und Karriere wählen.

  11. Die Arbeit mit den Kindern macht mir Spaß.

  12. Die klassische Musik ist wirklich eine Genesung für eine durstige Seele.

  13. Was soll man im Bildungswesen der Ukraine wechseln.

  14. Der Alkohol – und Drogenverbrauch von der Jugend ist heutzutage das scharfe Problem der Gesellschaft.

  15. Die gesunde Lebensführung und Sport täglich – unter diesem Motto steht mein Leben.

  16. Habe ich genug Erfahrung für meinen zukunftigen Beruf als Lehrer(in)?

  17. Ich bin Theaterfreund.

  18. Ich lese am besten SF-Literatur.

  19. Die Alternative für Atomkraftwerke in der BRD.

  20. Welche Rechte und Pflichte hat jeder Mensch in der Gesellschaft.


ІІІ завдання включає питання з теорії німецької мови.

Питання з теорії мови входять в зміст екзаменаційних білетів у такій пропорції: теоретична фонетика – 15%, теоретична граматика – 35%, лексикологія – 35%, історія мови – 15%.

Теоретична підготовка студента вимагає знання основ теорії мови, її сучасного стану, розуміння організації системи і структури мови, володіння правилами та закономірностями функціонування мови в процесі іншомовної комунікації.

Розкриття проблеми з теорії мови передбачає змістовну, логічну, чітку, зв’язну, виразну відповідь студента на теоретичне питання, уміння показати характерні особливості мовних процесів, явищ і одиниць.

Відповідь на теоретичне питання передбачає вільне володіння іноземною мовою, а також включає здатність та готовність студента реалізувати одержані знання з теорії мови у своїй практичній діяльності.

Пропонуються такі питання з теоретичних курсів.

Німецька мова

^ 1. Теоретична фонетика

1. Фонетика як наука:

· різновиди фонетики;

· взаємозв’язок фонетики з іншими лінгвістичними науками;

· основні поняття фонетики (фонема, дистрибуція, система мови, норма, склад, наголос, інтонація).

2. Система фонем німецької мови:

· класифікація німецьких голосних за їхніми диференційними ознаками;

· редукція: кількісна та якісна;

· класифікація приголосних;

· асиміляція та її види за напрямком, участю голосу, місцем та способом утворення; контактна та дистанційна асиміляція.

3. Склад як фонетична одиниця:

· теорії складу;

· типи складу;

· функція складу в фонетичній структурі слова та фрази;

· структура складу.

4. Словесний наголос:

· поняття словесного наголосу, його види;

· градації та функції наголосу.

5. Інтонація:

· визначення інтонації, її компоненти і функції;

· поняття синтагматичного та фразового наголосу;

· реалізація словесного наголосу;

· членування мовлення на фонетичні слова (ритмогрупи);

· функції паузи в мовленні.

6. Сучасна орфоепічна норма німецької мови та рівень мовленнєвої культури:

· функціонально-стилістичні відмінності німецької мови;

· тенденції розвитку сучасної німецької мови.


^ 2. Теоретична граматика

1. Граматика як лінгвістична наука:

· предмет, методи, термінологія;

· мова і мовлення, одиниці мови;

· рівні мови.

2. Системні відносини у мові:

· парадигматика і синтагматика;

· визначення парадигматичних та синтагматичних відносин, їх типи.

3. Морфологія.

· морфемна будова слова;

· типи морфем;

· критерії виділення частин мови у вітчизняному та зарубіжному мовознавстві, проблеми класифікації частин мови.

3.1. Граматичні властивості іменника:

· визначення іменника;

· граматичні підкласи іменника;

· граматичні категорії іменника: категорії роду, числа і відмінка.

3.2. Граматичні властивості дієслова:

· визначення дієслова;

· граматичні категорії дієслова: категорії часу, виду, стану.

4. Синтаксис:

4.1. Речення:

· речення, як комунікативна одиниця синтаксичного рівня;

· традиційна модель членів речення;

· принципи класифікації членів речення;

· поняття актуального членування: тема, рема.

4.2. Текст:

· текст, як одиниця найвищого рівня;

· загальні риси тексту;

· поняття дейксису, типи дейктичних маркерів.

4.3. Прагматичний підхід до вивчення мовних одиниць:

· теорія мовленнєвих актів, базові поняття: локація, ілокація, перлокація;

· поняття перформативності;

· непрямі мовленнєві акти.

4.4. Аналіз дискурсу:

· основи аналізу дискурсу;

· комунікативні постулати П.Грайса;

· імплікатури дискурсу;

· принцип ввічливості.


3. Лексикологія

1. Лексикологія як наука:

· предмет, структура та завдання лексикології;

· основні методи лінгвістичних досліджень;

· лексикологія в системі наук.

2. Морфологічна структура німецьких слів:

· структурні і семантичні типи німецьких слів;

· морфемний аналіз німецького слова.

3. Словотвір у сучасній німецькій мові:

· основоскладання (класифікація складних слів, типи деривації складних слів);

· асиміляція запозичень (типи і ступені асиміляції);

· конверсія (її визначення, різні погляди на абревіацію);

· скорочення (лексичні та графічні абревіації);

· непродуктивні засоби словотворення (злиття, зворотний словотвір, звукова імітація);

4. Проблеми значення слова:

· полісемія (семантична структура багатозначних слів);

· зміна значень (розширення або генерація; звуження або спеціалізація).

5. Етимологічний склад німецької мови:

· споконвічні слова;

· слова іншомовного походження у сучасній німецькій мові.

6. Основи німецької фразеології:

· предмет і завдання фразеології як науки;

· різні принципи класифікації фразеологічних одиниць (тематичний, семантичний, структурний, стилістичний).

7. Німецька лексикографія:

· проблеми і завдання лексикографії;

· типи словників.


4. Історія німецької мови

1. Періодизація німецької мови:

· традиційна періодизація;

· порівняння з іншими видами періодизації;

· критерії визначення періодів історії німецької мови;

· коротка характеристика давньоверхньонімецького, середньоверхньонімецького, нововерхньонімецького періодів та їх характерних ознак.

2. Значення діяльності Мартіна Лютера для становлення письмової форми

німецької мови:

· період реформації — епоха великих соціальних подій революційного характеру;

· особливості мови біблії М. Лютера, її індивідуальність та неповторність;

· розповсюдження та закріплення мовних висловів М. Лютера на території Німеччини;

· створення основи німецької національної мови.

3. Другий (верхньонімецький) пересув приголосних:

· час та місце розвитку другого пересуву приголосних;

· особливості другого пересуву приголосних у порівнянні з першим;

· три основні процеси другого пересуву приголосних;

· винятки з другого пересуву приголосних;

· результати другого пересуву приголосних.

4. Утворення німецької національної мови:

· особливості формування німецької нації;

· значення мовної практики міських та князівських концепцій;

· значення винаходу книгодруку;

· діяльність М. Лютера для становлення німецької національної мови;

· діяльність граматиків – нормалі заторів;

· роль класичної німецької літератури в закріпленні письмової форми літературної мови;

· нормалізація орфографії.

5. Національні варіанти літературної німецької мови:

· територіальні особливості німецьких діалектів;

· особливості граматичної будови німецьких діалектів;

· різноманітність діалектних форм словникового складу німецької мови;

· особливості використання діалектів та літературної німецької мови.


IV завдання включає питання з курсу методики викладання іноземної мови у середній школі.

Сучасна методика викладання іноземної мови в середній школі вимагає знання студентами цілей, завдань, засобів, методів і прийомів навчання, які спрямовані на формування в учнів практичних знань, умінь і навичок володіння іноземною мовою як засобом комунікації.

Відповідь студента передбачає також уміння написання конспекту уроку з іноземної мови.


^ Тема 1. Методика як теорія і практика навчання іноземних мов

Педагогічні основи методики. Визначення методики. Педагогічний досвід. Методи дослідження в методиці навчання іноземних мов. Методика як технологія навчання. Методика як система прийомів. Зв’язок теорії з практикою. Методика як наука. Зв’язок з іншими науками.


^ Тема 2. Цілі, засоби і зміст навчання іноземних мов у школі

Цілі і засоби навчання. Поняття “мета” і “засіб“. Програма навчання іноземних мов у школі. Зміст цілей освіти. Навчально-методичний комплекс з іноземної мови. Кабінет іноземної мови в загальноосвітній школі.


^ Тема 3. Іноземна мова як навчальний предмет

Урок у системі шкільного навчання. Типи уроків. Технологічні вимоги до проведення уроку. Методика і техніка уроку. Вивчення нового матеріалу на уроці. Контроль знань. Форми і види контролю. Аналіз уроку. Ставлення учнів до іноземної мови як навчального предмету.


^ Тема 4. Сучасний урок іноземної мови у школі

Поняття „іноземна мова“. Принципи навчання іноземної мови. Методичні підходи. Три підходи до навчання іноземних мов. Мета навчання предмета „іноземної мови“. Основні джерела мотивації у навчанні іноземних мов. Види мовленнєвої діяльності учнів на уроці. Форми діяльності учнів на уроці іноземної мови (індивідуальна діяльність; індивідуально-масове тренування; робота в парах; робота в групах; ігрові форми навчальної діяльності). Види мовленнєвої діяльності. Структура сучасного уроку іноземної мови.


^ Тема 5. Основні шляхи навчання вимови

Імітація. Ознайомлення з артикуляцією звуків. Порівняння звуків іноземної мови з подібними звуками рідної мови. Пояснення нових звуків. Закріплення навичок вимови нових звуків. Фонетична транскрипція. Аудіювання. Використання фонозапису. Методика проведення навчальних занять з іноземної мови у лінгафонному кабінеті (ЛФК).


^ Тема 6. Навчання лексики

Основні завдання роботи над лексикою. Відбір лексики. Розуміння учнями значення роботи над лексикою. Робота над словами в реченні та окремими лексичними одиницями. Види роботи з окремими словами. Робота над словами в реченнях. Словникові зачити. Навчання техніки читання. Види навчального читання. Аналітичне читання. Самостійне читання.


^ Тема 7. Навчання граматики

Роль і місце граматики у навчанні іноземних мов. Введення граматичного матеріалу. Робота з реченнями-зразками. Підстановчі таблиці. Граматичний розбір речення.


^ Тема 8. Навчання усного мовлення

Роль і місце усного мовлення у навчанні іноземної мови. Термінологічні питання. Говоріння. Мовні вправи і вправи з мовлення. Деякі структурні особливості прийомів навчання усного мовлення. Розвиток навичок усного мовлення на початковому етапі навчання. Прийоми роботи з картинами та предметами. Прийоми розвитку навичок усного мовлення на основі текстового матеріалу. Прийоми роботи з реченнями-зразками.


^ Тема 9. Діалогічне та монологічне мовлення

Вимоги до діалогічного та монологічного мовлення. Робота над діалогом. Робота з тематично організованим матеріалом. Прийоми парної роботи. Прийоми організації хорового тренування. Організація висловлень за допомогою навідних вказівок. Висловлення по ланцюжку. Мова вчителя на уроці. Робота з стереотипними реченнями. Розвиток навичок розуміння іноземної мови.


^ Тема 10. Навчання письма

Значення письма у навчанні іноземної мови. Вправи для розвитку орфографічних навичок. Списування. Диктанти. Контрольний диктант. Тренувальний диктант. Зоровий диктант. Пояснювальний диктант. Самодиктант. Вивчення правил орфоргафії. Розвиток уміння висловлювати на письмі свої думки іноземною мовою. Вимоги до ведення зошитів.


^ V. Зразок екзаменаційного білета до фахового випробування

Німецька мова

  1. Lesen Sie und übersetzen Sie den Auszug. Machen Sie stilistische und lexikalisch – grammatische Analyse des Auszuges.

  2. Sprechen Sie zur Situation „Das Fernsehen spielt eine sehr große Rolle in meinem Leben.“

  3. Die Methodik des Fremdsprachenunterrichts als Wissenschaft und als Unterrichtstheorie.


^ VI. Література для підготовки до іспиту:


Теоретична фонетика німецької мови

1. Новиков Д.М., Агапитова Т.Г. Фонетика немецкого языка. Практический курс. — М.: Высшая школа, 1986.

2. Климов Н.Д. Вводно-фонетический курс немецкого языка.— М.,1978.

3. Лысенко Е.И. Вводный курс фонетики немецкого языка. — Киев, 1975.

4. Норк О.А., Милюкова Н.А. Фонетика немецкого языка, — М., 1977.

5. Der Grosse Duden . Rechtschreinbung. — Leipzig, 1975.

6. Stotzer U. Deutsche Intonation. — Leipzig, 1965.

7. Weihase J. SprechŮbungen. — Weimar, 1956.

8. Zacher O. Deutsche Phonetik . — L., 1969.

9. Grosses WÖrterbuch der deutschen Aussprache, — Leipzig, 1982.


Теоретична граматика німецької мови

1. W. Admoni Der Dutschee Sprachbau. — Л.:Ленингр. отделение, 1964.—264 с.

2. Helbig G., Buscha J. Deutsche Grammatik. — VEB Verlag Enzyklopädi, Leipzig, 1980. — 628 s.

3. Schendels E. Deutsche Grammatik. Morphologie, Syntax, Text. — M.: Высш. школа, 1988. — 416 с.

4. Schischkolowa L.W., Meiksina I.I. Probleme der moderner deutschen grammatik . — Л. : Просвещение, 1979 . — 216с.

5. Glinz H. Deutsche Grammatik. Kasussyn — tax — Nominalstrukturen — Wortarten — Kasus — fremds. — Frankfurt a. M., 1971. — 250 s.

6.Schmidt W. Grundlagen der Deutschen Grammatik . — Berlin, 1973. — 269 s.

7. Weisgerber L. Von den Kräften der deutschen Sprache, Bd. 1. Grundzüge der inhaltsbezogenen Grammatik. — Düsseldorf, 1962. — 480s.

8. Erben J. Deutsche Grammatik. Ein Abrip. — München, 1972. — 389 s.

9. Бондарко А.В. К теории функциональной грамматики // Проблемы функциональной грамматики. — М., 1985. — с. 20- 30.

10. Попов Ю. В. Скрытый смысл в структуре текста // Содержательные аспекты предложения и текста. — Калинин, 1983. — с. 99-110.

Лексикологія німецької мови


1. Касландзия В.А. Синонимия в немецкой фразеологии. — Москва: ВШ, 1990. — 188с.

2. Городникова М.Д.,Розен Е.В. Лексикология современного немецкого языка. — М., 1967.

3. Iskos A., Lenkowa A. Lesestoffe zur deutschen Lexikologie. — L., 1975.

4. Stepanova M.D., ČernyŠewa I.I. Lexikologie der deutschen Gegenwartssprachen. — M., 1975.

Історія німецької мови


1. Жирмунский В.М. Введение в сравнительно-историческое изучение германских языков. — М., 1964.

2. Жирмунский В.М. История немецкого языка. — М., 1965.

3. Москальская О.И. История немецкого языка. — Л., 1977.

4. Феличева Н.И. История немецкого языка. — М., 1959.

5. Чемоданов М.С. Хрестоматия по истории немецкого языка. — М., 1978.

6. Bubluk W.N. Geschichte der deutschen Sprache. — K., 1983.

7. Зиндер Л.Р., Строєва Т.В., Практикум по истории немецкого языка. – М., 1977.

8. Зиндер Л.Р., Строева Т.В. Историческая фонетика немецкого языка. — М.-Л., 1965.

9. Зиндер Л.Р., Строева Т.В. Историческая морфология немецкого языка. — Л., 1968.

10. Behaghel O. Die deutsche Sprache. — Malle, 1954.

11. Braune W. Althochdutsche Grammatik. — Malle, 1956.

12. Schmidt W. Geschichte der deutschen Sprache. — Berlin, 1969.

Стилістика німецької мови

  1. Illustrierte Geschichte der deutschen Literatur // A.Salzer und E.Tunk.- Zweiburgen Verlag, 1998.

  2. Popov.- Praktisches Deutsch.

  3. Deutschland – Zeitschrift.

  4. Tatsachen über Deutschland.

Методика викладання іноземних мов

1. Бим И.Л. Методика обучения иностранным языкам как наука и проблема школьного учебника. — М.: Рус. язык, 1977. — 287 с.

2. Ляховицкий М.В. Методика преподавания иностранных языков. — М.: Высш. школа, 1989. — 103 с.

3. Науково-методичний журнал «Іноземні мови». — К.: Ленвіт, 2000-2012.

4. Ніколаєва С.Ю., Петращук О.П., Бражник Н.О. Ступенева система освіти в Україні та система навчання іноземних мов. — К.: Ленвіт, 1996. — 89 с. (Бібліотечка журналу «Іноземні мови»).

5. Рогова Г.В., Рабинович Ф.М., Сахарова Т.Е. Методика обучения иностранным языкам в средней школе. — М.: Просвещение, 1991. — 287 с.

6. Скляренко Н.К., Онищенко Е.И., Захарова С.Л. Обучение речевой деятельности на английском языке в школе . — К.: Рад.школа , 1988. — 150с.

7. Шатилов С.Ф. Методика обучения немецкому языку в средней школе. – М.: Просвещение, 1986. — 299с.


Схожі:

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Факультет іноземної філології Кафедра романо-германської філології iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Факультет іноземної філології Кафедра романо-германської філології
«Магістр» у галузі знань 0203 «Гуманітарні науки» зі спеціальності «Мова І література*» (французька)
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Факультет іноземної філології Кафедра романо-германської філології iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Факультет іноземної філології Кафедра романо-германської філології
Програма співбесіди з іноземної мови (французької) для вступників на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр»....
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Факультет іноземної філології Кафедра романо-германської філології iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Факультет іноземної філології Кафедра романо-германської філології
Програма вступного випробування з іноземної мови (французької) для вступників на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Факультет іноземної філології Кафедра романо-германської філології iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Факультет іноземної філології Кафедра романо-германської філології
Програма вступного випробування з іноземної мови (французької) для вступників на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Факультет іноземної філології Кафедра романо-германської філології iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Факультет іноземної філології Кафедра романо-германської філології
Програма фахового випробування для вступників на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Спеціаліст» зі спеціальності...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Факультет іноземної філології Кафедра романо-германської філології iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни рівненський державний гуманітарний університет Кафедра романо-германської філології
...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Факультет іноземної філології Кафедра романо-германської філології iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни рівненський державний гуманітарний університет Кафедра романо-германської філології
...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Факультет іноземної філології Кафедра романо-германської філології iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Факультет іноземної філології Кафедра романо-германської філології
Програма фахового випробування для вступників на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» за напрямом підготовки...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Факультет іноземної філології Кафедра романо-германської філології iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Факультет іноземної філології Кафедра романо-германської філології
Програма фахового випробуваннядля вступників на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» за напрямом підготовки...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Факультет іноземної філології Кафедра романо-германської філології iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Кафедра романо германської філології
Фахове випробування є перехідним етапом у професійній підготовці від освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра до освітньо-кваліфікаційного...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи