Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет icon

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет




НазваМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет
Сторінка1/5
Дата13.09.2012
Розмір0.9 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Рівненський державний гуманітарний університет

Психолого-природничий факультет

Кафедра вікової та педагогічної психології

Кафедра практичної психології та психотерапії

Кафедра загальної психології та психодіагностики


«Затверджую»

Голова приймальної комісії Рівненського державного гуманітарного університету


__________ проф. Постоловський Р.М.

«27» лютого 2012 р.


Програма фахового випробування

для вступників на навчання для здобуття

освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр»
за напрямом підготовки 0301- «Соціально-політичні науки»


зі спеціальності 8.03010201 - «Психологія*»


на основі освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»


Рівне – 2012


Програма фахового випробування для вступників на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» за напрямом підготовки 0301 «Соціально-політичні науки» зі спеціальності 8.03010201 «Психологія*» на основі освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»/ Укладачі А.М. Воробйов, Р.В. Павелків, В.М. Ямницький. – Рівне: РДГУ, 2012.


Програма фахового випробування призначена на допомогу вступникам на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» на основі освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» у Рівненському державному гуманітарному університеті. В ній визначені вимоги до рівня підготовки вступників, запропоновані питання, які розкривають зміст фахової підготовки вступників в межах освітньо-професійної програми бакалавра, охарактеризовані критерії оцінки відповідей вступників на фаховому випробуванні, подано список рекомендованої літератури.


Програма схвалена і рекомендована до друку кафедрою вікової та педагогічної психології (протокол № 5 від 19.01.2012), практичної психології та психотерапії (протокол № 1 від 25.01. 2012), загальної психології та психодіагностики (протокол № 1 від 31.01.2012).


Пояснювальна записка

Фахове випробування має на меті перевірку рівня професійної підготовленості майбутніх фахівців у галузі психології. Згідно Державного стандарту підготовки бакалаврів психології нормативні форми державної атестації щодо встановлення рівня опанування студентами відповідних блоків змістових модулів включають: математичну статистику, математичні методи в психології, психофізіологію, загальну психологію, соціальну психологію, клінічну психологію, психодіагностику, диференційну психологію, психологію праці, інженерна психологія, юридична психологія.

Відповіді студентів повинні продемонструвати:

  • глибину знань основних розділів психології;

  • відповідність знань сучасному рівню розвитку психологічної науки;

  • усвідомлення завдань практичного психолога по забезпеченню всебічного особистісного розвитку;

  • загальну орієнтацію у методах психологічного дослідження та їх застосування у практичній роботі психолога;

  • рівень оволодіння інструментарієм практичного психолога, психодіагностичними методиками та прийомами вивчення особистості в умовах виробництва, школи, сім’ї та спілкування.

Фахове випробування проводиться за білетами, затвердженими кафедрами вікової та педагогічної психології, практичної психології та психотерапії, загальної психології та психодіагностики. Білет фахового випробування з психології складається з трьох запитань: перше - із курсу загальної психології, математичної статистики чи математичних методів, друге – психофізіології, диференційної, соціальної, інженерної психології чи психології праці, а третє – з клінічної, юридичної психології або психодіагностики тощо.

Вступники повинні знати

  • інструктивні матеріали, що визначають діяльність психологічної служби;

  • порядок оформлення документації психолога;

  • анатомію та фізіологію людини, основи фізіології людини, антропологію, основи психіатрії та психотерапії;

  • основи теорії ймовірностей, математичну статистику, інформатику;

  • теорію та історію загальної, соціальної, вікової, педагогічної, експериментальної, психодіагностики;

  • основи психодіагностики, психокорекції, психологічного консультування; основи психології спілкування, психологічних здібностей, інтелекту, самосвідомості;

  • сучасний стан науково-прикладних розробок у галузі психології;

  • основи психолого-педагогічної експертизи;

  • перспективні напрямки розвитку психологічної науки.



Вступники повинні вміти :

  • проводити психологічну діагностику індивідуально-типологічних особливостей різних категорій осіб;

  • забезпечувати проведення відповідними установами психолого-професійного відбору при найманні на роботу;

  • розробляти розвиваючі, корекційні програми навчально-виховної діяльності з урахуванням індивідуальних, статевих, вікових особливостей індивідуумів;

  • здійснювати пошук, добір та розвиток обдарованих дітей;

  • сприяти свідомому вибору професії з урахуванням ціннісних орієнтацій, здібностей, життєвих планів та можливостей;

  • проводити психолого-виробничу експертизу і психолого-педагогічну корекцію асоціальної поведінки та неуспішності;

  • формувати психологічну культуру населення (вихованців, учнів, педагогів й батьків);

  • проводити психопрофілактичну роботу по своєчасному попередженню відхилень у становленні особистості, запобігати конфліктам;

  • допомагати органам державного управління освітою в оцінці професійної придатності педагогічних та управлінських кадрів;

  • застосовувати основні методи збору психологічних даних, зокрема психологічної діагностики;

  • використовувати основні методи та способи обробки і інтерпретації зібраних психологічних даних;

  • застосовувати основні методи та прийоми психологічної корекції;

  • розробляти рекомендації щодо оптимізації організаційного, кадрового, психогігієнічного та психопрофілактичного чинників діяльності установ та закладів;

  • вести психолого-просвітницьку роботу за вузькими напрямками, зокрема: розвиток самосвідомості, формування креативності, творчості, профвідбір, профздібності і оптимізація їх розвитку, психологічні фактори функціонування мікрогруп (відділ, цех, бригада, сім’я), способи психотерапевтичної самодопомоги тощо - зі всіх проблем, що є актуальними для сучасного стану суспільства.


Під час екзамену екзаменатори беруть до уваги рівень сформованості у студентів вмінь:

    • встановлювати міжпредметні зв’язки;

    • аналізувати психічні явища, виходячи із вимог системного методу;

    • здійснювати порівняльний аналіз явищ психічного з точки зору різних психологічних шкіл та концепцій.

Знання і уміння вступників оцінюються за 200-бальною шкалою відповідно до повноти і правильності відповіді на кожне з питань. При цьому фаховою атестаційною комісією виставляється оцінка за наступними критеріями:

181-200 – за правильне і глибоке розуміння суті питання програмного матеріалу; вміння інтегрованого застосування теоретичних психологічних знань, творчий підхід до інтерпретації психологічних явищ, вільне володіння і адекватне застосування термінології;

152-180 - за правильне і глибоке розуміння суті питання програмного матеріалу; вміння встановлювати міжпредметні зв’язки, адекватно застосувати термінологію, але при цьому допускаються окремі неточності непринципового характеру;

124-151 – за правильне розуміння суті питання програмного матеріалу; у відповіді відсутній інтегрований глибокий аналіз суті проблеми з одного-двох питань білету;

^ 106-123 - за невірні, фрагментарні відповіді, які демонструють нерозуміння суті програмового матеріалу в цілому.

ЗМіст фахового випробування


Математична статистика

Модуль 1. Вступ до математичної статистики

Тема 1. ^ Прийоми первинної обробки даних

Характеристика етапів математизації науки. Історія застосування математичних моделей в психології (І.Гербарт, К.Левін, К.Халл, У.Джемс). Особливості застосування математики в психології. Межі застосування математичних методів в психології. Класифікація математичних моделей.

Класифікація математичних методів. Характеристика статистичних методів. Етапи статистичного дослідження.

Місце методів математичної статистики у класифікації методів психології. Проблема співвідношення якісного та кількісного аналізу даних та інтерпретації результатів експериментальних досліджень.

Основні поняття та терміни математичної статистики: вимірювальні шкали, генеральна сукупність, ймовірність подій, варіанта.

Характеристика непараметричних (номінативної та ординальної) і параметричних (інтервалів та відношень) вимірювальних шкал.

Прийоми первинної обробки даних. Упорядкування варіант (варіаційний ряд). Поняття про частоту варіанти.

Табличні способи представлення результатів дослідження. Вимоги до оформлення таблиць. Види таблиць: проста, групова, комбінована, складова, шахматна.

Вимоги до побудови графіків. Цілі графічного представлення результатів дослідження. Полігон частоти. Правила побудови. Гістограма. Кумулятивний графік частоти. Обчислення кумулятивного розподілу частоти. Кумулята. Огіва. Лінійний графік. Лінійна діаграма. Стовпчикова діаграма. Секторна діаграма. Обчислення величини дуги секторної діаграми.


Тема 2. ^ Середні показники результатів дослідження

Види середніх та їх значення. Середні об’єму: арифметичне середнє, квадратичне середнє, гармонічне середнє, хронологічне середнє. Зважена середня. Властивості середнього арифметичного.

Обчислення середнього інтервального ряду розподілу величин. Середні положення: медіана, мода, квартили, децили. Переведення сирих даних у процентилі.

Практичне застосування середніх.


Тема 3. ^ Показники варіативності емпіричних даних (2 год.)

Характеристика варіативності та чинників, які її обумовлюють.

Показники варіативності. Розмах варіації. Середнє лінійне відхилення. Дисперсія і стандартне відхилення (середнє квадратичне відхилення). Основні властивості показників варіації.

Відносні показники варіації. Коефіцієнт варіації. Нормоване відхилення.


Модуль 2. Критерії оцінки та порівняння емпіричних даних

Тема 4. ^ Властивості кривої нормального розподілу даних

Графічне зображення кривої Гаусса-Лапласcа. Властивості кривої нормального розподілу даних.

Порівняння емпіричної кривої із нормальним розподілом даних. Обчислення ексцесу кривої розподілу. Поняття про число Вестергарда.

Т-розподіл Стьюдента, поняття про число ступенів свободи. Вимірювання асиметрії. Ексцес і його вимірювання.

Довірчі поняття середнього арифметичного. Поняття про рівень значущості межі.

Стандартна помилка середнього арифметичного.

Довірчі межі чисел, виражених у процентах.


Тема 5. ^ Параметричні методи порівняння результатів дослідження

Способи статистичної перевірки гіпотез.

Порівняння дисперсій, F-розподіл Фішера.

З’ясування достовірності різниці середніх арифметичних. Обчислення стандартної помилки різниці середніх арифметичних.

Достовірність різниці показників, виражених у процентах.


Тема 6. ^ Непараметричні методи порівняння результатів дослідження

Знаковий (сигнатурний) тест.

Метод 2. Критерій Т Уайта. Критерій Вілкоксона (Z).

Критерій Манна-Уітні (U-критерій).

Тема 7. ^ Методи визначення зв'язку між психічними явищами

Поняття кореляції. Завдання та методика кореляційного аналізу. Види кореляційних зв’язків. Властивості коефіцієнта кореляції. Довірча оцінка коефіцієнта кореляції.

Обчислення коефіцієнта кореляції на основі альтернативних ознак (коефіцієнт асоціації).

Рангова кореляція (коефіцієнт Спірмена).

Лінійна кореляція (коефіцієнт Пірсона).

Кореляційна матриця.


Список рекомендованої Літератури

  1. Атраментова Л.О. Біометрія: Кн.1. Характеристики розподілів / Л.О.Атраментова, О.М.Утєвська. – Харків: Вид-во «Ранок», 2008.

  2. Атраментова Л.О. Біометрія: Кн.2. Порівняння груп і аналіз зв’язку / Л.О.Атраментова, О.М.Утєвська. – Харків: Вид-во «Ранок», 2008.

  3. Берк К. Анализ данных с помощью Microsoft Excel [Перевод с англ.] / К.Берк, П.Кейри. – М.: Вильямс, 2005.

  4. Боровиков В.П. Statistica: искусство анализа данных на компьютере. Для профессионалов / В.П.Боровиков. – СПб.: Питер, 2001.

  5. Гласс Дж. Статистические методы в педагогике и психологи / Дж.Гласс, Дж.Стенли. -М.: Прогресс, 1976. - 495с.

  6. Гудвин Дж. Исследование в психологии: методы и планирование / Дж.Гудвин. – СПб.: Питер, 2004.

  7. Климчук В.О. Математичні методи в психології / В.О.Климчук. – К., 2009.

  8. Крылов В.Ю. Математические методы в психологии / В.Ю.Крылов // Психологический журнал. -1980. -Т.1. -№6. - С.26-34.

  9. Опря А.Т. Статистика. Математична статистика / А.Т.Опря. – К.: Центр навчальної літератури, 2005.

  10. Паповян С.С. Математические методы в социальной психологи / С.С.Паповян. -М.: Наука, 1983. - 343с.

  11. Психология и математика. -М.: Наука, 1976. - 295с.

  12. Дружинин В.Н. Экспериментальная психология / В.Н.Дружинин. – СПб.: Изд-во «Питер», 2000. – 320 с.

  13. Руденко В.М. Математичні методи у психології: підручник для студентів вищих навчальних закладів / В.М.Руденко, Н.М. Руденко. – Рівне:видавець Олег Зень, 2008. – 496 с.

  14. Суходольский Г.В. Основы математической статистики для психологов / Г.В.Суходольский. - Л., 1972.



Математичні методи

Змістовий модуль 1. Класифікація задач статистичного висновку і методів їх вирішення


Тема 1. Етапи прийняття статистичного рішення. Поняття про статистичні критерії

Етапи прийняття статистичного рішення. Формулювання нульової і альтернативної гіпотез. Визначення об’єму вибірки. Вибір відповідного рівня статистичної значимості або ймовірності (вірогідності) відхилення нульової гіпотези. Вибір статистичного метода. Обчислення емпіричного значення згідно вибраного статистичного методу. Знаходження за спеціальними таблицями для вибраного статистичного методу критичних значень, які відповідають рівню значимості для p=0,05 і p=0,01. Порівняння емпіричного значення з критичними і формулювання статистичного рішення.

Статистичні критерії. Види статистичних критеріїв. Параметричні і непараметричні критерії. Порівняльна характеристика параметричних і непараметричних статистичних критеріїв. Статистичні критерії виявлення відмінностей у рівні досліджуваної ознаки. Статистичні критерії оцінки вірогідності зсуву у значеннях досліджуваної ознаки. Статистичні критерії виявлення відмінностей у розподілі досліджуваної ознаки. Статистичні критерії аналізу змін досліджуваної ознаки під впливом контрольованих умов. Багатофункціональні статистичні критерії.


^ Тема 2. Правила вибору статистичного критерію. Поняття про потужність критерію

Правила вибору адекватного статистичного критерію (методу). Критерії вибору адекватного статистичного методу. Врахування типу вимірювальної шкали, максимального об’єму вибірки, рівночисельності чи нерівночисельності вибірки, кількості порівнюваних груп, залежності чи незалежності порівнюваних вибірок як основні критерії вибору статистичного методу. Потужність статистичного критерію. Потужні і низькопотужні статистичні критерії.


^ Тема 3. Класифікація і методи вирішення задач статистичного висновку

Класифікація психологічних задач, які вирішуються з допомогою статистичних методів. Методи вирішення задач статистичного висновку. Задачі виявлення відмінностей у рівні досліджуваної ознаки, оцінки вірогідності зсуву у значеннях досліджуваної ознаки, виявлення відмінностей у розподілі досліджуваної ознаки, аналізу змін досліджуваної ознаки під впливом контрольованих умов.


Список рекомендованої літератури


12. Артемьева Е.Ю. Вероятностные методы в психологи / Е.Ю.Артемьева, Е.В.мартынова. - М.: МГУ, 1975. - 206 с.

3. Архангельський С.И. О моделировании и методах обработки данных педагогического эксперимента / С.И.Архангельский. -М.: Знание, 1974.

4. Атраментова Л.О. Біометрія. Ч. I. Характеристики розподілів: Підручник / Атраментова Л.О., Утєвська О.М.–Х.: „Ранок”, 2007.– 176 с.

5. Атраментова Л.О. Біометрія. Ч. II. Порівняння груп і аналіз зв’язку: Підручник / Атраментова Л.О., Утєвська О.М. – Х.:„Ранок”,2007. –176 с.

6. Ашмарин И.П. Быстрые методы статистической обработки и планирование экспериментов / Ашмарин И.П., Васильєв Н.Н., Амбросов В.А.. – Л., 1974. – 76 с.

7. Биометрия: Учебное пособие / Под ред. М.М. Тихомировой. - Л.: ЛГУ, 1982.

8. Большев Л.Н., Смирнов Н.В. Таблицы математической статистики. -М.: Наука, 1983.

9.  10. Боровиков В.П. Программа STATISTICA для студентов и инженеров. - 2-е узд / В.П.Боровиков. - М.: Комп’ютер Пресс, 2001.

11. Боровиков В.П., Боровиков И.Л. STATISTICA - Статистический анализ и обработка данных в среде Windows / В.П.Боровиков, И.Л.Боровиков. - M.: Филин, 1998.

12. Бююль А. SPSS: искусство обработки информации : анализ статистических данных и восстановление скрытых закономерностей : пер. с нем. / А. Бююль, П. Цёфель. – СПб. : ООО „ДиаСофтЮГ”, 2002. – 608 с.

13. Глас Дж. Статистические методы в педагогике и психологии /Дж.Глас, Дж.Стендли. – М.: «Прогресс», 1976. – 495 с.

14. Горкавий В.К. Математична статистика: Навчальний посібник / Горкавий В.К., Ярова В.В. – К., 2004. – 384 с.

15. Головина Г.М. Математические методы в современной психологии: статус, разработка, применение / Г.М.Головина, В.Ю.Крилов, Т.Н.Савченко. - М.: ИП РАН, 1995.

16. Ермолаев О. Ю. Математическая статистика для психологов / О.Ю.Ермолаев. – М., 2002.

17. Журавлев Г.Е. К определению математической психологи / Г.Е.Журавлев // Вопр. психологии. - 1976. - № 2. - С. 22-31.

18. Захаров В.П. Применение математических методов в социально-психологических исследованиях: Учебное пособие / В.П. Захаров. -Л.: ЛГУ, 1985.-64 с.

19. Климчук В.О. Математичні методи у психології. Навчальний посібник для студентів психологічних спеціальностей / В.О. Климчук. – К.: Освіта України, 2009. – 288 с.

20. Крылов В.Ю. Математические методы в психологи / В.Ю. Крылов // Психологический журнал. - 1980. - Т. 1. - № 6. - С. 26-34.

22. . Наследов А.Д. Математические методы психологического исследования. Анализ и интерпретация данных.-СПб.: Речь, 2006.-392 с.

23. Павлов Ю.В. Статистическая обработка результатов педагогического эксперимента. - М.: Знание, 1972.

24. Руденко В.М., Руденко Н.М. Математичні методи в психології: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – Рівне: видавець Олег Зень, 2008. – 496 с.

25. Сидоренко Е.В. Методы математической обработки в психологи / Е.В.Сидоренко. - СПб.: Речь, 2000. - 350 с.

26. Сосновский Б.А. Лабораторный практикум по общей психологии / Б.А.Сосновский. – М.: Просвещение, 1979. – 156 с.

27. Суходольский Г.В. Математические методы в психологии / Г.В.Суходольский. – 3-е изд., испр. – Харьков: Изд-во Гуманитарный Центр, 2008. – 284 с.

28. Суходольский Г.В. Основы математической статистики для психологов / Г.В.Суходольский. - Л.: ЛГУ, 1972.

29. http://www.statsoft.ru/home/textbook/default.htm


Психофізіологія


^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ I.

Вступ до психофізіології. Психофізіологія у системі наук про людину.

ТЕМА 1. Історія розвитку зарубіжної та вітчизняної психофізіології.

Місце психофізіології у системі психологічних, соціологічних і природничих дисциплін. Роль психофізіології у професійній підготовці практичного психолога. Зв’язок психофізіології з біологічними дисциплінами. Зв’язок психофізіології з медичними дисциплінами. Зв’язок психофізіології з психологічними дисциплінами. Зв’язок психофізіології з соціальними дисциплінами. Зв’язок психофізіології з математичними дисциплінами та кібернетикою і інформатикою. Основні етапи становлення та перспективи розвитку вітчизняної психофізіології (Сєченов І.М., Павлов І.П., Бехтерєв В.М., Ухтомський О.О., Анохін П.К., Бернштейн М.О., Лурія О.Р.). Основні етапи становлення і перспективи розвитку зарубіжної психофізіології (Вундт В., Г. Сельє, В. Маунткасл, К. Прибрам).


ТЕМА 2. Предмет і завдання психофізіології.

Основні розділи (напрямки) вітчизняної та зарубіжної психофізіології. Загальна, вікова і прикладна психофізіологія та їх предмет. Проблема суб’єктивного відображення довкілля. Функції мозку і функції психіки. Основне завдання психофізіології. Психофізіологічна проблема: історія і перспективи вирішення. Психофізіологічна проблема і психосоматичні розлади.


ТЕМА 3.Основні напрямки сучасної психофізіології.

Основи загальної психофізіології. Когнітивна психофізіологія. Вікова психофізіологія. Диференційна психофізіологія. Основи прикладної психофізіології. Порівняльна психофізіологія. Системна психофізіологія. Педагогічна психофізіологія. Соціальна психофізіологія. Клінічна психофізіологія. Екологічна психофізіологія. Спортивна психофізіологія.


ТЕМА 4. Методи психофізіологічних досліджень.

Принципи психофізіологічного дослідження. Електрофізіологічні методи і показники. Електроенцефалографія та основні ритми ЕЕГ. Викликані потенціали мозку. Поліграф («детектор брехні»). Комп’ютерна томографія. Вегетативні дослідження і показники. Дослідження рухової сфери і рухові показники. Біохімічні дослідження і показники. Імунологічні дослідження і показники. Антропологічні показники психофізіологічних досліджень. Клінічні методи у психофізіології. Вибір методів досліджень та обробка результатів. Специфіка психофізіологічних досліджень на тваринах і принципи біоетики. Моделювання психічних процесів і поведінки. Методи самооцінки психофізіологічних станів.


ЗМІСТОВИЙ модуль П.

Біологічні (нейрофізіологічні) основи психіки.

ТЕМА 5. Мозок та психічна діяльність.

Мозок як орган (матриця) психічної діяльності та саморегулююча система.. Системна організація функцій головного мозку. Інтегративна діяльність головного мозку. Нейрон: принципи класифікації та обробки інформації. Основні положення нейтронної доктрини. Нейронні коди. Нейроглія: принципи класифікації та роль у психічних процесах. Нервові зв’язки та синапси. Принципи обробки інформації в нейронній мережі. Конвергенція і дивергенція. Біологічний і персональний комп’ютер (комп’ютерна метафора). Нейронні ансамблі і кортикальні колонки. Асоціативні, сенсорні, рухові системи мозку. Модулюючі системи мозку. Функціональні блоки мозку (Лурія О.Р.). Особливості функціональної асиметрії мозку людини. Розвиток мозку в онтогенезі та філогенезі.


ТЕМА 6. Закономірності вищої нервової діяльності (умовно-рефлекторної діяльності).

Історія вчення про рефлекс. Рефлекс як психофізіологічний феномен та модель поведінки. Поняття про рефлекторну дугу (шлях рефлексу)і рефлекторне кільце. Принципи класифікації рефлексів. Рефлекси та інстинкти. Класичні умовні рефлекси (фізіологія ВНД). Класичні інструментальні рефлекси (біхевіоризм). Принципи утворення умовних рефлексів. Рефлекторна діяльність і проблеми научіння. Рефлекс і функціональна система. Поняття про першу і другу сигнальні системи.


ТЕМА 7. Психофізіологія сенсорних процесів.

Поняття про органи чуття, аналізатори, сенсорні системи. Спеціалізація органів чуття. Структурно-функціональні особливості аналізаторів. Принципи класифікації рецепторів, психофізіологічна класифікація рецепторів. Принципи кодування сенсорної інформації, бінарні коди. Особливості часового і просторового кодування інформації. Особливості розпізнавання образів. Мозок (біологічний комп’ютер) і персональний комп’ютер: принципи кодування інформації. Сенсорна ізоляція (депривація).


ТЕМА 8. Психофізіологія рухової активності.

Форми рухової активності координація руху. Особливості опорно-рухової системи людини. Нейрофізіологічні особливості та ієрархія рівнів організації рухових функцій. Онтогенез рухової активності людини. ФАМ та особливості рухової поведінки. Друга сигнальна система і рухові функції. Рухова активність і пізнавальні процеси. Рухові функції і професійна діяльність. Рухова активність і корекція функціональних станів. Розлади рухової сфери людини.


^ ЗМІСТОВИЙ модуль ПI.

Когнітивна психофізіологія. Психофізіологія пізнавальної сфери.

ТЕМА 9. Психофізіологія відчуттів і сприймання.

Органи чуття (аналізатори) і пізнавальні процеси. Відчуття як первинне чуттєве пізнання. Основний психофізичний закон (закон Вебера-Фехнера). Перша і друга сигнальні системи як форми відображення довкілля. Особливості сприймання людини (друга сигнальна система). Особливості сприймання часу, простору, руху. Особливості кольорового сприймання. Основні етапи сприймання. Нейрони-детектори і гностичні нейрони. Психофізіологічні основи формування образів. Електрична активність мозку та особливості сприймання. ФАМ та особливості сприймання. Особливості екстрасенсорного сприймання. Розлади сприймання. Природа галюцинацій. Поняття про інформаційні неврози.


ТЕМА 10. Психофізіологія уваги.

Нейрофізіологічні механізми мимовільної і довільної уваги. Орієнтовний рефлекс (рефлекс «Що таке») і явище домінанти. Електрофізіологічні, вегетативні, рухові показники орієнтовної реакції. Нейрони новизни і нейрони тотожності (подібності). Роль таламуса в організації уваги. Ретикулярна формація і увага. Мимовільна і довільна увага і ФАМ. Феномен числа 7 ± 2 та увага. Орієнтовний рефлекс та дослідницька діяльність. Розлади уваги.


ТЕМА 11. Психофізіологія пам’яті.

Біологічні види пам’яті – генетична, імунологічна, неврологічна. Пам’ять як психофізіологічний процес обробки інформації. Теорії пам’яті – фізіологічні, психологічні, біохімічні, кібернетичні. Дослідження Лешлі. Етапи формування енграм. Нейрофізіологічні механізми короткочасної та довготривалої пам’яті. Нейронні моделі пам’яті. Медіаторні системи і пам’ять. Феномен числа 7 ± 2 і пам’ять. Особливості професійної пам’яті. Феномен панорамної пам’яті. Нейрофізіологічні механізми забування. Розлади пам’яті.


ТЕМА 12. Психофізіологія мислення (інтелекту).

Вербальні та невербальні форми комунікації. Мислення як аналітико-синтетична діяльність мозку. Поняття про першу і другу сигнальні системи. Художній, розумовий і художньо-розумовий тип. Особливості мислення і ФАМ. Центри мови (зони Брока і Верніке). Вербальний і невербальний інтелект. Біологічний (інтелект А), психометричний (тести інтелекту), соціальний інтелект (інтелект В). Електрофізіологічні кореляти мислення. Поняття про детектор помилок (Бехтерєва Н.П.). Функціональна система і мислення. Дивергентне, конвергентне, креативне, саногенне мислення. Генетичні та морфологічні дослідження інтелекту. Інтелект та проблеми адаптації. Розлади мислення.


ТЕМА 13. Психофізіологія научіння.

Неасоціативні та асоціативні форми научіння. Вчення про ВНД, біхевіоризм, гештальт-психологія та проблеми научіння. Класичний умовний рефлекс. Класичний інструментальний рефлекс. Когнітивне научіння. Імпринтинг та інсайт і проблеми научіння. Механізми пам’яті, мислення і научіння. Сигнальні системи і проблеми научіння. ФАМ і проблеми научіння.


ТЕМА 14. Свідомість як психофізіологічний феномен.

Усвідомлені та неусвідомлені психічні процеси людини. Дослідження Павлова І.П. і Фрейда З. Поведінкові критерії свідомості (В. Маунткасл). Класична (хілотропна) та холотропна моделі свідомості (С. Гроф). Інформаційний підхід до проблеми свідомості. Електрофізіологічні кореляти свідомих процесів. Нейрофізіологічний аналіз несвідомих процесів. Сигнальні системи та свідомі і несвідомі процеси. Свідомі та несвідомі процеси і ФАМ. Змінені стани свідомості. Розлади свідомості. Психофізіологічна проблема.


^ ЗМІСТОВИЙ модуль IV.

Психофізіологія функціональних станів та емоцій.

ТЕМА 15. Психофізіологія функціональних станів.

Функціональні стани та принципи визначення і діагностики. Електрофізіологічні, вегетативні, рухові кореляти функціональних станів. Індикатори активності різних фізіологічних систем організму (серцево-судинної системи, системи органів дихання, системи органів травлення, системи органів виділення) та їх роль у психофізіології. Аналіз циклу сон – бадьорість. Модулюючі системи мозку. ФАМ та функціональні стани.


ТЕМА 16. Психофізіологія сну та активності (бадьорості).

Сон як психофізіологічний феномен та змінений стан свідомості. Класифікація стадій сну. Електрофізіологічні кореляти сну та їх аналіз. Вегетативні та рухові кореляти сну та їх аналіз. Сон та пізнавальні процеси (пам’ять) і научіння. Сон та ріст і розвиток організму. Сон та процеси адаптації. Індивідуальна динаміка сну. Гіпноз і навіювання. Патологічні форми сну.


ТЕМА 17. Психофізіологія адаптації і стресу.

Історія вчення про стрес. Стрес – загальний адаптаційний синдром, позитивне значення стресу. Стадії розвитку стресу. Фізіологічні та психологічні стрес-чинники. Еустрес і дистрес. Тріада і гормони стресу. Роль системи гіпоталамус – гіпофіз – наднирники у процесах адаптації і стресу. Роль системи гіпоталамус – гіпофіз – щитоподібна залоза у процесах адаптації і стресу. Роль автономної нервової системи у процесах адаптації і стресу. Індивідуальні відмінності у реакціях на стрес. Тип поведінки А і В. Біологічні ритми та адаптація. Проблеми адаптації до природного і соціального середовища. Стрес і психічне здоров’я. Принципи профілактики дистресу.


ТЕМА 18. Психофізіологія потреб, мотивацій і емоцій.

Класифікація потреб людини (Симонов П.В.). Біологічні, соціальні, духовні потреби. Ієрархія потреб людини (Маслоу А.). Нейроанатомічні, нейрофізіологічні та нейрохімічні аспекти мотивації. Драйв-рефлекси. Інформаційна теорія емоцій, формула емоцій (Симонов П.В.). Негативні і позитивні емоції, стенічні та астенічні емоції. Роль лімбічної системи у забезпеченні емоцій та поведінкових реакцій. Характеристика вегетативних реакцій емоційних станів. Взаємозв’язок емоцій та психічного і фізичного здоров’я. Біологічна роль та психофізіологічні складові страху. Біль як психофізіологічний феномен. Розлади емоційної сфери людини.


ТЕМА 19. Психофізіологія адиктивної поведінки.

Нейроанатомічні, нейрофізіологічні та нейрохімічні аспекти адиктивної поведінки. Функціональні системи підкріплення. Біохімічні (нейрогормони і нейромедіатори) системи підкріплення. Аліментарні адикції. Алкогольні адикції. Наркотичні адикції. Сексуальні адикції. Залежність від роботи (роботоголія). Залежність від гри (гемблінг). Віртуальна залежність (кіберадикція). Проблеми профілактики адитивної поведінки.


ТЕМА 20. Діагностика та корекція функціональних станів.

Суб’єктивна та об‘єктивна оцінка функціонального стану. Електрофізіологічні, вегетативні, рухові показники функціонального стану. Показники діяльності серцево-судинної системи при оцінці функціонального стану. Зовнішні способи корекції функціонального стану: функціональна музика (музико терапія), ароматерапія, фототерапія (терапія кольорами), контактний і безконтактний масаж, фармакологічна корекція, гіпноз і навіювання. Прийоми саморегуляції функціонального стану: спеціальна дихальна гімнастика, м’язова релаксація, біологічний зворотній зв’язок, аутогенне тренування, медитація.


Список рекомендованої літератури

  1. Горго Ю.П. Психофізіологія (прикладні аспекти) / Ю.П.Горго. – К.: МАУП, 1999. – 128 с.

  2. Греченко Т.Н. Психофизиология / Т.Н.Греченко. – М.: Гардарики, 1999. – 358 с., ил.

  3. Данилова Н.Н. Психофизиология / Н.Н.Данилова. – М.: Аспект Пресс, 2000. – 373 с.

  4. Данилова Н.Н., Крылова А.Л. Физиология высшей нервной деятельности / Н.Н.Данилова, А.Л. Крылова. – Ростов н/Д.: Феникс, 1999. – 480 с.

  5. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология мужчины и женщины / Е.П.Ильин. – СПб.: Питер, 2003. – 544 с., ил.

  6. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология / Е.П.Ильин. – СПб.: Питер, 2001. – 464 с., ил.

  7. Корольчук М.С. Психофізіологія діяльності / М.С.Корольчук. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 400 с.

  8. Лекции по общей психологии / А.Р. Лурия. – СПб.: Питер, 2004. – 320 с.

  9. Марютина Т.М. Введение в психофизиологию / Т.М. Марютина, О.Ю. Ермолаев. – М.: МПСИ: Флинта, 2002. – 400 с.

  10. Нємов Р.С. Психологія. – У 3-х кн., Кн. 1: Загальні основи психології; пер. з рос / Р.С.Нємов. – Рівне: Вертекс, 2002. – 576 с.

  11. Николаева Е.И. Психофизиология: Психофизиологическая физиология с основами физиологической психологи / Е.И. Николаева. – М.: ПЭР СЭ, Логос, 2003. – 544 с., ил.

  12. Общий курс физиологии человека и животных. Физиология нервной, мышечной и сенсорной систем. – В 2 кн. / А.Д. Ноздрачев, И.А. Баранникова, А.С. Батуев и др.; Под ред. А.Д. Ноздрачева. – М.: Высш. шк., 1991. – Кн. 1. – 512 с.; Кн. 2 – 528 с.

  13. Основы психофизиологии / Отв. ред. Ю.И. Александров. – М.: ИНФА, 1998. – 432 с.

  14. Психологія / Ю.Л. Трофімов, В.В. Рибалка, П.А. Гончарук та ін.; За ред. Ю.Л. Трофімова. – К.: Либідь, 2001. – 560 с.

  15. Психофизиология / Под ред. Ю.И. Александрова. – СПб.: Питер, 2003. – 496 с.

  16. Філіппов М.М. Психофізіологія людини / М.М.Філіппов. – К.: МАУП, 2003. – 136 с.

  17. Харченко П.Д. Фізіологія вищої нервової діяльності / П.Д.Харченко, Г.М.Чайченко. – К.: Вища школа, 1977. – 390 с.

  18. Чайченко Г.М. Фізіологія вищої нервової діяльності / Г.М.Чайченко. – К.: Либідь, 1993. – 218 с.

  19. Чайченко Г.М., Цибенко В.О., Сокур В.Д. Фізіологія людини і тварин: За ред. В.О. Цибенка / . – К.: Вища шк., 2003. – 463 с.

Загальна психологія


Змістовий модуль І. Вступ у психологію

Тема1. Загальна характеристика психології як науки

Особливості психології як науки та її місце у системі наук. Відмінності наукової та життєвої психології.

Передумови виникнення психологічного знання як самосвідомості людства.

Етапи розвитку психології: донауковий і науковий. Міфологічно-теологічні уявлення про психічне життя (донауковий етап). Розвиток психології у рамках природознавства і філософії. Перші спроби використання експерименту у психологічних дослідженнях. Створення першої експериментальної лабораторії.

Становлення психології як самостійної науки, створення власного категоріального апарату психології. Проблема предмету психології.

Психологія свідомості. Метод інтроспекції як спосіб вивчення змісту і станів свідомості. Психологія як наука про поведінку. Характеристика сучасного етапу розвитку психології, основні напрями вітчизняної та зарубіжної психології: гештальтпсихологія (М.Вертгеймер, К.Левін), біхевіоризм (Дж.Уотсон, Б.Скіннер, К.Халл, Є.Толмен), психоаналіз (З.Фрейд, А. Адлер, Е. Еріксон, Е.Фромм, К.Хорні, К.Юнг), генетична психологія (Ж.Піаже,), когнітивна психологія, гуманістична психологія (А.Маслоу, К.Роджерс, В.Франкл, У.Штерн, В.І.Слободчиков, Є.І. Ісаєв, В.А.Роменець), діяльнісний підхід (О,М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн, Л.С. Виготський, Г.С. Костюк, Л.І.Божович, П.Я.Гальперін, Д.Б.Ельконін). Зв’язки психології з іншими науками.

Принципи класифікації галузей психології і структура сучасної психологічної науки. Інтеграція галузей, комплексне дослідження психічних явищ.


^ Тема 2. Психологія як система знань. Методологічні принципи психології. Методи психологічних досліджень

Визначення методології та її рівнів: філософського, загально-наукового, методичного. Методологічні принципи психології: детермінізму, відображення, єдності психіки і діяльності, розвитку, системно-структурний.

Вимоги до проведення різних етапів психологічного дослідження. Поняття про метод, методику, техніку та процедуру психологічного дослідження. Класифікація методів.

Спостереження як метод психології, його види. Вимоги до наукового спостереження.

Експеримент. Лабораторний та природний, констатуючий та формуючий види експерименту.

Опитування (анкетування, інтерв’ю). Правила складання анкети і проведення анкетування. Використання даних анкетування та інтерв’ю. Бесіда, її значення для роботи практичного психолога.

Тестування. Історія виникнення і використання методу. Види тестів.

Аналіз продуктів діяльності як метод психології.

Методи експертних оцінок (рейтинг).

Соціометрія та референтометрія як методи дослідження міжособистісних стосунків у групі.

Методи діагностики. Методи активного впливу на особистість: психологічна консультація, корекція, тренінг, терапія та реабілітація.

Проблема достовірності і репрезентативності даних психологічного дослідження. Валідність. Види валідності.


^ Тема 3. Природничонаукові основи психології

Будова, функціонування і властивості центральної нервової системи. Загальна будова нервової системи людини, її центральна та периферійна частини. Будова головного мозку. Будова окремого нейрона і принципи його роботи. Поняття та види рецептора. Поняття аналізатора. Структура і основні поля кори головного мозку. Пред­став­ництво основних психічних процесів та станів людини в корі головного мозку. Положення в центральній нервовій системі, роль та функції ретикулярної формації.

Психіка та мозок: принципи та загальні механізми зв'язку. Взаємовідношення психічних явищ з роботою мозку. Модель концептуальної рефлекторної дуги за Е.М.Соколовим. Еволюція умовнорефлекторного розуміння психіки з початку XX століття до нашого часу. Вчення М.О.Бернштейна про участь психіки в регуляції рухів. Психофізіологічна поведінкова теорія К.Халла. Функціональна система за П.К.Анохіним як модель взаємодії психічних та фізіологічних процесів і явищ в їх спільному керівництві поведін­кою. Головні функціональні блоки мозку, їх зв'язок з психічними процесами та роль у керівництві поведінкою. Проблема взаємно однозначної залежності (локалізації) психічних явищ та певних структур мозку: аргументи за і проти локалізаціонізму. Два шляхи проведення сенсорної інформації: специфічної та неспецифічної.

Анатомо-фізіологічне представництво в мозку психічних процесів та станів людини. Фізіологічні механізми, структури головного мозку і тілесні органи, які беруть участь у формуванні відчуттів. Коркові зони основних аналізаторів: зору, слуху, дотику, нюху, смаку, рівноваги. Зір як провідний орган чуття. Фізіологічні основи сприймання. Елементи анатомо-фізіологічної будови органа зору. Роль функціональної асиметрії мозку в сприйманні. Фізіологічні механізми уваги, роль в їх роботі різних відділів ретикулярної формації. Теорія Т.Рібо про фізіологічні механізми довільної уваги. Домінанта та орієнтувальний рефлекс. біологічні основи пам'яті. Пам'ять як загальна властивість органічної матерії зберігати сліди попередніх впливів та минулих подій. Роль кори головного мозку в керівництві пам'яттю. Нейронний механізм фіксації слідів. Морфо­фізіоло­гічні зміни в клітинах головного мозку під впливом досвіду. Роль підкіркових структур в керівництві пам'яттю. Гіпотеза Д.О.Хебба про фізіологічні механізми короткочасної та довготривалої пам'яті. Гліальна гіпотеза про механізми довготривалої пам'яті. Роль рибонуклеїнової кислоти (РНК) в процесах пам'яті. Структури головного мозку, які можливо пов'язані з пам'яттю. Органічні основи мотивації та емоцій. Еволюційна концепція емоцій Ч.Дарвіна. Співвідношення органічних та емоційних процесів і явищ у теоріях Джемса-Ланге, Кенона-Барда. біологічні структури, які відповідають за емоції.

Генетичні корені психології та поведінки. Проблема генотипного та середовищного, біологічного та соціального в детермінації психічного та поведінкового розвитку людини. Перші спроби її вирішення на основі уявлень про механізми спадковості. Дослідження генотипних впливів на психіку і поведінку людини методом близнюків. Монозиготні та дизиготні близнюки. Основні психологічні властивості, які передаються людині генетичним шляхом. Вплив генотипу на темперамент, емоційність, мовлення та інтелект людини. Взаємодія генотипу та середовища в розвитку організму, формуванні психіки та поведінки. Залежність генотипних та середовищних впливів від віку дитини. Спадкові варіанти електроенцефалограми, їх генетична основа і зв'язок з психікою та поведінкою.


^ Змістовий модуль ІІ. Розвиток психіки

Тема 4. Походження і розвиток психіки у філогенезі. Виникнення свідомості людини. Закономірності і динаміка розвитку психіки дитини в онтогенезі. Вікова періодизація

Система і рівні основних форм відображення (фізичне, фізіологічне, психічне)

Розвиток форм відображення дійсності. Характеристика психічного відображення.

Проблема об'єктивного критерію психіки. Історія спроб визна­чення межі непсихічних (допсихічних) і психічних форм існування матерії (пан-, біо-, антропо-, нейропсихізм, функціональні критерії).

Гіпотеза про об'єктивний критерій психіки О.М.Леонтьєва (відображення біологічно нейтрального впливу, сигнальна поведінка). Подразливість як допсихічне відображення. Чутливість, її об'єктивний і суб'єктивний аспекти. Адаптивне значення психіки, умови виникнення і розвитку психіки. Основні тенденції розвитку психіки у філогенезі (ускладнення здатності до індивідуального научіння, ускладнення форм психічного відображення ). Примат діяльності в розвитку психічного відображення. Можливість розходження між ступенем біологічного розвитку і психічним розвитком.

Типи і форми поведінки: біологічно доцільні реакції, інстинктивна, научіння (звикання, спроби, помилки, інсайт), інтелектуальна.

Стадії та рівні розвитку психіки у філогенезі (О.М.Леонтьев, К.Е.Фабрі). Особливості відображення і поведінки тварин, що пов'язані з кожним рівнем елементарної сенсорної і перцептивної психіки.

Основні форми прояву психіки та їх взаємозв'язок: психічні процеси, стани, властивості.

Особливості мовлення і спілкування у тваринному світі. Відсутність семантичної функції, генетична фіксованість мовних систем. Особливості виготовлення і використання тваринами знарядь.

Основні особливості психічної діяльності тварин на відміну від психіки людини. Друга сигнальна система.

Свідомість як вищий рівень психічного відображення. Гіпотеза про походження свідомості: роль праці та мови. Природа людської психіки. Культурно-історична теорія Л.С.Виготського: людина і природа; людина та її власна психіка. Будова вищих психічних функцій, генетичні аспекти, перетворення інтерпсихічних відношень у інтрапсихічні. Засвоєння суспільно-історичного досвіду як генеральний шлях онтогенезу людського індивіду.

Мозок і психіка. Проблема співвідношення психічних і фізіологічних процесів і явищ.

Поняття про розвиток і його відмінності від інших перетворень, що відбуваються з віком у психіці дитини. Джерела і рушійні сили розвитку (психічного). Основні протиріччя в житті дитини, вирішення яких зумовлює розвиток. Поняття провідної діяльності і сензитивних періодів розвитку.

Основні закономірності психічного розвитку дитини. Провідна роль навчання і виховання у розвитку, правильній організації життя дитини, її спілкування і діяльності. Вплив спадковості на психічний розвиток. Проблема впливу дозрівання на розвиток.

Загальні закономірності психічного і поведінкового розвитку дітей. Проблема періодизації розвитку. Соціальна та історична мінливість вікових меж розвитку. Зв'язок періодизації з поняттям провідної діяльності. Вікові та індивідуальні закономірності дитячого розвитку. Нерівномірність процесу розвитку. Акселерація фізичного і психічного розвитку дітей, її причини і соціально-педагогічні наслідки.


^ Змістовий модуль ІІІ. Психологія діяльності

Тема 5. Діяльність

Визначення діяльності. Співвідношення понять "діяльність", "поведінка" та "активність". Специфіка людської діяльності. Основні атрибути діяльності. Структура діяльності. Поняття дії, операції та засобів здійснення діяльності. Мотивація діяльності. Внутрішні та зовнішні компоненти діяльності, взаємопереходи між ними.

Основні поняття i принципи теорії діяльності (О.М.Леонтьев). Визначальна роль діяльності у розвитку свідомості. Принцип свідомості i поведінки. Принцип активності. Відмінність діяльності від активності i реактивності. Мотиваційні аспекти діяльності.

Ієрархічна будова свідомості. Особливості діяльності; психофізіологічні функції.

Характеристика дії. Управління дією та контроль за її виконанням. Поняття про установку. Компоненти дiї. Операції як спосіб виконання дії. Психологічне визначення задачі. Походження операцій (несвідома адаптація, автоматизація дій ). Психофізілогічні функції як передумови i засоби виконання діяльності (сенсорні, мнемічні, моторні ).

Освоєння діяльності. Збільшення (зменшення) одиниць дiяльності. Уміння як сукупніть знань i навичок. Характеристика, види навичок i етапи їx формування. Структура i взаємодія навичок. Звички i ix роль у поведінці людини.

Походження внутрішньої психічної діяльності із зовнішньої практичної (інтеріорізація). Екстеріоризація та її роль в контролі психічних прoцесів.

Види людської діяльності.


^ Тема 6. Спілкування як діяльність. Розвиток спілкування в онтогенезі

Функції спілкування. Проблема співвідношення спілкування i діяльності. Спілкування як самостійний вид діяльності i його вплив на психічний розвиток.

Емоційне спілкування немовляти з батьками, близькими дорослими. Роль спілкування з дорослими у здійсненні предметної діяльності, гри і навчанні дитини. Генезис основних форм i мотивів спілкування дитини з дорослими та однолітками. Особливості орієнтації на ровесників у дошкільному i молодшому шкільному віці. Виняткове значення спілкування з ровесниками у підлітковому віці. Особливості спілкування у юнацькому віці.

Суб"єкт - суб"єктивне (діалог) i суб"єкт - об"єктне (маніпуляція) спілкування.

Сторони спілкування: комунікативна, інтерактивна, перцеп­тивна.

Спілкування як обмін інформацією. Особливості обміну інформації між людьми. Суб"єктивне значення інформації. Специфічні комунікативні бар"єри. Засоби передачі інформації (мова, оптикокінетична система; паралінгвістична; візуальний контакт, проксеміка), характеристика їx особливостей i значення у процесі комунікації.

Спілкування як взаємодія. Планування та організація спільної діяльності. Типи взаємодії, Моделі організації взаємодії. Рольове спілкування. Поняття соціальної ролі, класифікація соціальних ролей. Конфлікт між учасниками взаємодії, структура, динаміка, функцiї, типологія, стратегії вирішення конфлікту.

Спілкування як сприймання, розуміння i оцінка соціальних об"ектів. Специфічні риси i механізми соціальної перцепції. Атрибутивний характер соціальної перцепції. Причини соціальноперцептивних перекручень. Аттракція (причини згідно дaниx експериментальних досліджень). Зворотний зв"язок у спілкуванні.

Поняття комунікативної компетентності. Здібності до спілкування з людьми. Діагностика умінь i навичок спілкування у дітей. Розвиток комунікативних умінь шляхом сопіальнопсихологічного тренінгу.


^ Тема 7. Психологічна характеристика iгpової діяльності. Розвиток особистості дитини у грі.

Виникнення гри на певному етапі розвитку цивілізації. Гра як підготовка дітей до життя у суспільстві і праці. Теорії гри.

Види гри: сюжетнорольові, рухливі, дидактичні, спортивні. Розвиток форм гри в онтогенезі. Характеристика переходу: предметна діяльність - сюжетнорольова гра. Використання в грі предметів-захисників. Прийняття на себе ролі іншої людини. Прагнення бути таким, як дорослі - головний мотив сюжетнорольової гри, власні ігрові мотиви. Будова гри (тема, сюжет, ролі, ігрові дії, ігровий матеріал, рольові вiднoшeння, реальні відносини). Одиночні (молодший дошкільний вік) і спільні відносини, режисерська гра.

Значення керівництва дорослого в організації гри. Розвиток мотиваційної сфери i самосвідомості дитини в грі. Розвиток довільного управління власною діяльністю (планування майбутніх дій; виконання їx згідно певних правил; постановкаi досягнення віддалeниx і проміжних цілей ).

Використання ігрових форм навчання дітей молодшого шкільного віку.


^ Тема 8. Психологічна характеристика учбової діяльності. Закономірності формування учбової діяльності

Процес учіння як теоретична i прикладна проблема психології. Структурні компоненти учіння. Мотивація учіння Види навчальних мотивів. Закономірні зміни в мотивації учіння, зумовлені віковими особливостями дитини. Шляхи формування внутрішньої мотивації учіння. Взаємозв"язок когнитивного i емоційного в процесі учіння.

Навчання, його цілі. Проблема взаємозв"язку навчання i розвитку. Поняття про актуальний рівень i "зону найближчого розвитку". Орієнтація на "зону найближчого розвитку" i сензитивні періоди як умова оптимізації процесу навчання.

Психологічний зміст здатності до навчання i способи діагностики. Виявлення причин неуспішності у навчанні i проведення розвиваючої, корекційної роботи по її подоланню.

Наочність у навчанні; правило підбору i використання засобів наочності.

Закономірності засвоєння i використання знань. Формування способів навчальної роботи. Види учбових дій та їx характерис­тика. Критерії сформованості учбової діяльності (особливості планування, вoлoдіння уміннями, навичками, самоконтролю і самоoцi нки).

Сучасні тeoрiї учіння i навчання (Д.Б. Ельконін, В.В. Давидов, П.Я.Гальперін, К.Роджерс та інші)


^ Тема 9. Психологічна характеристика трудової діяльності. Розвиток особистості в процесі праці

Психологічні ознаки праці (свідоме передбачення соціальноцінного результату; усвідомлення обов"язковості досягнення соціально фіксованої цілі, свідомий вибір, застосування, вдосконалення або створення знарядь, засобів діяльності; усвідомлення міжлюдських виробничих залежностей, відношень). Зародження i розвиток елементів праці в предметній діяльності, грi i нав­чанні .

Залежність розвиваючого ефекту праці від наявності елементів ініціативності, самостійності. Мотиви трудової діяльності. Проблема визначення "професійної відповідності".

Завдання практичного психолога по профоорієнтації школярів.

Психічні процеси як внутрішні компоненти діяльності. Залежність розвитку психічних процесів людини від її діяльності. Ідентичність будови зовнішньої (практичної) і внутрішньої (психічної) діяльності. Участь у процесах відчуття і сприймання діяльності. Діяльність та увага. Активний, діяльнісний характер уявлень. Участь діяльності у формуванні і розвитку пам'яті людини. Діяльність та інтелектуальні процеси. Залежність мовлення від характеру діяль­ності людини.

Вміння та навички як структурні елементи діяльності. Утворення вмінь та навичок. Моторні вміння та навички. Пізнавальні вміння та навички: перцептивні, мнемічні, інтелектуальні, орієнтувальні. Практичні вміння та навички. Поняття звички та її місце в структурі діяльності.


^ Змістовий модуль ІУ. Психологія пізнавальної діяльності. Діагностика і прийоми розвитку

Загальна характеристика пізнавальних процесів. Характеристика пізнавальних процесів як індивідуальна якість. Фактори розвитку пізнавальних процесів.
  1   2   3   4   5

Схожі:

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Кафедра педагогіки І психології (дошкільної)
Для вступників на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр»
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Факультет іноземної філології Кафедра романо-германської філології
«Магістр» у галузі знань 0203 «Гуманітарні науки» зі спеціальності «Мова І література*» (французька)
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Фізико-технологічний факультет Кафедра методики викладання фізики І хімії
Програма співбесіди для вступників до Рівненського державного гуманітарного університету
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни рівненський державний гуманітарний університет Кафедра романо-германської філології
...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни рівненський державний гуманітарний університет Кафедра романо-германської філології
...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни рівненський державний гуманітарний університет
Галуха Л., Давидюк Р., Десятничук І., Шеретюк В. Історія України. Програма вступних випробувань до рдгу за напрямом 0203 «Гуманітарні...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни рівненський державний гуманітарний університет кременецький обласний гуманітарно-педагогічний інститут ім.
Доповіді конференції будуть надруковані у наукових записках Рівненського державного гуманітарного університету «Оновлення змісту,...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Кафедра екології та збалансованого природокористування
Спеціаліст" за галуззю знань 0401 "Природничі науки" зі спеціальності 04010601 "Екологія та охорона навколишнього середовища" на...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни рівненський державний гуманітарний університет
Бакалавр” 0203 ’’Гуманітарні науки’’ за напрямом підготовки 020303 «Філологія*» (українська мова І література) на основі освітньо-кваліфікаційного...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Кафедра екології та збалансованого природокористування
Програма співбесіди з "географії" для вступників на навчання для здобуття освітньо–кваліфікаційного рівня "бакалавр". – Рівне: рдгу,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи